Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів і всім, хто цікавиться кінематографом
|
|
Скачати 3.63 Mb.
|
  УДК 791.44.071.1 ББК 85.374(4 Укр) М65 Рецензенти: доктор мистецтвознавства, професор, проректор Всеросійського державного інституту кінематографії К.К. Огнев; доктор мистецтвознавства, професор, зав. кафедри кінознавства Всеросійського державного інституту кінематографії В.О. Утілов; кандидат мистецтвознавства, доцент Харківської державної академії культури П.І. Гаврилюк Книга рекомендована до видання вченою радою Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського (протокол № 11 від 29.06.2006 p.). Миславський В.Н. Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми. - Харків:, 2007.- 328 с. ISBN 966-8246-59-4 Кінословник складається з 578 статей про терміни, визначення і жаргонізми у світовому кінематографі. Дана робота є першою в Україні спробою систематизації інформації про жанри, стилі і течії у світовому кінематографі - від його зародження до наших днів (глави «Історія і теорія кіно», «Кіномистецтво», «Жанри і піджанри»). У главах «Кіновиробництво», «Кінопрокат» і «Кінотехніка» представлені матеріали, що висвітлюють розвиток кіновиробництва, кінопрокату і кінотехніки. Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів і всім, хто цікавиться кінематографом. © Миславський В.Н. © Панченко О.І. дизайн обкладинки.  Ім'я Володимира Мисливського добре відоме шанувальникам кіно. Його телепередачі і книги, присвячені кінематографу, завжди цікаві і відкривають нам багато нового і несподіваного в мистецтві, яке ми всі любимо. Особливо важливо, на мій погляд, захоплення автора історією розвитку кінематографічного мистецтва саме на Україні, дослідження творчого і життєвого шляху відомих діячів вітчизняного кінематографу. Тому я не сумніваюся, що нова книга Володимира Миславського «Кінословник. Терміни. Визначення. Жаргонізми» обов'язково зацікавить і професіоналів, і любителів кіно. І не лише тому, що як це не дивно, на Україні мало видається кінознавчою літератури, («Кінословник», який Ви тримаєте в руках перший у своєму роді), а тому - і це найголовніше!, - що читача чекає захоплююча і повна несподіванок подорож у чарівний світ кіно. Ректор Харківського державного універ ситету мистецтв ім. І.П. Котляревського, / професор, народна артистка України ~/i)f/\Jhs^l її Т.Е. Вєркіна  У 2005 році компанія «1+1 Дис-трибьюшн» сприяла виходу книги Володимира Миславського «Кино в Украине. 1896-1921» і з радістю відгукнулася на пропозицію автора взяти участь у виданні нової. За десять років свого існування компанія ніколи не обмежувалася лише сферою телевізійною і кіно-дистрибуцією, завжди надаючи спонсорську допомогу в реалізації цікавих кінематографічних проектів. У сучасному світі, як відомо, інформація має особливу цінність, не випадково у розвинених країнах довідникова й енциклопедична література (зокрема і про кіно) видається і перевидається щорічно. У нас, на жаль, ситуація інша. Останній енциклопедичний «Кінословник», ідеологічно тенденційний і з прикрими неточностями, побачив світ у 1987 році, а попередній двотомний «Кінословник» двома десятками років раніше. У цьому контексті нова книга Володимира Миславського «Кінословник. Терміни. Визначення. Жаргонізми» видання унікальне, адресоване як спеціалістам, так і масовому читачеві.  Олександр Юдицький олодимир Аксененко Генеральний директор компанії «1+1 Дистрибьюшн* Заступник генерального директора компанії *1+1 Дисмрибьюшн* ВІД УКЛАДАЧА Сьогодні, коли інтерес до кінематографу стає дедалі відчутнішим, видання даного кі-нословника є необхідним і своєчасним. Єдиним виданням, що містить статті про кінотерміни, течії і жанри у світовому кіно є «Кино: Энциклопедический словарь» 1986 року випуску. Але він багато в чому застарів, оскільки має «правильну» концепцію і йому притаманне неповне висвітлення багатьох аспектів щодо закордонного кіно. Кінословник складається з 578 статей про терміни, визначення і жаргонізми у світовому кінематографі. Дана робота є першою в Україні спробою систематизації інформації про жанри, стилі і течії у світовому кінематографі - від його зародження до наших днів (глави «Історія і теорія кіно», «Кіномистецтво», «Жанри і піджанри»). У главах «Кіновиробництво», «Кінопрокат» і «Кінотехніка» представлені матеріали, що висвітлюють розвиток кіновиробництва, кінопрокату і кінотехніки. Опис термінів у словнику складається з одного-двох речень або декількох абзаців у залежності від важливості. Компонування термінів у деяких випадках має умовний характер через можливість використання їх з однаковим значенням у різних главах. У роботі над словником використані численні джерела, зазначені в розділі «Бібліографія». *** Висловлюю вдячність Дмитру Володимировичу Ан-нопольському, Костянтину Ервантовичу і Олені Георгіївні Кеворкян, Андрію Федоровичу Парамонову за співпрацю у роботі над книгою, а також Зінаїді Михайлівні Макаренко за інформаційну підтримку. Особлива вдячність компанії «1+1 Дистрибьюшн» і особисто Олександру Анатоліє-вичу Юдицькому і Володимиру Миколайовичу Аксененко, а також ректору Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського Тетяні Борисовні Вєркіній і президенту ТРК «Simon» Ka-рині Олександрівні Давтян за сприяння у виданні книги. 5 КІНОМИСТЕЦТВО АВТОРСЬКЕ КІНО - загальна назва малобюджетних фільмів, у яких продюсер, сценарист, режисер поєднані в одній особі, і, таким чином, кінокартина максимальною мірою є вираженням авторської позиції відповідно до теми фільму. Див. «Елітарне кіно». АЛЮЗІЯ В КІНО, АЛЮ-ЗИВНЕ КІНО [англ. Allusion; від лат. Allusio - жарт, натяк] -щодо сучасного американського кіно має на широкий спектр значень: прямі цитати з давніх фільмів, «увічнення» жанрів минулого, а також їх сучасну переробку, ремінісценції, парафразування сцен із класич-нихфільмів,сюжетнихмотивів, кадрів, які запам'яталися, фраз із діалогів, характерних жестів героїв тощо. Система створеня алюзій у сучасному кінематографі США багата і різноманітна. Крім вищезгаданих варіантів, це, поряд із цитуванням, різноманітні форми імітації історичних кіноджерел; згадування в діалогах назв визна- чних й ординарних фільмів, режисерських імен; стилізація нарочитої архаїки; «лукава гра» з назвами фільмів, які мерехтять на задньому плані у формі реклами, афіш; модифікація персонажів, сюжетів, мотивів старих фільмів. Прямим спадком американського захоплення авторським кінематографом став, на думку критика Н. Керолл, «алю-зивний бум», який почався з першої половини сімдесятих років. Озброївшись списками фільмів, що були складені Е. Саррисом, та естетичними теоріями Ейзенштейна, Базе-на, Годара, Маклюена, значна частина покоління, яке виросло в п'ятдесяті роки, заззнала кінолихоманку й буквально атакувало історію кіно. Представники цього покоління пристрасно вишукували фільми, яких не бачили, настирливо поверталися до старих стрічок і намагалися їх класифікувати. Серед частини американських глядачів розвилося безпрецедентне почуття кіноісторії. Серед тих, хто в 60-ті роки відкривав для себе кіноісторію -здебільшого американського кіно, - були й майбутні режисери. Втягнуті у вир дискусій та відкриттів, вони закріпляли у своїй естетичній свідомості, яка лише формувалася, критичні оцінки, народжені практикою авторського підходу. Теми, стилі, експресивні засоби, притаманні старим фільмам, вони вивчали у тому вигляді, в якому ті були відібрані й узагальнені американськими теоретиками авторського кіно. Закономірно, що свої учнівські враження, інтелектуальні захоплення вони згодом спробували включити до режисерських робіт. З'явилася спілка режисерів, ерудиція яких перевершувала ерудицію глядачів, що захоплювалися історією кіно. Серед них - П. Бартел, П. Богданович, Д. Карпентер, М. Чімі-но, Б. Кларк, Ф. Коппола, Б. Де Пальма, Д. Хоппер, Ф. Кауфман, Д. Лукас, Т. Малік, Д. Ро-меро, М. Скорсезе, С. Спілберг, К. Тарантіно. АМАТОРСЬКИЙ ФІЛЬМ [Amateur Film - аматорський фільм] - створений одним або групою аматорів. Зйомки аматорських фільмів дістають поширення у 20-ті роки, коли в різних країнах налагоджується виробництво портативних знімальних кінокамер. Спершу любительські фільми знімалися на 16 і 8 мм кіноплівку. Із розвитком відеотехніки аматори здійснюють зйомку фільмів на портативні відеокамери та мобільні телефони. На сьогодні проводяться кінофестивалі аматорського кіно. АМПЛУА [франц. Emploi -застосування] - відносно стійкі типи ролей, які відповідають віку, зовнішності й стилю гри актора; трагік, комік, герой -коханець, субретка, інженю, травесті, йолоп, резонер та ін. У XX ст. це поняття виходить із ужитку. АНІМАЦІЙНЕ КІНО, АНІМАЦІЯ [англ. Animation;BW лат. Animatus - живий] - відповідно, анімація - оживлення, до речі, саме звідси походить і медичний термін «реанімація». У кіно анімацією називають мистецтво мультиплікації (дослівно - розмноження). Вид кіномистецтва, твори якого з'являються шляхом зйомки послідовних фаз руху мальованих (графічна мультиплікація) або об'ємних (об'ємна мультиплікація) об'єктів. Перші мальовані фільми побачили світ у 1908 році (Франція), об'ємні - у 1911 (Росія). Визначні діячі мультиплікаційного кіно - В. Старе-вич (Росія), В. Дісней (СІЛА), 6 7 Й. Трнка (Чехословаччина), Й. Попеску - Гопо (Румунія), Т. Дінов (Болгарія); у Російськії! Федерації - Л. Альмарик, І. Іванов - Вано, О. Птушко, Ф. Хитрук, В. Котьоночкін, Ю. Норштейн, О. Хржанов-ський та ін. Анімація старіша за власне кіно, яке багато в чому саме їй забов'язане своїм народженням. Споконвіку люди прагнули оживити зображення. Ще в середні віки знаходилися умільці, які розважали публіку сеансами рухливих малюнків, за допомогою оптичних пристроїв на зразок фільмоскопів, куди вставляли скляні пластини з малюнками. Такі апарати називали «чарівним ліхтарем» - laterna magika. Пластини незабаром замінили гнучкою стрічкою з намальованими кадриками. Деякі джерела вважають днем народження анімації ЗО серпня 1877 року - день, коли в Парижі був запатентований такий апарат - праксиноскоп Е. Рей-но, чиї мультсеанси мали у глядачів неабиякий успіх. А після винаходу в 1895 році братами Люм'єр сінематографу настала черга кіноапаратів і кінострічки. Тому формально анімація вважається не прабабу- сею, а молодшою сестрою кіно, і поява перших мальованих мультфільмів («film» англ. і є плівка) датується 1906 роком. В Америці - «Чарівна авторучка» С. Блектона. Незабаром у 1912 році в Росії В. Старевич винайшов об'ємну анімацію, ожививши засобами кіно лялькових комах у кумедній мульпародії «Прекрасна Люканіда, або війна вусачів і рогачів». З цього часу анімація успішно застосовувалась і у великому кіно, особливо фантастичному, адже відомий Кінг - Конг, спілберговські динозаври та інопланетяни - все це по суті мультперсонажі. У 70-ті роки до найбільш ходових видів анімації - мальованої та об'ємної (лялькової) додалась й комп'ютерна. Але це досить трудомістка і дорога справа, тому перший повнометражний (тобто тривалістю більше години) комп'ютерний мультфільм «Історія іграшок» (США) створювався довгих чотири з половиною роки і з'явився зовсім недавно - у 1995 році. За сторічну історію кіно талановитими аніматорами було створено чимало шедеврів, але найбільш визначною постаттю став американець В. Діс-ней, який переконав увесь світ, що анімація - не дитячі вироби, а цілком самостійне мистецтво для всіх вікових груп, унікальна країна живої фантазії. АНІМЕ [Anime] - різновид анімаційного кіно. Японські мультфільми, створені на основі книжкових коміксів у по-кемоноподібній манері малювання. Технологія аніме окрім мультфільмів знаходить застосування у хентай - японській еротиці. Див. «Хентай». АНТИГЕРОЙ [Antiheros від грец. Anti - префікс, що означає протилежність + Heros - герой] - персонаж, позбавлений справжніх героїчних рис, але який займає центральне місце у фільмі. Найчастіше мова йде про невдаху або жертву. З антигероем, на відміну від героя, глядачеві важко ототожнювати себе, що посиляє ефект відчуження. Російський філософ С Франк називав антигероя людиною, «що втратила віру, але тужить за святинею». Американські фільми 60 - 70-х років: «Напролом», «Професіонали», «Брудна дюжина», «Поштар завжди дзвонить двічі». APT - КІНО - див. «Арт -хаус». APT - ХАУС [англ. Art House - художній дім] - спершу кінотеатр, у якому демонструвались авангардні фільми або кі-нокласика для підготовленого глядача. Оскільки такі фільми разраховані на більш досвідченого глядача, арт - хауси часто розташовувалися поблизу коледжів й університетів. Подібні кінотеатри були невеликими. Вони почали з'являтися в США наприкінці 1950-х - на початку 1960-х - було їх вже близько 500. З часом під арт - хаусом почали розуміти взагалі кіно для підготовленого глядача або елітарне кіно. Див. «Елітарне кіно». АФРОАМЕРИКАНСЬКЕ КІНО - незважаючи на шквал заперечень, викликаний стрічкою «Народження нації» ще у 1915 році, Голлівуд у наступні 50 років не вніс майже ніяких змін у свою політику щодо чорних акторів, як і раніше відводячи їм ролі рабів, слуг і злочинців. Але у 1960-ті роки рух за громадянські права чорних американців, який очолювали такі різні люди як Мартін Лютер Кінг і Малколм Екс, примусив білу Америку переглянути свої погляди на расову проблему. У 1967 році Голлівуд відреагу- 8 9 вав на це картинами «У розпалі ночі» та «Вгадай, хто прийде на обід» (у головних ролях знявся темношкірий актор С Пуатьє), в яких різноманітні білі персонажі усвідомлюють хибність расових забобонів. Та все ж таки, незважаючи на успіх Пуатьє, афроамериканські актори до сьогодні з труднощами вписуються у магістральний напрям американського кіно. Найбільш відомими чорношкірими акторами є Е. Мерфі, Д. Вашингтон, В. Голдберг, В. Снайпс. Афроамериканські режисери почали відігравати помітну роль в американському кінематографі після виходу на екран картини М. Ван Піблса «Мелодійна пісня Баадасс» (1971). Але найважливішою подією в афроамериканському кіно став дебют С Лі у 1986 році у стрічці «Вона дістане своє». Після цієї кінокомедії він зняв фільм «Вчинити правильно» (1989), досить суперечливу стрічку, в якій робилася спроба аналізу расових проблем сучасного міста. Вона стала першою картиною, в якій підліткові проблеми сучасної Америки висвітлювались із точки зору чорних американців. Творчість Лі надихнула багатьох молодих темношкірих кінематографістів, включаючи Д. Сінглтона, Е. Діккерсона й Д. Деш. БЛОКБАСТЕР [англ. Blockbuster - бомба великого калібру, яка змітає перепони, фільм -бомба, який за своїм убивчим потенціалом від початку зорієнтований на смаки найширших глядацьких мас] - у кіно жаргонний термін, який означає ви-сокобюджетний фільм (більше 100 млн доларів). До блокбасте-рів можна також віднести такі фільми, як «Термінатор», «Тер-мінатор - 2», «Водний шлях». Еру блокбастерів відкрив тріумфальний успіх фільму С Спіл-берга «Щелепи» (1975). З минулих постановок зі значним кошторисом до розряду блокбастерів потрапили б фільми «Лоуренс Аравійський» (1962) та «Клеопатра» (1963). Починаючи з 1970-х років панівне місце у Голівуді зайняла нова генерація кінематографістів, яких назвали «кінопаростками». їхні «блок-бастери» зі значним кошторисом розраховані в першу чергу на молодіжну аудиторію. Такі гостросюжетні «розважалки» випускають нині повсюдно, їхньому виходу на екрани передують гучні рекламні кампанії, які мають забеспечити їм касовий успіх. Найбільшої слави серед режисерів нового покоління зажили Ф.Ф. Коппола, Дж. Лукас, М. Скорсезе та С Спілберг. їх назвали «кіно паростками», бо вони здобули спеціальну кінематографічну освіту, й на-добуті знання про історію кіно спричинили сильний вплив на їх режисерський почерк. Стрічки Копполи «Хрещений батько» (1972) та Спілберга «Щелепи» (1975) розпочали нову еру «блокбастерів». Блокбастер - це, зазвичай, масштабно-постановочний ви-сокобюджетний фільм, тому й жанри обираються видовищні - фантастичні, пригодницькі, історичні або екранізація голосного бестселеру. Задля більшої гарантії успіху практикують запрошення суперзірок на головні ролі, зйомки зі значним кошторисом, зі складними спецефектами та масовану рекламу, на яку іноді витрачається до третини бюджету. Головне, всі етапи від сюжету до прокату прораховані -успіх заздалегідь спланований, ризик зведений до мінімуму. Блокбастер фактично підмінив собою давніше поняття -суперколос або бойовик - ударний фільм, приречений на гля-дацький успіх. Такі фаворити 11 глядацьких симпатій у більшості випадків стають рекордсменами бокс - офісу (box office - касові збори, раніше так називали скриньку в касі кінотеатру для грошей за квитки) і займають верхні рядки хітпарадів, звідси поняття хіт (hit) - укол, окраса програми, пік популярності. Синонімом блокбастера можна вважати суперхіт - звичайно фільм, який зібрав понад 100 млн дол. У 90-ті з'явилося й поняття мегахіт, коли збори, здолавши позначку в півмі-льярда, почали наближатися до астрономічної 10-тизначної цифри. Так, «Парк Юрського періоду» трохи не дотягнув, а «Титанік» здолав мільярдну позначку. Для порівняння -весь прибуток кіногалузі за рік в Америці близько 6 млрд. Найяскравіший приклад блокбастера за всіма параметрами - «Титанік», який наочно демонструє разючу відмінність світу кіно від реального життя. Якщо у 1912 році потяг до гігантоманії обернувся однією з найвеличніших трагедій, в якій можна угледіти покарання за надмірну самовпевненість, то в 1997 році та ж тенденція сприяла феноменальному успіху. Див. «Кіно категорії «А». БОЛЛІВУД [за аналогією з Голлівудом] - мережа кіностудій в Індії, де випускається щорічно понад 900 ігрових стрічок, тоді, як у Голлівуді - в середньому блидько 270. Такі режисери як Ш'ям Бене-гал і Мрінал Сен зняли кілька стрічок соціального звучання, які з успіхом демострувалися на різноманітних фестивалях починаючи з середини 1970-х років. Однак індійська публіка як і раніше надає перевагу традиційним музичним «маса-ла», що їх випускают кіностудії Бомбея, які у своїй сукупності й відомі як «Боллівуд». ВЕЛИКА ІЛЮЗІЯ - якісна характеристика кіно. Вперше це словосполучення було використане Н. Енджелом в однойменній книзі в 1910 році. Таку ж назву мав і фільм французького режисера Ж. Ренуара, який побачив світ у 1937 році. Щодо кінематографу це словосполучення використовувалось за аналогією з ілюзіонами (кінотеатрами), де здебільшого демонструвалися фільми, в яких життя підмінялося кінематографічним дійством, що видавало бажане за дійсне. Див. «Фабрика мрій», «Великий німий». ВИДОВИЙ ФІЛЬМ - географічний, географо-етногра-фічний, краєзнавчий кіно- або телефільм. Відтворює на екрані природні особливості тієї чи іншої країни або географічного регіону. Демонструє життя й звичаї людей, суспільні відносини, флору та фауну країни. Може показувати різноманітні подорожі, експедиції, мати характер краєзнавчого, етнографічного, археологічного, архітектурного фільму тощо. Форми видового кіно різноманітні - нарис, запис із щоденника, фільм-подорож та ін. 12 13 ГОЛЛІВУД [англ. Hollywood] - центр американської кінематографії, розташований в одному з районів Лос - Анже-леса, штат Каліфорнія, в якому історично були зосереджені головні американські кіностудії; у широкому розумінні - «фабрика мрій», найбільший світовий постачальник комерційної кінопродукції. Спочатку Голлівуд був селом, яке дістало назву від велетенського ранчо, розташованого на його місці наприкінці минулого століття. Кіновиробництво розпочалось у Лос - Анжелесі у 1907 році, а безпосередньо в Голлівуді -у 1913 році, з вестерна Сесіла Б. де Мілля «Чоловік індіанки» (The Squaw Man). До 1920, завдяки швидкому зростанню низки великих студій та виникненню системи кінозірок, тут знімалося близько 800 фільмів щорічно, а сама назва стала символом розкоші, солодкого життя й ілюзорної магії кіно. З кінця 40-х років телебачення стає все більш могутнім конкурентом кіновиробництву, а продюсери й режисери все частіше прагнули знімати фільми там, де це коштувало дешевше: на східному узбережжі або за кордоном. На початок 60-х років більша частина фільмів знімалася незалежними продюсерами, і студійну систему було зруйновано остаточно. Однак символічний Голлівуд продовжує існувати: він виступає своєрідним світоглядом, що тримається на штучних законах і орієнтований на розваги. Він не має фізичних кордонів, бо нині більшість студій не розміщуються на його території, а власне фільми знімаються за його межами. Але Голлівуд як і раніше залишається синонімом американського кіно. У 1923 на помітному місці на вершині пагорба розташували великі 15-метрові літери Hollywoodland, останніх чотирьох літер час не пожалів. Поступово почалося перетворення навколишніх місць у велетенський музей під відкритим небом, Мекку кінофанів. Сьогодні головна тутешня визначна пам'ятка - однойменний з районом бульвар Голлівуд, де знаходиться Алея Слави (Алея зірок), в асфальт якої вмуровано більш ніж дві тисячі мармурових зірок з іменами кі-нокумирів та інших знаменитостей з мистецького світу. Тут же, навпроти схожого на пагоду славетного Китайського кінотеатру, імениті лицедії зали- шають на бетонних плитах свої автографи - відбитки рук, ніг, особливо винахідливі, як Вуп-пі Голдберг, носів і навіть лап -диснеївське каченя Дональд та вівчарка-кінозірка Рін Тін Тін. Назви найближчих вулиць, сусідніх районів і навіть пляжів, на слуху у будь-якого кі-нотелеглядача. Бульвар Сонця, що заходить (Сансет-буль-вар), район Мелроуз, Сант-Мо-ніка, Санта-Барбара, Малібу і, звісно ж, район Беверлі-Хіллз, у центрі якого розташувався ресторан «Планета Голлівуд» - спільне дітище Шварценеггера, Сталлоне та колишнього подружжя Брюса Вілліса і Демі Мур. Так, навіть закусочно-шинкові заклади тут надбання історії, бо багатьма з них володіють мультимільйонери від кіно. Наприклад, Стівен Спілберг, чий ресторан стилізований під підводний човен із відповідною назвою |
Схожі:
|
Книга призначена науковцям, викладачам, аспірантам і студентам філологічних... ... |
Книга розрахована на студентів юридичних факультетів, практикуючих... П68 Пішірисчниііьке право: Навч посіб. / За ред. О В Старцсва. К. Істина, 2006. 208 с |
|
Банківський менеджмент Підручник розрахований насамперед на студентів, які навчаються за спеціальністю “Банківська справа”. Книга буде корисною також студентам... |
Шекспір нам задав. Проблема прозвучала, а хто ж відповіді буде давати? Ця філософія відома всім, а чи біль шість її адекватно розуміє. Чи відрізняє звичайний пересічний люд буденне від ідеального, яке... |
|
Вклонiться, люди, вчителю своєму Доброго дня всім присутнім в залі. Доброго дня всім тим, хто завітав сьогодні до нашої ошадної зали |
ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ДОЛИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ Книга – одвічний супутник людства. І з’явилася вона, в результаті прагнення людини пізнавати та ділитися досвідом, передавати власні... |
|
Чи зможе Інтернет замінити телебачення, книги або театр? На мою думку книга залишиться назавжди, але зміниться її формат та доступ до неї. Вже існує багато електронних бібліотек у тому ж... |
Книга дзеркало життя. Книгу прочитав на крилах політав. Хто вчиться... Мета: Ознайомити з поняттями «каталог», «картотека». Розширити світогляд учнів. Стимулювати пізнавальну активність. Виховувати любов... |
|
Соціологія Герасимчук А. А У розділі, присвяченому організаційній культурі, узагальнено її методологію і визначені засади сучасної культури організації. Для... |
Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса... Рекомендований для курсантів, слухачів офіцерів ЗС України та усіх інших, хто цікавиться даними проблемами |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua