|
Скачати 31.89 Kb.
|
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine КУЛЬТУРНІ КОДИ ТА НАРОДНА МОВА Пальчевська Олександра Святославівна РІ ВМУРоЛ «Україна» Рівне, Україна palch56@mail.ru Народна мова – на противагу літературній, жива мова народних мас, відома в усному вживанні, як розмовна мова чи як мова фольклорних творів. Категорії культурного коду та культурного тексту відносяться до основних структурних вимірів символічної мови культури – парадигматичного та синтагматичного [Березович 2007, 340]. З точки зору сучасної семасіології, взаємодія культур – це перекодування інформації з мови культури одного народу на мову культури іншого. Це стосується усіх мовних систем, символічних образів, вторинних моделюючих систем і т.д. Щодо розуміння самого терміну культурний код існують різні підходи. Так, Ю.М. Лотман під культурним кодом розуміє систему образів, що відноситься до певної культурної сфери або ж артефакти культури, що виступають у знаковій функції. У термінах Тетяни Щепанської система культурних кодів лежить в основі надгрупової спільноти та використовує для самоідентифікації різні символи [Щепанська 2004, 59]. Науковець розділяє невербальні коди (просторовий, часовий, предметний, тілесний) та вербальні стереотипи. С. М. Толстая твердить, що суттєві для культури смисли можуть виражатись засобами різноманітних кодів, кожний з яких пропонує свою структуризацію та концептуалізацію кожного конкретного смислу. На думку дослідниці коди поділяються на субстанціональні та концептуальні [Толстая 2008, 333]. Представниця тієї ж самої лінгвістичної школи О. Л. Березович, досліджуючи дискурс гри, називає культурними кодами мотиваційні сфери (тварини, рослини, побутовий інвентар, ремесла та ін.), з яких походять мовні одиниці [Березович 2007]. В. В. Красних зазначає, що культурний код – це інформація, закодована в певній формі, яка дозволяє ідентифікувати культуру, це "мета -рівень" для семіотичного простору (сукупність символів і знаків культури), універсальний за своєю природою, але такий, що детермінується суб'єктивним чинником. Кодування культурного простору носить національний характер, тобто воно специфічне для кожної національно-культурної спільності. Між кодами культури не існує чітких меж. Вони зумовлюють і обумовлюють один одного. Базовими для російської культури вчений вважає наступні: соматичний, просторовий, часовий, предметний, біоморфний, духовний [Красних 2003, 297]. Одиниці культурного коду мають змінний план вираження: один і той же образ може втілюватися, як в різних субстанціях, так і в слові. Виражені у вербальній формі культурні коди виникають в усній народній творчості, в художній літературі, частково проникають в природну мову і залишаються там у вигляді образної лексики, одиниць фразеологізмів, паремій, крилатих виразів і тому подібне. Відбувається часткове злиття природної мови з образними кодами культури. Фактично будь-яка сфера, що має конкретно-чуттєву наочність, може стати когнітивною основою для виникнення культурного коду. Прикладом застосування біоморфного коду в народній мові можна вважати специфіку втілення образу осики. Одна із назв Populus tremula, осики чи тополі тремтячої, в діалектах – apse, спотворене apsen-tree, the aspen [ED 1: 66], утворене шляхом додавання суфікса із староанглійського æspe "осика," з P.Gmc. *aspo (O.N. ösp, M.Du. espe, O.H.G. aspa, Ger. espe), з PIE *apsa "осика". За переказами хрест Ісуса було зроблено саме із цього дерева, внаслідок чого його листя тремтить із сорому [Thiselton Dyer, 34]. Шотландскі легенди додають, що Іуда після зради повісився на осиці [Napier: 124]. Ті ж мотиви зафіксовано і в слов’янських віруваннях [СД 3, 570]. В англійській мові лексема apse зустрічається у вербальній формулі, що виражає незадоволення Apse upon thee! [ED 1, 66]]. В російській мові Быть на осине (кому-либо) – побажання загибелі, пов’язано із давніми уявленнями. Осиковий кілок вбивали в могилу вампірів, для того щоб утримати їх від виходу. На осику вішали вбиту змію – щоб не ожила. Так само вчиняли з собаками, які були нездатні до полювання [Бирих, Мокиенко, Степанова, 502]. Під культурним кодом розуміємо систему символічних образів, які маркують народну мову, мають свій план вираження (вербальний / невербальний), відносяться до різних концептуальних мотиваційних сфер, наділені одночасно універсальними та специфічними рисами в співвідношенні однієї культури з іншою. |
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine Уміння спілкуватися є свідченням високого інтелектуального рівня, культури особистості, відкриває їй доступ до нових можливостей... |
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine У цьому аспекті на особливу увагу заслуговують відповідні рекламні слогани, які втілюють головну стратегічну ідею рекламування |
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine Луцкий институт развития человека Открытого международного университета развития человека “Украина” |
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine Використання іншомовленнєвих першоджерел сприяє формуванню тезаурусу студентів, розширенню активного, пасивного та потенційного словнику,... |
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine Якщо взяти це твердження за основу, то текст природною мовою можна розглядати як знак, що виступає у трьох іпостасях: ментальний... |
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine Першочерговою проблемою мотиваційних досліджень термінології є визначення методологічних принципів. На нашу думку, насамперед треба... |
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine Сучасні науковці характеризують цей процес в трьох основних напрямках техніко-технологічному, соціальному та культурному. Тому й... |
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine Вартанов, Милєрсон Дж., В. А. Саруханов. В цьому аспекті на особливу увагу заслуговує реконструкція іміджевих феноменів, оскільки,... |
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine Саме тому важливим завданням є ретельний аналіз сугестивних домінант політичної реклами, що сприятиме оптимізації власне лінгвальних... |
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine Холл 2004, 37]; світ, який лежить в інших просторово–часових рамках [Смущинська 2006, 99; Saka 2007, 22; Widdowson 2007, 26]. Дж.... |