СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(7)'2009 Заснований у 2006 році
|
|
Скачати 1.38 Mb.
|
|
Література: 1. Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1288 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 36. – Ст. 1694. 2. Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів, затверджене наказом МНС України від 18 грудня 2000 р. № 338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005 № 140, зареєстроване у Мін’юсті України 01.09.2005 р. за № 970/11250) // Офіц. вісн. України. – 2005. – № 35. – Ст. 2163, 2164. 3. Методика ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів, затверджена наказом МНС України від 23 лютого 2006 р. № 98 і зареєстрована у Мін’юсті України 20 березня 2006 р. за № 286/12160 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 12. – Ст. 841. 4. Положення про моніторинг ПНО, затверджене наказом МНС України від 6 листопада 2003 р. № 425 і зареєстроване у Мін’юсті України 26 грудня 2003 р. за № 970/11250 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 52. – Ст. 2857. _____________________________________________________________________________ УДК 519.7 Є. Л. Холод МЕТОДИ ОБМІНУ ДАНИМИ В ДЕРЖАВНОМУ РЕЄСТРІ ДОКУМЕНТІВ СФД На сьогодні в державній системі страхового фонду документації (далі – СФД) функціонує Державний реєстр документів СФД (далі – Реєстр документів СФД), за допомогою якого автоматизовано виконання робіт з обліку, контролю та пошуку інформації в Державному департаменті СФД та на базах зберігання. Зберігання та оброблення даних у Державному реєстрі документів СФД здійснюється засобами системи керування базами даних Oracle (далі – СКБД Oracle). Задля автоматизації виконання робіт з обліку, контролю та пошуку інформації в регіональних центрах СФД (далі – РЦ СФД) та надання ними інформації до Державного департаменту СФД та до баз зберігання, було створено розподілену базу даних, яка являє собою територіально-розподілену сукупність локальних баз даних, об’єднаних узгодженими принципами організації, комплектування та експлуатації [1]. Але відсутність виділених каналів зв’язку позначилася на деяких особливостях щодо обміну даними в межах створеної системи. Метою цієї статті є висвітлення методів обміну даними та вибір прийнятного методу для використання його в Реєстрі документів СФД. Під час організації обміну даними в рамках розподіленої бази даних (далі – БД) були розглянуті: – обмін копіями БД; – обмін за допомогою матеріалізованих уявлень; – обмін табличними просторами; – обмін схемами користувачів. За методом обміну копіями БД розглянемо два варіанти створення копій виробничої БД: „холодної” (із зупинкою екземпляра БД) та „гарячої" копії (без зупинки екземпляра БД). „Холодне” (автономне) копіювання БД виконується на рівні операційної системи при зупиненому екземплярі БД – резервуються файли, які складають БД Oracle: – файли даних; – оперативних журналів; – керуючі файли; – файл параметрів. На початку створення "холодної" копії необхідно визначити основні параметри БД: – ім'я БД: SQL> select name from v $ database; – ім'я екземпляра БД: SQL> select instance_name from v $ instance; – перелік та місце розташування файлів даних, в яких зберігаються дані: SQL> select name, status from v $ datafile_header; – місце розташування файлів тимчасового табличного простору (ці файли копіюванню не підлягають, але після відкриття копії БД вони повинні бути створені): SQL> select v$tempfile.name, v$tablespace.name from v$tempfile, v$tablespace where v$tempfile.ts#= v$tablespace.ts#; – перелік та місце розташування журнальних файлів: SQL> select v $ logfile.group #, v $ logfile.member, v $ log.status from v $ logfile, v$log where v $ logfile.group # = v$log.group #; – перелік та місце розташування керуючих файлів: SQL> select name from v$controlfile; – місце розташування файлу параметрів: SQL> select * from v $ parameter2 where name in ( 'spfile', 'ifile'). Визначені за допомогою наведених вище SQL-запитів файли БД повинні бути скопійовані засобами операційної системи та збережені. При цьому копіювання файлів даних, журнальних файлів та керуючих файлів повинно здійснюватися при закритій БД. Використовуючи „гаряче” резервне копіювання виробничої БД (без зупинки БД), можна створити абсолютну копію (clone) виробничої БД. В утиліті RMAN СКБД Oracle є вбудований синтаксис, що дозволяє автоматизувати виконання цього завдання на основі резервної копії, зробленої цією програмою. Перевага такого підходу полягає в тому, що таке рішення дозволяє створювати бази для різних платформ (операційних систем). Резервні копії файлів, зроблені в операційній системі („холодна” копія), позбавлені цієї можливості, бо файли даних мають оригінальні заголовки; оскільки RMAN як одиниці резервного копіювання використовує блоки даних, він відтворює заголовки файлів на новій платформі. Для створення копії БД необхідно на сервері виробничої БД за допомогою RMAN створити повну резервну копію бази та архівних журналів. На сервері, де створюється копія бази, з резервної копії за допомогою RMAN і команди duplicate фізично відновлюють дані, а з архівних журналів виробничої БД проводять логічне відновлення і відкривають відновлену базу з опцією resetlogs. Обмін копіями БД має такі недоліки: – великий обсяг даних (файлів), якими необхідно обмінюватись; – для створення копії БД необхідно створювати додатковий екземпляр БД, для роботи якого необхідно додаткова оперативна пам’ять і місце на жорсткому диску. Метод обміну та збору інформації про зміни в таблицях засобами СКБД Oracle за допомогою матеріалізованих уявлень (у ранніх версіях СКБД Oracle – моментальні знімки бази даних) [1] дозволяє мати повну картину змін, що відбулися із записом у таблиці, одночасно з цим зменшити обсяг інформації, що бере участь в обміні. Матеріалізовані знімки можуть створюватися як лише для читання, так і поновлюваними з можливістю вирішення конфліктів, що можуть виникнути у разі поновлення даних. Оскільки вони підтримують обчислення у вимкненому режимі, матеріалізовані знімки особливо важливі для мобільних обчислень. Однак цей метод накладає додаткові обмеження на узгодженість структури БД, тобто під час користування такою розподіленою БД структура її всіх територіально-розподілених частин повинна бути однаковою.  Рис. 1. Схема обміну даними в розподіленій БД На рисунку 1 наведено методи обміну копіями БД за допомогою матеріалізованих уявлень у розподіленій БД за відсутності виділених каналів зв’язку. Під час користування розподіленою базою за наведеною на рисунку 1 схемою були виявлені деякі недоліки, а саме: труднощі в підтримці узгоджених даних і структури БД у РЦ СФД, проміжної бази та бази Державного департаменту СФД під час розвитку системи автоматизації виконання робіт у РЦ СФД (упровадження нового програмного забезпечення „Технічний паспорт мікрофільму”, „Звітні документи з виготовлення мікрофільмів” та „Контроль стану виконання договорів у регіональних центрах СФД”). Використання методу обміну табличними просторами, що транспортуються, максимально спростило переміщення даних між двома БД. При цьому під час переміщення табличного простору з однієї БД до іншої здійснюється без використання експорту чи імпорту. Замість цього застосовуються копії файлів даних, що відносять до відповідного табличного простору, і спеціальна форма експорту, в якій містяться дані про структуру табличного простору. Така особливість цього обміну даними дуже важлива під час використання його для обміну БД з великою кількістю записів у таблицях. Обмеження, які накладають на табличний простір, що транспортується: – обидві БД, що беруть участь у процесі обміну, повинні мати однакову конфігурацію апаратних засобів / операційної системи; – обидві БД повинні мати однаковий набір символів; – якщо в новій БД уже існує табличний простір з тим самим ім'ям, транспортувати такий табличний простір не можна; – у табличному просторі, що транспортується, не повинно бути матеріалізованих уявлень і функціональних індексів. Під час обміну схемами користувачів необхідно створити dump-файл експорту даних схеми користувача. Цей файл може включати як лише дані з таблиць схеми користувача, так і структуру цих таблиць. Для створення dump-файлу експорту даних схеми користувача можна використовувати SQL-скрипт: USERID=/ @ FILE= LOG= OWNER= GRANTS=Y INDEXES=Y CONSTRAINTS=Y ROWS=Y TRIGGERS=Y Для імпорту створеного dump-файлу даних схеми користувача можна використовувати SQL-скрипт: USERID=/ @ FILE= LOG=FROMUSER= TOUSER= GRANTS=Y INDEXES=Y CONSTRAINTS=Y ROWS=Y IGNORE=Y Такий обмін можна здійснювати між БД, що встановлені на різних платформах, але час, який потрібен для створення dump-файлу експорту даних схеми користувача та його подальшого імпорту, залежить від кількості записів у таблицях схеми користувача. Тому цей метод доцільно використовувати для таблиць з кількістю записів до 10 000 000. Порівнявши всі недоліки та переваги наведених вище методів обміну даними, обираємо саме цей метод обміну для використання в Реєстрі документів СФД. Для вирішення проблем, що виникли під час користування розподіленою базою за наведеною на рисунку 2 схемою, було запропоновано: 1) позбутися проміжної бази даних; 2) додавати до файлів експорту даних не лише інформацію стосовно виробничої діяльності, а також про поточну структуру БД РЦ СФД; 3) імпортувати до БД Реєстру документів СФД усю структуру та дані БД РЦ СФД.  … Рис. 2. Схема обміну даними, що використовують у Реєстрі документів СФД Тобто в БД Реєстру документів СФД зберігають копії БД РЦ СФД (див. рисунок 2). У такій БД імпорт отриманих даних буде проходити між схемами користувачів БД СКБД Oracle [3] у такий спосіб: 1) вилучення схеми користувача БД РЦ СФД з Реєстру документів СФД; 2) створення схеми користувача та імпорт отриманих даних із БД РЦ СФД до БД Реєстру документів СФД; 3) надання прав доступу користувачам Реєстру документів СФД до даних імпортованої схеми користувача з бази даних РЦ СФД. Для користування такою розподіленою базою в Реєстрі документів СФД передбачено таблицю зв’язку імені файлу експорту, наданого РЦ СФД, імені користувача БД РЦ СФД та діапазону первинних ключів записів таблиць БД. Таким чином, для отримання інформації, наданої РЦ СФД, під час формування запитів необхідно використовувати формат доступу до полів таблиці [3]: < ім’я схеми БД >.< ім’я таблиці БД >. < ім’я поля таблиці БД >. У разі імпортування всієї схеми користувача БД РЦ СФД до БД Реєстру документів СФД значно зменшуються вимоги до узгодженості структури та даних розподіленої бази. Таким чином, запропонований метод обміну даними в розподіленій БД значно зменшить проблеми, що виникли під час розвитку системи автоматизації виконання робіт у РЦ СФД та Реєстрі документів СФД. Подальший розвиток розподіленої БД Реєстру документів СФД передбачає: 1. Використання швидкісних каналів зв’язку. Кожен з РЦ СФД повинен мати швидкісне якісне підключення до мережі Інтернет (через ADSL, Ethernet чи 3G з’єднання). 2. Роботу через мережу Інтернет і VPN-сервер (англ. Virtual Private Network – віртуальна приватна мережа) для захисту інформації, що передають каналами зв’язку. Реалізація VPN-мережі здійснюється за допомогою спеціального комплексу програмно-апаратних засобів. Така реалізація забезпечує високу продуктивність і високий ступінь захищеності, тобто використовують персональний комп'ютер зі спеціальним програмним забезпеченням, що забезпечує функціональність VPN. 3. Для централізованого або локально-централізованого способу зберігання даних – створення єдиного серверу БД для всіх РЦ СФД. 4. Доробку програмного забезпечення обміну в межах локально-централізованої БД, відновлення зв’язку, захисту та розмежування доступу до даних. Література:
УДК 004.4:002.53 В. В. Єнін, Є. В. Єременко, К. К. Пащенко Про стан ведення Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів у 2008 році За даними Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, кількість потенційно небезпечних об'єктів (далі – ПНО) в Україні становить 21,5 тис. [1]. Таким чином, населення України постійно перебуває під значним негативним впливом техногенних вражаючих чинників, які призводять до виникнення надзвичайних ситуацій (далі – НС), загибелі людей, погіршення умов життєдіяльності населення, забруднення навколишнього природного середовища та значних економічних збитків. Негативна дія цих чинників постійно посилюється високим рівнем фізичного та морального зносу засобів виробництва, недосконалістю застосовуваних технологічних процесів, недоліками системи забезпечення надійності і безпечної експлуатації споруд, конструкцій, устатковання та інженерних мереж. Застарілі виробництва, великий обсяг транспортування, зберігання й використання небезпечних (шкідливих) речовин, матеріалів та виробів, накопичення відходів виробництва та життєдіяльності суттєво впливають на рівень загрози виникнення техногенних НС. Радіаційна небезпека в Україні в основному пов’язана з експлуатацією атомних електростанцій (АЕС). На території України в експлуатації є 4 АЕС з 15 енергоблоками та встановленою потужністю 12,818 млн кВт, а саме: Запорізька, Южно-Українська, Хмельницька та Рівненська. Пожежовибухонебезпека в Україні значною мірою зумовлена функціонуванням понад 1,5 тис. вибухо- та пожежонебезпечних об’єктів, на яких зосереджено близько 9 млн т твердих і рідких вибухо- та пожежонебезпечних речовин. Переважна кількість вибухо- та пожежонебезпечних об’єктів розташована в центральних, східних і південних областях країни, де сконцентровані хімічні, нафто- і газопереробні, коксохімічні, металургійні та машинобудівні підприємства, функціонує розгалужена мережа нафто-, газо-, аміакопроводів, експлуатуються нафто- і газопромисли, вугільні шахти, у тому числі надкатегорійні за метаном та з вибухонебезпеки вугільного пилу. Хімічна небезпека в Україні пов’язана із наявністю на її території об’єктів, які використовують хімічні речовини, а також із забрудненням довкілля та утворенням відходів. Серед об’єктів, які зберігають хімічні речовини або використовують їх у своїй діяльності, найбільш потенційно небезпечні: – об’єкти з виробництва вибухових речовин та утилізації непридатних боєприпасів; – великотоннажні виробництва неорганічних речовин (добрива, хлор, аміак, кислоти); – нафто- та газопереробні заводи; – об’єкти з виробництва продуктів органічного синтезу; – об’єкти, що використовують хлор та аміак; – склади і бази із непридатними пестицидами, отрутохімікатами та хімічними засобами захисту рослин для сільського господарства; – магістральні аміако- та етиленопроводи. У промисловому комплексі України функціонує 1428 об’єктів, на яких зберігають або використовують у виробничій діяльності 235 тис. т небезпечних хімічних речовин, у тому числі: більше 8 тис. т хлору, 218 тис. т аміаку та близько 90 тис. т інших небезпечних хімічних речовин. Усього в зонах можливого хімічного зараження мешкає близько 16 млн. осіб (33,4 % населення країни) [2]. Зважаючи на вищезазначені дані щодо стану техногенної безпеки в Україні, значення інформації, яку містить база даних Державного реєстру ПНО (далі – БД Реєстру ПНО), для підготовки управлінських рішень щодо запобігання НС, пов’язаних з функціонуванням ПНО, постійно зростає. НДІ мікрографії протягом шести років проводить дослідження даних про ПНО для актуалізації інформації БД Реєстру ПНО. Результати досліджень відображені у відповідних звітах [3-9]. Дослідження проводились методом аналізу інформації, яку містять переліки ПНО, паспорти ПНО та БД Реєстру ПНО. Територіальні переліки ПНО отримано від Головних управлінь МНС в Автономній Республіці Крим (АР Крим), областях, містах Києві та Севастополі (Головні управління МНС). Згідно з аналізом територіальних переліків ПНО 2008 року: – переліки містять 20406 об’єктів (у перших частинах переліків нараховується 10777 ПНО, а у других – 9629 ПНО); – зростання кількості ПНО в переліках ПНО 2008 року становить 1745 ПНО (9,35%); – якість переліків ПНО 2008 року значно поліпшилась порівняно з 2007 роком. Майже всі отримані переліки складені відповідно до вимог чинного Положення про паспортизацію ПНО [10]. За результатами аналізу територіальних переліків ПНО визначено об'єкти, на які на сьогодні не розроблено форми паспортів ПНО. До таких об'єктів відносять полігони твердих побутових відходів, газові мережі, лісові господарства, скотомогильники, військові склади озброєння тощо. Порівняно з минулим роком якість паспортів ПНО, що надходять на реєстрацію, значно поліпшилась. У 2007 році майже 20 % отриманих паспортів потребували значного доопрацювання, у 2008 році кількість таких паспортів становила не більше 3 %. Основні характерні недоліки надісланих паспортів ПНО: – відсутність у повному обсязі інформації, передбаченої у відповідних графах форми паспорта ПНО, про небезпечні природні явища, категорії виробництва з вибухопожежної небезпеки, ступінь вогнестійкості будівель, споруд, діаметри та довжину технологічних трубопроводів, технологічні викиди шкідливих речовин, максимально можливе територіальне поширення НС, реципієнтів НС, деякі одиниці вимірювання чисельних значень показників, географічні координати об’єкта тощо. Протягом року НДІ мікрографії надіслав на адресу Головних управлінь (Управлінь) МНС паспорти ПНО, які мали значні недоліки, з проханням передати їх відповідальним особам ПНО для доопрацювання. Усього впродовж року відправлено 116 паспортів ПНО (АР Крим – 60, Донецька область – 44 та Львівська область – 12), що становить 2,8 % від загальної кількості отриманих. Найбільша кількість паспортів ПНО отримана з Донецької (904), Дніпропетровської (439) областей та АР Крим (425). Найменше паспортів ПНО надійшло з Хмельницької (12), Львівської (16) та Тернопільської (18) областей. Незважаючи на те, що з Донецької та Дніпропетровської областей отримана значна кількість паспортів ПНО, по цих областях паспортизовано лише 43,41 % та 22,59 % об’єктів відповідно до територіальних переліків ПНО. Надто низькі темпи паспортизації ПНО також у Львівській, Закарпатській, Київській, Тернопільській та Одеській областях. В інших регіонах України також спостерігається відставання в паспортизації ПНО відповідно до територіальних переліків ПНО. Найкращий стан паспортизації ПНО в Миколаївській, Чернігівській, Волинській, Сумській областях та місті Севастополі. На діаграмі (рис. 1) представлено результати паспортизації ПНО по регіонах України.  Рис. 1 Упродовж року до Реєстру ПНО внесено 2905 об’єктів та оновлено інформацію у БД Реєстру ПНО стосовно 1143 ПНО. Таким чином, проведено актуалізацію інформації в БД Реєстру ПНО щодо 4048 ПНО (1143+2905). Як показано на рисунку 2, найбільшу кількість ПНО зареєстровано в Донецькій області - 808 об’єктів. У Дніпропетровській області, АР Крим, Луганській та Харківській областях зареєстровано 370, 345, 304 та 244 об’єкти відповідно. Найменшу кількість ПНО у 2007 році зареєстровано в Хмельницькій області – 8 об’єктів.  Рис. 2 На підставі третього розділу наданих переліків ПНО та вказівок Державного департаменту СФД з Реєстру ПНО виключено 563 ПНО. Необхідно зазначити, що в третьому розділі переліків ПНО було значно більше об’єктів (976), але інші об’єкти не вдалося ідентифікувати у БД Реєстру ПНО, або у колонці "Документ, на підставі якого здійснюється вилучення ПНО з Державного реєстру ПНО" не зазначено назву відповідного документа. У 2008 році на 16 % збільшилася кількість ПНО, інформацію про які містить БД Реєстру ПНО і станом на 18 грудня 2008 року кількість ПНО у Реєстрі ПНО становить 16904 об’єкта. З них більше половини (8563 ПНО) складають потенційно небезпечні підприємства. Більше третини зареєстрованих об’єктів припадає на автомобільні заправні станції (5955). Інші види ПНО не перевищують 14 % від загальної кількості об’єктів у Реєстрі ПНО. Розподіл ПНО, зареєстрованих у Реєстрі ПНО, по регіонах України показано на рис 3. Найбільшу кількість ПНО зареєстровано в Донецькій, Харківській та Дніпропетровській областях, відповідно 1874, 1388 та 1206 ПНО. В інших регіонах зареєстровано ПНО від 207 (місто Севастополь) до 902 (Луганська область).  Рис. 3 Певну проблему для актуалізації інформації у БД Реєстру ПНО становить той факт, що в Реєстрі ПНО є об’єкти, які протягом останніх років не відображають у першому розділі територіальних переліків ПНО. На рис. 4 показано співвідношення кількості ПНО, зареєстрованих станом на 20 грудня 2007 року, та у першому розділі територіальних переліків 2008 року. Зважаючи на те, що перший розділ територіальних переліків ПНО Головні управління МНС повинні складати на основі даних, отриманих з Реєстру ПНО, кількість ПНО у переліках та в Реєстрі ПНО на початку року повинна бути майже однаковою. З рис. 4 видно, що зазначені числові показники ПНО суттєво відрізняються один від одного. У Реєстрі ПНО значно більше об’єктів, ніж у переліках ПНО. Найбільша різниця в кількості ПНО спостерігається в Харківській (447), Донецькій (284), Запорізькій (248), Львівській (237) та Хмельницькій (200) областях. Найменша різниця кількості ПНО в Реєстрі ПНО та в першому розділі переліку ПНО відзначається по Полтавській та Черкаській областях, відповідно 19 та 27.  Рис. 4. Така ситуація пояснюється тим, що Головні управління МНС здебільшого не включають у перший розділ переліків ПНО такі об’єкти, як залізничні станції, мости, тунелі, а також деякі об’єкти нафтогазового комплексу. У 2008 році кількість паспортів ПНО, надісланих до НДІ мікрографії для продовження терміну дії свідоцтва про реєстрацію, становила 28,2 % (менше за третину) від загального обсягу отриманих паспортів ПНО. Зважаючи на досить низькі темпи надходження паспортів ПНО на актуалізацію та керуючись пунктом 21 Положення про паспортизацію ПНО, яким передбачено, що паспорт ПНО підлягає переоформленню кожні п’ять років, проведено аналіз БД Реєстру ПНО щодо кількості ПНО, дані про які потребують актуалізації. Такий аналіз було проведено по кожному окремому регіону і визначено кількість таких ПНО відповідно до року їхньої реєстрації (протягом 1997 – 2003 років). Отримані дані систематизовано та зведено в таблицю 1. Таблиця 1 – Ранжирування регіонів щодо кількості ПНО, дані про які підлягають актуалізації
Таким чином, найбільша кількість ПНО (24,3 %), дані про які підлягають оновленню, розташована в Харківській, Донецькій та Львівській областях. Ці області потребують найбільшої уваги у 2009 році для забезпечення актуалізації інформації у БД Реєстру ПНО, а загальна кількість ПНО, дані про які підлягають оновленню, дорівнює 5523 об’єктам. Відповідно до Регламенту видачі Свідоцтва про реєстрацію об’єкта в Державному реєстрі потенційно небезпечних об’єктів, затвердженого наказом Державного департаменту СФД від 17 травня 2008 року, НДІ мікрографії подає кожного місяця до Державного департаменту СФД базу даних для видачі свідоцтв про реєстрацію ПНО. Оформлені свідоцтва розсилаються Державним департаментом СФД відповідальним особам ПНО та Головним управлінням МНС. У 2008 році НДІ мікрографії видано 1824 свідоцтва про реєстрацію ПНО та підготовлено і передано до Державного департаменту СФД базу даних для видачі 2501 свідоцтва. Підсумовуючи викладене зазначимо, що результати проведених досліджень та актуалізована інформація у БД Реєстру ПНО можуть бути використані для: – подальшого вдосконалення засобів ведення Реєстру ПНО; – підготовки запобіжних заходів щодо попередження виникнення НС; – інформаційного забезпечення центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також відповідальних осіб ПНО. Література: 1. Стоєцький В. Удосконалення нормативної бази – запорука підвищення стану природної та техногенної безпеки // Надзвичайна ситуація : центральне видання Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. – 2008. – №10. – С. 24. 2. Національна доповідь про стан техногенної та природної небезпеки в Україні у 2007 році / Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ; Національна академія наук України. – К. : Чорнобильінтерінформ, 2008. – 229 с. 3. Актуалізація бази даних Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів та ранжирування пріоритетності об’єктів для формування СФД. Аналіз та узагальнення даних про потенційно небезпечні об’єкти України, ранжирування пріоритетності об’єктів для формування СФД, актуалізація бази даних Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів, розроблення програмного забезпечення "Реєстр – свідоцтво" та створення електронної бази даних щодо наданих свідоцтв про реєстрацію ПНО, акт впровадження : Звіт про науково-дослідну роботу, тема 4.1, етап 2 / НДІ мікрографії ; наук. керів. роботи А. О. Некрасов. – УДК 004.4:002.53 ; № ДР 0106U006035. – Х., 2006. – 212 с. 4. Вдосконалення та супровід Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів техногенного та природного характеру. Аналіз даних про пно областей (регіонів) України для проведення паспортизації пно та розробка пропозицій щодо їх уточнення : Звіт про дослідну роботу, тема 3.4, етап 2 / НДІ мікрографії ; керів. роботи А. О. Некрасов. – УДК 004.4:364.254:502.58 ; № ДР 0103U002023. – Х., 2003. – 53 с. 5. Вдосконалення та супровід Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів техногенного та природного характеру. Аналіз та систематизація даних про ПНО для актуалізації бази даних реєстру : Звіт про дослідну роботу, тема 3.4, етап 6 / НДІ мікрографії ; керів. роботи А. О. Некрасов. – УДК 004.4:364.254:502.58 ; № ДР 0103U002023. – Х., 2003. – 94 с. 6. Актуалізація бази даних Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів. Аналіз та узагальнення даних про потенційно небезпечні об’єкти України. Актуалізація бази даних Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів та надання реєстраційних номерів : Звіт про науково-дослідну роботу, тема 3.5, етап 2 / НДІ мікрографії ; наук. керів. роботи А. О. Некрасов. – УДК 004.4:002.53 ; № ДР 0104U002540. – Х., 2004. – 57 с. 7. Актуалізація бази даних Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів. Аналіз та узагальнення даних про потенційно небезпечні об’єкти України. Актуалізація бази даних Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів. : Звіт про дослідну роботу, тема 4.1, етап 2 / НДІ мікрографії ; керів. роботи А. О. Некрасов. – УДК 004.4:002.53 ; № ДР 0105U002602. – Х., 2005. – 111 с. 8. Ведення Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів. Аналіз та узагальнення даних про потенційно небезпечні об’єкти України. Актуалізація бази даних Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів : Звіт про дослідну роботу, тема 7 / НДІ мікрографії ; керів. роботи Г. С. Костенко. – УДК 004.4:002.53 ; № ДР 0106U006035. – Х., 2007. – 40 с. 9. Аналіз та узагальнення даних про потенційно небезпечні об’єкти України, підготовка даних для актуалізації бази даних Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів, актуалізація бази даних Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів : Звіт про науково-дослідну роботу, тема 8 / НДІ мікрографії ; керів. роботи Г. С. Костенко. – УДК 004.4:002.53 ; № ДР 0108U001556. – Х., 2008. – 55 с. 10. Наказ МНС України від 16.08.2005 р. № 140, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.09.2005 р. за № 970/11250 "Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 р. № 338 "Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів" // Офіц. вісн. України. – 2005. – № 35. – Ст. 2164. УДК 778.14:002 Т. Г. Власовська Нормативне забезпечення заходів щодо формування страхового фонду документації на новорозроблену продукцію Створення і розвиток страхового фонду документації були і залишаються невід’ємною частиною державної політики у сфері національної безпеки і державного будівництва для забезпечення сталого функціонування економіки в особливий період, забезпечення захисту населення, об’єктів економіки України, її національної культурної спадщини від наслідків надзвичайних ситуацій. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(8)'2010 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(11)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(13)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(12)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(10)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(9)'2010 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
| Перелік питань для підготовки до написання модульної контрольної... Страховий захист – це … Страховий захист як економічна категорія має такі ознаки (5 ознак): … |
Від 24 березня 2009 року м. Житомир №100 від 24 березня 2009 року... України в 2009 році», наказу Українського центру оцінювання якості освіти від 10 березня 2009 №25 «Про створення пунктів тестування... |
| ПОПЕРЕДНІЙ ДОГОВІР СТОРОНИ визнають, що їх науково-виробничий та фінансовий потенціал дає їм підстави встановити довгострокове та взаємовигідне співробітництво... |
О. М. Володченко // Актуальні питання масової комунікації: науковий... Володченко О. М. PR-тексти та їх використання в туристичних виданнях / О. М. Володченко // Актуальні питання масової комунікації:... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua