|
|
Скачати 2.64 Mb.
|
|
1.4. Гендерні аспекти спілкування У психології соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої дається визначення понять "чоловік" та "жінка", називається тендерною. У ділових стосунках - це взаємини чоловіка і жінки. Для вивчення цього питання радимо скористатися посібником з етики "Мистецтво ґречності" Ольги Корніяки. Пропонуємо деякі правила з цієї праці, які, вважаємо, є необхідними і для знання, і для дотримання. Так, за сучасним етикетом, першим вітається молодший зі старшим, чоловік із жінкою. Чоловік із жінкою має вітатися першим навіть тоді, зазначає авторка, коли перебуває в товаристві інших жінок. Жінка вітається першою зі старшою за себе жінкою та з жінкою, якщо вона сама має своїм супутником чоловіка. Жінку зобов'язаний вітати першим керівник установи, навіть якщо це його секретарка. Прийшовши в гості, слід передусім вітати господиню, яка, привітавшись, може і не підводитися з місця. Та коли вона бажає особливо вшанувати когось із гостей, то підніметься зі свого місця за столом. Вітаючись чи знайомлячись, старший першим подає руку молодшому, жінка - чоловікові. Вітаючись, жінка може не знімати рукавичок. Чоловік подає руку жінці без рукавички. Звичай цілувати жінці руку прийшов до нас із глибини віків. Проте нині у багатьох країнах світу прийнято цілувати жінці руку лише у винятковій обстановці. (До речі, у Стародавньому Римі було три варіанти вітань: найближчому оточенню дозволялося цілувати правителя в губи, звичайні сановники цілували руки, а слуги - ноги). В Австрії жінкам цілують руку у винятково врочистих випадках. У Польщі цей ритуал вважають свідченням особливої уваги до жінки. Пристра- 119 Українська мова фахового спрямування сні поборники етикету - французи добре знають, що під відкритим небом руки жінкам не цілують. Не дозволяється цілувати жінці руку під час їжі. Якщо ж чоловіки у ході ділових взаємин поспішають цілувати своєму діловому партнерові-жінці руку, то слід пам'ятати при цьому певні правила. Руку жінки не варто піднімати до своїх губів, краще нахилитися самому, поцілувати і повільно опустити. При цьому слід пам'ятати, що цілувати слід тильну частину пальців. При знайомстві вважається нечемним не дивитися у вічі новому знайомому, але не дуже пильно. Чоловіки, знайомлячись, мають підвестися, бо вклонятися сидячи незручно. Жінка ж не встає з місця, окрім тих випадків, коли її знайомлять зі старшою за віком жінкою чи при бажанні виявити особливу повагу до того, з ким її знайомлять. Знайомлячись із чоловіком, перша для потиску простягає руку жінка, якщо вважає це за потрібне, а може обмежитися тільки кивком голови. Незалежно від службового становища, чоловік у своєму кабінеті має підвестися з місця, коли до нього заходить жінка, почекати, поки вона представиться й подасть йому руку. Себе він може не називати, бо відвідувач напевно знає, до кого з'явився (з'явилася) на прийом. На зустрічі, що має суто діловий характер, можна й не додержуватися наведених вище правил: жінка може підійти до чоловіка, подати руку для потиску й назвати себе. Переходячи у спілкуванні із "Ви" на "ти" жінка перша може запропонувати співбесідникові цей варіант спілкування, може й відмовити в такому переході, не називаючи причин. У телефонних розмовах закінчує спілкування той, хто починав, але чоловік має право поступитися місцем жінці в закінченні розмови. Вихована людина усвідомлює свою відповідальність за вчинки і сказані нею слова, за інтонацію, якою почато ділову розмову. Тому ні поганий настрій, ні стан здоров'я, ні становище не дають права бути неввічливим з навколишніми чи ображати. Про це мусять завжди пам'ятати як чоловіки, так і жінки. У ділових стосунках і чоловіки, і жінки повинні мати коректний зовнішній вигляд та одяг, щоб ніщо не викликало здивування чи заздрощів, щоб не відволікало співрозмовника від належного сприймання вашого повідомлення чи вашого прохання або пропозиції. Спілкуючись, треба триматися скромно й бути впевненим у собі. Не слід метушитися, розмовляти уривчасто. Мова має бути спокійною, чемною. Слід при цьому дбати про створення психологічно сприятливої атмосфери довіри, приязності, товариськості, рівноправного обміну думками - тобто про забезпечення світської чи ділової обстановки. І в цьому випадку багато залежить від жінки - учасниці переговорів. Не слід також забувати, що під час бесіди жінки воліють не розповідати про свої бажання відверто і легше йдуть на компроміси. Чоловіки у своїх міркуваннях рішучіші й частіше займають чітко визначену позицію. Жінки зде- 120 Розділ II. Тема 1. Спілкування як інструмент професійної діяльності більшого починають підтримувати бесіду, а чоловіки контролюють і спрямовують її, або виявляючи зацікавленість, або змінюють тему. Жінки втричі більше ставлять запитань, вважає швейцарська дослідниця Едіт Слембек, удвоє частіше вживають умовну форму дієслів. Діловим людям - і чоловікам, і жінкам - слід пам'ятати: малі люди вживають великі слова, а великі люди - малі. Ввічлива людина має відповідати на запитання тією мовою, якою до неї звернулися, звичайно, якщо вона володіє нею. Мова ділового українця мусить бути бездоганно чиста, багата, красива. Література
1.5. Спілкування як засіб реалізації соціальних відносин. Стратегії мовленнєвого спілкування Людське спілкування ґрунтується на взаємній необхідності. У процесах комунікації важливе місце посідають стратегії спілкування. Ф. С. Бацевич зазначає, що стратегії мовленнєвого спілкування - це оптимальна реалізація інтенцій (лат. іпіепп'о - прагнення) мовця щодо досягнення конкретної мети спілкування, тобто контроль і вибір дієвих ходів спілкування і гнучкої їх видозміни в конкретній ситуації [1, с. 118]. За Ф. С. Бацевичем, складовими стратегії мовленнєвого спілкування є:
Комунікативна тактика зумовлена комунікативними намірами (комунікативними завданнями), а її правильність залежить від комунікативного досвіду особистості. Складовими стратегії можуть також бути аргументація, мотивація, оцінка, висловлювання емоцій, міркування вголос, виправдання, підбурювання тощо. 121 Українська мова фахового спрямування 1.6. Спілкування як комунікація, як міжособистісна та міжгрупова взаємодія Спілкування - необхідна умова життя і діяльності суспільства. В основу спілкування покладено обмін думками, оцінками, почуттями, волевиявленнями з метою інформування, емоційного впливу, спонукання до спільної діяльності тощо. У науковій літературі спілкування часто ототожнюють із комунікацією. Однак поняття "спілкування" і "комунікація" різняться між собою, не є синонімічними. Поняття "спілкування" є більш загальним, а "комунікація" - конкретним. Спілкування - складний багатогранний процес встановлення і розвитку контактів між людьми під час їх спільної діяльності, процес мовної взаємодії між людьми. Це комплексне поняття, що містить усі можливі типи взаємозв'язку і взаємодії: обмін інформацією; зв'язки і впливи учасників; сприйняття органами чуттів. За кількістю учасників спілкування поділяють на:
Міжособистісне спілкування - комунікація між двома особами, що грунтується на особистісно сформованих засадах комунікантів. Міжособистісне спілкування має такі ознаки:
Міжособистісне спілкування (залежно від мети, соціальних і психологічних дистанцій) має такі рівні: 1) ритуальний (соціально-рольовий); мета спілкування - виконання очікуваної ролі;
Література
122 Розділ II. Тема 1. Спілкування як інструмент професійної діяльності 1.7. Поняття ділового спілкування. Основні закони спілкування Ділове спілкування - ділові стосунки між членами суспільства, організаціями та установами засобами мови в усній або письмовій формі. Його метою є організація та оптимізація того чи іншого виду діяльності. Воно має психологічну природу і вимагає поєднання етичних і психологічних знань та умінь. Змістом ділового спілкування є справа, з приводу якої виникає і розвивається комунікативний процес. У діловому спілкуванні завжди є предмет спілкування, який визначає його сутність і зміст. Ділове спілкування - це цілеспрямована дія в системі управління людьми. Стрижнем ділового спілкування є сумісна діяльність. Тому важливим є розуміння психологічного типу (сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік) темпераменту співрозмовника, знання його професії, цілей, намірів. Партнери (фр. Райепаіге - компаньйони, спільники) у діловому спілкуванні - це особи, значимі один для одного. Основні закони спілкування
10. Бути тактовним та толерантним. 1.8. Поняття комунікації. Типи та бар'єри комунікації Комунікація (лат. соттипісо - спілкуюсь із кимось) - смисловий та ідеально-змістовий аспект соціальної взаємодії, пов'язаний з інформаційним зв'язком, тобто це обмін інформацією в різноманітних процесах спілкування. Ф. С. Бацевич виокремлює такі типи комунікації: Комунікація багатомовна - спілкування між представниками різних національних лінгвокультурних спільнот з використанням кількох (іноді значної кількості) мов. Комунікація вербальна - цілеспрямована психолінгвоментальна діяльність учасників спілкування (комунікантів) за допомогою мовного коду, результатом якої є інформаційний обмін, взаємовплив тощо, тобто формування дискурсів (текстів). 123 Українська мова фахового спрямування Комунікація міжкультурна - увесь спектр можливих типів спілкування, який відбувається понад межами можливих соціальних груп (дискурсивних систем), починаючи від груп, представники яких є носіями різних культур, до комунікації між чоловіками і жінками або колегами різного віку тощо. Комунікація міжмовна — мовленнєве спілкування комунікантів, які у міжособистісній інтеракції використовують різні мови. Комунікація невербальна - взаємодія між учасниками спілкування за допомогою невербальних і паравербальних (паралінгвістичних) засобів. Комунікація одномовна — спілкування осіб, які використовують у процесах інтеракції одну мову. У сучасній лінгвістиці комунікацію розглядають як спілкування. Автори підручника поділяють думки Ф. С. Бацевича, що з метою наголошення на процесах соціальної взаємодії (міжособистісної, групової, організаційної, публічної, масової) термін "комунікація" можна вживати як синонім терміна "спілкування". Поняття "бар'єр" асоціюється у свідомості особистості з певними перешкодами взаєморозуміння з учасниками комунікативного акту. Це слово (з франц. Ьаггіеге - застава, перепона < Ьаггег - перегороджувати) вживається зі значенням перешкода, перепона, яку треба подолати. Бар'єри спілкування - це внутрішні перешкоди, що мають психологічну природу та заважають людині успішно спілкуватися. Вони призводять до почуття незадоволення, до міжособистісних конфліктів, до стресів, до непорозумінь та ін. Н. П. Статінова подає таку типологію бар'єрів, що виникають під час спілкування:
Автори підручника вважають, що бар'єрів у спілкуванні потрібно уникати як керівникам, так і підлеглим. У процесі комунікативного акту потрібно створювати такі умови, що сприятимуть взаєморозумінню, налагодженню дідових контактів, вирішенню актуальних проблем у професійній діяльності. 124 Розділ II. Тема І. Спілкування як інструмент професійної діяльності 1.9. Завдання для самостійної та індивідуальної роботи Вправа 1. Викладіть усно / письмово своє розуміння змісту висловлювань відомих людей. "Існує тільки один спосіб стати гарним співбесідником - уміти слухати" (К. Морлі). "Хочеш бути розумним - навчись розумно питати, уважно слухати, спокійно відповідати й переставати говорити, коли немає чого більше сказати" (І. Лафатер). "Добре, хто добре говорить, але краще, хто добре слухає" (Р. Емерсон). "Кожен чує лише те, що він розуміє" (Плавт, Гете). "Слухати співрозмовника з увагою - це підготувати його до того, щоб він уважно вислухав вашу відповідь, і схилити його на користь ваших доказів" (Саді-Карно). "Багато говорити і багато сказати - це не є те саме" (Софокл). "Біда, коли в людини не вистачає розуму, щоб добре сказати, або здорового глузду, щоб обережно промовчати..." (Ж. Лабрюйєр). "Уміння вести розмову - це талант" (Стендаль). "Людині необхідно два роки, щоб навчитись говорити, і шістдесят років, щоб навчитись слухати" (Л. Фейхтвангер). |
|
ДЕРЖАВНА МОВА – Мова професійного спілкування Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Комунікативне призначення мови в професійній... |
ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ З КУРСУ Державна мова – мова професійного спілкування. Мовне законодавство та мовна політика в Україні |
|
Лекція Державна мова мова професійного спілкування Евфемізм і перифраз у професійному спілкуванні Лекція Риторика і мистецтво презентації |
Методичні рекомендації та тематика практичних занять (3-5 семестри) «Українська мова як компонент професійної компетенції. Нормативно-стильові основи професійного спілкування» слід починати зі з’ясування... |
|
Урок №1 Клас 5 Тема. ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТI СУСПIЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ Тема. ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТI СУСПIЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ |
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine Народна мова – на противагу літературній, жива мова народних мас, відома в усному вживанні, як розмовна мова чи як мова фольклорних... |
|
ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ НІМЕЦЬКА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ ІІ курс Тема І Обговорення і підписання угоди. Умови і терміни постачання оплати. Рахунок. Транспортна документація. (Пасивний стан. Підрядне речення... |
Тема: Вступ. Мова найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу Прочитати речення. У яких із них йдеться про мову, а в яких – про мовлення? Як пов'язані мова і мовлення? |
|
2 Сократ – «Заговори,щоб я тебе побачив» Мова професійного спілкування підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в складній професійній ситуації та в контактах... |
ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА Мова є найважливішим засобом людського спілкування та інтелектуального розвитку особистості, визначальною ознакою держави, безцінною... |