|
|
Скачати 1.45 Mb.
|
Вправа 194. Перепишіть, підкресліть другорядні члени речення, визначіть їх типи й поясніть умови їх розрізнення. Виконайте синтаксичний розбір п’ятьох простих речень. 1. Собі на лихо й нам усім на лихо лежиш ти винуватий без вини (З Інтернету). 2. Знов мусить іти до того ж пана, працювати від зорі до зорі… (М. Олійник). 3. На площу вискочив осідланий кінь без вершника (А. Шиян). 4. На схрещенні доріг з села до застави білими стовпами пилюги здіймалися вгору вихори (В. Бабляк). 5. В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання (В. Сосюра). 6. А хто змалював наших босоногих мадонн із сапкою в руках чи серпом на плечі та дитям біля персів?.. (М. Стельмах). 7. Сонце весело сміялось з неба золотим сміхом (Б. Грінченко). 8. Після третіх півнів він вийшов на просторе шкільне подвір’я (М. Стельмах). 9. Вийшла я на Княжу гору глянути на красень Львів (А. Турчинська). 10. З Києвом зв’язували мене далекі згадки з дитячих літ (В. Самійленко). 11. Вона кинулася на шию до своєї матері й гірко заплакала (Б. Грінченко). 12. Високі гори обступають її з трьох сторін амфітеатром (І. Нечуй-Левицький). 13. Під дощем берізка біла край дороги на горбі ронить сльози голубі (М. Шпак). 14. Пшеницю сіяти ми любим для щастя людського й добра (Ф. Малицький). 15. У Вітровій Балці жив його дядько по матері (А. Головко). 16. Можна було подумать, що то кошари для овець, а не хати для людей (І. Нечуй-Левицький). 17. Замислившись, Євген не помітив, як підійшов до нього Роман Блаженко (О. Гончар). 18. Згадка про Наталку дряпнула по душі (Ю. Мушкетик). 19. Способом накладання фарб майстер також підсилює ефект світла (І. Барківський). 20. А по Печерській горі росла тоді скрізь дика пуща (П. Куліш). Односкладне речення 1. Які речення називають односкладними? Назвіть типи односкладних речень. 2. Які односкладні речення називають означено-особовими? Назвіть способи вираження їх головного члена. 3. Схарактеризуйте неозначено-особові речення. 4. У чому полягає особливість узагальнено-особових речень? 5. Які односкладні речення називають безособовими? Назвіть способи вираження їх головного члена. 6. Схарактеризуйте семантичні типи інфінітивних речень. 7. На які групи поділяють односкладні речення іменного типу? Вправа 195. Підкресліть головні члени речення, знайдіть означено-особові односкладні речення, схарактеризуйте морфологічне вираження їх головного члена. 1. Тихе батьківське поле за поліським селом розляглось. Все чекає когось, не діждеться когось (М. Сингаївський). 2. Прощаючись, поклянемося честю ніколи і ні в чому не зраджувати своїй землі, як добрі діти не зраджують свою матір (Ф. Роговий). 3. І всі ми вірили, що своїми руками розіб’ємо скалу, роздробимо граніт (І. Франко). 4. Весна, весна! Радійте, дітки! Ховайте швидше саночки! (О. Олесь). 5. Плекаймо в серці кожне гроно, прозоре диво калинове (Д. Білоус). 6. Нічого не хочу знати про твої особисті справи (І. Драч). 7. Може, на зорі літатимеш сині? (А. Пригара). 8. Живете де? (В. Шевчук). 9. О слово! Будь мечем моїм. Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, осяй мій край і розлетися дощами судними над ним (О. Олесь). 10. Бережи тебе Матір Божа не від болю, а від біди (М. Побелян). 11. Чому ж прощаємось навіки? І нащо вірністю клянемся? (Г. Чубач). 12. Доберемось до озера, обійдемо його й за річкою повернемо на північ (В. Кулаковський). Вправа 196. Підкресліть головні члени речення, знайдіть неозначено-особові односкладні речення, схарактеризуйте морфологічне вираження їх головного члена. 1. Нам наказують зайняти висоту (І. Кочерга). 2. …Живуть тут хлопці-смаглюки й дівчата смаглявки. Десь працюють, десь вчаться, зникають на цілий день і лише надвечір повертаються на свою Веселу (О. Гончар). 3. Село неначе погоріло, неначе люди подуріли, німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть (Т. Шевченко). 4. Ще далеко до Різдва починали готуватися до цього великого зимового свята (С. Килимник). 5. Потім подали друге – чай в алюмінієвих кухлях (Г. Тютюнник). 6. Тебе не питають… (В. Кучер). 7. Цінять його на службі, це правда (О. Гончар). 8. Але з ним не хотіли говорити й відмахувалися від нього рукою (Г. Хоткевич). 9. По цій вечері обдаровували дітей дрібними грішми, яблуками, горіхами, насінням та цукерками… (С. Килимник). 10. Уночі його вели на розстріл (Є. Плужник). 11. Заставляють мене оце м’ять коноплі, грядки шарувати (С. Черкасенко). 12. Ніяких пояснень їй не дали (Ю. Смолич). Вправа 197. Підкресліть головні члени речення, знайдіть узагальнено-особові односкладні речення, схарактеризуйте морфологічне вираження їх головного члена. 1. Він [хліб] – як дання земне людській турботі – ніколи не дається задарма (Г. Коваль). 2. Від сміху меншає лихо (Народна творчість). 3. Розуму за гроші не купиш (Народна творчість). 4. Швидко робить, та переробляє довго (Народна творчість). 5. Ідеш собі один чи ріллею, чи озиминою, чи бур’янами і «витоптуєш» зайця (Остап Вишня). 6. Чистим зерном сійте поле, вродить хліб як море (Народна творчість). 7. Не знайшовши броду, не лізь у воду (Народна творчість). 8. Що маємо – не дбаємо, а втративши – плачем (Народна творчість). 9. Під народними знаннями в етнографії розуміють раціональні уявлення широких кіл населення, набуті шляхом життєвого та виробничого досвіду (З підручника). 10. Розвалену хату не білять на свято (Народна творчість). 11. Просвердлюють дірку у корі свердлом, у ту дірку вставляють очеретину, й сік стікає по очеретині в підставлену посудину (О. Воропай). 12. Цілив у ворону, а попав у корову (Народна творчість). Вправа 198. Підкресліть головні члени речення, знайдіть безособові односкладні речення, схарактеризуйте морфологічне вираження їх головного члена. 1. «Лісова пісня» Лесі Українки може бути названа гімном природі (М. Рильський). 2. Душа моя – пустка холодна й німа… Нічого в тій пустці самотній нема… (О. Олесь). 3. Раптом теплим сяйвом щось їй бризнуло з очей (П. Тичина). 4. Бракує арфі струн, співцеві слів (Леся Українка). 5. А часто хочеться закрити очі кляті, забути все і в затишку глухім кубельце звити, завести свій дім, щасливим бути, як дурак на святі (В. Симоненко). 6. Було раннє надвечір’я, і до щедрості барв паморочилося в голові (В. Дрозд). 7. Вночі захурделило, завіяло, і все село замело снігом (А. Бондарчук). 8. В голові гуло й гриміло куди дужче (Ю. Смолич). 9. На Колимі запахло чебрецем, і руто-м’ятою, і кропивою (В. Стус). 10. Геть за минулим спалено мости (В. Стус). 11. Завдання виконане (З газети). 12. Безлюдно в дорозі. І на душі тоскно, тривожно. Надворі не схоже на весну (П. Кочуба). 13. У дворі не видно було нікого (П. Панч). 14. Весільний хліб, коровай, шишки треба скоро з’їсти, щоб не засохли, бо в молодих «життя всохне» (Л. Артюх). 15. Жаль стало батька (М. Коцюбинський). 16. Час одпочить, попоїсти (А. Тесленко). Вправа 199. Підкресліть головні члени речення, знайдіть інфінітивні односкладні речення, визначіть їх семантичні типи. 1. При вогні не прийнято говорити непристойно (І. Огієнко). 2. Хотілося б зігнати оскому на коронованих главах (Т. Шевченко). 3. Лиш боротись – значить жить (І. Франко). 4. Легко ламати, та важко будувати (Народна творчість). 5. Не повернуть минулого ніколи (М. Рильський). 6. Як у згоді жити, легко й море осушити (Народна творчість). 7. Як про тебе пісню заспівати, коли ти сама – найкраща пісня?! (І. Бердник). 8. Щоб зірвати одну квітку – треба виростити десять (В. Сухомлинський). 9. Арештувати, хто порушить тишину! (В. Барка). 10. Чого ще бажати? (С. Бортников). 11. Роботящим умам, роботящим рукам перелоги орать (Т. Шевченко). 12. Покласти б голову в коліна… Відчути б руку на чолі… (В. Еллан-Блакитний). Вправа 200. Підкресліть головні члени речення, знайдіть односкладні речення іменного типу, визначіть їх типи та способи граматичного вираження їх головних членів. 1. Хата. Соняшник. Дніпром зачатий світ (В. Кушнір). 2. Ніч, місяць, верби, шелестіння, обійми рук і щастя мук, і в невимовному горінні жагучий солов’їний звук (М. Рильський). 3. Два літа. Три літа. А там дивись і в школу помандрує (Я. Мельник). 4. Це Білий Медведик (В. Винниченко). 5. Ось краса! (В. Винниченко). 6. Який же широкий світ! Який же безмежний рідний край (О. Донченко). 7. Що ж за пишнії маки! (Марко Вовчок). 8. Документи! (О. Довженко). 9. Велике ательє; в лівій стіні ззаду – двері в кімнату Рити (В. Винниченко). 10. А людей, людей! без ліку! (Марко Вовчок). 11. Щоб скоріше закінчити обхід, Лец-Отаманів крикнув: – Вартовий! (П. Панч). 12. – Сину мій, дитино моя! – углядівши, скрикнула мати – і кинулась до Петра (Панас Мирний). 13. – Наталю! – гукнув він, коли вона вже підходила до дверей. – Чого вам? – не повертаючись, запитала вона (Панас Мирний). 14. Наталка (докірливо). – Миколо, Миколо… (І. Котляревський). 15. Ніч надворі (З газети). 16. Солов’їні далі, далі солов’їні… (В. Сосюра). Вправа 201. Перепишіть, підкресліть усі члени речення, визначіть тип односкладних речень. Виконайте синтаксичний розбір кількох простих речень. 1. В грудях шпигало за кожним подихом (О. Гончар). 2. Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути, скрикнути тільки: «Мій раю!» – і стратити… (О. Олесь). 3. Сьогодні стрілися, спинились і не зраділи, як колись… (О. Олесь). 4. В тишині таємничої ночі мого щастя нема як нема (Д. Загул). 5. Йому хочеться пити (О. Гончар). 6. І як тепер тебе забути? (Л. Костенко). 7. Весняний сад, квітки барвисті, пісні пташині в вишині, і ти у сяйві і намисті подібна сонцю і весні (В. Сосюра). 8. Лінію долі не зітреш з долоні (Народна творчість). 9. Тепер пора прощатися нам. Будень (Л. Костенко). 10. Гляньте, яка ніч! Яка ніч! (С. Васильченко). 11. Від слова «цукор» у роті солодко не стане (Народна творчість). 12. Нелегко, кажуть, жити на дві хати. А ще нелегше – жить на дві душі! (Л. Костенко). 13. Нікому хустя випрати, головоньку змити (М. Коцюбинський). 14. Плисти б на нові причали! (П. Тичина). 15. Про Андрія забули і думати на селі (М. Коцюбинський). 16. Субота. Ніч. Давно вже спати час. А ви усе чекаєте на… нас (В. Захар’єв). 17. Тремтіння віт, і жах, і насолода, шаленство злив у білому вогні! Ну от і все. Одплачеться природа. Їй стане легше, певно. Як мені (Л. Костенко). Неповне речення. Еквіваленти речень. Приєднувальні конструкції 1. Які речення називають неповними? Чим вони відрізняються від односкладних речень? 2. На які групи поділяють неповні речення? Схарактеризуйте еліптичні неповні речення. 3. Які мовні одиниці об’єднують під назвою еквіваленти речень? 4. У чому особливість приєднувальних конструкцій? 5. Сформулюйте правила вживання тире в неповному реченні. Вправа 202. У поданих нижче неповних контекстуальних і ситуативних реченнях відновіть пропущений член речення. Поясніть написання тире. 1. …А ти згубила діадему, яку знайшла колись в мені (О. Олесь). 2. У тихій річці біля латаття плавала дівчинка років семи. А друга сиділа на березі, Олеся (О. Довженко). 3. Ну, побачимо, чия перемога буде. Я думаю, що кінець кінцем буде моя (В. Винниченко). 4. Ластівка повертається до свого гнізда, людина – додому (Народна творчість). 5. Найулюбленіший колір – жовто-бурий. Запах – фіалка (Остап Вишня). 6. Своєю помстою ви дасте одній людині біль, а другій – надзвичайне щастя (В. Винниченко). 7. Поміж соняхів, ще не розквітлих, мама йдуть. – Куди ви так рано? (А. М’ястківський). 8. Із тварин – найбільше люблю кіз. Із комах – осу (Остап Вишня). 9. Тихо прочинились двері… Із-за них виглянула кругловида акушерка. Усміхаючись, шепнула: – Син… (А. М’ястківський). 10. Буває й навпаки: хвіст рівно шість сантиметрів, а крило тридцять сім або тридцять дев’ять (Остап Вишня). 11. В одній кишені смеркає, а в другій світає (Народна творчість). 12. Ні, Григоре, не моя це пісня. Я не потягну (А. М’ястківський). 13. – А куди ж ти мандруєш, парубче? – Додому (С. Васильченко). 14. Прошу вас до хворої. – Хто хворий? Мати? – Ні (А. М’ястківський). Вправа 203. Перепишіть неповні еліптичні речення, з’ясуйте, який член речення пропущено. Поясніть уживання тире. 1. Ніхто до нас, і ми ні до кого (С. Васильченко). 2. Ну, тут уже у вас пульс із сімдесяти двох ударів зразу на дев’яносто, очі рогом на лоба, і ходором ходить у руках рушниця… (Остап Вишня). 3. Тепер ми знову над морем, і знову наші очі бродять по синій пустелі… (М. Коцюбинський). 4. Із хмарини – теплий дощик (Д. Павличко). 5. Ми з Йосипом Євдокимовичем на човна і до бочки… (Остап Вишня). 6. Ні слова про втому! Ні слова про спокій! (В. Еллан-Блакитний). 7. Край села – чепурненька, нова, бідна хатка в маленькому подвір’ї; за двором – грядка городу, а далі – рівний степ. За хатою маленький, молодий вишняк (С. Васильченко). 8. Спокійного сну вам, карі оченята (А. Тесленко). 9. На інших церквах – ні хрестів, ані золотого блиску (І. Багряний). 10. Він слово, а Карпо йому – десятеро (Панас Мирний). 11. Чого тобі? (П. Панч). 12. На британця – ані тіні уваги (М. Коцюбинський). 13. У спасівку раз мені в волость треба було (А. Тесленко). 14. Життя – єдина мить, для смерті ж – вічність ціла (О. Олесь). Вправа 204. Перепишіть речення, розберіть їх за членами речення. Знайдіть неповні речення, з’ясуйте, чи це двоскладні, чи односкладні речення. Визначіть види неповних речень. 1. І показав зубило, тримаючи його посередині двома пальцями, як цяцьку (Г. Тютюнник). 2. Його помітили не зразу (Є. Гуцало). 3. Я в тютюн. Пірат за мною (О. Довженко). 4. До того всього, сказали, видадуть перегодом ще сірі шинелі з солдатського сукна і шапки (Г. Тютюнник). 5. Де б я не був, а все ж думками лечу в Донеччину свою (В. Сосюра). 6. – Коли так, то вже привезу. – Що? – Вінчальну сукню. – Краще б гарного сватача… – Диви, яка! А тобі своїх мало? (А. М’ястківський). 7. В одне вікно заглядає стара груша, а в друге яблуня (М. Стельмах). 8. На небі, над ожередами, зорі, на землі, під ожередами, зайці (Остап Вишня). 9. У росі фіалки, ріки у тумані… (В. Сосюра). 10. Деруть Рябка, мов пір’я, на галас збіглася двірня: «Що? як? за що?… про що?» (П. Гулак-Артемовський). 11. Моя любове! Я перед тобою (Л. Костенко). 12. Ти далеко від мене, між нами дороги, поля і хрести… (В. Сосюра). 13. Щось гриміло в степу. Гриміло і наближалося (З журналу). 14. За Вітчизну нашу милу вище келихи з вином (П. Коротинський). 15. Не буде засідання. Відклали на восьме (О. Копиленко). 16. Усе ближче гриміло, блискало, будувалося (О. Гончар). 17. Згадується дитинство. Здається дивною казкою (З журналу). 18. І годі про це. Розповідайте краще про себе (А. Головко). Вправа 205. Серед поданих нижче речень знайдіть слова-речення, визначіть їх різновид. Поясніть розділові знаки при них. 1. – Хіба ви думаєте, трудно навчитись читати! – Авжеж, не легко (Панас Мирний). 2. – Це ти, Романку? – Ні, це Володя (А. М’ястківський). 3. – Признався? – Дзуськи! (О. Гончар). 4. Другого дня ввечері вертався Хома від пана. – Ну? – зустріла його на порозі Хима. – Дав. П’ять дав на відробітки, на буряки (М. Коцюбинський). 5. – На гарбі сидітимеш, коні поганятимеш. Добре? – Добре (Остап Вишня). 6. А Круп’як тікає? – Ні. – Ні? (М. Стельмах). 7. – А тс! – застережливо підняв Віталій палець угору (О. Гончар). 8. Геть, привиде війни! (М. Рильський). 9. Ох, жаль мені човна, ох, жаль мого серця! (Є. Гуцало). 10. О ні, ви страшенно добрі, Орисю! (В. Винниченко). 11. Ой! Чи воно там ще високо? Сів. Ху-у-у! Ану підводься, туристе! О-о-ох! (Остап Вишня). 12. Ой леле! жартуючи, я розказав найщиріші свої почування (Леся Українка). 13. Прокляття! Воєвода острозький, напевно ж, про те й не відає (І. Ле). 14. Привіт! Привіт! Куди ж це ви літали, друзі мої найщиріші? (Остап Вишня). |
| О. Л. Плетнєва Українська мова за професійним спрямуванням Українська мова за професійним спрямуванням / О. Л. Плетнєва. – Збірник вправ та завдань для практичних занять і контрольних робіт.... |
Всього Плани практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” / Укладачі: старший викладач... |
| Методичні рекомендації та тематика практичних занять (3-5 семестри) «Українська мова як компонент професійної компетенції. Нормативно-стильові основи професійного спілкування» слід починати зі з’ясування... |
Особливості роботи за підручником «Українська мова. 2 клас» (автор... Віту, вирішення життєво важливих завдань)» (Програма, с. 10), уможливлює зміст навчально-методичного комплекту, до якого входять:... |
| ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Кримінологія” (відповідно до вимог... |
РОЛЬ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА Плани практичних занять з навчальної дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Для студентів денної форми навчання... |
| ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Правова інформація та комп’ютерні технології в юридичній діяльності” / Уклад.: В.... |
М. І. Мирошниченко ВПРАВИ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Методичні рекомендації підготувала Мирошниченко Марія Іванівна – старший викладач кафедри українознавства Одеського національного... |
| ВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ... НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ “ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ” |
Календарно-тематичний план практичних занять для студентів стоматологічного... Календарно-тематичний план практичних занять для студентів стоматологічного факультету |