Посібник для позакласної роботи в 5-11 класах З ібрав і підготував учитель математики Великорублівської загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи Котелевського району Полтавської області Щербак В. О

В якому-небудь кутку кожної картки проставляють номер числа. На початку виступу учень переглядає картки і робить вигляд, що він «запам'ятовує» написані на них числа. Картки перевертають написаним униз; присутнім пропонують узяти яку-небудь з них і назвати її номер. Після цього учень називає відповідне число.

Секрет цього «запам'ятовування» — у способі побудови чисел таб­лиці. Перші дві цифри чисел дістаємо, додавши до номера картки число 9 і записавши результат у зворотному порядку (наприклад, 27 + 9 = 36, а записати треба 63). Кожну наступну цифру числа зна­ходимо додаванням чиcел, зображених двома попередніми цифрами, не рахуючи "десятків:

63 9 2 1 3 4

6 +3 3 + 9 9+2 2+1 1+3


* * *
Позакласний захід на тему:

«ВИДАТНІ ЖІНКИ-МАТЕМАТИКИ»
Серед портретів діячів математичної науки П. Л. Чебишова, Л. Ейлера, М. І. Лобачевського, М. В. Остроградського, І. М. Виноградова, О. М. Крилова, які при­крашають математичні кабінети багатьох середніх шкіл, виділяється портрет С. В. Ковалевської, відомої всьому світу жінки-математика, яка завжди привертає увагу учнів, особливо дівчат, що люблять математику і вважають ЇЇ основою своєї майбутньої спеціальності.

Тому члени математичних гуртків і вирішують присвя­тити один з математичних заходів жінкам-математикам. Найчастіше такий захід відбувається 5, 6 або 7 березня.

Опишемо проведення такого заходу.

На черговому занятті гуртка були повідом­лені результати розшуків імен жінок-математиків і джерела відомостей про них. Імен виявилося досить.

Вирішили повідомлення про них давати в такому плані:

1. Видатні жінки-математики минулого.

2. Софія Василівна Ковалевська.

3. Видатні радянські жінки-математики.

Треба було згадати і про учениць, які раніше закінчили цю школу, і про тих, що вчаться тепер. У зв'язку з цим у план було внесено ще два повідомлення:

1. Наші випускниці-математики.

2. Наші дівчата — любителі математики.

На цьому занятті гуртка було виділено учнів для ви­ступів, а також складено програму художньої самодіяль­ності і розподілено інші обов'язки, пов'язані з підготовкою до заходу.

Одночасно з підготовкою доповідей, виступів і прове­денням репетицій художньої самодіяльності йшла органі­заційно-технічна підготовка заходу. Редколегія гуртка готу­вала спеціальний номер математичної газети «Видатні жінки-математики», яка вийшла напередодні. У газету вмі­щено два портрети: С. В. Ковалевської і О. А. Олійник — представників старшого і молодшого поколінь російських жінок-математиків їм присвячено і статті біографічного характеру, вміщено фотографії найсильніших дівчат-математиків X і XІ класів, а також замітки про них.

Виготовлено запрошення.



ЗАПРОШЕННЯ
Шановний тов. _______________________________

Запрошуємо Вас взяти участь у позакласному математичному заході «__» ________ р. о __ годині в актовому залі школи.
Захід

ПРИСВЯЧЕНИЙ
ЖІНКАМ - МАТЕМАТИКАМ
Шкільні художники намалювали для сцени два великі портрети С. В. Ковалевської і О. О. Красильщикової, , а також плакати - з висловленнями про математику. Над сценою — лозунг: «Серед усіх наук, що відкривають люд­ству шлях до пізнання законів природи, найвеличнішою є математика» (С. В. Ковалевська).

Стінна математична газета і художньо оформлені під­сумки олімпіади прикрасили сцену з обох боків. На стінах залу — плакати з цікавими задачами-головоломками. Знову вивішені раніше випущені номери математичних газет і га­зети за минулі роки.

