|
|
Скачати 1.45 Mb.
|
Вправа 141. Випишіть дієслова в три групи: дієслова дійсного, умовного та наказового способів. 1. Як тільки сонце виринуло з-за перелогів і степ усміхнувся до нього рум’яними росами, почули куренівці далекий грізний гуркіт, що все наближався і наближався (Г. Тютюнник). 2. О, коли б люди могли так любити свою батьківщину! (О. Ольжич). 3. Він бігти, а я давай кричати (А. Головко). 4. Не хвали мене в вічі, не гудь поза очі (Нар. творчість). 5. Хай пісня буде щира і неложна, хай чиста правда з неї устає (П. Тичина). 6. Коли б ми плакати могли, Які б річки з очей незрячих, Які б річки із сліз гарячих По Україні потекли! (О. Олесь). 7. А він дивився на неї, на її білі прекрасні руки, на її чисте-пречисте лице, плавав поглядом у тихій воді її бездонних очей, і здавалося йому, що тут, біля них, час зупинився зовсім… (П. Загребельний). Вправа 142. Знайдіть у реченнях безособові дієслова. Які з них можуть уживатися в особовому значенні? Складіть з ними речення, у яких вони виступатимуть як особові дієслова. 1. Ледь-ледь збиралось на досвіт, і мати, вмившись, зодягали чисту сорочку, підв’язувалися карунковим, вишитим у хрестик, фартухом і вилазили на лежанку (В. Скуратівський). 2. В лісі посутеніло. Настав вечір (М. Коцюбинський). 3. Ночі стали короткі й теплі. В такі ночі більше хилить до сну, ніж до спогадів (П. Загребельний). 4. Та найбільше нас здивувало – як це з допомогою простого верболозу можна відшукати джерело? (В. Скуратівський). 5. Безліч шляхів у степу, доріг і стежок. Перехрещені, кривулясті, колінкуваті. Ніби навмисно наплутано їх там, щоб ходити й блукати без краю (В. Підмогильний). 6. Вітер потроху тихшав, і в повітрі світлішало… «Позначається на ранок», – подумала дівчина й сіла на пеньок перепочити (Ю. Слісаренко). 7. На одній саян із дорогого чечемлету був порваний і нашвидко, тут уже, на хуторі, позшиваний докупи, на другій з кунтуша оксамитного відірвано дорогий соболевий комір; третій із сукні повідрізувано золотоглаві брами; ще іншій від сорочки повишарпувано венецькі форботи, перетикані золотими бляшками (Б. Лепкий). Вправа 143. Продієвідміняйте слова спати, танцювати, боятися, ходити, виїжджати в усіх часових формах. Вправа 144. Випишіть дієслова дійсного способу, указавши час, число, особу, рід (де можливо). 1. Живе, як бобер у салі. 2. Нажився, наче зеленого мила ложкою наївся. 3. Пропало життя, як несолена капуста. 4. Нехай вони живуть, як віночки плетуть. 5. Літа пливуть, як вода. 6. Не минеться, як бабі жнива. 7. Занедужала, як згоріла. 8. Пропав, як сіль у воді. 9. Пропадеш ти, як булька на воді. 10. Бійся того, як лихої болесті. 11. Боюся, аж зубами цокочу. 12. Одлягло од серця. (Народна творчість) Вправа 145. Утворіть усі способові форми дієслів, увівши їх до контексту. Узяти, ждати, ганяти, виконувати, грати, лежати, співати. Вправа 146. Визначіть час, число, особу, рід (де можливо) поданих дієслів, утворіть від них інфінітивні форми. Зітхав, випередила, ускочу, притягують, вирішили, попідв’язуємо, радіємо, утворюю, підстрибнеш, розтягується, почорніло, відзначимо, хочеш, страждав, любила, мріялося. Вправа 147. Від поданих дієслів, де можливо, утворіть усі форми наказового способу. Плакати, сміятися, схотіти, сповзти, кататися, набирати, мріяти, затоптати, виїхати, бути, списати, випрати, порвати, збожеволіти, замріятися, заслухатися. Вправа 148. Виконайте морфологічний розбір дієслів із речень. 1. Княгиня Ольга мала єдиного сина, Святослава. Він був відважний та хоробрий (А. Лотоцький). 2. Не плакали б діти, мати б не ридала, Не чули б у Бога вашої хули (Т. Шевченко). 3. Тяжка путь кадриги впирається у суворі гори Анатолії, що здіймаються високо над небесами за смугою круглих горбів, піщаних кіс і пасовиськ (П. Загребельний). 4. «Паличка-гадалочка, – тепло усміхнувся нам колодязник, – а ось побачите, яка вона всевидюща!» (В. Скуратівський). 5. Тепер було літо. Соловейки вже давно замовкли (П. Загребельний). 6. Гей, вдарте в струни, кобзарі, Натхніть серця піснями! (П. Тичина). 7. І смеркає, і світає, День божий минає… (Т. Шевченко). 8. Поете, я не дивуюсь, що любиш хмари (М. Коцюбинський). Дієприкметник. Дієприслівник 1. Яка форма дієслова називається дієприкметником? 2. Які граматичні категорії має дієприкметник? 3. Як творяться активні дієприкметники? 4. Як творяться пасивні дієприкметники? 5. Що таке дієприслівник? 6. Як творяться дієприслівники теперішнього й минулого часу? Вправа 149. Знайдіть у реченнях дієприкметники. Від яких дієслів вони походять? Позначте словотворчі афікси. 1. Розчулена до краю душа жадібно сприймає веселі звуки. 2. Завмирають люди, дрижать їхні плечі від розкритої таємниці, тремтять вії від набіглої щасливої сльози. 3. – Мало тепер чести між людей, – несподівано басовитим голосом одповів кобзар, підводячи до товариства свою голову з невидющими білими очима. Це була замкнена в собі людська істота… 4. Із станції повиходило кілька службовців – переляканих, мовчазних. 5. На небі відбувалося театральне видовище, день померкнув, крізь потемнілі хмари пролилась… осіння холодна блакить… 6. Набої одразу потрапили на пристріляні місця, на блакитні лави ворога. (Ю. Яновський) Вправа 150. Утворіть усі можливі дієприкметники від дієслів. Прибути, оспівати, білити, зачарувати, зів’яти, опасти, кинути, ілюструвати, затремтіти, узути, пиляти, веліти, згоріти, розтати, зіпріти, обернути, краяти, затопити, запрягти. Вправа 151. Випишіть окремо активні й пасивні дієприкметники, позначте їхні суфікси. 1. Пожовклі соснові ґірлянди, паперові прапорці, неохайно прибиті портрети вождів, забруднені мухами й чиїмись пальцями плякати, розстроєне піяніно, на якому вічно хто-небудь вистукує «Інтернаціонала» – все це виглядало холоднувато й незатишно. 2. Стомлені від роботи, посічені зморшками лиця, скуйовджені бороди й навіть замурзані сорочки. 3. Він [Несторенко] довго дивився в сільраді у якісь списки, запитував принишклого писаря й мовчазного, приголомшеного голову, а потім з трьома партійцями ходив по хатах. 4. Він [Несторенко] наспіх перебалакав із Попельначенком, забіг до сільради й за хвилину збіг назад спорохнявілими східцями. 5. У парткомському дворі вже було людно. Стояло багато озброєних, промайнула і зникла в дверях зашнурована ремінцями постать Несторенка. 6. Важко й тихо тупали ноги в поросі, і тільки оркестра за прапорами сумними, опалими акордами тужила в жалібному марші. (Б. Антоненко-Давидович) Вправа 152. Виконайте морфологічний розбір дієприкметників з речень. 1. Чуби у всіх, як обілений льон, очі, як квітки льону, – сині (С. Васильченко). 2. А золота ви не знайдете в розритих могилах, утікатиме воно з ваших рук, мов ртуть (Р. Іваничук). 3. Тільки зверху ясно синіло пишне, кругле, лисніюче небо (І. Нечуй-Левицький). 4. Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був узірцем людської працьовитості (В. Скуратівський). 5. Де-не-де видніється з-посеред того золотого, шумливого та пахучого моря синє, чаруюче око блавату, або квітка куколю, або дівоче паленіюче лице польового маку (І. Франко). Вправа 153. Знайдіть у реченнях дієприслівники, визначіть їх час, позначте суфікси. 1. Шахай клянеться собі, обходячи церкву, зупиняючися перед святим козацтвом на стінах, клянеться не допустити жалости до серця (Ю. Яновський). 2. Хтось, не добігаючи, вистрілив, і ту ж мить за ним безладно запахкали постріли (Б. Антоненко-Давидович). 3. Міліціонер, гукнувши з жаху, подався навпростець, а начміліції, облившися потом, випустив револьвер додолу й безтямно відсахнувся назад на сідлі (В. Підмогильний). 4. Вона [мати] стоїть, звівши руки, і зажурно дивиться на мене (М. Хвильовий). 5. Присівши на порозі і схиливши на обіруччя голову, зажурено спочиває ненька… (В. Скуратівський). 6. Після похмурої темної ночі, в котру не переставав хлюскати лапастий дощ, розливаючи великі річки-озера по землі, починало світати (Панас Мирний). 7. Пролизавши язиком замерзлу шибку, сягаючи оком за небокраї, Данько бачив уже свою Каховку містом щастя… (О. Гончар). Вправа 154. Запишіть дієслова, від яких утворилися подані дієприслівники. Укажіть вид дієприслівників, виділіть їхні суфікси. Змагаючися, перемігши, склавши, пишучи, відпочиваючи, стомлюючися, відчинивши, сплячи, помившися, застигнувши, роблячи, нахиляючи, спинивши, наївшися. Вправа 155. Виконайте морфологічний розбір дієприслівників з речень. 1. Василько підвівся, обтріпуючись з снігу, побіг до саней (М. Коцюбинський). 2. Зграї веселих птахів з галасом вилітали з дзвіниці й, покружлявши в повітрі, сідалі на гіллі розлогих верб уздовж церковної огради (М. Старицький). 3. Здавалося, приглянувшись уважніше, можна було помітити, як тривожно ворушилася земля, томлячися бажанням розродитися силою живих істот, що бушували в ній (М. Грушевський). 4. Тихою ходою, ледве ступаючи натомленими ногами по свіжій ріллі, йшов за плугом парубок, Семен Ворон. Сиві круторогі воли, помахуючи рогатими головами, поспішалися з гори в долину на спочинок, бо Семен нині трохи спізнився, доорючи панський лан (М. Коцюбинський). Прислівник 1. Яка частина мови називається прислівником? 2. На які групи за значенням поділяють прислівники? 3. Які прислівники мають ступені порівняння? 4. З якими частинами мови співвідносяться прислівники? 5. У які частини мови можуть переходити прислівники? Вправа 156. У наведених реченнях знайдіть прислівники, розподіліть їх на групи за значенням. Утворіть, де можливо, форми вищого та найвищого ступенів порівняння. 1. А тепер… Що тепер? Моє серце навіки стерпне. На пожежах печалі я пам’ять свою обпалю. Якби ти знав, як солодко, нестерпно і як спочатку я тебе люблю! 2. Мені легко, що вже аж трудно. Мені страшно: забуду пароль. Мене кличе суворо і трубно мій обов’язок, мій король. 3. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, а післязавтра – казкою казок. 4. Я в джунглях була і насилу вибрела. Душі предків приходять навшпиньках, щоб подивитись, кого я вибрала. 5. Як довго йшла до тебе, як нехутко, і скільки ще і сумнівів, і втом! 6. А ти десь там, за даллю вечоровою, а ти десь там, за морем тишини, – так владно, так повільно вичаровуєш мене із ночі, з тиші, з далини… (Л. Костенко) Вправа 157. Розподіліть подані прислівники на групи залежно від того, з якими частинами мови вони співвідносяться. Безвісти, заочі, удвоє, завжди, лежма, навгад, уручну, там, сидьма, уповні, зараз, звідси, ридьма, уволю, по-людськи, угору, утрьох, доверху, наперед, упорожняк, заодно, стоячи, навпоперек, тричі, усюди, лежачи, напоказ. Вправа 158. Серед омонімічних частин мови знайдіть прислівники в наведених реченнях. Поясніть, у які частини мови перейшли прислівники. 1. А деякі так тàк хлиснули, Що де упали – там заснули, Сопли, харчали і хропли; А добрі молодці кружали, Поки аж півні заспівали, – Що здужали, то все тягли (І. Котляревський). 2. Популярність і – забуття… Де логіка? (Т. Салига). 3. Не так-то робиться все хутко, Як швидко оком ізмигнеш… (І. Котляревський). 4. Та найбільше нас здивувало – як це з допомогою простого верболозу можна відшукати джерело? (В. Скуратівський). 5. А я поки до своїх вернуся (Т. Шевченко). 6. [Гебрей:] Ти не раб? [Єгиптянин:] Е, де вже там не раб!.. (Леся Українка). 7. Так-то страшенна хуртовина розгулялась у медом та молоком пливучій Болгарській землі... (Ю. Опільський). Вправа 159. Запишіть десять прислів’їв з прислівниками, з’ясуйте розряди прислівників за значенням. Вправа 160. Виконайте морфологічний розбір прислівників з речень. 1. Граф Адольф скоса поглядає на принцесу, що уважно дивиться у вікно. 2. Принцеса Еліза вмить озирається, дивиться на притихло-здивоване, невинне лице пана доктора – і смішливий усміх мимоволі теплить її уста. 3. Доктор Рудольф побожно цілує ручку, і йому здається, що від неї так само солодко й ніжно йде тонкий аромат, як од сонячного хліба. 4. Принцеса теж простягає руку й раптом невідомо чого густо-густо червоніє. 5. Урочисто застигши й ритмічно цокають чергові апарати. 6. Граф Адольф закінчує доповідь, і йому стає вже трошки душно від гордощів, широченних перспектив і нетерпіння… (В. Винниченко) СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК 1. Яка частину мови називають прийменником? 2. На які групи поділяють прийменники за морфологічним складом? 3. Назвіть значення, які можуть мати багатозначні конструкції з прийменниками. 4. Яку частину мови називають сполучником? 5. Назвіть групи сполучників за морфологічним складом, за семантикою та функціями. 6. Схарактеризуйте групи сурядних сполучників. 7. Які підгрупи сполучників входять до складу групи підрядних сполучників? 8. Дайте характеристику явищам синонімії та омонімії сполучників. 9. Яку частину мови називають часткою? 10. На які групи поділяють частки залежно від місця й ролі в реченні? 11. З якими частинами мови можуть бути омонімічними службові частини мови? 12. У чому полягає особливість вигуку як частини мови? Вправа 161. Перекладіть текст українською мовою, знайдіть службові слова та кваліфікуйте їх як частини мови. Выражение калиф на час связано с именем калифа Гарун-аль-Рашида – светского и духовного главы Багдада, который ради шутки временно передал свою власть другому. Выдав себя за приезжего купца, желающего осмотреть Багдад, калиф попал в гости к молодому багдадцу Абу-Гассану. Хозяин, не подозревая о высоком сане своего гостя, поделился с ним своей самой сокровенной мечтой: хоть один раз отведать сладостей калифской жизни. Подсыпав Абу-Гассану в вино снотворное, Гарун-аль-Рашид приказывает перенести юношу во дворец и оказывать ему калифские почести. Проснувшись, новоиспеченный калиф начинает вкушать райские плоды дворцовой жизни и распоряжаться, как настоящий правитель. (В. Мокієнко) Вправа 162. З поданого тексту випишіть окремо прості, складні та складені прийменники. 1. Вечірня вулиця – в берегах вишневого цвіту (Є. Гуцало). 2. – Що ви таке говорите, бадіко Онуфрію! – кликнув Івоніка, що понад усе любив справедливість і правду… (О. Кобилянська). 3. Тече річка між камінням, Россю прозивають; По тій річці серед ночі Огнища палають (П. Куліш). 4. То, правда, щойно сплив з дахів прозорими окапинами березень, уздовж набережної, з пологих берегів… (В. Качкан). 5. Хочеш, ходімо зараз у парк, зберемо навколо себе цілу ораву хлопців, і ти будеш серед нас, мов цариця (О. Гуреїв). 6. Раптом десь всередині будинку заграв баян і почулася пісня (О. Гончар). 7. Незважаючи на ніж генерала Чудловського, він [Грак] лишився живий і здоровий (О. Чорногуз). 8. Позбавити людину рідної мови – чи то згідно з її волею, чи всупереч їй – аморально: це те ж саме, що підрізати коріння її духовності (В. Русанівський). Вправа 163. Перекладіть українською мовою російські конструкції з прийменником по. У чому полягають особливості вживання цього прийменника в українській мові? По поводу, по подписке, по показаниям очевидцев, по поручению, по предложению, по предъявлению, по прибытии, по приглашению, по приговору, по принадлежности, по принуждению, по распоряжению, по сведениям. |
| О. Л. Плетнєва Українська мова за професійним спрямуванням Українська мова за професійним спрямуванням / О. Л. Плетнєва. – Збірник вправ та завдань для практичних занять і контрольних робіт.... |
Всього Плани практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” / Укладачі: старший викладач... |
| Методичні рекомендації та тематика практичних занять (3-5 семестри) «Українська мова як компонент професійної компетенції. Нормативно-стильові основи професійного спілкування» слід починати зі з’ясування... |
Особливості роботи за підручником «Українська мова. 2 клас» (автор... Віту, вирішення життєво важливих завдань)» (Програма, с. 10), уможливлює зміст навчально-методичного комплекту, до якого входять:... |
| ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Кримінологія” (відповідно до вимог... |
РОЛЬ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА Плани практичних занять з навчальної дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Для студентів денної форми навчання... |
| ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Правова інформація та комп’ютерні технології в юридичній діяльності” / Уклад.: В.... |
М. І. Мирошниченко ВПРАВИ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Методичні рекомендації підготувала Мирошниченко Марія Іванівна – старший викладач кафедри українознавства Одеського національного... |
| ВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ... НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ “ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ” |
Календарно-тематичний план практичних занять для студентів стоматологічного... Календарно-тематичний план практичних занять для студентів стоматологічного факультету |