|
|
Скачати 1.45 Mb.
|
Вправа 52. За допомогою тлумачного словника поясніть значення архаїзмів, доберіть до них сучасні відповідники. Орація, оплать, позаяк, пашпорт, кухва, куафер, гарувати, витія, вольності, рамено, перст, дерга, гамарня, ламентація. Вправа 53. Визначіть стилістичну належність поданих слів: стилістично нейтральне, книжне, розмовне, народно-поетичне, церковне. Крутихвіст, підручник, лежебок, повелитель, книга, лоно, лоцманувати, ладо, людина, людинознавство, меценатство, мізинка, нажужмити, амвон, батько, напролом, одкровення, учитель, невдаха, панацея, однокашник, мріяти, панібрат, первоначало, лампада. Вправа 54. У наведених уривках текстів знайдіть жаргонну й арготичну лексику. З якою метою автор використав її? 1. Антін оглядав більярдну і чекав на партнера собі або принаймні хотів подивитися на цікаву партію. Один з тих, що сиділи на лаві, славетний майстер «американки», вірмен, прозваний Колька Кривий, гукнув Антонові: – Петлюро, може, вдаримо по маленькій? Для розваги по троячці! Антін підморгнув йому хитренько і відповів у тон: – А може, ти б пішов із твоєю троячкою. Мабуть, за душею й п’ятака немає. – Давай, Петлюро, гроші в лузу. 2. – Скидай, говорю, благородіє, пагони; довольно вашему брату плетувать у такому виді, довольно! Він ще мені не хоче. Розсердився, говорю – буржуйська ти рожа, знаєш, амбу зроблю, сіпнув пагони і канец. Ти, говорю, їдрьона ковінька, мене під арешт садовив – о. (О. Копиленко) Вправа 55. З’ясуйте, яке емоційно-експресивне забарвлення (вульгарне, пестливе, зневажливе, фамільярне, лайливе, урочисте, іронічне) мають слова. Матінка, начхати, мурло, лебедик, лафа, свиня, ледащо, нувориш, розтелепа, свинка, стяг, шахер-махер, човник, ягня, лялечка, скупердяй, мста, мудрагель. Вправа 56. З поданих речень випишіть авторські неологізми. Чи можна замінити їх на загальновживані? 1. І сонце – твоє, простопадне – кипить. Тугий небокрай, погорбатілий з люті гірких дорікань (В. Стус). 2. Прощай, морська корово із Командорських островів! Чудовисько, релікт, створіння ластогруде (Л. Костенко). 3. О життя, громострільний коваль, І ти, кузня – земля громовиць, Я, ваш син, – хуртовина і сталь, Ваша міць (М. Хвильовий). 4. О, так залетіли далеко В такий голубіючий ірій, Білопіняве пір’я стелили Над селами хмари… (М. Йогансен). 5. Під блакиттю весняною сушить березень поля, і співає підо мною очервонена земля… І дзвенять стожарно дуги: Мир хатам убогим! Мир!.. (М. Драй-Хмара). 6. Дзвенять хрущі, цвітуть черешні, Дівчата водять журавля. А вечір ловить на гнуздечку Золотогривого коня (С. Бен). ФРАЗЕОЛОГІЯ 1. Які основні завдання фразеології як розділу науки про мову? 2. Що розуміють під фразеологізмом? Назвіть основні ознаки фразеологізму. 3. У чому полягає семантична класифікація фразеологізмів? 4. На які групи поділяються фразеологізми з точки зору граматичної структури? 5. Які шляхи поповнення фразеологічного фонду сучасної української мови? 6. Схарактеризуйте системні відношення у фразеології (явища багатозначності, синонімії, антонімії, варіантності). 7. Що Ви знаєте про походження й джерела української фразеології? Вправа 57. Випишіть з речень фразеологізми, поясніть їх значення. 1. А ти був крила опустив: не журися, козаче, отаманом будеш (Ю. Збанацький). 2. Швидко біг: боявсь спізнитись, Щоб в дурних не опинитись (О. Олесь). 3. Пароплав, на якому він мав повезти міни, полетів у повітря біля турецьких берегів (Ю. Яновський). 4. Дивись, а у нього волосся сивіє, Поглянь, вже у нього і серце розбите (М. Коцюбинський). 5. За віщо у вас там взялося? З якого побиту горщика розбили? (М. Кропивницький). 6. В голові у Соломії розвиднілось. Жах її щез без сліду (М. Коцюбинський). 7. А художник, правда, мовчав, але пив теж добре, потім тільки розв’язав язика (О. Корнійчук). Вправа 58. До поданих слів і словосполучень доберіть відповідні фразеологізми. Завдавати кому-небудь душевного болю; пригощати кого-небудь; ставити кого-небудь у незручне становище; зовсім не перечити кому-небудь; хто-небудь дуже хитрий, спритний; смерть; у віці немовляти; працювати без старання; прихована, таємна причина; людина, яка погано чує; у різних місцях, подекуди; близько, поруч; незручно, невигідно. Вправа 59. Поділіть подані фразеологізми на групи за допомогою семантичної класифікації. Робити з мухи слона, пиши пропало, досада бере кого, зачепити чиюсь гордість, нуль уваги, сидіти на бобах, намилити голову кому, бепросипне п’янство, брати на пушку кого, викинути зі свого серця, вітер у кишенях свистить, воєнне м’ясо, волосся дибом стало у кого, носити воду решетом. Вправа 60. Визначіть граматичну структуру фразеологічних одиниць. Тихою сапою, без вогню варити кого, хоч у вухо бгай, перша ластівка, хай Бог боронить!, язик розв’язується в кого, серце співає чиє, щоб побила руда глина кого!, куди не гляне око, давати хропака, дама серця, як лис, ходяча енциклопедія, при битій дорозі. Вправа 61. Запишіть усі відомі Вам фразеологізми зі словом ніс. Вправа 62. Доберіть до поданих фразеологізмів синоніми, користуючися словником фразеологічних синонімів. Ні світ ні зоря, і вухом не веде, не до вподоби, вкоротити віку кому, не падати духом, як крізь землю провалитися, причепитися смолою до кого, міряти поглядом, городити теревені. Вправа 63. Запишіть антоніми до наведених фразеологізмів за допомогою словника фразеологічних антонімів. Вершкового зросту, шкіра та кості, витикати носа, гнути горба, хоч греблю гати, з легким серцем, аж танцює, подати голос, на чолі, губи в молоці, бути на коні, купатися в золоті, глянути гидко, водою не розлити. Вправа 64. Доведіть полісемію фразеологічних одиниць, увівши їх до складу речень. Голими руками не візьмеш кого, вік вікувати, влазити в душу кому, в один голос. МОРФЕМІКА. СЛОВОТВІР 1. Який розділ мовознавства називається морфемікою? 2. Розкрийте поняття морфа й морфеми. 3. Чим відрізняються аломорфи й морф-варіанти? 4. Схарактеризуйте словотвір як розділ мовознавства. 5. Що розуміють під продуктивним і непродуктивним словотворчим типом? 6. Дайте визначення поняття словотворче значення. 7. Який зміст укладають у терміни словотворчий ланцюжок, словотворче поле? 8. Схарактеризуйте поняття мотиваційного й мотивованого слова. 9. Дайте характеристику поняття основа. Чим відрізняється непохідна й похідна основа? 10. Які частини слова називаються твірною основою, формантом? 11. З’ясуйте зміни, які можуть відбуватися в морфемній будові слова в процесі історичного розвитку мови. 12. Схарактеризуйте афіксальні й безафіксний способи словотвору. 13. Дайте характеристику способам словоскладання, основоскладання, абревіації. 14. Які способи словотвору називаються неморфологічними? Вправа 65. У поданих словах виділіть кореневі аломорфи. Зверніть увагу на чергування голосних і приголосних звуків. День, дня, денний; учень, навчити, неук; вечір, увечері, звечора; дрож, дрижати; кров, кривавий; бік, збоку, бічний; нога, ніжка, на нозі. Вправа 66. Доберіть однокореневі слова до слів порив, смішити, коштовний, присадибний. Утворіть словотворчі поля. Вправа 67. Поділіть спільнокореневі слова на морфеми. Побудуйте словотворчі ланцюжки. Лісопарк, лісний, лісник, лісок, лісистий, лісовий, лісовичок, заліснення, лісознавство, праліс, пролісок, перелісок, полісся, лісництво, лісничий, лісочок, лісникувати, лісовоз. Вправа 68. Виділіть префіксальні аломорфи в словах. Підійти, підібрати, підтримати, підозрювати, підождати, підкреслити, підігрів, підогрів; відозва, відійти, відірваний, відскочити. Вправа 69. Виділіть префіксальні аломорфи в словах і встановіть їх словотворче значення. Завеликий, зависокий, заширокий; роз’їхатися, розбігтися, розкидати; під’їхати, піднести; доповнити, додбати, дограти, догуляти; заплакати, заспівати, закричати; вигострити, вигоїти, вигодувати. Вправа 70. Виділіть суфіксальні аломорфи в словах. Людство, козацтво, убозтво, товариство; сільський, запорізький, токмацький, студентський, німецький, французький; олівець, олівця, стілець, стільця; дівчинка, дівчинці, хатка, хатці. Вправа 71. Погрупуйте слова із синонімічними суфіксами. Укажіть спільне значення суфіксів. Материнський, жіноцтво, ходьба, батьків, учитель, студентство, працівник, ходіння, материн, біднота, біганина, електрозварник, куркульня, коров’ячий, бігання, солов’їний, моторист, малеча, пекар, батьківський, діяч. Вправа 72. Випишіть слова з афіксами іншомовного походження. Діалектизм, екзотичний, кадетський, антифашистський, католицтво, супергерой, субординація, ексклюзивний, контрагент, поетичний, сукровиця, екс-президент, дисертант. Вправа 73. Випишіть слова зі зменшено-пестливими суфіксами. Яку стилістичну роль вони відіграють? 1. «Моя сердечна кохана Мотрононько! Уклін мій віддаю вашій милості, моє серденько, а крім того посилаю вашій милості у подарунок книжечку і персник діамантовий, прошу прийняти їх вдячно, а мене в любові своїй неодмінно пам’ятати. Дасть Бог, і краще привітаю. За тим цілую твої вуста коралові, твої руки білі і всі часточки тіла твого білого, моя кохана». (І. Мазепа) 2. У Максима Фулитки дома не було нікого, крім маленьких діточок, що гралися на подвір’ї: хлопчики городили з прутиків кошару, а дівчатка з мокрої глини місили калачі. Діти трохи заморились і перестали гратись, коли побачили чужу жінку. – А де ваша мама? – запитала Ганна Дубовичева дітей. Маленька дівчинка на це не відповіла нічого, тільки своє кучеряве волосся ручкою підгорнула, бо воно затулило її сині оченята. Дівчинка побігла до хати. (Л. Дем’ян) Вправа 74. Установіть значення омонімічних морфем і розподіліть слова за смисловими рядами залежно від змісту омонімічних морфем. Брáтів, дрожки, оздоба, спів, ходила, сани, сидів, проста, назавжди, співи, братíв, товаришíв, зóлота, окуляри, худоба, засів, любили, ходив, самотужки, треба, товáришів, стіна, синіли, золотá, спроста. Вправа 75. Запишіть слова у дві колонки: з похідною й непохідною основою. Синіти, корова, бібліотекар, плановий, володар, дотеп, точильний, брат, горіння, братерський, зенітчик, робота, міський, вибухівка, говіркий, мрійник, щастя. Вправа 76. У поданих словах виділіть кореневі й афіксальні морфеми, визначіть твірну основу. Слово, словник, словесний, словниковий, висловлювати, прислів’я; тривога, тривожити, тривожний, тривожність, тривожно, стривожити, стривожений; село, сільський, селище, поселення, населяти, оселитися, селянство, виселок, заселити. Вправа 77. У поданих словах визначіть морфеми. Які з них є формантами? Прибережний, умиваються, заспівувати, засніжений, об’їжджати, портовик, нещасливий, гарнесенький, лагідність, золотоволосий, тричі, горіння, перехід, закоханий. Вправа 78. Зробіть морфемний аналіз слів. 1. Суглинок, Москва, жовтизна, вітряк, зверхність, порив, стривожений, висловлюють, розписка, підрахунок, повір’я, присадибний, послідовно, перенісся, закінчення. 2. Пригода, малята, відривний, купіль, пересміювалися, найкрасивіший, загоювання, вихований, затримати, грудинка, безвладний, гарненький, підберезник, придунайський. Вправа 79. На основі поданих слів поясніть основні способи словотворення в українській мові. Школярство, чорнозем, жовто-блакитний, учитель, перебіг, дванадцятиповерховий, ХАІ, переписувалися, облвиконком, навперейми, візантійський, обстрілювати, сукровиця, чорноморський, підлісок, АЕС, ощадкаса, юннат, райспілка. Вправа 80. Утворіть способом нульової суфіксації нові слова від поданих. Бігати, кричати, перегукуватися, виростати, ведмідь, п’ять, ревіти, молодий, універсальний, відгуляти, далекий, сто. Вправа 81. Від поданих прикметників утворіть іменники, визначіть способи їх творення, виділіть форманти. Тональний, глибокий, убогий, бідний, зрілий, кволий, широкий, старий, молодий, в‘язкий, високий, азартний, ніжний, далекий, універсальний, веселий, товстий, робітний. Вправа 82. Від поданих дієслів утворіть іменники, визначіть способи їх творення, виділіть форманти. Жаліти, перегукуватися, наблизити, кричати, читати, бігати, виростати, писати, ревіти, відгуляти, складати, вибухати, нищити, горіти, переливати, заспівати, красти. Вправа 83. Від поданих прикметників утворіть дієслова, укажіть спосіб словотворення, виділіть словотвірні засоби. Веселий, сліпий, червоний, синій, брудний, рум’яний, солодкий, дрібний, білий, зелений, темний, світлий, жовтий, порожній, більший, вузький, довгий. Вправа 84. Знайдіть серед наведених слів ті, які утворені способами основоскладання та словоскладання. Правобережжя, залізобетонний, самопізнання, гостроокий, двозначність, горе-учень, вогнеприпаси, землевласництво, загальновідомий, дизель-мотор, напівсвідомий, полудневий, п’ятиярусний, міжобласний. Вправа 85. Подані слова введіть до складу речень як прикметники та як іменники. Яких семантичних, морфологічних і синтаксичних змін зазнали слова в результаті субстантивації? Майбутнє, божевільний, сліпий, німий, ванна, домашні, рідні, чужі, старий, глухий, ланкова, молоді. Вправа 86. Запишіть 10 слів, які утворилися неморфологічними способами. Уведіть їх у речення. Вправа 87. Виконайте словотвірний аналіз слів. 1. Підколінник, самопізнання, міський, складальний, вторгнення, батьківський, корівник, мрійник, перешивати, палій, обернути, малоприємний, ночівля, студентство, машинізувати. 2. Держбанк, життєдайний, забійник, самооборона, доісторичний, чорнобривий, пивоварня, дев’ятсот, безтурботний, жовто-блакитний, завезення, водянистий, літописець, бігом, сінокіс. МОРФОЛОГІЯ 1. Який розділ граматики називають морфологією? 2. Що розуміють під поняттям граматичного значення? Які є засоби вираження граматичних значень? 3. Розкрийте поняття граматичної форми. 4. Як розуміють термін граматична категорія? 5. Що називають частинами мови? Які ознаки їх лягли в основу сучасної класифікації частин мови? САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ Іменник 1. Яку частину мови називають іменником? 2. Назвіть лексико-граматичні розряди іменника. 3. Від чого залежить поділ іменників на назви істот і неістот? 4. Що розуміють під поняттями конкретних і абстрактних іменників? 5. У чому полягає відмінність між власними й загальними іменниками? 6. Які іменники відносять до речовинних? 7. За якими ознаками виділяють збірні іменники? 8. Що відображає категорія числа іменників і в чому вона виражається? 9. За якими ознаками визначають рід іменника? 10. Яка категорія іменника називається відмінком? 11. Від чого залежить поділ іменників на відміни й групи? 12. Які способи творення іменників Ви знаєте? 13. Що розуміють під поняттям субстантивації? Вправа 88. З поданого тексту випишіть іменники. До яких лексико-граматичних розрядів вони належать? Чуємо деколи, що мова наша не багата нюансами, не така витончена, як, скажімо, мова французька. Але звідки ж тоді в українських піснях оця естетична чистота, цнотлива красота, рідкісна милозвучність, звідки таке багатство поетичної символіки і оця мистецька довершеність, музичність образів, що приваблювали і Бортнянського, і Бетховена, і Лисенка, і ще багатьох композиторів-класиків і сучасних. Кажуть, що твір іноді огрублюється в українських перекладах. Може, трапляється і таке, зрештою, ніхто не гарантований від невдач. Але ви прочитайте, скажімо, як Пушкіна перекладав Рильський, як повноцінно відтворені його шедеври в українському слові. (О. Гончар) |
| О. Л. Плетнєва Українська мова за професійним спрямуванням Українська мова за професійним спрямуванням / О. Л. Плетнєва. – Збірник вправ та завдань для практичних занять і контрольних робіт.... |
Всього Плани практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” / Укладачі: старший викладач... |
| Методичні рекомендації та тематика практичних занять (3-5 семестри) «Українська мова як компонент професійної компетенції. Нормативно-стильові основи професійного спілкування» слід починати зі з’ясування... |
Особливості роботи за підручником «Українська мова. 2 клас» (автор... Віту, вирішення життєво важливих завдань)» (Програма, с. 10), уможливлює зміст навчально-методичного комплекту, до якого входять:... |
| ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Кримінологія” (відповідно до вимог... |
РОЛЬ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА Плани практичних занять з навчальної дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Для студентів денної форми навчання... |
| ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Правова інформація та комп’ютерні технології в юридичній діяльності” / Уклад.: В.... |
М. І. Мирошниченко ВПРАВИ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Методичні рекомендації підготувала Мирошниченко Марія Іванівна – старший викладач кафедри українознавства Одеського національного... |
| ВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ... НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ “ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ” |
Календарно-тематичний план практичних занять для студентів стоматологічного... Календарно-тематичний план практичних занять для студентів стоматологічного факультету |