КОНТРОЛ І Н Г
|
|
Скачати 1.03 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Є.М. КАЙЛЮК К О Н Т Р О Л І Н ГРекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник (для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання спеціальності 7.050.201 "Менеджмент організацій") ХАРКІВ -ХНАМГ – 2004 Контролінг: Навч. посібник (для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання спеціальності 7.050.201 "Менеджмент організацій") / Є.М. Кайлюк. – Харків: ХНАМГ, 2004. – 223с. Розглядаються питання впровадження на підприємствах контролінгу, висвітлюються теоретичні і практичні питання прийняття управлінських рішень на базі управлінського обліку. Рекомендовано для студентів спец. 7.050.201 "Менеджмент організацій".
© Кайлюк Є.М., ХНАМГ, 2004  ЗМІСТ
ВСТУП Створюючи передумови повної економічної самостійності, ринкова економіка висуває тверді фінансові й економічні вимоги до підприємств – працювати ефективно і рентабельно. Обов'язкова умова цього курсу – повне використання внутрішніх можливостей на основі діючої системи внутрішнього обліку і звітності (внутрішньогосподарського обліку). Автори підручника "Контролінг – основа управління бізнесом" Л.А. Сухарева і С.Н. Петренко підкреслюють, що внутрішньогосподарський облік відбиває процес інтеграції традиційних методів обліку, аналізу, нормування, планування і контролю в єдину систему одержання, обробки й узагальнення інформації для прийняття на її основі управлінських рішень і може ідентифікуватися як система контролінгу (с.8). Контролінг – нове явище в теорії і практиці сучасного управління, що з'явилось на перехресті економічного анализу, планування, управлінського обліку і менеджменту. Контролінг переводить управління підприємством на новий якісний рівень, координує й направляє діяльність служб і підрозділів підприємства на досягнення оперативних та стратегічних цілей. Одне з найважливіших завдань контролінгу – це управління прибутком підприємства. Це тому – основне місце в контролінгу займають витрати: їх види, місця виникнення та принципи управління ними. Головним елементом системи контролінгу є управлінський облік, йому в цьому курсу присвячено більше уваги, ніж плануванню, економічному аналізу й менеджменту, що вивчаються студентами як окремі дисципліни. Таким чином, контролінг забезпечує цілісний погляд на діяльність підприємства в минулому, сьогодні й майбутньому, комплексний підхід до вирішення проблем підприємства. Студенти вивчають цю дисципліну після засвоєння курсів менеджменту, маркетингу, статистики, економічного аналізу, планування, та ризику. Основою даного посібника є цикл лекцій з контролінгу, які автор читає на факультеті ″Економіка і менеджмент″ Харківської державної академії міського господарства. Програма курсу розрахована на 54 години, 36 з яких складають лекції, і 18 годин практичні заняття. Програмою охоплені всі модулі, наведені в стандарті освітньо–професійної підготовки студентів із спеціальності ″Менеджмент організацій″, а також додаткові розділи: методи калькулювання витрат, розподіл накладних витрат між продукцією та центрами витрат. Лекції мають достатню кількість прикладів, що дають змогу студентам заочної форми навчання самостійно опановувати курс контролінгу. Друга частина посібника – це завдання для практичних занять. Всього їх 50, що складають 10 варіантів для виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання. Для контролю знань студентів у кінці посібника наведено тести, виконання яких дозволяє оцінити якість знань. Навчальним планом для студентів спеціальності "Менеджмент організацій" передбачаються 54 години лекцій і практичних занять, що розподіляються за темами курсу як показано в таблиці: Розподіл часів дисципліни "Контролінг" за темами
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПЦІЯ КОНТРОЛІНГУ
причини його виникнення Контролінг – це функціонально відособлений напрямок економічної роботи на підприємстві, зв'язаний з реалізацією фінансово-економічної функції у менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень. Слово контролінг1 походить від англійського to control – контролювати, керувати, що, в свою чергу, йде від французького слова, яке означає ″реєстр, перевірочний список″. Але за іронією долі в англомовних джерелах термін ″контролінг″ практично не використовується: у Великобританії і США укоренився термін ″управлінський облік″ (managerial accounting, management accounting), хоча працівників, до чиїх посадові обов'язки входить ведення управлінського обліку, називають контролерами (controller). Власне термін ″контролінг″ прийнятий у Німеччині, звідки він і прийшов спочатку в Росію, а сьогодні і в Україну. Оскільки термінологія тут поки не затвердилася, в Росії використовують обидва терміни: і контролінг, і управлінський облік. Однак термін ″контролінг″ більш інформаційно ємкий, він передає характер цього сучасного явища в керуванні і містить в собі не тільки чисто облікові функції, але і весь спектр керування процесом досягнення кінцевих цілей і результатів фірми. Основна кінцева мета будь-якого комерційного підприємства – одержання прибутку (контролінг можна назвати системою керування прибутком підприємства), але в деяких випадках мета підприємства може бути й іншою, - наприклад, завоювання частки ринку, усунення конкурентів, - тоді контролінг орієнтує зусилля підприємства в напрямку цих цілей, хоча кінцева мета та ж сама – одержання прибутку. Знаходячись на перетині обліку, інформаційного забезпечення, контролю і координації, контролінг займає особливе місце в керуванні підприємством: він зв'язує разом всі ці функції, інтегрує і координує їх, причому не підміняє собою керування підприємством, а тільки переводить його на якісно новий рівень. Контролінг (керування керуванням) є своєрідним механізмом саморегулювання на підприємстві, що забезпечує зворотний зв'язок. Основна мета контролінгу – орієнтація управлінського процесу на досягнення цілей, що стоять перед підприємством. Для цього контролінг забезпечує виконання таких функцій:
Діяльність системи конролінгу ефективна і доцільна там, де функції керування делеговані окремим підрозділам і службам. Саме на це звертають увагу Манн Р., і Майер Є., вказуючи на відмінні риси контролінгу: "... контроль й керування з боку поступається місцем самоконтролю і самоврядуванню, головним завданням яких є підвищення відповідальності окремого працівника (...)". Необхідність появи на сучасних підприємствах такого феномена як контролінг можна пояснити наступними причинами:
Таблиця 1.1 – Основні концепції контролінгу
керування підприємством Структурна схема, що ілюструє роль контролінгу в процесі керування, подана на рис. 1.1. Для того, щоб зрозуміти місце контролінгу в системі керування підприємством, треба пам'ятати, що зміст будь-якої системи керування складається з визначення політики підприємства на тривалу перспективу, координації роботи підрозділів і служб, вирішення поточних завдань ведення бізнесу. Тому першочерговим завданням контролінгу є формування обліково-економічної інформації на підприємстві і забезпечення оптимізації взаємозв'язків і залежностей інформаційних потоків між всіма основними функціями керування (див. рис. 1.1). Таким чином, знаходячись на перетині функцій обліку, контролю, аналізу і планування, контролінг синтезує, зв'язує разом всі ці функції, інтегрує і координує їх, не підміняючи собою ні одну з цих функцій керування, а лише проводить керування підприємством на якісно новий рівень. Слід особливо підкреслити роль контролінгу у виробленні рекомендацій для прийняття управлінських рішень. Більш докладно це питання буде розглянуто в розділі 8.       Рис. 1.1 – Роль контролінгу в процесі управління1.3. Види контролінгу. Сутність стратегічного і оперативного контролінгу Сучасний менеджмент розділяє цілі підприємства на дві групи: оперативні (короткострокові) й стратегічні (довгострокові, перспективні). Контролінг дозволяє здійснювати постійний контроль за досягненнями як стратегічних, так і оперативних цілей діяльності підприємства. 1.3.1 .Стратегічний контролінг Ціль стратегічного контролінгу - забезпечення виживаності підприємства і відстеження руху підприємства до наміченої стратегічної мети розвитку. Встановлення стратегічних цілей починають з аналізу інформації про зовнішні й внутрішні умови роботи підприємства. На етапі стратегічного керування прогноз змін зовнішніх умов відіграє значну роль, тому аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів містить у собі напрямки, які подані на рис. 1.2. Стратегічний контролінг несе відповідальність за обґрунтованість стратегічних планів. Перш ніж здійснювати контроль за досягненням якої-небудь мети, треба установити, наскільки обґрунтовано вона обрана і наскільки реальне її досягнення. Перевірка стратегічних планів включає як мінімум перевірку на повноту планів, їх взаємозгодження і відсутність внутрішніх суперечностей. За результатами проведеної перевірки випливає, чи розробити систему контролю за виконанням плану, чи приступити до розробки альтернативних варіантів стратегічного плану. Якщо обраний варіант стратегічного плану нас влаштовує, то для розробки системи контролю, що стежить за досягненням стратегічних цілей, необхідно обрати області контролю:
Для того, щоб зрозуміти місце контролінгу в системі керування підприємства, необхідно пам'ятати, що зміст будь-якої системи керування складається з визначення політики підприємства на тривалу перспективу, координації роботи підрозділів і служб, вирішення поточних завдань бізнесу. Таблиця 1.2 – Характеристика оперативного й стратегічного контролінгу
 Аналіз внутрішнього середовища Аналіз зовнішнього середовища |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ... Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: Метод вказівки до вивч дисципліни та викон контрол роботи для студ напряму... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua