|
|
Скачати 1.45 Mb.
|
Вправа 24. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Визначіть основні норми вимови приголосних сучасної української мови. Замовив, усе; защебетав, щедрий; ріжте, мороз; сім, вісім, кров, степ; ніч, піч; шприц, принц; хлопець, вінець; лекція, еволюція; раджу, джміль, приїжджати; дзвінок, кукурудза; гідронім, його; ґудзик, ґрунтовий; екзальтований, дьогтю; клеїться, усміхається; вагаєшся, навчишся; принісши, залізши; розжати, розчарувати, розшити, з джерела, зцідити, зсередини; не мучся, зважся; по річці, у хатці, у казці, по стежці, у чашці; відсіля, блюдце, повітчина, винуватця, піратський; подружжя, ніччю; артистці, шістсот, невістчин, невістці, аспірантці, студентський, агентство, шістдесят; пісня, на дні, здібності; жовчю, Заволжя, бюро, пісок; туманний, гуманний, віддалік, віддерти. Вправа 25. Перепишіть речення, замість крапок поставте у // в, і // й. Поясніть Ваш вибір. 1. Ніч прийшла до хати … оніміла – … шибках ні світла, ні тепла (А. М’ястківський). 2. За обідом Йосипа посадили …середині, між старою … старим (Панас Мирний). 3. Рикаючи … трясучи головою, спинився лев (Леся Українка). 4. Голова … нього хитається … такт пісні, … слова …дуть за словами, немов верблюди … пустині (М. Коцюбинський). 5. Климко …шов …же восьму добу (Г. Тютюнник). 6. …се життя її (людини) минає … боріннях мислі … духу, … сумнівах … ваганнях, … діяннях. Бо людина невимірна … своїх прагненнях (Р. Іванченко). ЛЕКСИКА. ЛЕКСИКОЛОГІЯ Слово як одиниця лексикології. Системні зв’язки в лексиці 1. Які завдання ставить перед собою лексикологія? 2. З яких розділів складається лексикологія? 3. Яка одиниця мови називається словом? Схарактеризуйте ознаки слова. 4. Як Ви розумієте поняття лексема, семема, сема? 5. Що таке лексичне значення слова? Із яких компонентів складається семантика слова? 6. Що необхідно для визначення лексичного значення слова? 7. Які типи лексичних значень Ви знаєте? Схарактеризуйте їх. 8. Які лексичні значення називають фразеологічно зв’язаними, синтаксично зумовленими? 9. Що розуміють під полісемією, моносемією? 10. Схарактеризуйте метафору, метонімію, синекдоху як види переносних значень слів. 11. Дайте визначення поняття омонімія. Які види омонімів розрізняють? 12. Що таке синонімія? Назвіть види синонімів. 13. Схарактеризуйте явище антонімії. Назвіть типи антонімів. 14. Які мовні одиниці називають паронімами? Вправа 26. Поясніть і запишіть значення поданих слів, користуючися тлумачним словником. Університет, малювання, осінній, сміятися, спорт, олімпіада, сонячний, похибка, принаджувати, дрібно, затока. Вправа 27. До поданих значень доберіть слова, які мають ці значення. Чи можливий тут добір синонімів? 1. Спонукати кого-небудь робити щось швидше. 2. Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови. 3. Який починає старіти (про людину). 4. Двір разом із будовами. 5. Захищати від небажаних подій, неприємностей. 6. Так, щоб ніхто не знав. 7. Який легко розпадається на частини, кришиться. Вправа 28. Доведіть полісемію чи моносемію поданих слів, увівши їх до складу речень. Хронічний, сім’я, скрипіти, дощ, байрак, сікти, тепло, краєвид, дякувати, журавель, дзвонити, соняшник, хата, море, пісня, стежка, молодь, ліс, сонце, горщик, хлопець. Вправа 29. Знайдіть серед наведених слів багатозначні слова й з’ясуйте їх прямі та переносні значення. На якій основі відбувається творення переносного значення? Початок, полог, кошовий, сердитися, сенат, усувати, разючий, елемент, ловелас, дотла, ворон, обізнаний, вокальний, настрій, вокзал, флігель, умова. Вправа 30. Серед поданих значень слів визначіть прямі й переносні значення, користуючися тлумачним словником. Базис. 1. Сукупність виробничих відносин, що становлять економічну структуру суспільства і яким відповідають певні політичні, правові, моральні й інші відносини. 2. Те головне, на чому виникає або розвивається якесь явище; сукупність умов, необхідних для чого-небудь. Епідемія. 1. Надзвичайно швидке розповсюдження чого-небудь. 2. Масове поширення інфекційної хвороби в певній місцевості. Магія. 1. Явища й дії, пов’язані з вірою в надприродні здібності людини. 2. Явище, яке має сильний вплив, приваблює своєю загадковістю. Розмазня. 1. Нерішуча, слабохарактерна людина. 2. Несмачна рідка страва (переважно про кашу). Вправа 31. Знайдіть у тексті слова, ужиті в переносному значенні, і визначіть вид переносу (метафора, метонімія, синекдоха). Яке пряме значення цих слів? Надходила степова буря: попереду сивими кіньми мчали вітри; за ними, вибиваючи у великого бубна якийсь дивний ритм, співало кожне стебло землі; навіть маленька суха берізка перегнула на стежці свого тонкого хребта та надулася, мов ящірка, і злякано прислухалася, – а вітри схиляли, перебігаючи полями, крихкі хліба долу… Сонце у тьмі пилу було дивне: синє – ніколи не бачив Короп за своє життя такого сонця!.. (Г. Косинка) Вправа 32. Запишіть 5 речень зі словами в переносному значенні, визначіть вид переносу. Вправа 33. Знайдіть у реченнях синтаксично зумовлені значення слів. «Колись, дівчино мила…» Вони розійшлися назавжди, щоб бути окремо, але зійшлися разом у пісні, щоб жити вічно. Він – в образі січового стрільця, вона – в образі милої дівчини, яка не дочекалася свого судженого. Так сумна історія кохання поета Левка Лепкого та Ольги Захарясевич стала піснею, у якій тісно переплелися і смуток, і радість, і гіркі роки першої світової війни з драматичними подіями в житті закоханих. (Й. Воробець) Вправа 34. Користуючися тлумачним словником, доведіть омонімію слів, увівши їх у речення. Визначіть вид омонімії. Обід, кома, загін, рій, край, круг, коловорот, до, дельта, легенда, лебідка, ласка, орган. Вправа 35. Поясніть значення слів-омонімів у поданих словосполученнях. На превеликий жаль – жаль грошей, косити траву – косити ока, відкритий кар’єр – з місця в кар’єр, нав’ючена лама – тибетський лама, потрібна річ – у тім то й річ, військовий секрет – секрет залоз, мистецький стиль – старий стиль, безкрайній степ – танцювати степ, терпіти сушу – зійти на сушу. Вправа 36. З наведених речень випишіть слова, які мають стилістичне забарвлення, визначіть їх значення й доберіть синоніми нейтрального характеру. 1. Дужі голоси вдарили чумацьку пісню «Гуляв чумак на риночку» (І. Нечуй-Левицький). 2. Дідок один, – хто й зна, звідкіля він до нашої кумпанії прибився, – і собі встряв у розмову (Остап Вишня). 3. Тут вам асфальт і на тротуарах, тут вам асфальт і там, де пролітають бадьорі автомобілі (таксі!) і де вже не плентаються зовсім сумні допотопні візники (М. Хвильовий). 4. Так я брів навмання, аж поки не натрапив на лісосмугу (К. Наріжний). 5. Зосталася я малою від батька та матері; під холеру полягли вони (Панас Мирний). Вправа 37. Доберіть до поданих слів синоніми. Шокувати, щедрий, повторювати, інформувати, ошукувати, оселя, омана, небокрай, зневажливий, дійсний, болючий, опромінювати, неспроможний, неук, некрополь, натурниця. Вправа 38. Розташуйте слова в поданих синонімічних рядах у правильному порядку, користуючися словником синонімів. Визначіть домінанту кожного ряду. 1. Обстоювати, обставати, уступатися, обороняти, боронити, відбороняти, захищати. 2. Люстро, свічадо, дзеркало. 3. Бахнути, потягнути, угатити, полоснути, чесонути, мазнути, ударити, зацідити. 4. Руїна, розвал, руйнація, нищення, руйнування. 5. Точний, істинний, правдивий, справедливий, симетричний, правильний. 6. Гарувати, капарити, творити, трудитися, працювати, робити, чинити, партачити, партолити. Вправа 39. Доберіть антоніми до підкреслених слів та утворіть антонімічні словосполучення. 1. Сухе місце, сухе повітря, сухий хліб, суха шкіра, суха людина, сухий голос, сухі стосунки, суха доповідь. 2. Рідкий борщ, рідке паливо, рідкий гість, рідке світло. 3. Квола людина, квола хода, кволий настрій. 4. Жирна страва, жирне волосся, жирна худоба, жирний шрифт. 5. Гарне обличчя, гарна вистава, гарний товариш, гарна каша, гарні хвилі, гарне навчання. Вправа 40. Складіть речення з трьома парами антонімічних словосполучень. Вправа 41. Знайдіть у реченнях антоніми й випишіть їх. Укажіть типи антонімів. 1. Є ще у Куреня дві великі діри по боках. Одна зяє на північ, звідки взимку вітри холодні, друга на південь, звідки вітри теплі… Взимку та повесні Курінь відчинено з ранку до вечора і цілу ніч…. А восени і влітку – зась, тому що і двері, і дірки, і бур’яни довкола засновані павутиною: згори вниз, уздовж і впоперек, сітями круглими і сітями навкісними… (Г. Тютюнник). 2. Море почорніло, тільки біліла пересип, неначе довгий клапоть білого полотна (І. Нечуй-Левицький). 3. Дев’ять здоровенькі край неї, потішають її, а одно морщиться, кисне, недуже… (Г. Квітка-Основ’яненко). 4. Від чого більш жаль візьме? Чи від батькових скубок, або хоч і пужки, чи від материного голублення? (Г. Квітка-Основ’яненко). Вправа 42. Поясніть відмінність у значенні паронімів. Абонемент – абонент, ефектний – ефективний, музикальний – музичний, ділянка – дільниця, білуга – білуха, болотистий – болотний – болотяний, бондарний – бондарський, особовий – особистий – особливий, жовтобрюх – жовтобрюха, житейський – житійний, листковий – листовий. Вправа 43. Уведіть до речень пароніми. Адрес – адреса, адресат – адресант, натуралістичний – натуральний – натурний, організаторський – організаційний, освідчення – освічення, переможний – переможений, проектний – проектований – проекційний – проективний. Лексика української мови з погляду походження та сфер уживання. Активна й пасивна лексика 1. На які групи поділяється лексичний склад сучасної української мови? 2. Схарактеризуйте власне українську лексику. 3. Дайте характеристику запозичень з інших слов’янських мов. 4. Які особливості мають запозичення з неслов’янських мов? 5. Схарактеризуйте загальновживану лексику сучасної української мови. 6. Які групи спеціальної лексики Ви знаєте? 7. Що розуміють під діалектною лексикою? Назвіть типи лексичних діалектизмів. 8. Поясніть явища термінологізації та детермінологізації лексики. 9. У чому полягає відмінність між термінологічною та професійною лексикою? 10. Яку лексику відносять до стилістично нейтральної, стилістично маркованої, розмовно-побутової, книжної? 11. Яка лексика називається жаргонною й арготичною? 12. У чому виявляється динамізм лексичного складу мови? 13. Що входить до складу поняття «пасивна лексика»? 14. За рахунок чого відбувається оновлення лексики сучасної української мови? Вправа 44. З поданого тексту випишіть старослов’янізми, поясніть їх значення. Про Ісуса Христа Усе ж це Бог наш на небесах і на землі, що тільки захоче – і сотворить. А тому: хто не прославить, хто не похвалить, хто не поклониться величі слави Його і хто не подивується безмежному людинолюбству Його! Спередвіку від Отця народжений, один співпрестольний з Отцем, Єдиносущний, як світло сонця, зійшов на землю, навістив людей своїх, не відлучаючись від Отця, і втілився від Діви чистої, безмужної, й неосквернено ввійшов, як – тільки сам відає, тіло прийняв, вийшов, як і ввійшов. Один сей із Трійці, у двох єствах – Бог і людина… (Іларіон Київський) Вправа 45. Запишіть українські відповідники до наведених слів. Бінарний, еклектика, арбітр, коректив, екзамен, горизонт, каліграфія, бібліотека, ренегат, ідентичний, інтенсивний, естетика, педант, антракт, економ, еволюція, канделябр, пастор, протеже, раут, рапорт, спіч, фіаско. Вправа 46. Підберіть українські синоніми до поданих слів, виявіть відтінки в значенні. Бістро, гамбургер, гриль, жест, альянс, федерація, дискотека, фанатичний, увертюра, каталог, аромат. Вправа 47. Замініть, де можливо, українські слова на іншомовні синоніми. Призначити прийом, мовна вада, медичний дослід, напружена праця, своєрідний твір, повернення хвороби, рідкісна книга, млява людина, щира посмішка, радісний настрій, увічливе попередження. Вправа 48. З наведених речень випишіть діалектизми, з’ясуйте значення діалектизмів за допомогою тлумачного словника та їх типи. 1. Бог загострив мені позір, і я вгледів усі неправди, всю ненависть, злобу й лютість, що розлились по землі, як дике море (В. Підмогильний). 2. Взяла Маруся у руку і піднесла до очей, розглядаючи у тьмі. Це була засохла бадилина від кукурудзяного шулька (Г. Хоткевич). 3. А багато вам треба на коня? – Та коби хоч якого харлака (І. Франко). 4. Прийшов Хома до свісті і, не заходячи у хату,.. пішов на тік (Г. Квітка-Основ’яненко). 5. Виринає з-поміж звалищ чорний кіт і, вп’яливши свої пулькаті очі в коні, плаксиво занявкав (Марко Черемшина). 6. То спів засмучених флояр, То стогін журної трембіти, – Зашелестять шовкові цвіти, І з серця скотиться тягар (Д. Загул). Вправа 49. Випишіть терміни з поданого тексту та за допомогою термінологічного словника з’ясуйте їх значення. Предметом словотвору є різнопланові аспекти творення слів відповідно до тих або тих відношень мотивацій між вихідними і похідними одиницями, класифікація похідних слів за ознаками дериваційної структури і словотвірними значеннями в межах відповідних лексико-граматичних класів, визначення продуктивності окремих способів і засобів словотвору. (З підручника) Вправа 50. Знайдіть у реченнях терміни та професіоналізми. Поясніть їх значення за допомогою тлумачного та термінологічного словників. 1. Регочуть і свистять на палубі матроси (штурмує у бакборт важкий зелений вал), а берег золотий зникає у провал… Команда: Поворот! – Кріпити троси! (О. Влизько). 2. Коли полюєте компанією, тобто колективом, краще йти так званим «котлом», такою ніби дугою, щоб фланги були спереду від центра (Остап Вишня). 3. І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирає вугля з дощаної скрині, – те вугля він сам випалював за хатами в ямі, що й досі називається вугляркою… (І. Франко). 4. Домна гула домовито, ласкаво, трохи сумно… Підійшли ланцюжком ковші, в них посунув шлак – сліпучий, жаркий… Ковші пішли на відвал (Ю. Яновський). 5. Була там мапа: сонячний гурток – воно само, планети й сателіти. Я Марса рідного пізнав кружок, Бо знав положення його орбіти (В. Самійленко). Вправа 51. У наведених реченнях відшукайте застарілі слова, з’ясуйте їх значення за допомогою тлумачного словника. До якої групи застарілої лексики вони належать? I. 1. Старий турок, що був попереду, несамовито застукав держаком ятагана в браму, а коли згори з башти запитав старший, хто вони й чого їм треба, то старий відповів по-турецькому, що вони, падишахове військо, дістали на морі поразку від козаків… 2. Тепер усю увагу залоги було звернено на козацькі чайки, й поки брамний відчиняв браму, з бойниць загриміли гармати по пристані. 3. Махнув булавою гетьман, і грімний гук із мушкетів розітнувся в стінах замку… 4. З моря, куди відпливли запорозькі байдаки й галери, розітнувся глухий гуркіт гармат: раз, удруге, втретє. (С. Черкасенко) II. Ткацтво було відоме слов’янам від давніх часів. Це був жіночий промисел. Жінки пряли прядиво з льону чи конопель, причому вживали куделю й веретено. У слов’янських могилах часто стрічаємо пряслиця, вироблені з камінчиків, що їх насаджували на веретена. Потім ткач або ткаля вироблювали полотно на кроснах. Спочатку були відомі у нас тільки грубі полотна, що їх звали товстинами; таких полотен уживали також на вітрила до кораблів. Пізніше навчилися вироблювати тонше полотно, тончицю, а також різнорідні оздобні тканини: полавочники, скатерті, убруси. З вовни плели різні частини одежі, як клобуки – шапки, або копитця – рід панчох. (Історія української культури) |
| О. Л. Плетнєва Українська мова за професійним спрямуванням Українська мова за професійним спрямуванням / О. Л. Плетнєва. – Збірник вправ та завдань для практичних занять і контрольних робіт.... |
Всього Плани практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” / Укладачі: старший викладач... |
| Методичні рекомендації та тематика практичних занять (3-5 семестри) «Українська мова як компонент професійної компетенції. Нормативно-стильові основи професійного спілкування» слід починати зі з’ясування... |
Особливості роботи за підручником «Українська мова. 2 клас» (автор... Віту, вирішення життєво важливих завдань)» (Програма, с. 10), уможливлює зміст навчально-методичного комплекту, до якого входять:... |
| ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Кримінологія” (відповідно до вимог... |
РОЛЬ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА Плани практичних занять з навчальної дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Для студентів денної форми навчання... |
| ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Правова інформація та комп’ютерні технології в юридичній діяльності” / Уклад.: В.... |
М. І. Мирошниченко ВПРАВИ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Методичні рекомендації підготувала Мирошниченко Марія Іванівна – старший викладач кафедри українознавства Одеського національного... |
| ВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ... НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ “ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ” |
Календарно-тематичний план практичних занять для студентів стоматологічного... Календарно-тематичний план практичних занять для студентів стоматологічного факультету |