|
|
Скачати 5.07 Mb.
|
Література 1. Авербух К. Манифест современной терминологии // Коммуникация: теория и практика в различных социальных контекстах. Материалы Международной научно-практической конференции “Коммуникация – 2002” Ч. 1. – Пятигорск: изд-во ПГЛУ, 2002. – 597 c. 2. Аршинов В., Свирский Я. Синергетическое движение в языке // Самоорганизация и наука: опыт философского осмысления. – М.: ИФРАН, – 273 c. 3. Шарков Ф. Подготовка специалистов по связям с общественностью // Образование и общество № 2(8), – М., 2001. – 168 с. Вайнтруб Ганна Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г.Короленка Науковий керівник – ст. викладач Бардакова Ю.В. Розвиток модальності у сучасній німецькій мові Розвиток модальності в сучасній німецькій мові є продовженням та стабілізацією процесу, який почався ще в Середньовіччі. На його основі відбувається диференціація двох кон’юнктивів у сучасній мові. Позначення Konjunktiv Präsens та Konjunktiv Präteritum замінили на Konjunktiv I та Konjunktiv II. Обидва кон’юнктиви втратили свій часовий характер і первісне позначення було вже не релевантне. Кон’юнктив I (= die Konjunktive des Präsens, des Perfekts und des Futur I) виражає можливу дію, прохання, бажання, можливість та ін., крім того кон’юнктив II позначає недійсність, нереальну дію або бажання, чиє виконання є непевним. Уживання кон’юнктива в непрямій мові або у відтворенні чужої думки в сучасній німецькій мові підлягає жорстким правилам, початки яких ще у XVII столітті. У непрямій мові місце кон’юнктива залежить від того, чи відрізняються дані форми від індикативу: Індикатив: 1. Sie kommen morgen. 2. Er kommt morgen. Кон’юнктив I (Konjunktiv Präsens): 1. Sie kommen morgen. 2. Er komme morgen. Кон’юнктив II (Konjunktiv Präteritum): 1. Sie kämen morgen. 2. Кон’юнктив II – не потрібен. Теж саме стосується Konjunktiv Perfekt (Кон’юнктив I) та Konjunktiv Plusquamperfekt (Кон’юнктив II). Індикатив: 1. Sie haben die Oma besucht. 2. Er hat die Oma besucht. Кон’юнктив I (Konjunktiv Perfekt): 1. Sie haben die Oma besucht. 2. Er habe die Oma besucht. Кон’юнктив II (Konjunktiv Plusquamperfekt): 1. Sie hätten die Oma besucht. 2. Кон’юнктив II – не потрібен. Збіг деяких форм Konjunktiv Präsens з індикативом Präsens сприяє новим утворенням і новому розподілу функцій. Тільки Konjunktiv Präsens залишається в сучасній мові у третій особі однини чітко диференційованим. У XIX столітті було ще можливо розрізнити другу особу множини за закінченнями -est, -et від індикативу -st, -t. Ці форми сприймаються зараз як застарілі. Спочатку розрізняли також третю особу множини Präsens (-ent та -en). Через рівність форм Konjunktiv Präsens сильно відстає. Його місце займають описові форми, які почали впроваджуватися в мову ще в XIV столітті. Ідеться про перифраз würde + інфінітив. Ця конструкція не має власної семантичної забарвленості. Як і кон’юнктив II (Konjunktiv Präteritum, який з середньовіччя стосується лише Präsens), ця конструкція слугує вираженням нереальності, невпевненості (Würdest du es wirklich annehmen?), а потім замінником для нечітких форм деяких дієслів, наприклад Indikativ Präteritum: du kochtest; Konjunktiv Präteritum: du kochtest; конструкція з würde: du würdest kochen. Кон’юнктив також виражається за допомогою модальних дієслів. Вони можуть описати більше кон’юнктивних значень. Деякі модальні дієслова залишаються навіть в індикативі. Наприклад, вживання модальних дієслів: Ich möchte dich bald sehen = реальне бажання. Es soll ein kalter Winter kommen = можливість дії. Möchte sich der Wunsch doch erfüllen! = реальне, але не виконане бажання. Du hättest sie doch besuchen sollen! = недійсність, при якій завжди використовується кон’юнктив II, найчастіше вживається Konjunktiv Plusquamperfekt. Література 1. Бублик В. Історія німецької мови. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 272 с. 2. Kösters-Gensini S. Die Flexionsmorphologie im gesprochenen deutschen Substandard. – Tübingen, 2002. – 295 S. 3. Харитонова І. Теоретична граматика німецької мови. – Київ, 1976. – 250 с. Вакуленко Марина Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г.Короленка Науковий керівник − к. філол. н. Луньова Т.В. Фрейм загального сюжету фільму рев’ю на пригодницькі фільми Останнім часом велика увага дослідників приділяється поняттю фрейму, яке в сучасну науку ввів Марвін Мінський. За Мінським “фрейм є структурою даних для представлення стереотипної ситуації” [7, с. 123]. Фрейми ідентифікуються та активуються через ключові слова, які асоціюються з відповідними концептами чи ситуаціями або їхніми окремими елементами [див: 1, с. 259]. Очевидно, що фреймовий аналіз дозволяє змоделювати структури думки, визначивши, на чому була зосереджена увага спостерігача, та які риси були помічені [4, с. 54]. Фрейм є мовленнєво-когнітивною формою представлення стереотипного явища, ситуації, події. Науковці вважають, що слова допомагають не лише у відтворенні досвіду. Завдяки словам досвід може потрапляти у своєрідне психологічне обрамлення (фрейм), де одні аспекти знання висуваються на передній план, а інші відіграють роль фону [8]. Згідно з уявленнями М.Мінського, у довгостроковій пам’яті людини зберігається великий набір систем фреймів, що використовуються, наприклад, під час розпізнавання людиною зорових образів. З цією метою в пам’яті активується такий фрейм (або система), який найбільше відповідає гіпотезі про об’єкт сприйняття, що й забезпечує високу швидкість його розпізнання та осмислення [9]. Таке уявлення про фрейми отримало подальший розвиток та інтерпретацію. У концепції Е.Гофмана, фрейми – базові елементи, які дослідник повинен ідентифікувати в рамках ситуацій. Ситуації підвладні організуючим принципам, що генерують ті чи інші події, серед яких є соціальні події. Ці ж принципи регулюють й суб’єктивну участь людини в подіях [3]. Дж.Лакофф користується поняттям ідеалізованої когнітивної моделі (idealised cognitive model), яке за своїм змістом подібне до поняття фрейму. Так, “кожна ідеалізована когнітивна модель є комплексним структурованим цілим” [6, с. 243]. Фреймова модель представлення знань завдяки своїм специфічним властивостям уможливлює: представлення й використання інформації, одержаної в різний час і з різних ділянок, у якості незалежної інформації, пов’язаної із даним кутом зору; ієрархічність структури на основі відношень “абстрактне-конкретне”, “ціле-система”; сумісне використання інформації, яку містить фрейм вищого рівня, всіма фреймами нижчих рівнів; на основі цього − зв’язування інформації, одержаної з різних точок зору [2, с. 2]. На основі проаналізованого теоретичного матеріалу було проведене практичне дослідження англомовних рев’ю на пригодницькі фільми та фільми жахів. Представимо результати дослідження рев’ю на пригодницькі фільми. У ході дослідження було з’ясовано, що інформація, вербалізована у текстах рев’ю на пригодницькі фільми, структурована у вигляді трьох фреймів: макро-фрейму фільму, фрейму оглядача та фрейму сюжету фільму. Фрейм сюжету фільму структурує інформацію про основний зміст фільму, про героїв, їх вчинки та про події. У результаті практичної роботи з мовним матеріалом було ідентифіковано фрейми окремих сюжетних ліній для окремих персонажів та фрейми основного сюжету всього фільму. Останній фрейм характеризується поєднанням предметно-центричного та акціонального типів фреймів, згідно з класифікацією С.А.Жаботинської [5]. Проілюструємо фреймову модель загального сюжету фільму на прикладі рев’ю на фільм “Pirates of the Caribbean: the Curse of The Black Pearl”. Фрейм загального сюжету: ДЕХТО ТАКІ ЩО РОБЛЯТЬ з ДОПОМОГОЮ ДЕЩО ДЕ КОЛИ [pirates] [cursed, cut-throats] [steal, plunder, pillage] [their skills, cleverness] [in the sea] [−] Ми з’ясували, що заповненими слотами даного фрейму є: ДЕХТО − персонажі фільму, ЩО РОБЛЯТЬ − дії персонажів, ТАКІ − риси персонажів, ДЕ − місце дії, з ДОПОМОГОЮ ДЕЩО − засоби досягнення мети. Незаповненими слотами виявилися: КОЛИ − час дії. Слот ДЕХТО вербалізується такою лексичною одиницею: pirates, яка ідентифікує головних персонажів як таких, що належать до певної групи людей, котрі займаються специфічною діяльністю. Cлот ТАКІ об’єктивується за допомогою лексичних одиниць: fantastic, entired body parts made completely of wood, cut-throats, beardy scallywags, doubly-scary, cursed, dirty scurvy-dodging swabs. Ці лексичні одиниці належать до двох семантичних полів: потворна зовнішність та фантастичні якості героїв. Слот ЩО РОБЛЯТЬ репрезентований такими мовними одиницями: steal, plunder, pillage, burn other people’s property, sailing, try to get rid from the curse, get their hands on an ancient medallion, kidnap Elizabeth Swann. Ці мовні одиниці розподіляються на такі два семантичні поля: дії розбійницького характеру, до яких належать такі лексичні одиниці: steal, plunder, pillage, burn other peple’s property; та намагання знайти вихід із складної ситуації, що репрезентоване наступними одиницями: sailing, try to get rid from the curse, get their hands on an ancient medallion, kidnap Elizabeth Swann. Слот ДЕ вербалізований за допомогою виразу: in the sea. Слот з ДОПОМОГОЮ ДЕЩО репрезентується наступними одиницями: their skills, cleverness − уміння героїв. Отже, фрейм сюжету узагальнює та структурує інформацію про головні події та найбільш яскраві вчинки героїв. У фреймі загального сюжету у рев’ю на пригодницькі фільми заповненими завжди є всі слоти, крім слота КОЛИ. Слот ДЕХТО завжди ідентифікує головних персонажів як таких, що належать до певної соціальної групи. Слот ТАКІ об’єктивується лексичними одиницями, що належать до двох семантичних полів: зовнішність та якості героїв. Якості героїв зазвичай фантастичні, зовнішність яскрава: часто потворна або ж приваблива. Слот ЩО РОБЛЯТЬ репрезентований мовними одиницями, які представляють дії персонажів, за допомогою яких герої намагаються знайти вихід із складної ситуації, користуючись своїми вміннями і навичками, іноді ці дії мають легкий розбійницький характер. Слот ДЕ завжди вербалізований і вказує місце дії. Слот з ДОПОМОГОЮ ДЕЩО репрезентує вміння героїв, з допомогою яких вони роблять конкретні вчинки. Література: 1. Вострова С. Фреймовий аналіз медичного дискурсу // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету LIMGUAPAX−VIII. − Філологія. Педагогіка. Психологія. − 2002. − Вип. 6. − С. 258-262. 2. Гризун Л. Фреймова модель представлення знань як основа структурування навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань // http//ito.icc.melitopol.net/stat/12.html. 3. Дем’янков В. Фрейм // http:www.infolex.ru/Cs27.html. 4. Дубровена В. Стилистические приемы в рекламном тексте // Всеукраїнський форум. Сучасна англістика: стереотипність і творчість. − Харків: Константа, 2006. − С. 53-55. 5. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського державного університету ім. Б. Хмельницького. − Черкаси. −1999. − Вип.11. − С. 12-25. 6. Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things. What Categories Reveal about the Mind. − Chicago and London: the University of Chicago Press, 1987. − 614 p. 7. Минский М. Фреймы для представления знаний. − М.: Энергия, 1979. −148 с. 8. Психосемантичні аспекти політичної ідентичності // hhtp: // www. poglyad.com/article/559/. 9. Фрейм (одиниця знання) − Вікіпедія. http://uk.wikipedia.org/ wiki/%D0% A4%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%BC Вісич Тетяна. Полтавський інститут економіки і права ВМУРоЛ “Україна” Науковий керівник – ст. викл. Сирота Ю.О. Фразеологізми як універсальна мовна категорія та прагматичний аспект їх перекладу Фразеологічний фонд кожного народу – це невичерпне джерело, що постійно живить виражальні засоби літературної мови, надає їй яскравих рис національного характеру, створює той неповторний колорит, який часто відрізняє одну мову від іншої. Фразеологізми – це універсальне мовне явище, властиве усім мовам. Питання фразеології цікавили і продовжують цікавити як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Усебічним дослідженням фразеологічних одиниць займався В.Кунін (1964, 1970), спеціальні праці якого зробили помітний внесок в цю лінгвістичну галузь. Дослідженню етимології фразеологічних одиниць присвятили свої праці Ш.Баллі (1940), К.Баранцев (1969); особливостями їх функціювання цікавилися В.Виноградов (1985), Н.Амосова (1961), З.Загірова (2003); семантикою фразеологічних одиниць - В.Лебединська (1999), С.Георгієва (2001), Д.Мальцева (2003); їхніми структурними особливостями – В.Н.Амосова (1964), В.Виноградов (1974); прагматикою - А.Корольова (1980). Усі ці дослідники дали можливість представити фразеологізм як інтегральну підсистему мови. Семантика фразеологічних одиниць тісно пов’язана з фоновими знаннями носія мови, із практичним досвідом особистості, культурно-історичними традиціями народу, який користується даною мовою [1, с. 3-4]. Фразеологізми – це семантично зв’язані сполучення слів, які, на відміну від подібних до них за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не утворюються в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем. Це стійкі синтаксичні одиниці, неподільної та цілісної конструкції. Фразеологічні одиниці надають об’єктам дійсності ознаки, які асоціюються із картиною світу, оцінюють її, та виражають ставлення до неї [2, с. 67]. Своєю семантикою фразеологічні одиниці спрямовані на характеристику людини та її діяльності. Фразеологізм є невід’ємною складовою англійського словникового фонду англійської нації. Так, фразеологічна одиниця Big Ben – це, з одного боку ім’я конкретної особи – Бенджаміна Холла, керівника проекту спорудження годинника. Проте він має ще й метонімічне значення – годинник на будівлі англійського парламенту. Фразеологізми у мовленні несуть специфічне стилістичне навантаження. Вони є надзвичайно важливим компонентом загального арсеналу мовних засобів відображення. Шляхи перекладу фразеологічних одиниць є досить складними та проблематичними. Суперечливі питання перекладу фразеологізмів набули певної завершеності передусім завдяки працям О.Куніна, Я.Рецкера, С.Власова та інших. Щоб достовірно та якомога ближче до оригіналу передати значення фразеологічної одиниці в процесі перекладу, потрібно брати до уваги її структурні та граматичні особливості, а також культурологічні аспекти. Завдання перекладача – не перекладати компоненти та структуру фразеологічних одиниць мови оригіналу, а відтворити цілісний ефект їх функціювання у мові перекладу. Для досягнення цієї мети існують такі способи перекладу фразеологічних виразів як повний чи відносний еквівалент, повний ідіоматичний аналог, приблизний аналог і описовий переклад. Основний принцип базується на наявності чи відсутності в мові перекладу фразеологічних відповідників мови оригіналу. Але тут потрібно пам’ятати й про прагматичний аспект перекладу фразеологізмів. В усіх мовах є прагматичні фразеологічні одиниці – повні або еліптичні сталі речення, що вживаються у певних ситуаціях спілкування, значення яких іноді не виводиться прямо зі змісту речення, наприклад: І should worry! – Чого мені хвилюватися? З якої речі мені хвилюватися? Fresh (абоWet) paint! – Обережно, пофарбовано! Take it or leave it! – Як знаєте! Agree my Aunt Fanny! – Дідька лисого я погоджусь! Уживання у спілкуванні таких речень становить непрямі мовленнєві акти, пропозиційний та ілокутивний зміст яких не співпадає. Для перекладача важливо знати такі прагматичні вирази для їх точної ідентифікації, аби не сприйняти їх у буквальному значенні. Отже, основна проблема перекладу прагматичних фразеологічних одиниць полягає у правильній їх ідентифікації. Як і звичайні фразеологічні одиниці, прагматичні одиниці у різних мовах можуть збігатися або не збігатися за змістом. Особливу складність у перекладі становлять ті, які не співпадають за змістом, оскільки речення, що їх виражають у різних мовах, не тотожні за лексичним складом та структурою, як от: Keep off the grass! – По газонах не ходити! Як бачимо, в українському перекладі присутнє дієслово ходити, якого немає в оригіналі, хоча ці речення й вживаються в ідентичних ситуаціях спілкування. Слова трава та газон відрізняються культурологічним сприйняттям об’єкта дійсності. Як показав аналіз фразеологічних одиниць текстів різних жанрів та стилів, фразеологічні одиниці з прагматичним значенням характерні для мови повсякденного спілкування, вони дуже рідко (9%) зустрічаються у мові художніх творів. Таким чином, фразеологізм як мовна одиниця має універсальний характер, існує у кожній мові, але має свої специфічні особливості перекладу, однією з яких є прагматичний аспект. |
|
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Барташевської Юлії Миколаївни Матеріали IV международної науково – практичної конференції “Новости научной мысли− 2008”. – Ч. Экономические науки. – Praha: Education... |
Наукових праць Циверенко Ганни Павлівни та студентів спеціальності «Правознавство» Реформування правової системи України в контексті розбудови правової держави та євроінтеграції // Матеріали ІV Всеукраїнської наукової... |
|
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ... У матеріалах звітної науково-практичної конференції викладено сучасні підходи до модернізації професійно-технічної освіти в умовах... |
Статистика учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів |
|
ТИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ПРОМИСЛОВОСТІ Збірник матеріалів... |
Інформаційний звіт про результати студентської наукової роботи кафедри... Міжвузівська студентська науково-практична конференція «Теорія та практика розвитку банківської справи» |
|
Сусь Богдан Арсентійович Публікації за останні 5 років Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Іноваційні технології навчання в сучасній дидактиці вищої школи”. – Полтава:... |
Матеріали „Ярмарку Проектів” в рамках XV науково-практичної конференції... Матеріали „Ярмарку Проектів” в рамках XV науково-практичної конференції студентів та аспірантів „Дні Науки ФСП” (20-21 квітня 2012р.,... |
|
Збірник наукових праць «Інформаційні технології в освіті» Збірник присвячено таким напрямам наукових досліджень у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті та науці |
М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |