Книга видана за сприяння товариства „Просвіта”
|
|
Скачати 2.46 Mb.
|
|
Чий син, з якого кореня живу! Учитель. Що означає для ліричного героя рідна мова? (Він любить мову, в ній - "мамине тепло", "чорнобривці квітнуть чорноброво", кличе свою мову з "далекого черкаського села"). Учитель. Як ви розумієте рядки поезії „Верни! І проклени, коли забуду, Чий син, з якого кореня живу!”? (Шанувати материнську мову, від якої на серці тепло і радісно, шанувати і пам'ятати свої корені.) Учитель. Відомий літературознавець Михайло Наєнко сказав: "Є в поезії Латанського, окрім щирості та задушевності, й ще одна прикметна риса, яка дається не кожному поету. Маю на увазі внутрішньо прихований, але повсякчас присутній у поезії В. Латанського ліричний усміх". Діти, зараз я вам пропоную організувати імпровізований клуб гумористів і разом з героями творів Василя Латинського щиро посміятись. Ви можете скористатися робочими матеріалами (текстами творів ), взяти трохи часу на підготовку й виразно прочитати всім гуморинки В.Латанського. Після підготовки учні читають твори, виказують свої враження: „А СКАЖІТЬ-НО... ”Аж спітніла наша мама - Всіх частує галушками: І мене, і мого брата, Двох сестер, бабуню, тата, Трьох онуків, двох сусідів, Свого й татового діда... А скажіть-но: скількох мама Частувала галушками? У ХАТІ СНІГ - В нашій хаті вже зима! - Хвалиться малий Хома. - Подивіться: пада сніг На дивани, на поріг... Я розсипав сніг по хаті, Що з млина привіз наш тато. ЗАСТУДИВСЯ ЇЖАЧОК То приляже на бочок, То почне дрімати... Застудився їжачок А як лікувати? Як узнати болячки: Може, грип? Чи нежить? Не пускають колючки Хворого обстежить. Учитель. Діти, ви з раннього дитинства любите казки й прочитали їх, мабуть, немало. Василь Латинський пропонує нам свою казку, але жартівливу та ще й не прозову, а віршовану. Зараз ми прослухаємо цю казку в аудіозаписі, ви спробуєте уявити події, що там відбуваються, бо надалі ми будемо займатися такою творчою роботою, де ваші уявні картини слід відображати ще й на папері. ПЕРЕПОЛОХ Казка-жарт У страху великі очі. Народне прислів'я. Вийшли в небо неозоре Погуляти в жмурки зорі. Цілі дні у сні та й в сні Хай потішаться ясні! А з Ведмідь-гори, з "Артека", Через море навпростець Чимчикує (путь далекий!) Літній вечір-вечорець. Ось у ліс забрався стиха.. . Не було б отого лиха, Не було б тоді біди, Якби вдень забрів сюди! Аніскільки, анітрохи Не було б переполоху, Якби страха не привів Через поле, через рів! Але хто йому указ? В нього точний-точний час. Знає, мудра голова, І обов'язки, й права. Хоч здається нам, до речі, Ні при чім тут літній вечір. Потерпіть і підождіте: Розкажу про все як слід. Ой, і сміху буде, діти! Ох, тримайтесь за живіт! В темнім лісі, між дерев, Причаївся грізний лев. Довгі вуса, хмурі брови... Видно, лев зібравсь на лови. Попадись такому в зуби Недалеко і до згуби! Хочеш - вір, хочеш - не вір: Ро-зір-ве стра-шен-ний звір!!! Вість погану на поляні Лис наляканий прорік: - Він як гляне - серце в'яне! Як вогнем мене обпік! Проказав цю новину І - щосили дременув! Тарарам такий зчинився, Що нікому і не снився! Виють, скиглять бідні звірі - Аж мороз іде по шкірі! І тікають - хто куди, Тільки б далі від біди! Вовк забрався на ялину: - Ой, рятуйте,бо загину! А борсук чкурнув на бук: - Я б-боюсь ж-жахливих мук! Геть від лютої напасті Кабани біжать ікласті! Чи від стресу, чи від страху Дуба врізала комаха. Олень ратиці на плеч і -І гайда від колотнечі! Навіть вуж, хоробрий вуж, У Салгир повзе чимдуж! А пітон, старий пітон, Почухрав аж за кордон! Схаменулася лисиця: - Ну хіба таке годиться?! На весь Крим ганьба,ганьба! Страхопуди ми хіба!? І повзучі, й неповзучі -Всі, кого ще совість мучить, Хто не радий і хто радий, -На поляну, на нараду! ("Лев" не чув тієї мови -Сни дивився кольорові). Вмить зійшлися, ледь живі, На траві, на мураві. Стали думать і гадать, Як страховисько прогнать? В документі, у секретнім, План розроблено конкретний. І негайно, в той же час, Вже й атака почалась. Враз комар в одну хвилину, Стриб! - страховиську на спину. Залишилось тіль... тіль...тільки Прив'язать його до гілки. Комарисько павутину Потихесеньку узяв -Гостя швидко до соснини Міцно нею прив'язав. Тільки й чути скрізь:
Прославляймо комара! Завтра тут, перед сосною, Зробим пам'ятник герою! Хай і просіка стара Носить ім'я комара! Учитель.
Діти, згадайте своє перше враження від прочитаного. Яке воно? (висловлювання дітей). А тепер я закликаю вас до колективної роботи. Звернімося ще раз до тексту, до тієї його частини, де йдеться про переполох мешканців лісу. Оберіть одного з них, кого ви хотіли б намалювати на папері. Підніміть руку й скажіть, кого ж ви обрали? Які риси притаманні вашим героям? (висловлювання дітей) А тепер ми зможемо створити комікс. Це буде наша колективна праця. Я теж разом з вами попрацюю. Я підготую перші малюнки-кадри (так званий титул). Згодні? Це завдання надзвичайно цікаве і вимагає певного часу, тому ви його зробите вдома. Заключний етап уроку. Учитель. На літературній карті Криму чимало славетних імен, з якими ви ще будете ознайомитись. Сьогодні на уроці нам пощастило познайомитися з творчістю унікальної людини, справжнього українця, який приїхавши до Криму, що став для нього другою Батьківщиною, щиро і з любов”ю ставлячись до представників інших народів, сам ніколи не поривав зв”язків з коренями своїми. Про це яскраво свідчить його поезія. Василь Григорович Латанський -обдарований поет-лірик, у його внутрішньому образі органічно поєдналися педагог і поет, він більш сорока літ свого життя віддав учительству. В одному з своїх віршів він сповідально зізнається: Ой школярики, школярики мої -Невгамовно щебетливі солов'ї! Сорок літ щебечете мені І веселі, і журливо чарівні. Педагог за покликанням, свою сердечну любов віддає дітям і вона "нащебетала" українській літературі дитячого поета. Не одна сотня віршів В. Латанського побачили світ на сторінках газет, українських журналів поетом створені поетичні збірники. Творчість В. Г. Латанського - душі народної криниця, невичерпне джерело духовності. Тож читайте його вірші залюбки. Оцінювання за урок. Домашнє завдання (за вибором):
Учитель. Спасибі, діти, за урок! Олександр ГУБАР, професор, письменник Замість передмови Крим... Зачаровуючий край таємниче сивих гір, вічно молодого моря, яке повсякчас називають синім і від якого не можна відірвати очей. Не можна не слухати його, коли в задумі шумить, посилаючи на берег білопінні прибої. Хто хоч один раз побував у Криму, той уже ніколи не забуде казкової принадності його узбережжя, оповитого духмяністю темно-зелених кипарисів, залитого сонячним сміхом. Край стародавніх пам'ятників культури, захоплюючих неповторною красою архітектурних споруд. Розкішних парків. Садів. Виноградників. Історія Криму своїм корінням сягає в глибину віків. З часів неоліту тут заврунилося життя. На невеличкому шматочкові суходолу густо переплелися путі-дороги багатьох народів, історії культур далекої минувшини і сучасності. Іще в гомеровські часи згадується кримська благодатна земля. До кримських берегів підпливали кораблі хитромудрого Одіссея. Про Крим писав і автор славнозвісного "Слова про полк Ігоря". З літопису "Повесть временных лет" дізнаємося про перебування Криму в складі Київської Русі. Літописець згадує про Тмутараканське князівство, міста Корсунь, Корч (Керч), Сурож. Багато героїчних і трагічних сторінок українського народу пов'язані з Кримом. Нині в багатонаціональній Автономній Республіці Крим проживає біля мільйона українців які, незважаючи на складність сьогоденних обставин, своєю творчою мирною працею вносять значний вклад в розвиток економіки та культури краю. Реалізації духовних, національно-культурологічних запитів українського населення сприяє Кримська республіканська організація Національної Спілки письменників України. Це плодоносна віть загальної української літератури, яка об'єднує обдарованих митців, котрі своєю творчістю, життям пов'язані з Кримом. Кримська республіканська організація Національної Спілки письменників України має свою історію. У 1954 році, коли Кримська область увійшла до складу Української РСР, у літературному житті Криму намітилися зміни. З'явилися поети, прозаїки, публіцисти, що пишуть українською мовою. Відомий український поет Іван Іванович Нехода, будучи головою правління Кримської організації Спілки письменників України, проявив активну заклопотаність у становленні та формуванні молодих талантів, був їм щирим подарунком, авторитетним прикладом як зрілого майстра. Нагадаємо, що І. Нехода до прибуття до Криму видав понад двадцять збірок поезій. В його творчості знаходимо поезії про кримське життя. У збірці "Тобі, кохана" (1960) вміщено цикл "Кримські етюди". 1946 року, демобілізувавшись з армії, переїжджає до Криму Павло Дегтярьов, який іще в 30-х роках заявив про себе як критик. Ставши головним редактором Кримвидаву, сприяв виданню книжок молодих українських авторів. У Криму починали свою творчість нині відомі обдаровані письменники - поет Анатолій Логвиненко-Славута, який працював на Ялтинській кіностудії художніх фільмів, а згодом у редакції газети "Кримська правда". Поет Дмитро Шупта. Розпочав творчість, навчаючись у Кримському медичному інституті. Поетеса Лідія Кульбак - студентка Кримського педінституту. Тепер вони мешкають у Києві. Першими членами Спілки письменників України стали - прозаїк, сатирик, гуморист Володимир Шахнюк та поет, сатирик, гуморист, лірик Дмитро Черевичний. Обидва були прийняті до Спілки письменників 1960 р. за рекомендацією Івана Неходи. Через два роки поповнила ряди СПУ і поетеса Валентина Невінчана. Кримські письменники діставали і тепер дістають підтримку видатних майстрів художнього слова України. Без перебільшення скажемо, що Максим Тадейович Рильський випестував талановитого нашого поета Ореста Корсовецького. В цьому легко переконатись, ознайомившись з великою кількістю листів поета-класика, зібраних у двадцятитомному виданні його творів, до початкуючого кримського автора. Розвитком української літератури в Криму цікавився Павло Григорович Тичина. Якраз він помітив обдаровану поетесу Лідію Кульбак і писав про неї на сторінках республіканської преси. П. Тичина допо-магав організовувати і проводити літературні передачі по кримському телебаченню, надсилаючи для збагачення відеоряду силу-силенну фотографій. Дав цікаві спогади про дружбу з талановитим російським поетом Григорієм Летніковим, що жив і похоронений у Старому Криму. Уважно стежив за розвитком В. Невінчаної Андрій Малишко. Він підтримував її пошуки в творчому використанні засобів пісенності, у виробленні власної поетичної манери. Звернув увагу на акварельну колоритність її віршів. Іще на самому початку творчої дороги підтримав і заохотив до творчості гумориста, сатирика Дмитра Черевичного талановитий український сміхотворець Степан Олійник. Данило Кононенко називає своїм "літературним вчителем" Василя Симоненка. Це він, В. Симоненко, працюючи в районній газеті на Черкащині, познайомився з надісланими до редакції віршами семикласника Данька Кононенка і відчув у них присутність поетичної натури, заохотив початкуючого автора до літературної творчості. Крім М. Рильського, П. Тичини контакти з кримською письменницькою організацією підтримували О. Гончар, М. Бажан, О. Підсуха, П. Воронько, І. Муратов, Л. Забашта, О. Ющенко та інші. Ці контакти не перериваються і в наш час. Борис Олійник і Іван Драч, Павло Мовчан і Олег Чорногуз не раз у своїх виступах на сторінках часописів України торкаються проблем розвитку української літератури в Криму. Буваючи в нашому краї, проводять наради, творчі зустрічі з кримськими авторами, допомагають літературній молоді. Останнім часом Кримська організація Національної Спілки письменників України поповнилася новими іменами. Членами спілки стали поети Валентин Негода, Віктор Виноградов, Світлана Кочерга, Галина Хмільовська, критик, публіцист, поет Федір Степанов. У широкому розмаїтті проблемно-тематичних пластів творчості сучасних кримських письменників одне із видних місць належить образу Криму. Митців зачаровує і надихає дивосвіт неповторної краси природи краю, хвилюють сторінки його далекої і близької історії, людські долі сучасників, покликаних історією творити державність суверенної України, відроджувати її культуру, збагачувати рідну мову. Кожен з письменників свідомий того, що творчих успіхів не дійти без засвоєння віковічного досвіду словесно-образного мислення народу. Цілком природним є використання сучасними митцями і мотивів, і образів, і прийомів, засобів дум, народних пісень, створених безіменними гомерами України про Крим, про подвиги славетних наших предків у битвах за свободу і незалежність рідної землі. Неоцінимі скарби усно-поетичної творчості стали витоками класичної української літератури в розробці кримської теми, масштаби розробки якої українськими письменниками вражаючі. Перед зором постає панорама довжиною в 200 літ, захоплююча багатством картин, образів, барв, переливів людських пристрастей, почуттів, настроїв, героїчних піднесень народного духу, людських страждань, гуркоту і брязкоту козацької зброї на полі бою. Початком її є 1794 рік - рік появи безсмертної "Енеїди" зачинателя нової української літератури, її класика Івана Петровича Котляревського. Якраз в "Енеїді" вперше зазвучала кримська тема - тема визвольних походів запорожського козацтва в Крим, називаються імена Петра Конашевича-Сагайдачного, Михайла Дорошенка. Принагідно згадується Крим у "Наталці Полтавці", в водевілі "Москаль чарівник". В першій половині ХІХ століття у творах П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ'яненка, Є. Гребінки знайшла відгомін боротьба українського народу проти турецько-татарських ординців. Тарас Шевченко, наслухавшись багато про Крим, іще навчаючись в Петербурзі в Академії мистецтв, а також на засланні, мріяв побувати в Криму. Діставши листа з Петербурга від Михайла Лазаревського від 2-го травня 1857 року, дізнався про звільнення з солдатчини, вирішив писати "Дневник". І ось у записі 13 червня 1857 року, тобто другого дня від започаткування "Дневника", читаємо про намір поета "Проехать через Крым, Харьков, Полтаву, Киев и Минск..." (курсив мій - О. Г.). Про бажання "хоч на старість подивитися що то таке та славна Чорноморія" писав він до Якова Кухаренка - українського письменника, який служив у Чорноморському козачому війську. Однак мрії поета не судилося здійснитись. Муза ж Кобзаря витала над Кримом. Т. Шевченко в історичних поемах "Іван Підкова", "Гамалія" натхненно оспівав героїчні морські походи запорозьких козаків через Чорне море в Туреччину визволяти з неволі своїх побратимів. Заслуга ж Т. Шевченка в тому, що з викривально засуджуючим пафосом виступив проти феодально-поміщицької дійсності, російського самодержавства з його політикою загарбницьких воєн. Знаходячись на засланні, він з болем пише у вірші "Мій боже милий, знову лихо" про початок війни між Росією - з одного боку, і з Туреччиною, Англією та Францією - з другого. Поет картає загарбницькі війни, гнівно викриває винуватців кривавого лиха для народу: "Кати вінчанні, мов пси голодні, за маслак гризуться знову", а через них "знову потекла мужицька кров!" У повісті "Прогулка с удовольствием и не без морали" Т. Шевченко розкриває трагедію героїв Севастопольської оборони, вивівши образ матроса-інваліда українця Обеременка. За героїзм та каліцтво йому було призначено грошову винагороду. Та він зажадав передати її для викупу з кріпацтва рідної сестри. Шевченка вразив цей "великодушный поступок". Матрос "отдал все сестре, а себе ничего не оставил кроме сумы и костыля". У ряді творів поет захоплено згадує героїв народних дум, які прославилися патріотичними подвигами в боротьбі з турецькими та кримськотатарськими ординцями - Самійла Кішку, Івана Коновченка, Олексія Поповича та інших. Твори Т. Шевченка про Крим відзначаються глибоким реалізмом та художньою викінченістю. Інтенсивно розроблялася тема Криму в українській літературі другої половини ХІХ століття. Провідну роль тепер зайняла драматургія в особі таких видатних майстрів, як М. Старицький, М. Кропивницький, Карпенко-Карий (І. Тобілевич). Відгомони про життя краю знаходимо у прозаїків І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, поетів Я. Щоголіва, С. Руданського, котрий, як відомо, 1861 року оселився в Ялті і до останніх днів життя (до 3-го травня 1873 р.) працював на посаді міського лікаря. Похоронений на міському кладовищі в Ялті. Кримська тема збагатилася новими художніми відкриттями, яскравими образами, філософським і громадсько-політичним змістом в українській літературі ХХ століття, дякуючи творчим зусиллям видатних митців. Уже на початку віку з'явилися класичні поетичні твори про Крим Лесі Українки, цієї Жанни д'Арк світової поезії, як назвав її Максим Рильський. Сповнені високої поезії про красу кримської природи, роздумів про складність життя кримських татар твори Михайла Коцюбинського, що посів місце одного з найвидатніших прозаїків Європи. Згодом з'явилася нова плеяда талановитих письменників, які віддали данину чудовому закуткові України. Власне до наших днів українська література не відриває свого зору від Криму. Починаючи з віршів, що з'являлися іще в 20-х роках, Павла Тичини, Миколи Зерова, Михайла Драй-Хмари, Максима Рильського, Володимира Сосюри простяглася дорога до широких епічних полотен Петра Панча, Зінаїди Тулуб, Юрія Яновського, і аж до романів, написаних в найближчі до нас часи Олеся Гончара та Павла Загребельного. Цілком зрозуміло, що кожен з сучасних письменників Криму спирався на досвід своїх попередників, коли звертався до розробки кримської теми. Кожен вніс щось своє, індивідуалізоване. Читачеві допоможе певною мірою осягнути це наше видання. Дізнається читач і про нові твори письменників-кримчан. Хоч їх не так-то вже й багато. Причина - в складних обставинах несприятливих для літератури в умовах сьогодення, коли немає змоги друкуватись. Однак автори працюють не тільки в шухляду. Приємно читати їхні твори на сторінках столичних журналів, газет, а також в єдиному кримському часописі "Кримська світлиця".  |
Схожі:
| Відбулися звітно-виборчі збори Товариства «Просвіта» Новому Саді відбулися загальні звітно-виборчі збори Товариства української мови, літератури і культури «Просвіта», в роботі яких... |
Презентація книги Андрія Медведєва «У парі з Ангелом» Бібліотекар Рівне Андрій Медведєв. Книга «У парі з Ангелом» видана за сприяння та фінансування Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна».... |
| Аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора) Сегал Л. О. і Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сприяння", (надалі – Товариство), проведена... |
Книга перша Книга друга В змінених формах тіла. О боги,- бо ж од вас переміни,- 3] Задум співця надихніть: відтоді, коли світ народився |
| Книга дзеркало життя. Книгу прочитав на крилах політав. Хто вчиться... Мета: Ознайомити з поняттями «каталог», «картотека». Розширити світогляд учнів. Стимулювати пізнавальну активність. Виховувати любов... |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ І ПОСИЛАНЬ А. П. Кирьянов, С. М. Коршунов Термодинаміка... А. П. Кирьянов, С. М. Коршунов Термодинаміка і молекулярна фізика. Посібник для учнів, під ред. Проф. А. Д. Гладуна. – М.: Просвіта,1987.... |
| Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній,... Книга рекомендована до видання вченою радою Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського (протокол №11... |
Книга призначена науковцям, викладачам, аспірантам і студентам філологічних... ... |
| Книга про Гайдамаччину ХХ століття Книга є збіркою радіопередач авторського циклу Романа Коваля “Отамани Гайдамацького краю”, який в 2000 – 2001 роках прозвучав на... |
Книга перша. Фарисеї за роботою Наводиться чимало маловідомих або і зовсім невідомих фактів щодо майже половини народних депутатів України від БЮТ та вождів цієї... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua