Алгоритм узагальнення прогресивного педагогічного досвіду у навчальному закладі та на міському рівні.
Передовий (прогресивний) педагогічний досвід – оптимальна педагогічна діяльність, у процесі якої використовуються оригінальні форми, методи, прийоми, засоби, технології навчання та виховання, нові способи систематизації відомих форм, методів, прийомів та засобів, що забезпечує стійкі позитивні результати у практичному розв’язанні актуальних педагогічних проблем. Саме тому створення в освітніх закладах чіткої системи виявлення, вивчення та впровадження найновіших досягнень науки й педагогічної практики в навчально-виховний процес має бути головним завданням керівників шкіл. На це звертав увагу В.Сухомлинський, коли писав: «Суть керівництва сучасною школою полягає в тому, щоб у найважчій справі на очах учителів створювався, визрівав і стверджувався кращий досвід, який втілював би в собі передові педагогічні ідеї». Таким чином, під поняттям "передовий досвід" треба розуміти нові чи поліпшені прийоми і методи роботи, форми діяльності, прогресивні нововведення, раціоналізаторські ініціативи, що дають високий результат і відповідають сучасним вимогам, спрямовані на удосконалювання навчально-виховного процесу.
Процес роботи з вивчення прогресивного педагогічного досвіду має визначену структуру, що включає в себе наступні основні етапи:
1. Організаційний.
2. Теоретичної і практичної підготовки.
3. Накопичення фактичного матеріалу.
4. Обробки фактичного матеріалу (узагальнення).
5. Оцінки вивченого досвіду і прийняття рішень.
6. Пропаганда, поширення, впровадження передового досвіду.
(Додаток 1)
Навчальний заклад – центр виявлення ефективного педагогічного досвіду, тому що саме тут працюють спеціалісти, які мають цікаві творчі доробки. У вересні – жовтні адміністрація спостерігає за роботою вчителя з метою визначення суті досвіду, спираючись на встановлені критерії. На засіданні педагогічної ради приймається рішення про вивчення ефективного досвіду з певної проблеми, визначаються терміни . Видається відповідний наказ «Про вивчення ППД», в цей же час заступник директора з НВР формує творчу групу з вивчення досвіду, до якої входять досвідчені, кваліфіковані спеціалісти.
Заступник директора з НВР складає план роботи з вивчення та впровадження досвіду, враховуючи термін вивчення та різні форми і методи вивчення (спостереження, бесіда, анкетування, тестування, вивчення продуктів діяльності, експеримент, обробка фактичного матеріалу та ін.).
Під час процесу узагальнення учитель збирає та систематизує всі матеріали за системою: досвід - творчі доробки - уроки, використовуючи різні форми узагальнення: методичні рекомендації, посібники, статті, брошури, монографії, методичні розробки.
Після узагальнення та систематизації матеріалів адміністрація здійснює науково – методичний аналіз досвіду, складає анотацію. Матеріали досвіду проходять етап об’єктивного оцінювання творчою групою вчителів. Ефективний досвід затверджується на засіданні педагогічної ради навчального закладу, що вноситься до протоколу. Видається наказ про впровадження ППД в практику роботи педагогічного колективу.
Якщо досвід виходить за межі навчального закладу (учителі - методисти), адміністрація звертається з метою розповсюдження до міського методичного об`єднання з випискою з рішення педради та наказом про впровадження та поширення ППД.
Міське методичне об`єднання вивчає досвід учителя - предметника, схвалює його та клопоче перед міською методичною радою про впровадження досвіду на міському рівні (виписка з протоколу засідання м/о), рецензує друковану продукцію, яка пропагує досвід.
Методична рада у лютому – березні приймає рішення про впровадження досвіду на міському( обласному) рівні, яке відображається в протоколі засідання методичної ради.
І ,насамкінець, слід ще раз звернути увагу на пропаганду та поширення передового педагогічного досвіду. Цю роботу можна здійснювати різними способами, зокрема:
— заслуховування повідомлень про наслідки впровадження досвіду того чи іншого педагога на засіданнях методичних об'єднань, семінарах, нарадах, засіданнях педагогічної ради, науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях ;
— безпосереднє ознайомлення з пропагованим передовим досвідом шляхом відвідування навчальних занять, у ході проведення проблемних, творчих семінарів тощо;
— створення шкіл передового досвіду, якими керують його носії;
— друкована пропаганда шляхом випуску методичних бюлетенів, буклетів, альбомів, плакатів, стендів, інформаційно-методичних листів, підготовки та публікації статей відповідного змісту в періодичній та педагогічній пресі;
— наочна пропаганда передового педагогічного досвіду методом експонування матеріалів на педагогічних виставках;
— пропаганда за допомогою технічних засобів навчання — створення відео - та кінофільмів, організації радіо - і телепередач тощо.
Таким чином, систематична, цілеспрямована робота з впровадження нового в педагогічну практику орієнтовно може бути представлена так:
— виявлення, вивчення й оцінювання кращого досвіду вчителів навчального закладу;
— вибір об'єкта досвіду для вивчення, узагальнення та поширення;
— «вирощування» особистого педагогічного досвіду;
— узагальнення результатів вивчення “вирощеного” досвіду;
— організація пропаганди та впровадження ідей передового досвіду в практику роботи вчителів школи;
— організація внутрішньошкільного контролю за станом впровадження передового досвіду, аналіз творчого використання ідей досвіду в практичній діяльності педагогічного колективу.
Саме від чіткої організації цієї справи залежить досягнення високих результатів у навчально-виховній роботі педагогічних колективів. Своєчасно побачити й належним чином оцінити прогресивне, нове й перспективне в роботі вчителя, створити сприятливі умови для впровадження його в практику — основне в діяльності сучасного керівника загальноосвітнього навчального закладу.
Додаток 1.
|