О. В. Плахоніна, О. Л. Плетнєва СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА МОВА Збірник вправ і завдань для практичних занять Харків «ХАІ» 2009
|
|
Скачати 1.45 Mb.
|
Вправа 120. Виконайте морфологічний розбір прикметників з поданого тексту. 1. До традиції писанкарства на Україні Упродовж віків жінка на нашій землі не тільки виховувала дітей, порала землю, вела господарство, а й залишила помітний слід у народному мистецтві. Зупинюся лише на рідкісному ремеслі – писанкарстві. Ще й нині щовесни через увесь Великодній піст старші жони займаються цим давнім ремеслом. Пишуть вони на курячих яйцях «правдивим воском». Тримають яйце у пальцях лівої руки, а писачок – у правій, ніби ручку, і, ледь торкаючись правим мізинцем яйця, фіксують потрібне положення. Візерунок на писанці виконують розтопленим воском за допомогою писачка рухом від себе. Відповідно до задуманого малюнка поверхню яйця ділять двома, чотирма подовжніми й поперечною смугами. (Є. Клапчук) 2. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами, опоетизована майстрами слова й пензля, вона буде завжди символом добра і надії, її незгасимий вогник світитиметься теплом маминої любові, вірою в доброту, високу людяність, одвічною сподіванкою на чисте небо над нами і світанкову тишу над голубим овидом. У кожного з нас свій вимірок, своє сприйняття, свої критерії до батьківської оселі, але воднораз це родинне вогнище має і вселюдську спільність – звідси ми вимандрували в широкий світ з засвоєними громадянськими цінностями, маминою піснею, нелукавим батьковим напуттям, дідусевими казками і бабусиними вишиванками, теплом і незрадливістю рідного слова. (В. Скуратівський) Числівник 1. Яку частину мови називають числівником? 2. З’ясуйте, у яких морфологічних категоріях числівника значення кількості виражається послідовно, а в яких – непослідовно? 3. Назвіть лексико-граматичні групи числівника. 4. На які групи поділяються числівники за своєю структурою? 5. Поясніть, які особливості мають числівники при відмінюванні. 6. Що Ви знаєте про синтаксичні зв’язки числівника з іменником? 7. Які числівники можна кваліфікувати як інші частини мови? Вправа 121. Випишіть числівники, розподіліть їх на лексико-граматичні групи. 1. На зими нескінчену поему Упала, розтала веснянка – Перша тема На останню білу сторінку (М. Йогансен). 2. Зійшлись обоє на багнетах: Старий-старий і молодий. В одного: – сину, з-під кашкета; В другого: – батьку, одійди (Д. Фальківський). 3. А за нами з тієї безодні, Розпаливши легені котлів, – Одиниці, десятки, сотні Навантажених кораблів (Л. Чернов). 4. Настали ночі темні і глибокі, і в тиші вогкій туляться сади. Спадають німо в течію води і листя, і зірки мільйони роки (М. Вороний). 5. Крови б, крови і сили відерцем Святогором понести до мас!.. Якби можна помножити серце, Я помножив би тисячу раз! (О. Влизько). 6. З вікна видно третину міста – з другого поверху (М. Хвильовий). 7. Я ще не лисий, але вже маю двоє діток і чудову жінку (І. Сенченко). 8. І знову випливли в пам’яті ті два будинки батьківські, і ота «Просвіта», і 1917… (Б. Антоненко-Давидович). 9. Вони зранку ходили двічі в атаку, але Марченко одбив обидві атаки. Шахай маневрував із піхотою на обох флангах… (Ю. Яновський). Вправа 122. Розподіліть числівники на групи: прості, складні, складені. На Русі існувала система літочислення від «Сотворення світу», а еру від «Різдва Христового» запроваджено в Україні, як і в Російській імперії, після Указу Петра I – лише в 1699 р. Це за давньоукраїнським літочисленням був 7208 р. Отже, різниця між цими календарями складає 5508 років. Складність розрахунків історичних дат для України полягає ще й у тому, що з 988 р. Новий рік починався в березні, а з 1492 р. – з 1 вересня. Ці дві системи існували паралельно. Лише в 1582 р. почали Новий рік вважати тільки з 1 вересня… Після християнізації Русь-Україна взяла календар з Візантії. Він прийнятий Юлієм Цезарем у 46 р. до н.ч., тому й зветься юліанським. У ньому рік складається з 365 днів і 6 годин. Це перевершує астрономічний рік на 11 хвилин і 14 секунд. У 1582 р. Папа Григорій XIII реформував цей календар, і новий стиль отримав назву григоріанського. (Г. Лозко) Вправа 123. Запишіть словами й провідміняйте числівники. 1. 5  ; 7; 11; 23; 54; 100; 238; 1591; 1000000.2.  ; 1,5; 8; 14; 35; 90; 400; 729; 1000; 1000000000.Вправа 124. Запишіть словами числівники на позначення часу, ураховуючи всі можливі варіанти. Уведіть їх до питальних речень, де мова йшла б про початок чи закінчення якогось заходу, події тощо. 8.15; 00.00; 12.00; 17.45; 20.30; 16.15; 13.35. Вправа 125. Перекладіть речення українською мовою та запишіть цифри словами у відповідній формі. 1. К 5 прибавить 18. Сумма равна 23. 2. От 42 отнять 15. Получаем остаток 27. 3. Сложить 45 и 108. 4. Разделить 60 на 15. Частное – 4. 5. Умножить 25 на 20. Получим произведение 500. Вправа 126. Запишіть числівники словами, розкрийте дужки. 68 (кілограм), 32 (центнер), 567 (гривня), 4,5 (кілометр), 9  (тонна), 43 (грам), 6(грам), більше 27 (відсоток), 1,5 (градус), 2 (олівець), 3 (стіл), півтори (година), півтораста (долар), менше 11 (гектар).Вправа 127. Запишіть слова, замінюючи цифри літерами. Визначіть, до якої частини мови вони належать. Поясніть правила написання таких слів. 4-котушковий, 3-мільйонний, 4-акордний, 2-вимірний, 4-місячний, 2-хромово-кислий, 3-процентний, 2-ярусний, 4-поверховий, 2-хлористий, 4-відсотковий, 3-канальний, 3-тисячний, 2-валентний, 2-полярний, 3-променевий, 2-мільярдний, 4-ступеневий. Вправа 128. Запишіть десять фразеологізмів із числівниками. Вправа 129. Виконайте морфологічний розбір числівників з тексту. З історії календаря Українці довго дотримувалися юліанського календаря (старого стилю), хоча було кілька спроб запровадження нового стилю, який уже вживався в католицькому світі: в 1773 р., 1798 р., 1812 р. – за панування Польщі, Австрії, але ці спроби не вдалися. У Росії новий стиль було прийнято лише за радянської влади після відділення церкви від держави: за 31 січня 1918 р. настало 14 лютого (таким чином було викинуто з календаря вже зайві 13 днів). У нас в Україні григоріанське літочислення було введено Центральною Радою 1 березня 1918 р. для цивільного вжитку, а в церковному житті залишилося старе літочислення, яке нині відстає від астрономічного на 13 днів. Але при обчисленні історичних дат слід враховувати , що в XVII ст. ця різниця становила 10 днів, у XVIII ст. – 11 днів, а в XIX ст. – 12 днів (бо за кожні 128 років набігає один день). (Г. Лозко) Займенник 1. Яка частина мови називається займенником? 2. Назвіть розряди займенників за значенням. 3. Які займенники мають категорію роду, особи? 4. У які частини мови можуть переходити займенники? 5. Які займенники омонімічні з іншими частинами мови? 6. Назвіть особливості відмінювання займенників. 7. Що розуміють під поняттям прономеналізація? Вправа 130. Випишіть займенники, визначіть їх розряд за значенням. 1. Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціяльна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками… В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу… Ми, українці, нація дуже стара, і свою духовну культуру наші пращури почали творити далеко до християнського періоду на Україні. Разом із християнством Візантія принесла нам свою культуру, але саме свою культуру, а не культуру взагалі. У нас на Україні вже була національна культура, і Володимир Великий тільки додав християнську культуру до своєї рідної, батьківської культури. (О. Воропай) 2. Українська культура була у повній залежності від Візантії. Це давало нам великі користі: з першого джерела могли ми черпати все те, що залишилося по давнім грецькім та римськім світі. Це було величезне багатство знання, досвіду, понять, традицій – щось величаве й неосяжне. Але саме ця велич впливала пригнітливо на молоду культуру України. Як же важко було всі цінності Царгорода пізнати, зрозуміти, перейняти й використати для себе! А хто ж міг відважитися у чому-небудь не довіряти грецьким «філософам», критикувати їх або схотіти їхні знання змінити й доповнити?.. Могутність візантійської книжності й знання приголомшувала наших предків так сильно, що вони ніяк з-під впливу «другого Риму» не могли добутися. (Історія української культури) Вправа 131. Розподіліть займенники на групи: 1) ті, що співвідносяться з іменниками; 2) ті, що співвідносяться з прикметниками; 3) ті, що співвідносяться з числівниками. 1. Гнат – Ной. Будинки ті – ковчег. І плавають вони по бурхливих хвилях революції (У. Самчук). 2. Чого тобі шкода? (Т. Шевченко). 3. Скільки з уст народу нашого можна почути легенд, переказів, скільки пісень, приказок, співаночок, оповідок..! (С. Насаль). 4. Роки беруть своє, і від того крадькує невтішна думка: а що, як ураз відійде найдорожча тобі людина, хто ж тоді зустрічатиме в рідному обійсті? (В. Скуратівський). 5. – Як так, то й так, – мирно промовив цар. – Мені треба знати, звідки у тебе стільки золота (Р. Іваничук). 6. Я вже більше нічого не годен слухати. Та пісня має у собі щось отруйне (М. Коцюбинський). 7. Із-за чиєїсь клуні визирає повний місяць (С. Васильченко). 8. Андрій слухав і мовчав. Він вчувався в душу цієї людини й намагався її розгадати, перш ніж щось говорити (І. Багряний). Вправа 132. Провідміняйте займенники й поясніть їх відмінкові закінчення. 1. Ніхто, дещо, який-небудь, скільки, ми, усякий, чий, абиякий, свій. 2. Ви, ніщо, ця, котрий, абиякий, будь-хто, нічиї, наш, дещо, свої, твій, він. Вправа 133. Випишіть займенники, визначіть їх особу, число, рід, де можливо. 1.Гетьман Іван Мазепа Іван Мазепа народився 20 березня 1632 року в Мазепинцях на Київщині. Походив зі старого українського роду Мазепів, і вже його прадіди й діди служили в козацькім війську. Один з них, Федір Мазепа, воював разом з Наливайком проти Польщі, з ним потрапив у полон, і його скарали смертю у Варшаві разом з Наливайком в 1597 році. Батько Мазепи, Степан, був урядником у Білій Церкві, а що сам був розумний та освічений чоловік, то і свого сина Івана виховав освіченою людиною. (А. Лотоцький) 2. Перші стежки Де живуть наші батьки й матері, там живуть і вітри, які нас обдували в дитинстві. Оті перші вітри, що пестили нас на маминих руках, і ми, відкриті їм, захлиналися від того надзвичайного потоку безмежжя, краси і неосяжності. Здригалися, мружили очі, починали входити в світ, який звемо життям. Живуть там, довкола маминої і батькової хати, вітри і птахи, і сонце, і земля твоя, і твій рід, і твої перші кроки. (О. Сизоненко) Вправа 134. Запишіть 10 прислів’їв із займенниками, визначіть розряд займенників за значенням. Вправа 135. Складіть речення з поданими займенниками у формах непрямих відмінків із прийменниками. Поясніть правопис займенників. Ніхто, ніякий, абищо, будь-хто, абиякий, нічий, будь-що, абихто, ніщо, ніскільки, будь-котрий. Вправа 136. Знайдіть у реченнях частини мови, які прономіналізувалися. Поясніть це явище. 1. Ой одна я, одна, як билиночка в полі… (Т. Шевченко). 2. Одного дня раненько йду з водою, коли назустріч мені чоловік (Марко Вовчок). 3. Однії ночі не спиться матері (Марко Вовчок). 4. Один чоловік приїхав з того села. 5. «Ви, жінки, – народ хитрий. Вашій сестрі пальця в рот не клади», – каже старий Федір невісткам. 6. «Ми Крим і Рим пройшли, наш брат бувалий», – хвастався старий вояка. Вправа 137. Виконайте морфологічний розбір займенників з тексту. 1. Не судилося Мотрі щастя. Не зазнала вона його змалку, не бачила дівкою, жінкою; не сподівалася замужньою вдовою… Не тільки її, а й її матір стару стали цуратися люди. Саме те місце, де вони жили, зробилося якимсь страшним, – стали його оббігати… Казали, що до Мотрі кожної ночі змій у димар літає: якийсь захожий чоловік застав його в хаті та насилу з душею вирвався… Непевне місце! Бувало уночі ніхто не пройде повз її хату, не перехрестившись; а дітям – то й удень забороняли туди бігати… (Панас Мирний) 2. Об різдві їх заручили. Гостей-гостей наїхало!.. Панночка така весела, балаклива; очі блищать, водиться з ним попід руки. А він і очей з неї не зведе, аж спотикається на ході. Гульба точилася до самого світу. Отже скоро жених і гості з двора, панночка в плач. Плаче та на свою долю нарікає: – Що се я поробила! Що се я починила! Та яке моє життя буде вбоге! Нащо мене мати на світ породила! Горенько моє! Доля моя сирітська! (Марко Вовчок) Дієслово 1. Яка частина мови називається дієсловом? 2. Назвіть граматичні категорії дієслова. Які з них є загальнодієслівними? 3. Що розуміють під перехідними й неперехідними дієсловами? 4. Для чого служить категорія стану дієслів? Які стани мають дієслова? 5. Що таке видові пари дієслів? Які дієслова відносяться до одновидових, двовидових? 6. Назвіть способи дієслів. Що виражає кожний з них? 7. Які ви знаєте часи дієслова? Що вони означають? 8. Що виражає категорія особи? Яке значення має кожна особа? 9. Які дієслова називають безособовими? 10. Для яких форм дієслів характерна категорія роду? 11. Які часові форми дієслів мають категорію числа? Як вона виявляється? Вправа 138. Знайдіть у тексті дієслова, визначіть їх вид, поставте їх у форму інфінітива, утворіть видові пари, де можливо. У морі Шторм переходив в ураган. Пароплав підкидало чимраз дужче, і щосекунди можна було сподіватись, що якір не втримає судна, що його зірве і тоді понесе просто на берег, де розіб’є об прибережне каміння. Аж ось із присвистом гарматного снаряда шарпонув вітер, і, здавалося, затріщали щогли на пароплаві. Боцман і матрос притиснулися до брашпиля. Запінилась уся поверхня моря, і штурман Кар відчув, як ураз пароплав рвонувся кормою вперед. Тепер настала страшна хвилина для пароплава. Шторм підхопив пароплав і, заливаючи хвилями, поніс до берега. (М. Трублаїні) Вправа 139. Від поданих дієслів недоконаного виду утворіть дієслова доконаного виду, де можливо, виділіть формотворчі афікси. Закреслювати, поскрипувати, писати, казати, сивіти, ходити, носити, гавкати, насипáти, силкуватися, нарізáти, спати, читати, намагатися, білити, в’янути, брати, стукати. Вправа 140. Випишіть з тексту окремо перехідні та неперехідні дієслова. Хірург працював із надзвичайним натхненням і любов’ю. Ніколи ще не хотілось так палко врятувати життя людини, як зараз. Іван лежав перед ним у глибокій нестямі, але його могутня воля до життя передалась лікареві і сповнила його вщерть. Він забув свою втому, свої безсонні ночі і працював, як після живодайного сну і освіжної ванни, працював легко і радісно, і сонце, що зазирнуло було на хвилину з-за хмар в операційну, мов усміхнулось йому, наче обіцянка щастя. Так сила опору смерті помножила силу лікаря, і цю силу лікар вертав хворому. Вливши йому ще раз протигангренозної сироватки і півлітра крові, хірург велів дати оперованому теплого вина й гарячого чаю і довго зогрівати його в ліжку. Згодом у того почав помічатися пульс, порожевіли щоки, і Кармелюк відкрив очі. (О. Довженко) |
Схожі:
| О. Л. Плетнєва Українська мова за професійним спрямуванням Українська мова за професійним спрямуванням / О. Л. Плетнєва. – Збірник вправ та завдань для практичних занять і контрольних робіт.... |
Всього Плани практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” / Укладачі: старший викладач... |
| Методичні рекомендації та тематика практичних занять (3-5 семестри) «Українська мова як компонент професійної компетенції. Нормативно-стильові основи професійного спілкування» слід починати зі з’ясування... |
Особливості роботи за підручником «Українська мова. 2 клас» (автор... Віту, вирішення життєво важливих завдань)» (Програма, с. 10), уможливлює зміст навчально-методичного комплекту, до якого входять:... |
| ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Кримінологія” (відповідно до вимог... |
РОЛЬ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА Плани практичних занять з навчальної дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Для студентів денної форми навчання... |
| ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Правова інформація та комп’ютерні технології в юридичній діяльності” / Уклад.: В.... |
М. І. Мирошниченко ВПРАВИ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Методичні рекомендації підготувала Мирошниченко Марія Іванівна – старший викладач кафедри українознавства Одеського національного... |
| ВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ... НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ “ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ” |
Календарно-тематичний план практичних занять для студентів стоматологічного... Календарно-тематичний план практичних занять для студентів стоматологічного факультету |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua