СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(7)'2009 Заснований у 2006 році
|
|
Скачати 1.38 Mb.
|
|
МНС УКРАЇНИ Державний департамент страхового фонду документації НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ, ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ МІКРОГРАФІЇ СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(7)'2009 Заснований у 2006 році. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації (Свідоцтво КВ № 10990 від 14.02.2006 р.) Засновник: Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м. Харків, 61046 тел. (0572) 94-97-17 факс (0572) 94-98-11 Редакційна колегія: голова: Степаненко Володимир Леонідович, к.е.н., Державний департамент СФД; заступник голови: Кривулькін Ігор Михайлович, к.ф.-м.н., НДІ мікрографії; члени редакційної колегії: Костенко Григорій Сергійович, к.т.н., с.н.с., НДІ мікрографії; Ларін Олександр Миколайович, д.т.н., проф., НУЦЗ України; Марченко Андрій Петрович, д.т.н., проф., НТУ "ХПІ"; Меренський Ігор Григорович, д.т.н., проф., ХНА МГ; Пєвцов Геннадій Володимирович, д.т.н., проф., ХУПС ім. І. Кожедуба; Тараненко Михайло Євгенович, д.т.н., проф., НАКУ "ХАІ"; Труш Олександр Олегович, к.держ.упр., доц., ХарРІ НАДУ при Президентові України; відповідальний секретар: Новіков Сергій Данилович, НДІ мікрографії. Рекомендовано до видання науково-технічною радою НДІ мікрографії, протокол № 11 від 21 жовтня 2009 р. (рішення № 18). Статті надруковано в авторській редакції. За достовірність викладених фактів, цитат, економіко-статистичних та інших даних, а також використання відомостей, що не рекомендовані до відкритої публікації, відповідальність несе автор. Редакція зберігає за собою право скорочувати та редагувати матеріали статей. Авторські рукописи не повертаються. © НДІ мікрографії, 2009 ЗМІСТ
УДК 004.031 А. В. Меленець Інтегровані бази даних для прийняття рішень під час ліквідації надзвичайних ситуацій на потенційно небезпечних об’єктах Вступ Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище в Україні призвело до значного підвищення ризику виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС) техногенного та природного характеру. Щороку в країні виникає велика кількість НС, які спричиняють великі матеріальні збитки і призводять до людських жертв. Найбільшу небезпеку на сьогодні в України становлять аварії: радіаційні, з викидами хімічно і біологічно небезпечних речовин, гідродинамічні, транспортні, на енергосистемах і очисних спорудах; пожежі, вибухи, можливі землетруси та різного роду небезпечні геологічні прояви [1]. Національна безпека держави великою мірою залежить від того, наскільки вона спроможна в умовах стихійного лиха, аварій та катастроф техногенного, екологічного або природного характеру, соціальних і військових конфліктів оперативно провести ліквідацію НС та її наслідків – відбудувати об'єкти військового і цивільного призначення, систем життєзабезпечення населення, відтворити копії втрачених документів і пам'яток, що мають історичну та культурну цінність. Під час виконання зазначених робіт виняткове значення має інформація про об’єкт, при цьому інформація має бути якнайрізноплановіша та включати в себе текстові та графічні матеріали про об’єкт. 1. Стан інформаційного забезпечення ліквідації НС У разі виникнення НС для їхньої локалізації, проведення аварійно-рятувальних робіт і ліквідації наслідків НС створюють штаб з ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Відповідно до Положення про штаб з ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру основним завданням штабу є безпосередня організація і координація аварійно-рятувальних робіт з ліквідації НС [2]. За результатами діяльності штабів з ліквідації НС були визначені основні недоліки в організації їхньої роботи, зокрема недостатнє інформаційне забезпечення щодо стану об’єкта та його основних характеристик, відсутність планів об’єктів тощо. 2. Аналіз наявної в Україні інформації про ПНО Значний обсяг інформації про ПНО вміщено в різних реєстрах (кадастрах), які ведуть органи виконавчої влади. На сьогодні в державі існує досить велика кількість різнопланових реєстрів і кадастрів, які характеризують небезпечні об’єкти (Державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки, Реєстр аварійно небезпечних виробничих будівель і споруд, Державний реєстр джерел іонізуючого випромінювання, Державний реєстр радіоактивних відходів, Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів, Реєстр об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, Реєстр місць видалення відходів та ін.). Але за своїм обсягом і повнотою інформаційних даних про об’єкт найбільшим є Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів (далі – Реєстр ПНО). 2.1. Реєстр ПНО Реєстр ПНО – це автоматизована інформаційно-довідкова система обліку та оброблення інформації щодо потенційно небезпечних об'єктів. Реєстр ПНО створюють задля державного обліку ПНО та інформаційного забезпечення процесів підготовки управлінських рішень і виконання зобов'язань України згідно з міжнародними договорами щодо запобігання та ліквідації наслідків НС, зокрема транскордонного характеру, пов'язаних з функціонуванням небезпечних об'єктів [3]. Реєстр ПНО веде Державний департамент страхового фонду документації. Станом на 01 листопада 2009 року Реєстр ПНО містить докладні відомості про понад 19 тисяч об'єктів, до яких включено промислові підприємства, шахти, кар'єри, магістральні газо-, нафто- і продуктопроводи, гідротехнічні споруди, вузлові залізничні станції, мости, тунелі, накопичувачі та полігони промислових відходів, місця збереження небезпечних речовин та ін. Базу даних (далі – БД) Реєстру ПНО постійно поповнюють та оновлюють. Програмне забезпечення Реєстру ПНО дозволяє здійснювати автоматичний пошук і добір інформації за більше ніж 40 параметрами, а також по комбінаціях або окремих частинах параметрів. В узагальненому вигляді найбільш важлива інформація про об’єкти представлена в Реєстрі ПНО даними, які характеризують навколишнє середовище, статистичну інформацію про об’єкт, джерела небезпеки, вплив на зовнішнє середовище та ін. 2.2. Бази даних аварій на ПНО На цей час в Україні відсутня детальна база даних про аварії на небезпечних об’єктах і шляхи ліквідування конкретних надзвичайних ситуацій, ведеться лише облік надзвичайних ситуацій. У світі на сьогодні існує декілька професійних баз даних про аварії. База даних MHIDAS – система збирання даних про великі небезпечні ситуації (Major Hazard Incident Data Acquisition System). Початок її створення відноситься до середини 80-х років минулого сторіччя. Створив її Директорат з безпеки та надійності (Safety and Reliability Directorate (SRD)) Управління атомної енергетики Великобританії (UK Atomic Energy Authority (AEA)), який на цей час має назву «AEA Technology». У MHIDAS знаходиться інформація про понад 10 000 аварій, які виникли з 1964 року. Переважно ці аварії мали місце у США та Великобританії, однак є дані щодо інших країн. Переважна кількість зареєстрованих аварій пов’язана з транспортуванням, використанням у технологічному процесі або зберіганням небезпечних хімічних речовин. База даних FACTS, створена науково-дослідною організацією TNO при уряді Нідерландів, має інформацію щодо 20 000 аварій. Інформацію цієї бази даних можна розділити на три розділи: перелік аварій, короткий огляд конкретної аварії, розширений опис конкретної аварії. Наявні ще база даних про аварійні ситуації, бюлетень щодо заходів із попередження втрат, база даних MARS тощо. 2.3. Державний реєстр документів страхового фонду документації Страховий фонд документації (далі – СФД) – упорядкований банк документів, зафіксованих на мікрографічній плівці чи інших компактних носіях інформації, які прийняті на державний облік і довгострокове надійне зберігання [5]. На цей час до СФД України закладається увесь необхідний комплект проектної документації для будівництва ПНО. До такої документації відносять генеральний план об’єкта, поповерхові плани будівель і споруд, схеми інженерних мереж і комунікацій тощо. Для накопичення та державного обліку документів СФД відповідно до Порядку ведення Державного реєстру документів страхового фонду документації (далі – Реєстр документів СФД), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. № 642, Реєстр документів СФД веде Державний департамент СФД. Реєстр документів СФД – це автоматизована інформаційна система з обмеженим доступом, яка призначена для державного обліку документів СФД, що їх прийнято на довгострокове зберігання та забезпечення інформаційно-аналітичного підтримання процесів створення страхового фонду документації [4]. 3. Створення нових баз даних для прийняття рішень під час ліквідації НС на ПНО 3.1. База даних аварій на ПНО За результатами аналізу наявних баз даних про аварії та інформацію, яка необхідна під час ліквідації аварії, пропонуємо створення нової бази даних щодо ліквідації надзвичайних ситуацій в Україні. Ця база даних має містити такі відомості: дані про юридичну особу-власника об’єкта; об’єкт, на якому виникла НС; дані про будову, споруду, трубопровід тощо, безпосередньо на якому виникла аварія; вид і рівень надзвичайної ситуації, що сталась, формалізований опис аварії та її наслідків, перелік сил і засобів, залучених до ліквідації надзвичайної ситуації, дії під час ліквідації НС. 3.2. База даних будівельної документації на ПНО Згідно зі світовою практикою документи страхового фонду зберігають на мікрофільмах. Мікрофільми знаходяться на спеціальних базах зберігання, де дотримуються суворі кліматичні вимоги і для відновлення документації з мікрофільму потрібнийдеякий час на акліматизацію мікрофільмів та саме відновлення. Усе це не дозволяє оперативно отримати необхідні кресленики об’єктів, тому доцільним було б розробити окрему, пов’язану з Реєстром документів СФД базу даних, до якої б вносились кресленики об’єктів в електронному вигляді. 3.3. База даних Планів локалізації і ліквідації аварій З метою усунення наявних на сьогодні недоліків необхідно провести вдосконалення Планів локалізації і ліквідації аварій, створення їх в електронному вигляді. Для забезпечення роботи на більшості ПЕОМ та можливості передавання даних комп’ютерними засобами зв’язку, основний блок текстових даних має формуватися у форматі XML (HTML). Передавання інформації комп’ютерними засобами зв’язку повинно виконуватись відповідно до вимог нормативних актів з питань технічного захисту інформації. Графічну інформацію Плану локалізації і ліквідації аварій (далі – ПЛАС) мають створювати у форматах векторної географічно-інформаційної системи. Як довідкову інформацію можуть також використовувати інші формати графічних даних. Створені ПЛАС мають зберігатись у пов’язаній з Реєстром документів СФД окремій базі даних. 4. Інтегровані бази даних для прийняття рішень під час ліквідації НС на ПНО Враховуючи вищевикладене, інформаційне поле для підтримки прийняття управлінських рішень під час ліквідації НС та її наслідків можуть становити: Реєстр ПНО; База даних про аварії та надзвичайні ситуації; Реєстр документів СФД; База даних документів СФД в електронному вигляді; База даних ПЛАС. На цей час створені та функціонують Реєстр документів СФД та Реєстр ПНО. Дані цих реєстрів зберігають та обробляють в окремих автоматизованих системах, не пов’язаних між собою фізично. Запропоновані до створення база даних аварій та надзвичайних ситуацій, база даних документів СФД в електронному вигляді та база даних ПЛАС також будуть функціонувати розмежовано. Це пов’язано зі специфікою їх використання, вимогами до захисту інформації та орієнтовними обсягами баз даних. Так обсяг бази даних Реєстру документів СФД становить понад 300 Гб, Реєстр ПНО – 50 Гб; за рахунок нової інформації існує стала тенденція до їхнього збільшення. Враховуючи те, що обсяг одного аркуша формату А4 у растровому зображенні, яке за своїми характеристиками (роздільна здатність, розмір оригіналу, формат даних тощо) відповідає вимогам нормативних документів системи СФД, становить близька 1 Мб, лише по 1 ПНО проектна документація, яка закладається до страхового фонду документації має обсяг у середньому 2 тисячі аркушів формату А4, то обсяг бази документів СФД в електронному вигляді лише по ПНО становитиме понад 30 Гб, а є ще системи життєзабезпечення, інженерні мережі тощо, тобто обсяг такої бази даних буде значно перевищувати 200 Гб. Обсяг бази даних ПЛАС також можливо розрахувати орієнтовно в обсязі понад 50 Гб. При цьому всі зазначені бази даних будуть постійно збільшуватись у своїх обсягах. Таким чином, постає завдання створення інформаційної структури, яка б об’єднала визначені розрізнені інформаційні ресурси, що дозволить отримувати щодо конкретного ПНО таку інформацію: - детальну текстову інформацію щодо об’єкта з зазначенням усіє потенційної небезпеки; - наслідки та порядок ліквідації аварій на подібних об’єктах; - наявну проектну документацію; - готові плани локалізації і ліквідації аварій. У разі побудови такої системи можна використовувати такі патерни інтеграції вищезазначених баз даних: взаємодія «точка-точка» та «зірка» [6], змішана взаємодія (рис. 1 - 3). Реєстр ПНО  Система отримання даних для ліквідації НС              Реєстр документів СФД База даних документів СФД в електронному вигляді База даних ПЛАС База даних аварій та НС Рис.1 Взаємодія «точка – точка» |
Схожі:
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(8)'2010 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(11)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(13)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(12)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(10)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(9)'2010 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| Перелік питань для підготовки до написання модульної контрольної... Страховий захист – це … Страховий захист як економічна категорія має такі ознаки (5 ознак): … |
Від 24 березня 2009 року м. Житомир №100 від 24 березня 2009 року... України в 2009 році», наказу Українського центру оцінювання якості освіти від 10 березня 2009 №25 «Про створення пунктів тестування... |
| ПОПЕРЕДНІЙ ДОГОВІР СТОРОНИ визнають, що їх науково-виробничий та фінансовий потенціал дає їм підстави встановити довгострокове та взаємовигідне співробітництво... |
О. М. Володченко // Актуальні питання масової комунікації: науковий... Володченко О. М. PR-тексти та їх використання в туристичних виданнях / О. М. Володченко // Актуальні питання масової комунікації:... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua