Особливості роботи за підручником «Українська мова. 2 клас» (автор М. Д. Захарійчук)
Реалізацію мети курсу «Українська мова», що «полягає у форму ванні ключової комунікативної компетентності молодших школярів, яка виявляється в здатності успішно користуватися мовою (усіма дами мовленнєвої діяльності в процесі спілкування, пізнання навко лишнього світу, вирішення життєво важливих завдань)» (Програма, с. 10), уможливлює зміст навчально-методичного комплекту, до якого входять: підручник «Українська мова», «Зошит з друкованою ос новою» №1 і №2, «Зошит для контрольних робіт», а також «Книжка для вчителя: календарне планування та розробки уроків».
Ураховуючи те, що навчальний зміст курсу «Українська мова» вміщений в одній частині, усі інші перелічені навчальні посібники є логічним продовженням кожної теми підручника, доповнюють, роз ширюють, систематизують і узагальнюють її.
Підручник «Українська мова» є основним дидактичним засобом реалізації державної навчальної програми, спрямований на форму вання мотивації вивчення мови, уміння вчитися, мовно мовленнє вої компетентності другокласників. Навчальний зміст підручника «Українська мова» для 2 класу відповідає вимогам чинної програми, є логічним продовженням курсу «Українська мова» для 1 класу, а також уміщує матеріал, який забезпечує наступність вивчення української мови в 3 класі. Разом з тим у підручнику є окремі мате ріали, які забезпечують логіку вивчення мови, основу подальшого навчання.
Відповідно до освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту початкової загальної освіти, курс «Українська мова. 2 клас» побудований за такими змістовими лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною, діяльнісною.
Новизною навчального матеріалу підручника можна вважати введення текстової основи. Використання текстів у процесі засвоєн ня мовних знань і формування мовленнєвих умінь і навичок є тек стоцентричними технологіями.
Розглянемо сутність поняття «технології». У «Педагогічному словнику» С. Гончаренка поняття «технології» трактується як «га лузь застосування системи наукових принципів до програмування процесу навчання й використання їх у навчальній практиці з орієн тацією на детальні цілі навчання, які допускають їх оцінювання. Тех нології більшою мірою спрямовані на учнів, а не на предмет вивчен ня, на перевірку виробленої практики, визначає практику в тісному
3
зв’язку з теорією навчання» (Український педагогічний словник, с. 331).
Уключення системи текстів відповідної тематики як дидактич ного матеріалу з розробленими завданнями спрямоване на вивчення української мови на шести рівнях: фонетико фонематичному;
лексико емантичному; словотворчому; морфемному; морфо логічному; синтаксичному.
пояснювальній записці до Програми «Українська мова для за гальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання 5–9 класи» зазначається: «Принцип текстоцентризму передбачає засвоєння мовних знань і формування мовленнєвих умінь і навичок на основі текстів, усвідомлення структури тексту й функцій мовних одиниць у ньому, формування вмінь сприймати, відтворювати чужі
створювати власні висловлювання, здійснювати міжпредметний зв’язок української мови й інших предметів» (с. 6).
Отже, уведення текстоцентричних технологій вивчення україн ської мови в початкових класах дасть змогу забезпечити реалізацію принципу перспективності, який зорієнтований на основну і старшу школу.
Текстоцентричні технології уможливлюють внутрішньопред метні зв’язки з лексикою, фразеологією, прислів’ями, приказками, збагачення мовлення учнів цими засобами. Тексти є засобом реалі зації міжпредметних зв’язків, сприяють інтеграції мови з навчаль ним змістом математики, природознавства, образотворчого мистец вчальний зміст підручника введено 17 уроків писемного мовлення, що є новизною.
Текстоцентричні технології забезпечують реалізацію завдань, визначених програмою в розділі «Писемне мовлення». Будуючи зв’язне висловлювання, дитина користується, по перше, наявним за пасом слів і відповідними граматичними вміннями, по друге, запа сом уявлень, картин із власного життя.
Якщо враховувати, що і запасу слів, і відповідних граматичних умінь для написання зв’язного висловлюванння в другокласників недостатньо, то стає зрозумілим, що для якісної роботи потрібно запропонувати учням зразок опору готового письмового висловлю вання, яким є художній текст. Як зразок ми дібрали поетичні та про зові авторські художні твори, що є ще однією новизною навчального змісту підручника.
Вивчення мовних понять, явищ, закономірностей має здійснюва тися не ізольовано від мовлення, а на основі тексту, як засобу нав
чання і як продукту мовленнєвої діяльності школяра, у якому передбачається застосування набутих компетентностей.
Тематичний підхід щодо добору текстів на один урок, що вико ристовуються як дидактичний матеріал для опанування мовно мов леннєвих умінь, є новизною навчального змісту української мови.
Різножанрові тексти, об’єднані однією темою, дадуть можливість учителю чітко визначити виховні цілі уроку, впливати на розвиток інтелектуальних якостей школярів, формувати патріотичні, морально-еmетичні, екологічні переконання, а також розвивати естетичні смаки Окрім цього, учитель має можливість розкрити красу й багатство української мови, залучити учнів до культурних надбань українського народу.
Основні переваги текстоцентричних технологій:
тексти є зразком усного й писемного зв’язного мовлення;
тексти сприяють:
засвоєнню мовних і мовленнєвих знань;
становленню мовленнєвих здібностей;
використанню інтонації як риторико мелодійного боку мов
формуванню та розвитку діалогічних і монологічних вислов лювань;
відтворенню чужих і створенню власних висловлювань;
активізації пізнавальної діяльності учнів;
формуванню вміння висловлювати власні думки й переконання;
розвитку емоційної й естетичної чутливості учнів;
вихованню духовно моральних якостей, любові до мистецтва образного слова.
Підбір текстів здійснювався з урахуванням жанрової та тематич ної різноманітності. Це твори сучасної дитячої української та світової літератур, поезія, дитяча періодика, твори усної народної творчості. За тематичним спрямуванням — це твори про природу в різні пори року, про людей праці, твори, які утверджують добро, людяність , працелюбність, ознайомлюють із традиціями українського народу, пізнавально розвивальні, енциклопедичні.
Основним критерієм добору текстів є насиченість комунікатив но значущою лексикою, мовними явищами, які вивчаються на уроці.
Отже, тексти для підручника «Українська мова» є сучасними. Підручник «Українська мова. 2 клас», відповідно до вимог чин
ної програми, має такі розділи: «Звуки і букви», «Слово», «Корінь слова. Спільнокореневі слова», «Речення», «Текст», «Мова і мовлення», «Повторення вивченого». Зміст навчального матеріалу до роз 5
ділу «Писемне мовлення» уведено в зміст підручника: перше півріччя — кожен восьмий урок, друге півріччя — кожен шостий урок.
Зміст кожного розділу підручника спрямований на забезпечення мовленнєвого розвитку другокласників та на їхню мовну освіту, ураховує дидактичні принципи науковості, доступності та перспективності.
Залежно від дидактичних цілей, види й форми роботи за на вчальним змістом підручника мають відповідні позначення. Пропо нуємо рубрику, започатковану в підручнику «Українська мова. 1 клас», «Спілкуймося красно». Уведена рубрика підсилює мовлен нєву та соціокультурну змістову лінію, сприяє засвоєнню «правил етикетної поведінки під час спілкування, уживанню формул мовленнєвого етикету» (Програма, с. 37). Постійною роботою, що забезпечує розвиток культури мовлення впродовж навчального року, є робота зі словниковими словами програми. Зміст рубрики «Запам’ятайте», різноманітні висновки є пропедевтичними до засвоєння академічних правил. З метою засвоєння лексичного багатства мови , уведено рубрику «Тлумачний словник». Логотип із зображенням словничка, на якому написана відповідна перша буква слова, подає лексичне значення цього слова, а також переслідує пропедевтичну мету набуття вмінь роботи зі словниками.
Навчальним змістом передбачено такі форми роботи: у парах, у групах або ж колективно, завдання підвищеної складності, завдання на вибір, уроки розвитку мовлення, домашні завдання.
Звертаємо увагу на те, що в підручнику чітко розмежований тео ретичний матеріал: піктограма з книжкою — це відомості, які діти мають добре засвоїти, відомості в рамці подаються лише з пропед тичною метою, а вивчення здійснюється практичним шляхом для забезпечення наступності в подальшій роботі.
Зробимо короткий аналіз навчального змісту кожного розділу підручника та додаткового навчального змісту зошитів.
Розділ «ЗВУКИ І БУКВИ» (37 год)
Основою для успішного засвоєння розділу «Звуки і букви» є знання, набуті в 1 класі. Теми цього розділу укладені в логічній по слідовності і враховані такі аспекти закріплення та вивчення зву кової системи мови: якщо в 1 класі засвоєння звуків проводилося на основі спостереження за творенням звуків, вивчення їх буквених позначень, то в 2 класі треба частіше використовувати прийом зі_ ставлення звуків і букв, а саме: буква щ — звуки [шч], букви дз, дж — звуки [дз],P [дзP+], [дж],P до тренувальних вправ і заучування слів із зву_ ком [г], порівняння вимови звука [ф] і букв хв у словах хвилина, хви_
6
ля. Приділяється більша увага вимові і звукoбуквеному аналізу слів із я, ю, є, ї та їх звукових значень.
У процесі вивчення тем «Тверді і м’які приголосні звуки. Позна_ чення м’якості приголосних буквами я, ю, є, і», «Позначення м’якос_ ті приголосних звуків знаком м’якшення» вчителю необхідно озна_ йомити другокласників із способами позначення м’яких приголос4 них звуків на письмі (програма с. 35), проводити спостереження за вимовою та позначенням подовжених м’яких приголосних звуків і слів з ними, правила переносу таких слів. У на_вчальному змісті підручника наведені зразки переносу таких слів, умовного позначен_ ня, схеми.
Програма не вимагає письмового виконання звуко_буквеного аналізу, однак у зв’язку з тим, що першокласники, які працювали за «Букварем» (автори М. Д. Захарійчук, В. О. Науменко), опрацьову_ вали звуко_буквену модель слова під час вивчення кожної букви, уважаємо, що таку роботу треба поглибити й використовувати еле_ ментарну фонетичну транскрипцію слова. Зразки такого аналізу по_ даємо на форзацах підручника та на відповідних сторінках теми.
Розділ «СЛОВО» (31 год)
Навчальний зміст цього розділу є логічним продовженням набу_ тих у 1 класі знань і вмінь. Здобуті знання про слова_назви предме_ тів, слова_назви ознак предмета, слова_назви дії предмета стають ос_ новою для вивчення відповідних частин мови.
Використовуючи ілюстративний матеріал підручника, допомага_ ємо дітям усвідомити слова_назви предметів, істот і неістот, тобто
іменника.
Зміст навчального матеріалу розділу «Правопис» включено до змісту навчального матеріалу розділу «Слово». Це правопис іменни_ ків, які належать до власних. Вивчення вживання великої букви в кличках тварин вимагає від учителя опрацювання понять «назва тварини» і «кличка тварини». З цією метою на сторінках підручника пропонується ілюстративний матеріал, який допоможе дітям усвідом мити назви тварин та їх клички (с. 78–79).
Під час вивчення вживання великої букви в назвах міст, сіл, рі чок, гір додано назви майданів, площ і країн, оскільки цього вимагає сучасність (с. 96–97).
Формування граматичного поняття прикметник здійснюється з опорою на набуті в 1 класі знання. Ураховуючи те, що в 2 класі про довжується робота над лексичним значенням прикметника та питан нями, на які вони відповідають, велику роль у цьому відіграє ілюс тративний матеріал підручника (с. 86–87). Аналіз малюнків, зміст
7
казки З. Мензатюк про царівни барви поглиблюють знання учнів про те, що ознаки предметів можуть характеризувати предмети за кольором. Порівняння двох сюжетних малюнків чорно білого і кольорового, — допоможуть учням усвідомити, що прикметники роблять нашу мову яскравою, образною і мають виражальні можли вості в нашому мовленні. Аналіз змісту вправи 3 допоможе дітям усвідомити , що ознаки можуть характеризувати предмет не тільки за кольором, а й за формою, розміром, матеріалом, з якого він зроблений. Учні мають усвідомити, що саме прикметники є виражальними засобами мови.
Методика вивчення дієслова є аналогічною. Загальне уявлення про слова назви дій діти отримують ще в добукварний період. У 2 класі важливо навчити їх правильно ставити питання до дієслів. З цією метою зміст підручника включає тексти, ілюстрації, методичний апарат , який є своєрідною підказкою й допомагає усвідомити дієслівні питання в трьох часових формах, не називаючи терміни (с. 98–99).
Ознайомлюючи другокласників із службовими словами, варто звернути увагу на те, що за вимогами програми учні мають уміти пов’язувати слова, речення за допомогою службових слів (програма, с. 33). У змісті навчального матеріалу розділу «Речення» зазначено, що школярі мають поширювати речення словами за поданими питаннями (Програма с. 34).
Тема «Зв’язок слів у реченні за допомогою питань» перенесена в 3 клас. Однак, якщо учні набувають уміння пов’язувати слова за допомогою службових слів, поширювати речення словами за поданими питаннями , то передусім мають усвідомити, що слова зв’язуються за допо могою питань.
Саме тому в зміст навчального матеріалу підручника введено два уроки, завдання яких спонукають дітей до спостереження за зв’яз ком слів у реченні за допомогою питань. Цей матеріал подається тільки на зразках, які аналізує вчитель разом із дітьми, і є пропедевтичним до відповідної теми в 3 класі.
У розділі «Речення» третьокласники вивчають головні члени ре чення, а отже, головні слова в реченні, з якими мають ознайомитися другокласники, є пропедевтикою до вивчення цієї теми.
Розділ «ТЕКСТ» (5 год)
Зміст навчального матеріалу цього розділу ознайомить другокласників із структурою тексту, заголовком, з роллю абзаців. Ураховуючи те, що в 1 класі діти навчалися за «Букварем» (автори М. Д. Захарій_ чук, В. О. Науменко) і систематично працювали з текстом, аналізували його, відповідаючи на «запитання за змістом прослуханого» (хто?
8
що? де? коли? як? що робить що роблять? (Програма с. 21, 24) і протя_ гом 2 класу постійно працювали над текстом, уважаємо, що висновки, узяті в рамочку, будуть для них зрозумілими (с. 152–153).
Запропоновані висновки — це не академічні правила про тексти_ розповіді чи тексти_описи й слугують для загального ознайомлення і практичної роботи. Результати роботи в 1 класі і протягом 2 класу над текстом уможливлюють створення міні_текстів різних типів, тим паче, що в програмі про розділ «Писемне мовлення» зазначено: «…створює і записує коротке (майже 40 слів) зв’язне висловлювання за ілюстрацією, серією малюнків, використовує в ньому виражальні засоби мови» (Програма, с. 30).
Розділ «МОВА І МОВЛЕННЯ» (4 год) укладений відповідно до програмових вимог.
Розділ «ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО» (4 год)
Навчальний зміст цього розділу спрямований на «формування контрольно_оцінювальних умінь і навичок, самоперевірку письмо_ вих робіт, результатів навчання за орієнтирами, даними вчителем» (Програма, с. 39). Цей розділ структурований незвично і вміщує та_ кі завдання: незакінчені речення, тести, слова з пропущеними орфог_ рамами, буквами, тексти, які вимагають продовження, тексти для списування. Тексти для списування вміщують від 23 до 34 слів, ура_ ховуючи інші види роботи.
Використання текстоцентричних технологій на уроках укра_ їнської мови уможливлює розвиток усіх видів мовленнєвої діяль_ ності, таких як: слухання_розуміння, аудіювання, говоріння, читан_ ня, письмо. Навчальна діяльність учнів засобами художніх текстів має здійснюватися відповідними методами, прийомами, видами та формами роботи, тобто за відповідною методикою.
Методика роботи на уроках української мови має забезпечувати єдиний процес сприймання і розуміння тексту, формування на його основі мовних і мовленнєвих умінь, а тому робота над текстом має два етапи.
На етапі сприймання й осмислення тексту учні визначають «про що? про кого?» ідеться в ньому; «що саме говориться про…?», «яким засобами?» — словами і не тільки — автор про це говорить.
Граматичні поняття формуються в результаті використання сис_ теми завдань, запропонованих методичним апаратом підручника, що відповідають вимогам програми. Система завдання охоплює всі рів_ ні вивчення української мови, а саме: фонетико_фонематичний, лек_ сико_семантичний, словотворчий, морфемний, морфологічний, син_ таксичний.
9
Ураховуючи вимоги програми щодо кількості слів у тексті, який мають читати другокласники за хвилину, уміщені тексти налічують від 25 до 60 слів. Тексти, які мають більшу кількість слів, призначе_ ні переважно для слухання_розуміння, колективного читання або ж читання учнями, які мають високий рівень навченості читати. Мето_ дика опрацювання таких текстів вимагає від учителя застосування різних прийомів роботи, у тому числі тих, які використовувалися в роботі з букварними текстами, а саме: прийом перерваного тексту, самостійного прочитування, читання в парах, групах. Розумінню прочитаного тексту сприяє відповідна словникова робота. Словни_ кову роботу варто розглядати як сукупність систематичних вправ, спрямованих на засвоєння учнями лексичних, граматичних, вимов_ них і орфографічних норм літературної мови.
До кожного тексту запропоновано методичний апарат, який на_ лічує кілька завдань. Учителям варто звернути увагу на те, що до текстів не завжди подані завдання, які спрямовані на виявлення ро_ зуміння змісту, а також завдання, які сприятимуть закріпленню вив_ ченого на всіх рівнях. Такі обмеження зумовлені чітко регламенто_ ваною кількістю сторінок підручника. А тому в «Книжці для вчите_ ля» під рубрикою «Додаткові завдання до тексту» запропоновані завдання, які допоможуть виявити рівень сприймання та осмислен_ ня тексту учнями, а також завдання, які сприятимуть закріпленню вивченого і тих граматичних понять, які вивчаються.
Виконання завдань може проводитися в усній і письмовій формі. Уроки з української мови треба будувати так, щоб кожен із про_ ведених видів робіт відігравав свою роль у формуванні певного ко_ мунікативного вміння, щоб учні успішно оволодівали й монологіч_ ним, і діалогічним мовленням, спираючись на текст, набували вмінь
культури мовлення й спілкування.
|