Доповідь про жінок-математиків минулого зробила уче­ниця X класу. Розповідь супроводилась ілюстраціями через епідіаскоп на великому екрані. Називають прізвища жінок-математиків минулих століть, француженок Софії Жермен (1776—1831), Гортензії Лепот (1723—1788) та італійки Марії Аньєзі (1718—1799). Докладнішою була розповідь про одну з найстародавніших учених жінок-математиків Іпатію з Олександрії, дочку грецького математика Теона (380 р. н. є.). Вона була надзвичайно вродлива, талановита і розумна. Їй належать праці, що тлумачили твори Платона і Арістотеля, а також твори з астрономії і математики (теорії конічних перерізів). Учениця повідомила про тра­гічну долю цієї стародавньої вченої жінки. У 418 р. н. є. вона стала жертвою релігійного фанатизму інквізиції.

Інша учениця докладно розповіла про життя і діяль­ність С. В. Ковалевеької. Було схарактеризовано вільно­любні ідеї С. В. Ковалевеької, її симпатії до працелюбного польського народу. Відзначено, зокрема, що С. В. Ковалевська в дні Паризької комуни була в обложеному Парижі.

Доповідь ілюстрували портретами і фотознімками з книги Л. Воронцової «Софія Ковалевська».



Галерея видатних жінок-учених від Іпатії до жінок-математиків наших днів була завершена розповіддю про радянських жінок-математиків
ГІПАТІЯ (Іпатія з Олександрії) (ок. 370-415)
Математик і філософ епохи пізнього еллінізму Р у Олександрії Гіпатія не прийняла християнства й в 415 була роздерта ченцями і юрбою християн-фанатиків. Її батько — Теон Олександрійський. Думають, що третя книга «Алмагеста» Птолемея була прокоментована їм разом з Гіпатією. Ок. 400 Гіпатія була загальновизнаним керівником школи неоплатоників, її лекції по філософії й математиці відвідувалися багатьма Гіпатії приписується коментар до «Арифметики» Діофанта й «Конічним перетинам» Аполлонія. Ці праці загублені, однак з листів учня Гіпатії єпископа Птолемандского Сінезія, що консультувався з нею щодо будівлі астролябії й гідроскопи.
БАЙРОН (графиня Ловлейс)

Августа Ада (10.XII 1815—27.XI 1852) Англійський математик, дочка поета Дж. Г. Байрона. Училася в О. де Моргана. Мала більші здатності, до 16 років відрізнялася значними пізнаннями в математику. Була знайома із Ч. Бэббеджем, якого підтримувала при винаході аналітичної обчислювальної машини. Написала (1842) роботу, у якій розвила основи методу програмування для машини Бэббеджа.
АНЬЄЗІ Марія Гаетана (16.V 1718-9.1 1799)

Італійський математик. Н. в Мілані. Вивчала математику й іноземні мови. В 1750-1752 складалася професором Болонского ун-та, але лекцій не читала.

Опублікувала (1748) «Аналітичні підстави»— посібник з алгебри й аналізу, що містить деякого її відкриття, що мають приватне значення. У цій роботі виклала теорію алгебраїчних рівнянь, плоску аналітичну геометрію, диференціальне й інтегральне вирахування, теорію диференціальних рівнянь і привела їхні численні додатки.

ЖЕРМЕН Софі (1.IV 1776-17.VI 1831)

Французький математик і механік. Н. у Парижі. Дочка ювеліра. Самостійно вивчила математику. Листувалася з Ж. Л. Д'Аламбером, Ж. Л. Лагранжем, К. Ф. Гауссом. Зробила Гауссу істотну підтримку в 1807, коли французькі війська окупували Ганновер.

Разробляла теорію чисел, теорію пружності й теорію коливань. Довела неможливість позитивного рішення в цілих числах вираження х^п + у^п = zⁿ, якщо х, в, z — прості числа, не рівні один одному, а п — будь-яке просте число менше 100. Вивела кілька формул, названих її ім'ям. У розвитку математичної фізики праці Жермен є основними. Знайшла ряд важливих положень у теорії пружних пластинок. Написала також «Міркування про стан наук і літератури в різні культурні епохи» (1833). Премія Ін-та Франції (1816).
ЛЕПОТ Гортензія (1723-6.XII 1788)

Французький математик і механік. Н. у Парижі.

Допомагала своєму чоловікові - придворному годинникареві - перевіряти спостереження астронома Ж. Н. Деліля. Виконала ряд астрономічних обчислень. Обчислила таблицю коливань маятників різної довжини.
ШАТЛЕ ЛЕ ТОННЕЛЬЕ ДЕ БРЕТЕЙ Габріель

Эмілідю, маркіза (17.XII 1706— 10.IX 1749) Французький математик. Н. у Парижі. Самостійно вивчила математикові, фізику, мови. Учениця П. Л. М. Мопертюи й А. К. Клеро. Була в дружніх відносинах з Вольтером.

Написала й опублікувала ряд робіт з фізики. Її переклад «Математичних початків натуральної філософії» И. Ньютона на французьку мову (1745) зіграв важливу роль у справі ознайомлення французьких учених з механікою Ньютона. Досліджувала поняття живої сили, розвиваючи ідеї И. 1 Бернуллі.
БАРІ Ніна Карлівна (19. XI 1901-15.VII 1961)

Радянський математик. Р. у Москві.

Закінчила Московський ун-т (1921). Суперпозиції функцій з обмеженою зміною й теорії ортогональних систем. Одна з керівників радянської школи теорії функцій дійсного змінного. Разом з Д. Е. Меньшовим очолювала в Московському ун-те дослідження в області теорії функцій.
БАШМАКОВА Ізабелла Григорівна (р. 3.1 1921)

Радянський математик і історик науки. Н. у Ростові-на-Доні. Закінчила Московський ун-т (1944). З 1948 працює там же (з 1968- професор).

Основні дослідження присвячені історії античної математики, алгебрі, алгебраїчній геометрії, теорії чисел. Досліджувала творчість Архімеда, Евклида, Диофанта. Установила історичну наступність ряду ідей, які привели до створення сучасних математичних методів.

Член Міжнародної академії історії наук (з 1972).

КОЧИНА (Полубаринова-Кочина) Пелагія Яківна (p. 13.V 1899)

Радянський учений в області гідродинаміки, академік (з 1958 чл. -кор. АН СРСР із 1946). Р. В Астрахані. Закінчила Петроградский ун-т (1921). В 1919-1934 працювала в Головній геофізичній обсерваторії, в 1925-1931з Ленінградському ін-ті шляхів сполучення, в 1931-1935 - в Ін-тих інженерів цивільного повітряного флоту, в 1934 - у Ленінградському ун-ті, в 1935-1939 - у Математичному ін-ті АН СРСР, в 1939 - 1959 - в Ін-ті механіки АН СРСР, в 1959-1971з Ін-ті гідродинаміки З АН СРСР, з 1971 - в Ін-ті проблем механіки АН СРСР.

Основні дослідження присвячені теорії фільтрації, динамічної метеорології, теорії припливів у басейнах, а також диференціальним рівнянням із частками похідними. В області теорії приливних хвиль показала (1938), що визначення власних коливань таких хвиль приводиться до знаходження фундаментальних чисел і функцій деякого інтегрального рівняння. У теорії фільтрації розробила (1938) метод рішення фільтраційних завдань, заснований на аналітичній теорії диференціальних рівнянь. Досліджувала рух ґрунтових вод з вільною поверхнею, що молозмінюється, в умовах несталої фільтрації (1949, 1960). Присвятила ряд робіт творчості С. В. Ковалевской, редактор першого зібрання творів С. В. Ковалевской. В 1974 написала «Спогаду».

Герой Соціалістичної Праці (1969). Державна премія СРСР (1946).