МНС УКРАЇНИ
Державний департамент страхового фонду документації
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ, ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ
ТА ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ МІКРОГРАФІЇ
СФД
(Страховий фонд документації)
Науково-виробничий журнал
1(8)'2010
Заснований у 2006 році.
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації
(Свідоцтво КВ № 10990 від 14.02.2006 р.)
Засновник:
Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м. Харків, 61046
тел. (0572) 94-97-17
факс (0572) 94-98-11
Редакційна колегія:
голова: Степаненко Володимир Леонідович, к.е.н., Державний департамент СФД;
заступник голови: Кривулькін Ігор Михайлович, к.ф.-м.н., НДІ мікрографії;
члени редакційної колегії:
Костенко Григорій Сергійович, к.т.н., с.н.с., НДІ мікрографії;
Ларін Олександр Миколайович, д.т.н., проф., НУЦЗ України;
Марченко Андрій Петрович, д.т.н., проф., НТУ «ХПІ»;
Пєвцов Геннадій Володимирович, д.т.н., проф., ХУПС ім. І. Кожедуба;
Соболь Олександр Миколайович, д.т.н., НУЦЗ України;
Тараненко Михайло Євгенович, д.т.н., проф., НАУ ім. М. Є. Жуковського «ХАІ»;
Труш Олександр Олегович, к.держ.упр., доц., ХарРІ НАДУ при Президентові України;
відповідальний секретар: Новіков Сергій Данилович, НДІ мікрографії.
Рекомендовано до видання Науково-технічною радою НДІ мікрографії, протокол № 8 від 23 червня 2010 р. (рішення № 15).
Статті надруковано в авторській редакції. За достовірність викладених фактів, цитат, економіко-статистичних та інших даних, а також використання відомостей, що не рекомендовані до відкритої публікації, відповідальність несе автор. Редакція зберігає за собою право скорочувати та редагувати матеріали статей. Авторські рукописи не повертаються.
© НДІ мікрографії, 2010
ЗМІСТ
Меленець А. В. Обрання типів інтеграції інформаційних ресурсів системи страхового фонду документації України та баз даних про небезпечні об'єкти з використанням методу аналізу ієрархій...................................................................
|
3
|
Ільїн С. В., Водолажська Т. О. Проблеми створення комплексної моделі інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій на базі існуючих відокремлених автоматизованих систем...............................................
|
11
|
Головіна Л. М., Рогозін А. С. Складання та наукове обгрунтування загального переліку документації для проведення аварійно-рятувальних робіт, необхідної для створення страхового фонду...........................................................
|
19
|
Гриценко М. О., Ларін О. Г., Федоров М. О. Деякі аспекти формування галузевих СФД на вироби та об’єкти господарського призначення.....................
|
26
|
Сергієнко М. Г., Труш О. О., Шаповаленко О. П. Удосконалення системи управління обласним (регіональним) страховим фондом документації..............
|
30
|
Самойленко Л. І., Ситник Н. Л. Рекомендації щодо підвищення ефективності виробництва Західного регіонального центру СФД...............................................
|
34
|
Куріата В. В., Пашков C. Б. Вплив роздільної здатності устатковання, призначеного для зйомки, сканування та друкування документації, на якість копій документів........................................................................................................
|
44
|
Ткаченко В. П., Кумпан С. М., Рожньова Н. В., Дубина О. М., Дубина О. М. Дослідження стабільності триацетатної основи мікрофільмів СФД у процесі зберігання....................................................................................................................
|
52
|
Сколота О. В., Легченкова О. О. Методи регенерації відпрацьованих фіксажних розчинів під час хіміко-фотографічної обробки галогенідної плівки марки «Copex»................................................................................................
|
60
|
Середа М. І. Особливості використання проявної машини Bell+Howell-3000 у технології виготовлення документів СФД...............................................................
|
64
|
Реферати......................................................................................................................
|
67
|
Хроніка та інформація:
III Науково-технічна конференція «МНС України: сучасний стан та проблемні питання страхового фонду документації, перспективи розвитку та взаємодії»...
|
72
|
Відомості про авторів.................................................................................................
|
74
|
Алфавітний покажчик авторів...................................................................................
|
74
|
УДК 004.031
А. В. Меленець
Обрання типів інтеграції інформаційних ресурсів системи страхового фонду документації України
та баз даних про небезпечні об'єкти з використанням методу аналізу ієрархій
Вступ
Однією із найважливіших складових прийняття будь-якого рішення є інформаційне забезпечення. У випадках, коли для прийняття рішень є досить невеликий проміжок часу, вага інформаційного забезпечення суттєво підвищується. Це, перш за все, стосується систем, орієнтованих на ліквідацію надзвичайних ситуацій (далі – НС). Сучасний стан інформаційних ресурсів стосовно небезпечних об’єктів такий, що в цілому вже завершено створення окремих баз даних, у яких зібрано різнопланову інформацію про об’єкти. До таких систем відносять Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів (далі – Реєстр ПНО), Державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки, Державний реєстр документів страхового фонду документації (далі – Реєстр документів СФД) тощо. Але водночас це інформаційне поле є неповним, доцільно створити такі нові системи, як база даних аварій та надзвичайних ситуацій, база даних документів СФД в електронному вигляді, база даних планів локалізації і ліквідації аварій. Зазначені інформаційні ресурси функціонують (будуть функціонувати) в окремих автоматизованих системах, не пов’язаних між собою фізично, тому актуальним є питання їх інтеграції.
Роботи з побудови таких інтегрованих систем виконуються у багатьох країнах світу. Так, у МНС Росії на цей час ведуться роботи щодо створення в Національному центрі керування у кризових ситуаціях "Інтелектуального центру порятунку" – автоматизованої системи оперативного керування у кризових ситуаціях, у якій зібрані різноманітні інформаційні бази даних, наприклад, по силах та засобах, по ПНО тощо [1]. Також створюється інформаційна оболонка, в якій будуть знаходитись інформаційні ресурси, включаючи вже розроблені Плани ліквідації наслідків НС по конкретних об’єктах. Після ліквідації НС, опис робіт буде закладатись в архів інформаційної бази даних, щоб у випадку виникнення подібної ситуації фахівці могли використовувати аналогічні випадки для аналізу [1]. В Європейському Союзі також створюються бази даних про небезпечні об’єкти та аварії на них – це такі бази даних, як MHIDAS, FACTS і MARS. Остання функціонує під егідою Європейської Комісії в Об'єднаному дослідницькому центрі в Іспре (Італія). Повну інформацію про склад бази даних MARS можна отримати за адресою http://www.mahbsrv.jrc.it/downloads-pdf/mars-forms.pdf. Директива Ради ЄС 96/82/ЄC від 09.12.1996 по контролю над загрозами виникнення великих аварій, які пов’язані з використанням небезпечних речовин (SEVESO ІІ), та розроблені на її підставі нормативні документи (Рішення Комісії ЄС від 02.12.2008 щодо встановлення форми повідомлення про аварію) вимагають надання повідомлення про аварію за встановленою формою. Дані повідомлення вносяться в базу даних MARS, доступ до якої забезпечений за адресою http://www.mahbsrv.jrc.it. База даних доступна через Інтернет у режимі on-line.
Метою цієї роботи є обґрунтування критеріїв і розроблення елементів методики вибору типів інтеграції баз даних, зокрема діючих у системі страхового фонду документації України, для прийняття рішень під час ліквідації НС на ПНО.
1. Вимоги до побудови інтегрованої автоматизованої системи отримання інформації для ліквідації НС
Для оперативного отримання повної інформації про небезпечний об’єкт для прийняття рішень під час ліквідації НС необхідно побудувати систему, яка б інтегрувала розрізнені інформаційні ресурси, що дозволить отримувати по конкретному ПНО таку інформацію:
- детальну інформацію про об’єкт із зазначенням усієї потенційної небезпеки;
- наслідки та порядок ліквідації аварій на подібних об’єктах;
- наявну проектну документацію;
- готові плани локалізації і ліквідації аварій.
Отримати вищезазначену інформацію можливо при інтеграції таких інформаційних ресурсів: Реєстр ПНО, база даних аварій та надзвичайних ситуацій, Державний реєстр документів СФД, база даних документів СФД в електронному вигляді, база даних планів локалізації і ліквідації аварій.
За структурною інтеграцією найбільш прийнятним для інтеграції вищезазначених баз даних є змішана взаємодія. При цьому інтерфейси частково можуть використовуватись безпосередньо в обхід інтегруючого середовища, що може бути викликано вимогами до захисту інформації та безпосередньою взаємодією деяких систем між собою [2] (рис.1).
Рис.1 - Змішана взаємодія
2. Типи інтеграції баз даних
2.1. Інтеграція за даними (data-centric)
При інтеграції програмних додатків за даними основним системоутворювальним чинником при побудові інформаційної системи є інтегрована база даних колективного доступу [3]. При цьому програмні додатки об’єднуються в систему навколо інтегрованих даних під керуванням системи керування базами даних (СКБД). Інтегрувальним середовищем у цьому разі є промислова СКБД, усі функції прикладної обробки розміщуються у клієнтських програмах (далі – тип інтеграції І1).
2.2. Функціонально-центричний підхід (function-centric)
За функціонально-центричного підходу основним системоутворювальним чинником є сервіси – загальновживані прикладні та системні функції колективного доступу, реалізовані як серверні програми. Усі сервіси є інтегрованими. Інтегрувальним середовищем є сервер програмних додатків або монітор транзакцій [3]. При реалізації такого підходу програмний додаток розподіляється на три рівні (взаємодія з користувачем, прикладна обробка, доступ до даних). Загальна архітектура системи: клієнтський додаток - функціональні сервіси - сервер бази даних (далі – тип інтеграції І2).
2.3 Об'єктово-центричний підхід (object-centric).
Цей підхід ґрунтується на стандартах об’єктової взаємодії CORBA, COM/DCOM, .NET та ін. і є композицією типів об'єднання систем за даними та функціонально-центричного підходу. Концепція інтеграції полягає в тому, що системи об’єднуються навколо загальнодоступних розподілених об’єктів зі стандартними інтерфейсами [3] (далі – тип інтеграції І3).
2.4. Інтеграція на основі єдиної понятійної моделі предметної сфери (concept-centric)
Така модель інтеграції застосовується для систем великого обсягу, в яких використовуються покупні системи з власними серверами програмних додатків та іншими видами програмного забезпечення. Засобом вирішення проблеми інтеграції є розроблення ОЯВ-компонентів [2]. ОЯВ – загальносистемна мова взаємодії, заснована на єдиній понятійній моделі, яка описує об’єкти предметної сфери, їх взаємозв’язки та поведінку. Єдина понятійна модель являє собою базу метаданих, яка зберігає описи інтерфейсних бізнес-об'єктів кожного з компонентів та взаємозв’язки між цими об’єктами. Переформатування повідомлень на ОЯВ виклики функцій того чи іншого інтегруючого середовища забезпечується додатковою інтегруючою оболонкою з єдиним інтерфейсом, який призначений лише для обміну повідомленнями на ОЯВ [3]. Одиницею інформаційного обміну за такого підходу є повідомлення, він дозволяє досить легко додавати (інтегрувати) і нові бази даних (далі – тип інтеграції І4).
3. Вибір типів інтеграції баз даних
Дуже важливим питанням є обрання критеріїв, за якими має оцінюватись вибір засобу інтеграції, оскільки вибір та уточнення переліку критеріїв є критичним кроком оцінювання/вибору [4]. У роботі А. М. Вендрова [4] надано досить повний перелік критеріїв оцінювання вибору, але враховуючи те, що досягнення максимальних значень за цими стандартними критеріями приведе лише до отримання якісного програмного забезпечення, яке має бути розроблене за будь-яким типом інтеграції баз даних, доцільно для оцінювання вибору використовувати специфічні критерії, які можна визначити як атрибути системного середовища. До таких атрибутів відносяться додаткові, неповедінкові вимоги [5]. Для виконання порівняння типів інтеграції будемо визначати атрибути як критерії, та визначимо такі:
- усі вищезазначені бази даних являють собою державні інформаційні ресурси, які підлягають захисту, тобто в усіх автоматизованих системах буде функціонувати комплексна система захисту інформації (далі – критерій К1);
- Реєстр ПНО та Реєстр документів СФД уже створені та функціонують в окремих автоматизованих системах, які не пов’язані між собою фізично, як і запропоновані до створення база даних аварій та надзвичайних ситуацій, база даних документів СФД в електронному вигляді та база даних планів локалізації і ліквідації аварій. Обраний перелік інформаційних ресурсів щодо небезпечних об’єктів не має бути статичним, до нього можуть додаватись й інші ресурси (далі – критерій К2);
- спільним для всіх баз даних є лише термін "об’єкт" та його характеристики, але точність мовної інформації та повнота інформації про об’єкт різна, усі інші елементи баз даних є специфічними (далі – критерій К3);
- зазначені бази даних можуть взаємодіяти окремо одна з іншою (наприклад, перенесення реєстраційних номерів об’єктів з Реєстру ПНО до характеристик об’єктів у Реєстрі документів СФД) (далі – критерій К4).
Оскільки запропоновані критерії є специфічними і для них досить складно визначити чіткі кількісні оцінки, то для прийняття рішення щодо вибору типу інтеграції будемо використовувати метод аналізу ієрархій [6], який дозволить отримати результат шляхом попарного порівнювання ступеня реалізації критеріїв при використанні різних типів інтеграції.
|