1. Психологія як наука. Її предмет і завдання


Назва1. Психологія як наука. Її предмет і завдання
Сторінка20/20
Дата20.03.2013
Розмір2.27 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20
Синтонна поведiнка - спiвзвучна поведiнка людини, з якою ми спiлкуємося.
Спецiальна психологiчна - здiйснюється на рiзних етапах навчально-тренуваль-ного комплексу психологiчних перешкод або в полiгонних умовах.
Смуга психологiчної пiдготовки пожежних - комплекс рiзних об'єктiв, перепон i службово-навчальних ситуацiй, зв'язаних однiєю метою.
Самовиховання - систематична i свiдома дiяльнiсть людини, скерована на формування та вдосконалення своїх позитивних якостей i подолання негативних.

Стрес - напруження (вiд англ. stress - напруга) емоцiйний стан органiзму. Виникає в напружених умовах.

Стрес-фактори, якi впливають на дiяльнiсть пожежних - загроза життю; вiдповiдальнiсть за вирiшення бойової задачi;

- дефiцiт часу на прийняття рiшення i виконання дiї;

- незвичайнi умови середовища, де вiдбувається пожежа;

- психологiчна непiдготовленiсть до бойових дiй;

- невiдповiднiсть рiвня профпiдготовки;

- надмiрна емоцiйна збудливiсть, а також психологiчнi фактори пожежi:

- вогонь;

- висока температура;

- шум;

- висота;

- струм;

- трупи людей;

- загибель товаришiв;

- задимленiсть;

- отруйнi гази.

Самоактуалiзацiя - реалiзацiя особистiстю свого потенцiалу, здiбностей, що супроводжується альтруїстським благородним прагненням дарувати результати своєї творчостi людям.

Структура особистості - включає такі поняття: психічні процеси, психічні властивості, психічні стани, спрямованість, потреби, мотиви, темперамент, здібності, характер, емоційність, активність, волю, психічні утворення.
Сприйняття - психiчний процес, який полягає у вiдображеннi предметiв i явищ, що дiють у певний момент на органи чуття.

Спостереження - сприйняття, що проводиться планомiрно, систематично, з певною метою.
Синтез - розумова операцiя, що являє собою об'єднання окремих елементiв або частин у цiле.

Страх - емоцiйна реакцiя людини на справжню чи уявну небезпеку, характеризується широким дiапазоном емоцiй (вiд легкого переляку до жаху). Характеризується депресивними психiчними станами: неспокоєм, нервуванням, прагненням вийти з неприємної ситуацiї.
Стадiї розвитку колектива:

I стадiя створення колективу.

II стадiя поширення впливу активу на весь колектив.

III стадiя вирiшального впливу громадської думки.

Спадковiсть - здатнiсть живих органiзмiв передавати нащадкам задатки.
Соцiально-психологiчнi причини травматизму - невiдповiднiсть людини обранiй професiї, низький рiвень квалiфiкацiї, психологiчний стан людини, низька стресостiйкiсть, особливостi особистостi (легковажнiсть, неуважнiсть тощо).

Саморегуляцiя - здатнiсть людини керувати собою на основi сприймання й усвiдомлення актiв своєї поведiнки та власних психiчних процесiв.
Стилi керiвництва - авторитарний,

- демократичний,

- лiберальний.
Темперамент - (вiд лат. tempero - змiшую в належному спiввiдношеннi) бiологiчний фундамент особистостi; сукупнiсть iндивi-дуальних особливостей, що характеризують динамiчну та емоцiйну сторону поведiнки людини, його дiяльнiсть i спiлкування.

Т. подiляється на чотири типи: холеричний; сангвiнiчний; флегматичний; меланхолiчний.
Типи навчання - догматичний, пояснювально-iлюстративний,модульний, проблемний, програмований.

Типи характеру - згiдно теорiї Диска за Вiльямом Марстоном:

- вiдповiдальний;

- аналiтичний, дослiдницький;

- людяний;

- сумлiнний, плануючий.

Уява - психiчний процес, що полягає у створеннi людиною певних образiв, уявлень, думок на базi її попереднього досвiду.

Удавання - чуттєво-наочний образ предметiв чи явищ дiйсностi, який зберiгається i вiдтворюється в свiдомостi i без безпосеред­нього впливу самих предметiв на органи чуття.
Увага - форма психiчної дiяльностi людини, що виявляється у спрямованостi i зосередженостi свiдомостi на певному предметi, явищi, дiяльностi. У. може бути мимовiльною i довiльною. Мимовiльна У. - з'являється без будь-яких вольових зусиль. Довiльна У. зумовлюється метою дiяльностi i завданнями, якi перед собою ставить людина.

Успадкування бiологiчне - процес отримання наступними поколiннями вiд бiологiчних батькiв через генно-хромосомну структуру певних задаткiв.
Успадкування соцiальне - процес засвоєння людиною з часу народження певних надбань (мова, особливостi поведiнки та iн.) вiд батькiв та iнших людей, якi їх оточують.
Учiння - навчальна дiяльнiсть слухача, курсанта, студента.
Уміння - оволодіння способами застосування засвоєних знань на практиці.
Фактори небезпеки працi пожежних – подiляються на 2 групи:

1. стiйко впливають:

- функцiональнi змiни у нервовiй системi або iнших органах;

- вродженi якостi нервової системи (слабкiсть, iнертнiсть).

- незадоволенiсть людини своєю роботою.

2. частково впливають:

- недостатня професiйна пiдготовленiсть;

- необережнiсть;

- функцiональний стан людини (психiчний, емоцiйний).

- емоцiйна напруженiсть;

- тривога.
Фактори конструктивного рiшення конфлiкту – адекватнiсть:

1. сприймання конфлiкту;

2. вiдкритiсть сторiн у спiлкуваннi;

3. створення клiмату взаємодовiри;

4. визначення сутi конфлiкту.
Функцiї навчання:

1. освiтня;

2. розвиваюча;

3. виховна.
Формування особистості - становлення людини як соцiальної особистостi, що вiдбувається в результатi розвитку i виховання.
Форми соцiальних корекцiй пiдлеглих - заохочення, стягнення, переконання тощо.
Форми контакту:

1. присутнiсть;

2. обмiн iнформацiєю;

3. сумiсна дiяльнiсть;

4. взаємна активнiсть.
Форми органiзацiї навчання – урок, iндивiдуальна форма, групова форма; факультатив, гурток, додатковi заняття, домашня робота, консультацiї, екскурсiї тощо.
Флегматичний тип – сильний врiвноважений iнертний тип, характеризується повiльнiстю, слабким зовнiшнє вираженням емоцiй, низьким рiвнем психiчної активностi.
Фрустрація – (вiд лат. frustratio - марне сподiвання, невдача), - психiчний стан зростаючого емоцiйно-вольового напруження. Ф. викликає: агресiю, переоцiнку цiлей та бажань.
Характер - (вiд грец. ознака, риса, прикмета), це система сталих психiчних властивостей людини, що виявляються у ставленнi людини до себе, людей, до виконаної роботи, тощо.
Холеричний тип - сильний, неврiвноважений тип темпераменту, що виявляється у загальнiй рухомостi та здiбностi вiддаватися справi з особливою пристрастю, в емоцiйностi, змiнi настрою тощо.
Чутливiсть - здатнiсть мати вiдчуття.
Якостi темпераменту - сензитивнiсть - особливiсть людини, що виявляється у виникненнi чутливостi - на зовнiшнiй подразник найменшої сили.

- реактивнiсть - особливiсть людини, що пов'язана iз силою емоцiйної реакцiї на зовнiшнi та внутрiшнi подразники.

- активнiсть - здатнiсть людини подолати зовнiшнi та внутрiшнi перешкоди.

- темп реакцiй - швидкiсть протiкання психiчних процесiв, у деякiй мiрi психiчних станiв.

- ригiднiсть - особливостi людини, що виявляються у здатностi її пристосування до нових умов.

- екстраверсiя - виявляється в активнiй спрямованостi особистостi на свiт об'єктiв; людей, подiй, предметiв;

- iнтроверсiя - виявляється у активнiй спрямованостi особистостi на явища власного суб'єктивного свiту, на свої переживання.

Література


  1. Закон України «Про пожежну безпеку». – К., 1998.

  1. Закон України «Про освіту» // Освіта. – 1994. – 24 жовтня.

  2. Конституція України (основний закон). // – За вільну Україну. – 1996.

  3. Алексеев А.В. Психологическая тренировка: метод психологической саморегуляции. – М., 1979.

  4. Андреева Г.М. Социальная психология. – М., 1998.

  5. Акорф Р. Искусство решения проблем. – М., 1982.

  6. Асмолов А.Г. Психология индивидуальности. – М., 1988.

  7. Асмолов А.Г. Психология личности. – М., 1990.

  8. Барабанщиков А.В., Давыдов В.И., Федоренко Н.Ф. Основы военной психологии и педагогики. – М., 1998.

  9. Берн Э. Игры, в которые играют люди. – М., 1988.

  10. Богданов В.М. Психологические особенности профессионального мышления. – Омск, 1984.

  11. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. – М., 1982.

  12. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. – К., 1980.

  13. Васильев В.Н. Здоровье и стресс. – М., 1981.

  14. Васильев В.Л. Юридическая психология. – М., 1991.

  15. Волков А.А. Психологическая подготовка сотрудников и ее практическое значение. – М., 1986.

  16. Войтко В.І. Психологічний словник. – К., 1982.

  17. Гальперин П.Я. Введение в психологию. – М., 1984.

  18. Годфруа Ж. Что такое психология? В 2 т. – М., 1992.

  19. Дутов В.И. и др. Рекомендации по методике проведения занятий на огненной полосе. – М., 1993.

  20. Грачев В.Н., Кизмеренко И.В. Толпа как специфический объект охраны общественного порядка НСБ. Проблемы борьбы с преступностью. – К., 1985.

  21. Добрович А.Б. Общение: наука и искусство. – М., 1980.

  22. Дружинина Е.Л. Лучшие психологические тесты. – Х., 1994.

  23. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. – М., 1983.

  24. Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказать влияние на людей. – М., 1988.

  25. Киричук О.В., Романець В.А. Основы психології. – К., 1995.

  26. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. – К., 1995.

  27. Климов Е.А. Основы психологии. – М., 1997.

  28. Костюк Г.С. Психологія. – К., 1968.

  29. Котик М.А. Психология и безопасность. – Таллин, 1987.

  30. Кришталь М.А. Психологічна підготовка пожежників. – Черкаси, 1996.

  31. Ильина Т.И. Педагогика: Курс лекций. – М., 1984.

  32. Ивин А.В. Искусство правильно мыслить. – М., 1986.

  33. Изард К. Эмоции человека. – М., 1990.

  34. Лабунская В. А. Невербальное поведение. – Ростов, 1986.

  35. Лезер Ф. Тренировка памяти. – М., 1979.

  36. Лурия А.Р. Маленькая книжка о большой памяти. – М., 1968.

  37. Леви В.Л. Искусство быть другим. – М., 1980.

  38. Мицич П. Как проводить деловые беседы. – М., 1987.

  39. Майерс Д. Социальная психология. – М., 1997.

  40. Методика воспитательной работы / Под ред. Л.И. Рувинского. – М., 1989.

  41. Немов Р.С. Психология: В 3 т. – М., 1998.

  42. Макаренко А.С. Педагогическая поэма // Собр. соч.: В 8-ми т. – М., 1984. –Т.З.

  43. Небоженко В.С. Соціальна напруженість і конфлікти в українському суспільстві. – К., 1994.

  44. Общая психология / Под. ред. А.В. Петровского. – М., 1986.

  45. Пірен М.І. Конфліктологія. – К., 1997.

  46. Основы социально-психологической теории / Под ред. А.А. Бодалева,

А.Н. Сухова. – М., 1995.

  1. Платонов К.К. Занимательная психология. – М., 1986.

  2. Повзик Я.С., Панарин В.М. Тактическая и психологическая подготовка РТП. – М., 1980.

  3. Памятка сотруднику ОВД по применению аутогенной тренировки. – М., 1985.

  4. Педагогика / Под ред. Ю.К. Бабанского. – М.: Просвещение, 1988.

  5. Панов А.Г., Беляев Г.С. и др. Теория и практика аутогенной тренировки. – М., 1980.

  6. Подоляк Я.В. Личность и коллектив. Психология военного управления. – Л., 1986.

  7. Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербакова. – М., Просвещение, 1990.

  8. Практическая психология / Под ред. М.К. Тутушкиной. – Спб., 1998.

  9. Психология. Педагогика. Етика / Под. ред. Ю.В. Наумкина – М., 1999.

  10. Радугин А.А. Психология и педагогика. – М., 1996.

  11. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – М., 1999.

  12. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. – М., 1994.

  13. Пономарев И.В. Конфликты в деятельности и общении работников ОВД. – М., 1988.

  14. Самонов А.П. Формирование социально-психологической устойчивости пожарных подразделений. – Пермь, 1979.

  15. Самонов А.П. Психологическая подготовка пожарных. – М., 1982.

  16. Симонов П.В., Ершов П.М. Темперамент. Личность. Характер. – М., 1984.

  17. Соснін В.А., Лунев П.А. Учимся общению: взаимопонимание, взаимодействие, переговоры, тренинги. – М., 1993.

  18. Самоукина Н.В. Психология и педагогика профессиональной деятельности. – М., 1999.

  19. Сытин Г.Н. Животворящая сила. – М., 1990.

  20. Столяренко А.М. Психологическая подготовка личного состава ОВД. – М., 1987.

  21. Столяренко Л.Д. Психология. – Ростов на Дону, 1996.

  22. Теория и практика аутогенной тренировки / Под ред. В.С. Лобзина. – Л.: Медицина, 1980.

  23. Трофімов Ю.Л. Психологія. – К.; 1999.

  24. Унесталь З.Л. Да, ты можешь! – СПб., 1995.

  25. Цзэн Н.В., Пахомов Ю.В. Психотренинг: Игры и упражнения. – М.,1988.

  26. Шадриков В.Д. Психология деятельности и способности человека. – М., 1996.

  27. Шибутани Т. Социальная психология. – М., 1999.

  28. Шульц И. Аутогенная тренировка. – М., 1985.

  29. Штангель А. Язык тела. – М., 1985.

  30. Щукин Г.В. Визуальная психодинамика и ее методы. – К., 1992.



1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

Схожі:

1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,...
Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології....
ПЕРЕЛІК ОРІЄНТОВНИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМЕСТРОВОГО ЕКЗАМЕНУ З ПСИХОЛОГІЇ
Загальне поняття про психологію, її предмет та завдання психологія як наука і навчальний предмет, її значення
Дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юнацького віку,...
Психологія – наука, яка вивчає загальні закономірності розвитку людини, її психічні процеси, стани та властивості. ( вчення про душу...
Психологія мовлення як наука
Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство....
13. Педагогіка як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «педагогіка»,...
Предмет і об’єкт педагогіки. Основні етапи розвитку педагогіки і освіти. Категорії педагогіки (виховання, освіта, навчання, розвиток)....
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет
Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії...
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет
Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії...
Предмет, завдання економічної науки та її місце серед інших наук Варіант 1
Доповніть наведене визначення економічної науки: Економічна наука вивчає, як створюються і
1 Психологія як наука. Виникнення, розвиток, огляд основних напрямків
До психіці відносяться також інтереси і здібності людини, її темперамент і характер. Які закони пам'яті, уяви, мислення? Як розвиваються...
№1: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
Лекцію підготувала Тищенко Олена Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри юридичної психології, судової медицини...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка