1. Психологія як наука. Її предмет і завдання


Назва1. Психологія як наука. Її предмет і завдання
Сторінка15/20
Дата20.03.2013
Розмір2.27 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20
Тема 19. Особливості психологічного клімату

на пожежі
Зміст понять «паніка», «натовп».

Характерна особливість пожежі – загроза життю людей. Стресовий стан. Характеристика психологічного стресу: новизна, раптовість, незвичність, дезорганізація. Характер дій потерпілих на пожежі залежно від умов погоди, часу, віку та статі. Прояв страху, жаху, паніки, ярості на пожежі. Взаємовідносини і спілкування з населенням під час гасіння пожеж, ліквідації стихійних лих, аварій. Натовп. Виникнення натовпів на пожежах. Паніка. Види паніки, її причини та шляхи подолання.
● Поведінка людей, які перебувають у небезпеці (в осередку пожежі), може створити чимало перешкод діям пожежників. Зміна зовнішніх психічних факторів викликає зміну внутрішньої мобілізації, енергійності, рішучості, стійкості або погіршення психічних функцій, апатію, страх, хаотичність дій, загальмованість, відмови від дій. Це стосується як пожежників, так і потерпілих. Якщо пожежники мають професійну, психологічну підготовку, то люди, які опинилися на місці пожежі, поводяться по-різному: не підкоряються вказівкам керівників гасіння пожежі, створюють нервозну атмосферу, кричать, плачуть, вистрибують із вікон тощо. Пожежі часто супроводжуються такими явищами, як натовп та паніка.

Натовпнеорганізоване скупчення людей, пов’язаних між собою загальним емоційним станом, об’єктом уваги та метою. Натовп характеризується психічним зараженням, навіюванням, обміном біоенергією. Більшість людей губить частину своєї індивідуальності, піддаються стихійному впливу інших. Відомими дослідниками психології натовпів вважають Г. Ле Бона, Г. Тарда, З. Фрейда, С. Московичи. Психологічний натовп характеризується людським скупченням, несвідомістю дій індивідів, сильною емоційністю, що затьмарює увагу та думки, наявністю та підтримкою вождя. Психологія натовпів заснована на протиставленні індивіда (без натовпу), індивідові, який у складі натовпу. Натовп – складний об’єкт для вивчення та управління. [56, 21]

Залежно від характеру дій виділяють такі різновиди натовпів:

  1. оказіональний (випадковий);

  2. конвенційний;

  3. експресивний;

  4. діючий.


Випадковий натовп – скупчення людей, бажаючих отримати інформацію про події та явища, очевидцями яких вони стали випадково. Такий вид натовпу формується під час вуличних пригод, транспортних аварій та пожеж. Випадковий натовп може переходити у більш небезпечні види натовпів

Конвенційний натовп являє собою групу людей, поведінка яких укладається в певні прийняті для даної ситуації норми, але виходять за межі звичайної поведінки (поведінка вболівальників, мітінгуючих).

Експресивний натовп – це група людей, які висловлюють почуття радості, скорботи, гніву тощо (весільні, траурні та святкові процесії). Такий натовп залежить від правил, традицій, стереотипів поведінки в даному соціальному, етнокультурному, професійному середовищі. Таким видом натовпу легко управляти.

Діючий натовп – це сукупність людей, які здійснюють певні дії стосовно певного об’єкта. Діючий натовп найбільш складний і небезпечний. Серед різновидів діючого натовпу виділяють такі види: агресивний, користолюбний, повстанський, панічний та конкуруючий. Дамо характеристику видам натовпу, які найчастіше зустрічаються на пожежах.

Агресивний натовп характеризується сильним збудженням, агресивністю поведінки. Причиною такого можуть бути події, факти, інтереси людей. Такий вид натовпу існує в часі (6–8 годин) та у просторі. Поведінка агресивного натовпу характеризується порушенням спокою людей, нормального ходу громадського життя, виявленням опору.

Панічний діючий натовп являє собою групу людей, які перебувають у паніці. Емоційний стан паніки виникає, коли людьми оволодіває почуття гострої небезпеки.

Паніка масова (з грецьк. – жах) – стан масового страху перед реальною або уявною небезпекою; він зростає в процесі взаємного зараження і блокує здатність раціонально оцінювати обставини, мобілізовувати вольові ресурси та організовувати спільну протидію (паніка може бути як індивідуальною, так і груповою). Група людей перетворюється в панічний натовп, коли неясні загальні цілі, низька згуртованість групи, низький авторитет лідерів. Умови виникнення паніки: соціально-ситуативні (небезпека, конфлікт, дефіцит інформації); загальнопсихологічні (раптовість, переляк, страх); фізіологічні (втома, голод, сп’яніння – алкогольне чи наркотичне, депресія). Процес формування панічного натовпу включає такі етапи: подія, яка викликає жах, страх, невпевненість; сприйняття ситуації як кризової; збентеженість; циркулярна реакція, що сприяє зростанню емоційного напруження; перехід до дій, які здаються рятувальними. Найчастіше діючий панічний натовп виникає при пожежах на об’єктах із масовим перебуванням людей (у театрах, торгових центрах, залах відпочинку і т. ін.).

Заходи профілактики паніки на пожежі.

Одна з головних умов попередження паніки – чітка організація управління пожежі (голосні команди, вказівка напрямку руху); вжиття заходів обов’язково одразу після прибуття до місця пожежі; використання стаціонарних систем сповіщення (гучномовців); закликання людей до спокою та організованості; локалізація та нейтралізація осіб, які створюють паніку; направлення в осередок пожежі досвідчених КГП.

Поведінка людей на пожежах.

Поведінка людей на пожежах характеризується трьома стадіями: отриманням інформації про пожежу та її осмисленням; діяльністю або бездіяльністю; подальшими наслідками. Соціологічні дослідження поведінки людей на пожежах свідчать, що близько 90% людей гине до прибуття пожежників. Саме в початковий період пожежі люди неправильно поводяться в надзвичайній обстановці, не можуть допомогти один одному, своєчасно врятуватися від шкідливих факторів пожежі. Дзвони або звукова система сповіщення про пожежу нерідко бувають неефективними, якщо люди не бачать пожежі (лише 2% людей залишають будівлі, в яких починається пожежа). Початкова інформація про пожежу часто сприймається скептично. Більшість людей у перші хвилини пожежі не тільки не намагаються залишити будинок, а направляються в осередок пожежі, зростає кількість людей, які бездіють. Ці люди підпадають під дію стресу, що характеризується втратою пам’яті, не помічають ніяких сигналів, що вказують на вихід із приміщення.

Пожежники повинні добре знати ситуації, в яких виникає паніка: обмежена кількість шляхів евакуації; вихід із ладу блокування шляхів евакуації; рух втікачів, які шукають порятунку; відсутність інформації про шляхи евакуації; відсутність установок оповіщення. [20]

Успішне застосування способів і засобів забезпечення безпеки людей при пожежах, а також розробка оптимальної стратегії їх евакуації та порятунку багато в чому залежать від знання психологічних аспектів поведінки людини в умовах пожежонебезпечної ситуації. Аналіз спостережень свідчить про недостатнє вивчення мотивів і характеру поведінки людей на пожежах. В.І. Ду-тов розглядає поведінку людей, прояв їхньої дії залежно від ряду факторів і конкретного типу ситуації при пожежі. Дослідження проводилися методом опитування потерпілих за спеціально розробленими з цією метою анкетами. Усього було опитано 550 осіб, що перебували в умовах реальних пожеж у житлових будинках. Серед опитаних було 342 жінки і 208 чоловіків, причому чоловіки у віці понад 50 років склали 23%, а жінки – 33%. Слід зазначити, що психологічні аспекти поведінки людей при пожежах значною мірою зумовлені ступенем упевненості людини в пожежній безпеці будинку. Інтерес становлять дані про дії людей різної статі. Так, у числі активних дій після виявлення пожежі 13,9–18,7% опитаних прагнули до самостійної евакуації і 37–42% опитаних починали дії з надання допомоги й оповіщення. У міру встановлення неможливості здійснення евакуації з будинку при пожежі число людей, що прагнуть до самостійної евакуації з небезпечної зони, зростає до 60,%, і тільки 16,7–23,7% опитаних прагнуть забезпечити безпеку подальшого перебування і допомогти іншим. У жінок порівняно з чоловіками відзначається тенденція до збільшення дій щодо надання допомоги оточуючим, досягаючи 23,7% у потерпілих у віці до 50 років. Проте 20–29,6% людей продовжують займатися збором речей, документів, з’ясуванням обстановки і не починають активних дій із забезпечення безпеки. Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що жінки більш послідовні в діях із забезпечення безпеки під час перебування в зоні пожежі, аніж чоловіки. У більшості ж випадків опитані не виявили належного вміння орієнтуватися у складній обстановці, що пояснюється, очевидно, недостатнім знанням правил поведінки при пожежі та відсутністю практичних навичок дій у небезпечній ситуації.

Аналіз особливостей поведінки людей на пожежах свідчить, що прояв активності або пасивності дій із забезпечення своєї безпеки великою мірою зумовлене наявністю досвіду поведінки людини в пожежонебезпечній ситуації, її поінформованістю про ступінь пожежної небезпеки будинку, а також віком і статтю контингенту.
Питання для самоконтролю


  1. Які соціально-психологічні явища супроводжують пожежу?

  2. Що таке натовп? Які види натовпів визначають психологи?

  3. Дати характеристику натовпам, які виникають на пожежах (згідно з віком та статтю).

  4. Що таке паніка?

  5. Визначте основні заходи профілактики паніки на пожежі.

  6. Як поводяться люди, що опинилися в осередку пожежі?


Завдання

1. Підготуйте методичну розробку “Облік факторів пожежі”; “Правила поведінки людини на пожежі”.

Література

  1. Дутов В.И. Исследование особенностей поведения людей при пожарах // Пожарная профилактика: С. б. науч.тр.- М., 1981. С. 141-150.

  1. Дутов В.И., Коваленко И.А., Лыков Ю.В. и др. Поведение школьников при пожаре // Безопасность людей при пожарах: Сб. науч. тр. - Вып. 1 - М., 1979. С. 48-55.

  2. Московичи С. Век толп. - М., 1996.


Тема 20. Соціально-психологічні причини травматизму

і загибелі людей на пожежах
Зміст понять: «безпека праці», психологія безпеки. Світовий і вітчизняний досвід травматизму в побуті та на виробництві. Порівняльний аналіз причин травматизму і загибелі на пожежах (за останні роки в різних країнах). Психологічні аспекти травматизму. Фактори, що підвищують вплив небезпеки.
● Виробничий травматизм називають хворобою ХХ століття. За даними Світової організації охорони здоров’я, смертність від нещасних випадків у наш час посідає третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань, причому ця «хвороба» вражає найчастіше молодих, працездатних людей. Щоб вилікувати від неї суспільство, слід іти шляхом профілактики. Профілактика виробничого травматизму – єдиний ефективний метод боротьби з ним. У ролі лікаря в процесі профілактики може виступати така галузь людських знань, як охорона праці.

Безпека праці – це стан умов праці, за яким виключається вплив шкідливих та небезпечних виробничих факторів на працюючих. Виробничий травматизм – сукупність виробничих травм. Причини нещасних випадків можна поділити на дві групи: технічні (пов’язані з відмовою технічних засобів) та організаційні (пов’язані з людським фактором). Основним методом охорони праці є застосування техніки безпеки. Техніка безпеки повинна вирішити такі завдання: створення техніки, в роботі з якою виключається небезпека для людини; розробка спеціальних засобів захисту; організація умов для безпечної роботи та навчання людей. Техніка безпеки спрямовує свою увагу на матеріальний фактор праці, однак, за даними міжнародної статистики, винуватцем нещасних випадків є людина, а не техніка. Різні дослідники вказують, що вина людини може бути констатована в 60–90% нещасних випадків. На думку дослідника в галузі психології безпеки М.А. Котика [30], цьому сприяють як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Перша причина криється в еволюційному розвитку людини і техніки. З розвитком техніки небезпека зростає швидше, ніж удосконалюються психофізіологічні особливості людини. Друга причина – в тому, що зростає ціна помилки. Іноді людина не здатна передбачити можливості наслідків своїх дій. Третьою причиною є адаптація людини до небезпеки. Користуючись технікою, людина забуває про небезпеку. Сучасні тенденції технічного прогресу дають змогу спрогнозувати можливість зниження травматизму за рахунок удосконалення техніки, але не менші надії покладаються на розвиток такої галузі психології, як психологія безпеки.

● Початком психологічного вивчення травматизму були дослідження в 1910 р. в місті Нью-Йорк. Продовжували цю роботу англійські дослідники в 1919 році. Найбільш широке розповсюдження одержала теорія психологічної схильності до нещасних випадків К. Марбе, який стверджував, що вірогідність отримання людиною травми може бути обчислена за допомогою статистичних методів на основі числа попередніх нещасних випадків. К. Марбе підкреслював, що попередні нещасні випадки не є причиною наступних. Причиною тих й інших є загальна схильність людини до нещасних випадків, яка містить психологічні та фізичні властивості. Більшу частину таких властивостей К. Марбе пов’язував зі здатністю переключатися, тобто швидко змінювати установку та пристосовуватися в ситуації, яка виникає раптово. У міру накопичування нових експериментальних даних поряд з поняттям «схильність» стали використовуватися поняття «підвладність» та «захищеність».

К.М. Гуревич запропонував поділити всі професії на дві великі групи: відносні (верстатник, маляр та ін.) та абсолютні (льотчик, підводник, пожежник та ін.). В абсолютних професіях надійно та безпечно можуть працювати далеко не всі, для цього необхідна відповідна професійна придатність. М.А. Котик вважає, що якості нервової системи працюючого відбиваються на процесі праці залежно від режиму їх функціонування. Він виділяє три основних режими діяльності: мінімальний, оптимальний та екстремальний. Практика свідчить, що в екстремальному режимі помилки виникають частіше, вони зумовлені недостатніми можливостями людини (або високою емоційною напруженістю). У центрі уваги дослідників психологічних факторів виробничого травматизму опинилась особистість (емоційна врівноваженість та неврівноваженість, розподілення та концентрація уваги, витримка та терпіння, схильність до ризику, якості характеру: агресивність, самовпевненість, недостатня чутливість до інших, тривожність, слабка дисциплінованість); стать людини (так, надійність жінок під час діяльності в екстремальних обставинах знижується, вони швидше втомлюються, гостріше реагують на небезпечні ситуації); стаж роботи та вік людини (так, перший пік травматизму припадає на вік до 25 років, а другий пік нещасних випадків припадає на час п’ятирічного стажу професіональної діяльності); психічні стани (серед таких станів можна виділити втому, стрес та ін.).

● Особи, які поступають на службу до пожежної охорони, можуть бути допущені до несення служби і роботи на пожежі тільки після проходження курсу навчання, складання заліків за правилами техніки безпеки. Відповідальність за додержання правил техніки безпеки покладається на керівників підрозділів.

Обставини, при яких особовий склад може отримати травми:

  • при гасінні пожеж та ліквідації аварій;

  • під час виконання службових обов’язків;

  • на вченнях, змаганнях із ППС;

  • при виконанні господарських робіт;

  • у ДТП.

Основні травмуючі фактори:

1) обвали будівельних конструкцій, падіння предметів та матеріалів з висоти;

2) падіння людей з висоти;

3) ураження електрострумом;

4) дія екстремальних температур;

5) вибухи технологічних установок, балонів з вибухонебезпечними речовинами, спалахи газоповітряних сумішей;

6) дія отруйних речовин;

  1. утоплення та ін.

● Проблема забезпечення безпеки людей на пожежах є дуже гострою, і для її успішного розв’язання необхідне знання небезпечних факторів, які виникають в умовах пожежі. Екстремальні умови і важка праця пожежників призводить до розвитку в них станів психічної дезадаптації, виникнення психосоматичних та інших професійно зумовлених захворювань. Так, ряд зарубіжних дослідників вважають, що умови діяльності пожежників викликають соматичні та нервово-психічні захворювання, а також спричиняють зростання рівня травматизму і смертності. За даними досліджень Д. Деррі та Р. Бернарда в США смертність від серцево-судинних захворювань серед пожежників вища, ніж серед поліцейських, вантажників порту, сталеварів і ковалів. У віці 55–64 роки вона вдвічі вища, ніж в середньому в цьому віці по країні. У 1977 році в США число нещасних випадків і загибелі серед пожежників було на більш високому рівні порівняно з іншими оперативними службами. При цьому відмічається, що показники травматизму в пожежників ще більш високі. Основними причинами травм слід вважати (1998 р.):

  • зіткнення з різними предметами (35,4%);

  • вплив продуктів горіння (32,4%);

  • стресові стани (11,3%);

  • вплив хімічних речовин і випромінювання (3,2%);

  • обвал будівельних споруд (2,3%).

Найбільша кількість травм зареєстрована серед менш досвідчених осіб. Працю пожежників можна віднести до числа занять підвищеного ризику, особливо для осіб старшої вікової групи, оскільки з віком понижується ортостатична стійкість організму. Деякі дослідники визначають підвищений ризик розвитку в пожежників серцево-судинних і легеневих захворювань. За даними Р. Бернарда (1979 р.), у них частіше спостерігаються паталогічні зміни ЕКГ, а також відмічається підвищена смертність від серцево-судинних захворювань. На думку дослідників, основна причина загибелі пожежників (до 44%) – стреси, які супроводжуються крововиливами в мозок. Серед факторів, які сприяють виникненню ішемічної хвороби серця, є фізичне і психічне перенапруження, паління цигарок, вдихання оксиду вуглецю. При цьому відзначається особливо негативний вплив на стан здоров’я, періодичне насичення крові пожежників оксидом вуглецю, який утворюється при горінні. Частий і тривалий вплив диму зумовлює хронічні захворювання дихальної системи. У середньому кількість скарг на стан здоров’я зростає зі збільшенням стажу роботи, причому переважають невротичні реакції. Важливим показником, який впливає на стан здоров’я пожежників, є вік. Так, наприклад, дослідження в США двох груп пожежників у віці 30–39 років та понад 40 років показало, що в осіб 1-ої групи практично не було серцево-судинних захворювань, тоді як у 2-ої групі вони становили 27%. Пожежники 2-ої вікової групи підлягали більшому впливу й інших серйозних захворювань (які потребують лікування більше двох тижнів). На їх долю припадає 66% таких захворювань. Вік є також причиною швидкого стомлення.

● Професійна діяльність пожежника відрізняється від більшості видів праці насамперед тим, що вона здійснюється в екстремальних умовах, які висувають підвищені вимоги до психічних і професійних можливостей людини. Інтенсивність і тривалість впливу факторів ситуації пожежі дуже часто створюють небезпеку для здоров’я і життя людини, для її діяльності.

Дослідник Л.Д. Столяренко визначає дві групи факторів, які поглиблюють схильність працівників небезпечних професій до нещасних випадків. [68]

Перша група факторів.

Функціональні зміни нервової системи або інших органів мають хворобливий характер; вони хоча і не викликають повної недієздатності, але впливають на поведінку. Різні види органів відчуття (наприклад, часткова втрата зору, глухота і т. ін.).

Порушення зв’язку між сенсорними і моторними центрами вищих відділів нервової системи (коли людина не здатна з необхідною швидкістю та точністю реагувати на зовнішні впливи). Підтвердження небезпеки посилює дефекти, що виникають у координації рухів, що проявляються у незграбності людини (людина губиться, пропускає деякі рухи, з’являються зайві). Людей з невпевненими рухами, по можливості, не слід залучати до небезпечних та складних робіт. Особливості нервової системи, як правило слабкість так і інертність. (Слабка нервова система характеризується підвищеним сприйняттям, швидкою втомленістю, зниженням працездатності в напружених ситуаціях, підвищеною емоційністю, збудженістю, схильністю до розгубленості, страху.) Слабка нервова система зумовлює прояв темпераменту меланхоліка. Інертна нервова система зумовлює низьку швидкість проходження психічних процесів. Людина у складних ситуаціях не встигає зорієнтуватися. Для професій, де існує висока вірогідність виникнення екстремальних ситуацій (диспетчери, водії, льотчики, пожежники тощо), люди зі слабкою нервовою системою можуть бути аварійнонебезпечними. Алкоголь, наркотики негативно впливають на мислення, поведінку та інші сфери психічного життя людини. Виникає незадоволеність людини своєю роботою, знижується інтерес до неї.

Друга група факторів.

Недостатня професійна підготовленість (недосвідченість). Необережність виявляється в нераціональному використанні своєї уваги, несвідомий контроль за своїми трудовими діями – у відсутності автоматичних навичок, дисциплінованості, підтримання порядку на робочому місці. Інформаційне перевантаження виявляється тоді, коли людина не може правильно сприйняти необхідну інформацію і це призводить до помилки. Функціональний стан людини – фізіологічні та психологічні процеси, активність органів і систем організму. Психічний стан, емоційний стан – зміна емоціонального стану призводить до загибелі (наприклад, льотчики при посадці на аеродромі в результаті зниження уваги за рахунок позитивних емоцій), емоційне збудження, емоційна напруженість, збуджена форма, гальмівна, дифузійна, стрес тощо. Основними причинами травматизму і загибелі людей на пожежах є:

  • порушення правил безпеки праці пожежників;

  • недостатня професійна і психологічна підготовна пожежників;

  • небезпечні фактори пожежі;

  • паніка, блокування шляхів евакуації;

  • відсутність інформації про пожежу, яка відбувається, та ін.

Посттравматичний синдром. З метою визначення станів, що можуть виникати в більш віддалені від травмуючих подій періоди, введене поняття PSTD. Вчені помітили, що в період масового поширення стресового стану багато людей потребують допомоги. Велика проблема суспільства США 60–70 рр. – зростання числа ветеранів В’єтнамської війни, що мали стресові порушення, – стала соціальним поштовхом для узагальнення багаторічних досліджень і практичного досвіду психологічної допомоги жертвам різного виду катастроф та аварій, насамперед воєнних. PSTD розвивається лише через деякий час після катастрофи, що людина пережила. До того ж, за міжнародними даними, лише в 1% осіб, які опинилися на місці аварії, розвивається справжній PSTD. Але більшість учасників катастрофи переживають так званий травматичний стрес. Як і всі види стресів (за Г. Сельє), він є адаптивною реакцією на травмуючі обставини (тобто «нормальною» реакцією на «ненормальні» події) та розвивається в три етапи. Якщо перші два етапи мобілізують людські резерви на подолання екстремальних обставин, то останній, третій, є руйнівним (травмуючим). PSTD включений до найавторитетніших міжнародних класифікаторів психічних відхилень – DSM-IIIR (або DSM-IV) та ICD(10). Чорнобильська трагедія сформувала великі осередки проживання травмованих людей навколо ЧАЕС. Дослідження психофізіологічного стану людей, що пережили Чорнобиль, проведені нашими вченими за стандартизованими методиками, дають змогу визначити в них симптоми PSTD.

PSTD має три групи симптомів:

нав’язливі образи трагедії, що сталася;

уникнення багатьох речей, котрі асоціативно пов’язані з травмою;

широкий діапазон симптомів, зумовлених високим рівнем психофізіологічного збудження.

Саме останні найбільш широко вивчалися й констатувалися в дослідженнях стану людей, що постраждали від Чорнобильської аварії.

Питання для самоконтролю


  1. Що таке виробничий травматизм?

  2. Які галузі людських знань вивчають проблеми виробничого травматизму?

  3. Хто з дослідників психології вивчав проблеми травматизму?

  4. Хто з відомих світових учених розробив теорію психологічної схильності до нещасних випадків? Дайте характеристику цій теорії.

  5. Визначте основні показники, які характеризують схильність людини до травматизму?

  6. Дайте психологічну характеристику основним травмуючим факторам, які виникають на пожежах.


Література

  1. Основы инженерной психологии / Под ред. Б.Ф. Ломова. - М., 1977.

  2. Хаккер В. Инженерная психология и психология труда. – М., 1985.

  3. Коженцев Ю.Т. Основы эргономики. - Новочеркаск, 1993.

  4. Кришталь М.А. Психологічна підготовка пожежників. - Черкаси, 1996.

  5. Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов-на-Дону, 1996.


1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

Схожі:

1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,...
Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології....
ПЕРЕЛІК ОРІЄНТОВНИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМЕСТРОВОГО ЕКЗАМЕНУ З ПСИХОЛОГІЇ
Загальне поняття про психологію, її предмет та завдання психологія як наука і навчальний предмет, її значення
Дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юнацького віку,...
Психологія – наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку людини, її психічні процеси, стани та властивості. ( вчення про душу...
Психологія мовлення як наука
Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство....
13. Педагогіка як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «педагогіка»,...
Предмет і об’єкт педагогіки. Основні етапи розвитку педагогіки і освіти. Категорії педагогіки (виховання, освіта, навчання, розвиток)....
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет
Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії...
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет
Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії...
Предмет, завдання економічної науки та її місце серед інших наук Варіант 1
Доповніть наведене визначення економічної науки: Економічна наука вивчає, як створюються і
1 Психологія як наука. Виникнення, розвиток, огляд основних напрямків
До психіці відносяться також інтереси і здібності людини, її темперамент і характер. Які закони пам'яті, уяви, мислення? Як розвиваються...
№1: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
Лекцію підготувала Тищенко Олена Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри юридичної психології, судової медицини...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка