|
|
Скачати 1.45 Mb.
|
|
О.В. Плахоніна, О.Л. Плетнєва СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА МОВА2009 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського“Харківський авіаційний інститут”О.В. Плахоніна, О.Л. Плетнєва СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА МОВАЗбірник вправ і завдань для практичних занятьХарків «ХАІ» 2009 УДК 4 У: 651.5 (075.8) Плахоніна О. В. Сучасна українська мова: Збірник вправ і завдань для практичних занять / О. В. Плахоніна, О. Л. Плетнєва. – Х.: Нац. аерокосм. ун-т «Харк. авіац. ін-т», 2009. – 108 с. Подано вправи та завдання, покликані допомогти одержанню теоретичних знань з усіх розділів курсу сучасної української мови, а також набуттю практичних навичок досконалого усного й писемного мовлення. Для викладачів і студентів стаціонарної та заочної форм навчання спеціальності «Прикладна лінгвістика» вищих навчальних закладів. Може бути корисним учителям і учням середніх шкіл. Рецензенти: канд. філол. наук, доц. М.І. Філон, канд. філол. наук, доц. І.В. Волкова © Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», 2009 р. Передмова Курс «Сучасна українська мова» входить до українознавчого циклу предметів, які вивчають студенти спеціальності «Прикладна лінгвістика». Оволодіння всіма нормами сучасної української мови, знання законів організації та функціонування рідної мови є обов’язковою передумовою мовної підготовки висококваліфікованих фахівців, необхідним компонентом їхньої подальшої професійної діяльності. Пропонований посібник складається з розділів, які відповідають структуруванню названого курсу: «Фонетика й фонологія», «Складоподіл. Акцентологія. Орфоепія», «Лексика та лексикологія», «Фразеологія», «Морфеміка та словотвір», «Морфологія», «Синтаксис». Кожний розділ містить перелік теоретичних питань, які орієнтують студентів під час самостійної підготовки, а також призначені для перевірки їхніх знань; різноманітні вправи й практичні завдання, покликані закріпити й поглибити теоретичні знання; список рекомендованої літератури, яку студенти можуть використовувати для підготовки до іспитів і практичних занять. Запропоновані завдання також мають на меті сформувати в студентів цілісне уявлення про структуру, системність і багатство сучасної української мови, закріпити навички лінгвістичного аналізу мовних одиниць різних рівнів, сприяють розвиткові логічного мислення, активізують творчий потенціал студентів. Матеріал подано за принципом «від простого до складнішого», з урахуванням невеликої кількості аудиторних годин. Збірник можна використовувати як під час практичних занять, так і під час самостійної роботи студентів. Частина вправ потребує роботи зі словниками, довідниками, додатковою літературою. ФОНЕТИКА Й ФОНОЛОГІЯ 1. З’ясуйте предмет вивчення та завдання фонетики й фонології. Поясніть, як співвідносяться поняття звук і фонема. 2. Що таке вокалізм? Які звуки називають голосними? Як в українській мові класифікують голосні фонеми? 3. Що таке консонантизм? Які звуки називають приголосними? Як в українській мові класифікують приголосні фонеми? 4. Які одиниці називають головним виявом і алофоном фонеми? 5. Які фонетичні явища називають позиційними змінами звуків? Охарактеризуйте позиційні варіанти голосних і приголосних фонем. 6. Які фонетичні явища називають комбінаторними змінами звуків? Охарактеризуйте комбінаторні варіанти голосних і приголосних фонем. 7. Що таке чергування фонем? Які чергування фонем називають живими, історичними? Назвіть основні типи історичних чергувань в українській мові. 8. Що таке фонетична й фонологічна транскрипція? Назвіть основні принципи фонетичного й фонологічного запису звуків. Вправа 1. Запишіть подані слова фонетичною та фонематичною транскрипцією, охарактеризуйте кожну фонему в поданих словах і словоформах. Кум, загоню, цвенькати, віджати, дзиґа, підгір’я, розумний, своєю, землемір, лілея, хитрющий, юшка, яблуко, джмелі, чебрець, рішучо, поїдьмо, припав, затуливши, саджанець. Вправа 2. Запишіть речення фонематичною й фонетичною транскрипцією, визначіть позиційні та комбінаторні варіанти фонем. 1. Трапляється сонячний день у жовтні – і бджоли пускаються в свої останні обльоти. Бо, почавши квітнути ще ранньої весни, навіть під снігом, природа остаточно завмирає… (Є. Гуцало). 2. Тихий сон по горах ходить, за рученьку щастя водить. І шумлять ліси вже тихше, сон малі квітки колише. Спіть, мої дзвіночки сині, дикі рожі в полонині! Не шуміть, ліси зелені, спати йдуть вітри студені! (О. Маковей). Вправа 3. Запишіть слова фонетичною транскрипцією, поясніть зміни голосних (редукцію, акомодацію, асиміляцію). Тривога, латунь, однокурсник, кожух, життя, веселий, йшов, північ, зграйками, пишіть, зозуленька, заєць, його, ключі, загоєний, синенький, тобі, голівка, возіть, перлина, пришити, кривавий, фіалкові, чому, приречений, кювет, піддашшя, ротик, весна, тинок, Пилип, чекати, цемент. Вправа 4. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. З’ясуйте, у яких словах відбувається асиміляція за м’якістю чи твердістю, а у яких – ні. Поясніть чому. Ясність, розсідлати, дні, дрімаю, корисні, відділяти, на гілці, надзірковий, спітнілий, стіна, денний, донський, повсякчас, поодинці, віденський, весняно, зняти, твір, віконця, свічадо, цвірінькати, сільський, творці, всі, наприкінці, запізнююсь, болгарський, селянський, кузня, в казці, пізніше, панський. Вправа 5. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Визначіть, у яких словах відбувається асиміляція за дзвінкістю чи глухістю, а у яких – ні. Поясніть чому. Повсихати, футбол, крізь сльози, розкіш, без сорому, подорож, спитати, як день, рюкзак, ближче, легко, тут же, хоч би, кладка, Ґандзя, з хати, осьде, зцілюю, скраєчку, просьба, косьба, зшити, кігтясті, натхнення, дьогтю, бджола, безсонні, над тобою, галузка, зчавити, схопити, з факелом. Вправа 6. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поясніть можливі випадки асиміляції за місцем і способом творення. Без жарту, покажчик, щастя, лисичці, зшиток, без шевця, безчинство, копитце, відчувати, заквітчати, зчіплювач, розширяється, з джерела, від джмеля, суддя, привітаєшся, над дзвіницею, ворітця, коротший, розжеврівся, ллють, принісши, журишся, відвізши, не мучся, не мажся, у діжечці, у юшці, діжці, тчемо, льотчик, відсіля, галузці, галушці, відчай, клопіт, Черкащина, Ващенко, залізо (рос. железо), шпориш (рос. спорыш). Вправа 7. Знайдіть і згрупуйте слова, у яких наявне: а) морфологічне подвоєння; б) фонетичне подовження, закріплене й не закріплене на письмі. Поясніть, чим зумовлене фонетичне подовження. Віддячити, зсісти, суцвіття, не зжене, бездонний, годинник, клоччя, нісся, з-за, беззубий, мотуззя, знаменний, угіддя, Піддубний, спросоння, вітчизна, необбитий, батьчин, памороззю, сіллю, роззброїти, у клітці, Наддніпрянщина, міццю, ссавці, латунню, попідтинню, гіллястий, Ілля, Полісся, навмання, збіжжя, виллю. Вправа 8. На місці крапок поставте, де потрібно, пропущені літери, поясніть наявність і відсутність подвоєних літер. Підґрунт…я, Побуж…я, Заволж…я, Закавказ…я, Прихорол…я, Берест…я, Придніпров…я, Сухолуж…я, передміст…я, перехрест…я, примирен…я, узвиш…я, передвіст…я, десятиріч…я, милосерд…я, узбіч…я, обійст…я, щеплен…я, безсмерт…я, бездоріж…я, осеред…я, осерд…я. Вправа 9. Поясніть явище дисиміляції в наведених словах. Назвіть групи приголосних, які найчастіше зазнають розподібнення. Знайдіть слова, у яких відбулися процеси й асиміляції, і дисиміляції. Плести, рибалка (давньорус. рыбарь), мірошник, хто, що, пошта, рушниця, їсти, торішній, хрест, дворушник, сердешний, скрипаль, соняшники, дорожчий, торішнє, ближчий, муляр (<� мурувати), вужчий, рушник, повість, срібло (рос. серебро), нижчий, флюгер (нім. Flügel). Вправа 10. Прочитайте подані слова, порівнявши їх зі словами інших мов, поясніть причини історичних фонетичних змін (протеза, метатеза, епентеза, гаплологія). Вільха, вулиця, вівця, гарба, гострий, горіх, гарбуз, ведмідь, капость (рос. пакость), голобля (рос. оглобля), долоня (рос. ладонь), бондар (від бодня), тарілка (нім. Teller), футляр (нім. Futeral), трагікомедія, дикобраз, сироватка (давньорус. сыроворотка), строк (рос. срок), страм (рос. срам), павук, журавель (рос. журавль), вихор (рос. вихрь). Вправа 11. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Визначіть, у яких словах: а) відбувається спрощення, закріплене на письмі; не закріплене на письмі; б) спрощення не відбувається. Загинути, область (пор. волость), шістдесят, наїзниця, хворостняк, артистці, журналістський, невістчин, шістнадцять, корисно, пізній, масний, сонце, серце, ченця, гончар (пор. горня), тріснути, брязнути, писнути, радісний, щасливий, не шелесне, на тому тижні, слала, персні, пестливо, навмисно, гігантський, у поїздці, голландський, студентство, міський. Вправа 12. Замість крапок поставте, де необхідно, пропущені літери; поясніть свій вибір. Пропус…на здатність, ненавис…ний ворог, тиж…нева відпустка, випус…ний вечір, аванпос…ний загін, контрас…ний душ, перехрес…ний допит, совіс…лива людина, гіган…ський будинок, водохрес…ні морози, балас…ний запас, доблес…ний воїн, зап’яс…на прикраса, страс…ний тиждень, кіс…лява рука, голосно вис…нути. Вправа 13. Змініть подані слова або доберіть спільнокореневі слова так, щоб у них було наявне чергування фонем о, е // і; о, е // ø; е // о після шиплячих та j. Поясніть випадки порушення чергування. Сльоза, піч, поріг, плечі, першість, шість, сон, садок, вікно, кінець, південь, вітрець, вітер, вишні, крапля, вузол, весь, горло, верх, вовк, горох, голос, берег, корова, медонос, діловод, значення, метр, бром, папір, народи, учителі, лоб, рот, доба, джміль, коліно, робота, світ, кольори, стояти, голова, зорі, медозбір, пшениця, четверо, вечеря. Вправа 14. У наведених словах знайдіть наявні або можливі історичні чергування приголосних. Поясніть, як відбувається процес чергування: під час словозміни чи словотворення. Їздити, галузь, берегти, пасіка, пекти, колихати, студити, світити, круча, птах, плач, пшениця, дух, кропити, тямити, графити, мастити, техніка, славити, яблуко, граблі, купівля, щеплення, верф, тривога, народження, книга, око, змусити, любити, коса, берегти, зневага, муха, голуб, тік, їжак, балка. Вправа 15. Від поданих іменників утворіть нові слова за допомогою суфіксів -ськ-, -ств-, поясніть фонетичні зміни приголосних під час словотворення. Волох, Вінніпег, грек, латиш, Гадяч, Воронеж, Цюрих, Черемош, француз, Нью-Йорк, убогий, киргиз, Великий Устюг, Збараж, Виборг, Черкаси, Прилуки, тюрк, казах, Калуга, Калуш, багач, узбек, Новобіличі, чиновник, каліка, печеніг, половець, Углич, чех, чуваш, каракалпак, Париж, Одеса, Дамаск, Мекка, гагауз, молодець, парубок, Кавказ, словак, таджик, баск, Ірак, Гонконг, хижак, швець, стельмах, пророк. Вправа 16. Запишіть речення, виконайте їх повний фонетичний аналіз. 1. Віконце світиться. У сторожці живе людина (У. Самчук). 2. Мало значення лише те, що є найнеобхіднішим для митця: задум і глина (О. Гончар). 3. Не забувай за отчий свій поріг, але й кермуй політ за обрії незнані (А. Малишко). 4. Три Мойри – безжалісні богині, що визначають все людське життя (Л. Костенко). 5. Коли він ішов селом у простеньких штанцях і не зовсім чистій сорочечці, то на це ніхто не звертав уваги (Г. Тютюнник). 6. Ти знов мені наснишся, як учора. У посмішці любов і непокора (А. Малишко). 7. Ясність стояла навкруги, і безкраї степи дихали на них пишністю півдня (О. Гончар). 8. Нехай в поля, луги і пущі моя клятьба перенесеться (П. Куліш). 9. Журавлина зграя, заквітчана сріблом і золотом в промінні вечірнього сонця, попрощалась і полинула в майбутнє (Є. Гуцало). 10. Шістнадцять месників-героїв звитяжно витримали бій, життя своє за честь, за волю вітчизні віддали своїй (М. Тарновський). СКЛАДОПОДІЛ. АКЦЕНТОЛОГІЯ. ОРФОЕПІЯ 1. Яку одиницю мови називають складом? Які теорії існують у мовознавстві щодо сутності цієї одиниці? 2. Які типи складів існують в українській мові? 3. Назвіть основні правила складоподілу. 4. Що вивчає акцентологія? Яку одиницю мови називають наголосом? 5. Які розрізняють типи наголосів залежно від того, з якою одиницею мови вони співвідносяться? 6. Охарактеризуйте типи словесного наголосу, характерні для української мови. 7. Що таке фонетичне слово? Чим відрізняються слова-енклітики та слова-проклітики? 8. Що вивчає орфоепія? 9. Назвіть основні риси української літературної вимови. Вправа 17. Подані слова поділіть на фонетичні склади, охарактеризуйте їх. Зробіть морфемне членування й поділ слів для переносу з рядка в рядок, порівняйте їх із фонетичним поділом. Перегляд, яблуня, бастіон, Андрій, батальйон, віжки, верхів’я, мандрівка, підростати, утрачаючи, природний, виткнувся, одразу, розпускались, невмирущий, відгомін, невміло, берізка, вродливий, настраждатися, гайдамацький, графлю, морква, згасло, абрикос, заб’ю, візьми. Вправа 18. Запишіть речення фонетичною транскрипцією. Визначіть у них усі проклітики й енклітики. 1. Пастухи печуть її на багаттях із сухого бадилля, а корови бродять тут же, підбираючи то картоплину, то бур’янець (В. Гжицький). 2. Треба б щось робити, до коновала збігати, ну й стіжок укривати ж треба, – гримить он (А. Головко). 3. Жовтень – це якийсь блискучий, неперевершений афоризм, тільки ж як-бо він майстерно зашифрований! (Є. Гуцало). 4. Ви чули ж бо, так липа шелестить (П. Тичина). 5. Юність має на тривоги право. Що ж то і за юність без тривог! (В. Симоненко). Вправа 19. Доведіть, що наголос є засобом розрізнення значень і форм слів, увівши подані слова в контекст. Вищати, ніяк, верби, варений (дієприкметник), варений (прикметник), закликати, стріла, бігом, книжки, переговори, орган, руки, межі, гірка, білизна, захват, атлас, подув, пера, брати, білок, батьків, обід, гори, озера, дуби, верби, слова, права, зорі, мала, плакати, дорога, поклади, пора. Вправа 20. Поставте в словах основний і побічний наголоси. Допомагатимемо, індивідуалізувати, запліснявілий, болотистий, паровозовагоноремонтний, автопокришка, гідробіологія, внутріатомний, хлібосольний, далекобійний, парокінний, парнокопитний, передпосівний, електроенергія, жовтогарячий, радіотелескоп, місцеперебування, малочутливий. Вправа 21. Знайдіть слова з можливим подвійним нормативним наголосом, перевірте себе за словниками. Антарктика, докір, апостроф, беззахисний, безклопітний, співбесідниця, братки, гусениця, договір, брусковий, брезентовий, бюлетень, вертихвістка, винагорода, відбиток, відлунок, відмітний, відповісти, сливовий, пуховий, вітчизняний, зазначити, Батьківщина, простий. Вправа 22. Перекладіть слова українською мовою, порівняйте наголос в обох варіантах. Верба, кишка, петля, доска, дочка, крапива, колея, разведка, подруга, течение, босой, новый, мягкий, простой, старый, толстый, малый, черствый, твердый, одиннадцать, четырнадцать, восемьдесят, кроить, сердиться, черпать, адрес, ни за что, беседа, бледный, вводить, вязкий, горячо, горький, грушевый, загадка, журавль, комната, ломкий, легко. Вправа 23. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Визначіть основні норми вимови голосних в українській мові. Цитадель, речитатив, режим, лиман, кип’яток, постелити, сонечко, поперек, диміти, лялечки, блискучий, зронений, вуличка, вимете, примерзлий, голубка, могутній, молоти, ходити, тобі, потрібний, годує, на столі, Корній. |
|
О. Л. Плетнєва Українська мова за професійним спрямуванням Українська мова за професійним спрямуванням / О. Л. Плетнєва. – Збірник вправ та завдань для практичних занять і контрольних робіт.... |
Всього Плани практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” / Укладачі: старший викладач... |
|
Методичні рекомендації та тематика практичних занять (3-5 семестри) «Українська мова як компонент професійної компетенції. Нормативно-стильові основи професійного спілкування» слід починати зі з’ясування... |
Особливості роботи за підручником «Українська мова. 2 клас» (автор... Віту, вирішення життєво важливих завдань)» (Програма, с. 10), уможливлює зміст навчально-методичного комплекту, до якого входять:... |
|
ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Кримінологія” (відповідно до вимог... |
РОЛЬ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА Плани практичних занять з навчальної дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Для студентів денної форми навчання... |
|
ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Правова інформація та комп’ютерні технології в юридичній діяльності” / Уклад.: В.... |
М. І. Мирошниченко ВПРАВИ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Методичні рекомендації підготувала Мирошниченко Марія Іванівна – старший викладач кафедри українознавства Одеського національного... |
|
ВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ... НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ “ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ” |
Календарно-тематичний план практичних занять для студентів стоматологічного... Календарно-тематичний план практичних занять для студентів стоматологічного факультету |