|
|
Скачати 2.46 Mb.
|
|
Тема: Море - Мрія, Щастя і Життя. Образ моря у творчості поета-земляка Анатолія Студецького Мета: познайомити учнів з творчістю поета рідного краю, допомогти усвідомити особливу чутливість поета до величі і краси морських просторів, сприяти вдумливому відношенню до вивчення поезій кримських авторів; розвивати навички виразного читання поетичних творів, уміння їх аналізувати у єдності змісту і форми, розвивати уяву й пам`ять; виховувати любов і повагу до наших земляків, їх творів. Обладнання: портрет, пам`ятка «Засоби виразного читання»,тексти творів, аудіозапис вірша, запис шуму моря, картина Айвазовського «Дев`ятий вал», олівці та папір для малювання. Хід уроку I. Мотивація навчання учнів
Усі дивовижні людські почуття Є різні: величні й малі. Одне з них проходить скрізь наше життя: Любов до своєї землі. Юрій Кирик II.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 1.Бесіда. Звертаючись до епіграфа, звернімо увагу на слова «любов до своєї землі». Як ви розумієте ці слова? Коли ми починаємо любити землю? Що це значить? 2 .Вступне слово вчителя Кожен із нас родом із дитинства, звідти, де ранками зустрічаєш зорю і ловиш сонячних зайчиків, говориш з вітром, дощем, скелею, морем, де у кожному шелесті вчувається музика ніжності і любові. Говорять, щоб пізнати, - треба полюбити, а щоб полюбити, - треба пізнати. Стихії природи будь-які: чи то вітер, чи вода, - завжди захоплювали людину. Коли стоїш на березі моря і довго вдивляєшся за обрій, здається, що і сам стаєш часткою цієї стихії, зливаєшся з її могутністю, величною красою і відчуваєш солоний вітер на вустах, і ніби чуєш розмову вітру з морем.
Учитель. Сьогодні на уроці ми познайомимося з творчістю поета-земляка, твори якого пронизані любов`ю до рідної землі, а наснагою стало Чорне море. Це Анатолій Студецький. Народився Анатолій Васильович Студецький у 1929 році в м. Балта на Одещині. Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету ім. І.І.Мечнікова. Викладач української мови та літератури, літературний редактор, перекладач, кореспондент газет Криму, Києва. Працював у Військово-морських силах України. Автор 12 поетичних і публіцистичних збірок, віршованих романів «Плин», «Блукач». Член Спілки письменників України. Голова Спілки україномовних поетів «Світоч» м.Севастополя, яка була заснована у грудні 2000 року. Назва Спілки походить від слів «світло, сонячний світ» - молоді ростки українського громадського загалу, які мешкають у Севастополі. У Севастополі живе з 1978 року. Рідним краєм для А.Студецького є Одещина – Батьківщина, а Севастополь – друга Батьківщина. Поштовхом до написання творів стала поезія Лесі Українки. 1970 – 2000 рр. – роки творчої праці. Зараз займається написанням публіцистичних статей. У 2006 році готується до виходу публіцистична збірка «Помаранчеве слово», присвячена подіям, які відбулися на майдані. А.Студецький автор громадської, пейзажної та інтимної лірики.
Море і поет Море стиха гомонить. Хвилі слухає поет. Мрія Піснею бринить і Народжує куплет... Ритми, звуки – Божий дар. А наснага – Чорне море – лине- Плине аж до хмар. Де вже Зріють юні зорі. У душі поета спів – твір весняних мрійних хвиль. Лине він на крилах слів Про закоханий ковиль. Море стиха гомонить, Слуха музику поет. Нота Піснею бринить і Народжує куплет.
Словникова робота, пояснення слів. Ковиль (Ковила) – трав`яниста степова рослина родини злакових із вузькими листками та квітами, зібранними в пухнасті волоті; тирса. Підібрати синонім до слова – наснага. (Натхнення) Запитання і завдання.
Підберемо синонім до цього словосполучення (талант)
(Щоб рими і звуки народжували куплет, треба щоб прийшло натхнення або, як говорить автор, - наснага.)
- Які ж рядки римуються? (абаб)
Ви побачили, що кожний рядок закінчується ударною римою. Такою побудовою поет пране чіткіше підкреслити основний зміст поезії.
Отже, для поета важливим є море, бо воно надихає на створення прекрасних віршів, допомагає розквітнути таланту. А щоб цей талант процвітав, треба спостерігати за навколишнім світом, природою, читати твори і відчувати красу слова. Для цього ми продовжимо роботу і познайомимося ще з одним віршем А. Стедецького. Нам пощастило жити біля моря. Ми можемо спостерігати за ним, милим і спокійним, в якому відображається безліч кольорів, безмежність просторів. Воно буває тихим-тихим, що здається, ніби воно застигло, і лише теплий легенький вітерець нагадує, що воно живе, та шепіт хвиль, що лагідно накочується одна за одною на прибережний пісок. А іноді вітер грається з хвилями, розмовляє з ними, бавиться, задивляючись у місячну доріжку на воді. Але море – це невідомість, таємничість, а а його спокій тимчасовий.
6. Яким же бачить А.Студецький Чорне море, біля якого ми живемо? 7.Читання поезії А Студецького «Чорне море» (вчителем або підготовленим учнем) Чорне море На небі яснім й неозорім, Згасає сонячна блакить, Рожевий місяць стрівся з морем І тихо-тихо гомонить. Та враз зринає гул із дна – Й пірнає тиша на глибінь, А вітер хвилю обійма,і вже Хмурніє далечінь. І на безкраїй Оболоні, збуривши Вмить зелену ниву, не баранці,а Білі коні галопом скачуть в ніч Бурхливу. Прудкі, шалені та кипучі, летять На скелю, б`ють у грудь. І, впавши з камінної кручі, Копитять знов буремну путь. Штурмує шторм упертий мис, за Валом вал – і все кипить, і в Лютім гніві пада вниз, де прірва Стогне й клекотить... Шаліє грізне Чорне море,його страшна, скажена лють. Лиш той не знає більше горя, Хто збагнув моря чорну суть. Робота над змістом поезії
Градація (від лат. поступові підсилення) – це стилістична фігура, утворена зіставленням певних мовних одиниць у послідовності поступового наростання чи спадання їхнього смислового або емоційного значення. Письмова робота. Виписати дієслова, які вказують на наростання сили стихії. 9. Повернемося до картини Айвазовського. Чи могла б бути ця картина ілюстрацією до твору А.Студецького? Які епітети можемо адресувати цій картині? 10. Які кольори використовує Студецький у поезії? Які кольори домінують? Творча робота. Замалювати по варіантам кожну строфу. Спробувати пояснити свій вибір. 11. Як же зміну настрою можна передати за допомогою засобів виразного читання? (Повторити засоби виразного читання). 12. Як змінюється темп і інтонація прослідкуємо, створивши партитуру вірша (на листочках, 1 учень біля дошки). 13. Давайте відтворимо красу моря, прочитавши поезію вголос, використовуючи засоби виразного читання. III.Підсумок уроку Творча праця А.Студецького значною мірою втілює його власне уявлення про рідний край, який асоціюється впершу чергу з морем, його суперечливістю, бо море, як і люди, неспокійне, часто змінюється, але в будь-якому стані воно прекрасне, в чому ми сьогодні і переконалися. Під звуки моря ми пригадуємо своє життя, відповідно до стану моря( побувавши біля моря в бурхливий час, ми пригадуємо свої негаразди; дивлячись на спокійне – мріємо про щасливе майбутнє). Отже, море – це і Мрія, і Щастя, і Життя. IV.Домашнє завдання: 1 варіант - спробувати себе на літературній ниві й описати море (прозі чи поетично), яким воно постає у вашій уяві; 2 варіант – підібрати і вивчити напам`ять поезію про море; 3 варіант – виразне читання вірша, що сподобався сьогодні. Література рідного краю (5 клас) Тема: Іван Левченко. Основні відомості про поета. Казка „Кінь і Лиска”. Мета: Стисло ознайомити п’ятикласників з життям і творчістю поета; зі змістом казки „Кінь і Лиска”; розвивати вміння виразно читати поетичний текст; висловлювати власні думки з приводу прочитаного; виховувати правдивість, повагу до праці. Цілі: Учні повинні знати: стислі відомості про поета; зміст казки „Кінь і Лиска”; засоби виразного читання поетичних творів. (Алгоритм цілевизначення) Учні повинні вміти: виразно читати поезію; аргуменовано визначити жанрову приналежність твору; висловлювати власні міркування щодо прочитаного; відворити в кольорі рефлексію роботи на уроці. Тип уроку: Вивчення нового матеріалу. Обладнання: Портрет Івана Левченка, іллюстративний матеріал, твір. Форми роботи: Розповідь учителя; виразне читання; робота в парах; „Мікрофон-1”; бесіда; творчі конкурси. Епіграф: Казка мовиться до діла. Дітки натяк зрозуміли: Завжди правду слід казать Й на чуже – не зазіхать! Хід уроку I. Визначення емоційної готовності учнів до уроку: Кольорове зображення настрою; актуалізація суб’єктивного досвіду та опорних знань; коментар до епіграфу уроку. ( Варіанти: Кінь – це... Вовк – це... Лисиця – це...) II. Цілевизначення і планування: а) Запис власних цілей уроку та обговорення в парах. б) Колективне планування діялності. III. Опрацювання навчалного матеріалу. 1. Перевірка домашнього завдання: а) конкурс художників (Кінь, Лисиця, Вовк). б) взаємоперевірка прислі’їв та записів опису тварин, оцінювання їх. 2. Робота з новим навчальним матеріалом: а) актуалізація суб’єктивного досвіду; б) озвучення очікуваних результатів (Чого я очікую від знайомства з Іваном Левченком?); в) розповідь вчителя про поета; г) читання учнями казки „Кінь і Лиска” (Словникова робота); ґ) виправляння учнів у виразному читанні (Паузи, інтонування, темп, тощо); д) Бесіда: Чи сподобалась казка? Чим? Назвіть головних героїв. Хто приліг відпочити? Що задумала Лиска? Чому з’явився вовк? Що хотіла довести Лиска Коню? Як до цього поставився Кінь? Що подарувала Лиска Коневі? Чи можна це подарувати? Яка головна думка твору? е) виписування слів, що характеризують героя, характеристика образів; є) читання двома, трьома учнями характеристики; ж) метод ПРЕС: довести, що цей твір – казка; IV. Рефлексія та оцінювання: а) Кольорова рефлексія роботи. б) Оцінювання роботи в парі, класі. в) Чи справдилися ваші очікування щодо уроку? (Мікрофон). V. Домашнє завдання: 1. підготувати читання за ролями (обов’язкове); 2. намалювати ілюстрацію до казки; написати власну казку; скласти ребус, кросворд (вибіркове). ДОДАТОК КІНЬ І ЛИСКА Жив та був – коли не знаю – У якімсь заморськім краї, Hе на небі – на землі Кінь-трудяга у селі. Натрудившись раз доволі, Він приліг спочить у полі. На роздоллі, в тиші трав Кінь натомлений дрімав. Снилась осінь. Рідне поле. ... А тим часом біля нього Лиска кралася небога. Бачить хитра – зріє поле: Золоті жита довкола. Скрізь шумує урожай... Дума Лиска: ,,Постривай!” І на поле все гукає: ,,Що за ледар тут дрімає? На землі (як смів!?) моїй Потоптати травостій?” Кінь проснувсь. І слухать став. Потім Лиску запитав: ,,Та невже ж ти землю, мила, На спині сюди носила?” ,,Дурень ти! – кричить ще дужче.- Зна мене тут кожен кущик! І цей став, дощата кладка – Подарунок це від татка. Батьку ж – дід подарував. А йому ще прадід дав! Як не віриш – на суду Я при свідках доведу!” ,,Що ж, судиться – так судиться. Клич-но свідків, як годиться” – Мовив Кінь. Підвівсь і жде, З ким хитрюга підійде. Бачить згодом – як із лісу З сірим Вовком вийшла Лиска. Поспішають... Підійшли І судитись почали. Лиска хвостиком виля І до Вовка промовля: „Ти нам, Вовче, раду дай! Підкажи – чий урожай На просторих цих полях І чия навкруг земля? Не вагаючись і миті, Вовк по-вовчому став вити: „Та твоя ж! Це знають всі!” - І підморгує Лисі: Що, мовляв, тут говорити: Лиски поле – Лиски й жито! Далі Вовк – задля годиться!- Мовив: „Нічого й судиться!” „Ну, от, ледарю пихатий, - Лиска крикнула завзято. - Щоб ти там не говорив – Швидше геть з моїх країв!” „Що ж, - трудяга Кінь зітхнув І до Вовка так звернувсь, - Знаєш, свідку, хоч ледачий, Маю іншу гарну вдачу: В мене попід язиком - Є м’ясце, як із медком. На прощання я б хотів, Щоб його ти попоїв. На, куштуй!” Він рот роззявив – Вовчик в рота морду вставив... Кінь враз – зуби до зубів, Так що Вовк і дух спустив! „За обман лиш так годиться!” Кінь промовив до Лисиці. „Коню милий, пощади!” - І подалі від біди Лиска в ліс мерщій тікає, Ще й Коневі відмовляє: „Землю й жито залюбки Я дарую... Навіки!” - Й не домимрила злоока. Заховалась. І навтьоки. Кінь всміхнувся й гордо мовив: „Ой, не треба! Брешиш знову! Бо усе тут промовля, Що навкруг моя земля!” За серпом пішов до хати. І почав Кінь жито жати. _______________________ Казка мовиться до діла. Дітки натяк зрозуміли: Завжди правду слід казать Й на чуже - не зазіхать! |
| Відбулися звітно-виборчі збори Товариства «Просвіта» Новому Саді відбулися загальні звітно-виборчі збори Товариства української мови, літератури і культури «Просвіта», в роботі яких... |
Презентація книги Андрія Медведєва «У парі з Ангелом» Бібліотекар Рівне Андрій Медведєв. Книга «У парі з Ангелом» видана за сприяння та фінансування Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна».... |
| Аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора) Сегал Л. О. і Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сприяння", (надалі – Товариство), проведена... |
Книга перша Книга друга В змінених формах тіла. О боги,- бо ж од вас переміни,- 3] Задум співця надихніть: відтоді, коли світ народився |
| Книга дзеркало життя. Книгу прочитав на крилах політав. Хто вчиться... Мета: Ознайомити з поняттями «каталог», «картотека». Розширити світогляд учнів. Стимулювати пізнавальну активність. Виховувати любов... |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ І ПОСИЛАНЬ А. П. Кирьянов, С. М. Коршунов Термодинаміка... А. П. Кирьянов, С. М. Коршунов Термодинаміка і молекулярна фізика. Посібник для учнів, під ред. Проф. А. Д. Гладуна. – М.: Просвіта,1987.... |
| Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній,... Книга рекомендована до видання вченою радою Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського (протокол №11... |
Книга призначена науковцям, викладачам, аспірантам і студентам філологічних... ... |
| Книга про Гайдамаччину ХХ століття Книга є збіркою радіопередач авторського циклу Романа Коваля “Отамани Гайдамацького краю”, який в 2000 – 2001 роках прозвучав на... |
Книга перша. Фарисеї за роботою Наводиться чимало маловідомих або і зовсім невідомих фактів щодо майже половини народних депутатів України від БЮТ та вождів цієї... |