Центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний відділ З досвіду роботи бібліотеки-філії с. Гошів Долина

Центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний відділ З досвіду роботи бібліотеки-філії с. Гошів Долина 2012 ББК 78.34 Б 59 Бібліотека – моя доля: з досвіду роботи / Долинська ЦРБ, метод.-бібліогр. від.; уклад. З.В. Тарантюк, Н.П. Кушнірчук, відп. за вип. Л.І. Фреїв; комп. диз. І.М. Данилович. – Долина, 2012. – 8 с. У виданні висвітлено роботу сільської бібліотеки-філії с. Гошів (зав. бібліотеки-філії Сметаняк Н.І.). Розкрито традиції та інноваційні форми роботи. Адресовано спеціалістам бібліотечних закладів та всім, хто цікавиться цією тематикою. Укладачі: Тарантюк З.В. – завідувачка методично-бібліографічного відділу ЦРБ Кушнірчук Н.П. – методист I категорії методично-бібліографічного відділу ЦРБ Комп’ютерний: Данилович І.М. – завідувач дизайн: відділу комп’ютерних технологій ЦРБ Відповідальна за випуск: Фреїв Л.І. – директор ЦРБ Наклад 40 пр. З давніх часів бібліотекарі були не просто збирачами і охоронцями духовних багатств суспільства, а знавцями книги, помічниками всіх, хто нею цікавився і користувався. Книга потрібна людині і сьогодні, і в майбутньому. Без неї неможливі повноцінна освіта, виховання духовності, формування світогляду. Так вважає завідувач бібліотеки-філії с. Гошів Ніна Іванівна Сметаняк – людина творча, сумлінна, доброзичлива, справжній ентузіаст своєї справи. До її професійних знань і умінь додається ще одна риса – любов до обраної професії, до бібліотеки, до її відвідувачів. Якщо є таке ставлення до роботи, то бібліотека перетворюється в рідний дім, де проходить життя, де щодня готуються до зустрічі зі своїми читачами. Ніна Іванівна народилася на Сумщині в родині вчителів, від яких успадкувала любов до книги. Закінчивши бібліотечний факультет Харківського інституту культури, три роки працювала в ОУНБ ім. Івана Франка і вже майже чотири десятки років в світлиці Гошівської сільської бібліотеки-філії. «Хто лише раз був у Гошеві, в його серцю ніколи не зітреться се любе, миле враження, якого там дізнав, не вийдуть з пам’яті ті чувства, якими було зворушене його серце», – читаємо в «Пам’ятці з Ясної Гори в Гошеві», яка вийшла друком у далекому 1906 році. І це не єдине письмове засвідчення про те, що Гошів – одне з кращих сіл Галицького підгір’я, засноване у сиву давнину. «Велике і порядне село Гошів» – як писав І. Франко – розкинулося в справді мальовничому куточку карпатського підгір’я. Та найбільшою окрасою села є Бучина, вкрита буковим лісом, похила з північного заходу і стрімка на сході гора. На її вершині височить, сіяючи банею, велика мурована церква Преображення Господнього. Тут ось уже п’яте століття знаходиться монастир отців Василіан. Саме завдяки цьому монастирю і чудотворній іконі Ясна Гора в Гошеві стала широко відома і за його межами. Слід зазначити, що жителі села впродовж віків відзначалися високою освіченістю і громадською активністю. Так до 1939 року в селі діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», каса взаємодопомоги. Велику просвітницьку роботу серед селян вели парафіяльні священики та отці Василіани з Ясної Гори. Є відомості, що в Гошеві мав парафію Микола Дерлиця, де залишив пам’ятний слід на освітянській ниві, а також в українській літературі. Цікава і багата історія села Гошів. Знати її має і молоде покоління. Цьому сприяє робота дитячого клубу «Дзіночок», який працює при бібліотеці ще з 1996 року. Членами його є учні 2-9 класів місцевої школи. Тут вони вчаться любити свою рідну землю, свій народ, його традиції, звичаї і обряди, його мову і пісню. Голос «Дзвіночка» чути все частіше і частіше. Він об’єднує навколо себе все нових друзів. Щирими порадниками і помічниками є вчителі місцевої школи, разом з ними проведено багато різноманітних заходів. Цікаво пройшло свято рідної мови «Любім Україну і мову її солов’їну», на якому було використано легенду про рідну мову, складену вчителькою-пенсіонеркою місцевої школи Гошовською Ольгою Іванівною. Учні, які брали участь у цьому святі, показали знання українських казок, загадок. приказок, повір’їв. Це свято стало традиційним – проводиться щороку. В рамках клубу пройшли й інші заходи. Це і Шевченківські березини, і свято матері «Матуся – сонечко моє», і родинні свята «Найкраща в світі рідна хата під смерековими крильми» та «Нехай завжди квітує родинне дерево», подорож у просторі і часі «Мій рідний краю, Україно, найкраще місце на землі». Велике значення надається урокам народознавства. Вони не залишають байдужим жодного учня. Повчальними були уроки та години народознавства «Хата моя біла хата», «Виший ми, мамо, сорочку», «Коса – україночки краса», «Мудрості і долі берегиня – бабусина скриня». «Дзвіночок» завжди відкликається на важливі віхи в літературному, мистецькому житті країни, регіону. Вже стало традицією кожного року в кінці березня – на початку квітня брати участь у проведенні Всеукраїнського тижня дитячого читання. Учасники клубу готують велике свято книги. В рамках свята проводяться зустрічі з казковими та літературними героями «Впізнай: хто я?», заочні подорожі по сторінках творів письменників-ювілярів (наприклад, «У край Підгірський» – до 130-річчя Марійки Підгірянки, «На гостину до Оксани Іваненко» – до 105-річчя від дня народження і т.д.). А в цьому році маленькі читачі здійснили подорож по виставці новинок «Книги – морська глибина» та ознайомилися з життям і творчістю Віктора Кави «Світ дитинства очима Віктора Кави», поділились враженнями під час години спілкування з Л. Керроллом (до 180-річчя від дня народження) «Подорож в Країну Чудес» і проявили свій інтелект в ході ерудит-лото «Казковий калейдоскоп». Найменші ж – учні 1-го класу пройшли урочисте посвячення в читачі, яке залюбки відвідують і дорослі жителі села: батьки і вчителі. Для дітей це справжнє свято, яке так і називається «Дружба з книгою – це свято». Це завжди велике дійство, на якому присутні і Королева книг, і Фея знань, і Казка, і Факір, і Букваночки, і різні казкові герої. Діти зачитують урочисту клятву читача, а їм вручається перша книжечка з бібліотеки, книжка-подарунок та символічний ключик від бібліотеки. Кожний масовий захід, організований клубом – маленька театралізована вистава з дійовими особами, декорацією та костюмами, зробленими руками самих дітей, це чудова нагода завжди залишатися у чарівній країні – країні книг. З часу створення дитячого клубу «Дзвіночок» минуло 16 років. Роки цікавої і плідної праці. За цей час змінилися покоління читачів: одні виростали і пішли з клубу, інші долучались до його роботи. Але всі вони завжди пам’ятатимуть ті роки, що проведені в клубі, про свої перші ролі та вистави, про своїх друзів, яких вони тут знайшли. Обслуговує бібліотека-філія 550 читачів. Фонд документів становить понад 10 тис. примірників. Бібліотека дедалі впевненіше виступає посередником між жителями села і місцевою владою. Написана історія села, оформлені теки «Про нас і наше село» (в періодиці), «Історія церкви св. Миколая в Гошеві», «Відомі люди нашого села», «Родинні династії», «Таланти твої, село моє», «Пройдемось вулицями нашого села», «З бабусиної скрині», які представлені на бібліотечній виставці-подорожі «Село моє, краса моя і сила». До уваги жителів села інформаційний куток, де зібрані матеріали за темами: «Нове в законодавстві України»; «Україна, область, район: перспективи економічного розвитку»; «Запитуйте – відповідаємо»; «В коридорах районної влади»; «Рішення сільської ради» та ін. Зновими надходженнями читачі мають змогу ознайомитись на постійно діючій бібліотечній виставці «Нова книга шукає друзів». В наш час особливо актуальною є робота з періодичними виданнями. А тому в бібліотеці використовуються різні форми популяризації періодичних видань: виставки періодики «Твої улюблені журнали», «Прочитай сам і запропонуй іншому», «Увага: цікава стаття». Проводяться огляди «Україна: день за днем», бесіди-діалоги по газетних публікаціях «Соціальний захист молоді», «Юридичні консультації на сторінках періодики» та ін. Бібліотека постійно працює над вивченням соціально-демографічного складу користувачів, ресурсного потенціалу бібліотеки. Брала участь у різноманітних соціологічних дослідженнях: міні-маркетингове дослідження «Що бажають бачити читачі в бібліотеці», «Краща книга у молоді Прикарпаття», здійснено аналіз місцевої громади. Найбільшою популярністю серед молоді села користуються дискусійні та ігрові форми роботи. Ніна Іванівна до них ретельно готується і вміє провести цікаво, весело, в дружній обстановці. Такі заходи розвивають пам’ять, ерудицію, наполегливість, ретельність, кмітливість, уміння чітко і швидко висловлювати свою думку, а також навчають працювати в команді. Серед них розумник-шоу «Хто багато читає, той багато знає» (конкурсна програма для всезнайок); шоу-гра «Перший мільйон»; подорож сторінками книги «Жіноча енциклопедія краси і здоров’я» «Нитка Аріадни»; гра-подорож Європою «Що найцікавіше?»; година серцезнавства «Для чого людині серце?». Бажаючі мають змогу ознайомитися з цікавими розробками масових заходів бібліотеки і у віртуальному просторі: на Бібліотечному інформаційно-освітньому порталі (http://librportal.org.ua) та сайті Долинської ЦРБ (www.dcrb.net). Бібліотека-філія є активним учасником оглядів-конкурсів та акцій, які оголошуються в Україні, області, районі. За підсумками районного огляду-конкурсу «Мудрості та долі берегиня – бабусина скриня» стала одним із переможців у номінації «Автентичність матеріалу» (2010 р.) і цього ж року зайняла перше місце серед сільських бібліотек за результатами літературної експедиції «Веселимось, читаємо, літечко вітаємо». У 2011 році бібліотека-філія с. Гошів стала одним із переможців районного етапу огляду-конкурсу «Краща сільська бібліотека 2011 року» у номінації «Майстер бібліотечної справи», а також за змістовність представлених матеріалів, їх актуальність та творчий підхід завідувачки до своєї роботи отримала перше місце в обласному огляді-конкурсі. Насиченим у цьому плані є і 2012 рік, адже бібліотека бере участь у обласних конкурсах: «До бібліотеки всією родиною» (фотоконкурс в рамках акції «Читаємо всією родиною»), «Творчі таланти бібліотекарів Івано-Франківщини» (конкурс-презентація), «Краща сільська бібліотека 2012 року», «Найкращий читач року» (конкурс читання серед юнацтва), а також у програмі літніх читань «Літо кличе до бібліотеки». «Бібліотека – моя доля» – саме так висловлюється сама Ніна Іванівна. А нагородою за витримку та відданість бібліотечній справі, за натхненну працю є заслужений авторитет сільського бібліотекаря серед жителів села.

Схожі: