9. Успішність учнів у конкурсах-захистах МАН за останні роки (результати участі в І-ІІІ турах):
Кіл-сть робіт
|
2004/05 н. р.
|
2005/06 н. р.
|
2006/07 н.р.
|
2007/08 н.р.
|
2008/09 н.р.
|
2009/10 н.р.
|
II етап (міський)
|
5 робіт: 1призер, 1 заохочувальний диплом
|
8 робіт: 3 призери, 3 заохочувальних дипломи
|
(13 робіт) 5 призерів +2 дипломи
|
13 робіт: 9 призерів
|
10 робіт: 6 призерів
|
6 робіт: 4 призери
|
ІІІ етап (обласний)
|
1 призер-Коваленко Олександра (математика)
|
1 призер – Яковець Ганна (математика)
|
1 переможець – Громико Юлій (інформатика)
|
1 абс. пер.-Денисюк Тетяна(фізика), 1призер-Хом’як Людмила (фольклорис
тика)
|
1 переможець -Лаврик Олена (математика),
3 призери: Денисюк Т.
( експерим. фізика),
Хом’як Л. (фольклористика), Радзівідло
Антон (право)
|
1 призер-Іванець Тетяна (геогра
фія)
|
10. Хто керує роботою МАН в закладі, ким і коли призначається, напрямки діяльності куратора з членами адміністрації
Красуцька Людмила Володимирівна, заступник директора з науково-методичної роботи. Призначається директором ліцею на початку кожного навчального року наказом „Про організацію участі учнів у науково-дослідницький роботі МАН в навч. р.”, в якому і вказуються координатори роботи секцій та наказом про розподіл обов’язків між членами адміністрації.
11. Чи наявні в закладі узагальнюючі та організаційні накази з питань діяльності МАН чи науково-дослідницької роботи учнів (коли видані, теми наказів):
Організаційні накази видаються щорічно на початку навчального року і в них зазначається які відділення та секції працюватимуть в науковому товаристві учнів та керівники секцій.
Щорічно узагальнюється робота з обдарованими дітьми в тому числі науково-дослідницька робота учнів як наказами, так на педагогічних радах та довідками та інформаціями заступника директора з науково-методичної роботи.
Наприклад, наказ № 35 від 27.02.07 р. „Про роботу педагогічного колективу зі створення кращих умов для розвитку творчих здібностей учнів”. Педагогічна рада - березень 2007 р., педагогічна рада „Формування різнобічно розвиненої гармонійної особистості вчителя і учня з високим рівнем творчого розвитку. Робота з обдарованими дітьми” (березень 2008 р.), «Розвиток пізнавальної самостійності і творчих здібностей ліцеїстів: досвід і проблеми педагогічної практики (березень, 2009 р.).
ДЛЯ НОТАТОК
ДЛЯ НОТАТОК
Творчість – це форма людської діяльності,
яка ставить за мету пошук і практичне
створення нового, оригінального,
унікального, кращого, прогресивного,
соціально значущого.
(н/м журнал “Управління школою”)
За умов соціальних перетворень збільшується значення школи. Все яскравіше проявляється її звернення до гуманізму, пріоритету загальнолюдських цінностей.
У зв’язку з цим виникла потреба в ефективній організації методичної роботи з учителями. Успіх роботи сучасної школи значною мірою вивчається рівнем підготовки учителя, його професіоналізмом, глибиною соціальних знань, загальною культурою.
Цінним у методичній роботі є орієнтація вчителів на творчість, на пошук нових педагогічних технологій.
Обираючи оптимальний варіант системи методичної роботи з педагогічними кадрами, слід спиратись на основні документи про школу. При цьому враховувати: завдання, що стоять перед колективом в мовах особистісно орієнтованого навчання, результати діагностування професійної діяльності педагогів та результати роботи школи, накопичені традиції, порівняну ефективність різних форм методичної роботи, а також морально-психологічні умови.
Тобто, слід реалізувати один із принципів методичної роботи – її творчий характер – створення в кожному закладі освіти своєї власної системи роботи з вчителями.
Головним у методичній роботі є надання реальної, дієвої допомоги вчителям у процесі розвитку їх майстерності як сплаву професійних знань, навичок і вмінь. Тому для підвищення ефективності функціонування системи методичної роботи з педагогічними кадрами необхідно керуватися вимогами, що витікають з об’єктивних закономірностей процесів підвищення професійної кваліфікації вчителів, а саме:
– практичною спрямованістю;
– науковістю, конкретністю;
– системністю, систематичністю;
– оперативністю, оптимальним поєднанням різних форм і методів цієї роботи.
Реалізація у шкільній системі методичної роботи комплексу означених вимог приводить цю систему до оптимальних результатів, а виконання цих принципів варто розглядати як один з показників ефективності методичної роботи.
Система підвищення професіоналізму педагогічних працівників – це цільовий комплекс взаємопов’язаних і взаємообумовлених організаційно-змістовних компонентів. Вона передбачає безперервну післядипломну педагогічну освіту.
Методична робота – основний компонент цієї системи, так як здійснюється практично постійно і найбільш повно враховує запити та потреби педагогічних працівників, більш динамічно реагує на потреби педагогічної практики. Її зміст визначається як загальними цілями розбудови української національної школи так і конкретними завданнями, що виникають з реального стану професійної діяльності педагогів.
Організаторам методичної роботи слід визначити головні її напрямки, а саме:
– підвищення науково-теоретичного та загальнокультурного рівнів учителів, їх психолого-педагогічної майстерності;
– формування у педагогів готовності до творчості, самоосвіти та саморозвитку;
– системний характер всієї діяльності з підвищення професійної майстерності на основі діагностичного підходу;
– підвищення актуальності педагогів у створенні авторських програм, методичних розробок та рекомендацій, мікро досліджень та їх творчій реалізації;
– зменшення витрат часу вчителів на підготовку до уроків за рахунок різних методичних технологій;
– оцінювання результатів методичної роботи за кінцевими показниками, які виражаються у підвищенні рівня знань, розвитку та вихованості учнів.
Одним із завдань методичної роботи в закладах освіти є активізація творчих здібностей учителів. Сьогодення вимагає творчого вчителя.
Щоб формувати вчителя важливо знати його побажання, нахили, сильні і слабкі сторони його професійної діяльності.
А тому організація методичної роботи повинна здійснюватись на діагностичній основі, що дасть можливість об’єднати вчителів у варіативні об’єднання:
– молоді, малоосвічені вчителі, що стануть слухачами “Школи професійної адаптації”;
– вчителі, що мають достатній рівень фахової підготовки і візьмуть активну участь у роботі, теоретичних, психолого-педагогічних та семінарах-практикумах;
– досвідчені вчителі, що зможуть очолити методичні об’єднання, предметні кадри, творчі групи та лабораторії.
Серед критеріїв методичної роботи, розроблених М.М. Поташником, особливого значення набуває вибір оптимальних форм і методів, адекватних сучасним цілям і змісту методичної роботи, які містять індивідуальні, групові та загально шкільні форми і роботи.
Останнім часом усе частіше в шкільній практиці використовують нетрадиційні форми методичної роботи, які спрямовані на максимальну активізацію практичної діяльності педагогів. Вони розширюють методичну роботу, роблять її динамічною, активно-творчою. Нарешті, більшість нетрадиційних форм методичної роботи носять інноваційний характер, у процесі їх використання впроваджують інтерактивні методики.
Аналіз науково-методичних джерел, діяльності та творчий пошук методистів і педагогічних колективів визначають номенклатуру нетрадиційних методичних технологій: фестиваль педагогічних ідей, методичну дискусію, методичний фестиваль; “педагогічну олімпіаду”, методичний аукціон, “мозковий штурм”, ярмарок педагогічної творчості та ідей; аналіз ситуацій, методичний ринг, педагогічний КВК, конкурс “Вчитель року”, ділову гру, рольову гру, педагогічний портрет творчого вчителя, дебати, панораму методичних знахідок, методичний міст, мікро групу, творчі салони, педагогічні салони, тренінги тощо.
Вона розглядає, оцінює важливі пропозиції щодо розвитку закладу освіти, аналізує хід та результати досліджень педагогів, організовує роботу з розвитку професійної майстерності педагогів, ініціює та здійснює мікро дослідження в школі.
Істотна роль у методичній діяльності належить методичним об’єднанням (предметним кафедрам), створених з метою удосконалення уроку, пошуку нових педагогічних технологій, забезпечення науково-дослідницької роботи вчителів. Вони є структурним підрозділом школи, який здійснює науково-методичне забезпечення розвитку освітніх процесів у конкретних галузях знань.
Разом з тим в організаційній структурі методичної діяльності необхідно враховувати і інші форми роботи з кадрами – це роботу педради, де методична функція виступає не головною, а сукупною. Звичайно, що даний форум закінчується рішенням, а методичні висновки носять рекомендаційний характер. Разом з тим, педагогічна рада може виконувати і методичні завдання, і не використати її з даною метою було б не зовсім виправдано.
Саме на такій раді, як вищому органі керівництва закладом освіти, проблеми підвищення майстерності вчителів (причому в тісному зв’язку з результатами навчально-виховного процесу) набувають значимості та результативності.
Дієвість педради, її спрямованість на підвищення майстерності вчителя стане важливим фактором підвищення її авторитету в очах вчителів.
Кожного керівника турбує результативність роботи закладу освіти, яка залежить від дієвості методичної роботи. Зробити дієвою методичну роботу в школі – це наше головне завдання.
Вона повинна бути керованим процесом, тобто при її організації і здійсненні необхідно керуватися управлінським циклом, який включає: аналіз ситуації і формування завдань; планування роботи; організацію виконання плану; контроль за реалізацією плану; аналіз результатів з метою коригування процесу.
Література
1. Закон України “Про загальну середню освіту”.
2. Методичні рекомендації МОН України щодо організації і проведення методичної роботи з педкадрами в системі післядипломної педагогічної освіти (наказ № 1/9-318 від 03.07.02.).
3. Жерносек І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі. – К., 1998.
4. Поташнік М., Мойсеєва А. Про методичну роботу в школі. Народне образование. – 1987.
5. Науково-методичний журнал “Управління школою”, 2005 (№ 9), 2007 (№ 6).
|
|
|
|
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
|