|
|
Скачати 1.43 Mb.
|
ТЕМА: Державне управління в сфері фінансів.
1. Управління державними фінансами –це цільовий, організуючий та регулюючий вплив органів державної виконавчої влади на діяльність, пов’язану з мобілізацією, розподілом та використанням фінансів. Правові засади управління державними фінансами закріплені у КУ та законах України. Відповідно до КУ, формування фінансової політики держави відноситься до компетенції вищих органів держави: ВРУ має такі повноваження:
Виключно законами України встановлюється державний бюджет України і бюджетна система, система оподаткування, податки і збори, засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків, статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України, порядок утворення і погашення державного внутрішнього та зовнішнього боргу, порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види та типи. ВРУ призначає прем’єр-міністра України за поданням Президента, міністра фінансів за поданням прем’єр-міністра. Президент має повноваження в сфері фінансів: бере участь у фінансовій діяльності держави шляхом:
Повноваження щодо фінансової діяльності є однією із функцій органів виконавчої влади України. Державні комітети – центарльні органи вик.влади. Має головне контрольне ревізійне управління. Державна митна служба України, ДПА, державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія регулювання ринків фінансових коштів. На місцевому рівні: МДА, територіальні підрозділи центральних органів вик.влади та інші. Органи поділяються на: органи загальної компетенції (КМУ, МДА) і органи спеціальної компетенції (Міністерство фінансів України, Державна контрольно-ревізійна служба, ДПА та інші). 2. Закріплені в КУ (ст.116), а також в ЗУ „Про КМУ”. Відповідно до ст.116 КУ: - КМУ забезпечує де-вний суверенітет та економічну самостійність України; - проведення державної фінансової політики, ціньової, інвестиційної, податкової політики; - розробляє проект закону про бюджет України і забезпечує його виконання. КМУ:
Ст.20 ЗУ „Про КМУ” визначає такі повноваження:
3. Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, повноваження визначені в БК, в інших спеціальних законам, Положенні „Про міністерство фінансів України” від 27 грудня 2006 року №1837. Мін.фін. є головним провідним органом у системі центральних органів вик.влади із зебезпечення виконання єдиної фінансової політики, бюджетної, митної, політики у сфері де-вного внутрішнього контролю, розроблення та виробництва колографічних записних елементів. Здіснює контроль за проведенням фінансової політики Головним контрольно-ревізійним управлінням, Державним казначейством. Має повноваження за різними напрямами фінансової політики де-ви. В складі мін.фіну діє де-вне казначейство України, повноваження якого закріплені в БК, інших спеціальних фінансових законах, деталізовані в Положенні „Про Де-вне казначейство України” затверджене Постановою КМУ від 21.12.2005 року №1232. Відповідне до БК: - веде бугалтерський облік всіх надходжень, які належать де-вному бюджету України; - за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були надміру або помилково зараховані до де-вного бюджету; - здійснює обслуговування фонду коштів. Містять фінансові управління і фінансові відділи. 6. Важливе місце займають органи державної контрольно-ревізійної служби – ЗУ „Про де-вну контрольно-ревізійну службу”, відповідно до якого де-вна контрольно-ревізійна служба складається з головного контрольно-ревізійного управління, контрольно-ревізійних управлінь в АРК, областях, містах Києві і Севастополі, в районах, містах, районах у містах. Головним їх завданням є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням де-вних фін.ресурсів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів та майна, станом і достовірністю бугалтерського обліку і фін.звітності в міністерствах, інших центральних органах вик.влади, де-вних фондах, у бюджетних установах і у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах та організаціях, які отримують або отримували у період, який перевіряється кошти з бюджетів всіх рівнів та державних коштів або використовують чи використовували в період, який перевіряється, де-вне чи комунальне майно (підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення вироблених недоліків і порушень та запобігання їх у подальшому. Форми де-вного контролю КРУ:
Органи ДПС. Повноваження закріплені в ЗУ „Про ДПС в Україні”, яким визначена система органів ДПС, основні завдання органів ДПС та функції. Головне завдання – це здійснення державного контролю за своєчасністю, а також за дотриманням зак-ва в сфері розрахунків, за дотриманням валютного зак-ва. Форми контролю: перевірки. В сфері фінансів повноваження також мають органи державної митної служби: - здійснення контролю за сплатою обов’язкових платежів, які справляють при перетині державного кордону України. Митний Кодекс України, ЗУ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та де-вними цільовими фондами”, Положення „Про де-вну митну службу України, яке затверджене Постановою КМУ від 18 липня 2007 року №940. Рахункова палата України – це орган парламентського контролю в сфері державних фінансів. Повноваження визначені КУ та ЗУ „Про рахункову палату”. Відповідно до КУ Рахункова палата здійснює контролю за надходженням коштів до державного бюджету України. ТЕМА: ДУ в сфері банківської ді-сті.
1. Банк. система України складається з НБУ та комерційних банків. ДУ банківською системою України – це урегульований нормами АП владно-організуючий вплив НБУ на відносини, які виникають в сфері банк.системи, спрямований на забезпечення стабільності грошової одиниці України та банківської системи в цілому. В світі склалося три моделі ДУ банківської системи: 1) характерна для Франції, ця модель характеризується наявністю декількох де-вних органів спец.компетенції, які наділені повноваженнями в різних галузях ДУ в банківській сфері, а саме де-вного органу, який здійснює регулювання банківської ді-сті шляхом видання підзаконних НПА, державного органу, який наділений дозвільними повноваженнями в сфері банківської ді-сті, де-вного органу, до повноважень якго віднесено здійснення нагляду в сфері банківської ді-сті; 2) притаманна Іспанії, для неї характерні: розподіл повноважень щодо ді-сті кредитних установ між центральним банком та міністерством економіки та фінансів (надають дозвіли на заснування приватних банків, вносять зміни до статуту та інших установчих документів, надають згоду на заміщення керівних посад банків); 3) характерне те, що всі повноваження щодо нагляду в сфері банківської ді-сті належать центральному банкому. Така модель використовується в Україні. 2. Центральні банки мають різну назву, однак спільну правову природу (подвійна правова природа). Центр.банк з одного боку є де-вним органом, уповноваженим здійснювати нагляд в сфері банк.ді-сті, а з іншого боку – банківська установа, яка здійснює певні види банківських операцій. Пр.статус центральних банків характеризуються такими основними чинниками:
Центральний банк – це юридична особа, яка має особливий пр.статус, відмінна ознака якого - відокремленість майна банку від майна де-ви. Хоча формально майно ЦБ перебуває у де-вній власності, проте ЦБ наділений правом розпоряджатися ним як власник. За своєю природою ЦБ відрізняється від де-вного банку. ЦБ за своїм пр.статусом має бути незалежним та впливовою структурою, однак в реальних умовах незалежність реальних банків нерідко виявляється обмеженою. Пр.статус НБУ закріплений в ЗУ „Про НБУ”. В КУ закріплена основна ф-я НБУ – забезпечення стабільності нац.грошової одиниці України. НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом де-вного управління, юр.статус, ф-ї, повноваження та при-пи організації якого визначаються КУ, ЗУ „Про НБУ” тощо. НБУ є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів в межах, затвердженого кошторисом, а у визначених законом випадках – за рахунок де-вного бюдежту. НБУ має відокремлене майно, не відповідає за зобов’язання органів д.влади і навпаки. НБУ не відноситься до жодної із гілок влади. Керівні органи НБУ:
ТЕМА: ДУ в сфері митної справи.
1. Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов’язане із встановленням і справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушенням митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України становлять митну справу. Митна справа є складовою зовнішньополітичною та зовнішньоекономічної ді-сті України. У митній справі Україна дотримується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм та стандартів. Засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів, які справляються при перетині митного кордону України, умови митного укладення, спец.митні зони та митні режими, перелік товарів експорту, імпорту, яких через Україну забороняється встановлюється виключно митним кодексом України та законами України. Відповідно до ст.5 Митного кодексу України, територія України зайнята сушею, територіальним морем, внутрішні води та повітряний простір, а також, штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України становлять митну територію України. 2. Система органів: КМУ (відповідно до КУ, митного кодексу, організовує та забезпечує здійснення митної справи, також координує ді-сть спеціально уповноваженого центр.органу в галузі митної справи при вирішенні питань, що стосуються митної справи). Безпосереднє керівництво покладається на спеціально уповноважений центр.орган виконавчої влади в галузі митної справи – Державна митна служба України. Митне регулювання в Україні здійснюється на основі таких при-пів: 1) виключна юрисдикція України на її митній території; 2) виключна компетенція митних органів України щодо здійснення митної справи; 3) законності; 4) в єдиному порядку переміщення товарів і трансопртних засобів через митний кордон; 5) системності; 6) ефективності; 7) додержання прав та законних інтересів громадян при здійсненні митної справи, гласності та прозорості. Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України, які виконують такі завдання:
Митна служба України – це єдина загальна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональної митниці та митниці. Центральний орган виконавчої влади – повноваження визначені в митному кодексі України. Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону, в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням зак-ва України, здійснюється керівництво та контроль за ді-стю підпорядкованим їй митниць та спеціалізованих митних установ та організацій. Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання зак-ва України з пиатнь митної справи, справляння податків і зборів, які справляються при перетині митного кордону, а також здійснення інших повноважень у сфері митної служби. Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюється державною митної службою України. Для забезпечення виконання цих завдань можуть створюватися митні пости, які є структурним підрозділом або регіональної митниці або митниці. Можуть створюватися експлуатаційні транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціалізовані установи та освітні організації. Спеціально уповноважений центральний орган має такі повноваження:
Митний Кодекс України визначає такі провадження щодо митного контролю:митні контролі, митні режими. |
|
Поняття, зміст, принципи державного управління ... |
Львівський регіональний інститут державного управління Національної... Особливості державного управління інституціями культури на прикладі (міста, області) |
|
1. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЯК ВИД ДІЯЛЬНОСТІ 5 Тема ЕВОЛЮЦІЯ ДЕРЖАВНОГО... Конотопцев Олег Сергійович, кандидат наук з державного управління, доцент, Київ, 2010 |
Львівський регіональний інститут державного управління Національної... Особливості державного управління інституціями культури на прикладі (міста, області) |
|
Модуля, змістовного модуля Витоки та генеза менеджменту державного управління; Суб’єктно-об’єктна детермінація адміністративної діяльності; Методи дослідження... |
Адміністративне право України Підручник Київ Сутність державного управління та його співвідношення з державною виконавчою владою |
|
Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії кримінально-правових... Характерні риси державного управління, його співвідношення з державною виконавчою владою |
Тема Сутність, розвиток та основні поняття інноваційного менеджменту... Нноваційний менеджмент як сукупність принципів, методів і форм управління інноваційними процесами та інноваційною діяльністю. Інноваційний... |
|
ПОЛОЖЕННЯ про процедури підготовки та захисту магістерських досліджень... ... |
Тема СУТЬ І ПОНЯТТЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ Економічна природа корпоративного управління Суть і економічна природа корпорацій. Особливості державного корпоративного сектора |