Досвіду
|
|
Скачати 2.58 Mb.
|
|
Головні управлінські функції Керівництво школою – це діяльність, спрямована на виконання завдань, які випливають із соціального замовлення суспільства на освіту. Створити атмосферу захищеності може лише той педагог, який сам шанується, захищає й сам відчуває себе захищеним. Тому захищеність створює розумне керівництво та контроль за навчально-виховним процесом. Діяльність керівника ЗНЗ направляється не на пошук недоліків, а на пошук цікавих методів роботи вчителя, оригінальних прийомів. Завдання керівника – бачити в людині найкращі риси. Для цього треба виховувати позитивне мислення щодо себе та інших. У практичній діяльності керівника провідними залишаються класичні функції управлінської діяльності. Поряд з ними сьогодні використовуються модернізовані (оновлені) функції. а) класичні функції управлінської діяльності:
б) модернізовані (оновлені) функції управління:
Методи управління навчальним закладом
ІІІ. Шляхи поточного коригування роботи ЗНЗ включають два напрями: самоаналітичну діяльність керівника закладу освіти, діагностичну та інформаційну діяльність (див. таблицю).    Серед самоаналітичної діяльності керівника закладу освіти чільне місце посідає управлінська інформація – сукупність достовірних відомостей, даних, фактів, що відображають стан управлінської системи та зміни, що в ній відбуваються.Робота керівника з інформацією здійснюється у чотири етапи:
За джерелом надходження інформація поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішня інформація створюється поза школою, але безпосередньо впливає на організацію навчально-виховного процесу. Це: директивні й нормативні документи про освіту, навчальні плани, програми, науково-педагогічна інформація про умови й стан виховання учнів у сім’ї, у позашкільних закладах, за місцем проживання тощо. Внутрішня інформація в основному отримується в результаті внутрішкільного контролю за різними ділянками навчально-виховного процесу, педагогічного моніторингу та діагностики. Педагогічний моніторинг – це система збору, обробки, аналізу й збереження інформації про функціонування педагогічної системи, що забезпечує відстеження її стану, своєчасне коригування і прогнозування розвитку. Моніторинг базується на діагностиці. Діагностика – це кількісна оцінка і якісний аналіз педагогічних процесів, явищ і т. ін. за допомогою спеціально розроблених наукових методів. Форми діагностики: анкетування, тестування, опитування, спостереження, складання рейтингу тощо. При організації моніторингу необхідно враховувати ряд вимог:
Моніторинг корисно проводити на окремих етапах роботи з метою отримання оперативної інформації і своєчасного коректування дій. Різновиди моніторингу:
Педагогічний моніторинг може здійснюватися за такими напрямками: 1. Ефективність і дієвість внутрішкільного управління. 2. Стан, ефективність і дієвість інноваційної роботи в школі. 3. Стан і результативність методичної роботи в школі. 4. Рівень якості викладання і організації процесу навчання. 5. Стан виховної роботи. 6. Фізичне виховання і стан здоров’я учнів. 7. Відвідування. 8. Рівень розвитку і стан успішності , якість знань, умінь та навичок. 9. Аналіз кінцевих результатів функціонування. Як більш раціонально організувати моніторинг у школі? На першому етапі: Перший крок – визначається об’єкт моніторинга і напрямки, за якими збиратиметься інформація (наприклад, об’єкт – клас і паралель, напрямок – якість знань, організація навчального процесу). Другий крок – відбір критеріїв, за якими визначатиметься стан об’єкта на початковому, проміжному, підсумковому етапах. Останній крок – підбір інструментарію (засобів і способів отримання інформації про властивості об’єкта). На другому етапі – практичному – відбувається збір інформації. Це можливо здійснити з допомогою спостереження, аналізу документів, відвідування уроків, рейтингу, контролю ЗУН, анкетування, тестування, інтерв’ю, самооцінки. Цей етап потребує найбільшої затрати часу, різноманітних видів діяльності. Третій етап – аналітичний – це обробка і систематизація інформації. Її доцільно накопичувати у вигляді таблиць, діаграм, графіків, різноманітних вимірювальних шкал. Порівняння показників моніторингу з запланованими показниками дає можливість побачити, наскільки правильними були адміністративні рішення, допомагає відкоректувати, переглянути методи, форми і способи діяльності. Моніторинг не є винятково справою адміністрації, а і справою кожного вчителя зокрема. Узгоджена діяльність допоможе протягом навчального року створити базу даних. Створення такої бази – необхідна умова для глибокого аналізу, основа для прогнозування подальшого розвитку школи. У процесі моніторингу вирішуються такі основні питання:
У даний час удосконалення інформаційного забезпечення управління здійснюється шляхом створення персонального фонду керівника (створення інформаційної картотеки), а також використання електронно-обчислювальної техніки для зберігання й переробки інформації. ІV. Способи вимірювання проміжних та кінцевих результатів Важливим питанням педагогічного аналізу в освіті є питання що і як вимірювати. “Необхідно врахувати, що проблема вимірювання в педагогіці ускладнюється тим, що багато змінних педагогічного процесу не можна спостерігати й вимірювати безпосередньо. У цих умовах застосовуються методи побічного вимірювання”, – застерігав відомий педагог С.С. Гончаренко. Для цього існують певні вимірники, освітні індикатори. Індикатори – це група освітніх показників, розроблених Радою з освіти ЄС. До них відносяться такі групові показники:
Сучасна школа використовує чимало способів вимірювання освітніх результатів. Добір показників та критеріїв в Україні має відповідати нормативно-правовим документам, враховувати особистісну динаміку рівня професійної майстерності педагога, динаміку успішності учнів. Для проведення всебічного аналізу якості функціонування системи загальної середньої освіти зараз починають користуватись системою показників її якості. Вимоги даної системи є такими, що вона:
Актуальним питанням в освіті є створення комплексної системи моніторингу якості освіти, одним з важливих елементів якої є статистика освітньої галузі. Сучасне суспільство живе в цифровому середовищі. До системи показників якості загальної середньої освіти слід залучити і показники, що стосуються соціально-економічного розвитку держави, а також поєднати окремі показники якості функціонування системи загальної середньої освіти з показниками, які характеризують інші рівні освіти. Її можна подати у вигляді таблиці. Система показників якості загальної середньої освіти
Про педагогічну кваліметрію («квал» – якість, «метро» – вимірюю) в Україні заговорили на початку 70 р. ХХ ст. Вона виключно є галуззю педагогічного дослідження, яка вивчає комплексні оцінки якості педагогічних проектів (предметів, явищ, процесів). Її основи заклали педагоги Н.М. Розенберг, П.М. Воловик, М.І. Сметанський. Стан і рівень педагогічної кваліметрії – науки про методи кількісного оцінювання якості предмета– в Україні виразно характеризує “Типове положення про атестацію педагогічних працівників НВЗ та установ освіти” (1992 р.). Щодо виміру результатів освіти, то вчені поділяють їх на 3 групи: І група – результати освіти, які можна визначити кількісно, в абсолютних і відносних величинах, або в будь-яких інших, але обов’язково вимірюваними параметрами; ІІ група – результати освіти, які можна виміряти кваліметрично, тобто якісно, описово чи у вигляді бальної шкали, де будь-якому балу відповідає певний рівень прояву якості; ІІІ група – результати освіти, які неможливо легко й уявно виявити, тому що вони часто невидимі, належать до внутрішніх, глибинних почуттів і переживань особистості. Показниками якості особистісного розвитку є:
Доступним видом вимірювання, основним в педагогічному дослідженні, є анкетування всіх учасників освітнього процесу: адміністрації, вчителів, учнів, батьків. Анкети є різноманітними. Залежно від завдань, конкретної ситуації, запитання анкет відображають той аспект роботи, який вивчається на визначеному етапі, оцінюється за певною відносною (високий, достатній, середній, початковий; допустимий, недопустимий; відмінно, посередньо, негативно) та за абсолютною шкалою (в %, балах, коефіцієнтах тощо). Освітній цикл в школі завершується випускним класом. З метою вивчення стану готовності учнів до “входження” в соціум, виявлення певних ціннісних орієнтирів для удосконалення освітнього процесу розроблені різноманітні анкети та опитувальники для учнів: “Урок очима учнів”, “Який я учень?”, “Як ви ставитесь до навчання?” тощо. Адміністрація шкіл повинна вести пошук вимірників освіти, робити їх педагогічний аналіз. Аналіз анкетувань учнів можна проводити щорічно для узагальнення, порівняння результатів оцінки роботи учня, вчителя, класного керівника, прогнозування педагогічного процесу. У педагогічній літературі виокремлюється рівень управління – учнівський, оскільки учень є суб’єктом управління своєю освітньою діяльністю. За визначенням В.О. Якуніна, порівняльний аналіз функціонального складу навчально-виховного процесу та процесу управління дає змогу виділити між ними багато спільних рис і розглядати навчання і виховання як процес управління. Факторно-критеріальна модель учнівського моніторингу – комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дії на досягнення навчальної мети. Комплекс створює основу для спрямування дії на досягнення навчальної мети, для саморозвитку дитини через вироблення механізму саморегуляції процесу засвоєння змісту навчання. Модель учнівського моніторингу, спираючись на роботу, дає оцінку діяльності учня за час навчання у школі. Оскільки будь-яка діяльність складається з її підготовки, самого процесу, контролю та корекції, то факторно-критеріальна модель містить такі фактори:
Кожен фактор розкривається через критерії. Фактор 1. Підготовка до засвоєння знань. Критерії:
Фактор 2. Діяльність щодо засвоєння знань. Критерії: 2.1. Засвоєння термінів, понять, фактів, способів діяльності за зразком у супроводі самоаналізу та самокорекції – діяльність на репродуктивному рівні. 2.2. Засвоєння способів діяльності на конструктивному рівні, використовуючи порівняльний аналіз, узагальнення, перетворення наявних знань і умінь для виконання завдань. 2.3. Творчість – креативний підхід до засвоєння способів діяльності через перенесення наявних знань і умінь для вирішення завдань у незнайомій ситуації. Фактор 3. Зміни, що відбулися в процесі засвоєння знань. Критерії: 3.1. Афективна сфера включає:
3.2. Результативна сфера включає:
Вищевказане можна представити у вигляді таблиці:
Дуже важливим питанням в освітньому процесі закладу є порівняльно-аналітична робота за результатами навчальних досягнень протягом року, попередніх років. Результати роботи вчителя потрібно відстежувати не тільки адміністрацією закладу, але і самому вчителю (в тому числі з використанням програм інформаційної комп’ютерної технології) за:
Критерії аналізу результатів успішності учнів та роботи вчителів мають особливе значення за умови, що, заповнюючи таблиці успішності учнів кожного класу за семестрами та рік, можна для учнів:
Для вчителів такі результати дають можливість:
Для адміністрації педагогічний аналіз діяльності, результативності роботи вчителів оцінюється в таких показниках:
Адміністрація, здійснюючи педагогічний аналіз, приходить до висновку про результативність інноваційної роботи вчителя за такими показниками:
Отже, результати проблемно-пошукового дослідження заносять до загальної таблиці (сюди ж заносять результати, отримані в кінці навчального року, – так легше порівнювати). З опрацьованих даних можна здійснювати поділ класу на групи за рівнем підготовки, будувати графіки, на яких видно результати багаторічної роботи. Співставлення даних свідчить про моніторингові дослідження педагога, адміністрації. Вони важливі з огляду на вирішення поточних проблем та їх попередження в майбутньому. Крім анкетувань, аналітичних таблиць з показниками та критеріями освітнього моніторингу є самоаналітичні звіти, діагностичні, технологічні, методичні, кваліметричні картки вчителів, з корекцією іншої категорії працівників, адміністрації, де оцінюються:
При проходженні чергової атестації можна використати комплекс оціночних і самооціночних тестів педагога:
Співставлення особистісних їх результатів оцінювання з оцінками колег, заступника директора, директора, а також аналіз методичних карток, методичних паспортів, де вказана робота вчителя над проблемною темою на уроках, позакласних заходах з предмета, його участь в роботі педрад, методичних об’єднань та інших формах навчально-виховної методичної роботи дають об’єктивну оцінку діяльності вчителя для підведення проміжних, підсумкових результатів. Загалом, найпоширенішим дослідженням сучасної школи є аналіз поточних, семестрових підсумкових рівнів досягнення учнів та аспектів діяльності вчителя. Рівень знань учнів, яких навчає вчитель-майстер, має бути не нижчим від достатнього і високого. Причому зі значною перевагою “високого” рівня та набутих понад державний стандарт знань, навичок, умінь. Якщо навчальні досягнення учнів не задовольняють їх передусім, як споживачів освіти, вчителя, керівників школи і батьків учнів, то в такому разі слід вивчити ступінь професійно-фахової підготовки, творчості та професійно-особистісних якостей учителя. В оцінці педагога та одним із способів вимірювання його роботи не останню роль відіграє стан ведення шкільної документації. При аналізі її ведення вважається той факт, коли немає до педагога з боку адміністрації суттєвих зауважень:
Результати вимірювання та їх педагогічний аналіз активно впроваджується в практику роботи шкіл. Це збагачує систему внутрішкільного управління інформацією про можливості, слабкі та сильні сторони всіх учасників освітнього процесу, дозволяє залучити суб’єктів до самоаналізу та самооцінки своєї діяльності, допомагає в плануванні, прогнозуванні організації науково-методичної, навчально-виховної, індивідуальної роботи з усіма учасниками педагогічного процесу. При проведенні чергової атестації використовується своя система, форми, методи оцінювання педагогічної діяльності працівника протягом 5 років. Отже, функція педагогічного аналізу в сучасних умовах передбачає пошук не тільки недоліків, а й невикористаних резервів освітнього процесу, які створюють основу прогнозування, розвитку ЗНЗ. “Той, хто не прагне до об’єктивності, – писав відомий діагностик педагогічних інтересів Інгенкамп, – той у кінцевому підсумку ступає на шлях анархії”. ДОДАТКИ Додаток 1 Самооцінка діяльності навчального закладу У діяльності освітніх установ існують кілька напрямків, які дозволяють оцінити загальні результати їхньої роботи. До них відносяться: - підбиття підсумків роботи в межах навчального року; - підготовка до проходження процедур державної атестації школи. Як інноваційний шлях оцінювання загальних результатів роботи школи можна розглядати механізм самооцінки, застосований на існуючій у школі системі внутрішкільного менеджменту. У ході самооцінки проводиться вивчення стану школи за декількома напрямками. З цією метою розробляються анкети або листки для інтерв’ювання співробітників. Питання анкети або листки опитування мають бути сформульовані таким чином, щоб при аналізі відповідей на них можна було б одержати конкретні факти, підтверджені прикладами з досвіду роботи школи, а не суб’єктивні думки. В школі можуть бути сформовані групи з самооцінки роботи. Початок їхньої роботи визначається після прийняття адміністрацією школи рішення про проведення самооцінки. До складу однієї групи доцільно включити 3 – 5 співробітників. Можливе включення до складу груп практичного психолога чи соціального педагога. Далі проводиться інтерв’ювання співробітників школи за заздалегідь розробленими анкетами або листами опитувань. Обробка результатів проводиться членами груп з самооцінки та обговорюється разом з адміністрацією школи. Результати самооцінки важливо представити всім співробітникам школи. За підсумками самооцінки і виділяються галузі для поліпшення стану справ у школі. Така практика самооцінки має низку позитивних рис:
- раціональне використання наявних трудових ресурсів. При правильній організації результати роботи таких груп будуть помітні в школі й зможуть ефективно впливати як на вчителів, так і на членів адміністрації. Результати такої самооцінки можуть бути використані при складанні різних планів роботи, у процесі підготовки до проходження процедур державної атестації, акредитації, а також використовуватися для формування іміджу освітньої установи серед громадськості або зміцнення позицій на ринку освітніх послуг. Може бути розроблена примірна інструкція щодо проведення самооцінки в групах. Інструкція щодо проведення самооцінки в групах
Аналіз коригування та планування діяльності школи має здійснюватись із урахуванням думки всіх учасників освітнього процесу, що виявляється в ході опитувань і досліджень. Додаток 2 ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ УЧНІВ
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
| Центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний відділ З... Бібліотека – моя доля: з досвіду роботи / Долинська ЦРБ, метод бібліогр від.; уклад. З. В. Тарантюк, Н. П. Кушнірчук, відп за вип.... |
Досвіду: «Навчально-дослідницька робота учнів на уроках біології... Громова Тетяна Василівна, вчитель біології Черкаської спеціалізованої школи №33 ім. Василя Симоненка Черкаської міської ради |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ БІНАРНОГО УРОКУ ТЕОРЕТИЧНОГО... Методичні рекомендації з досвіду роботи викладачів Державного навчального закладу |
Досвіду роботи |
| Розвиток навички читання як умови формування освітньої компетенції... Опис досвіду роботи вчителя початкових класів Запорізького навчально-виховного комплексу №109 Дидики Людмили Іванівни |
ВСТУП 7 Порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду управління фінансовим лізингом |
| Алгоритм узагальнення прогресивного педагогічного досвіду у навчальному... |
Досвіду Адреса: 70433, Запорізька область, Запорізький район, с. Новоолександрівка, вул. Радянська, 14 |
| ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ Канева щодо вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду |
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСВІДУ РОБОТИ «ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ УСНОГО ТА ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ, ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ОРФОГРАФІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ» |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua