|
|
Скачати 4.3 Mb.
|
ЛІТЕРАТУРА 1. Пометун О. І. Компетентнісний підхід до оцінювання рівнів досягнень учнів / О. І. Пометун. – К., 2004. – 10 с. 2. Нелін Є. П. Алгебра і початки аналізу : дворівневий підручник для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів / Є. П. Нелін. – Х. : Світ дитинства, 2005. – 432 с. 3. Раков С. А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ : монографія / С. А. Раков. – Х. : Факт, 2005. – 360 с. 4. Слєпкань З. І. Методика навчання математики / З. І. Слєпкань. – К. : Зодіак-Еко, 2000. Владислава Карпухіна, 6 курс фізико-математичного факультету. Наук. керівник: к.пед.н., доц. О. Б. Красножон МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ІРРАЦІОНАЛЬНИХ РІВНЯНЬ ТА НЕРІВНОСТЕЙ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗВИВАЮЧОГО НАВЧАННЯ Сьогодні в Україні триває становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий освітній простір. Відбуваються істотні зміни у педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу. Зміст освіти збагачується новими процесуальними уміннями, розвитком здібностей оперувати інформацією, творчо розв’язувати педагогічні проблеми. Зміни, які відбуваються у нашому суспільстві, висувають дещо інші вимоги не тільки до вчителів, але й до підростаючого покоління, яке у недалекому майбутньому стане активним учасником державотворення і провідною силою у подальшому розвитку країни. Одним з основних завдань освітньої політики є використання соціально-економічних, педагогічних, матеріально-технічних умов для формування і розвитку особистості. Аналіз ситуації свідчить про те, що система освіти, яка склалася протягом останніх десятиліть, поки що нездатна задовольнити запити суспільства і зростаючі освітні потреби людства. Цілком очевидна доцільність визначення основних вимог до сучасного навчального процесу, серед яких чільне місце посідає необхідність підвищення якості та ефективності навчання математичних дисциплін у середніх навчальних закладах. Роль учителя у сучасному навчальному процесі залишається значущою. У своїй професійній діяльності ми намагаємось дати відповідь не тільки на питання “чого навчати?”, але й на питання “у який спосіб навчати результативно?”. Аналізуючи роботи вітчизняних і зарубіжних авторів (Г. Селевко, А. Селевко, В. Беспалька, К. Гейдебрандта та інших) можна зробити висновок про те, що педагогіка у своєму традиційному вигляді поволі трансформується і все більше уваги приділяє сучасним технологіям навчання. Актуальність сформульованої проблеми полягає у необхідності здійснювати комплексний підхід до застосування педагогічних технологій, які дозволяють вирішити суперечності між досвідом, накопиченим педагогічною наукою, та недостатнім упровадженням такого досвіду у навчальний процес. Моделюючи комплекс педагогічних технологій за принципом сумісності і взаємодоповнюваності, кожен педагог здатний підвищити якість навчання. При вивченні ірраціональних рівнянь і нерівностей доцільним є використання елементів проблемного навчання і засобів блочно-модульної технології. Метою дослідження є наукове обґрунтування ефективності проблемного навчання і блочно-модульної технології при вивченні ірраціональних рівнянь і нерівностей у середній школі. Дослідження передбачає реалізацію таких завдань: вивчити стан розв’язання проблеми на сучасному етапі теорії і практики навчання математики; визначити початкові положення, основні принципи проблемного навчання і блочно-модульної технології; визначити основні форми і методи реалізації блочно-модульної технології в умовах проблемного навчання; розробити компоненти методичної системи навчання розв’язування ірраціональних рівнянь і нерівностей у контексті проблемного навчання засобами блочно-модульної технології; експериментально перевірити доцільність та ефективність запропонованих компонентів методичної системи. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження, спостереження, анкетування, моделювання, педагогічний експеримент, статистична обробка отриманих даних. У процесі дослідження обґрунтовано положення про те, що застосування у навчальному процесі сучасних технологій розвиваючого навчання сприяє підвищенню результативності та ефективності навчання математики, формуванню мотивації навчання в учнів середніх навчальних закладів. Юлія Чуб, 5 курс фізико-математичного факультету. Наук. керівник: к.пед.н., доц. О. Б. Красножон ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕМИ “РОЗКЛАД МНОГОЧЛЕНІВ НА МНОЖНИКИ” ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБОСУ MATHCAD Прискорений соціально-економічний розвиток світу висуває все нові вимоги до людського фактору не лише у сфері виробництва, а й у сфері освіти, яка повинна краще готувати молодь до життя та праці. Оновлення всіх сторін життя суспільства, необхідність виходу на передові рубежі науково-технічного процесу, забезпечення високої ефективності виробництва, найбільш повного розвитку творчого потенціалу суспільства – усе це ставить перед загальноосвітньою і професійною школою зовсім нові навчальні та виховні завдання. Необхідно, щоб навчання формувало новий тип мислення, новий стиль діяльності, орієнтований на більш ефективне розв’язання виробничих, соціальних, культурних і багатьох інших проблем. Про все ще недостатню ефективність навчання говорить чимало фактів. Далеко не у повній мірі вирішена проблема шкільного перевантаження. Одночасно зі звільненням програм від ускладненого і другорядного матеріалу в них були внесені доповнення, пов’язані з новими технологіями виробництва, з глобальними проблемами сучасності. Отже, треба шукати такі способи навчання, які дозволяли б за цей же час засвоїти зростаючий обсяг знань і вмінь. Таким чином, необхідним є активний пошук інтенсивних методів, форм і засобів навчання. Багато вчителів поки що недостатньо володіють такими методами та формами навчання, які розвивають пізнавальну активність учнів. У результаті на уроках усе ще, в основному, говорить учитель, а учні мовчать і пасивно запам’ятовують матеріал. З цього випливає, що основним напрямком перебудови навчання у сучасній школі є інтенсифікація навчального процесу за допомогою сучасного програмного забезпечення. Тому наше дослідження присвячене інтенсифікації процесу навчання на прикладі вивчення розкладу многочленів на множники. Об’єктом дослідження виступає процес вивчення алгебри та початків аналізу у шкільному курсі математики. Предметом дослідження є розклад многочленів на множники у шкільному курсі математики. Мета дослідження – розробити комплекс завдань до теми “Розклад многочленів на множники”, розв’язування яких за допомогою програмного засобу MathCad сприятиме інтенсифікації процесу навчання. Гіпотеза дослідження – систематизація матеріалу теми дослідження, а також використання математичних програм для розкладу многочленів на множники сприятиме інтенсифікації процесу навчання. Під інтенсифікацією навчання розуміють підвищення продуктивності навчальної праці вчителя і учня у кожну одиницю часу, це один із найважливіших принципів наукової організації педагогічної праці. Одним із основних факторів інтенсифікації навчання є використання комп’ютерів, які дозволяють диференціювати завдання учням за рівнем складності або за характером необхідної допомоги, розв’язувати задачі кількома способами та знаходити найбільш раціональний алгоритм розв’язання. Матеріал нашої роботи доволі зручно використовувати при викладанні учням теми “Розклад многочленів на множники”: доцільно спочатку навести приклади для розв’язування стандартним шляхом, потім дати змогу перевірити отримані результати за допомогою програмного засобу Mathcad і дати учням нові завдання для закріплення цієї ж теми. Такий підхід може зумовити значні успіхи у збільшенні ефективності та якості навчання учнів. ЛІТЕРАТУРА 1. Алгебра : учеб. для 7 кл. сред. шк. / Бевз Г.П. и др. – К. : Освіта, 1998. – 319 с. 2. Бабанский Ю. К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. – М. : Наука, 1985. – 220 с. 3. Вопросы преподавания алгебры и начал анализа в средней школе : сборник статей. – М. : Просвещение, 1981. – 256 с. Юлія Шамрай, 5 курс фізико-математичного факультету. Наук. керівник: к.пед.н., доц. О. Б. Красножон АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ФУНКЦІЙ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАСОБУ GRAN1 Комплексне використання різних засобів навчання сприяє створенню сприятливого пізнавального середовища. Поєднання традиційних форм і видів роботи на уроці з комп’ютерною підтримкою дає можливість максимально диференціювати та індивідуалізувати навчання, зробити процес навчання творчим, дослідницьким. Застосування інформаційних технологій дає змогу скоротити час на вивчення теми, підвищити рівень сприйняття і розуміння учнями матеріалу. Використання комп’ютера під час вивчення математики дає наочні уявлення про досліджувані поняття, закономірності, функції, геометричні фігури, що сприяє розвитку образного мислення учнів. Проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, успішне розв’язання якої дозволяє досягти суттєвого підвищення ефективності та якості навчального процесу, постійно перебуває у центрі уваги як дослідників, так і учителів-практиків. Різні аспекти проблеми активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання розкриті у дослідженнях психологів Д. Богоявленської, Л. Виготського, П. Гальперіна, В. Давидова, Є. Кабанової-Меллєр, Г. Костюка, О. Леонтьєва, М. Махмутова, В. Паламарчук, Т. Шамової, Г. Щукіної та інших, методистів М. Бурди, М. Голованя, Ю. Горошка, Я. Грудьонова, М. Жалдака, О. Жильцова, Ю. Жука, Ю. Колягіна, О. Ляшенка, В. Осинської, А. Пенькова, С. Ракова, О. Сергєєва, З. Слєпкань та інших. Об’єктом дослідження є процес навчання математики в основній школі. Предметом – методика активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів за допомогою використання програмного засобу Gran1. Метою дослідження є розробка науково-обґрунтованої методики активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів при навчанні математики в основній школі. Згідно з проблемою і метою дослідження розв’язувались такі завдання: 1) виявити стан проблеми активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у практиці шкільного навчання математики та ступінь її розробки у психолого-педагогічній і методичній літературі; 2) визначити понятійно-методологічний апарат, структуру, вихідні принципи та рівні розвитку пізнавальної активності учнів у процесі навчання математики; 3) розробити методичні аспекти використання програмного засобу Gran1 як засобу активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів при навчанні математики та експериментально перевірити доцільність та ефективність їх впровадження. Поставлені завдання обумовили добір методів дослідження: вивчення і теоретичний аналіз психолого-педагогічної, методичної та науково-технічної літератури при обґрунтуванні основних теоретичних положень дослідження; аналіз програм, навчальних посібників і методичних рекомендацій, досвіду роботи учителів, існуючих педагогічних програмних засобів; педагогічне спостереження, бесіди з учнями; цілеспрямований педагогічний експеримент (констатуючий, пошуковий, формуючий) з метою апробації запропонованих компонентів методичної системи та експериментального впровадження у шкільну практику основних положень дослідження. У процесі дослідження була висунута та доведена гіпотеза: методично обґрунтоване цілеспрямоване використання у навчальному процесі програмного засобу Gran1 є ефективним засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів при навчанні математики, який сприятиме їх розумовому розвитку, глибшому й осмисленому засвоєнню навчального матеріалу, формуванню інтересу до пошукової, навчально-дослідницької роботи. ЛІТЕРАТУРА 1. Бевз Г. П. Методика викладання математики / Г. П. Бевз. – К. : Вища школа, 1989. – 376 с. 2. Іваськів І. С. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі засобів НІТ / І. С. Іваськів // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 1998. – С. 119-131. 3. Осинський В. Н. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики в 9-10 класах / В. Н. Осинський. – К. : Радянська школа, 1980. – 244 с. Інна Босенко, 4 курс фізико-математичного факультету. Наук. керівник: ст. викладач К. Ю. Ковальова Формування когнітивних умінь учнів у процесі вивчення математики за інтерактивними технологіями Сучасний стан системи освіти характеризується інформаційною революцією і зростанням обсягу знань, ускладненням і розширенням учбового матеріалу. Традиційні методики поступово втрачають свою ефективність, тому необхідно впроваджувати у навчальний процес сучасні педагогічні технології, зокрема інтерактивні. Використання технологій інтерактивного навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної розумової діяльності: технології групового (кооперативного) навчання; технології колективно-групового навчання (фронтальні технології); технології навчання у грі (ситуативне моделювання навчання); технології навчання у дискусії. Слід підкреслити, що використання таких інтерактивних технологій навчання – не самоціль. Це лише спосіб створення умов, за яких учні залучаються до пізнавально-навчальної діяльності. Сутність інтерактивного навчання полягає у тому, що вчитель організує пізнавально-навчальну діяльність учня таким чином, що він самостійно розв’язує певні проблеми, спираючись на свої потенційні можливості і вже набуті знання у процесі взаємодії “учень-інформація”, “учень-ситуація”, “учень-знання”, “учень-проблема”, “учень-учень”, “учень-група”. Поряд із цим останнім часом у загальній та педагогічній психології в аспекті засвоєння учбових знань усе більш популярним стає когнітивний підхід. Проблема формування когнітивних умінь у навчанні як складова проблеми формування загальнонавчальних пізнавальних умінь була предметом дослідження вчених і педагогів, таких як Б. Баєв, П. Гальперін, Л. Ітельсон, Є. Кабанова-Меллер, К. Платонов, М. Данилов, В. Краєвський, М. Скаткіна та інші, які вивчали її на різних рівнях: методологічному, дидактичному, виховному. Увагу до проблеми дослідження багатьох науковців можна розглядати як підтвердження важливості цієї проблеми як у контексті навчального процесу, так і в контексті підготовки людини до неперервної освіти, яку вона має здійснювати самостійно упродовж усього життя. Мета дослідження – теоретичне обґрунтування методики формування в учнів середньої школи когнітивних умінь під час вивчення математики за умов застосування інтерактивних технологій навчання. Відомо, що інтерактивні технології сприяють усебічному розвитку учнів та допомагають сформувати у них когнітивні уміння. Термін “когнітивне” у різних стилістичних поєднаннях усе ширше входить і у наш мовний арсенал. У початковому значенні він позначав усе, що пов’язане з мисленням і знанням, у сьогоднішньому розумінні – це те, що є знанням або ж входить до умов та складників його формування та функціонування. Іншими словами, когнітивні вміння – це вміння самостійно засвоювати знання [1]. У психологічній літературі для характеристики пізнавальних процесів широко користуються поняттями: когнітивні стилі, когнітивні схеми, когнітивні структури, когнітивні процеси. Під когнітивними стилями розуміють способи переробки інформації у процесі її засвоєння. Когнітивні схеми розглядають як особливості одержання і обробки індивідом інформації під час розв’язування пізнавальних задач, орієнтованих на його пізнавальну активність [3, с. 60]. Когнітивні структури – внутрішні психічні утворення людини, що зумовлюють успішне виконання нею пізнавальних дій, особливості яких проявляються під час самостійного орієнтування у новому, незнайомому матеріалі [3, с. 61]. До когнітивних процесів віднесено увагу, сприйняття, пам’ять і мислення [3]. До основних когнітивних умінь відносяться [2]: уміння працювати з наочністю, текстом; уміння працювати з учбовою і науково-популярною літературою, на цій основі самостійно набувати і поглиблювати знання; уміння проводити спостереження і на їх основі формулювати висновки; уміння самостійно моделювати та будувати гіпотези; уміння застосовувати знання на практиці; уміння самостійно ставити експеримент і на його основі отримувати нові знання; уміння пояснити явища і спостережувані факти на основі наявних теоретичних знань, передбачати наслідки і теорії. Етапи формування когнітивних умінь [2]: 1) ознайомлення учнів із зразками дії; 2) опанування первинних умінь застосовувати знання; 3) удосконалення первинно придбаних умінь, формування навичок та вживання їх у будь-яких ситуаціях. При цьому когнітивні уміння являють собою чотирикомпонентну структуру, до якої входять: організаційний, операційний, комунікаційний та інформаційно-змістовний компоненти. Таким чином, у системі загальнонавчальних умінь когнітивні посідають особливе місце, бо забезпечують сприйняття, переробку, осмислення і запам’ятовування інформації. При цьому зауважимо, що у когнітивних уміннях знання являють собою систему відомостей про види інформації, способи роботи з нею, алгоритми здійснення розумових дій та техніки запам’ятовування, а навички пов’язані із досвідом реалізації цих дій у практиці навчання. |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
|
М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
ВІДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –... |
|
ДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
ЗБІРНИК наукових праць Бердянського державного педагогічного університету... Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №10 від 04. 05. 2012 р |
|
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Сумський державний... Запрошуємо Вас взяти участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін... |
БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №5 від 01. 03. 2006 р |
|
1 Реалізм Міністерство освіти і науки України ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Тексти наукових статей, організаційний внесок у розмірі 150 грн надсилаються до 20 березня 2016 р |