СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(7)'2009 Заснований у 2006 році
|
|
Скачати 1.38 Mb.
|
Вхідний контроль комплекту документів на підприємстві – користувачеві включає перевірення:- наявності на електронному носії комплектувального документа, файлів електронних копій документів СФД згідно з комплектованим документом, - наявності аркуша посвідчення; - контроль відкриття файлів кожної електронної копії документа СФД; - відповідність фактичної кількості аркушів кожної електронної копії комплектувальному документу; - відповідність позначень електронних копій документів, записаних на електронному носії, позначенням, зазначеним у комплектувальному документі. Тому одержувач комплекту електронних копій повинен мати електронні засоби (комп'ютерні програми), необхідні для перегляду й організації доступу до електронної копії. Ці електронні засоби можуть утримуватися на тому ж електронному носії, що й комплект копій. Для прискорення пошуку необхідних документів на електронному носії необхідно сформувати на основі комплектувальних документів бази даних Державного реєстру документів СФД окремий файл з назвами відтворених документів та наявними гіпертекстовими посиланнями на записані файли. Наявність гіпертекстових посилань на записані на електронних носіях файли дозволить виконувати швидкий пошук необхідного документа на електронному носії. Результати роботи будуть використані під час розроблення ДСТУ “Страховий фонд документації. Електронні копії документів. Загальні вимоги”, який встановить технічні вимоги до копій документів СФД, що відтворені на електронних носіях інформації. Література: 1. Гаврилин А. П. Гибридные микрографические системы страхового фонда документации : моногр. – ТГУ, 2007. 2. Гаврилин А. П. Основные положения электронно-микрографической технологии создания, сохранения и использования единого российского страхового фонда документации : Материалы III Общероссийской научно-практической конференции “Современные информационные технологии, методы и средства создания и использования единого российского страхового фонда документации” / Академия Естествознания, – М., 2007. 3. Илларионова Н. Ф. Деятельность национальных библиотек восточно-европейских стран по сохранению документального культурного наследия. – Режим доступа : www.conf.cpic.ru/upload/eva2006/reports/tezis_919.doc. 4. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”, 5. ДСТУ ГОСТ 2.051:2006 Єдина система конструкторської документації. Електронні документи. Загальні положення. 6. ДСТУ ГОСТ 13.1.002-80 Репрографія. Мікрографія. Документи для зйомки. Загальні вимоги і норми. 7. Дубинин С. С., Кисловская Г. А. Гибридный подход в обеспечении сохранности и доступности документов. – Режим доступа : www.profy.nplu.org/site/publication/lp. УДК 681.323 Н. В. Борзенко ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ДОКУМЕНТІВ СТРАХОВОГО ФОНДУ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЗА ПОКАЗНИКОМ “ТОЛЕРАНТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ” Математика виховує культуру мислення. Дайте будь-яке абсолютно нове завдання математику та не математику. Майже завжди перший це зробить краще. Г. Х. Харді 1 У цій роботі запропоновано метод оцінювання якості інформації автоматизованої інформаційно-пошукової системи – Державний реєстр документів страхового фонду документації (далі – Реєстр документів СФД) – за показником “Толерантність інформації”. У книзі В. Герасименка “Защита информации в автоматизированных системах обработки данных” толерантність інформації в автоматизованих інформаційно-пошукових системах розглядається з точки зору зручності сприймання і використання інформації в процесі рішення будь-яких задач [1]. Тобто толерантність можна розглядати як суто психологічний фактор, бо скільки існує користувачів автоматизованих інформаційно-пошукових систем і скільки існує розробників цих систем, стільки існує і точок зору на прийняття самих систем і інформації, яку надають ці системи. Аналіз інших літературних джерел [2 – 7] дає підстави вважати, що оцінювання інформації автоматизованих інформаційно-пошукових систем за показником “Толерантність інформації” можливо виконати з використанням методів математичного оброблення в психології. “Шлюб” психології з математикою – це “примусовий шлюб”, оскільки психологія в будь-яких її додатках – і практичних, і теоретичних, – може розвиватися тільки на підставі кількісних досліджень, які пов’язують теорію та практику з фактами [2, 3]. Метою цієї роботи є висвітлення методу оцінювання показника “Толерантність інформації” автоматизованої інформаційно-пошукової системи – Реєстр документів СФД. Для розрахунку показника “Толерантність інформації” Реєстру документів СФД застосуємо чотири види інтерпретацій: психолого-психологічна, психолого-математична, математико-математична і математико-психологічна, які використовуються в дослідницьких роботах з психології [4]. Психолого-психологічна інтерпретація полягає у різноманітності точок зору на дослідницьку ситуацію [4]. Психолого-математична інтерпретація полягає у математичній ідентифікації дослідницької ситуації, яка зводиться до обрання методів аналізу даних. Тобто на першому місці – вивчення дослідницької ситуації або постановка задачі, а на другому – визначення математичного методу, який забезпечить вирішення задачі [4]. Математично-математичній інтерпретації відповідають обчислення за допомогою обраного методу та отримання результатів [4]. Математико-психологічна інтерпретація – змістовна інтерпретація числових результатів [4]. Психолого-психологічна інтерпретація. До психолого-психологічної інтерпретації можна віднести різнобічну толерантність користувачів Реєстру документів СФД щодо: – інформації, яка міститься в Реєстрі документів СФД; – функціонування самого Реєстру документів СФД; – до інтерфейсу екранних форм програмного забезпечення зазначеного реєстру. Толерантність до інформації, яка міститься Реєстрі документів СФД, можна визначити за такими критеріями: – нормальне та спокійне сприйняття інформації (очікувана інформація); – щось викликає сумнів (відсутня тверда впевненість у реальності інформації); – здивування (не очікувана інформація); – байдужість у сприйнятті інформації (повна незацікавленість у сприйнятті інформації); – обурення (невже така нісенітниця має місце у Реєстрі документів СФД?). Толерантність до функціонування Реєстру документів СФД можна визначити за такими критеріями, як толерантність до: – функціонування програмного забезпечення; – функціонування технічних засобів; – роботи СКБД “ORACLE”. Толерантність до інтерфейсу екранних вікон програмного забезпечення Реєстру документів СФД, за допомогою яких надається інформація, можна визначити за відчуттям, яке викликає цей інтерфейс: – лаконічність або викладення назв елементів екранних вікон з використанням найменшої кількості слів (за принципом – “Стислість – сестра таланту”); – суворість в оформлені екранних вікон: нічого зайвого, підбір кольорової гами (сприятливий або навпаки); – витонченість в оформлені екранних вікон: пропорційність розташування елементів, красота; – невиразність, що викликає хаотичність у сприйнятті; – фрустрацію або негативний психологічний стан, головними ознаками якого є збентеженість, розгубленість, паніка, розлюченість і навіть гнів. Кінцевою стадією психолого-психологічної інтерпретацією є визначення статистичних гіпотез – нульової та альтернативної [2]. Нульова гіпотеза – це гіпотеза про відсутність відмінностей, позначається Н0 [2]. Альтернативна гіпотеза – це гіпотеза про значущість і присутність відмінностей, позначається Н1 [2]. Психолого-математична інтерпретація. Будь-яке наукове дослідження починається з того, що фіксуються об’єкти дослідження, їх якості і ознаки, які відображають на числовій шкалі відбиття якостей [2, 3]. У випадку дослідження функціонування Реєстру документів СФД, з точки зору показника “Толерантність інформації”, об’єктами дослідження є дві групи осіб. До першої групи осіб відносяться програмісти, які мають досвід у розробленні програмного забезпечення, аналогічного програмному забезпеченню Реєстру документів СФД. До другої групи осіб належать особи, які користуються цим реєстром у своїй роботі. В обох групах показник “Толерантність інформації” є тією якістю, яка характеризує об’єкт і яка досліджується. Вибір ознак та числової шкали для встановлення ознак визначається дослідником для конкретної дослідницької ситуації [2, 3]. Математико-математична інтерпретація. Методами, які використовуються для аналізу даних відповідно до дослідницької ситуації, є: методи кореляційного аналізу, методи аналізу номінативних даних, методи порівняння вибірок за рівнем відбиття ознаки, параметричні методи порівняння двох вибірок, непараметричні методи порівняння вибірок, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, дискримінантний аналіз, кластерний аналіз [2, 3, 5]. Математико-психологічна інтерпретація відповідає на питання: “Що можна сказати з приводу отриманих результатів розрахунків?” [1]. Чисельним показником отриманих результатів є рівень їх значущості - “  - рівень”, визначений як вірогідність відхилення правильної (визначеної) гіпотези [2, 3, 5]. У літературних джерелах [2, 6, 7] вірогідність відхилення нульової гіпотези називається помилкою 1 роду.Історично склалося так, що в психології прийнято вважати низьким рівнем значущості 5% рівень (  ), достатнім - 1% рівень ( ) та найвищим 0,1% ( ) [2, 3].Значенням показника “Толерантність інформації” можна вважати емпіричні чисельні значення, які отримані відповідними математичними методами. Крім визначення показника “Толерантність інформації”, необхідно визначити, яка гіпотеза приймається, а яка відкидається шляхом порівняння емпіричного чисельного значення показника “Толерантність інформації” з його критичним значенням на рівні значущості .Розглянемо приклад визначення показника “Толерантність інформації” до інтерфейсу екранних вікон програмного забезпечення Реєстру документів СФД на підставі чотирьох наведених вище інтерпретацій. Відповідно до психолого-психологічної інтерпретації дослідницька ситуація являє собою вивчення готовності з боку користувачів та програмістів прийняти інтерфейс екранних вікон програмного забезпечення Реєстру документів СФД за критеріями, зазначеними вище. На рисунках 1, 2 та 3 наведені екранні форми, за якими виконувалося вивчення готовності з боку користувачів та програмістів прийняти інтерфейс екранних вікон програмного забезпечення Реєстру документів СФД України.  Рисунок 1  Рисунок 2  Рисунок 3 Психолого-математична інтерпретація. Об’єктами дослідницької ситуації є дві групи осіб: 14 програмістів, які мають досвід у розробленні програмного забезпечення, аналогічного програмному забезпеченню Реєстру документів СФД, та 12 користувачів зазначеного реєстру. Маючи дослідницьку ситуацію та об’єкти дослідження, сформулюємо гіпотези: Н0: Між користувачами та програмістами не існує розбіжностей щодо прийняття інтерфейсу екранних вікон програмного забезпечення Реєстру документів СФД. Н1: Між користувачами та програмістами існують розбіжності щодо прийняття інтерфейсу екранних вікон програмного забезпечення Реєстру документів СФД. Ознаки, за якими необхідно оцінити інтерфейс екранних вікон, відповідають критеріям, наведеним згідно з психолого-психологічною інтерпретацією. Як числову шкалу обрано рангову (порядкову) шкалу [2, 3]. Ранг – це показник, який характеризує порядкове місце ознаки у групі ознак [3, 8]. Для подальшого встановлення програмістами та користувачами рангів ознакам у таблиці 1 запропонований відповідно діапазони балів для кожної ознаки, за якими вони визначали своє ставлення до екранних вікон, наведених на рисунках 1, 2 та 3. Таблиця 1
Результат встановлення програмістами та користувачами балів для відповідних ознак наведено в таблиці 2. Таблиця 2
|
Схожі:
|
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(8)'2010 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(11)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
|
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(13)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(12)'2012 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
|
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 1(10)'2011 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
СФД (Страховий фонд документації) Науково-виробничий журнал 2(9)'2010 Заснований у 2006 році Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії) – пров. Пархоменка, 1/60, м.... |
|
Перелік питань для підготовки до написання модульної контрольної... Страховий захист – це … Страховий захист як економічна категорія має такі ознаки (5 ознак): … |
Від 24 березня 2009 року м. Житомир №100 від 24 березня 2009 року... України в 2009 році», наказу Українського центру оцінювання якості освіти від 10 березня 2009 №25 «Про створення пунктів тестування... |
|
ПОПЕРЕДНІЙ ДОГОВІР СТОРОНИ визнають, що їх науково-виробничий та фінансовий потенціал дає їм підстави встановити довгострокове та взаємовигідне співробітництво... |
О. М. Володченко // Актуальні питання масової комунікації: науковий... Володченко О. М. PR-тексти та їх використання в туристичних виданнях / О. М. Володченко // Актуальні питання масової комунікації:... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua