|
|
Скачати 144.97 Kb.
|
|
1. Володченко О. М. PR-тексти та їх використання в туристичних виданнях / О.М. Володченко // Актуальні питання масової комунікації: науковий журнал. – 2009. – Вип. 10. – С. 33-37. УДК 316.658: 070.41 Володченко О. М. Асистент каферди міжмовних комунікацій та журналістики факультету слов’янської філології та журналістики Таврійського Національного університету м. Сімферополь, здобувач PR-тексти та їх використання в туристичних виданнях Стаття присвячена аналізу особливостей створення PR-текстів в галузі туризму у спеціалізованих виданнях. The article is devoted to the analysis of peculiarities of creation of PR-text in tourism sphere in the special issue. Ключові слова: зв’язки з громадськістю (паблік рилейшнз), формування погляду, PR-інформація, PR-текст, туристичні видання, іміджева стаття, медіатексти. Keywords: Public Relations,, forming of opinion, PR-information, PR-text, tourism issue, imaginary article, PR-information, PR-text, tourist edition, image article, mediatext. Роль Public Relations в сучасному світі з кожним роком все більш і більш зростає. Вони стають важливою складовою як у фінансових, урядових і політичних, так і комерційних комунікаціях. Якщо на початку свого становлення, в 60-ті роки минулого століття, «відділи Public Relations просто створювали і розповсюджували інформацію про діяльність тій чи інший установи», причому дозовану, то вже в 70-ті роки ситуація почала змінюватися. Фахівці з PR зайнялися налагодженням зв’язків між бізнесом і ЗМІ: з одного боку вони знайомили керівництво компаній з принципами роботи журналістів, а з другого – допомогали журналістам розібратися в складних економічних питаннях при створенні текстів про діяльність тій чи іншій корпораціїї. Однак в цей же час намітилися тенденція відходу компаній від традиційної залежності від ЗМІ, які могли дати будь-яку інформацію, до «керування» мас-медіа (корпоративна реклама, буклети, публікація виступів і програмних заяв). Це привело до падіння довіри к бізнесу, тому що корпорації прагнули до неразголошування інформації, посилаючись на «комерційну таємницю», або на «право на приватне життя». «В 80-ті роки почалася нова ера в відносинах між паблік рилейшнз і бізнесом, тому що підприємства і корпорації почали займатися вирішенням соціальних проблем», — вважають автори підручника «Паблік рилейшнз. Теорія та практика» Скотт Катліп, Аллен Сентер і Глен Брум. [1, 503-506]. Отже, з кінця прошлого століття почалася епоха соціально відповідального бізнесу, яка існує до сьогодення. Одін з основоположників європейської теорії PR Філіпп Буарі також пояснює виникнення паблік рилейшнз «не впливом моди або захоплення», а «відповіддю на соціальну і економічну потребу, на запити нового світу на особливу інформацію». «Система зв'язків з громадськістю виникає за наявності зрілої публічної сфери, що передбачає розвиток активних публічних комунікацій, як противагу маніпулюванню громадською думкою, монологу влади з суспільством. Роль зв'язків з громадськістю в інформаційному суспільстві стала значною, оскільки потреба суспільства в інформації, а точніше у всебічній, об'єктивній інформації про соціального суб'єкта, увесь час збільшується, а паблік рилейшнз є не що інше, як добре організований канал масової інформації» [2, 27]. Російський дослідник А.Д. Кривоносов в своїй моногрфії «PR-текст у системі публічних комунікацій» стверджує, що «PR-інформація — це різновид соціальної інформації» і пропонує за соціальну вважати ту інформацію, яка «проводиться в процесі людської діяльності, відображає факти з погляду їх громадської значущості і служить для спілкування між людьми і досягнення ними своїх цілей, обумовлених їх соціальним становищем» [2, 32]. Таким чином, PR-інформація виникає, проводиться і поширюється серед цільової громадськості за ініціативою самої організації або фірми. При цьому важно надавати правдиву інформацію, бо інформування, за словами Кривоносова, «припускає не оману, яка містить в собі потенційну загрозу авторитету компанії», а аналітичний матеріал, в якому надаються факти, роз’яснюються причини, суть питання, що робить інформацію доступною для розуміння широкою аудиторією. Отже за визначенням А. Д. Кривоносова, «PR-інформація — це тип соціальної інформації, яка виробляється в процесі діяльності соціального суб’єкту (фірми, організації, особи тощо) — базисного суб’єкту PR, розповсюджуеться за його ініциативою, відображає в оптимізованому вигляді значущі факти діяльності даного суб’єкту, призначена для певного сегмента громадськості і служить цілям формування ефективного комунікаційного середовища даного соціального суб’єкта [2, 35]. «PR — це заплановані, тривалі зусілля, які направлені на створення і підтримку доброзичливих відносин і взаєморозуміння між організацією і громадськістю», — вважав один з засновників PR Сем Блек [3, 173]. На думку сучасної російської дослідниці М. А. Кузьменкової, вплив інтеграційних і комунікативних процесів, які відбуваються сьогодні в умовах глобалізації, дав можливість фахівцям говорити про нову роль паблік рилейшнз, так званий «PR другого покоління». «Трансформація практично всіх видів ЗМІ, поява інтреактивних медіа, різноманітність каналів розповсюдження інформації, «бум» спеціалізованих ЗМІ, і візуалізація інформаційних потоків — це нові реалії, які суттєво змінюють процесс сприйняття споживачами маркетингової інформації», — стверджує Кузьменкова. Таким чином репутація (а саме її створенням займаються фахівці по зв’язкам з громадськістю) того чи іншого суб’єкту PR в сьогоденні знаходить відтінок економічної категорії і починає сприйматися як матеріальна цінність, яка має конкретний фінансовий еквівалент. Отже, відтепер, вважає дослідниця, «комунікаційна РR–діяльність спрямована на зростання капіталу репутації (репутаційний капитал) і створює додаткову вартість, тобто прибуток»[4, 29]. Кривоносов А. Д. називає цей самий процес формування у суб’єкта РR символічного, нематеріального капіталу особливого pоду, пабліцитним капіталом. За його визначенням, «пабліцитний капітал – це особливий вид капіталу, яким володіє ринковий суб'єкт, що функціонує в просторі публічних комунікацій. Цей вид капіталу непов’язаний з іншими видами, але в істотній мірі похідний від них. Пабліцитний капітал, як і будь-який інший, є соціальне відношення, пов'язане з власністю, і суть його пов'язана з самозростанням вартості за рахунок використання споживчої вартості, яка міститься у власності» [2, 27]. Не випадково Ж. Сегела, якого вважають батьком французських РR, стверджував, що «комунікація буде першим бізнесом третього тисячоліття». На думку авторів підручника «Паблік рилейшнз. Теорія і практика» Катліпа, Сентера и Брума, задача PR–комунікацій — по-перше, привернути увагу цільової громадськості; по-друге, стимулювати інтерес до змісту повідомлення; по-третє, сформувати потребу і намір діяти відповідно отриманому повідомленню і по-четверте, направляти дії тих, хто поводиться відповідно до цього повідомлення [1, 281-282]. Враховуючи той факт, що PR-інформація працює на певну цільову аудиторію, дуже важливим в розповсюдженні інформації стає вибір носія, бо за висновком, зробленим відомим канадським вченим Маршалом Маклюеном (Marshall MacLuhan): «носій — це й е повідомлення». [1, 287]. Об’єкт нашого дослідження — туристичні видання, які спеціалізуються на виготовленні інформації туристичної спрямованості. Предметом нашого дослідження є PR-тексти, а також методи їх використання у туристичних виданнях. На нашу думку, одним з важливих показників значення галузі туризму в економіці країни є щорічне зростання кількості туристичних видань на інформаційному ринку України. В таблиці 1 згідно з Державним реєстром друкованих засобів масової інформації надається інформація про газети та журнали туристичної тематики, які з’явилися на інформаційному ринку за період з 1992 по 2008 рік. Таблиця 1. Динаміка зростання кількості туристичних видань на ринку.
Першим україномовним виданням, яке почало спецілізуватися на туристичній темі, став журнал «Міжнародний туризм». Він був заснований в 1992 році й досі вважається одним з найпотужніших серед журналів туристичної тематики. В 1994 році на ринку з’явилось англомовне видання «Welcome to Ukraine». За підсумками щорічного конкурсу серед туристичних видань України, який проводить Асоціація «Туристичний прес-клуб» за підтримки міністерства культури та туризму України, це видання визнане «Кращим виданням, що висвітлює та популяризує відпочинок в Україні». Серед потужних видань туристичної тематики також слід назвати такі журнали, як «Mandry», «Travel news», «Велика прогулянка», «Новини турбізнесу», «Терра Таврика», газети «UTG-Українська туристична газета», «Весь світ у кишені» та інші. Кожне з цих видань зайняло свою нішу на інформаційному ринку, знайшло свого читача і спеціалізується на певній тематиці. Так, журнал «Велика прогулянка» розповідає на своїх сторінках про «туризм, відпочинок, спорт, транспорт, техніку, одяг, індустрію розваг, сувенірну продукцію та кулінарні пристрасті, а також про можливості оздоровлення на курортах країни». Тематика газети «UTG» — це новини турбізнесу, держава і туризм, право, діловий туризм, освіта, готельний бізнес, країнознавство, авіаперевізки, маршрути, технології, маркетинг, здоров’я та красота, турстиль, гроші, зірки, фоторепортажі. Газета «Заграница» спрямована на читача, який налаштований виїхати на постійне місце проживання в ту чи іншу країну світу; цікавиться можливістю попрацювати за кордоном або отримати освіту в навчальних закладах різних країн світу. Журнал «Український туризм» — це інформаційно-аналітичний бюлетень, який надає інформацію про законодавчі акти, що регламентують діяльність туристичної та курортної галузі економіки країни. Крім того, на сторінках журнала можно отримати поради юриста, та дізнатися про досвід фахівців з туристичної галузі в вирішенні тих чи інших питань. Таку ж інформацію надають журнали «Новини турбізнесу» і «Турбізнес». Цільова аудиторія видань – користувачи туристичних послуг, які потребують фахової інформації щодо надійності туристичних aгенцій, які пропонують тури. Тому в туристичних виданнях найчастіше зустрічаються такі види PR-текстів, як іміджева стаття, іміджеве інтерв'ю, кейс-сторі. Їх мета — донести якомога повну та цінну інформацію про діяльність туристичних фірм, які працюють на вітчизняному ринку туристичних послуг. Нами був проведений вибірковий аналіз публікацій в журналі «Міжнародний туризм» за период з 1999 по 2006 рік (всього проаналізовано 16 випусків). Мета аналізу — з’ясувати, які жанри найчастіше зустрічаються на сторінках видання. Отже з нашими даними, чисельність матеріалів, написаних в жанрі подорожчого нарису, складає 35–45% від загального числа журналістських текстів, надрукованих в одному номері журнала. Інформація про туристичні об’єкти України займає 6 – 13% журнальної площі; інтерв’ю з чиновниками туристичної галузі та відомими людьми в сфері туризму – від 6,6 – 7 відсотків; новини – від 3% до 5% ; інформаційні кореспонденції про події, які відбулися протягом місяця в країні в сфері курортів і туризму, – від 1,8 до 2,3% ; від 5 до 6,6 % відводиться під довідкову інформацію (інформація про турфірми, які мають лізенція на цій вид діяльності та ін.). Реклама займає 20 – 24,6 відсотків журнальної площі і 3,1 % - 3,8 % віддається під PR-тексти. За визначенням російського дослідника Кривоносова, «PR-текст — це простий або комбінований текст, який містить в собі PR-інформацію, ініційовану базисним суб'єктом PR, який функціонує в просторі публічних комунікацій, виконує функцію формування або приросту пабліцитного капіталу даного базисного суб'єкта PR і адресований певному сегменту громадськості. PR-текст має приховане (або, що зустрічається значно рідше пряме) авторство, розповсюджується через пряму розсилку, особисту доставку або через ЗМІ» [2, 58]. Виконуючи «громадське замовлення», журналісти видання «Міжнродний туризм» при створенні медіатекстів про діяльність того чи іншого підприємства, яке працює на ринку туристичних послуг, частіше використовували такі жанри, як інтерв’ю з керівником або іміджева стаття. Потреба в такій інформації обумовлена тим, що до турбізнесу, особливо в перші роки незалежності України, залучалися не тільки фахівці, але й випадкові люди, які ставили за мету заробити на туристах швидкі гроші. Як наслідок, довіра людей до туристичних компаній почала падати. Для того щоб змінити відношення громадськості до представників турбізнесу, туристичні видання почали інформувати громадян України про діяльність туристичних фірм, про умови ліцензування їх діяльності, вчили споживачів турпродукту, як правильно обирати туроператора. Враховуючи той факт, що ініціаторами спілкування з аудиторією завжди виступають «базисні суб’єкти PR»: туристичні і інші підприємства (авіакомпаніі, готелі, страхові агентства тощо), які працюють на ринку туристичних послуг і мета цього спілкування — створення позитивного іміджа того чи іншого підприємства, тобто його пабліцитного або репутаційного капітала, то вони заінтересовані в тому, щоб надавати правдиву інформацію про свою діяльность, якщо прагнуть довго працювати на ринку туристичних послуг. Насамперед саме для цього й налагоджуються зв’язки з громадськістю. Але туристичні видання — це також бізнес, і для редакційних колективів не байдуже, як вплине на їхню репутацію та чи інша інформація, яку вони розповсюджують. Таким чином ЗМІ також заінтересовані в тому, щоб до цільової аудиторії надходила тільки правдива інформація, яка не завжди має бути позитивною. На думку французського дослідника Ф. Буарі, «у житті компанії, як і в житті людини, іноді краще щиро визнати деякі помилки й виправити їх, чим намагатися приховати їх, тому що одного прекрасного дня про них все одно стане відомо» [2, 34]. Отже, на нашу думку, комунікаційна модель спілкування «базисних суб’єктів PR» з аудиторією за допомогою туристичних ЗМІ виглядає так (ця модель запропанована французським фахівцем з паблік рилейшнз Н. Делькуром): джерело інформації PR-повідомлення отримувач (журналіст) робота журналіста над повідомленням, в результаті якої дане повідомлення стає джерелом вже опосередкованої інформації інформація, яка йде від журналіста фінальний адресат («споживач» информації органа ЗМІ). Крім вище названих жанрів — іміджева стаття і іміджеве інтерв’ю — на сторінках туристичних видань зустрічаються медіатексти, які написані як журналістські матеріали в жанрі подорожчого нарису або репортажа, але являються іміджевими матеріалами. Як правило, такі матеріли з’являються після прес-турів, до яких журналісти туристичних видань були запрошені тією чи іншою туристичною фірмою. Так, в журналі «Mandry» статтю «Тернопілля. Подарунок від Богородиці», автор — Артем Равлик закінчує словами: «Поїздку на Тернопільщину організувала турфірма «Оксамит-КЛ» [5, 24]. Матеріал же створено в жанрі подорожного нарису, в якому йдеться про можливості відпочинку на Тернопіллі. «Редакція дякує компанії ERC за технічну допомогу при створенні матеріала», — так підписано статтю «В глибині Редангських вод» в журналі «Світ туризму». Жанр визначен редакцією як «замітка «утопіста». [6, 83]. «Автор і редакція щиро вдячні український туристічний компанії «Adventec» і її президенту Мотті Амзелю за суперподорож до Америки», — цими словами закінчує свій нарис «США: Імперія пристрастей» його автор — Іван Дудкін в журналі «Міжнародний туризм» [7, 84]. В останні часи на сторінках туристичних видань все частіше з’являються матеріали, вірніше іміджеві статті, про можливості відпочинку в різних куточках України, що сприяє розвитку внутрішнього та в’їзного туризму. Більш того, існує певна кількість видань, тематика яких присвячена тому чи іншому регіону, де туризм та курорти відіграють значну роль в формуванні місцевих бюджетів. Так, в Івано-Франківську з 2004 року виходить журнал «Карпати. Туризм. Відпочинок», в Харкові вже 12 років існує журнал «Отдых. Туризм. Развлечения», в Дніпропетровську з 2003 року видається журнал «Уик-энд. Туризм. Отдых. Развлечения». В Мукачево з 2005 року виходить журнал «Світ Карпат. Бізнес. Туризм», в Одесі з 2006 року видається журнал «Яхтс-ревю», в Криму про розмаїття відпочинку на півострові розповідають журнал «Терра Таврика», заснований в 1995 році, і журнал «Новий Крим. Курорти і туризм», який видається з 1997 року. В 2008 у Львові з’явився туристичний журнал «Прима Тур», який видається кількома мовами і розповідає про можливості відпочинку на Львівщині. Всі ці видання спрямовані на певну аудиторію, на тих, хто мандрує рідною країною і на іноземних туристів, які цікавляться Україною. В сучасній концепції маркетингу регіону великої значущості набуває робота по формуванню об’ємних, компактних, зручних в обігу географічних іміджів, і дуже приємно, що вітчизняні туристичні видання помітили ці нові тенденціїї і вже залучилися до цієї роботи. Отже будь-який PR-текст містить в собі соціальну інформацію особливого роду, основними характеристиками якої, за визначенням Кривоносова, є «ініційованість з боку базисного суб'єкта PR, його оптимізація і селективність», бо «по своїй глибинній природі PR-текст ніколи не спроектований на актуалізацію деструктивних соціальних процесів, а, навпаки, на створення конструктивних стосунків даного базисного суб'єкта з його цільовою громадськістю, і в цьому полягає його соціальне значення» [2, 85]. В сучасному світі технології Public Relations сприймаються як мистецтво налагоджувати комунікаційні зв’язки, мистецтво діалогу, впливу на думку людей або її зміну, створення позитивного образу, мистецтво запобігти або улагодити конфлікт, мирно співіснувати з людьми, суспільством і його думкою. Тому при створенні медіатекстів туристичної спрямовності, а на нашу думку, туристична галузь має всі можливості, щоб стати однією з приоритетних галузей в економіці нашої держави, головним стає пошук нових ефективних комунікативних методів побудови позитивного ставлення громадськості до сфери туризму та пропагування вітчизняного туристичного продукту. Список літератури. 1. Катлип Скотт М., Сентер Аллен Х., Брум Глен М. Паблик рилейшнз. Теория ипрактика, 8-еизд.: Пер. С анг.: Уч.пос. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. – 624 с. 2. Кривоносов А. Д. PR-текст в системе публичных коммуникаций. – 2-е изд., доп. – СПб.: «Петербургское востоковедение», 2002. — 288 с. 3. Ляпина Т. В. Бизнес и коммуникации, или Школа современной рекламы / Т. Ляпина – К.: «Альтпресс», 2002. – 336 с. 4. Кузьменкова М.А. Новая роль паблик рилейшнз: воздействие интеграционных коммуникативных процессов / М.А. Кузьменкова // Вестник Московского университета. Серия 10, «Журналистика», 2003. – № 4. – с.29-39. 5. Журнал «Mandry», № 1, 2008 р. 6. Журнал «Світ туризму» № 1-2, 2007 р. 7. Журнал «Міжнародний туризм», № 3, 2007 р. |
| А. С. Гарбадин // Гілея: науковий вісник. К., 2011. т. Вип. 46. С. 583-591 Гарбадин А. С. Політична форма вияву інакшості в екзистенціалізмі Жана-Поля Сартра та Альбера Камю через співвідношення свободи,... |
Златогорський Олексій, Панишко Сергій, Баюк Віктор Польовий археологічний... Волинський музей: історія і сучасність. Науковий збірник. Вип. IV. – Луцьк, 2009. – С |
| О. М. Володченко // Наукові записки Інституту журналістики: [наук збірник]. 2010. №41. С. 38-42 Володченко О. М. Використання методу експертної оцінки для визначення ефективності популяризації України як туристичної країни /... |
Урок 1 Тема: Засоби масової комунікації Мета: Навчальна : ознайомити з новою лексикою, тренувати во вживанні, навчати граматичному матеріалу за темою «Підрядні речення» |
| Публікації Єжунінова В. В Державне управління та місцеве самоврядування: Зб наук пр. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2009. – Вип. 1 (1). – С. 166 – 172. (316 с.) ББК 67.... |
Вип. Прекрасний шлях навчання і пізнання. Від шкільної парти до великих висот, Вип Капітан: Леді і джентльмени. Пані та панове. Сьогодні в житті кожного з вас, у житті нашого міста знаменна подія в своє перше плавання... |
| Актуальні питання сьогодення стояли на повістці денній зустрічі керівництва... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми теорії та практики фінансів” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”.... |
| Реферат на одну із запропонованих тем. ІІІ. Підготуватися до практичних... Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникации: Учеб пособ. / А. В. Соколов. – СПб. Издво Михайлова В. А., 2002 |
Парафійник ДОКУМЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ Частина І Навчальний... Парафійник Н.І. Документно-інформаційні комунікації: навч посіб для студ спец. «Документознавство та інформаційна діяльність» / Н.І.... |