|
Скачати 2.27 Mb.
|
Питання для самоконтролю
Література 1. Годфруа Ж. Что такое психология? – М., 1992. 2. Введение в психологию / Под ред. А.В.Петровского. – М., 1996. 3. Реан А.А., Бордовская Н.В., Розум С.И. Психология и педагогіка. – СПб., 2000. 4. Психологія / За ред. Ю.Л.Трофімова. – К., 1999. Тема 5. Індивідуально-психологічні властивості особистості. Темперамент. Характер Зміст понять «темперамент», «холерик», «сангвінік», «флегматик», «меланхолік», «екстраверт», «інтроверт», «невротизм», «характер», «сензитивність», «реактивність». Темперамент. Якості темпераменту (сензитивність, реактивність, темп реакції, екстраверсія, інтроверсія, невротизм). Темперамент у професійній діяльності пожежників. Характер, його визначення, основні риси. Психологічні типи акцентованих характерів. Формування характеру. ● Термін «темперамент» входить до наукових знань про природу індивідуально-психологічних відмінностей. Давньогрецька медицина в особі найвідомішого її представника Гіппократа (V ст. до н.е. вважала, що стан організму залежить головним чином від кількісного співвідношення «соків», або рідин, що є в організмі (кров, лімфа, жовч). Пропорція в змішанні цих соків називалася грецьким словом «красис». Римські лікарі, що працювали декількома сторіччями пізніше, визначили це поняття латинським словом “temperamentum”, що означає «належне співвідношення частин», від якого і утворився термін «темперамент». Римський анатом і лікар Гален, який жив у II ст. до н. е., дав уперше розгорнену класифікацію темпераментів: вона включала 13 типів. Згодом представниками античної медицини число типів темпераменту було зведене до чотирьох. Протягом багатьох сторіч, що пройшли з часів античної науки, висувалися різні нові гіпотези, що мали на меті пояснити причину відмінностей за динамічними виявами психіки. Про вплив учення давніх лікарів можна судити по тому, яке значення і надалі надавалося гуморальним (від лат. “humor” – волога, сік) системам організму. Так, німецький філософ І. Кант (кінець XVIII ст.) вважав, що природною основою темпераменту є індивідуальні особливості крові. Близька до такої точки зору ідея російського педагога, анатома та лікаря П. Ф. Лесгафта, який писав (у кінці XIX – на початку XX ст.) про те, що в основі темпераменту лежать властивості кровообігу (зокрема, товщина і пружність стінок кровоносних судин, діаметр їх просвіту, форма серця і т. інше). Згідно з цією теорією, від швидкості та сили кровотоку залежать індивідуальні характеристики, збудливість організму і тривалість реакцій у відповідь на різні стимули. Німецький психіатр Е. Кречмер обґрунтував (20-ті роки нашого століття) уявлення про те, що психічний склад індивіда відповідає статурі, загальній тілесній конституції. Зв’язок між типом статури і деякими психічними властивостями, за Е. Кречмером, слід пояснювати тим, що як тип будови тіла, так і психічні особливості зумовлені хімічним складом крові, гормонами, що виділяються залозами внутрішньої секреції. Американський учений У. Шелдон (40-ві роки нашого століття) також ставив у пряму залежність індивідуально-психологічні межі відрегульованих гормональною системою тілесних особливостей (співвідношення різних тканин організму).[7, 8, 42, 45, 58, 70] ● Темперамент (від лат. “temperаmentum” – змішую в належному співвідношенні) – біологічний фундамент особистості; сукупність індивідуальних особливостей, що характеризують динамічну та емоційну сторону поведінки людини, її діяльність і спілкування. У науку міцно увійшов термін “темперамент” і до наших днів зберегло значення розподілу людей залежно від їх темпераменту на чотири групи: холеричний, сангвінічний, флегматичний, меланхолічний. Холеричний тип – сильний, неврівноважений тип темпераменту, що виявляється у загальній рухомості та здатності віддаватися справі з особливою пристрастю, в емоційності, зміні настрою тощо. Сангвінічний тип – сильний, врівноважений, рухливий тип, характеризується високою психічною активністю, багатою мімікою, чуйністю, товариськістю. Флегматичний тип – сильний, врівноважений, інертний тип, характеризується повільністю, слабким зовнішнім вираженням емоцій, низьким рівнем психічної активності. Меланхолічний тип – слабкий, гальмівний тип темпераменту, якому притаманні уповільненість рухів, стриманість моторики і мовлення, легка ранимість, схильність глибоко переживати незначні події, сензитивність. |
1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,... Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології.... |
ПЕРЕЛІК ОРІЄНТОВНИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМЕСТРОВОГО ЕКЗАМЕНУ З ПСИХОЛОГІЇ Загальне поняття про психологію, її предмет та завдання психологія як наука і навчальний предмет, її значення |
Дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юнацького віку,... Психологія – наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку людини, її психічні процеси, стани та властивості. ( вчення про душу... |
Психологія мовлення як наука Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство.... |
13. Педагогіка як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «педагогіка»,... Предмет і об’єкт педагогіки. Основні етапи розвитку педагогіки і освіти. Категорії педагогіки (виховання, освіта, навчання, розвиток).... |
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії... |
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії... |
Предмет, завдання економічної науки та її місце серед інших наук Варіант 1 Доповніть наведене визначення економічної науки: Економічна наука вивчає, як створюються і |
1 Психологія як наука. Виникнення, розвиток, огляд основних напрямків До психіці відносяться також інтереси і здібності людини, її темперамент і характер. Які закони пам'яті, уяви, мислення? Як розвиваються... |
№1: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи Лекцію підготувала Тищенко Олена Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри юридичної психології, судової медицини... |