Посібник для позакласної роботи в 5-11 класах З ібрав і підготував учитель математики Великорублівської загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи Котелевського району Полтавської області Щербак В. О
|
|
Скачати 1.09 Mb.
|
|
ЛАДИЖЕНСКАЯ Ольга Олександрівна (p. 7.III 1922) Радянський математик, чл. кор. АН СРСР (з 1981). Н. у Кологриві (нині Костромський обл.). Закінчила Московський ун-т (1947). З 1949 працює в Ленінградському ун-ті (з 1955 - професор) і в Ленінградському відділенні Математичного ін-та АН СРСР. Основні напрямки досліджень - диференціальні рівняння із частками похідними, функціональний аналіз, наближені й чисельні методи. Д  ержавна премія СРСР (1969).МАТВИЄВСКА Галина Павлівна (р. 13. VII 1930) Радянський математик, історик математики. Н. у Дніпропетровську. Закінчила Ленінградський ун-т (1954). Учениця В. И. Смирнова. Працює в Ін-ті математики АН Узсср. Основні дослідження ставляться до історії теорії чисел і історії математики східного середньовіччя. Вивчила неопубліковані рукописи Л. Эйлера, у яких розглядаються питання теорії чисел, східні рукописи математичного й астрономічного змісту. Значно просунула вперед вивчення середньовічної середньоазіатської математики. ОЛІЙНИК Ольга Арсеніївна (p. 2.VII 1925) Р  адянський математик. Н. у с. Матусов (Київської обл.). Закінчила Московський ун-т (1947). З 1950 працює там же (з 1955 -професор), з 1965 - також в Ін-ті проблем механіки АН СРСР, в 1948- 1961 працювала в Математичному ін-ті АН СРСР.Основні напрямки досліджень - теорія диференціальних рівнянь із частками похідними, математична фізика, прикладна математика, топологія. Досліджувала топологію дійсних алгебраїчних різноманіть, розривні рішення нелінійних диференціальних рівнянь (ударні хвилі), рівняння другого порядку з ненегативною характеристичною формою, завдання теорії фільтрації, рівняння прикордонного шару Прандтля, принцип Сен-Венана й ін. Член Італійського суспільства наук (з 1967).  ЮЩЕНКО (Рвачева) Катерина Логвіновна (p. 8.XII 1919) Радянський математик і кібернетик, чл. -кор. АН УРСР (з 1976). Р. у Чигирину. Закінчила Середньоазіатський ун-т (1942). В 1943- 1946 викладала в середній школі. В 1946-1957 працювала в Ін-ті математики АН УРСР, з 1957 - в Ін-ті кібернетики (до 1962 - Обчислювальний центр) АН УРСР, з 1953 - також у Київському ун-ті (з 1969 - професор). О  сновні роботи присвячені теорії ймовірностей, теорії й практиці програмування, теорії й практиці ЕОМ. Одержала результати в області локальних граничних теорем для багатомірних розподілів Займається розробкою алгоритмічних мов і мов програмування. Розробляє методи побудови автоматизованих систем обробки даних, питаннями застосування ЕОМ у навчальному процесі.ЯНОВСЬКА Софія Олександрівна (31.1 1896-24.Х 1966) Радянський математик. Н. у Пружанах (нині Брестської обл.). Закінчила Ин-т червоної професури (1931). З 1925 керувала семінаром по методології математики й природничих наук у Московському ун-ті. З 1930 читала там же курс історії математики. Основні дослідження присвячені математичній логіці, історії й філософії математики. З 1930 за допомогою свого учня К. А. Рибникова початку дослідження математичних рукописів К. Маркса. З 1943 керувала в Московському ун-ті (разом з П. С. Новиковим, а згодом А. А. Марковим) науковим семінаром по математичній логіці, організованим И. І Жегалкиним, і вплинула на творчість декількох поколінь радянських логіків. Одному з учнів було доручено зібрати матеріал і розповісти про деяких випускниць школи, які здобули вже математичну освіту або вчаться на математичних відділах вищих навчальних закладів. Портрети цих випускниць були показані через епідіаскоп. Не забуті були на заході і вчительки школи, які вже пішли на пенсію. Для кожної з них знайшлися теплі слова в учнів. Потім були названі імена учениць — любителів точних наук, яких виявилось немало в школі. У художній частині заходу одна учениця прочитала вірш А. Міцкевича, яким захоплювалась у свій час С. В. Ковалевська, а учень виконав відомий полонез «Прощання з батьківщиною» польського композитора Огінського. Ще, один учень розповів про літературну діяльність С. В. Ковалевської. Було названо її твори «Нігілістка», «Приват-доцент», «Боротьба за щастя» і коротко викладено зміст кожного з них. На перерві велике пожвавлення було в кімнатах, де проводились математичні розваги. Тут на двох класних дошках були розміщені кросворд «Геометрія» і задача «Лабіринт», запропоновані учням для розв'язування. За окремим столом з підставкою, як у кіосках, сиділи два учні, які «продавали» математичні загадки, жарти, задачі, шаради і т. д. Задачі в кіосках були такі:  1. Підрахуй суму різниць: 18 — 12; 25 — 18; 36 — 25; 42 — 36; 68 — 42; 73 — 68; 97 —73. 2. На чверті кола, радіус якого дорівнює 4 см, візьмемо довільну точку А. Ставимо на рівні точки А точку В, а прямовисно під А—точку С. Розрахувати з точністю до однієї сотої сантиметра віддаль ВС. 3. Розділити число 12 на дві різні частини так, щоб одна з них була більша за другу на 2. 4. Які числа не змінюються, якщо їх читати перевернутими? 5. Записати число 100 чотирма п'ятірками, потім шестірками.
 11. Відшукати помилку в розв'язанні рівняння: 8х —20 = 10х —25; 4 (2х — 5) = 5 (2х — 5); 4 = 5. Кожному давали білет і олівець. Якщо на білеті зазначено, через який час треба дати відповідь, то відповідали тут же усно. В окремих білетах не було зазначено часу на відповідь; тоді її писали на звороті аркуша паперу з належним поясненням до розв'язку. На це відводилося 2—3 хв. У другому відділі заходу проводили математичну вікторину, яка складалася з таких задач:
 не можна скорочувати, закреслюючи цифру 6:Але результат виявився правильним. Придумати ще такий приклад і пояснити, чому виходить правильний результат при неправильній дії. 2. Між цифрами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 розташувати знак «+» так, щоб сума дорівнювала 100: 3. Написати найбільші числа з цифр: 1, 1, 1; 2, 2, 2; 5, 5, 5. 4. Написати число 1000 вісьмома вісімками. 5. У скільки разів східці на 4-й поверх довші, ніж східці на 2-й поверх? 6. Назвати рік, перевернуті цифри якого читаються так само, як і в прямому написанні. 7. Написати 1967 римськими цифрами. 8. З 36 болванок можна виточити 36 деталей, але із стружок кожних 6 деталей можна відлити ще по одній болванці. Скільки деталей можна виготовити з 36 болванок? 9. Чи можна накреслити довільну криву так, щоб усі її точки були рівновіддалені від однієї? * * * ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗМІСТУ
Подаємо кілька випадків розв'язування цього завдання. Випадок 1. Бочка повна стоїть на днищі. Об'єм визначають за формулою: V =  πD2· H,де D — діаметр днища, Н — висота бочки. Діаметр і висоту легко визначити безпосереднім вимірюванням. Випадок 2. Бочка стоїть на днищі неповна. Об'єм визначають за формулою: V = πD2· h,де h — висота стовпа пального в бочці. Висоту h вимірюють так: опускають дерев'яний стержень крізь отвір у бочку до дотикання з нижнім дном бочки (вертикально). Виймають стержень і вимірюють довжину його змоченої частини, яка й визначає висоту стовпа пального. Випадок 3. Бочка лежить неповна. Об'єм пального дорівнює об'єму тіла, висотою якого є висота бочки, а основою — круговий сегмент. Для визначення об'єму треба знати площу кругового сегмента і висоту бочки l. Висоту бочки l вимірюють безпосередньо. Висоту сегмента (стрілку) визначають аналогічно до визначення h у випадку 2. При незначному наповненні бочки для визначення об'єму використовують формулу: V =  ahlде a = 2  , a R- радіус днища.При більшому наповненні бочки площу сегмента можна визначити за формулою:  де α0 — центральний кут, який спирається на дугу, що стягує хорду а. 2. Визначення ваги сіна в скиртах і стіжках а) Емпіричні формули для знаходження об'єму сіна в скиртах і стіжках, зокрема: V = (0.52П - 0.45Ш) • Ш • D, де П — довжина перекидки скирти; Ш — ширина скирти; D — довжина скирти в метрах;  ,де П— довжина перекидки стіжка; L — довжина кола його основи. Довжина перекидки дорівнює довжині вірьовки, перекинутої через вершину скирти від її основи з одного боку до основи з протилежного боку. У деяких скирт перекидку вимірюють у двох-трьох місцях і беруть середнє арифметичне цих вимірювань. Ширину скирти вимірюють на висоті 1 м від поверхні грунту на обох кінцях скирти. Ширину скирт, звужених біля основи, вимірюють з кожного боку біля поверхні землі і в найширшій частині. Суму цих вимірювань ділять на 4 і результат вважають шириною скирти. Довжину вимірюють тільки з одного її боку. 3. Визначення ваги тварин Члени гуртка ознайомлюються із способами визначення ваги тварин у кілограмах без зважування: а) щоб визначити живу вагу коня, треба обхват за передніми ногами (в см) помножити на 6 і відняти 620; б) щоб визначити живу вагу корови, треба довжину (в см) по діагоналі тулуба (від кореня хвоста до передньої лопатки) помножити на довжину обхвату за передніми ногами і добуток поділити на 50; в  ) щоб визначити живу вагу свині, треба довжину від потилиці До хвоста (в см) помножити на довжину обхвату за передніми ногами і добуток поділити: на 430 для вгодованих свиней, на 480 для свиней середньої вгодованості і на 530 для невгодованих.Ознайомивши учнів з цими способами визначення ваги тварин, проводять екскурсію в колгосп, де практично перевіряють їх правильність. Учні практично ознайомлюються з обчисленням ваги худоби і її раціону. Живу вагу корів обмірюванням визначають і так: 1) вимірюють обхват грудей т у см; 2) вимірюють похилу довжину l тулуба в см. За цими двома числами знаходять у спеціальній таблиці вагу корови. Наприклад, при т = 180 см i l = 175 см у таблиці знаходимо Р = 500 кг. Таблиця для знаходження живої ваги корови
* * * |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
Урок математики в 5 Пачкова Анастасія Олександрівна, учитель математики Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 |
Упорядник: Бабенко О. А. – учитель математики Черкаської загальноосвітньої... |
|
Інтегрована інтелектуальна гра-змагання «Мови рідної розмай!» «Інтер», учитель української мови та літератури Верхньоторецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ясинуватського району Донецької... |
Назва проекту : «Світ мистецтва такий різноманітний та цікавий» Автор проекту: Мазурик Алла Іванівна, учитель української мови та літератури Красненьківської загальноосвітньої школи І- ІІІ ступенів... |
|
Вчитель математики Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів... Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Канівської міської ради Черкаської області |
Використання педагогічної спадщини М. В. Остроградського на уроці геометрії (9 клас) Ященко Тамара Львівна, вчитель математики Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4, спеціаліст вищої категорії, старший... |
|
Урок-подорож з української мови та математики Підготували вчителі української мови та літератури Т. А. Панченко та математики І. В. Каламбет Сєвєродонецької загальноосвітньої... |
Касперович Тетяна Володимирівна Касперович Тетяна Володимирівна,спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель,учитель початкових класів Дебальцівської... |
|
ПРОГРАМИ з читання, української мови, математики для 1-10 класів... Латна Т. Б. учитель вищої категорії, старший учитель; Пономарьова Л. Б. учитель вищої категорії, старший учитель; Коваленко Т. Г.... |
СТАТУТ Учнівського самоврядування Черкаської загальноосвітньої школи... Ити демократію в суспільстві, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попереднім, нинішнім та майбутнім поколінням... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua