1. Психологія як наука. Її предмет і завдання


Назва1. Психологія як наука. Її предмет і завдання
Сторінка7/20
Дата20.03.2013
Розмір2.27 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20
Питання для самоконтролю




  1. У чому сутність класифікацій Галена?

  2. Які типологічні ознаки темпераменту за І. Павловим?

  3. Дайте характеристику типу нервової системи сангвініка, флегматика, холерика та меланхоліка.

  4. Визначте особливості поведінки пожежників різного темпераменту в бойовій ситуації.

  5. Визначте тактику педагогічного підходу до пожежників різного темпераменту.

  6. Чим зумовлені екстравертність та інтровертність людини за Г. Айзенком?

  7. Дайте визначення поняттю “характер” людини.

  8. Ознайомтеся з основними типами акцентуації характеру за підручником Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. - К., 1999. - С.111-112.


Література

1. Психологія / За ред Ю.Л.Трофімова. – К., 1999.

2. Самонов А.П. Психология для пожарных. – Пермь, 2000.

3. Ведение в психологию / Под ред. А.В.Питровского. – М., 1996.

4. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. – К., 1999.
Тема 6. Емоції та почуття. Воля. Вольовий акт

Зміст понять «емоції», «почуття», «переживання»; «воля», «вольовий акт», «вольові якості».

Емоції та почуття. Природа емоцій. Переживання. Вплив емоцій на ефективність розв’язання професійних завдань пожежників. Воля. Витоки волі. Боротьба мотивів і вольовий акт. Вольові якості. Формування та розвиток вольових процесів в умовах професійної діяльності.
Емоція (від лат. – збуджувати, хвилювати) – це гнів, агресія, страх, радість тощо, так звані прості почуття. Емоції мають ситуативний характер, переважно бувають короткочасними, виникають як реакція на щось, не потребують підготовки і навчання. Окрім того, вони вроджені. Така характеристика емоцій властива як людям, так і тваринам.

Завдання емоцій – розподіляти все те, що нас оточує, по критеріях біологічних потреб організму. Емоції завжди суб’єктивні, вони переживаються людиною по-своєму.

Емоцiї – клас психічних процесів і станів, пов’язаних з інстинктами, потребами, мотивами, що відображаються у формі переживань (страх, задоволення тощо).

Почуття – стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності; найвищий продукт розвитку емоцій людини. Одне почуття може реалізуватися в різних емоціях. Так почуття любові породжує спектр емоцій: суму, радості, гніву, ніжності тощо.

З поміж інших джерел емоцій і почуттів виділяють фізіологічні потреби (сон, харчування, пиття, біль) викликають почуття роздратування, злості, неспокою, тривоги, страху і змінюються почуттями радості, задоволення та іншими позитивними почуттями в разі задоволення потреб або подолання труднощів. Контакт з людьми – для психічного розвитку немовляти велике значення має контакт з матір’ю. Заспокоюючи його потреби в безпеці, любові, близькості, вона стає джерелом позитивних переживань. Відсутність контакту викликає в немовляти страх, який виявляється в плачі, крику. Мова має великий вплив на виникнення почуттів. Одне слово може стати джерелом позитивних і негативних почуттів. Пізнання світу – виникнення почуттів, пов’язане з уявою, мисленням, пам’яттю. Самопізнання пробуджує невдоволення собою, прикрі почуття; гордість, радість. Спогади про минуле – корисні спогади призводять до повторного переживання приємних почуттів, негативні – пов’язані з переживанням страху тощо. Планування майбутнього, мрії – забігання думками в майбутнє – суттєва обставина, що породжує емоційні переживання.

Фізіологічні аспекти почуттєвого життя. Емоційний процес виникає в центральній нервовій системі, призводить до активізації ділянок вегетативної нервової системи і залоз внутрішньої секреції. Керівну і контролюючу функції виконує кора півкуль головного мозку. Серед різноманітних змін в організмі під час виникнення почуттів та емоцій можуть виникати зміни в системі кровообігу (серцебиття, почервоніння обличчя й очей або блідість шкіри обличчя тощо): зміни дихання (перехоплює подих, зростає швидкість дихання або воно стає нерегулярним); зміна ширини зіниць, “гусяча шкіра”, розлад функції шлунку й кишечнику, напруження м’язів та їх тремтіння.

Риси почуттів. Протилежність. Позитивність – негативність. Корисність – шкідливість. Інтенсивність – дика радість, або бурхливий вияв, або усмішка. Тривалість, глибина.

Класифікація почуттів. Почуття, пов’язані з природою (радість, захоплення або страх перед небезпекою). Суспільні почуття виникають під час контактів з оточуючими людьми (подружня любов, симпатія, приязнь, вірність, заздрість, подив). У ситуаціях співпраці виникають почуття неприязні, злості, агресії, гніву, ненависті. Моральні почуття – зустрічаючись зі світом цінностей і пов’язаними з ними моральними нормами, людина переживає почуття обов’язку, відповідальності, вини і сорому, кривди, несправедливості. Естетичні почуття – переживання краси природи, артистизму, культури, почуття краси, захоплення. Інтелектуальні почуття пов’язані з пізнанням і пошуком істини (радості, задоволення, винагородження, тріумфу, гіркоти, розчарування від помилок та інтелектуальної обмеженості).

Емоції та почуття поділяються на стенічні й астенічні почуття. Стенічні почуття (від лат. – сила) мобілізують людину на виконання дій, додають їй сили. Астенічні почуття (від лат. – слабкість, безсилля) – людина впадає в апатію, зникає точність рухів, з’являється паралізованість дій, відчай.

Воля – свiдома саморегуляцiя людиною своєї поведiнки та дiяльностi, регулююча функцiя мозку, що полягає в здатностi активно домагатися свiдомо поставленої мети i переборювати зовнiшнi та внутрiшнi перешкоди. Воля виникла в трудовій діяльності людини, вона забезпечує виконання двох взаємопов’язаних функцій, спонукальної та гальмівної, і в них себе виявляє. Спонукальна функція забезпечується активністю людини. Гальмівна – виявляється у забороні небажаних виявів активності.

Вольовий акт включає: намiр, усвiдомлення мети, боротьбу мотивiв, прийняття рішення, вибiр методiв.

Здiйснення прийнятого рiшення. Одним із найбільш характерних виявів волі виступає поведінка людини в умовах ризику. Ризик – це характеристика діяльності за невизначеності для суб’єкта її наслідків і наявності передбачень про можливі негативні наслідки на випадок неуспіху (покарання, біль, травма тощо). Розрізняють виправданий і невиправданий ризик. Виправданий ризик передбачає зважування всіх «за» і «проти». Ризик буває ситуативний (ризик на виграш – величина виграшу на випадок успіху перевищує величину втрат на випадок неуспіху) та надситуативний (безкорисливий, або “ризик заради ризику”). Вольовi якостi – рiшучiсть, сміливість, наполегливість, самостiйнiсть; витримка, або самовладання, витривалiсть, терпiння, дисциплінованість, органiзованiсть, пiдтягнутiсть, точнiсть.



Шляхи виховання вищих почуттів:

  • формування свідомості – ідейної основи вищих почуттів;

  • яскраве і образне проведення навчально-виховних заходів;

  • зустріч з ветеранами війни і праці, діячами науки, літератури і мистецтва;

  • читання і обговорення художньої і військово-мемуарної літератури, перегляд і обговорення кіно- і телефільмів;

  • створення складних навчальних обставин у ході навчального процесу;

  • накопичення емоційного досвіду з урахуванням своєї спеціальності.


Шляхи формування вольових якостей:

  • озброєння розумінням суті і значення волі в умовах служби і бойової діяльності;

  • систематичне накопичення досвіду вольової поведінки;

  • створення у процесі повсякденного навчання та служби складної навчальної обстановки з поступовим ускладненням вирішуваних задач;

  • регулярні вправи з переборюванням складних та небезпечних ситуацій;

  • залучення до активної спортивної роботи;

  • критичний аналіз навчання та служби;

  • активна участь у культурно-виховній роботі.

Питання для самоконтролю


  1. У чому суть емоцій та почуттів?

  2. Розкрийте загальні властивості емоцій та почуттів.

  3. Визначте вихідні ознаки вольової поведінки.

  4. Назвіть основні етапи вольової дії.

  5. Поясніть, що таке ризик.


Література

1. Психологія / За ред Ю.Л.Трофімова. – К., 1999.

2. Самонов А.П. Психология для пожарных. – Пермь, 2000.

3. Ведение в психологию / Под ред. А.В.Питровского. – М., 1996.

4. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. – К., 1999.

Тема 7. Психічні стани людини. Професійні стани

Зміст понять «психічні стани», «психічні реакції». Професійні стани (придатності, зацікавленості, творчого натхнення, готовності).

Поняття психічних станів людини, їх класифікація. Психічна напруженість, емоційна напруженість. Стрес. Хвилювання. Тривожність. Страх. Фрустрація. Афект. Агресія. Депресія. Специфічні стани психіки (біль, ейфорія, медитація). Професійні стани (придатності, зацікавленості, творчого натхнення, готовності).
Психічні стани – психологічна характеристика особистості, що відображає її порівняно тривалі душевні переживання. Психічні стани тісно пов’язані з психічними процесами та психічними властивостями особистості. Стан як філософська категорія охоплює суперечливість змін та відображення цієї суперечливості. У психології це поняття пов’язується із суперечливістю психічного відображення – сталістю та змінністю. Під психічним станом розуміється не стан організму, а «стан душі», різноманітні її відгуки на відчуття та уявлення. Ще І. Павлов зазначав, що психологія – це наука лише про психічні стани. Психічні стани можуть позитивно впливати на діяльність людини (трудову, навчальну, службову), а можуть її дезорганізовувати. Стан фіксує певний психічний момент у характеристиці психічного? Психічні стани можуть бути класифіковані як особистісні та ситуативні; інтелектуальні, вольові, емоційні; глибокі, поверхові; короткочасні, довгочасні; позитивні та негативні, стенічні та астенічні; стани більш чи менш усвідомлені. Окремо можна виділити патологічні та специфічні стани (гіпноз, ейфорія, сновидіння, лунатизм, летаргічний сон).

Настрій – емоційне забарвлення поведінки і діяльності; це стан, який відзначається різною мірою тривалості, вияву, усвідомлення. Настрій завжди має причину (природа, події, люди, стан здоров’я). Настрій відбивається на поведінці, стимулює або пригнічує активність особистості (стан бадьорості, пригніченості, зацікавленості тощо).

Афективний стан проявляється в постійно зростаючому емоційному напруженні, він динамічний і яскраво виражений, завжди має певне завершення. У надзвичайно напруженій ситуації може завершитися афектом. Афект – короткочасна, бурхлива, емоційна реакція. У стані афекту змінюється звичайна поведінка людини, звужується обсяг свідомості (бурхливе переживання гніву, безутішного горя, радості); існують афекти, які мають позитивний характер (радість футбольних уболівальників). До афектів схильні люди з неврівноваженими процесами збудження і гальмування.

Страх – емоцiйна реакцiя людини на справжню чи уявну небезпеку, характеризується широким дiапазоном емоцiй (вiд легкого переляку до жаху), а також депресивними психiчними станами – неспокоєм, нервуванням, прагненням вийти з неприємної ситуацiї.

Фрустрацiя (вiд лат. – марне сподiвання, невдача) – психiчний стан зростаючого емоцiйно-вольового напруження, викликає агресiю, переоцiнку цiлей та бажань.

Агресiя – психiчна реакцiя на фрустрацiю, загроза, задиристiсть, злiснiсть.

Депресiя – 1) фрустрацiя, що виявляється у формi блокування цiлеспрямованої поведiнки (входить наче «в себе»); 2) (вiд лат. – пригнiчення) – придушення, вiдчуття песимiзму, занепаду духовних сил.

Тривога – психічний емоційний стан, яким позначається стан, пов’язаний з непередбачуваними ситуаціями, можливими неприємностями (хвилювання, побоювання, порушення спокою). Тривожність як риса особистості є найбільш значущим ризик-фактором, що знижує ефективність інтелектуальної діяльності, працездатності, сприяє виникненню невпевненості у своїх здібностях.

Стрес – емоційний стан, викликаний несподіваною та напруженою ситуацією. Стрес – від англ. – напруження. Поняття стресу було запроваджене в 50-ті роки ХХ ст. канадським ученим Г. Сельє. Реагування людини на екстремальний вплив має три стадії: 1) фаза шоку (різке падіння опору організму); 2) фаза резистентності (мобілізація адаптаційних можливостей організму); 3) фаза виснаження (стійке зниження резервів організму). Р. Лазарус, розвиваючи вчення про стрес, висунув думку, згідно з якою розмежовуються поняття фізіологічного стресу та психічного, емоційного. Завдяки цьому емоційний стрес може бути доцільним. Стрес існує завжди. Розрізняють типи особистостей, схильних до стресів та стійких до дії стресогенних факторів. Поведінка пожежника в стресовій ситуації багато в чому залежить від особистісних особливостей – умінь швидко оцінювати ситуацію, навичок миттєвої орієнтації, вольової зібраності, витримки, наявного досвіду.

Професійні стани – стан професійної придатності, стан усвідомленої значимості своєї професії, стан радості від успіхів у роботі, стан вольової активності, стан професійної зацікавленості, стан творчого натхнення, стан психічної готовності до діяльності, стан рішучості, стан втоми.

Стан професійної придатності характеризується можливостями людини стосовно оволодіння якої-небудь професійної діяльності, забезпечує успішність оволодіння професійними обов’язками.

Стан професійної зацікавленості характеризується глибоким інтересом до професійної діяльності, концентрацією уваги на об’єктах, пов’язаних із професійною діяльністю. Цей стан успішно проходить на фоні спрямованості людини на професію.

Стан творчого натхнення являє собою комплекс інтелектуальних і емоційних компонентів. Він відображається у творчому підйомі, розвитку здібностей, вияві думок, легкості знаходження суттєвого, у повній зосередженості та зростанні фізичної енергії.

Стан працездатності характеризується оптимізацією робочої діяльності людини, мобілізацією всіх резервів організму. Рівні працездатності: фаза мобілізації, фаза спрацьованості, фаза компенсації, фаза кінцевого пориву.

Стан втомленості визначається як тимчасове зниження працездатності під впливом тривалих навантажень. М.Д. Левітов виділяє такі компоненти втоми (почуття невпевненості у правильності дій; розлади уваги, сенсорних процесів; порушення рухових функцій, функцій пам’яті, мислення; трансформація мотивів діяльності; послаблення волі; сонливість). [55, 57, 70]

Психічні стани пожежних викликаються впливом різних факторів. Серед яких виділяємо: умови діяльності: кліматичні умови, наявність небезпеки, складність, непередбачуваність ситуацій, усвідомлення особистої відповідальності, мотиви діяльності і т.і.

О.П.Симонов вивчав вивчав стрес у пожежних в екстремальних умовах діяльності (на заняттях, пожежах, аваріях, на промислових виробництвах).

Причинами нервово-психічного напруження у пожежних є небезпека, яка створює загрозу життю, відповідальність за виконання бойового завдання, дефіцит часу, особливі умови діяльності (висока температура, задимленість, загазованість, шум тощо), психологічна непідготовленість, надійність техніки, засобів гасіння пожежі, засобів індивідуального захисту, надмірна емоційність, тривожність тощо.


Питання для самоконтролю


  1. Що розуміють під психічними станами?

  2. Дайте характеристику афективному стану та афекту.

  3. Дайте характеристику стресовому стану.

  4. Визначте основні ознаки професійних станів (втоми, зацікавленості, готовності).


Література

1. Психологія / За ред Ю.Л.Трофімова. – К., 1999.

2. Самонов А.П. Психология для пожарных. – Пермь, 2000.

3. Ведение в психологию / Под ред. А.В.Питровского. – М., 1996.

4. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. – К., 1999.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20

Схожі:

1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,...
Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології....
ПЕРЕЛІК ОРІЄНТОВНИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМЕСТРОВОГО ЕКЗАМЕНУ З ПСИХОЛОГІЇ
Загальне поняття про психологію, її предмет та завдання психологія як наука і навчальний предмет, її значення
Дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юнацького віку,...
Психологія – наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку людини, її психічні процеси, стани та властивості. ( вчення про душу...
Психологія мовлення як наука
Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство....
13. Педагогіка як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «педагогіка»,...
Предмет і об’єкт педагогіки. Основні етапи розвитку педагогіки і освіти. Категорії педагогіки (виховання, освіта, навчання, розвиток)....
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет
Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії...
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет
Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії...
Предмет, завдання економічної науки та її місце серед інших наук Варіант 1
Доповніть наведене визначення економічної науки: Економічна наука вивчає, як створюються і
1 Психологія як наука. Виникнення, розвиток, огляд основних напрямків
До психіці відносяться також інтереси і здібності людини, її темперамент і характер. Які закони пам'яті, уяви, мислення? Як розвиваються...
№1: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
Лекцію підготувала Тищенко Олена Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри юридичної психології, судової медицини...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка