|
|
Скачати 1.59 Mb.
|
|
МОДУЛЬ І. ОСНОВИ ТЕОРІЇ МЕДІЙНОЇ КРИТИКИ Змістовий модуль І. Предмет, основні характеристики, функції і жанри медіакритики Тема 1. Медіакритика як галузь журналістської діяльності План
Література Потятиник Б. Медіа: ключі до розуміння. – Л., 2004. Короченский А. «Пятая власть?» Феномен медиакритики в контексте информационного рынка : монограф. / А. П. Короченский. - Ростов: Международный ин-т журналистики и филологии, 2002. – 272 с. Квіт С. Масові комунікації : підручник / С. Квіт. – К. : ВД «Києво-Могилянська академія», 2008. – 208 с. Ключові поняття: медіакритика, предмет медіакритики, ступінь соціального реалізму ЗМІ, актуальність медіакритики, публіцистичність медіакритики, науковість медіакритики, академічна медіакритика, професійна медіакритика, масова медіакритика, чинник корпоративності 1. Зміст поняття «медіакритика»Велике значення ЗМІ в житті сучасного українського суспільства парадоксальним чином поєднується з відносною нерозвиненістю вітчизняної критики друкованої та електронної преси. Українська критика ЗМІ, яка розглядається як явище журналістики, як галузь творчої критико-журналістської діяльності, до сьогодні знаходиться в стадії самовизначення і становлення. Сучасна медіакритика не тільки охоплює аспекти функціонування ЗМІ, пов’язані з журналістикою, з діяльністю журналістських колективів і редакційною політикою, але входить в широке коло проблем, постановка яких передбачає вивчення й оцінку медійного контенту. Поняття і термін «медіакритика», які широко використовуються в зарубіжній літературі і журналістиці, є новими для вітчизняної журналістської науки. В англомовній літературі термін «media criticism» (медіакритика) застосовується для визначення різних, хоча й сумісних, понять. По-перше, він належить до наукового аналізу діяльності ЗМІ в дослідницьких роботах. У цьому випадку мова йде про наукову критику. По-друге, термін використовується стосовно галузі журналістської творчості. У гострих протиріччях і конфліктах народжується нова ціннісно-нормативна система діяльності журналістів та інших працівників ЗМІ, яка вимагає оперативного критичного вивчення й оцінки. Зміни пострадянського періоду породили об’єктивну необхідність у радикальному оновленні підходів до критико-журналістського аналізу, інтерпретації й оцінки явищ і процесів у медіасфері. Не чекаючи, поки в цьому допоможе наука, таке осмислення зобов’язана здійснювати медіакритика, яка покликана сприяти оперативному пізнанню й оцінці нових реалій і тенденцій в діяльності друкованої та електронної преси, у її взаємовідносинах із суспільством. Медійна критика являє собою єдиний комплексний, системний феномен. Спеціалізації (телекритика, критика періодики, радіомовлення, мережевої преси) не можуть розглядатися окремо одна від одної – незважаючи на те, що кожна з них має певну специфіку. Потреба в комплексному, системному критичному аналізі, інтерпретації й оцінці ЗМІ буде збільшуватися в ході розвитку процесів конвергенції ЗМІ (терміном «конвергенція» визначається взаємодія, набуття загальних характеристик, взаємопроникнення різних каналів і засобів комунікації в умовах застосування цифрових форм обробки і доставки інформації, з реальною перспективою подальшого злиття різнорідних ЗМІ на загальній компьютерно-цифровій базі). Медіакритикою називається нова галузь сучасної журналістики, що швидко розвивається і здійснює критичне пізнання і оцінку соціально значущих, актуальних культурно-творчих, професіонально-етичних, правових, економічних і технологічних аспектів інформаційного виробництва в ЗМІ з акцентом на творчий бік створення медійного змісту. Медіакритика являє собою спілкування з аудиторією, у ході якого на основі аналізу, інтерпретації й оцінки медійного змісту і жанрово-стильових форм його втілення здійснюється вплив на сприйняття цього змісту публікою, на уявлення про матеріальний і духовний світ, що формується у свідомості реципієнтів. В умовах сучасного інформаційного ринку діяльність ЗМІ постає як складний синтез творчості, комерційного розрахунку і технологічного детермінізму, співвідношення яких варіюється в залежності від конкретного соціального, економічного, правового, культурного і професіонального контексту функціонування друкованої та електронної преси. Тому адекватне критичне пізнання продукту інформаційного виробництва – медійного змісту – сьогодні не можливе без уважного розгляду актуальних економічних, технологічних і правових аспектів діяльності ЗМІ, які суттєво впливають на характеристики медіатекстів і вибір форматів їх презентації. При цьому вивчається й оцінюється не тільки творчість авторів медійних творів й зміст ЗМІ, але також «рухомий» комплекс різноманітних відносин друкованої та електронної преси з аудиторією і суспільством в цілому. Це одночасно і спосіб самоспостереження й самооцінки друкованої й електронної преси, і канал суспільного впливу на пресу, що дозволяє донести до журналістів та інших медійних професіоналів думку громадян про їх діяльність, про соціальні наслідки медійних впливів. Матеріали критиків ЗМІ формують у публіки уявлення про нормативність різних аспектів функціонування ЗМІ, що необхідно для визначення суспільної оцінки тих чи інших медійних феноменів, для формування у громадян навичок самостійного раціонального аналізу й оцінки медіаявищ. Медіакритика може брати участь у перегляді, трансформації, оновленні сталих критеріїв норми, еталонності, результатом чого може бути соціальна переоцінка зусиль і досягнень як творців медійного змісту, так і діяльності ЗМІ. У сучасних умовах, коли наука часто не встигає за змінами в медійній сфері, саме медіакритика з її націленістю на оперативне пізнання й оцінку актуальних питань соціального функціонування ЗМІ забезпечує осмислення нових явищ і тенденцій, допомагаючи зорієнтуватися в сьогоднішньому непростому розвитку не тільки масовій аудиторії, але й професіоналам. Медіакритика сприяє покращенню діяльності ЗМІ, виявляючи застарілі або соціально небезпечні прояви в діяльності ЗМІ і творців медійного змісту і створюючи через вплив на суспільну думку професіонально-соціальні умови для їх подолання.
Предмет медіакритики – актуальне багатоаспектне соціальне функціонування ЗМІ. Основним матеріалом для аналізу, інтерпретації й оцінки в критиці ЗМІ виступають опубліковані медійні твори (що визначаються в наукові літературі також як медіатексти, медійні тексти), увесь змістовий комплекс ЗМІ (медіаконтент). З огляду на те, що медіакритика аналізує й оцінює не тільки журналістський компонент медійного змісту, але й інші його компоненти, їм властивий більший ступінь близькості з іншими галузями критико-журналістської творчості – кінокритикою, літературною, музичною критикою – аж до їхнього взаємопроникнення. Одним із пріоритетних завдань медіакритики є вивчення діяльності ЗМІ як джерел регулярно пропонованої інформації про дійсність, оскільки така інформація має життєво важливе значення для соціальної орієнтації громадян, для функціонування сучасного суспільства, яке перебуває в стані постійної прискореної трансформації. Проблема визначення істинності картини світу, що формується ЗМІ у свідомості одержувачів інформації є однією із ключових проблем критики в умовах ідейного і політичного плюралізму ЗМІ. Багато які явища навколишнього матеріального і духовного світу не відбиваються ЗМІ, або піддаються неповному, однобічному відображенню, у результаті чого спостерігається лише частковий збіг тієї, що формується ними, мозаїчної ідеальної реальності з дійсністю. Медіакритика зобов’язана постійно аналізувати зміст ЗМІ, порівнюючи його з дійсністю на предмет виявлення адекватності відображення, ступеня відповідності реальному стану суспільства і об’єктивним соціальним потребам. Критика вказує публіці і професіоналам – творчим працівникам ЗМІ на виявлені елементи медійного змісту, що викривляють картину поточних подій, образ навколишнього світу. Таким чином медіакритика визначає ступінь соціального реалізму ЗМІ, що розуміється як ступінь відповідності відображених ними явищ і процесів життя суспільства реальним суспільним явищам. Мозаїчна картина світу, що формується ЗМІ, часто являється неповною і приблизною ідеальною подобою дійсних явищ і відносин. Проблеми навмисного або випадкового викривлення знань про довкілля існують завжди, доки відбувається передавання інформації в суспільстві. Викривлення виникають уже на етапі інформаційного виробництва у результаті вибіркового підходу до відбору і відтворенню інформації, її неадекватної інтерпретації творцями медійних творів. Викривлення зростає на етапі споживання інформації під впливом комунікаційних умов її прийому та індивідуальних особливостей сприйняття, властивих одержувачам медійних послань. Це викликає потребу в ґрунтовному вивченні медійного змісту з метою визначення ступеню його соціального реалізму, а також у корекції його сприйняття аудиторією. Не маючи можливості для безпосереднього корекційного впливу на медійний зміст ЗМІ на етапах його створення і опублікування, критика має потенціал впливу на публіку з метою зміни сприйняття цього змісту, а також уявлень аудиторії, що вже сформувалися під впливом ЗМІ. Критичний аналіз, інтерпретація й оцінка змісту ЗМІ у творах медіакритики сприяє виявленню і поповненню інформаційних лакун, корекції викривлених фрагментів образно-понятійної віртуальної картини світу, що складається у свідомості аудиторії під впливом медійної інформації, у результаті чого підвищується ступінь істинності всієї цієї картини. Тривалий масштабний вплив медіакритики на масову аудиторію споживачів медійної інформації здатний призвести до зміни комунікаційного досвіду аудиторії, що склався, до формування нової суспільної інформаційної культури. Зміст, що закладається у медійний твір його творцями, часто не піддається суворо однозначному сприйняттю. Образність, метафоричність, смислова багатошаровість медійного змісту, численність мов (кодів), які використовуються при його створенні, ускладнюють його раціональне прочитання і розуміння. Медійний твір ніколи не буває повністю не зрозумілим, але завжди існує принципова можливість багатоваріантності його інтерпретації. Медіакритика, що пізнає мови комунікації і способи презентації змісту в ЗМІ, сприяє адекватному «прочитанню» медійних творів та їх більш глибокому розумінню аудиторією. Виконувані критиками процедури «перекодування», аналізу та інтерпретації текстів ЗМІ націлені на раціоналізацію сприйняття медійного змісту, на максимальне розкриття його справжнього сенсу. Медіакритика пізнає як творчу діяльність щодо створення медійного змісту і самий цей зміст, так і взаємостосунки ЗМІ із соціальним середовищем їх функціонування. Системний підхід до масових комунікацій передбачає, що вивчення й оцінка творчості журналістів та інших творців медійного змісту, діяльність ЗМІ в цілому повинні відбуватися у співвідношенні із системою соціальних та економічних відносин, у якому розвивається ця діяльність. У контексті ринкової економіки ЗМІ предстають як її медійний сектор, галузь інформаційної індустрії, що спеціалізується на виробництві і розповсюдженні медійного змісту – різноманітних масово-інформаційних продуктів і реклами. Головним мірилом якості медійного продукту, що розглядається як товар і пропонується на інформаційному ринку, стає його здатність забезпечити високі показники тиражу, рейтингу (або охоплення цільової аудиторії), що безпосередньо позначається на рівні доходності і прибутковості рекламної діяльності ЗМІ, і, зрештою, на конкурентоздатності медійних організацій. Багатовекторний вплив економічних законів попиту і пропозиції, потреба в забезпеченні прибутковості в умовах ринкової конкуренції є імперативами, що визначають змістові і формально-жанрові пріоритети комерційно орієнтованих ЗМІ. Застосування цих критеріїв відбору провокує відмову від форматів та елементів медійного змісту, які не здатні привабити масову аудиторію, не забезпечують необхідний рівень прибутковості. Таким чином, в умовах сучасного інформаційного виробництва і ринку діяльність ЗМІ представляє собою складний сплав творчості, комерційного розрахунку і технологічного детермінізму. Значними є й політичні чинники, що впливають на діяльність ЗМІ. Оскільки між демократією і ринком не існує абсолютного взаємозв’язку, неабияке значення має соціально-політичний контекст, у якому розвиваються інформаційний ринок і ЗМІ. Таким чином, медіакритика, що розглядається як галузь журналістики, є творчо-пізнавальною діяльністю, у ході якої здійснюється критичне пізнання соціально значимих, актуальних творчих, професіонально-етичних, правових, економічних і технологічних аспектів інформаційного виробництва в ЗМІ з акцентом на творчий бік створення медійного змісту. Критика ЗМІ представляє собою спілкування з аудиторією, у процесі якого на основі аналізу, інтерпретації і оцінки змісту медіатекстів і жанрово-стильових форм його втілення здійснюється вплив на сприйняття медійного змісту публікою, на уявлення про матеріальний і духовний світ, що формуються у свідомості реципієнтів масової інформації. Медіакритика вивчає і оцінює не тільки творчість авторів медійних творів і зміст ЗМІ, але також динамічний комплекс різноманітних взаємостосунків друкованої та електронної преси з аудиторією і суспільством у цілому. |
| УРОК №17 Тема уроку Тема уроку. Функції. Властивості функції: нулі функції, проміжки знакосталості, зростання і спадання функції |
Тема уроку Продовжити формування понять: функція, аргумент функції, значення функції. Ввести і сформувати поняття графіка функції. Навчити учнів... |
| Урок №60 Тема. Функція. Область визначення функції. Область значень функції Мета: закріпити термінологію, відпрацювати навички роботи з поняттями функції; відпрацювати навички роботи із функцією, заданою... |
Як і галузь права, галузь екологічного законодавства є комплексною Екологічне право — це комплексна галузь права, якою регулюються суспільні відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища,... |
| УРОК 1 Тема уроку Мета уроку: Узагальнення і систематизація знань учнів про числові функції (область визначення і область значення функцій, зростаючі... |
Урок №33 Тема. Функція у = х Мета: домогтися засвоєння учнями властивостей функції у = х2 та виду і властивостей її графіка та способу застосування графіка функції... |
| Урок №64 Тема. Лінійна функція, її графік та властивості Мета: ознайомити учнів із означенням лінійної функції та сформувати знання про графік та властивості лінійної функції; виробити первинні... |
Тема. Текстові функції Excel. Функції ДАТИ і ЧАСУ Мета: ознайомлення та робота з функціями і формулами Excel, використання використання текстових функцій, функції дати і часу |
| Урок №63 Тема. Графік функції Мета: формувати вміння Мета: формувати вміння виконувати побудову графіка функції, заданої формулою «по точках»; відпрацьовувати навички «читання» графіків... |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з психологічної підготовки Зміст понять «діяльність», «функції діяльності», «фактори діяльності працівників МНС» |