|
|
Скачати 1.38 Mb.
|
|
На цей час НДІ мікрографії залучено як співвиконавця робіт щодо розроблення національного стандарту "Система розроблення і поставлення продукції на виробництво. Загальні положення", який буде гармонізовано з нормативними документами комплексу "Страховий фонд документації". Розроблено і надано основному виконавцю пропозиції щодо змісту нормативного документа. Сподіваємось на плідну творчу співпрацю з фахівцями цієї галузі і на подальший розвиток творчих взаємовідносин з фахівцями інших галузей для ефективного збереження інтелектуального багатства України, яке необхідно залишити майбутнім поколінням українців попри економічну та політичну кризу. Усі вищезазначені факти та аргументи свідчать, що робота стосовно нормативного забезпечення заходів з формування страхового фонду документації на новорозроблену продукцію ведеться в потрібному напрямку з залученням фахівців суміжних галузей, і є надія, що її буде успішно виконано. Першим кроком для цього стане впровадження національного стандарту ДСТУ 33.208:2009 "Страховий фонд документації. Порядок закладання технічної документації під час поставлення продукції на виробництво". Під час розроблення ДСТУ 33.208 в обговоренні його положень та вимог взяли участь фахівці Державного департаменту СФД, усіх регіональних центрів СФД, БУ "Фонд". Багато їхніх пропозицій було враховано в остаточній редакції проекту стандарту. Однак слід відмітити недостатню активність деяких регіональних центрів СФД: розробники були вимушені нагадувати про необхідність надіслати відгук і (або) лист про погодження стандарту. Сподіваємось, що в майбутньому зможемо уникнути більшості з таких непорозумінь. Впровадження ДСТУ 33.208 в державній системі СФД провадиться згідно з наказом Державного департаменту СФД. Порядок придбання національних стандартів установлено Держспоживстандартом України. Для придбання нормативного документа національного рівня без грифу секретності необхідно укласти договір на нормативне забезпечення з відповідним магазином мережі магазинів стандартів за територіальною належністю та замовити необхідний нормативний документ. Для придбання нормативного документа національного рівня з грифом секретності необхідно надіслати заявку до Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" Держспоживстандарту України (ДП "УкрНДНЦ") за адресою: вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115. У разі замовлення нормативного документа з грифом секретності обов’язково зазначають номер дозволу на здійснення діяльності, пов’язаної з державною таємницею. Ознайомитись з остаточною редакцією проекту ДСТУ 33.208 можна на сторінках Інформаційного бюлетеня СФД (дайджест) № 10 за 2009 рік. Література: 1. Закон України "Про страховий фонд документації України", зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 11 січня 2005 р. № 2310-IV. 2. Закон України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 02 березня 2005 р. № 2435-IV. 3. Закон України "Про державне оборонне замовлення", зі змінами і доповненнями, внесеними законами України від 3 квітня 2003 р. № 670-IV, від 15 травня 2003 р. № 762-IV, від 16 грудня 2004 р. № 2248-IV, від 13 січня 2005 р. № 2340-IV, від 1 грудня 2006 р. № 424-V. 4. Закон України "Про авторське право і суміжні права", зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 11 липня 2001 р. №2627-ІІІ. 5. Наказ МНС України від 22 жовтня 2003 р. № 400 "Про порядок підтвердження закладення технічної та проектної робочої документації до страхового фонду документації України" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2003 р. за № 1046/8367), зі змінами – наказ МНС України від 17 липня 2007 р. № 491. УДК 778.14:69 Л. М. Переверзєва ДЕЯКІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СТРАХОВОГО ФОНДУ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА ОБ’ЄКТИ БУДІВНИЦТВА Розвиток будівельної галузі традиційно знаходиться серед найперших пріоритетів у діяльності Уряду. Зростають новобудови – зростає держава. Незалежно від поділення СФД України за призначенням значну частину кожного з направлень складає проектна документація на будівлі і споруди. Об’єкт будівництва – це кожна відокремлена будівля чи споруда з інженерними мережами, які прилягають до неї, або сукупність будівель та споруд, що мають спільне технологічне або інше призначення, які закінчені будівництвом, а також зовнішні інженерні мережі. До недавна будівельний комплекс України мав певні позитивні зміни в частині активації інвестиційного попиту, збільшення обсягів будівельних робіт на тлі нової забудови територій, технічного переоснащення підприємств, реконструкції наявного житлового фонду, експериментального будівництва, збільшення обсягів робіт із реставрації пам’яток містобудування, архітектури, тому гостро постало питання контролю за додержанням чинного законодавства у сфері формування страхового фонду документації на об’єкти будівництва. Метою цієї статті є синхронний та спектральний аналіз нормативно-правових актів будівельної галузі та державної системи страхового фонду документації. У державній системі СФД розроблено низку законодавчих актів та керівних нормативних документів, які визначають порядок формування, ведення та використання СФД на об’єкти будівництва, його цілі та завдання [1]. Так, відповідно до ст. 11 Закону України „Про страховий фонд документації України” зі змінами від 11 січня 2005 р. № 2310-IV, поставлення продукції на виробництво та прийняття до експлуатації закінчених будівництвом (реконструкцією) об’єктів здійснюються лише за умов закладення технічної та проектної робочої документації до СФД України. Сумісним наказом Мінбуду та МНС України від 11 квітня 2006 року № 109/213, зареєстрованому в Мін’юсті України 27 квітня 2006 року за № 500/12374, затверджено Перелік об’єктів і споруд, за якими проектна документація закладається до страхового фонду документації. У поточному році набув чинності Закон України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” від 25 грудня 2008 року № 800–VI та ін. Міністерства, центральні та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування через розроблення та реалізацію галузевих і обласних (регіональних) програм формують проектну документацію для будівництва промислових підприємств будов та споруд різного функціонального призначення з метою закладання до СФД [2]. Однак на цей час відсутня чітка взаємодія між об’єктами та суб’єктами управління, нормативно-правові акти будівельної галузі не приведені у відповідність до законодавчих документів системи СФД, що суттєво ускладнює процес формування СФД на об’єкти будівництва. Нормативна база в будівництві має суттєві відмінності від баз інших галузей економіки, головні з яких: тривалість експлуатації об’єктів будівництва, зміна фізичних властивостей споруд у процесі експлуатації, проходження об’єктом різних стадій життєвого циклу (будівництво, експлуатація, демонтаж, утилізація тощо). На сьогодні в Україні будівництво в цілому регулюється Законами України „Про планування і забудову територій”, „Про основи містобудування”, „Про архітектурну діяльність”, „Про стандартизацію”, іншими нормативно-правовими актами, Державними будівельними нормами України, СНиП, положеннями, настановами тощо. Проведений Мінрегіонбудом аналіз стану нормативної бази засвідчує, що сучасна національна нормативна база в будівництві складається з 1191 документа, причому більшу частину з них (61 %) складають документи колишнього СРСР, а також біля 2000 нормативних документів інших міністерств та відомств, які стосуються будівництва. Незважаючи на тривалий термін існування Державних будівельних норм України (17 років) та їхнього прототипу СНиП (понад 50 років), зазначені терміни не були законодавчо визначені. Наявна нормативно-правова база, система нормування, стандартизації та технічного регулювання в будівництві ще далекі від досконалості, на сьогодні чітко не визначено статус будівельних норм, їх правомірність та обов'язковість дотримання, тобто реально немає обґрунтованих методологічних наукових підходів до формування нормативно-правової бази в будівництві. Основу наявної системи нормування в будівництві закладено за часів СРСР. Вона структурована за об’єктами нормування (об’єкти будівництва, технології тощо) відповідно до діючої в ті часи структури економіки, сформованої, виходячи з принципу обов’язковості виконання вимог будівельних норм та підтримуючих їх стандартів на будівельні вироби. Розвиток багатоскладової економіки в Україні, потужний взаємообмін технологіями та матеріалами будівельних ринків різних країн, орієнтація України на європейські принципи стандартизації, зокрема добровільність до виконання вимог стандартів, необхідність розвитку будівництва як інвестиційно-привабливої галузі на тлі тривалого періоду стагнації економіки держави вимагають встановлення нових підходів до формування нормативно-правової бази в будівництві. Нормативно-правова база в будівництві не має чіткої структуризації, а деякі види регламентуючих документів не мають конкретизованого правового статусу та взагалі суперечать один одному. Сучасний стан розвитку будівельного комплексу вимагає систематизації роботи з формування системи нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні. Першочерговими напрямками повинні стати: розроблення науково обґрунтованої методології розроблення нормативних обмежень щодо формування безпечного середовища життєдіяльності людини; зміна орієнтирів у визначенні нормативних обмежень, що має на меті обмеження вимог національних регламентуючих документів на рівні загальних вимог щодо безпеки середовища та його елементів для життя і діяльності людини, а також для сталого розвитку природного довкілля, та конкретизація цих вимог у відомчих і територіальних регламентуючих документах; невідкладна заміна застарілих регламентуючих документів колишнього Радянського Союзу та України, що не відповідають сучасним умовам соціально-економічного розвитку держави; розроблення принципово нової нормативно-правової бази в промисловому будівництві, яка враховувала б сучасний стан розвитку економіки та новітні досягнення науки; розроблення регламентуючих документів у будівництві з урахуванням вимог європейського законодавства. Концептуальна невизначеність розвитку системи нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні та неврегульованість на законодавчому рівні базових питань щодо створення страхового фонду на проектну документацію на закінчені будівництвом об’єкти утворюють сприятливі умови для зловживання як державних органів, так і недобросовісних учасників будівельного ринку [3]. До січня 2009 року документація на закінчені будівництвом об’єкти, які вводять в експлуатацію, закладалась до СФД відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1243 „Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” та спільного наказу Мінбуду та МНС України від 11 квітня 2006 р. № 109/213 „Про затвердження Переліку об'єктів і споруд, за якими проектна документація закладається до страхового фонду документації України” в обсязі затверджувальної частини робочого проекту відповідно до ДБН А.2.-3-2004. Витрати, пов’язані з формуванням страхового фонду документації України, включаються в обґрунтованому замовником разом з проектною організацією розмірі, виходячи з обсягу документації, що закладається до страхового фонду, та вартості послуг спеціалізованих установ СФД у розрахунку на 1 аркуш формату А4, але, як правило, не більше 0,06 % від підсумку глав 1 – 9, графи 4 та 5, що обумовлюється завданням на проектування відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000 (із Зміною № 6) „Правила визначення вартості будівництва” [4]. На виконання Указу Президента України від 09 серпня 2008 р. № 698/2008 „Про невідкладні заходи щодо вдосконалення державного регулювання господарської діяльності” в частині перегляду регуляторних актів з питань будівництва та приведення їх у відповідність до принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, а також з метою вдосконалення механізму прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів розроблено та прийнято нову постанову Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. за № 923 „Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” (чинна з 01 січня 2009 р.), в якій пунктом 3 передбачається: „приймальна комісія утворюється Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт на підставі письмової заяви замовника об’єкта будівництва, форма якої затверджується в установленому порядку Мінрегіонбудом; замовник зобов’язаний не пізніше ніж за три робочих дні до початку роботи приймальної комісії повідомити про це органи, представники яких входять до складу приймальної комісії”. До заяви замовника додаються: проектна документація, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку; перелік видів будівельно-монтажних робіт із зазначенням суб’єктів господарювання, які їх виконали; інформація про відповідальних інженерно-технічних працівників; комплект виконавчої документації на будівельно-монтажні роботи згідно з переліком, визначеним нормативними документами; документи, що свідчать про відповідність використаних матеріалів, конструкцій, виробів та обладнання встановленим вимогам нормативних документів; результати досліджень якості питної води, ґрунту, атмосферного повітря залежно від конкретних умов будівництва; акт про закладення проектної документації до страхового фонду документації, якщо такий об’єкт будівництва входить до переліку об’єктів і споруд, за якими проектна документація закладається до страхового фонду документації в установленому Мінрегіонбудом та МНС порядку; висновок посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка здійснювала нагляд за будівництвом об’єкта, про можливість прийняття об’єкта в експлуатацію” [5]. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 923 „Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів” Мінрегіонбуд видав наказ від 10 грудня 2008 р. № 575 (зареєстровано в Мін’юсті 20 січня 2009 р. за № 38/16054) „Про затвердження форми свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, заяви замовника об'єкта будівництва, Акта готовності об'єкта до експлуатації”. В Акті готовності об'єкта до експлуатації визначено перелік документів, що надаєть приймальній комісії, зокрема Акт щодо закладання проектної документації до страхового фонду документації, виданий Державним департаментом страхового фонду документації. Мінрегіонбуд видав наказ від 24 грудня 2008 р. № 637 (зареєстровано в Мін’юсті 20 січня 2009 р. за № 39/16055) „Про затвердження Переліку внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, та Переліку виконавчої та іншої документації, що надається приймальній комісії при прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів”. Пунктом 24 Переліку виконавчої та іншої документації, що надається приймальній комісії при прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, передбачається наявність Акта про закладення проектної документації до страхового фонду документації, якщо такий об'єкт будівництва входить до переліку об'єктів і споруд, за якими проектна документація закладається до страхового фонду документації. Наказом МНС України від 22.10.2003 № 400 (зареєстровано в Мін’юсті 13 листопада 2003 р. за № 1046/8367) затверджено Порядок підтвердження закладення технічної та проектної робочої документації до страхового фонду документації України, що встановлює вимоги щодо підтвердження закладення технічної та проектної робочої документації до страхового фонду документації України. Підтвердження закладення технічної та проектної документації до страхового фонду документації України при введенні в експлуатацію закінчених будівництвом (реконструкцією) об’єктів здійснюється через видачу актів закладення технічної та проектної документації до страхового фонду документації України (далі – Акт) за видами документації: для технічної документації – на продукцію; для проектної документації – на об’єкти будівництва. Акти, які є офіційними документами, видає Державний департамент СФД за запитом підприємств, установ, організацій та їхніх філій, незалежно від форм власності (підприємство-виробник), які виготовляють документи страхового фонду [6]. Прийнятий Верховною Радою України 25 грудня 2008 року Закон України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” № 800–VI (далі – Закон України № 800–VI), удосконалює державне регулювання правовідносин, пов'язаних із прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Постанова КМУ від 08 жовтня 2008 р. № 923 „Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” враховує специфічні для будівельної діяльності аспекти, пов’язані, насамперед, із забезпеченням якості робіт, дотриманням будівельних норм і правил, безпеки і довговічності збудованих об’єктів, екстериторіальним характером будівництва, вдосконалює процедури прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, але вона не вирішує всіх проблемних питань. З січня 2009 року розпочався новий етап здійснення державного архітектурно-будівельного контролю в Україні. Створена єдина вертикальна структура у складі Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі ДАБІ) – урядового органу державного управління у складі Мінрегіонбуду та її територіальних органів. Згідно зі ст. 23 Закону України „Про планування і забудову територій” будівництво здійснюється через комплексну забудову території або розташування та будівництво окремих об’єктів. Дозвіл на будівництво об’єктів надають місцеві органи влади на підставі комплексного висновку про відповідність запропонованого будівництва затвердженій містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови. У разі, коли відсутня затверджена містобудівна документація, потрібно розробити і затвердити містобудівне обґрунтування розміщення об’єктів будівництва. Це обґрунтування повинно затверджуватися у встановленому порядку відповідним місцевим органом виконавчої влади. Проте проведені ДАБІ перевірки виявили, що це швидше виняток, ніж правило. У кращому випадку містобудівне обґрунтування тільки розроблене, але не затверджене. Тобто є підстави поставити під сумнів легітимність більшої частини дозволів на будівництво, виданих органами місцевої влади та органами місцевого самоврядування. Отже, таким мовчанням влада фактично схвалює самочинне будівництво значної кількості об’єктів. Такий стан справ став можливим тому, що донині питання, пов’язані з видачею дозволів на розміщення об’єктів будівництва відповідно до ст. 2 Закону України „Про планування і забудову територій”, фактично залишалися безконтрольними. Це не дивно, бо інспекції Держархбудконтролю, які до 1 січня цього року були у складі місцевих органів влади, навряд чи могли контролювати дії свого керівництва. Таким чином, першопричина численних конфліктів щодо розміщення об’єктів будівництва – це недотримання місцевими органами влади вимог містобудівного законодавства під час прийняття рішень про забудову територій та окремих ділянок. Відповідно до законодавства самочинним вважається будівництво, яке здійснюється без отримання дозволу інспекції Держархбудконтролю на виконання будівельних робіт. Ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” чітко регламентує склад документів та порядок видачі дозволу. Він видається на підставі таких документів:
Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю не мають підстав для відмови у видачі такого дозволу в разі пред’явлення зазначених документів. У цьому разі, як уже зазначалося, до цього часу фактично безконтрольними залишилися питання, пов’язані з відповідністю розміщення об’єкта містобудівній документації і відповідністю проекту виданому дозволу на будівництво. Сьогодні в рамках незалежної вертикальної структури інспекції Держархбудконтролю отримали можливість здійснювати перевірку, аналізувати і в разі потреби вчиняти відповідні дії, зокрема відмовляти у видачі дозволу, якщо надані документи не відповідають прийнятим рішенням. Об’єкти, які підпадають під визначення самочинного будівництва, можна було б класифікувати за такими видами:
Як правило, абсолютно самочинне будівництво за відсутності будь-яких документів здійснюється рідко. У більшості випадків фізичні і юридичні особи, які здійснюють будівництво, мають відповідні рішення і дозволи на будівництво, але в силу ряду причин, про які буде сказано нижче, не звертаються до інспекцій Держархбудконтролю за отриманням дозволу на будівельні роботи [7]. Основна причина – це необхідність розроблення, погодження і затвердження проектної документації. Ця процедура досить ускладнена і може тривати роками. Але без неї не обходяться в жодній цивілізованій країні, без проекту не будують. Доводиться констатувати, що будівники іноді відмовляються від розробки деяких розділів проектів проведення робіт. Наслідки такого підходу бувають трагічними: руйнування будівель, падіння вантажопідйомних кранів, травматизм будівельників. Як правило, винних у техногенних катастрофах знайти важко через відсутність документів, що регламентують технологічну дисципліну виконання будівельних операцій і персональну відповідальність за їхню реалізацію. Проектну, робочу документацію потрібно зберегти в повному обсязі. Держархбудінспекцією внесені пропозиції щодо унормування процедури видачі дозволу на підготовчі роботи. Це дасть можливість інвесторам використовувати час, який витрачають на експертизу та погодження проекту, на здійснення підготовки до початку будівельних робіт. На жаль, наше законодавство провокує забудовників на більш швидкий і легкий, як їм здається, шлях: здобути право власності на самочинно збудований будинок через рішення суду. І такі рішення, немає чого приховувати, непоодинокі. Такі дії є неприпустимими і потенційно небезпечними для суспільства. Приймаючи таке рішення, суд фактично визнає право власності лише на будівельні матеріали, придбані забудовником. Але будова – це технічне і технологічне поєднання матеріалів і конструкцій у визначеному порядку. І від недотримання цього порядку залежить міцність, стійкість і експлуатаційна надійність об’єкта будівництва, а отже, – здоров’я людей і охорона навколишнього середовища. Приймаючи такі рішення відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу, суди беруть на себе відповідальність за технічну сторону, не маючи для цього ні підстав, ні достатньої кваліфікації. Розгляд таких справ повинен відбуватися за обов’язкової участі спеціалістів Держархбудконтролю. Таке рішення сприяло б підвищенню дисципліни та дотриманню встановленого порядку в будівництві. Після проведення реформи порядку прийняття об’єктів в експлуатацію, яка передбачена Законом України від 16 вересня 2008 р. № 509-17 „Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння будівництву”. Законом передбачається норма щодо введення об’єктів в експлуатацію на підставі сертифіката відповідності значно спростить цю процедуру, зробить її прозорою, зрозумілою і відповідальною [8]. Першим віце-прем’єр-міністром О. В. Турчиновим 29 січня 2009 року затверджений План організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”, відповідно до п. 15 якого Мінрегіонбуд спільно з Мінекономіки, Мінфіном і Мін’юстом зобов’язані підготувати та подати до Кабінету Міністрів України узгоджені пропозиції щодо приведення у відповідність до цього Закону постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 № 923 „Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів”. З метою приведення у відповідність Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 923 (далі – Порядок), до Закону України № 800–VI розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 923”. На цей час існує нагальна потреба вдосконалення процедури прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, від якої залежать питання забезпечення безпеки будівництва, довговічності будинків і споруд. Основні цілі прийняття зазначеного регуляторного акта:
Строк дії цього регуляторного акта встановлюється на необмежений термін, оскільки прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів повинно проводитися постійно, але разом з тим до цього регуляторного акта будуть внесені зміни, передбачені підпунктом 18 пункту 10 розділу I Закону України від 16 вересня 2008 р. № 509-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву”, який набув чинності з 15 жовтня 2009 р. Безумовно, процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів потрібно вдосконалювати, але розроблений Мінрегіонбудом проект постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 923”, в якій не передбачено закладення проектної документації до СФД, суперечить вимогам чинного законодавства, а саме: Закону України „Про страховий фонд документації України”, спільного наказу Мінбуду та МНС України від 11.04.2006 № 109/213 (зареєстровано в Мін’юсті 27 квітня 2006 р. за № 500/12374) „Про затвердження Переліку об’єктів і споруд, за якими проектна документація закладається до страхового фонду документації”, постанови КМУ від 08 жовтня 2008 р. за № 923 „Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів”, наказу Мінрегіонбуду від 10.12.2008 № 575 (зареєстровано в Мін’юсті 20 січня 2009 р. за № 38/16054) „Про затвердження форм свідоцтва про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, заяви замовника об’єкта будівництва, акта готовності об’єкта до експлуатації”, наказу Мінрегіонбуду від 24.12.2008 № 637 (зареєстровано в Мінюсті 20 січня 2009 р. за № 39/16055) „Про затвердження Переліку внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, та Переліку виконавчої та іншої документації, що надається приймальній комісії при прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів”. З метою усунення суперечностей у чинному законодавстві МНС України подало пропозиції щодо включення до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів акта про закладення проектної документації до страхового фонду документації (листи від 19.03.2009 № 07-3341/33, від 23.03.2009 № 04-3462/36). До Кабінету Міністрів України від МНС надані пропозиції щодо призупинення прийняття постанови оскільки проект постанови КМУ „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 923” суперечить вимогам чинного законодавства (вх. КМУ від 13.04.2009 №20028-0-109). У результаті розгляду Перший віце-прем’єр-міністр України надав доручення міністру Мінрегіонбуду Куйбіді В.С. урахувати пропозиції МНС при внесенні змін у проект постанови КМУ „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 923”. Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 489 „Про затвердження Порядку надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування”, в якій відсутні вимоги передбачення створення СФД на стадії проектування, та постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 534 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 923” від МНС до Кабінету Міністрів України направлені пропозиції щодо внесення змін до зазначених постанов (лист МНС від 02.07.2009 № 01-8212/33). На що Перший віце-прем’єр-міністр України О. В. Турчинов надав доручення МНС, Мінрегіонбуду, Мінфіну, Мінекономіки, Мінюсту розглянути та вжити вичерпних заходів щодо врегулювання порушених питань, у разі потреби подати в установленому порядку відповідний проект рішення Уряду (від 08 липня 2009 р. № 37139/1/1-09). На виконання доручення Першого віце-прем’єр-міністра України О. В. Турчинова від 08 липня 2009 р. № 37139/1/1-09 та з метою усунення розбіжностей у нормативно-правових актах системи СФД та будівництва розроблені проекти постанов Кабінету Міністрів України „Про внесення доповнення до Порядку надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 489” та „Про внесення доповнення до додатка 3 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 923”. Розроблені проекти постанов Мінфіном, Мінекономіки, Держкомпідприємництвом погоджені без зауважень. Мінрегіонбуд погодив без зауважень проект постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення доповнення до Порядку надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 489”. Проект постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення доповнення до додатка 3 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 923” відхилив, посилаючись на нормативно-правові документи, які врегульовують питання створення страхового фонду документації на закінчені будівництвом об’єкти, а саме: спільний лист (від 29.07.2009 №22/7-4631/01/33-1227/03) Державної архітектурно-будівельної інспекції та Державного департаменту СФД надано роз’яснення територіальним органам Держархбудінспекції та регіональним центрам СФД щодо порядку дій, пов’язаних із забезпеченням створення СФД на закінчені будівництвом об’єкти (розміщений на WEB-сайтах Держархбудінпекції та Державного департаменту СФД); у проекті „Типових регіональних правил забудови” передбачається: „Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється лише за умови закладення проектної документації до СФД, що підтверджується актом, виданим Державним департаментом СФД”; у проекті Містобудівного кодексу враховані вимоги Закону України „Про страховий фонд документації України”. Мін’юст 29 жовтня 2009 р. провів правову експертизу проекту постанови КМУ „Про внесення доповнення до Порядку надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 489”, та погодив із зауваженнями. Зауваження було враховано і проект постанови викладено в такій редакції: „Про внесення зміни до пункту 7 Порядку надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування”. Підготовлений проект постанови та супровідні матеріали були направлені до Кабінету Міністрів України. У робочому порядку за зауваженнями юридичної служби КМУ була скоригована та викладена нова назва проекту постанови у такій редакції: „Про доповнення пункту 7 Порядку надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування”. На засіданні 2 грудня 2009 року Кабінет Міністрів України постановив: Доповнити пункт 7 Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 489 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 37, ст. 1260), після абзацу першого новим абзацом такого змісту: „У складі завдання на проектування обов’язково передбачається створення страхового фонду документації відповідно до ДСТУ 33.201 „СФД. Страховий фонд документації на об’єкти будівництва. Порядок створення”. У зв’язку з цим абзаци другий, третій уважати відповідно абзацами третім, четвертим.” У розвиток постанови КМУ від 2 грудня 2009 р. №1289 «Про доповнення пункту 7 Порядку надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування» підготовлені та надані від МНС до Мінрегіонбуду матеріали з пропозиціями про внесення змін та доповнень до основоположних документів будівельної галузі: Типових регіональних правилах забудови(вих. від 11.12.2009 №07-16047/33); ДБН А.2.2-3-2009 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва»; ДСТУ БА.2.4-4:2009 «СПДБ. Основні вимоги до проектної та робочої документації» (вих. від 11.12.2009 №07-16048/33). Прийнята постанова КМУ від 2 грудня 2009 р. №1289 «Про доповнення пункту 7 Порядку надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування» дозволить належним чином забезпечити реалізацію державної політики у сфері створення страхового фонду документації на об’єкти будівництва. Незважаючи на те, що законодавча база діяльності будівельного комплексу, в основному, уже сформована, вона потребує вдосконалення, оскільки нормативно-правові акти, що є її складовими, розроблялися в різні періоди соціально-економічного розвитку країни і, отже, потребують певного коригування та здійснення заходів щодо їх взаємоузгодженості. Під час проведення дослідження проектної документації для будівництва (далі – ПДБ), яку подають на мікрофільмування, виявлено, що мають місце: - розбіжності між вимогами стандартів; - застосування кольорового зображення з відхиленнями від вимог чинних нормативних документів до чорно-білого зображення (літерне позначення інженерних мереж перетинається лінією цієї мережі, написи та лінії одного кольору перетинаються написами та лініями іншого кольору тощо); - не дотримання технічних вимог до проектної документації для будівництва, яка підлягає мікрофільмуванню. З метою усунення розбіжностей між нормативними документами системи СФД і нормативної бази будівельної галузі, що діють на території України, запропоновано внести зміни до ДСТУ, ДБН (лист. від 10.08.2009 №04-10129/33). Пункт 5.1 ДСТУ Б А.2.4-4-99 (ГОСТ 21.101-97) СПДБ „Основні вимоги до проектної та робочої документації” пропонується викласти в такій редакції: „Документація, призначена для мікрофільмування, повинна відповідати вимогам стандартів системи „Репрографія. Мікрографія” і „Страховий фонд документації” [9]. Пункт 3.1 ДСТУ Б А.2.4-6-95 (ГОСТ 21.508-93) СПДБ „Правила виконання робочої документації генеральних планів підприємств, споруд, та житлово-цивільних об’єктів” пропонується викласти в такій редакції: „Документація, призначена для мікрофільмування, повинна відповідати вимогам стандартів системи „Репрографія. Мікрографія” і „Страховий фонд документації” [10]. Пункт 7.1 ДБН А.2.2-3-2004 „Державні будівельні норми України. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва” [11] пропонується викласти в такій редакції: „Робочі кресленики, які розробляються згідно з вимогами нормативних документів - комплексів А.2.4 “Система проектної документації для будівництва” (СПДБ), 37.080 “Репрографія. Мікрографія” і 33 “Страховий фонд документації” (СФД) та четвертий абзац пункту 2.2 доповнити реченням: „Обов’язковим пунктом завдання на проектування має бути вказівка про належність проектної документації закладанню до страхового фонду документації і врахування вимог стандартів системи “Страховий фонд документації”. У ДСТУ 33.201:2004 „Страховий фонд документації на об’єкти будівництва. Порядок створення” внести зміни з метою приведення у відповідність термінологічних вимог у напрямі створення СФД на об’єкти будівництва до загальноприйнятих у сфері будівельної галузі. Мінрегіонбуд розглянув пропозиції щодо внесення змін до нормативних документів будівельної галузі і повідомив, що частина пропозицій вже ураховані в ДСТУ, інші зміни будуть внесені під час чергової перевірки нормативних актів (лист від 07.10.2009 №12/19-2-8/17-1690). |
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(8)'2010 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(11)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(13)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(12)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(10)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(9)'2010 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| Перелік питань для підготовки до написання модульної контрольної... Страховий захист – це … Страховий захист як економічна категорія має такі ознаки (5 ознак): … |
Від 24 березня 2009 року м. Житомир №100 від 24 березня 2009 року... України в 2009 році», наказу Українського центру оцінювання якості освіти від 10 березня 2009 №25 «Про створення пунктів тестування... |
| ПОПЕРЕДНІЙ ДОГОВІР СТОРОНИ визнають, що їх науково-виробничий та фінансовий потенціал дає їм підстави встановити довгострокове та взаємовигідне співробітництво... |
О. М. Володченко // Актуальні питання масової комунікації: науковий... Володченко О. М. PR-тексти та їх використання в туристичних виданнях / О. М. Володченко // Актуальні питання масової комунікації:... |