СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(7)'2009 Заснований у 2006 році

Скачати 1.38 Mb.

Назва	СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(7)'2009 Заснований у 2006 році
Сторінка	2/11
Дата	03.06.2013
Розмір	1.38 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

4.1. Взаємодія «точка – точка»

Взаємодія «точка – точка» передбачає, що в однієї із систем є інтерфейс для доступу до неї активної системи, і так далі – одна система є активною, а інша надає інтерфейс доступу. Для запропонованої системи отримання даних для ліквідації НС неактивною можна обрати Реєстр ПНО, оскільки він має найбільш структуровані дані, які мають використовуватись в інших системах для однозначної ідентифікації об’єктів і на цьому побудувати інтегровану систему «точка – точка» (рис. 1). Недоліком цього методу взаємодії можна визнати завелику кількість взаємозв’язків між усіма системами, що призведе до втрат часу під час отримання всього обсягу інформації.

Реєстр ПНО

Система отримання даних для ліквідації НС

Реєстр документів СФД

База даних аварій та НС

База даних документів СФД в електронному вигляді

База даних ПЛАС

Рис.2 Взаємодія «зірка»
4.2. Взаємодія «зірка»

Цей засіб взаємодії характеризується наявністю центрального компонента (інтегрованого середовища), який керує взаємодією підсистем у межах інформаційної системи загалом. Інтегроване середовище має універсальний інтерфейс для доступу активних систем. Таким чином, запропонована система отримання даних для ліквідації НС у разі такої взаємодії стає інтегрованим середовищем (рис. 2).

Недоліком такої взаємодії можна визнати те, що інтегроване середовище буде використовуватись зокрема і для взаємозв’язку систем, який безпосередньо не пов'язаний із даними для ліквідації НС. Наприклад, взаємодія Реєстру документів СФД з базою даних документів СФД в електронному вигляді та Реєстром ПНО, взаємодія бази даних аварій та НС з Реєстром ПНО.
4.3. Змішана взаємодія

У цьому засобі взаємодії суміщені два попередні підходи до взаємодії систем. При цьому інтерфейси частково можуть використовуватись безпосередньо в обхід інтегрованого середовища, що може бути викликане вимогами, наприклад, захисту інформації.

Реєстр ПНО

Система отримання даних для ліквідації НС

Реєстр документів СФД

База даних аварій та НС

База даних документів СФД в електронному вигляді

База даних ПЛАС

Рис.3 Змішана взаємодія
Цей засіб взаємодії є більш прийнятним, враховуючи те, що є безпосередня взаємодія деяких систем між собою. У цьому разі Реєстр документів СФД безпосередньо буде взаємодіяти з Реєстром ПНО, базою даних документів СФД в електронному вигляді та базою даних ПЛАС, а база даних аварій та НС з Реєстром ПНО (рис. 3).
Література:

1. Коротинський П. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру // Надзвичайна ситуація. – 2004. – № 8. – С. 8 – 11.

2. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про штаб ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру” від 19 серпня 2002 р. № 1201 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 34. – С. 198.

3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів” від 29 серпня 2002 р. № 1288 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 3. – C. 43

4. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру документів страхового фонду документації” від 16 травня 2002 р. № 642 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 21. – С. 102.

5. Закон України “Про страховий фонд документації України” // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 16. – С. 696.

6. Приемы объектно-ориентированного проектирования. Паттерны проектирования Гамма Э., Хелм Р., Джонсон Р., Влиссидес Дж. – СПб. : Питер, 2001. – 368 с.

УДК 006.05:778.14

Г. С. Костенко, Є. В. Єременко

ОСНОВНі напрями досліджень щодо СТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ потенційно небезпечних об'єктів
Першу інформацію про потенційно небезпечні об'єкти (далі – ПНО), внесену до Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів (далі – Реєстр ПНО) датовано 1997 роком. Таких об'єктів у Реєстрі ПНО нараховувалось близько двох сотень. А вже у 2001 році база даних Реєстру ПНО містила інформацію про понад 6000 об'єктів. На сьогодні кількість об'єктів у Реєстрі ПНО налічує майже 19000.

Реєстр ПНО – це складова частина Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій, силами і засобами якої здійснюється інформаційне забезпечення функціонування єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

Упровадженню Реєстру ПНО передувало проведення великого обсягу наукових робіт:

– дослідження небезпечних підприємств різних галузей, визначення параметрів,

що характеризують їх потенційну небезпеку;

– формування структури даних про ПНО (форми паспорта ПНО та картки реєстрації інформації про поточний стан ПНО).

Ці роботи проводились у декілька етапів, на яких поступово формувались основні принципи ведення Реєстру ПНО як автоматизованої інформаційно-довідкової системи обліку та обробки інформації щодо ПНО.

За результатами проведених досліджень підприємств нафтовидобувної, газовидобувної, нафтопереробної та хімічної промисловості визначені чинники техногенної небезпеки підприємств і причини виникнення аварійних ситуацій.

Для підприємств нафтовидобувної промисловості до основних причин виникнення аварій віднесені:

– підвищення тиску на шлейфі свердловини вище розрахункового;

– утворення гідратної пробки в газопроводі;

– порушення герметизації фонтанної арматури;

– розрив нафтопроводів тощо.

Газові родовища залежно від обсягів видобутку газу пропонувалось поділити на три групи (за рівнем техногенної небезпеки):

– І – видобуток газу перевищує 15 млн м³ на добу;

– ІІ – видобуток газу становить 10 – 15 млн м³ на добу;

– ІІІ – видобуток газу становить 5 – 10 млн м³ на добу.

Установки комплексної підготовки газу (УКПГ) залежно від величини тиску газу також пропонується поділити на три групи (за рівнем техногенної небезпеки):

– І – тиск газу на вході в УКПГ перевищує 16,0 МПа;

– ІІ – тиск газу на вході в УКПГ становить 10,0 – 16,0 МПа;

– ІІІ – тиск газу на вході в УКПГ становить 6,4 – >10,0 МПа.

Аварійні ситуації на об'єктах видобутку газу, нафти та на об'єктах нафтопереробки можуть ініціювати порушення технологічного процесу внаслідок раптового відключення об'єктів від електропостачання, несвоєчасної заміни зношених елементів устатковання та небезпечних природних явищ (землетруси, урагани тощо).

Небезпечність хімічних підприємств зумовлена наявністю у виробництві таких речовин, як хлор, аміак, діоксид сірки, пропан тощо. Причиною виникнення аварій на хімічних підприємствах може бути раптове припинення подачі електроенергії, охолодженої води, природного газу та інших енергоносіїв.

У процесі проведення досліджень складені переліки підприємств зазначених галузей з такими характеристиками: категорія з цивільної оборони, вид і ступінь небезпеки, розмір санітарної зони, потужність виробництва, клас небезпеки шкідливих речовин тощо.

Проведено аналогічні дослідження підприємств інших галузей промисловості, на підставі яких розроблено форми паспортів техногенно небезпечних об'єктів таких галузей:

– електроенергетичної;

– металургійної (підгалузь чорна металургія і вторинні ресурси);

– металургійної (підгалузь кольорова металургія);

– машинобудівної та металообробної;

– гідротехнічних об'єктів;

– деревообробної і целюлозно-паперової;

– легкої промисловості;

– харчової промисловості;

– складів легкозаймистих і горючих речовин;

– електроенергетичної (атомні електричні станції).

Проведено також кодування форм паспортів:

1) код форми паспорта – 1НС;

2) код за галузевою належністю:

– електроенергетична – 04;

– металургійна (підгалузь чорна металургія і вторинні ресурси) – 05;

– металургійна (підгалузь кольорова металургія) – 06;

– машинобудівна та металообробна – 07;

– гідротехнічні споруди – 08;

– деревообробна і целюлозно-паперова – 09;

– легка промисловість – 10;

– харчова промисловість – 11;

– склади легкозаймистих і горючих речовин – 12;

– електроенергетична (атомні електричні станції) – 13.

Форма паспорта складається з таких структурних елементів:

1) титульного аркуша;

2) розділів:

– довідкові дані;

– ступінь небезпеки підприємства;

– ситуаційний план;

– топографічний план підприємства;

– природні умови;

– характеристика небезпечних або шкідливих технологічних процесів;

– характеристика обладнання, пов'язаного з небезпечними або шкідливими процесами, метрологічного обладнання та приладів;

– характеристика споруд;

– перелік складів з небезпечними або шкідливими речовинами;

– перелік і характеристика ємкостей з небезпечними або шкідливими речовинами;

– характеристика основних технологічних трубопроводів;

– основні характеристики небезпечних та шкідливих речовин;

– речовини з токсичними продуктами згоряння;

– небезпечні та шкідливі сполуки;

– небезпечні або шкідливі відходи виробництва;

– інформація про надзвичайні ситуації (далі – НС), що мали місце на підприємстві;

– додаткова інформація;

– відповідальні особи.

Для апробації розроблених форм паспортів ПНО та більш детального вивчення потенційної небезпеки різних виробництв на підприємства багатьох галузей промисловості розсилались "Листи-запити для визначення потенційної небезпеки об'єкта", форма яких відповідала формі паспорта ПНО, а саме:

– форма 1-НС/99 – металургійна, машинобудівна, хімічна;

– форма 2-НС/99 – вугільна промисловість;

– форма 3-НС/99 – харчосмакова, борошно-мукомольна, масложирова;

– форма 4-НС/99 – магістральні нафтогазопроводи.

Таким же чином досліджувались об'єкти енергетичної галузі промисловості:

– атомні електростанції (далі – АЕС);

– теплоелектростанції (далі – ТЕС);

– теплоелектроцентралі (далі – ТЕЦ).

На підставі отриманої інформації було створено базу даних об'єктів енергетики.

Для створення бази даних АЕС, ТЕС та ТЕЦ використано:

– технічну характеристику об'єкта в обсязі форми паспорта ПНО;

– кресленики ситуаційного плану підприємства;

– кресленики генерального плану підприємства;

– зведений план інженерних мереж підприємства.

Відстеження поточного стану ПНО передбачалось здійснювати за допомогою картки реєстрації інформації про поточний стан ПНО для об'єктів таких галузей:

– нафтовидобувної та газовидобувної;

– нафтопереробної;

– хімічної.

Картку складено з таблиць (розділів), які містять такі відомості:

– коди;

– довідкові дані;

– поточний стан підприємства;

– додаткова інформація;

– висновки;

– відповідальні особи.

Розділ "Коди" містить коди підприємства, паспорта, картки поточних змін, аварій, можливих на підприємстві.

Коди підприємства надають згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Код паспорта складається з коду підприємства згідно з ЄДРПОУ та цифрової познаки 01 (паспорт). Наприклад: ХХХХХ-01.

Код картки складається з коду підприємства згідно з ЄДРПОУ та цифрової познаки 02 (картка). Наприклад: ХХХХХ-02.

Коди аварій, можливих на підприємстві, передбачалось надавати згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій.

Розділ "Довідкові дані" містить:

– повну та скорочену назву підприємства;

– підпорядкованість до міністерства, відомства, виробничого об'єднання;

– існуючу форму власності;

– шестизначний код поштового відділення зв'язку місцезнаходження підприємства;

– територіальну належність: Автономна Республіка Крим, область, м. Київ, м. Севастополь;

– назву району Автономної Республіки Крим, району області;

– назву населеного пункту: місто, селище міського типу, село, селище, район міста;

– назву вулиці, номер будинку (корпусу) тощо;

– основні та додаткові телефони;

– факс.

У розділі "Поточний стан підприємства" наводять:

– перелік сировини та продукції, які є небезпечними чи шкідливими;

– проектну та фактичну потужність виробництва на час заповнення картки;

– найбільш важливі показники шкідливості та небезпечності продукції (графа "Примітки").

Основним напрямом діяльності із запобігання виникнення НС техногенного походження передбачають контроль за станом і функціонуванням потенційно небезпечного підприємства:

– основними виробничими спорудами;

– технологічним устаткуванням;

– складами небезпечних речовин;

– основними інженерними мережами і продуктопроводами;

– системами енергопостачання;

– шляхами сполучення;

– системами безпеки підприємства;

– очисними спорудами.

Наводять зміст негативних факторів на фазі накопичування дефектів в устаткуванні, відхилення від технологічного процесу виробництва, у функціонуванні очисних споруд тощо.

Зазначають зміни щодо поліпшення чи погіршення стану безпеки, а також про вжиті заходи щодо відповідності стану безпеки сучасним нормативним вимогам.

Визначають можливі зовнішні негативні впливи на підприємство (складні природні умови, аварії на сусідніх підприємствах тощо), враховують взаємовплив внутрішніх і зовнішніх чинників для прогнозування подальшого розвитку подій, наводять перелік НС, які можуть виникнути внаслідок цих чинників.

Додаткова інформація може містити дані про:

– технічне обслуговування;

– ремонтні роботи;

– навчання персоналу;

– потребу капіталовкладень тощо.

У "Висновках" наводять зміст заходів, спрямованих на:

– зниження ймовірності виникнення НС;

– підвищення ступеня захищеності об'єктів соціальної сфери від наслідків небезпечних подій;

– мінімізацію негативної дії факторів за допомогою заходів організаційно-виробничого, інженерно-технічного, методично-організаційного, фінансово-ресурсного спрямування тощо).

У розділі "Відповідальні особи" зазначають підписи фахівців підприємства, відповідальних за необхідний обсяг і достовірність інформації, внесеної до цієї картки, їхні посади і прізвища, дату заповнення картки.

Усі негативні зміни, що відбуваються у стані ПНО, передбачалось вносити до бази даних Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій.

У подальшому ґрунтуючись на проведених дослідженнях і розроблених документах створено Реєстр ПНО та інформаційну підсистему моніторингу стану ПНО, яка є складовою частиною Реєстру ПНО. Для забезпечення функціонування цієї інформаційно-довідкової системи обліку та обробки інформації про ПНО створено нормативно-правову базу, до складу якої включено чотири нормативно-правових документи [1 – 4]. Розроблено також Регламент моніторингу ПНО, затверджений наказом МНС від 11.10.2004 № 110, додатком до якого є 13 форм паспортів ПНО та стільки ж форм повідомлень про стан ПНО.

Форми чинних паспортів ПНО дещо відрізняються від тих, що були розроблені на попередніх етапах створення Реєстру ПНО, але здебільшого зберегли їх структуру та основні показники, що характеризують потенційну небезпеку об'єктів. Картки реєстрації інформації про поточний стан ПНО стали прототипом для створення форм повідомлень про стан ПНО, які використовують у процесі ведення моніторингу ПНО.

Таким чином, протягом 12 років у роботі зі створення та ведення Реєстру ПНО простежується поступовість і послідовність виконання поставлених завдань щодо інформаційного забезпечення функціонування єдиної державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі:

СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(8)'2010 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м....	СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(11)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м....
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(13)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м....	СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(12)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м....
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(10)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м....	СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(9)'2010 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м....
Перелік питань для підготовки до написання модульної контрольної... Страховий захист – це … Страховий захист як економічна категорія має такі ознаки (5 ознак): …	Від 24 березня 2009 року м. Житомир №100 від 24 березня 2009 року... України в 2009 році», наказу Українського центру оцінювання якості освіти від 10 березня 2009 №25 «Про створення пунктів тестування...
ПОПЕРЕДНІЙ ДОГОВІР СТОРОНИ визнають, що їх науково-виробничий та фінансовий потенціал дає їм підстави встановити довгострокове та взаємовигідне співробітництво...	О. М. Володченко // Актуальні питання масової комунікації: науковий... Володченко О. М. PR-тексти та їх використання в туристичних виданнях / О. М. Володченко // Актуальні питання масової комунікації:...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання