                                      Передмова
Ми не можемо уявити нашого життя без навколишнього середовища, а тому не можна байдуже спостерігати, як це середовище з кожним днем стає все більш небезпечним для здоров’я людини, для всього живого.
Адже всім відомо, що ми знаходимося на грані « екологічної катастрофи». А це відбувається через низький рівень екологічної культури населення, байдужість, неуважність, а то й споживацькі інтереси людини.
Тому основне завдання школи – домогтися засвоєння екологічних знань школярами, формування екологічної культури, екологічного мислення, усвідомлення основних існуючих екологічних проблем стану навколишнього середовища, розуміння місця людини у навколишньому середовищі та вплив людини на довкілля, розвивати у дітей здатність бачити екологічні проблеми, усвідомлювати причини їх виникнення та пошук шляхів їх вирішення. Тому важливо цю роботу проводити, починаючи з першого класу. Якраз цій меті і слугує посібник « Екологічні хвилини».
В основі посібника лежать пам’ятки індивідуальної поведінки в природі, збирачеві лікарських рослин, сучасні екологічні проблеми , причини їх виникнення та шляхи їх розв’язання. Звертається увага на практичні роботи учнів з охорони довкілля. Щоб зацікавити учнів, до кожної
«екологічної хвилинки» підібрано вірші, загадки, оповідання, легенди, розповіді.
Екологічні хвилинки вчать дітей любити природу, навколишній світ, свій рідний край. Рекомендується проводити їх на уроках читання і української мови, природознавства і математики, образотворчого мистецтва, музики і трудового навчання, під час годин спілкування з дітьми, на екскурсіях, уроках мислення серед природи, уроках милування природою тощо. Їх проведення сприяють не тільки формуванню екологічної культури школярів, але й формування громадянської свідомості.
Як учні будуть в майбутньому відноситися до природи? Так, як їх навчить школа.
Екологічні
хвилинки
Не губіть первоцвіт
Мета: Надати учням знання про первоцвіти, занесені до ЧервоноЇ книги, розвивати уяву дітей про навколишній світ та його красу,виховувати любов до природи.
Мені болить , коли байдужі душі
Збирають проліски на лісовій галяві,
В пучки Їх в’яжуть туго, наче бранців,
Й везуть весну за копійчини продавати.
На жаль, знаходяться й такі - 
Бездумно нівечать природу,
Пакують квіти у мішки.
А потім нишком, мов злодії,
В мішках красу на торг везуть.
З пучком конвалій лиходії,
Свою ж і совість продають.
Первоцвіти потрібно берегти, адже це краса , яка милує людське око. Вони нагадують нам про весну. Якщо ви зустрінете під час прогулянки гарну рослину, то помилуйтеся нею, але не зривайте. Нехай милують квіти очі тим, хто прийде після вас. Адже ми вирвемо не тільки красу, а зародження нового життя.
Народна мудрість свідчить: « Квіточки – це наші діточки.»
Живіть так, щоб ви могли самі себе поважати – тоді вас поважатимуть інші. А природа віддячить вам сторицею за дбайливе, відповідальне ставлення до неї.
Природа щедра до нас. Все, що ми маємо -, від неї. Ти відплати її своєю добротою, увагою, чесним поводженням, і вона буде ще щедрішою.
« Щастя – це бути з природою, бачити її, розмовляти з нею.»
Лев Толстой
- Що можуть зробити діти в справі охорони природи ?
- Посади квіточки, щоб радували твій зір.
- Посади дерево, щоб очищало повітря.
- Розчисти джерело, воно чекає твоєї допомоги.
- Виготови шпаківню, годівничку.
- Підгодуй птаха та звіра взимку.
- Огороди мурашник .
- Не ображай в природі рослин та тварин.
- Розкажи молодшим друзям, як себе поводити в природі.
- Ніколи не принеси шкоди природі.
- Склади особистий план « Що я можу зробити, щоб навколишня краса не в’янула, а радувала.»
2. Мова квітів. Не треба зривати квіток!
Мета: розширити знання учнів про рідкісні рослини рідного краю, виховувати свідоме і бережливе ставлення до природи.
Діти в костюмах метеликів ( разом )
Парках, луках і лісах.
Зрозумівши квітів мову,
Ми підслухали розмову.
ЛІСОВА КВІТКА
Ми б завжди були щасливі
І пахучі, і красиві,
Якби в полі, в лісі, в лузі
Бачили нас тільки друзі,
Ті, які б нас не топтали,
Без потреби не зривали.
А на клумбах вдома, в школі,
Висівали нас доволі,
Доглядали ,поливали,
Хором: Ми б красу їм дарували.
Звучить п’єса Чайковського « Квіти» з циклу «Пори року».
У проміннях сонця ніжних
Край веселого струмка
Білий, росяний підсніжник
Раптом блиснув з-під листка.
Отакий малий неначе,
Ледь прокинувся від сну,
Тихий, тихий, а одначе,
Він привів до нас весну!
В. БИЧКО
Загадка
Дзвіночки-перлинки на ніжці тонкій,
Такі запашні і тендітні такі,
В широкому листі, немов у гіллі,
Ховають від сонця голівки малі.
( Конвалії )
Ці квіточки ніжні, такі білосніжні,
Тоненькі, тендітні, ласкаві, привітні.
Послухай, як срібно дзвенить голосок:
« Не треба, не треба зривати квіток!»
Чому квіти звертаються до вас, діти, з таким проханням?
( Підсніжник і конвалія занесені до Червоної книжки )
3. Мріють квіти красно зацвісти
Мета: виховувати у дітей бажання примножувати красу рідного краю.
Сьогодні малята копають грядки,
Уперше в житті вони садять квітки.
Від цього і радість у них на лиці,
І сонце вітає малих: - Молодці!
М. Познанська
Кожній квітці навесні
Сняться кольорові сни.
Кульбабі сняться золоті!
Тюльпану – сни червоні!
І дуже - дуже голубі.
Дзвіночку лісовому,
Бузку – бузкові сняться сни,
Волошці – волошкові,
Ромашці – білі від роси,
Фіалці – фіалкові.
А вранці прокидаються
Квітки і там, і тут.
І райдужними зграйками
Для всіх навкруг цвітуть.
Ось ромашки – білявенькі,
Чорнобривці – чорнявенькі,
А в нагідки - така біда,
Така біда – коса руда.
Стоїть вона сиротина,
Одним одна коло тину.
А ромашки дивуються,
Чорнобривці чудуються:
Як сонечко яснесенька.
-Друзі, квіти бережіть і ніколи їх не рвіть,
Бо чарівної краси не побачим я і ти.
Хай вони ростуть у лузі,
Бо всі квіти- наші друзі.
Посади квіти – нехай вони радують цілий світ!
4. Де квіти – там завжди краса
Мета: виховувати в дітей естетичні смаки, почуття відповідальності за навколишній світ.
У світ краси полинем ми сьогодні,
Бо де квітки, там завжди краса.
Полинем в країну Квіткову безодню,
Де чути їх подих і голоси.
Серед лугу, наче діти,
Розцвіли весняні квіти.
З – під снігу, де джерельце ніжне,
Пробивсь до сонечка підсніжник.
Горить, пала на сонці цвіт,
Тому і зветься горицвіт.
На пагорбі, де рідний ліс,
Цвіте красується нарцис.
А край долинки, де затінок,
Повивсь хрещатенький барвінок.
Ось на галявині Наталка
Побачила малу фіалку.
Одяг червоний він жупан
Стоїть, пишається тюльпан.
Не зривай квітів. Вони цвітуть для всіх – не тільки для тебе.
Поговори з квіточкою, вона розкаже тобі багато цікавого.
Ти любиш красу? Посади квіти біля школи, біля свого будинку.
Пам’ятай! Хто вирощує квіти, той є доброю людиною. Ця людина дарує людям красу.
Гарні квіти зацвітають, нас усміхнено вітають. Бережи їх!
Мета: розвивати у дітей почуття прекрасного, спостережливість, допитливість, любов до всього прекрасного.
Як задзвенить весна здаля
І ледь прогріється земля,
Я відкриваю очі голубі
І посміхаюсь дивосвіт тобі!
Низенько наді мною нахились,
До мене ти очима доторкнись.
Свою я подарую просинь,
Усім, хто лиш мене попросить.
Тільки не рви мене благаю,
Я землю й світ цей звеселяю.
( Пролісок )
Відгадайте, які ще квіти вас радісно вітають весною?
Із зеленої сорочки,
Що зіткав веселий гай,
Білі дивляться дзвіночки,
Як зовуть їх – угадай.
( Конвалія )
Я – перша квіточка весни.
(Підсніжник )
Цілюща, красива.
Символ України.
( Калина )
Цю красуню синьооку,
Завше стрінеш край потоку.
( Незабудка )
Хто з вас, діти, нас не знає?
Ми у лісі проживаєм.
Дзвоном сонце зустрічаєм.
Маєм гарні сині очки,
Називаємось … дзвіночки.
Зупинися, людино! Подумай! Будь обережний!
Збережемо первоцвіти
Мета: виховувати в дітей спостережливість, допитливість, естетичні почуття. бажання зберегти прекрасне в природі.
Це – первоцвіти!
Дивні дуже квіти,
Що розцвітають ранньою весною.
Коли ще сніг лежить по всьому лісі,
Ці диво – квіти рвуться з темноти.
Ми - підсніжники сміливі,
Не злякались хуртовини.
Перші в лісі зацвітаєм,
Весну нашу зустрічаєм.
Зима… Ось пролісок блакитний.
Навколо ще лежать сніги.
А він всміхається привітний,
А він вже скинув ланцюги.
Ще холодні в лісі ранки,
Сніг ще в лісі дотліва,
Та розкрила на світанку
Сині очі сон – трава.
Стоїть тоненький стовпчик, наче риска.
Зверху білих ліхтариків низка.
( Конвалія )
Недавно ще гула метелиця,
І ще лежить в низинах сніг,
А вже барвінку листя стелиться,
Зеленим килимом до ніг.
Все ожило, все розцвіло,
Все радіє сонцю.
Фіалочка блакитненька
Всміхається до діточок.
Все це наші улюбленці первоцвіти. Квіти з’являються неодночасно, а одна за одною. Тому в лісі потрібно ходити обережно, щоб не завдати шкоди квіточкам – первоцвіточкам.
Заглянь в природу рідного краю
Мета: надати знання учням про первоцвіти, занесені до Червоної книги, розвивати уяву дітей про навколишній світ, його красу.
Не нищіть квіти, не зривайте,
Нехай на них блищить роса.
Усе живе оберігайте,
Бо для людей ця вся краса.
Я перший розцвітаю серед гаю,
І білий, наче сніг, я колір маю.
Хто я? Відгадайте!
Ви мене не ображайте,
Не зривайте , не топчіть,
Хочу довго – довго жить.
( Підсніжник )
Я – перша квіточка весни,
Небесний ніжний цвіт.
Я пережив зимові сни
І знов родивсь на світ.
У мене очі голубі,
Росту між кленів і дубів.
( Пролісок )
На стеблинці волохатій
Шість пелюсток лілуватих.
Гарна квітка навіть в сні
Усміхається весні.
( Сон - трава )
Лікувальну силу маю,
Жовтим цвітом розцвітаю.
Називають – ключ весни.
Як я звуся? Ти скажи!
( Первоцвіт )
Цвіте травневою порою,
Її знайдеш в затінку лісовому.
На стебельцях, як намистинки в ряд,
Квіти духмянії висять.
( Конвалії )
Ким би ви не стали у житті, але любов до природи, бажання допомогти їй повинно залишитися на все життя.
Яка краса навколо нас. Бережи її!
|