 Розвиток навички читання як умови формування освітньої компетенції учня
Опис досвіду роботи вчителя початкових класів Запорізького навчально-виховного комплексу № 109 Дидики Людмили Іванівни
В даний час в початковій школі велика увага приділяється розвивальному напрямку навчального процесу. Особливості розвитку особистості молодшого школяра багато в чому визначає успішність його навчання, специфіку оволодіння ним компонентами навчальної діяльності, інтенсивністю формування у нього загальнонавчальних умінь та навичок. Одним із таких загальнонавчальних умінь є навичка швидкого читання, без достатньо високого рівня сформованості якої неможлива подальша якісна освіта учня.
Як писав відомий представник методики початкового навчання М. Ф. Бу- наков „Читання - головне знаряддя початкової школи, яким вона може впливати як на розумовий так і на моральний розвиток своїх учнів, розвивати та укріплювати їх думку та допитливість”.
Читання, за словами багатьох видатних вітчизняних вчених, педагогів, психологів відіграє велику роль в освіті, вихованні і розвитку людини. Навичка читання включає в себе два компоненти: технічну сторону читання і змістовну. До технічної сторони входять такі компоненти: спосіб читання, темп (швидкість) читання, динаміка (збільшення) швидкості читання, правильність читання. До змістовної сторони: виразність і розуміння прочитаного.
Два компоненти навички читання взаємодоповнюють один одного. Безумовно, головне - розуміти і усвідомлювати прочитане, так як дитина узнає щось нове. Технічна сторона підпорядковується і обслуговує першу. Щоб використовувати читання як інструмент для отримання інформації, необхідно навчитися так читати, щоб цей процес досягнув рівня навички, тобто вміння доведеного до автоматизму.
Відомий психолог Л. С. Виготський писав: „Як правило думають, що розуміння вище при повільному читанні; однак в дійсності при швидкому читанні розуміння виявляється краще, бо різні процеси удосконалюються з різною швидкістю і швидкість розуміння відповідає більш швидкому темпу читання ”.
Існують три точки зору на швидкість читання і її показники в кінці навчання в початковій школі. Перша точка зору належить Міністерству освіти України. В програмі початкових класів середньої школи визначено, що темп читання на кінець четвертого класу повинен складати 95 слів на хвилину. Друга точка зору належить Н. О. Лошкарьовій (Рекомендації про розвиток загальних навчальних умінь і навичок школярів. - Київ., 1984. - с. 17), доценту Московського педагогічного державного університету. Вона вважає, що на кінець четвертого класу учні повинні читати 120 слів на хвилину. Третя точка зору належить видатному українському педагогу В. О. Сухомлинському. У книзі „Разговор с молодым директором школы” він писав, що швидке читання, нормальне читання - це читання в темпі 150 слів на хвилину при читанні вголос, 300 слів - при читанні про себе.
Важливою специфічною особливістю програми по читанню молодших школярів є чітка орієнтація на формування і розвиток у учнів мовленнєвих навичок, головною із яких є навичка читання. Розвиток навички читання передбачається на першому році навчання за букварем, формування цілісних синтетичних прийомів читання на рівні слова (читання цілими словами), інтонаційне об’єднання слів у словосполучення і речення, підвищення темпу читання на другому році навчання - поступове введення читання „про себе”, на третьому і четвертому році навчання - нарощування темпу читання і володіння раціональними прийомами читання.
Моя зацікавленість проблемою розвитку навички читання була обґрунтована тим, що з 2002 року я почала працювати з першокласниками (зараз уже другокласниками) звичайної загальноосвітньої школи №109. З 32 учнів тільки шестеро оволоділи синтетичним способом читання (цілими словами), але навіть вони читали повільно. У чотирьох учнів спостерігалась регресія, у п’яти учнів недостатня артикуляційна рухомість мовного апарату, у десяти - мале поле зору, шість - взагалі не мали поняття „навички читання ”. А найголовніше - низький рівень організації уваги більшості учнів.
Чи реальне збільшення темпу читання? Чи можна вийти на більш високий рівень читання?
В класі різні учні, мають різні темпераменти. Холерики говорять і читають швидко, а флегматики говорять повільніше і читають повільніше. Які тут можливості? Виявляється, що холерики, як правило, говорять і читають в темпі не нижче 150 слів на хвилину. Для сангвініків найбільш типовий діапазон співпадає з оптимальним діапазоном 120-150 слів на хвилину. Отже, холерики і сангвініки цілком можуть вийти на рівень 120 слів.. Гірша справа з флегматиками і меланхоліками. Для цих категорій учнів навряд чи досяжна швидкість читання 120 слів. Але, як говорять психологи, природа не обходиться без подарунків. Більшість моїх учнів холерики і сангвініки. За психологічними даними 90% учнів відносяться до цих двох категорій. Який же склад учнів мого класу по темпераменту? За тестовою перевіркою психологом школи 16 учнів - холерики, 10 - сангвініки, 6 - флегматики та меланхоліки. З цього можна зробити висновок, що більшості учнів цілком доступна швидкість читання 120 слів. Виникає питання: як же вийти на цей рівень, як досягти оптимальної швидкості читання?
За останнє десятиліття чимало робіт було присвячено дослідженню процесу читання і особливостям його розвитку в початковій школі. Так, при автоматизації читацьких умінь молодших школярів, одні автори на перше місце видвигають необхідність розвитку оперативної пам’яті і уваги учнів (І. Т. Федоренко), другі - систему особливих вправ і їх багаторазовий повтор (В. М. Зайцев), треті - врахування особливостей різних якостей навички читання (М. І. Окорокова).
Після аналізу методичної літератури постало ряд питань для подальшої роботи:
поглибити знання з психологічного механізму читання;
проаналізувати причини, які впливають на низький темп читання у окремих учнів;
виявити ефективні прийоми і вправи, що сприяють виробленню навички швидкого читання у дітей;
апробувати виявлені методи і прийоми на практиці.
Для успішного розвитку навички читання необхідно створити спеціальні умови. Перш за все разом з батьками ми задумались, як зацікавити дітей, виявити інтерес до читання. Першим нашим кроком було ігрове преміювання. Для цього на уроках я ввела фішки для нагородження найактивніших і працелюбних дітей. Вони мали різну форму - прапорці, квіти, новорічні іграшки і т. д. і призначення - за правильно прочитаний вірш або оповідання, за творчу роботу, за активність, швидкісне читання.
У нашому класі з’явився диктор ранкових новин. Кожного ранку він повідомляє нам про стан погоди на даний момент, про зміни в житті природи, про основні події з життя класу та школи. Заздалегідь готую спочатку я тексти для диктора, а згодом діти і самі справляються з цією роботою самостійно і досить якісно та творчо. Оволодівши навичкою „диктора ”, цю роботу ми впроваджуємо і на уроках читання, мови, природознавства.
Уже другий рік пліч-о-пліч ми працюємо з газетою „Казковий вечір”. Газета виходить щотижня і має дуже багато цікавих завдань, інформації на різного читача: прислів’я, загадки, вірші, оповідання, казки. Головне, що всі твори в газеті написані дітьми з різних куточків України. Редакція газети проводить багато конкурсів для найактивніших читачів. Наш клас приймає найактивнішу участь. Окрім прочитування статей газети, ми збираємо прислів’я до класної „Скарбнички”, опрацьовуємо їх, надсилаємо до редакції. Складаємо оповідання, вірші, кросворди, ребуси для газети. Дев’ять учнів нашого класу нагороджено грамотами „Найактивнішому читачу ”, семеро отримали значки „Читайлики”. А найбільша нагорода за нашу плідну працю - „Дивовижна магнітола”, яку ми отримали за участь у конкурсі „День матері”, що проходив у травні 2010 року. Вона стала нам в пригоді. Для формування правильної навички читання ми стали демонструвати
аудіозаписи виступів учнів - декламування віршів, читання описів природи, розповідь діалогів та ще й на власно заробленому магнітофоні.
Ще в першому класі створили гурток по охороні птахів і ввійшли до міжнародної організації „ Охорона птахів”, центр якої знаходиться в місті Києві. Співпраця з цією організацією дала нам можливість стати на охорону та збереження птахів нашої місцевості, а також отримати велику додаткову інформацію про птахів, їх життя, міграції. Як гуртківці ми отримуємо дитячу газету „Повзик” (газета надсилається кожному гуртківцю).
Для роботи виготовили разом з батьками індивідуальні та фронтальні наочні посібники. Для фронтальної роботи - тренажери „Таблиця приголосних - 2”, „Прийменник - іменник - 2”, „Перевірні таблиці №1 і №2” та інш. І. З. Постоловського, таблиці Шульте і Лазера і т. д.
Щоб допомогти дітям оцінити свої успіхи в умінні читати завели „Щоденник для записів досягнень в освоєнні техніки читання читача-початківця”. Заміри в читанні ми проводили один раз на місяць. В цьому зошиті розміщались вправи, тренажери, тексти, які допомагали дітям в тому, що читати можна швидко і це можливо. Серед тренажерів використовуємо числові таблиці Шульте і Лезера зі складовими пірамідами, тренажери І. 3. Постоловського - „Квадрат приголосних”, „Буквенне доміно”, „Складові таблиці”, „Тренувальні пошукові таблиці слів” і т. д.
В класі існує „Куточок читача”, де розміщена „Класна бібліотека”. Підбір літератури відповідає віковим особливостям дітей і різноманітний. Бібліотекарі слідкують за порядком та видають книги. Ремонт книг проводиться бібліотекарями та бажаючими дітьми. Окрім дитячих книг, діти можуть взяти газету „Казковий вечір”, про яку вже згадувалось. У бібліотеці відкрито розділ, де розміщено цікаві казки, вірші, загадки, прислів’я, підібрані з газет та журналів; цікаві завдання - підібрати прислів’я, прикмети, загадки, скласти самим загадки або вірші; підібрано тексти для читання на швидкість;є іграшки для рольових ігор інсценізації казок.
Тут знаходиться „Скарбничка народної мудрості”, куди діти складають прислів’я, приказки, з якими вони познайомились на уроках або деінде.
У цьому ж куточку знаходиться „Екран”, за допомогою якого ведеться облік та коригування швидкості читання. Темп читання для „Екрана” перевіряємо на початку вересня, в кінці жовтня, у грудні, січні (після канікул) та у травні.
Окрім уроків планую роботу по виробленню навички читання в позауроч- ний час. В першому класі - це були додаткові уроки, де ми знайомились з книгою, її будовою, вчились визначати героїв творів, бачити їх характери, правильно інтонувати, зараз робота продовжується, але ускладнюється.
Ми вчимося детально опрацьовувати твори.
Цікава перерва принесла в наш клас дух творчості, працьовитості. Адже діти стали цікавитись літературою, не тільки розглядати ілюстрації або показувати своїм товаришам нові придбані книги, але й читати або розповідати про її зміст. Тут можна спостерігати метушню дітей, їхню активність, творчість, навіть змагання.
Велику допомогу в розвитку читацьких умінь нам надають наші шефи - учні 8-В класу. Разом з ними ми проводили „Осінній бал”, „Шефські вечорниці”. Учні створили творчу лабораторію, де велась підготовка до міроприємств - постановка сценок і діалогів, декламування віршів, відгадування загадок, підготовка пісень.
Робота над виробленням навички читання продовжується і на групі продовженого дня. Саме тут здійснюється відшліфовування всіх прийомів роботи, це майстерня читачів на чолі з вихователем Радей Л. І.
Конкурс майстра слова вже став традиційним у нашому класі. Він проводиться восени і присвячений Осені. Цілих два місяці йде підготовчий період. Діти разом з учителем, вихователем групи продовженого дня, батьками підбирають найвиразніші вірші, придумують собі образ і костюм до нього. Журі - батьки. Цей конкурс - відповідальна подія для кожної сім’ї.
Дуже полюбляють мої учні виготовляти книжки-малютки - про себе та свою родину, про природу, улюблені іграшки. Але найбільше дітям подобається книжка-малютка для свого друга. В неї вони помістили малюнки, ілюстрації з листівок, журналів, газет і написали власноруч складену розповідь. а потім цю книгу дарували другові. З великим інтересом читались ці книжечки.
Які ж ефективні резерви навчання читанню я стала використовувати у своїй роботі? В читанні важлива не довгота, а частота тренувальних вправ. Пам’ять людини улаштована таким чином, що запам’ятовується не те, що постійно перед очима, а те, що блимає: то є, то нема. Саме воно створює подразнення і запам’ятовується. Вправи не повинні бути довгочасними, вони повинні проводитися короткими порціями, але з більшою частотою. Враховуючи психологічні особливості технічного процесу читання в першому класі ввела тренувальні вправи з техніки читання: проводила його трьома порціями по п’ять хвилин. Ефективність такого тренування набагато вища, ніж тренування протягом години - півгодини за один прийом. Завдяки цьому підвищився інтерес до читання у п’яти дітей, чотири учні стали усвідомлювати прочитане, розуміти і засвоювати зміст.
Напівголосне читання (гудіння) було одним із основних елементів навчання читанню в Павлишській школі, школі В. О. Сухомлинського. Зараз він визнаний, застосовується у багатьох школах і в нашій теж. Ефективність читання полягає в тому, що всі учні читають одночасно вслух, напівголосно, щоб не заважати один одному, кожен зі своєю швидкістю, хто швидше, хто повільніше. У класі 32 учні, тренаж іде протягом 5 хвилин: 32X5= (чоловік на хвилину) тренувальної роботи. Отримуємо збільшення тренажу в 10 раз, цілеспрямовано відводячи для цього 5 хвилин уроку. Це допомогло мені включити в процес читання весь клас, повправлятися кожному в читанні.
Прийом п’ятихвилинного читання кожного уроку, що прийшов до нас із шкіл Монгольської Народної Республіки. Яким чином іде навчання читанню
на уроці у нашому класі? Особливої методики немає, просто у кожного учня на парті лежить художня книга. І любий урок - чи то читання, математика - починаються з того, що діти відкривають книгу, три хвилини (бо уроки по 40 хвилин) читають в режимі напівголосного (гудіння) читання, закривають книгу і далі йде звичайний урок. Що дають ці хвилини читання? 3x5x5=75 хвилин. Три хвилини за урок, п’ять уроків в день, п’ять днів на тиждень. Тижневий тренаж 75 хвилин.
Наступна технологія - це читання перед сном, що дає непогані результати. Справа в тому, що останні події дня фіксуються емоційною пам’яттю і ті вісім годин, коли людина спить, він знаходиться під їх впливом. Організм звикає до цього стану. Існують відомі приклади цієї закономірності. Наприклад, більше 200 років тому говорилось: „Студент, науками живущий, учи псалтырь на сон грядущий”, тобто вчи так, щоб це було останньою подією дня.
Для здійснення цього прийому провела консультацію-практикум для батьків. Адже тільки через них можна здійснити цю роботу. Ми працювали над інтонацією, тоном, силою голосу, міркували, як створити відповідну часу і тексту атмосферу. Підібрали список літератури для цього читання. Цей прийом допоміг не тільки у формуванні навички читання, а й у повній мірі зміг зблизити дітей та батьків, вплинув на формування впевненості дитини.
Коли ми пропонуємо дитині вивчити вірша, ми говоримо: поклади книгу під подушку. Ця рекомендація означає одне: почитай перед сном, щоб це було останнім враженням дня.
Більшість дітей нашого часу не люблять читати. І мої діти - не виключення. Якщо дитина не любить читати, то у неї при читанні виникають труднощі. Йому важко, тому він і не хоче нічого робити.
Для вироблення навички читання мною були використані різні прийоми і вправи. Роботу розпочали з відпрацювання чистої вимови звуків. Більша частина учнів мого класу не вміли під час читання регулювати своє дихання.
Частина погано артикулювала при вимовлянні окремих звуків, скажімо (л, р, к, ш, ч) та їх сполучень. Тут знадобились скоромовки. Робота зі скоромовками важка, хоча й цікава. Але вона завжди корисна, оскільки в ході її активно тренуються органи мовлення. Проговорювали ми їх спочатку повільно, далі швидше й швидше - однак щоб язик не заплітався, щоб вимова була чіткою і чистою, без „ проковтування ” звуків. Скоромовки налагоджують ритмічність дихання.
Крім того, правильній постановці дихання й розвитку артикуляції нам допомагають:
вправи на тривалість видиху при звукові;
повторення складів, читання смислового блока (2-3 речення), вірша (1-4 рядки) на одному диханні;
вимова окремих звуків та складів спершу пошепки, а потім голосно з лічбою;
вимова слів, де легко виділяються приголосні (тверді й м’які).
Я стала використовувати на уроках фонетичні та артикуляційні вправи, які сприяли виробленню у дітей правильної вимови звуків, слів, розвивали уміння чути звуки у словах, підбирати слова на певні звуки. В першу групу були включені вправи, направлені на розвиток фонематичного слуху у дітей. Друга група направлена на розвиток зорового аналізатора, третій вид вправ направлений на розвиток дикції. Четверта - на розвиток антиципації. П’ята розвиває навичку периферичного зору.
Я взяла до уваги рекомендацію психологів „режиму бережливого читання”, тобто такого читання, коли дитина прочитає один-два рази і після цього отримає короткочасну перерву. Особливо часто таку роботу я проводила з дітьми, які зовсім не вміли читати. Для здійснення цього прийому провела з батьками консультацію щодо особливостей використання цього прийому для кожної дитини, окремо взятої. В результаті на кінець першого півріччя першого класу всі діти вміли читати.
Для розвитку оперативної пам’яті дітей я використала зорові диктанти професора І. Т. Федоренка. Автором були розроблені тексти зорових диктантів. Школярам пропонувалося 18 наборів по 6 речень, кількість знаків у кожному реченні поступово нарощується на 1-2 літери. Така система вправлянь сприяє розширенню кута зору. Але мене не задовольнило те, що дібрані речення були розрізнені, не об’єднані єдиною тематикою. Я використала ідею, але вирішила видозмінити її зміст. Передусім почала проводити цю роботу на уроках читання, при потребі продовжуючи її на уроках мови. Матеріал для диктантів тісно пов’язувала з текстом, який опрацьовувався на уроках читання.
Головна умова проведення такої роботи - її систематичність, тобто зорові диктанти я проводила кожного дня.
Із системи І. Т. Федоренка і І. Г. Пальченка можна виділити три вправи, які є найбільш ефективними. Це такі вправи: багаторазове читання, читання в темпі скоромовки, виразне читання з переходом на незнайому частину тексту. Всі ці вправи проводила не індивідуально, а колективно, тобто читають всі учні одночасно, але напівголосно.
Так як темп читання учнів класу різний, то при проведенні багаторазового читання я орієнтувалась не на об’єм тексту, а на один і той же проміжок часу.
При читанні в темпі скоромовки основна задача полягала у розвитку артикуляційного апарату, тому тут були підвищені вимоги до правильного і чіткого читання закінчення слів. Вправа триває близько ЗО секунд. Після цих вправ ми переходили до третього виду вправ - читання тексту спочатку і з переходом на незнайому частину. Можливостей дітей вистачало не на довго (пів рядка, рядок). Але через два-три тижні читання дітей помітно стало кращим.
Для розвитку зорової пам’яті, уваги я використовую цифрові таблиці Шульте, робота з якими виконується за 10 секунд. Поруч з таблицями Шульте можна використовувати таблиці Т. Г. Швайко,.О. Т. Степанищева. Роботу з
таблицями проводжу не тільки на уроках читання, але і на уроках мови, математики для розвитку уваги, пам’яті. Працюємо до того часу, доки учні не навчаться рахувати в таблиці всі знаки за певний час.
Для зацікавленості та віддзеркалювання своєї мови з метою аналізу допомогло використання ТЗН. Для цього використовувала в роботі магнітофон. Просто цікаво почути свій голос, особливості своєї мови. Цю роботу проводила частково на уроках, ГПД, позакласних заняттях. Почувши свій голос, дитина старається його проаналізувати, змінити його на краще. Неодноразово для вироблення єдиного темпу читання використовувала прийоми роботи з методики О. М. Кушніра. Темп задавала з поступовим прискоренням.
Для формування психологічних зачатків читання, розширення кругозору, розвитку антиципації і попередження регресій використовую тренувальний засіб „пилка” з технології І. 3. Постоловського. Спочатку текст перекривався вузькою зоною, потім середньою, а при швидкому читанні - широкою зоною. А далі перевертали „пилку” зубчиками вниз і читали текст по верхнім краям букв, прикриваючи їх нижню частину. Існуюча система пропонує спеціальну групу тренувальних вправ, які направлені на покращення якісних показників читання учнів. Ці вправи умовно поділено на три групи:
зорове сприйняття (сприйняття тексту рухом очей);
мовний (інформація промовляється – артикулюється);
слуховий (слухається мовленнєвий переказ сприйнятого).
На початку роботи використовуються вправи „Поза”, „Розслабитися”. Вправою „Поза” виробляється уміння правильно сидіти під час читання, читати книгу, при стомленні підпирати голову однією рукою. Фаза розслаблення забезпечує максимальний відпочинок шляхом зняття напруження всієї мускулатури.
Параметри визначення результативності навчання читанню:
Перша група вправ пов’язана із зоровим сприйняттям, направлена на вироблення правильності читання, на сприйняття уваги до зорового образу слова, на удосконалення способу і темпу читання.
Для виховання в учнів зорового відношення до буквенної сторони слова проводились тренувальні вправи, починаючи з букварного періоду. Матеріалом до цих вправ служать вивчені букви, склади, слова.
З метою удосконалення вимови проводжу роботу над дикцією і постановкою дихання. Дикція - основа чіткої, зрозумілої вимови. Система вправ з дикції включає в себе тренування артикуляційного апарату, опрацювання голосних і приголосних звуків, вправи на поєднання тренуючого звука з голосним, зі словом, що має тренувальний звук, читання коротких текстів, насичених тренувальним звуком, читання скоромовок, чистомовок для вироблення навички чіткої вимови при любому темпі мовлення.
На початку уроку читання систематично проводжу артикуляційну гімнастику протягом 2-3 хвилин. При цьому більшу увагу надаю роботі над темпом мовлення, постановкою голосу і дихання. Вправи, що сприяють сприйняттю і розумінню, направлені на те, щоб початківцям допомогти швидше оволодіти розумінням значення слів в процесі читання.
Знання прийомів дозволило мені вибрати найефективніші, скласти систему цих прийомів для цілісного розвитку різних сторін формування навички читання:
психологічні механізми навички швидкого читання;
технічна сторона розвитку навички читання;
цілеспрямована виховна робота.
Тобто, завдяки чому, як і чому досягнути .
На кожному уроці використовую такі прийоми читання: за диктором, в парах, групове читання, читання із збільшенням темпу, із відриванням погляду від тексту, читання із переходом на незнайомий текст, читання у темпі скоромовки і т, д.
Вже в 1 класі практикую після букварного періоду різноманітні види читання: вслух, пошепки, із беззвучним рухом губ, з непомітним рухом губ, з внутрішнім промовлянням слів. У другому півріччі додаються: комбіноване, суцільне й вибіркове читання добре відомого тексту, наскрізне - для уважного прочитання всього матеріалу, аналітичне - для критичного розбору, партитурне - швидке, динамічне.
З метою розвитку уяви і пам’яті використовую такі вправи:
переказ раніше прочитаних текстів без попередження (ця вправа добре розвиває довгострокову пам’ять);
синоніми-антоніми;
буду поетом (гра пропонує скласти вірші за даною римою);
кожного дня вчимо вірші, заучуємо міні замальовки, що показують, як одним, двома реченнями можна гарно і повно описати предмет чи подію.
На батьківських зборах і консультаціях стараюсь впевнити кожного з батьків в тому, що читання кожного дня повинно ввійти у звичку дитини. Дуже важливо на перших етапах навчання читати бути стриманим, терплячим до дитини.
Подальшу роботу я планую вести в двох напрямках:
виховання якості читання, яке передбачає:
формування ціннісного відношення до читання;
формування відповідного способу життя;
розширення пізнавальних інтересів, можливостей особистості.
через розвиток психомоторних навичок, розвиток техніки підвести учнів до швидкісного читання та на кінець 4 класу сформувати навичку виразного, свідомого читання, довести програмний норматив темпу читання до 120-150 слів на хвилину.
Цікавлять мене прийоми особистісно-орієнтованого навчання, прийоми
інтерактивного навчання, деякі аспекти розливального навчання, які буду намагатись використовувати на уроках читання.
А головне - сформувати в душі дитини любов до літератури, почуття „необхідності” читати, навичку пошукової творчої діяльності.
Бібліографія
Гамалій А. т. Ігри та цікаві вправи на уроках читання: Посібник для вчителя. - К. : Рад. шк., 1989. - 111с. - (Б-ка вчителя почат. кл.)
Горбунцова Т. Ю. Цікаві ігри та вправи на уроках читання. : Посібник для
вчителя. - К. : Рад. шк., 1985. - 120 с. - (Б-ка вчителя поч.. кл.)
Джежелей О. В. Помогайка. Книга для дорослих і дітей \ М. : АТ „Століття”, 1994-192с.
Єгоров т. г. Психологія оволодіння навичкою читання. Москва, 1953.
Журавель А. В. Шляхи вдосконалення техніки читання, ж. Поч.. школа,
№ 7 - 1985р.
Лухтай Л. К. Шляхи удосконалення техніки читання молодших школярів. , ж. Поч.. школа, № 5 - 1989р., ст. 18, № 4 - 1984р.
Пальченко І. Г. Про вдосконалення техніки читання, ж. Поч. школа, № 11
Петрик О. В. Розвиток і удосконалення мовленнєвої діяльності молодших школярів.: Посібник для вчителя. - Дніпропетровськ, 2002. - 110с.
Пучіна Н. Р. Інформаційно-цінносний підхід в навчанні читанню (впровадження технології О. М. Кушніра). - Запоріжжя: ТОВ „ЛІПС. Лтд”, 2002. - 132с.
Пучіна Н. Р., Алейникова Т. В. Навчання читанню від початкового до динамічного.: Впровадження технології І. 3. Постоловського. Запоріжжя: ЛІПС. Лтд, 2000. - 52с.
Федоренко І. Т. Підготовка учнів до засвоєння знань. Київ, 1980р., ст..
20. Шляхи удосконалення техніки читання, ж. Початкова школа, № 1 - 1982р.
|