|
|
Скачати 1.45 Mb.
|
Вправа 181. Знайдіть у наведених нижче реченнях складені підмети, визначіть способи їх вираження. 1. Ось вигулькнула з-за гори ціла колонія вітряків (М. Коцюбинський). 2. Навхрест дві зірки скотились і згасли над лісом (М. Стельмах). 3. Безліч довгих днів розлучили нас (С. Крижанівський). 4. Розмовляли ми з тобою сердечно і просто (М. Рильський). 5. «Запрягайте, хлопці, коні» – лине в небо молоде (П. Тичина). 6. Але багато з нас додому не прийшло (В. Сосюра). 7. Феодосійська галерея стала своєрідною школою мариністичного живопису (О. Довженко). 8. Яке це щастя – бачити тебе (І. Муратов). 9. Страшна газова гангрена вразила його руку (О. Довженко). 10. До весни в партизанському загоні нараховувалось біля ста чоловік (П. Панч). 11. Горить на сході мало не половина неба червоним полум’ям (І. Цюпа). 12. Самі ж знаєте, неокласиком бути – силу терпіння треба… А бути сучасним письменником – значно легше (Остап Вишня). Вправа 182. Перепишіть, підкресліть прості дієслівні та прості дієслівні ускладнені присудки, визначіть способи їх вираження. 1. Знаєш, Марку, коли б я був знав те, що тепер знаю, я був би не скомпонував тих повітальних віршів (А. Чайковський). 2. Голка все блись, блись (Леся Українка). 3. Я його давно маю на оці (І. Франко). 4. Лиш нам шуміти будуть віти (В. Сосюра). 5. Він співав би солов’єм, танцював би так, що аж куріло (Ю. Збанацький). 6. Боятися смерті – на світі не жити (Народна творчість). 7. Хай він стане та погляне мені в очі (Є. Маланюк). 8. Перед нами була тиха широка Десна (О. Довженко). 9. Люди орать, а ви руками махать (Народна творчість). 10. Ворог чинив дедалі упертіший опір (О. Гончар). 11. Перестріла мене Галя на вулиці та давай розпитувати про тебе (О. Довженко). 12. Отака серйозна тема, а ви хахоньки! (О. Ковінька). 13. А хтось візьми і пусти чутку (М. Стельмах). 14. Він їхав, їхав, а полю не було кінця (О. Гончар). 15. Галя мов не чула (П. Мирний). 16. В житті мене ти й знать не знаєш… (І. Франко). Вправа 183. Перепишіть, знайдіть дієслівні складені та дієслівні складені ускладнені присудки, поясніть граматичний засіб вираження допоміжного слова. 1. Помалу потім став за розум братися (С. Васильченко). 2. Софія не думала спати лягати (Леся Українка). 3. А дівчата бояться ламати калину, кажуть, що то твої руки (В. Голобородько). 4. Зварич мав нагоду переконатися сам (Р. Купчинський). 5. Демид рад був приїхати додому (Б. Грінченко). 6. Ніхто мене не може присилувати жити на хуторі (І. Карпенко-Карий). 7. Очі не в змозі були одірватися від його карих очей (А. Шиян). 8. Ти зовсім мене не кохала, я був повинен забуть… (О. Олесь). 9. Я не маю сили покинути її (Леся Українка). 10. І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам (І. Цюпа). 11. Через нестатки та злидні мусило хлоп’я перестати ходити до школи (А. Тесленко). 12. Хома був мастак побалакать (О. Гончар). 13. Руки загорілі і нескорені подали напитися мені (П. Филипович). 14. Соломія уже старалася оддячити циганам за рятунок і захист (М. Коцюбинський). 15. Раз Жаба вилізла на берег подивиться та й трошечки на сонечку погріться (Л. Глібов). 16. І жадний примус, жадне зло їх не примусило скоритися! (Є. Маланюк). Вправа 184. Знайдіть іменні складені та іменні складені ускладнені присудки, проаналізуйте засоби вираження допоміжного й іменного компонентів. 1. І ти ясна, і я прозорий, і душі наші мов пісні, і світ великий, неозорий належить нам: тобі й мені (В. Симоненко). 2. Євген наче вражений громом (О. Гончар). 3. Голова в мене – ого-го! (З газети). 4. Очі – два озерця морської води (М. Коцюбинський). 5. Шовкун – не остання спиця в колесі (Панас Мирний). 6. Яке це щастя – жити на землі! (О. Довженко). 7. Книга, що найсильніше на мене враження зробила в моїм житті, – це «Катехізис» Філарета (Остап Вишня). 8. Я – його друг. Це раз. Я – такий негарний. Це – два (В. Винниченко). 9. Тоня за старшу тут (О. Гончар). 10. О рідне слово, хто без тебе я? (Д. Павличко). 11. Весь обшир мій – чотири на чотири (В. Стус). 12. Критика критикою, а тон тоном (Ю. Збанацький). 13. Він рицар був високої мети, він ворог був лукавства і облуди (М. Рильський). 14. Село в снігах, і стежка ані руш (Л. Костенко). 15. Найдавніший час у розвитку планети Земля учені звуть архейською ерою (В. Уткін). 16. Може, ми квітками, може, васильками станем – я і ти (В. Сосюра). 17. Залишилися вільними п’ять кімнат (З газети). 18. А ми не хотіли бути знищеними (Ю. Збанацький). 19. Багіров мусив себе вважати взводом (О. Гончар). 20. Волієш ти птицею стати, у небо злетіти, у вись? (Леся Українка). Вправа 185. Перепишіть, розмежуйте іменні складені й бінарні присудки. 1. З кожним днем життя в циганській хатці робилося тяжчим та тяжчим (М. Коцюбинський). 2. Черешні тут росли високі й розкішні (О. Гончар). 3. Осінь танула, як воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою (М. Коцюбинський). 4. Гонтар повертався додому стурбований (Я. Баш). 5. Ти берізкою лишилась в спогаді моїм (С. Крижанівський). 6. Шлях стелився їм далекий (З. Тулуб). 7. Низина, що приймала вночі фантастичні, непевні форми, видалась удень дуже гарною (М. Коцюбинський). 8. Осінній степ, погойдуючи світло й тіні, лежав тепер у чорних ранах (М. Стельмах). 9. Мелашка стояла ні в сих ні в тих серед хати (І. Нечуй-Левицький). 10. Гайсин ще довго сидів ошелешений (Петро Панч). Вправа 186. Розмежуйте іменні складені й прислівникові складені присудки, визначіть граматичні засоби вираження призв’язкового компонента. 1. Моя хата скраю (Народна творчість). 2. Він не боїться осуду: остання любов – сильніша першої стократ (І. Гнатюк). 3. Це було прекрасно (М. Коцюбинський). 4. Вона прекрасна (З журналу). 5. Полон – це гірше, ніж смерть (О. Гончар). 6. Темрява в садку стала густіша (М. Коцюбинський). 7. Найстрашніше, мабуть, – це собі збрехати (І. Світличний). 8. Сказати – легко, зробити – важко (Народна творчість). 9. Тепер і мені стало лячно (М. Стельмах). 10. Все це було таке чуже та байдуже до Соломіїного горя, ще байдужіше, ніж плавні (М. Коцюбинський). 11. Хай величава мисль безмежжя сфер розоре, аби спокійніше було у небі зорям і зоряніше – людям на землі (Г. Коваль). Вправа 187. У наведених реченнях знайдіть підмети й присудки, поясніть уживання або невживання тире. 1. Зозулі споконвічна суть – роки подарувати людям (А. Таран). 2. Жити – означає любити (Ю. Мушкетик). 3. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова (Панас Мирний). 4. Ми ж вищим розумом озброєні створіння (М. Рильський). 5. Я твій атом, в твоїй я орбіті, і другої не треба мені (В. Сосюра). 6. Нещирий друг мов решето (Народна творчість). 7. А небо тихе і безмовне (В. Сосюра). 8. Життя не нива, ні, вона дорога від бур – до зір (Л. Дмитренко). 9. Любить свій край – це для народу жити… (В. Сосюра). 10. Два на два – чотири (З підручника). 11. Город у Бондарихи – як квітник (М. Волинець). 12. Мовчання – не завжди згода (Народна творчість). 13. Це моя робота (В. Винниченко). 14. Ти – моя любов радості (В. Винниченко). 15. Тигр – ваш (Остап Вишня). 16. Гагара, розуміється, птиця (Остап Вишня). 18. Це – кімната Антоніни Павлівни? (В. Винниченко). Вправа 188. Перепишіть, підкресліть підмети й присудки, схарактеризуйте їх типи. 1. Крові тої витекло чимало… (М. Коцюбинський). 2. Вік прожити – не ниву пройти гомінку (А. Малишко). 3. Не допусти, щоб світ зійшовся клином, і не присни, для чого я живу (Л. Костенко). 4. Я їй розказувати, а вона сміятись та радіти (Марко Вовчок). 5. Іван Франко цікавився не тільки французькими класиками і романтиками, але й символістами (М. Рильський). 6. Покупців у книгарні було всього чоловік п’ять (А. Головко). 7. Мати Федькова хап Федька і так торсонула (В. Винниченко). 8. Те її «Я тебе чекатиму» ніжно юрмилося десь в потаємному куточку Андрієвого серця (З журналу). 9. Став у церкві батько з сином (П. Глозовий). 10. Придержати язика вчасно – то нелегка річ (П. Панч). 11. Спершу був криком напустився на них, але вгамували його одразу (А. Головко). 12. Андрій пішов оглядати руїни (М. Коцюбинський). 13. Ви покинули майструвати, а ми вам нічого не кажемо (І. Нечуй-Левицький). 14. Ти ж майстер на всі руки (С. Бортников). 15. Андрій Григорович терпіть не міг їздити з великим багажем (В. Винниченко). 16. Був я на землі, в небесах літав, соколом міг стать, але ним не став (С. Крижанівський). 17. Ніна звикла всюди бути першою (В. Сосюра). 18. Я йшов останнім і думав про діда Платона (О. Довженко). 19. А от розуміти землю тяжче (М. Стельмах). 20. Першою думкою в Остапа було довідатись, де вони (М. Коцюбинський). Другорядні члени речення 1. Які речення називають поширеними? Непоширеними? 2. Що таке означення? Які типи означень розрізняють? Назвіть способи їх вираження. 3. Який член речення називають додатком? Назвіть типи додатків, схарактеризуйте способи їх вираження. 4. Що таке обставина? Які типи обставин виділяють? Назвіть основні способи їх вираження. Вправа 189. Знайдіть у поданих реченнях означення, визначіть їх тип і спосіб граматичного вираження. 1. Під деревом стояла дивної краси висока молода красуня в білому убранні, в червоній шапочці на голові (І. Нечуй-Левицький). 2. Хочете почути найулюбленішу казку мого дитинства? (В. Дрозд). 3. Знаєш, Наташо, мені Андрій часто нагадує Віктора в молодості (О. Бойченко). 4. Опоєні медовим ароматом бджоли гудуть у білі квітів невидимим хором (Н. Королева). 5. Я дивлюсь на заплакані очі твої, на покірно похилені плечі (В. Сосюра). 6. За одного вченого двох невчених дають (Народна творчість). 7. Сімсот соколят на одній подушці сплять (Народна творчість). 8. Тяжко в світі жити сироті без роду (Т. Шевченко). 9. Сім’ю Вихорів також зустрів цей свіжий луговий запах (Г. Тютюнник). 10. У тихій річці біля латаття плавала дівчинка років семи (О. Довженко). 11. На голові він мав вінок з помарнілих рож (О. Пчілка). 12. Голубиш ідею здійснення мети (П. Тичина). 13. Її хвилювання передається мені (С. Васильченко). 14. Ти рух вперед безумно любиш; ти любиш до кінця іти (П. Тичина). 15. На узбіччі путівця пробивається перша прозелень ромену, тонконогу і споришу (І. Цюпа). 16. І голос Байрона з-за моря лине на голос Кобзаря (М. Рильський). 17. Казкою видається повість про давні часи і давніх людей (І. Франко). 18. Над берегом висів солоний туман од дрібних бризків (М. Коцюбинський). Вправа 190. У наведених реченнях знайдіть прикладки, поясніть правила їх написання. 1. Першу друкарню на Поділлі закладено в селі Панівцях, в семи верстах від міста Кам’янця-Подільського (І. Огієнко). 2. Полковник Кричовський стримано посміхнувся, але разом з тим і гірко скривив уста (П. Панч). 3. І це дівчина-звіроловка, переможниця страхіть усяких! (І. Багряний). 4. І я, здавалось, молодим співаю пісню «Горлицю» (П. Воронько). 4. Вкраїна-мати нахиля нам небо – найвищий, найсвятіший обеліск (М. Дмитренко). 5. За Смотрич-рікою, попід горою, в багрянці зажурений ліс (А. Яворський). 6. Освітлений вогнями, підходить пароплав «Тарас Шевченко» (О. Довженко). 7. Розцвіли дзвіночки-квіти, ніжні дзвони із блакиті (О. Олесь). 8. Часом і той Баглай-студент з’являється (О. Гончар). 9. В Путивлі-граді вранці-рано співає, плаче Ярославна! (Т. Шевченко). 10. Летить бджола-золотоноша – несе пахучий пил зорі (П. Засенко). Вправа 191. У поданих нижче реченнях знайдіть додатки, визначіть їх тип і спосіб граматичного вираження. 1. Ми володарі степу і баских табунів (Л. Костенко). 2. Узяла муки пшеничної, замісила водою (Г. Квітка-Основ’яненко). 3. Софійку аж тіпало від образи та злості (А. Дімаров). 4. Я такої смерті не боюсь! (Є. Плужник). 5. Сім глин беру для віщого замісу, сім вод несу із київських криниць (Н. Кащук). 6. Бажав я для скованих волі, для скривджених кращої долі і рівного права для всіх… (І. Франко). 7. Черниш наказав розвантажити коней і відправити їх назад з двома бійцями (О. Гончар). 8. Відкриття Коперника зробило революцію в світогляді людей, в їхньому розумінні природи та способах пізнання її (З підручника). 9. Він одказував старостам ні се ні те (І. Нечуй-Левицький). 10. І кожне «ні» – вогненне чує «так» (М. Рильський). 11. Учора думав про сьогодні (З журналу). 12. Війна з німцями вибухнула в той рік, коли я закінчував Полтавське землемірне училище (П. Панч). 13. Хіба од верховіть летючий вітер можна відділити?! (М. Рильський). 14. Пожадливого гроші розпалюють, а не насичують (Народна творчість). 15. Сосновий ліс перебирає струни над берегами вічної ріки (Л. Костенко). 16. Старше покоління – свідок іншого життя (М. Коцюбинський). Вправа 192. Знайдіть у поданих реченнях обставини, визначіть їх типи, поясніть способи їх граматичного вираження. 1. Як світ новий з старого збудувать? (Леся Українка). 2. Через шляхи, через мости у надвечір’я голубе під твій улюблений мотив весна пішла шукать тебе (В. Муха). 3. І тридцять літ, і триста літ, зелені склавши крила, верба стояла край воріт і стиха говорила (В. Колодій). 4. Увечері посумую, а вранці заплачу (Т. Шевченко). 5. Нащо, нащо тобі питати, чи я люблю тебе, чи ні… (О. Олесь). 6. Голосов прискорив біг, намагаючись відірватися, віддалитися від надто сильного суперника (В. Собко). 7. Ти ж так мене чекав… казав, що «з фронту скоро Володька галіфе для мене привезе»… (В. Сосюра). 8. Поспішають Подолом трамваї (Г. Чубач). 9. А дуб стоїть незламно всім напастям наперекір (І. Цюпа). 10. Діденко у Вітровій Балці був тепер нечасто (А. Головко). 11. Повечерявши, полягали спати (Панас Мирний). 12. Та при такій погоді треба ще подумати про купівлю (М. Стельмах). 13. Першого грудня 1991 року український народ висловився за свою повну незалежність (З газети). 14. Зопалу я звівся на ноги (Ю. Збанацький). 15. Не кажи нікому, не кажи нікому, що ти своє серце віддала другому. І собі на горе, і мені на муку, тільки залишила пісню про розлуку (Т. Курчик). 16. Батько, зачувши сварку, люто накричав на них (Г. Тютюнник). 17. Чого являєшся мені у сні? (І. Франко). 18. Не міг мені Іван ні сіло ні впало писати любовні листи (В. Винниченко). 19. З двозначності моя душа мертвіє (С. Йовенко). 20. Брати жили, як то кажуть, душа в душу (М. Рильський). Вправа 193. Перепишіть речення, з’ясуйте синтаксичні функції інфінітива. 1. Люди вдивлялися в ясне небо і боялися думати про найстрашніше (А. Бондарчук). 2. Ми йдемо вам відплатить за сльози, кров, за муки (В. Сосюра). 3. Я тобі наказую мовчати, з коня я не зійду (Ю. Яновський). 4. Біда забрала в мене щастя радіти теплому дощу (Г. Чубач). 5. Колись у селах України парубоцтво мало звичай в ніч під Великдень розпалювати вогонь (О. Воропай). 6. Бути чабаном – це не просто прогулюватись з ґирлиґою до степу та їсти кашу чабанську (О. Гончар). 7. На Лівобережжі в ніч під Великдень ходять на кладовище просити прощення у батька і матері ті, кого прокляли покійні родителі (О. Воропай). 8. Один ще змалку вдатний Шпак у Щиглика співать навчився (Л. Глібов). 9. Привели його в світлицю і кажуть співати для прослухання величного товариства… (О. Пчілка). |
| О. Л. Плетнєва Українська мова за професійним спрямуванням Українська мова за професійним спрямуванням / О. Л. Плетнєва. – Збірник вправ та завдань для практичних занять і контрольних робіт.... |
Всього Плани практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” / Укладачі: старший викладач... |
| Методичні рекомендації та тематика практичних занять (3-5 семестри) «Українська мова як компонент професійної компетенції. Нормативно-стильові основи професійного спілкування» слід починати зі з’ясування... |
Особливості роботи за підручником «Українська мова. 2 клас» (автор... Віту, вирішення життєво важливих завдань)» (Програма, с. 10), уможливлює зміст навчально-методичного комплекту, до якого входять:... |
| ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Кримінологія” (відповідно до вимог... |
РОЛЬ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА Плани практичних занять з навчальної дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Для студентів денної форми навчання... |
| ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Правова інформація та комп’ютерні технології в юридичній діяльності” / Уклад.: В.... |
М. І. Мирошниченко ВПРАВИ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Методичні рекомендації підготувала Мирошниченко Марія Іванівна – старший викладач кафедри українознавства Одеського національного... |
| ВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ... НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ “ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ” |
Календарно-тематичний план практичних занять для студентів стоматологічного... Календарно-тематичний план практичних занять для студентів стоматологічного факультету |