Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції “Пріоритети сучасної філології: теорія і практика” Збірник наукових праць студентів Полтава 2008 ББК 80


НазваМатеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції “Пріоритети сучасної філології: теорія і практика” Збірник наукових праць студентів Полтава 2008 ББК 80
Сторінка8/43
Дата15.04.2013
Розмір5.07 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Література > Документи
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   43

Література

1. Иванов А., Поуви Д. Английские разговорные формулы: Учеб. пособие по спец. “Иностр. яз.” – М.: Просвещение, 1989. – 128 с.

3. Садохин А. Компетентность или компетенция межкультурной коммуникаций / А.Садохин // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2007. – №3. – С.39-56.

4. Соловйова Э. Понятие социокультурной грамотности в курсе обучения иностранным языкам // Иностранные языки в школе. – 2007. –№2. – С.17-23.
Гакман Оксана

Чернівецький національний

університет імені Ю. Федьковича,

Науковий керівник – зав. каф.

англійської мови Михайленко В.В.
Про концепт часової міри в англомовній картині світу

Виявлення особливостей організації концептосфер та пов’язаних з ними мовних картин світу, що знаходиться у фокусі уваги сучасного когнітивного мовознавства, передбачає, перш за все, встановлення номенклатури та структури концептів, сформованих у свідомості носіїв мови.

Об’єкт нашого дослідження – слова-вимірювачі часу в англійській мові.

Метою роботи є засоби вимірювання часу в англійській мові. В основу вимірювання часу закладено рух небесних тіл, що відображає три фактори: обертання Землі навколо своєї осі, обертання Місяця навколо Землі та рух Землі навколо Сонця. Від того, на якому з цих явищ ґрунтується вимірювання часу, залежать і різні його поняття [3, с. 3-4]. Це хвилина – minute, година – hour, місяць – month, рік – year.

При вимірюванні встановлюються числові відношення між вимірюваною величиною й обраною одиницею вимірювання – еталоном. Вимірювання може мати безпосередній характер, відбуватися за допомогою простого зіставлення еталона й вимірюваного, а також може бути опосередкованим процесом, із застосуванням спеціальних приладів, лічильних машин і т.д. [4: 43-44].

При встановленні еталонів для вимірювання часу виникали значні труднощі. Мірами часу були природні одиниці, взяті людиною з навколишнього світу. Це доба – 24-hours, місяць month, рік year, і досить суттєво, що вони непорівнянні.

Одиниці для вимірювання відрізків часу, доби: година – hour, хвилина – minute, секунда – second, та її долі, – створені самою людиною. Для вимірювання довших проміжків часу людина навчилася використовувати періодичні природні явища. Систему рахунку значних проміжків часу, засновану на періодичних явищах навколишнього світу, прийнято називати календарем. Саме він дозволяє встановлювати певний порядок днів у році [2, с. 3].

Слова-вимірювачі виконують декілька найважливіших функцій у мові. Одна з них – когнітивна (пізнавальна) функція. Словa second, minute, hour, day, nigh, year мають значення проміжку часу, періоду часу, як абстрактного, так і конкретного. Секу́нда – одиниця виміру часу, хвили́на – одиниця часу. Позначення: українське хв, міжнародне mіn. 1 хв = 60 сек = 1/60 год = 1/1440 доби. Година (позначення: год, h) – одиниця вимірювання часу. Доба́ – дорівнює 24 годинам (1440 хвилин, 86400 секунд).

Так, у У.С.Моема зустрічаємо: “It seemed to her that Tom had shed the years so that he was become not only in age Roger’s contemporary” [1, с. 155]; “She gave him another sort of smile, just a trifle roguish; she lowered her eyelids for a second and then raising them gazed at him for a little with that soft expression that people described as her velvet look” [1, с. 19]; “It was a beautiful day, clear, warm and sunny” [1, с. 129]; “It often seemed to her that she was two persons, the actress, the popular favourite, the best-dressed woman in London, and that was a shadow; and the woman she was playing at night, and that was the substance” [1, с. 157].
Література

1. Моем У.С. “Театр”. Книга для читання англійською мовою. – Вінниця: Нова Книга, 2006, – 360с.

2. Хренов Л., Голуб И. Время и календарь. – М.:Наука, 1989. – 128с.

3. Цыоульський В. Календари и хронология стран мира: (Книга для учащихся). – М.: Просвещение, 1982. – 128с.

4. Швачко C., Кобякова І. Вступ до мовознавства (курс лекцій): Посібник. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 224с.

Гешко Наталія

Чернівецький національний університет

імені Ю. Федьковича

Науковий керівник – зав. кафедри

англійської мови Михайленко В.В
Розвиток комунікативної компетенції студента

Сучасна методика викладання розглядає англійську мову як комунікативний, інтерактивний процес, вказуючи, що в основі його лежить поняття “комунікативна компетенція”. Цей термін, що належить Делу Хаймзу (1970), отримав свій подальший розвиток у працях М.Кенела і М.Свейна (1980), А.Палмера і Л.Бахмана (1982).

Мета нашої праці: розглянути комунікативну компетенцію студента, який спеціалізується з англійської мови та літератури.

Комунікативну компетенцію студента можна розглядати як здатність студента здійснювати мовленнєву діяльність через реалізацію комунікативної, мовленнєвої поведінки на основі фонологічних, лексико-граматичних, соціологічних і країнознавчих знань та навичок відповідно до різноманітних завдань і ситуацій спілкування [2, c. 34-38].

М.Кенел та М.Свейн запропонували структуру комунікативної компетенції студента, що складається з чотирьох компонентів (видів компетенції) [3, c. 109-111]:

1) дискурсивна компетенція – здатність поєднувати окремі речення у зв’язне усне або письмове повідомлення, дискурс, використовуючи для цього різноманітні синтаксичні та семантичні засоби когезії;

2) соціолінгвістична компетенція – здатність розуміти і продукувати словосполучення та речення з такою формою та таким значенням, які відповідають певному соціолінгвістичному контексту ілокутивного акту комунікації; (ілокутивний акт – втілення у висловлюванні, породжуваному в ході мовлення, певної комунікативної мети; цілеспрямованість; функція впливу на співрозмовника); 3) стратегічна компетенція – здатність ефективно брати участь у спілкуванні, обираючи для цього првильну стратегію дискурсу, якщо комунікації загрожує розрив через шум, недостатню компетенцію та ін., а також адекватну стратегію для підвищення ефективності комунікації; 4) лінгвістична компетенція – здатність розуміти та продукувати вивчені або аналогічні їм висловлювання, а також потенційна здатність розуміти нові, невивчені висловлювання. Лінгвістична компетенція займає перше місце у вивченні англійської мови.

Усі існуючі та можливі комунікативні компетенції мають рівний статус, оскільки кожна з них повною мірою задовольняє інтелектуальні (концептуальні) потреби її власника. Тому володіння мовою слід оцінювати з точки зору рівня сформованості відповідної комунікативної компетенції [1, c. 65-70]. На формування комунікативної компетенції студента впливає низка факторів. Основними є внутрішні та зовнішні фактори. До внутрішніх відносяться: мотиваційну сферу; внутрішню позицію особистості; розвиток та становлення “Я” та почуття ідентичності особистості. До зовнішніх факторів відносяться соціальні умови: суспільство, у якому вживається конкретна мова, його соціальну структуру, різницю між носіями мови у віці, соціальному статусі, рівні культури та освіти, місці проживання, також різницю у їхній мовленнєвій поведінці в залежності від ситуації спілкування. Внутрішні та зовнішні фактори взаємопов’язані, зовнішні залежать від внутрішніх і навпаки [3, c. 57-60].

Формування комунікативної компетенції студента нерозривно пов’язане із соціокультурними, соціолінгвістичними, стратегічними, дискурсивними знаннями та мовленням. Комунікативна компетенція як сукупність вищезгаданих складових (мовленнєвої, мовної, дискурсивної, соціокультурної, соціолінгвістичної, стратегічної), тобто здатність людини до іншомовного спілкування, бажання толерантно сприймати інших співбесідників, охоплює різноманітні тематичні сфери людської діяльності: власну особу та особу комуніканта, повсякденне життя, дозвілля, громадсько-політичний устрій, звичаї, національні та культурні традиції, галузі економіки, науки, освіти, культури, спорту, охорони здоров’я, засоби масової комунікації та інформації, світ і всесвіт. Від рівня сформованості навичок і вмінь залежить відповідно й рівень володіння англійською мовою.

Отже, володіння студентом англійською мовою як іноземною – це динамічні, творчі й індивідуально специфічні здібності людини користуватися комунікативним інвентарем мовних засобів, що є в її пам’яті, для сприйняття та побудови в усній чи писемній формі програм мовленнєвої поведінки у вигляді висловлень та дискурсів. Такі здібності бути учасником мовленнєвої діяльності й були названі комунікативною компетенцією.
Література

1. Гринюк Г., Семенчук Ю. Етапи формування іншомовної комунікативної компетенції у студентів різних спеціальностей // Іноземні мови. – 2006. – №2. – С.22-27.

2. Федоренко Ю. Комунікативна компетенція як найважливіший елемент успішного спілкування // Рідна школа. – 2002. – №1 (864). – С.63-65.

3. Common European Framework of Reference For Languages: Learning, Teaching, Assessment. – Cambridge: CUP, 2001. – 260 p.


Гловацька Наталія

Хмельницький національний університет

Науковий керівник – к. філол. н., доц. Ємець О.В.
Архаїчна лексика та її функції у казках

Оскара Вайльда

У сучасній науці про мову зростає інтерес до загальних напрямків лексики, до закономірностей еволюції слів. Особливо широких масштабів набуло вивчення неологізмів, у той час як явища протилежної природи, тобто використання архаїзмів, а також остаточний вихід слів з мови ще не були предметом докладного аналізу в лінгвістиці в останні роки. Проте проблемою застарілої лексики займалися такі лінгвісти як О.М.Мороховський, І.В.Арнольд, І.В.Гальперін, І.К.Білодід, О.Д.Пономарів.

Вивчення архаїзмів є актуальним, оскільки воно має досить велике значення для деяких дисциплін. У лексикології таке вивчення з’ясуванню системних зв’язків лексичних архаїзмів у словнику, напрямків їхніх взаємодій із загальновживаною і периферійною лексикою. З погляду стилістики цікавим є з’ясування експресивно-стилістичних можливостей архаїзмів, дослідження варіативності їхніх функцій у тексті. Для перекладознавства воно дає змогу встановити способи перекладу.

Слід зазначити, що архаїзм – слово або фраза, що застаріла і перестала вживатися в звичайній мові, найчастіше використовується в літературі як стилістичний прийом для надання мові урочистості і для створення реалістичного колориту при зображенні старовини [1, c. 83].

Архаїзми поділяються на матеріальні, тобто слова, які означають предмети і поняття, що вийшли з ужитку, належать до старовини та не мають у сучасній літературній мові синонімічних замінників, та архаїзми стилістичні, тобто слова-синоніми до слів, які не мають старовинного забарвлення. Також архаїзми поділяються на лексичні, тобто слова-синоніми до слів, які не мають старовинного забарвлення або слова, які означають предмети і поняття, що вийшли з ужитку, та граматичні архаїзми, тобто сучасні слова з використанням застарілих закінчень [2, c. 98].

У світовій літературі архаїзми використовувало багато авторів, зокрема такі автори як Ернест Хемінгуей у “For Whom the Bell Tolls”, Оскар Уайльд у своїх казках та Едварда Каммінгс у віршах.

Ми вирішили проаналізувати архаїзми та їхні функції у таких казках Оскара Вайльда, як “Young King”, “Fisherman and His Soul” та “Star-Child”. Автором використано приблизно 500 архаїзмів.

У своїх творах Вайльд вжив граматичні та лексичні архаїзми. З граматичних архаїзмів автор використав дієслова art, hast, spake, sayest, cometh:

Thou hast a human soul.

Will not let thee go save thou makest me a promise.

And a man came out of the crowd and spake bitterly to him, and said, ‘Sir, knowest thou not that out of the luxury of the rich cometh the life of the poor?.

What hast thou to do with us, and what we suffer?

Можемо знайти вигуки nay, alack:

Nay, but God careth for the sparrows even, and feedeth them,’ he answered.

Alack, alack, thou art mad, or hast eaten of some poisonous herb.

Автор використав архаїчні форми модальних дієслів shouldst, wouldst:

Thou shouldst tarry in it?

Only thou wouldst send away thy soul, then could I love thee.’

Також ми можемо знайти лексичні архаїзми wroth (intensely angry), trow (believe), beseeme (to be fitting), leman (sweetheart):

And others were wroth.

I trow not.

Put on the raiment that beseemeth a king.

Thy leman is lost, and thou shalt be lost with her.

Ще письменник використовує займенники thee, thou, thine, thy:

Little Mermaid, little Mermaid, I love thee. Take me for thy bridegroom, for I love thee.’

Архаїзми в казках Вайльда виконують такі функції як створення урочистості, піднесеності в зображенні подій:

I can show thee Death. What d’ye lack? What d’ye lack? Tell me thy desire, and I will give it thee, and thou shalt pay me a price, pretty boy, thou shalt pay me a price.

Інша функція – надання мові високого стилістико-поетичного тону:

Nay,’ answered the Hare, ‘but as thou dealt with me, so I did deal with thee’.

О.Вайльд недарма використав архаїзми лише у прямій мові, так, наприклад, ткач, гофмейстер, піддані, бідні звертаються до принца, рибак – до відьми, священика та до своєї душі, використовуючи архаїчну лексику. Таким чином автор хоче надати елегантності героям, їх мові та думкам:

And he answered me: “There is no god but this mirror that thou seest, for this is the Mirror of Wisdom. And it reflecteth all things that are in heaven and on earth, save only the face of him who looketh into it. This it reflecteth not, so that he who looketh into it may be wise. Many other mirrors are there, but they are mirrors of Opinion.

Такі функції архаїчної лексики не є випадковими, адже казки Вайльда описують королівський двір, вельможі, розкоші і саме тому архаїзми надають мові казок такої вишуканості та поетичності.

Отже, проаналізувавши використання архаїчної лексики в казках Оскара Вайльда, ми можемо назвати наступні функції: створення урочистості, піднесеності в зображенні подій, надання вишуканості героям, їх мові та думкам та надання мові високого стилістико-поетичного тону.
Література

1. Мороховский А., Воробьева О., Лихошерст Н. Стилистика английского языка. – К.: Вища школа, 1991. – 272 с.

2. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К.: Либідь, 1992. – 248 с.

3. Уайльд Оскар. Сказки. – Каменск-Шахтинский: Станица, 1994. – 325с.
Гнетньова Аліса

Горлівський державний педагогічний

інститут іноземних мов

Науковий керівник – к. філол. н., доц. Таукчі О.Ф.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   43

Схожі:

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Барташевської Юлії Миколаївни
Матеріали IV международної науково – практичної конференції “Новости научной мысли− 2008”. – Ч. Экономические науки. – Praha: Education...
Наукових праць Циверенко Ганни Павлівни та студентів спеціальності «Правознавство»
Реформування правової системи України в контексті розбудови правової держави та євроінтеграції // Матеріали ІV Всеукраїнської наукової...
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ...
У матеріалах звітної науково-практичної конференції викладено сучасні підходи до модернізації професійно-технічної освіти в умовах...
Статистика учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів

ТИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ПРОМИСЛОВОСТІ Збірник матеріалів...

Інформаційний звіт про результати студентської наукової роботи кафедри...
Міжвузівська студентська науково-практична конференція «Теорія та практика розвитку банківської справи»
Сусь Богдан Арсентійович Публікації за останні 5 років
Матеріали всеук­раїнської науково-практичної конференції “Іноваційні технології нав­чання в сучасній дидактиці вищої школи”. – Полтава:...
Матеріали „Ярмарку Проектів” в рамках XV науково-практичної конференції...
Матеріали „Ярмарку Проектів” в рамках XV науково-практичної конференції студентів та аспірантів „Дні Науки ФСП” (20-21 квітня 2012р.,...
Збірник наукових праць «Інформаційні технології в освіті»
Збірник присвячено таким напрямам наукових досліджень у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті та науці
М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний...
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка