В ТА ЗАВДАНЬ ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ) Посібник для студентів ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 030507 Переклад Харків Видавництво НУА 2007

Скачати 2.36 Mb.

Назва	В ТА ЗАВДАНЬ ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ) Посібник для студентів ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 030507 Переклад Харків Видавництво НУА 2007
Сторінка	5/22
Дата	21.02.2016
Розмір	2.36 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Література > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 22

Питання для самоперевірки

Які виділяють умови постановки тире між підметом і присудком, а також між іншими членами речення?
Коли не ставиться тире між підметом і присудком?

Література до теми

Дудка О. О., Українська мова: Довідник / О. О. Дудка, Л. А. Шевелєва. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. – С. 242–243.
Ткаченко Є. М. Українська мова. Пунктуація: Правила, вправи, диктанти / Є. М. Ткаченко. – Х.: Консул, 2001. С. 5–12.
Яцимірська М. Г. Сучасна українська мова. Пунктуація: Навч. посібник / М. Г. Яцимірська. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 2002. – С. 21–35.

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

Вправа 58. Підкресліть в реченнях граматичну основу. Визначте, які з поданих речень є односкладними.

1. Відчиняють вікна. Мов лушпиння, тріскаються пересохлі смужки
(Н. Тихий). 2. Холодно, сумно, під хмарами сірими небо сховалось усе
(Б. Грінченко). 3. Цвітуть каштани. 1 забракло слів (Т. Коломієць). 4. Стало знов темніше... Хмари позвисали (О. Олесь). 5 В тумані лунко плещуть весла
(М. Стельмах). 6. Ліс рубають – тріски летять (Н. тв.). 7. Вийди, о вийди! Я жду тебе, жду! Тихо, і ясно, і пусто в саду (О. Олесь). 8. Сорочки чистої замало у житті. Потрібно сонця, сірника потрібно, щоб вірші не писати в темноті (Д. Павличко).
9 Стою. Дивлюсь. Так тихо-тихо скрізь (П. Тичина). 10. Холодно. Протяг
(Н. Стефурак). 11. Вранці – роси. Марити. Мовчати. Колос. Шум. Волошки. Знов волошки. Материнка, конюшина. Смутку трошки. Вранці – роси. Марити. Мовчати. (В. Чумак). 12. Травень. Цвіт, черешня. Сивіє голова (Н. Стефурак).
13. Крижаніє ріка. Вже немає ні хвилі, ні хмар (Л. Костенко). 14. Зелений шум зелених плес, зелений плюск, зелений сплеск, зелений світ – внизу, вгорі – зелена прозелень зорі (Р. Лубківський). 15. Тихше, тихше! Не диши! Нас почують комиші... (О. Олесь). 16. Вечоріє... В хмарах гори. Обнімає землю сон (О. Олесь).
17. Цілуються в автобусі. Прилюдно. Дивитися і соромно, і нудно. Не бачити б. Заснути (Д. Павличко). 18. Замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли
(М. Рильський). 19. Голова сивіє, чоловік щдурніє (О. Довженко). 20. Дівчинка під парасолькою пускає кораблики по дощовій воді (Н. Стефурак).
Вправа 59. Випишіть з тексту означено-особові речення, підкресліть у них головний член і поясніть його морфологічне вираження.

1. Не завидуй багатому: багатий не знає ні приязні, ні любові – він все те наймає (Т. Шевченко). 2. Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Чистіша від сльози вона хай буде (М. Рильський). 3. Як зараз бачу: з-за ріки – дві кручі, наче маяки: одна зелена, чорна друга...
(А. Малишко). 4. Дишеш і не надишешся тим чистим і пахучим повітрям
(І. Нечуй-Левицький). 5. Відмикаю світанок скрипичним ключем (Л. Костенко).
6. Ідеш, ідеш, а ще й не половина, ідеш, ідеш, хоч добре, не один (Л. Костенко). 7. Не потрапили на Січ і на третій, і на четвертий день, а десь тільки аж через тиждень
(П. Панч). 8. З росою в лузі не зів’яну (Леся Українка). 9. Не тільки дивоказкою багаті і не єдиним хлібом живемо, а тільки чом, коли ні крихти в хаті, тривогою сурмиш, моя сурмо (Б. Степанюк). 10. І знов лечу (Т. Шевченко). 11. Вийду в степ, чи зупинюсь у полі – скрізь високі предківські могили (М. Луків). 12. Жив сей день і ніч щасливо з вами (Леся Українка). 13. Яка не підійма вершина, – триматися будем землі, як рідних осель журавлі (Б. Степанюк). 14. Мої любі, до мене ходіть! Я сама. Поговоримо думами тихо (Леся Українка). 15. Подбати мушу про якусь копійку (Л. Костенко). 16. Бережіть це життя. Іншого ви не знали, того, що гнало нас із торбами по світу. Тож – бережіть (О. Гончар).
Вправа 60. Охарактеризуйте означено-особові речення, підкресліть головний член і поясніть його морфологічне вираження.

1. Тепер ходжу стежками і стежинами і прокладаю шлях крізь болота
(Л. Костенко). 2. Подаруй мені, доле, сто літ і ще день (Д. Павличко). 3. З книжних слів набираємося мудрості й стриманості (Нестор Літописець). 4. Ціную міру, але схиляюся лише перед Безмірним (А. Коваль). 5. Не живемо, а вибачаємось
(Л. Костенко). 6.І ось іду по осінньому лугу, збиваю з трави молоду росу
(Б. Мозолевський). 7. Заболю, затужу, заридаю... в собі, закурличу, а про очі людські засміюсь, надломивши печаль (Б. Олійник). 8. Сійся-родися, колосом розвийся, засівайся, ниво, людям на добро! (В. Симоненко). 9. З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович). 10. За правду, браття, єднаймось щиро (Леся Українка).
Вправа 61. Перепишіть означено-особові речення, підкресліть головні члени у цих реченнях, поясніть їх морфологічне вираження.

1. Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті, досконала. 2. Отак пройду крізь твій великий подив, не зачеплюсь об лагідні слова. 3. Ще поки тепло, заночую в лузі. 4. Іду. Бреду. Захочу то й спочину. 5. Розбиті ноги остужу в росі. 6. Сідай. Спочинь з дороги, брате. (З творів Л. Костенко.) 7. Сестричко мила, що тобі скажу, яку за батька дам тобі пораду: шістнадцять літ тому по споришу і я виходив повнолітнім з саду (Б. Степанюк). 8. Сади свій сад, плекай свої надії (Леся Українка). 9. Разом ходімо в майбутнє (Леся Українка). 10. Немов пилинку, світ мене крутив, ловив я мрію і мету високу, пробач мені, що тяжко завинив, – лишив тебе на старість одиноку (М. Луків). 11.І просить вітер у бійця: постій зі мною до кінця (А. Малишко). 12. Первоцвітом виникаю з веснами на світ (П. Воронько).
13. Пошлем душу аж до бога, його розпитати, чи довго ще на сім світі катам панувати (Т. Шевченко). 14. Для добрих друзів відчиняю дім і маю серця щиру нагороду, хоч деякі із них в житті моїм, як в’ялий лист, обсипались

в негоду
(А. Малишко). 15. Стисну міцно долонями скроні, зіпрусь ліктями на вогку лутку, прилипну чолом до холодного скла і зв’яжу зморений погляд з ліхтаревими плямами на калюжі серед пішоходу (Б. Антоненко-Давидович). 16. Шукайте цензора в собі (Л. Костенко). 17. В праці, на дозвіллі, у коханні не переставайте ні на мить край любить у колос-колиханні, без якого неможливо жить (Б. Степанюк).
Вправа 62. Прочитайте неозначено-особові речення. Знайдіть головний член у них, з’ясуйте його морфологічне вираження. Поясніть причину невизначеності суб’єкта в кожному реченні (суб’єкт невідомий мовцю; суб’єкт не може бути визначеним; суб’єкт не названо з певних причин).

1. Покромсали життя моє на частки, на тьмяну січку слів і суєти
(Л. Костенко). 2. Лиш виведуть те слово із тої в’язі літер, а слово ж без коріння, покотиться, втече (Л. Костенко). 3. Либонь і правду кажуть про гуцула (Леся Українка). 4. Нас зустрічають хлібом-сіллю (Леся Українка). 5. Отож у темінь зореву на в’ялу, скошену траву його поклали у стодолі, забинтували груди кволі (А. Малишко). 6. Об тій порі знайшли їх трьох в оцій долині (А. Малишко).
7. Йому скрутили руки і здали (Л. Костенко). 8. Чи хоч пучечок тої калини мені на груди покладуть (Л. Костенко). 9. І це було в той год страшний, коли п’ятьох старшин козацьких розіп’яли (Л. Костенко). 10. Людей підняли по тривозі за кілька хвилин і вишикували вздовж огорожі (В. Козаченко). 11. Посадили над козаком явір та ялину (Т. Шевченко). 12. Вранці Андрія одвезли в лікарню, в город
(М. Коцюбинський). 13. Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони (Т. Шевченко). 14. Повантажили нас в ешелон – повезли на південь (Г. Тютюнник). 15. Весною в селі встають рано (Г. Тютюнник). 16. Панів за те там мордували і жарили зо всіх боків, що людям льготи не давали і ставили їх за скотів (І. Котляревський).
17. Коли в’яне зелена трава, тоді клепають коси. Тоді пробують коси на палець, гострять коси і мантачать (Остап Вишня).
Вправа 63. Охарактеризуйте узагальнено-особові речення. Підкресліть головний член і поясніть його морфологічне вираження.

1. Дозиметром не виміряєш дози тотального спустошення душі
(Л. Костенко). 2. На кожного вандала культури не настачиш (В. Чемерис).
3. Бережи свою чашу терпіння для кращих часів (В. Чемерис). 4. Свою правду в чужу макітру не наллєш (Ю. Мушкетик). 5, Сійте добре і вічне в межах розумного (Ю.Рибников). 6. Не суди по генералу про життя солдатів (Г. Тютюнник). 7. Не завжди у глибоких водах відшукаєш непорушне дно (О. Теліга). 8. Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся (П. Куліш). 9. З дурнішими од себе не водись, шукай мудріших... (Д. Павличко). 10. Ні питтю, ні їжі не потурайте, ні спанню. (В. Мономах). 11. Копитом до душі не достукаєшся (М. Полотай). 12. Люби природу не для себе, люби для неї (М. Рильський). 13. Віддай людині крихітку себе (Л. Костенко). 14. Думай довго, пиши коротко (А. Коваль). 15. Не розправляй крила у вузькому місці (Л. Сухоруков). 16. Погодуєш рослину – нагодуєш родину. 17.Посієш впору – збереш зерна гору. 18. Стоїш високо – не будь гордим, стоїш низько – не гнися. 19. На годину спізнишся – за рік не доженеш. 20.Дарованом коневі в зуби не дивляться. 21. Що маємо – не дбаємо, а втративши, плачем. 22. Не родися красна, а родися щасна. 23. Чужим добром не збагатієш. 24. Медом кулі не зіпсуєш. 25. Сметаною вареників не збавиш.
26. Бездонної бочки не наллєш. 27. Зробив людям насміх. 28. Набрид гірше гіркої редьки. 29. Намолов сім мішків гречаної вовни. 30. Чужого не хочу, свого не дам
(Н. тв.).
Вправа 64. Прочитайте текст. Визначте в ньому узагальнено-особові речення. Яка їх роль у тексті?

...У своєму житті мені не раз доводилося бачити натовпи, яких я завжди боявся і сторонився. Теперішній же Майдан Незалежності (вживаю цей термін у широкому значенні) притягує, мов магніт. Перебуваючи на ньому серед близьких тобі за духом, вірою, прагненням людей, за годину-другу заряджаєшся такою енергією, якої вистачає надовго для ритмічної роботи твого серця. Майдан надихає, додає нових сил і ніби аж прискорює кровообіг. Тут, у багатотисячному колі співвітчизників, відчуваєш себе Людиною, вільною й незалежною, органічною й невід’ємною часточкою великої громади, здатної впливати на перебіг подій, змінювати їх. Ти мовби оновлюєшся всім своїм єством, відчуваючи, як нарешті вилущується твоя душа із задавненої шкаралупи зневіри, невпевненості, а то й страху перед силами, які досі здавалися нездоланними. І вже не можеш лишатися сам на сам зі своїми сумнівами, ваганнями й болями. Відчуваєш хвилюючу потребу бути серед своїх однодумців і пориваєшся в той людський вир, енергія якого по-новому осяяла, піднесла слова Україна, українці на не бачену досі висоту (3 журналу).
Вправа 65. Перепишіть прислів’я. Підкресліть граматичні основи; визначте вид кожного речення (двоскладне чи односкладне, вид односкладного).

1. Батько хай їде орать – його коні знають, а я піду гулять – мене гості чекають. 2. Проковтнути хочеться, а прожувати ліньки. 3. Скільки вб’єш, стільки в’їдеш. 4. У нероби завжди неврожай. 5. Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
6. Лежачий камінь мохом обростає. 7. День гуляє, три слабий, а на п’ятий – вихідний. 8. Спиш, спиш, а спочити ніколи! 9. Жилося б пишно, їлося б смачно, да працювати лячно. 10. На роботі умліває, а коло миски упріває. 11. Лінивий двічі робить, а скупий два рази платить. Вік звікувати – не пальцем перекивати. 12. Раз опечешся – другий остережешся. 13. Зароблена копійка краще краденого карбованця. Очам страшно, а руки роблять. 14. Тонув – сокиру обіцяв, а витягти топорища шкода. 15. Хвалений борщ надвір виливають. 16. Гадюку як не грій, вона все одно вкусить. 17. Старого лиса не виведеш з ліса. 18. Тяжко тому жити, хто не хоче робити.
Вправа 66. Перепишіть односкладні речення, згрупувавши їх за типами у такій послідовності: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові.

1. Спочинь! На заступ вірний обіпрись, і слухай, і дивись, і не дивуйся
(М. Рильський). 2. Одвінчали геніїв лавром (Л. Костенко). 3. Одплачу, одболію, одлюблю, зроблюся мудра і розважна вельми (Т. Коломієць). 4.Учися чистоти і простоти і, стопчуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині
(М. Рильський). 5. Люблю. Ненавиджу. Згоряю. 1 знов –ненавиджу і люблю
(П. Засенко). 6. Намагайся бути кращим за себе, а не за інших (В. Черняк).
7. Підтримуй дух, розбуркуй думу, вливай огонь в людське чуття. (О. Олесь).
8. Незамінних замінюють першими (А. Коваль). 9. Про щастя втрачене даремно не гадай (О. Олесь). 10. Не називайте чужі речі своїми іменами (Л. Сухоруков).
11. Голубими дощами сто раз над тобою заплачу. 12. Топтали бузковий верес, трусили на голови хвощ. 13. Терплю і мовчки прокладаю щлях. 14. Не бий на сполох в невідлитий дзвін. 15. Ох, не повчайте молодих! Нехай побудуть молодими. 16. Криши, ламай, трощі стереотипи. 17. Їмо плоди із дерева незнання. 18. Прочитай золоті манускрипти, подивися у вічі вікам. 19. Марную день на пошук незримої суті в сутінках понять. 20. Лиш виведуть те слово із тої в’язі літер, а слово ж без коріння, покотиться, втече (3 творів Л. Костенко).
Вправа 67. З’ясуйте вид кожного речення у таких прикладах:

1. Подарунок назад не беруть. – Мені подарували подарунок, намагаюся його повернути, але подарунок назад не беруть. – Я хочу повернути подарунок друзям – не беруть назад подарунка. 2. Чесне діло роби сміло. – Кожен робить своє діло.
3. Нас зустрічали хлібом-сіллю. – Дівчата хвилювались. Зустрічали гостей хлібом-сіллю. Співаю пісню. – Співав пісню. 5. Пахне свіжоспечений хліб. – Пахло скіжоспеченим хлібом.
Вправа 68. Прочитайте безособові речення, знайдіть у них головний член, поясніть його морфологічне вираження.

Визначте різновид безособового речення за будовою:

– речення, головний член якого не потребує другорядних членів;

– речення, головний член якого потребує додатка у формі родового відмінка;

– речення, головний член якого потребує додатка у формі давального відмінка;

– речення, головний член якого потребує додатка у формі орудного відмінка;

– речення, головний член якого потребує прямого додатка.

1. Проса покошено (М. Рильський). 2. Мело, крутило, скаженіло, огортаючи присмерками весь край (О. Гончар). 3. Надворі було тихо, як у хаті
(І. Нечуй-Левицький). 4. Я слухаю ці розмови під дубом, і так мені чогось робиться тоскно, так жалко, що світ споганіє, поки я виросту, і не буде вже сінокосу тоді, ні риби (О. Довженко). 5. Сіро і сумно ставало на заході сонця (М. Коцюбинський). 6. Далеко за річкою горіло і в шибці жевріло, переливалось, палахкотіло (О. Гончар). 7. Кожній людині відкрито в нас дорогу – твори, дерзай (О. Бойченко). 8. Дітям спочатку було дуже чудно (І. Нечуй-Левицький). 9. Між будинком та брукованою вулицею розбито мальовничий палісадник
(І. Ле). 10. Знов повіяло в душу весною, хоч кругом ще біліють сніги (П.Грабовський). 11.І раптом повстанців не стало (І. Ле). Мирославі ще якось щастило (А. Головко). 12. Кілька днів підряд мело дрібненьким колючим сніжком (В. Козаченко). 13. Човна струснуло, поставило майже сторчма, потім знову кинуло (О. Гончар). 14. Тільки блискало у хмарах та ревіли із гір потоки (П.Тичина). 15. Тріском, тупотом, гуркотом стрясло всі поверхи (О. Гончар).
16. І не було в мене ніякої думки в голові (І. Нечуй-Левицький). А об чоловікові не було й звістки (І. Нечуй-Левицький). 17. Святі ворота взято на ланцюг
(Л. Костенко). 18. Хлопців ніде не видно (Є. Гуцало).
Вправа 69. Прочитайте безособові речення. Поділіть їх на групи за морфологічним вираженням головного члена:

– головний член виражений безособовим дієсловом;

– головний член виражений особовим дієсловом з безособовим значенням;

– головний член виражений словом категорії стану;

– головний член виражений предикативною формою на -но, -то.

1. Кожна гілочка на деревах була біла, наче її обмальовано білою фарбою або обсипано кожну цукровою пудрою (Ю. Яновський). 2. Холодно надворі було (А. Тесленко). 3. Все було кинуто на фронт (С. Скляренко). 4. Яшкові не спалося (А. Головко). 5. Треба було возити гній (М. Коцюбинський). 6. Од ріки тягне прохолодою (В. Козаченко). 7. Є ж на світі невезучі люди, яким ні в чому не таланить (М. Стельмах). 8.Їй зробилося душно, немов щось стискало груди
(І. Франко). 9. В повітрі стало тепліше (М. Коцюбинський). 10. Подихнуло на Пилипка вільним холодним повітрям, ущипнуло за ніс (П. Мирний). 11. Дідова оселя снігом покрита, віконця замуровано морозом, двері замело, забило (П. Мирний). 12. А тихо біля тебе, як зачаровано (М. Вороний). 13. Хоча було холодно, проте хуторяни, жаліючи чобіт, прийшли босі, позакочувавши штани вище колін
(О. Гончар). 14. Надворі стало ясно, хоч голки визбируй (І. Нечуй-Левицький).
15. Надворі вже зовсім потемніло (І. Нечуй-Левицький). 16. Багато слів страшних тут наговорено (Л. Костенко). 17. А вже світає. Сумно, сумно, сумно благословляється на світ (М. Луків). 18. Так у мене гарно на душі. Так на серці лагідно і легко (М. Луків). 19. Командира батальйону було викликано за допомогою рації (О. Гончар). 20. Лукії чогось не співається (О. Гончар).
Вправа 70. Прочитайте речення, знайдіть головні члени, поясніть засоби їх морфологічного вираження. Поясніть семантичні різновиди безособових речень (фізичні явища природи, навколишнього середовища, фізичний чи психічний стан людини, її переживання та ін.).

1. І тільки щемно на душі: нема уже Марії (М. Луків). 2. Дивлюся, аж світає, край неба палає... (Т. Шевченко). 3. Зранку було тихо на обох пагорбах (В. Земляк). 4. Колись розказував моряк: їх по Атлантиці носило (Д. Головко). 5. А далі всі кинулись врозтіч, бо інакше не можна було (М. Стельмах). 6. І в нас, і в них – цвіте в маю... (А. Малишко). 7. Обсіялись. Притихло до пори. Одгомоніло і вляглось повсюди (М. Луків). 8. Понасипало кучугури і ліс весь снігом замело
(Л. Костенко). 9. Трохи полегшало. Та сумно на душі (Л. Костенко). 10. Світає, господи світає, земля у росах, як в парчі (Л. Костенко). 11.І віє, духом яблунь та жасмину (М. Луків). 12. Тепліло в жінки на душі, цвіли у вікнах квіти (М.Луків). 13. Чимось особливо рідним повіяло від цього села (Леся Українка). 14. Було свіжо й затишно (Леся Українка). 15. О, як той шлях знаменами кипів, як хвилювався людом на обоччі, і як сльозами застилало очі (М.Луків). 16. І лячно-лячно стало жінці в пустоширокому степу, над яким самотів обведений золотою вологістю місяць (М.Стельмах). 17. Мені немов полегшало відтоді (Л. Костенко). 18. Гей, де ж тебе так, хлопче, забарило? (Л. Костенко). 19. Чи нам за це віддячиться в раю?
(Л. Костенко). 20. Ще осені такої не було (Л. Костенко). 21. Бійцю полегшало
(А. Малишко). 22. Мені страшно й не страшно (М. Луків).
Вправа 71. Прочитайте речення, замініть, де можливо, безособові речення особовими, порівняйте способи вираження головних членів у них.

1. Заморосило осінь у сльозу (Л. Костенко). 2. Заграли знову труби до походу, війнуло громом з Тясмина-ріки (Л. Костенко). 3. Скасовано угоду
(Л. Костенко). 4. Швидко розвиднілося (Леся Українка). 5. Нанесло гори піску
(Н. Рибак). 6. На сизих луках скошено отаву, і літо буйно в береги ввійшло
(М. Рильський). 7. Йому так гарно та смачно світом дрімається (П. Мирний).
8. Пахло чебрецем, свіжою травою (А. Шиян). 9. Чудово, просторо, радісно на придеснянських луках (Ю. Збанацький). 10. Куди не глянь – скрізь розвернулося, зацвіло цвітом (П. Мирний). 11. Стахові стало враз дуже шкода товариша
(Ю. Смолич). 12. В селі оголошено воєнний стан (В. Козаченко). 13. У Пилипка аж похолонуло в грудях (А. Головко). 14. Дихалося вільно, йшлося по землі легко
(Ю. Збанацький). 15. Сьогодні чогось не спалося хлопцеві (М. Стельмах).
16. Пройдено багато сіл, містечок, хуторів (А. Шиян).
Вправа 72. Перепишіть інфінітивні речення, підкресліть у них головні члени, поясніть засоби їх морфологічного вираження.

1. Ну як же можна матері вмирати, коли життя у неї не було (А. Чубинський). 2. Яка не підійме вершина і скільки не ляже доріг, але найсвятіше для сина – ступити на отчий поріг (Б. Степанюк). 3. Як не згадать материнську сльозу, Яка запеклась на моїм рукаві (Б. Степанюк). 4. Як радісно, як сумно вірить в це: нестямне серце у руці тріпоче (Д. Головко). 5. Бодай би вік не бачить цих бояр
(Л. Костенко). 6. Було б одразу присудить до страти (Л. Костенко). 7. Та жить для себе – нащо й жить! (М. Луків). 8. І стежка в житі, і хмарка в зеніті, і жить би та жити на білому світі (М.Луків). 9. Відпочити б з дороги (Леся Українка).
10. Словами серденька не одурити (Леся Українка). 11. Мечем до нього прорубати путь (Леся Українка). 12. Чом же про те не дбати? (Леся Українка). 13. Смертям двом, каже, – не бувати... (А. Малишко). 14. В соняшнику справді трудно впізнати сонце (Леся Українка). 15. Що, може першої любові не дочекатись, не допить?
(А. Малишко). 16. Заснути так, що не почути уві сні таємних землетрусів та розпуки (Д. Павличко). 17. Та що ж лишилось? Піднімати брили (Л. Костенко).
18. Ой ще рано думати про все (Л. Костенко). 19. Було до цих рукою нам подати (Л. Костенко). 20. Може б нам полинути у вирій? (Д. Павличко).
Вправа 73. Перепишіть номінативні речення, підкресліть у них головний член, вкажіть засоби його вираження.

1. Падіння. Вибух. Спалах. Довгий ряд цистерн з бензином. Взвод мотопіхоти. Штабна машина (Л. Дмитерко). 2. Війна. Фронти. Вогню й металу шквал. Дві похоронки сховані в конверті (Л. Дмитерко). 3. Варшава. Театр. Акорди пісенні. Вітальні промови. Овацій грім (Л. Дмитерко). 4. І шум, і спів, і коридори (В. Сосюра). 5. Ночі солов’їні, і заводу дим, і зірниці сині над Дінцем моїм
(В. Сосюра). 6. Ліс і вітер. Ніч зимова (В. Сосюра). 7. Спокійні очі. Сива голова. Жорстка кирея кольору нічного (Л. Костенко). 8. Козацька школа, крита очеретом, благенькі стіни, плетені з лози... три лави, стіл, псалтир і образи (Л. Костенко).
9. Свято матері моєї – спаса, празник яблуні та калача. Стерень вижовклих печальні пасма, скрики журавлиного ключа (Д. Павличко). 10. Черемхова гілка, вечірня пора. Далека сопілка на схилах Дніпра (М. Луків). 11. Калина в пурпурі, дуби (А. Малишко). 12. Чужинський вершник степом скаче, – гримлять копита. Кров і дим (М. Луків). 13. Коні... Кобили... Стригуни... Лошата... Пекло. 14. І гарби, і вози, і возенята. 15. Затих орган... Вечір... А потім уже ніч. 16. Безкрайній степ. Де-не-де його перетинають лісові смуги. 17. А коняка добра! Мужича коняка! 18. Тут батіжний свист, ляскіт, лемент. (З творів Остапа Вишні.) 19. Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто з живих не забуде (О. Довженко). 20. Ніч. Безсилі метелики. Лампа і сніжний папір (М. Рильський). 21. Окоп. Залізниця. Гармата. Дуби, посивілі від пилу. Світанки рожево-сухі (А. Малишко). 22. Жайворон у небі, жита коливання, в мареві тремтливім села і сади... перші і несмілі промені кохання, рейки і вагони, копри і мости (В. Сосюра).
Вправа 74. Прочитайте номінативні речення, визначте їх типи за семантикою (буттєві, описові, оцінні, називні, спонукальні).

I. 1. Сонце! Сонце! Його перші промені вдарили по очерету, по лузі, по плесу... 2. І раптом лясь біля вашого уха: – Дранки! Баби, дранки! 3.1 бугай, і воли, і бички, і бузівки, і корови, і телички. 4. Ранок, морозець. Порипує сніжок. 5.Чудесна київська осінь... Падає листя з київських каштанів. День осінній, але
сонячний, ясний, щедрий. 6. Славнозвісне місто Чигирин. Зелений луг над річкою Тясмин. Неділя. 7. Он лани, он лука, он сіножаті, он ліски, он села. От вам і природа. 8. Ставок... Або Дніпро... Або Ворскла, Псьол, Десна. (З творів Остапа Вишні.)

II. 1. Ах, який чудесний Коропів хутір! (О. Вишня). 2. Слов’янщина! – який величний гук, який широкий і містичне темний (Леся Українка). 3. Хто ж ота, що стала поруч коло гробу? – Королівна (Леся Українка). 4. Гарно як у полі, так би йшов завжди, вітер і тополі. Сонце і сади (В.Сосюра). 5. І знову степ. І знову даль розлога (Л. Костенко). 6. Ось школи знайомої мури (В. Сосюра). 7. Така зима, морози іорданські (Л. Костенко). 8. А суд, а суд! (Л. Костенко). 9. Там бій. Там смерть (Л. Костенко). 10. Немов у лузі та калина колись печальна Україна тепер весела сторона (В. Сосюра). 11. Висохлий степ. Панська пшениця. І потріскані до крові, обвуглені губи женців (М. Стельмах). 12. Високі скирти. Серпень. Спека. Усе так звично: синь ріки... (І. Муратов). 13. – Диви-диви-диви! Он! Он-он-он, поплив! Окунь! (Остап Вишня).

III. 1. Тиша. Сонячно, радісно, тепло. 2. Так тихо тут. Ліс, пагорби, поля та рівний плюскіт скудного потока. 3. Камінних стін тераси димні, закурених поверхів чад. 4. О, коли б буря! 5. Час. Господи! 6. Мертві звуки, неживі слова.
7. Дивись, яка краса! 8. І ось дощі осінніх сліз, і самота, і згасла ватра.
9. Бездиханна глибока тиша і останній сон. 10. То кіннота весела, мушкети, здобуті ще в турків, прапори, як вітрила, над лісом піднесених рук. 11. Тільки б рідного поля зворушлива стрічка! Тільки б сіра солома прабатьківських стріх. 12. Ось краєвид: важке і мертве небо, на обрії – жертовники топіль (З творів Є. Маланюка).
Вправа 75. Прочитайте номінативні речення, визначте їх типи за семантикою (буттєві, описові, називні, спонукальні). З’ясувати стилістичний потенціал цих речень.

Чужії... Темний отвір хати.

Ласкавий блиск жіночої коси.

А потім довго будуть затихати

Десь на печі дитячі голоси..

2. А вітер, вітер, вітер!

Який палючий вітер!

Лиш виведеш те слово з в’зі літер,

А слово ж без коріння, покотиться, втече.

3. Пекучий день... лісів солодка млява...

Смага стежок., сонливиці левад...

Іде гроза, дзвінка і кучерява

Садам замлілі руки цілувать.

4. А що в житті потрібно ще мені?

Одбути всі ці клопоти земні.

Оці останні клопоти одбуть,

Іти туди, куди мене ведуть,

Аби одбути, все уже одбути,

1 щоб не бути, щоб уже не бути!

Л. Костенко

Вправа 76. Зробіть синтаксичний розбір односкладних речень, визначте їх різновид та засоби вираження головних членів.

1. Йдемо крізь ніч, крізь бурю у степу. Крізь дощ і сніг, дебати і дебюти.
2. Жорстокий клекіт бою і дзвін мечів до третьої весни. 3. Ой ні, ще рано думати про все. 4. Війнуло

громом з Тясмина-ріки. 5. Бери мене в свої блаженні сни, Лиш не зроби слухняною рабою. 6. Лиш тихий розпач: вмерти не дали. 7. Їй говорили, а вона не чула. 8. І не минає, не минає, і вже, напевне, не мине. 9. Вже онде щось і сіють у долині. 10. От ми йдемо, Йдемо удвох із ним. 11. Крізь мури в’язниць, по тернах лихоліть – ідуть, ідуть по етапу століть. 12. О, перший біль тих не дитячих вражень. 13. Ловлю твоє проміння крізь музику беріз, Люблю до оніміння, до стогону, до сліз. 14. Ту морквиночку, тую ж квітоньку не прополеш із того світоньку. 15. І тільки степ, і тільки спека, спека, і озерявин проблиски скупі. 16. І той у небі зморений лелека, і те гніздо лелече на стовпі. 17. Не треба думати мізерно. 18. Не страшно їм ні слави, ні хули. 19. Щодня ту ніч, як смерть, перепливаю, Життя, як промінь, сонячний, ловлю. 20. Виходжу в сад, він чорний і худий, йому вже ані яблучко не сниться. 21. Їх рвонуло навідліг. 22. А поки що – ні просвітку, ні дня (З творів Л. Костенко).
Вправа 77. Прочитайте текст, випишіть односкладні речення. Визначте, чим виражений головний член цих речень. Чого досягає автор, поєднавши різні типи речень в одному тексті?

Криниці. З яким пошанівком оспівано їх у піснях, опоетизовано у прислів’ях, возвеличено в легендах. З давніх-давен у багатьох народів з особливою ретельністю охороняли й прикрашали джерела, вважаючи їх святими місцями. Невипадково з криницями пов’язані численні легенди про сховані скарби, хоч ціннішого скарбу, аніж вода, в природі, очевидячки, не існує.

Іменні та безіменні криниці. Скільки їх на безмежній українській землі! Хоч би в якому регіоні України ви побували, вам обов’язково покажуть джерелиці, де зупинялися Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Устим Кармелюк, Олекса Довбуш. Пригадуєте, в Максима Рильського: «Криниця в балці, журавель при ній. Тут, кажуть, воду пив колись Шевченко»? (В. Скуратівський).
Вправа 78. Зредагувати текст відповідно до стилістичних норм. Пояснити стилістичну роль односкладних речень.

Написана Наталією Миколаївною Голуб, курсова робота присвячується дослідженню фразеологічних одиниць сучасної української мови, до складу яких входять компоненти, які є семантично протилежні між собою. У своїй курсовій вона ставила мету, щоб дослідити фразеологізми з сематично протилежними компонетами, а також щоб проаналізувати особливості їх структури та встановити, якими частинами мови можуть виражатися ці конструкції та засоби поєднання антонімічних компонентів.

Робота, яка аналізується, має чітку структуру. Вона складається зі вступу, двох розділів, висновків. У вступі Голуб Н.М. подає праці, присвячені питанням фразеології, визначає актуальність роботи, мету, об’єкт, предмет та завдання дослідження.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 22

Схожі:

Методичні рекомендації для студентів І курсу, які навчаються за спеціальністю Сучасна українська мова (морфологія): Метод рек для студ. І курсу, які навчаються за спец. 030507 – Переклад (кредит модул система)...	Філологія (кредитно-модульна система) Харків Видавництво НУА 2 013 Провідні напрямки масової літератури : для студ. 3 курсу, які навчаються за напрямом підготовки 020303 – Філологія (кредит модул...
Програма матеріалів для вступного іспиту Вступний іспит з російської мови є фаховим випробуванням у процесі оцінювання та відбору абітурієнтів для навчання за спеціальністю...	ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ «ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІХ ТА... «Історія зарубіжної літератури ХІХ та ХХ століть» : для студ. 3 курсу, які навчаються за напрямом підготовки 020303 – Філологія (кредит...
ПРАКТИЧНИЙ КУРС АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ Навчальний посібник з практики усного... Практичний курс англійської мови (англійською та українською мовами). Навчальний посібник з практики усного та письмового мовлення...	Лекційний курс: “Лінгвокраїнознавство” для студентів II курсу Для... «Glorious Revolution»,1688). Bill of Rights (1689) – new constitutional monarchy. Catholicism
Методичні рекомендації для студентів, які навчаються за напрямом підготовки Економіка підприємства / Нар укр акад., [каф екон теорії і права; упоряд. К. В. Астахова ]. – Х. Вид-во НУА, 2010. – 44 с	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА З КУРСУ ІСТОРІЇ... Укладач : ст викладач кафедри іноземних мов та перекладу Богатирьова Олена Євгенівна
Лекційний курс: “Вступ до перекладознавства” для студентів I курсу... В лекціях розглядаються підходи до перекладознавства в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених; аналізуються види та особливості...	КОНТРОЛ І Н Г Контролінг: Навч посібник (для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання спеціальності 050. 201 "Менеджмент організацій")...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання