|
|
Скачати 1.8 Mb.
|
ПОРАДИ БАТЬКАМДжон Гален, один 13 найавторитетніших дослідників творчості, запропонував корисні поради батькам, які піклуються про інтелектуальний та творчий розвиток своїх дітей.
2.Будьте терплячими до давних ідей, поважайте цікавість, запитання дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть якщо ви вважаєге їх дивними. 3.Час від часу залишайте дитину на самоті, дозволяйте їй, якщо вона того бажає, займатися своїми справами.Зайвий контроль може ускладнити творчість. 4.Допомагайте долати сумнів та розчарування, коли дитина лишається одна в процесі незрозумілого однолітками творчого пошуку. Нехай вона збереже творчий імпульс, знаходитъ нагороду в собі й менше хвилюється про своє визнання оточенням. Воно, може й не швидко, але прийде. 5.Поясніть, що на багато запитань не завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час і терпіння. Дитина має навчитися жити в інтелектуальному напруженні. 6.Допомагайте дитині цінити в собі творчу особистість. Однак її поведінка не повинна виходити за межі дозволеного.
8.Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом», інколи покладатися в пізнанні на ризик та інтуіцію.
ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯМОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ
Управління освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради «Розвиток креативності в дошкільному віці (психологічне обгрунтування)» (матеріали міського психолого-педагогічного семінару з проблеми : «Використання інноваційних технологій для формування креативності учасників освітнього процесу в ДНЗ» на тему: «Розвиток творчих здібностей дітей») . Кожна людина наділена не лише задатками до певних видів діяльності, а загальними здібностями до всіх видів людської діяльності, творчої зокрема. Природні можливості людини можна порівняти з глибокою криницею, в якій на різній глибині лежать різні здібності: одні – вище, ближче до поверхні, вони виявляються легше, інші – глибше або зовсім глибоко. Щоб вони виявилися, необхідні як зовнішні сприятливі умови, так і чималі зусилля самої людини. Ця символічна криниця людських загальних можливостей ніби поєднує два світи – надреальний та реальний: те, що дано людині від природи, що в ній закладено і те, що встигає реалізуватися, знайти вияв впродовж усього життя, починаючи вже з дитинства. Творчість захоплює , окрилює, допомагає почуватися успішно. Що ж таке творчі здібності або креативність? Під креативністю особистості (від англ.create – творити, створювати) у широкому розумінні цього слова ми розуміємо комплекс її здібностей для використання творчої діяльності тобто це здатність до творчості. Американський психолог Ерік Фромм запропонував таке визначення цього поняття : « Це здатність дивуватися й пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях; це спрямованість на відкриття нового й здатність глибокого усвідомлення свого досвіду». Основними показниками творчих здібностей є: Швидкість думки – кількість ідей, яка виникає за одиницю часу. Гнучкість думки – здатність швидко й без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу; бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна використати і в іншому. Гнучкість – це добре розвинута навичка переносу. Вона забезпечує вміння легко переходити від одного класу явищ, що вивчаються, до іншого, долати фіксованість методів вирішення, своєчасно відмовляться від скомпрометованої гіпотези, бути готовим до інтелектуального ризику й до парадоксів. Оригінальність – здатність до генерації ідей, які відрізняються від загальноприйнятих; до парадоксальних, несподіваних рішень. Оригінальність пов’язана з цілісним баченням усіх зв’язків і залежностей, непомітних під час послідовного логічного аналізу. Допитливість – здатність дивуватися, відкритість та інтерес до всього нового. Сміливість – здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не боятися своїх рішень і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією. Креативність в дошкільному віці, маємо на увазі старший дошкільний вік (5-6 років), базується на віковому новоутворенні, а саме, на розвиткові творчої уяви. Творча уява – це вміння уявити собі те, чого ще не існує насправді. ЇЇ проявом у дошкільнят є створення нових образів, уявлень, які потім втілюються у грі, як основному виді діяльності , малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні, розповідях, віршованих творах. У будь-яких продуктах творчості дітей відображається дитячий внутрішній світ, настрій, переживання, фантазії, устремління, які діти не завжди самі усвідомлюють. Творчість у дитячій діяльності прямо і безпосередньо пов’язана з розвитком уяви дошкільників. У дошкільному віці практично всі діти мають дар – творчу, художню уяву, здатність фантазувати. Це особливий дар, притаманний не лише конкретним дітям, це певна «вікова талановитість», яка надходить як хвиля, майже на всіх дошкільнят, і на жаль, як хвиля відходить, хоча залишає позитивний слід у духовному світі молодої особистості. Які ж умови слід створити для оптимального розвитку творчих здібностей дитини?
Але роль дорослих (батьків,педагогів) у цьому процесі не обмежується лише створенням умов. Вона полягає ще й у тому, щоб активно допомагати малюкові в розвитку його творчих здібностей. Пропонуємо з цього приводу корисні рекомендації Дж.Гауена:
Дитина, позбавлена позитивного творчого виходу, може спрямувати свою творчу енергію у зовсім небажаному напрямку. Визначають такі педагогічні принципи формування креативності
Підсумовуючи всю отриману інформацію ще раз визначимо основні складові розвитку креативності у дошкільному віці (схема квітки: здібності, розвинена творча уява, умови, система саморозвитку). Дітей часто порівнюють із квітами, але на відміну від квітів малюку для розвитку його креативності, окрім здібностей, розвиненої творчої уяви та умов, потрібна спланована, прогнозована на позитивний результат робота (нагадаємо вислів Т.Едісона : «Творчість – це десять відсотків натхнення і дев’яносто відсотків важкої праці»), усвідомлена діяльність або система саморозвитку. Що може спонукати креативну дитину до саморозвитку? Багато факторів, одним з яких є стимулювання діяльності дитини, яке залишається не лише зовнішнім стимулом, а у своєму розвитку здатне перетворитися на внутрішні стимули діяльності дитини. (Однією з дієвих форм педагогічного стимулювання креативності дітей є заохочення(найбільш значуще,значуще, бажане). Зробимо висновок, творча, креативна дитина вимагає від вихователів і батьків неординарності й постійної праці над собою, самовдосконалення. Головне, щоб дорослий, який працює з малюками, сприймав дітей як майбутніх художників,акторів,танцюристів або письменників. На практиці це означає, що дорослий буде ставитися до кожного малюка як до творчої особистості. Взагалі поняття «творчість» та «креативність» традиційно вживаються коли йдеться про художню діяльність дошкільника – образотворчу, музичну, театралізовану, літературну і вкрай рідко стосовно інших видів діяльності - пізнавальної, моральної, комунікативної. Педагоги майже ніколи не характеризують своїх вихованців як таких,що творчо і (не творчо) ставляться до життя в цілому. А тим часом Базова програма орієнтує освітян на формування в дошкільнят креативності як загальної здібності, творчості як здатності до конструктивної перетворювальної активності. Отже, варто поступово розширювати ареал використання творчість і креативність. Але, оскільки сьогодні ми розглядаємо розвиток творчого потенціалу в художньо-естетичних видах діяльності, пропонуємо вам серію розвивальних ігор на розвиток творчих здібностей дітей саме в цьому напрямку: Гра «Настрій у кольорі» Запропонуйте дитині за допомогою фарб зобразити різні настрої, почуття, емоції. Наприклад: веселощі, страх, образу, злість, любов тощо. Гра «Домалюй фігурку» На окремих аркушах намальовані фігурки, які не схожі на реально існуючі предмети. Завдання для дитини домалювати фігурки так, щоб вийшов якийсь цікавий малюнок. Гра «Чарівні кола» Візьміть аркуш паперу й намалюйте на ньому 10 кіл. Потім дайте малюкові й запропонуйте домалювати кола так, щоб вийшло двадцять різних предметів, які мають округлу форму, або в яких коло є складовою частиною. Гра «Незакінчений малюнок» Дитина повинна домалювати малюнок із незакінченим схематичним зображенням. Запропонуйте намалювати життя на Місяці, а потім розповісти про це цікаву історію. Гра «Найсмішніше» Всім пропонують намалювати щось смішне. В кінці виставки малюнків поговоріть, що саме на малюнку є смішним. Гра «Художники» Запропонувати дітям розглянути схематичні зображення на аркуші (коло,елемент вуха, кут, лінія тощо), поміркувати, на що вони схожі, й домалювати їх. Потім діти складають стислу розповідь за власним малюнком. Гра «Домалюй» Кожній дитині надається аркуш, поділений на 3 частини. У кожній з них – однакова фігурка, її слід доповнити так, щоб вийшов зрозумілий малюнок. І хоч вони однакові, але малюнки повинні бути різні. Наприклад: будинок,ракета, коробка, гірка, прапорець тощо. Гра «Плями» Діти отримують (варіант – зробити разом) зображення плям різної форми. Вони повинні сказати, на що ті схожі. Управління освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради Розвиток креативності в дошкільному віці та дитяча обдарованість ( матеріали до семінару-практикуму ММО завідуючих та вихователів-методистів КДНЗ УО виконкому Орджонікідзевської міської ради) М.Горький писав: «Неправда, що життя сіре. В ньому є все, що захоче людина, А в ній – сила створити те, чого в ньому немає. » Про творчість говорять і пишуть багато. І на це є свої причини. Розвиток суспільства у нових умовах ставить завдання – формування творчого потенціалу особистості. На сторінках педагогічних засобів масової інформації часто обговорюються питання про необхідність цілеспрямовано вчити дітей творчості. За останні 20 років навколо нас змінюється все : світогляд, країна,технології тощо. Прийшов вік Інтернету. А що ж з нами буде ще через 10 чи 20 років? Якою повинна бути сучасна школа, щоб підготувати дитину до життя, як сьогодні так і в майбутньому? Можна дискутувати, але в будь-якому випадку необхідними для неї будуть : знання, творчість і комунікабельність. Уявіть собі багатоповерховий будинок… Кожен поверх – основа для іншого, без цієї основи він не зможе існувати, бо зруйнується. На кожному поверсі є квартири з кімнатами. Серед кімнат є головні і допоміжні, але існувати без жодної з них неможливо. Наше життя – це будинок , а поверхи – роки цього життя, перша квартира – основа віку, а кімната – все, що допомагає цій основі розвиватися, інші квартири на поверсі – психічні процеси. Дошкільний вік – важливий період у житті людини. Його місце в цьому багатоповерховому будинку – фундамент і перший поверх. Він є основою майбутньої особистості, в цьому віці формуються передумови фізичного, розумового, морального розвитку людини. На цьому поверсі формуються психічні якості і здібності, необхідні для переходу не лише на наступний поверх, а і для всього подальшого життя. Не встояти будинку в майбутньому, якщо фундамент не буде міцним, надійним, без ушкоджень та тріщин. Квартирою номер один на першому поверсі є уява. Уява – психічна функція, яка відображає дійсність. Головне її завдання - уявлення майбутнього результату до його здійснення. За допомогою уяви формується образ того, що ще ніколи не існувало в реальному житті або реально не відбувається в цей час. Уяву часто називають фантазією. « Уява – це ніби той чудовий музичний інструмент, оволодіння яким відкриває можливість самовираження, вимагає від дитини пошуку і виконання своїх власних задумів і бажань» О.М.Дяченко Існує понад сто визначень поняття «обдарованість». Коли ми говоримо про обдарованих дітей, то маємо на увазі дітей із підвищеним рівнем розвитку IQ, потенційними можливостями. Дуже часто розвиток обдарованих дітей пов*язують із раннім ( уже в дошкільному віці) виявленням відповідних ознак. Проте інтелектуальною обдарованістю, талантом до наук можуть характеризуватися і ті, хто в шкільні роки їх не виявляв. Чому таке трапляється? Можливі різні причини :
У дошкільників здібності виявляються у сфері наочно-образного мислення та уяви. Вони можуть складати план майбутньої казки, гри, малюнка, використовуючи наочне моделювання. Творчо обдаровані діти не можуть легко здобувати знання із різних навчальних предметів, оскільки для них засвоєння великої кількості інформації, чужого за своєю суттю досвіду – значна проблема. Їхня сила в іншому – у розв*язанні складних завдань, виявленні нестандартних шляхів для їх розв*язання. Цим дітям притаманна оригінальність мислення, креативність. З допомогою різних психодіагностичних методик тестувань обдарованість у дитини можна виявити, починаючи з кінця 5-го початку 6-го року життя. Проте обдарованість виявляється в цьому віці неоднозначно та настільки схильна до змін, що робити висновки неприпустимо. Але необхідно зробити глибокий аналіз результатів тестування. Кожна обдарована дитина своєрідна та унікальна. Тому не існує універсальних методів, що виявляють розумову обдарованість будь-якої дитини. Висновки про обдарованість дитини можна робити тільки на підставі великої кількості здобутих результатів тестування такої дитини. Причому такі висновки не можуть бути остаточними. Матриця для виявлення ознак обдарованості у дітей Ознаки обдарованості: Раннє дитинство (1-3 роки) Невгамовна допитливість, нескінченні запитання, уміння стежити за декількома подіями одночасно, великий словниковий запас, захопленість словесними «розфарбовуваннями», розвинене мовлення, вживання складних слів та речень, підвищена концентрація уваги на чомусь одному, завзятість у досягненні результату в сфері, що викликає зацікавленість, здібності до малювання, музики, лічби, нетерплячість і поривчастість, винахідливість і багата фантазія. Дошкільний період (4-6 років) Чудова пам*ять, інтуїтивні стрибки (перескакування через «поверхи»), яскрава уява, нечіткість у розмежуванні реальності і фантазії, перебільшені страхи, егоцентризм, дрібна моторна координація, потяг до товариства старших дітей і дорослих. Добра, відкрита, тямуща дитина, чудово володіє мистецтвом мовленнєвої комунікації,величезна допитливість, винаходження власних слів, схильність до активного дослідження навколишнього середовища, гостре реагування на несправедливість. Шкільний період (6-17 років) Успіх багатьох починаннях, досягненнях високих результатів, потреба в колекціонуванні, класифікації. Із задоволенням береться за виконання складних і довгострокових завдань. Чудове почуття гумору, розвинена оперативна пам*ять, сформованість навичок логічного мислення. Чітка настанова на творче виконання завдань, володіння основними компонентами вміння навчатися, оригінальність словесних асоціацій, побудова чіткого образу майбутньої діяльності, створення в уяві альтернативних систем. Дорослий період після 18 років Легкість засвоєння нових ідей і знань, комбінування знань в оригінальні способи, гнучкість в концепціях, способах діяльності, соціальних ситуаціях. Відмінно розвинені навички спілкування; відкритість, доброзичливість, почуття гумору. Жива і безпосередня уява. Не стримує свої почуттів та емоцій. Активна, настирна, енергійна, схильна до ризику. Нетерпляча під час виконання рутинної роботи, віддає перевагу складним завданням. Незалежна в судженнях і поведінці. Незважаючи на солідні теоретичні напрацювання в розробці проблеми виховання обдарованої дитини є численні прогалини , спричинені складністю предмета дослідження. Для початку пропоную з`ясувати основні поняття: Задатки – природні анатомо-фізіологічні особливості організму, передумова розвитку здібностей. Здібності – синтез властивостей особистості, який виявляється у швидкості оволодіння знаннями, вміннями та навичками. Обдарованість – своєрідне якісне поєднання здібностей, від яких залежить успіх у будь-якій діяльності. Найвищій рівень розвитку обдарованості – талант і геніальність. За рівнем розумового розвитку виокремлюють такі типологічні групи дітей :
Діагностична робота з обдарованими та творчими дітьми Обдарована дитина вимагає від нас батьків,вихователів, психологів неординарності й постійної праці над собою. Обдарована дитина – це обдаровані дорослі, які її оточують і вміють дбайливо ставитися до неї, її проблем, відповідати на запитання й любити. Як же виявити обдаровану дитину? Вже з трьох років це можна зрозуміти із запитань «чому?» Чим більше таких запитань, тим вищий творчий потенціал дитини. Обдаровані діти, як правило, раніше починають говорити, дуже люблять експерименти з мовою. Вони спостережливі, зосереджені, посидючі при виконанні певної діяльності. Граються так, ніби роблять важливу справу, мимоволі привертаючи до себе увагу. Визначення обдарованості дитини – складне завдання, під час вирішення якого необхідно використовувати результати всебічного психологічного обстеження, дані про досягнення дитини в дитячому садку та поза ним, отримані шляхом опитування батьків, вихователів та однолітків. Управління освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради Матеріали до міського психолого-педагогічного семінару з проблеми: «Використання інноваційних педагогічних технологій для формування креативності учасників освітнього процесу в ДНЗ» Тема: « Розвиток творчих здібностей дітей засобами ТРВЗ та ППП» (психологічний практикум) План роботи
Мета – створення позитивної мотивації до взаємодії учасників семінару-практикуму.
Мета – психологічне обґрунтування необхідності введення технології ТРВЗ в діяльність сучасного ДНЗ.
Мета – розвиток інтелекту, творчого мислення, творчої уяви (вправи: «Запитання на кмітливість», «Літературний експромт», «Телеграми», «Як щоб…»).
Мета – знайомство з авторською розробкою на визначення творчої уяви. 1.«Вправа «Настрій» Упродовж усього існування людства здоров`я цінувалось понад усе. Адже для досягнення будь-якої мети потрібні сили фізичні й психологічні. Рівновага, гарний настрій, душевний спокій, емоційний комфорт є основою внутрішнього здоров`я особистості. Настрій – це загальний емоційний стан, що забарвлює почуття людини тривалий час. Настрій поділяється на звичайний, ейфорійний і негативний. Саме тому, на початку сьогоднішньої зустрічі з метою профілактики негативного настрою пропонуємо вам позитивні мотиватори ( у вигляді сніжинок з побажанням). 2.Теоретичний аспект. Нагадаю вам, що першим, хто дав визначення понять «творчі здібності» та «креативність» був американський психолог Ерік Фромм, який зазначив, що «…необхідно розвивати у дітей здатність дивуватися й пізнавати, вміння знаходити вихід в нестандартних ситуаціях,бути спрямованим на відкриття нового і вчитися глибоко усвідомлювати свій досвід». Цікавий той факт, що майже всі діти та лише невеликий відсоток дорослих починають шукати розв`язання проблеми за всіма можливими напрямками, для того, щоб розглянути якомога більше варіантів. Такий пошук часто приводить до несподіваних, оригінальних рішень і характеризує дивергентний (творчий) тип мислення. Замислимось, чому з 10 дорослих лише 2-3 можуть запропонувати цікаві, творчі ідеї. А з 10 дітей – 8-9 дають несподівані,оригінальні,незнані раніше відповіді? Нажаль, це залишається проблемою педагогічного процесу сьогодення. У більшості випадків ми мислимо стереотипами, до яких нас привчили ще в дитинстві. Незважаючи на впровадження індивідуального підходу та інноваційних технологій, більшості педагогів набагато простіше давати готовий, конкретний матеріал, який не потребує пошуку багатьох рішень. І поступово діти починають розуміти, що від них вимагають лише відтворення почутого, це легше й заохочується вихователями. То навіщо ж тоді щось створювати? Мабуть це питання і є відповіддю на те, для чого необхідно введення новітніх технологій, про які сьогодні йдеться мова, у роботу сучасної освіти і зокрема сучасного ДНЗ. 3.Розвивальний тренінг Правила :
Вправа «Запитання на кмітливість» (мета: розвиток інтелекту) Відповідати можна командно або індивідуально.
Вправа «Літературний експромт» – закінчить прислів`я:
Вправа «Телеграми» ( мета-розвиток творчого мислення) Команді пропонується якесь слово, і потрібно придумати телеграму, перше слово якої починається з першої букви обраного слова, друге – з другої і так далі. ( Н-д: «ХЛІБ», «РАЗУМ», «СВІТЛО»). «ХЛІБ» - Хороша людина ідеями багата; «РАЗУМ» - Радо адміністрація зиче успіхів механізаторам(медикам,мешканцям тощо); « СВІТЛО» - Сьогодні вітаємо інтелігентних талановитих освітян. Вправа «Якщо б…» (мета – розвиток творчої уяви) Завдання : продовжити речення, які починаються словами « якщо б…»
4.Знайомтво з вправою «Створення образу». а) Уява – богиня квітів і барв. У неї бездонні розширені зіниці. Той, хто подивиться в них – побачить інший світ, але той, хто задивиться – може залишитися там назавжди. Інколи ця богиня приходить до людей. Одним вона приносить щастя, іншим – страждання. Тих, кого вона любить, вона огортає світлим зеленим покривалом, і зірки стають до них ближчими, вітер, що б’є їм в обличчя, наповнюється ароматом польових квітів, дерева говорять із ними. Ті, до кого вона торкнулася, - стають творцями. Ті, кого поцілувала, - божевільними. Заплющ очі – і ти відчуєш, що вона поряд із тобою. б) Уява – прилад у вигляді скриньки з місцем для двох долонь. Внутрішня поверхня змінює кольори, реагуючи на нейронні імпульси людини. Зовні корпус цього приладу вкритий електричною мозаїкою. Щоб прилад працював, потрібно покласти долоні всередину, і ти зможеш перенестися куди завгодно і в часі, і в просторі. Уміючи користуватися цим приладом, ти можеш станцювати вальс із Пушкіним, злітати в Туманність Андромеди й навіть поговорити із самим собою через 20 років . Насамкінець хочу сказати словами К.Рахнера : « Людина в глибині душі знає тільки, що знання її (досвід), як маленький острів у безкрайньому океані. Питання в тому, що вона любить більше – маленький острів свого так званого знання (досвіду) чи море безкінечної таїни». Нехай вас завжди вабить море неосяжних таємниць вашої професії!!! Управління освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради «Розвиток уяви дитини – умова її продуктивного учіння» (матеріали до міського психолого-педагогічного семінару з проблеми: «Використання інноваційних технологій для формування креативності учасників освітнього процесу в ДНЗ» Тема: «Ейдетика») Уява – центральне психологічне новоутворення дітей дошкільного віку. Ключовими складовими уяви є : репродуктивна уява (відтворення раніше баченого, знайомого) , продуктивна уява, емоційна уява, творча уява, а також творче спрямоване фантазування, фантазерства. Уява формується разом із допитливістю дитини ще в ранньому дитинстві, але свого інтенсивного розвитку і особливого значення набуває саме в дошкільному віці. Розвиток уяви в дошкільному віці можна вважати як рух від предметної ситуації до виникнення у дитини особливої внутрішньої позиції. Поряд з репродуктивною уявою, образи якої стають складнішими ( наприклад: під час слухання оповідань, казок, перегляду ілюстрацій до них), розвивається продуктивна уява, що дозволяє дитині створювати нові образи згідно із задумом. Продукти їхнього малювання, ліплення, усної творчості набувають самобутності, оригінальності, відрізняються новим несподіваним рішенням. У властивостях уяви ( жвавість, швидкість і багатство образів) криються всі здібності дитини : пізнавальні, художні, музичні. Допитливість і уяву психологи вважають основою формування особистості дитини, її бажань, інтересів, сподівань. Учені стверджують, що вже у дошкільному віці виділяється два типи уяви залежно від тих функцій, які вона виконує в розвитку дитячої психіки. Це пізнавальна та емоційна уява. Для позначення пізнавальної уяви нерідко використовують синонім фантазування, творче фантазування. Фантазії як продукт уяви – це спонтанні, некеровані створення дітьми чуттєвого образу, який адекватно і виразно розкриває неповторний уявний внутрішній зміст , який робить небачене баченим. Усі діти дошкільного віку тягнуться до всього фантастичного , люблять казки, неймовірні історії. Пізнавальна функція уяви знаходить свій розвиток у дитячій грі. У грі іграшки оживають і поводяться як люди, а дитина уявляє себе сильною, чарівною, найрозумнішою і, головне – незалежно від чиєїсь волі, бажання. Дитина сама створює , організовує життя іграшкового світу, сама встановлює закони і правила. Дитячу фантазію треба розвивати, перетворюючі її з вільної на творче спрямоване фантазування, і шукати механізми які сприяють цьому. Творче спрямоване фантазування або творча уява – це один із компонентів творчості, без якого неможливе створення нового. Творча уява – створення нових образів, уявлень, які потім втілюють у грі, малюванні, ліпленні, конструюванні, аплікації, розповідях, віршованих творах тощо. Уява – основа будь-якої творчості, тому аналіз образів уяви дає можливість оцінити ступінь творчості дитини. Творчу спрямовану уяву, фантазування слід розвивати з дитинства, і найбільш чуттєвий, «сенситивний» вік для розвитку уяви, як зазначав Л.Виготський , - це дошкільне дитинство. Емоційна уява виникає в ситуації суперечності між образом «Я» дитини й реальності і є в таких випадках одним із механізмів побудови образу «Я». З одного боку, уява може виконувати регулятивну функцію в процесі засвоєння норм і смислів соціальної поведінки, а з другого – виступати як захисний механізм особистості. Продуктом емоційної уяви виступає також фантазія дитини, яку ще називають фантазерством. Крім позитивних впливів, яке має фантазування на психічний розвиток дитини, - це передумова розвитку творчості, естетичного і морального виховання , - воно приносить у життя дітей і певну небезпеку. Перша з них – дитячі страхи. Страхи дітей – супутники і свого роду показники їх уяви, яка розвивається, це продукт дитячого фантазування. Друга небезпека – дитина може повністю заглибитися у світ своїх фантазій. Тому, спілкуючись із дитиною на рівні уяви, дорослий може впливати на її розвиток і свідомо спрямовувати вільну фантазію малюка в русло творчості. Під керівництвом дорослого дитина здатна подолати ту стихійність і спонтанність, з якими працює її уява. Якщо узагальнити роль уяви в особистісному зростанні малюка, можна виділити такі її функції :
Отже, розвиток уяви в дошкільному віці тісно пов`язаний як із формуванням пізнавальних здібностей дитини, її загальним інтелектуальним розвитком, так і зі становленням її особистості, її морального самопочуття. Усе це дає підставу стверджувати, що розвиток уяви у дітей має бути найважливішим завданням виховного та навчального процесу. Робота, спрямована на розвиток творчої уяви Використовувати замінники предметів У розвитку уяви дитини важливу роль відіграє зовнішня опора. Якщо на ранніх етапах розвитку ( у 3-4 роки ) уява дошкільника невіддільна від реальних дій із ігровим матеріалом і визначається характером іграшок, схожістю предметів – замінників із замінюваними предметами, то у дітей 6-7 років уже немає такої тісної залежності гри від ігрового матеріалу. Їх уява може спиратися і на предмети, зовсім не схожі на ті, що заміщаються. Наприклад, дитина може скакати верхи на паличці, уявляючи себе вершником, а палицю – конем. Поступово необхідність у зовнішніх опорах зникає. Відбувається інтеріоризація – перехід до ігрової дії з предметом, якого насправді немає, до представлення дій із ним у думці. Проте для цього слід спочатку навчити дитину легко оперувати різними замінниками предметів. Такими замінниками можуть бути інші предмети, геометричні фігурки, знаки тощо. Здійснювати «опредмечування» невизначених об`єктів Способом «опредмечування» діти починають користуватися ще з 3-4 років. Він полягає в тому, що дитина може в незавершеній фігурі впізнавати певний предмет. Так,домальовуючи невизначене зображення, вона може, наприклад, коло перетворити на колесо для машини або в м`ячик, трикутник – у дах будиночку або у вітрило для кораблика тощо. До 6-7 років дитина повинна вже відносно вільно володіти цим способом, а також навчитися додавати до «опредмеченого» малюнка різноманітні деталі. Створювати образи на основі словесного опису або неповного графічного зображення Ця здатність дуже важлива для майбутньої учбової діяльності дитини. Необхідність створення образів на основі словесного опису і графічного зображення виникає при читанні книжки ( образне уявлення описуваних ситуацій, персонажів), при усвідомленні значення нових слів (образне уявлення предметів і явищ, які ці слова позначають), при розпізнаванні об`єктів, коли обмежено поле їх сприйняття (образне уявлення предмета,коли видно лише якусь його частину) і в деяких інших ситуаціях. При цьому, що краще у дитини розвинена здатність до створення таких образів, то більш точні і стійки уявлення у неї виникають. Для розвитку такої здатності можна використовувати завдання, в яких дитина повинна : а) створювати образ предмета за його словесним описом; б) відтворювати цілісний образ картинки на основі сприйняття однієї або декількох її частин. Розвивати просторову уяву Просторова уява – це здатність подумки оперувати образами простих багатовимірних об`єктів. Усі предмети навколишнього світу існують у просторі. Й уявні образи, щоб бути адекватними, повинні відображати просторові характеристики цих предметів. Через це дуже важливо розвивати у дитини здатність «бачити» образ предмета з урахуванням його просторового розташування. Для тренування такої здатності дітям шести років можна запропонувати ігри двох типів: а) на уявне перетворення предмета у просторі: б) на уявлення взаємного розташування декількох предметів у просторі Підпорядкувати свою уяву певному задуму Підпорядкувати свою уяву певному задуму – це означає вміння створювати і послідовно реалізовувати план цього задуму. Тільки послідовна реалізація задуму може привести до виконання задуманого. Невміння керувати своїми ідеями, підпорядковувати їх своїй меті призводить до того, що найцікавіші задуми і наміри дитини часто не досягають свого втілення. У цьому віці у дитини вже є необхідні передумови для того, щоб навчитися діяти за заздалегідь продуманим планом. Тому дуже важливо розвивати таку здатність, навчати дитину не просто безцільно фантазувати, а реалізовувати свої задуми, створювати хоч невеликі й нескладні, але закінчені твори ( малюнки, історії, конструкції тощо). Навчання цього вміння включає такі етапи :
Наприклад: складання схеми до вірша В. Бурбели « Бджілка»: Бджілка літає Серед квіток, У вулик збирає Добрий медок ( малюнки : бджілка, квітка, вулик, соти) Управління освіти виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради |
|
“ The Importance of Welding ” стр. 3- 4 Тема: “ Welding definitions “ (continued) – стр. 28- 29 лаб работа 5 – стр. 16- 19 |
Уменьшаете шрифт до 5 и распечатываете. Вмещается на 1 стр А4 и читаемо = успехов! |
|
Уменьшаете шрифт до 5 и распечатываете. Вмещается на 1 стр А4 и читаемо = успехов! |
ПРОЕКТ ПРОСВІТНИЦТВО. ПОРТРЕТ ДОБИ ОСНОВНІ МОТИВИ ВИБОРУ ЗАЗНАЧЕНОЇ ТЕМИ АЛГОРИТМ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНІВ ДО ПРЕЗЕНТАЦІЇ ПРОЕКТУ «ПРОСВІТНИЦТВО. ПОРТРЕТ ДОБИ.» |
|
Питання теоритичної роботи Наведіть психологічну характеристику кольорів: червоного, зеленого, жовтого, блакитного. (стр. 103) |
“Образование”- Урок 1, стр. 16-19 Поняття, що використовуються : ОБ- отримані бали- сума балів, що іх студент реально отримав за поточний період |
|
Літературно-музична композиція до 100-річчя з дня народження Андрія Малишка Обладнання: портрет А. Малишка, виставка збірок та публікацій А. Малишка, кадри з кінофільму «Літа молодії», портрет поета-пісняра... |
Уроку з використанням мультимедійних технологій на тему «Остап і Андрій: два брати, дві долі» «Цитатна характеристика і висловлювання братів», інтерактивні сенкани «Остап», «Андрій», таблиця «Порівняльна характеристика Остапа... |
|
Книжки. На стіні великий портрет А. Олія. Під ним на секретері маленьке погруддя Толстого Книжки. На стіні — великий портрет А. Олія. Під ним на секретері маленьке погруддя Толстого. Величезний письмовий стіл, захаращений... |
ВСТУП Розділ І. Духовний портрет Василя Симоненка на тлі тоталітарної доби с. 7 – 35 |