|
Скачати 5.07 Mb.
|
Література: 1. Абаєва М. Фразеологическая семантика как часть языковой картины мира // Национально-культурный компонент в тексте и языке. Мат. II Междунар. конф. 7-9 апр. 1999 г. Ч. 2 – Мн.: БГУ, 1999. – С. 3-4. 2. Маслова В. Лингвокультурология: Уч. пос. для студ. вузов. – М.: Academia, 2001. – 204с. Водолазька Марина Харківський гуманітарний університет “Народна українська академія” Науковий керівник – ст. викл. Хмара Г.В. Кольористичні епітети в піснях про кохання У сучасній українській лінгвопоетиці активно розробляється питання семантики лексичних і синтаксичних одиниць у фольклорних, поетичних текстах (С.Єрмоленко, Л.Савченко, Л.Мацько, Л.Пустовіт, О.Тищенко тощо). У нашій роботі особливе місце займають кольористичні епітети. Вони становлять собою групу, яка розділяється на підгрупи на основі позначення різних кольорів. Кожен колір має своє значення, воно може бути сталим, а може змінюватися залежно від контексту. Визначаючи значення кожного кольору, зважаємо на думку О.М.Веселовського, який досліджував символічні значення кольорів у народній пісні, кваліфікуючи, зокрема, кожен колір [1, с. 183]. Спостерігаючи кольористичні епітети в піснях про кохання, можна виділити епітети на позначення таких кольорів: білий, зелений, червоний (красний), чорний, сивий, сірий, синій, золотий, голубий, ясний, тьмяний. У цій статті зупинимося на дослідженні кольористичних епітетів з компонентами “білий / чорний”. Як показує аналіз, білий колір має здебільшого позитивне значення. А.Колюбакіна слушно зазначає, що значення слова білий пов’язано з уявленням вогню, світла, тобто білий – це блискучий. Таке значення правильне, якщо епітет пов’язується з іменниками день, зоря, світ [3, с. 52]. А милая по милому Білим світом нудить [2, с. 104]. Дуже часто використовується епітет білий з іменником постіль. Стели, дівко, білу постіль, – Може прийде милий в гості [2, с. 234]. Біла сорочка (особливо для чоловіка) є символом кохання, вірності. У давнину говорили: “Якою білою є сорочка на тілі, такий щоб чоловік до жінки був” [2, с. 68]. Чом на тобі, козаченьку, Сорочка не біла [2, с. 29]. Білі лебеді – міфологічна ознака, символ вірності, щирої любові. Два лебеді пливли Один білий, один білий, А другий біліший [2, с. 59]. Білий колір може бути також символом краси, здоров’я: Бреніть, бреніть, вороженьки, Або перестаньте, Або свої білі зуби, На підкови дайте [2, с. 179]. У певному контексті білий колір може позначати чистоту дівчини: Як ся розвивала, плакала дівчина, Ружа біла лілея, Ой, плакала дівчина, як ся оддавала [2, с. 31]. Символічне значення, яке містить негативну оцінку, характерне для чорного кольору, який позначається постійним епітетом чорний. Епітет чорний, за значенням, майже завжди є антонімом епітета білий. Чорна хмара – таке словосполучення має символічне значення ворожості, наклепів. Чорна хмара наступає, Дрібен дощик іде, А з нашого коханнячка Нічого не буде [2, с. 179]. Птахи, особливо в українському фольклорі, є джерелом інформації про коханого, про відсутнього члена сім’ї, про майбутнє, минуле, про долю людини. Також чорні птахи можуть бути провісниками смерті, нещастя, розлуки коханих [4, с. 125]. Та летів горобчик чорний попід крильця. Нема, нема вже й не буде мого чорнобривця [2, с. 105]. Якщо епітет чорний використовується на позначення іменників зі значенням природних явищ, то у більшості випадків це буде символом недолі, нещастя, зради. Чорний вітер – вісник зради коханого. Чорний вітер кружив, Я тебе любила, А ти мене лишив [2, с. 255]. У даному випадку чорний протиставляється білому, щастя – нещастю, любов – нелюбові. Але не завжди чорний колір позначає щось негативне. Як дівчину не любити, Коли чорні очки [2, с. 45]. Чорні очки в даному контексті – ознака краси дівчини. Отже, назва білого кольору входить до складу колірної антитези білий-чорний. У слов’янській народній поезії символіка білого кольору пов’язана з поняттями добра і щастя, краси й любові. Основне символічне значення чорного кольору як траурного наклало відбиток на емоційно-психологічне сприйняття всього того, що має чорний колір та його відтінки. Література 1. Веселовский А. Историческая поэтика. – Л.: Гослитиздат, 1940. – 648 с. 2. Весільні пісні: У двох кн. Кн. II /Упорядк., прим. М. Шубравської. – К.: Наук. думка, 1982. – 680 с. 3. Колюбакина А. Образно-символические функции постоянных эпитетов белый и черный в русских и украинских народных песнях // Міф і міфопоетика у традиційних та сучасних формах культурно-мовної свідомості. – Х., 1999. – С. 51-55. 4. Цвид-Гром О. Орнітоморфні образи-символи у весільній обрядовості Західного Полісся // Науковий вісник ВДУ. – 1999. – № 13. – С. 122-126. Волчанська Олена Кіровоградський державний педагогічний університет Науковий керівник – Паращук В.Ю. Нумерологеми в англійській пареміологічній картині світу За допомогою мови ми відображаємо світ. Проте кожна мова не тільки і не стільки відображає об’єктивний світ, скільки по-своєму інтерпретує його (М.П.Кочерган). Умовою пізнання людиною світу та орієнтації у просторі й часі, життєдіяльності загалом є систематизація дійсності [5, с. 358]. Однією з форм систематизації світу є його кількісне впорядкування. Це робить світ дискретним, виміряним, підрахованим (В.В.Левицький). Маркерами процесу такої світокласифікації виступають елементи мовної картини світу – нумерологеми. Поняття “нумерологеми” – мовного маркеру національно-культурної свідомості, об’єднує семіотичні одиниці, що містять цифри як національну категорію міри, у яких відображені особливості кількісної символізації етнокультури, стереотипи національного мислення та стратегії й тактики в кількісному представленні світу [6, с. 62]. Метою нашого дослідження є визначення етнокультурної інформації нумерологем в англомовній картині світу шляхом аналізу пареміологічних одиниць, які вербалізують нумерологеми. Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: 1) описати етнокультурний зміст англійських нумерологем на матеріалі 195 паремій, відібраних з корпусу 4000 пареміологічних одиниць; 2) визначити частоту вживання нумерологем в аналізованих пареміях. Оскільки будь-яка національна мова – це не лише система позначень, що містить і передає інформацію, а й акумулятор загальногуманістичної, соціально-історичної, етнокультурної, оцінної інформації, значущої для соціуму, то окремі мовні одиниці функціонують не просто як слова-номінації з одним чи кількома лінгвістичними значеннями, а як слова-концепти, які включають певний квант культурної інформації про соціум (В.В.Жайворонок). Для позначення національно-культурної маркованості мовної системи, І.Привалова пропонує вживати термін мовний маркер національно-культурної свідомості, який визначає як “втілювач образів етнолінгвокультурної свідомості … й культурно зумовлених знань, які формують національні когнітивні бази етнолінгвокультурних особистостей” [6, с. 60-61], тобто, це етнокультурне “навантаження” концепту. Національно-мовна картина світу певною мірою “спроектована” на всі рівні мовної системи (І.В.Кононенко), однак очевидно, що на лексико-семантичному, зокрема пареміологічному рівні, розбіжності між різними мовами найбільш виразні. У паремії з особливою очевидністю проявляється зв’язок мови з культурою етносу, сценаріями комунікативної поведінки її мовних особистостей, з національно-культурними цінностями етносу [5, с. 30], у якій через усталені концепти етнокультури відображається національний менталітет соціуму [4, с. 42]. Аналіз англійських паремій дозволив виявити такі нумерологеми: one (first), two (second), three (third), four, five, six (sixth), seven (seventh), eight, nine, ten, eleven, twelve, twenty, thirty, forty, hundred, thousand. Частота вживання нумерологем у пареміологічних одиницях та представлену в пареміях номінативну парадигму наведено у таблиці 1. Таблиця 1 Англійські нумерологеми в англомовній картині світу
Література 1. Баранцев К. Англо-український фразеол. словник. – К.: Радянська школа, 1969. – 1052 с. 2. Дубенко О. Англо-американські прислів'я та приказки. Посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – 416 с. 3. Коломієць З. Національна специфіка семантики фразеологічних одиниць зі значенням “розумна людина” в українській, російській та німецькій мовах // Наукові записки. – Випуск 44. – Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2002. – С. 146-150. 4. Коцюба С. До питання про пареміологічний парадокс // Мовознавство. – 2006. – №4. – С. 41-53. 5. Норман Б.Ю. Наивно-математическая картина мира и ее отражение в языке // Типологические обоснования в грамматике: К 70-летию проф. В.С.Храковского: Сб. ст. – М.: Знак, 2004. – С. 358-367. 6. Привалова И.В. Интеркультура и вербальный знак (лингвокогнитивные основы межкультурной коммуникации): Монография. – М.: Гнозис, 2005. – 472 с. Гаврильєва Ксенія Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г.Короленка Науковий керівник – ст. викл. Шкарупа Н.С. Розвиток міжкультурної іншомовної компетенції Поняття “міжкультурна компетенція” виникло на початку 1970-х рр., коли відбувалося становлення іншомовної компетенція як самостійного напряму. На межі 1970-1980-х рр. актуальними ставали питання щодо відношення до іншої культури, відмови від етнічного та культурного центризму. Міжкультурна компетенція включає в себе два аспекти: 1) здатність сформувати в учнів культурну ідентичність, яка вимагає знань мови, норм поведінки іншої комунікативної спілки; 2) здатність досягати успіхів при контакті з носіями іншого культурного соціуму. Головними ознаками міжкультурної компетенції є:
Завдяки ознакам міжкультурної компетенції індивід матиме змогу успішно спілкуватися з партнерами інших культур, народів як на повсякденному, так і на професійному рівнях. Культурна компетенція має змогу допомогти учням визначити, у якій ситуації використовувати мовні штампи: “How are you, sir?” (Як справи, сер?), а в якій “What is up, dude?” (Як поживаєш, друже?). Сюди можемо також віднести звертання, титули, які використовуються в англомовних країнах, коли звертаються до співрозмовника: “Ladies and gentleman” (Пані і панове!) – формальне звертання; “My lord!” – до судді, єпископа; “Officer!” – до поліцейського; Father – до священника; Professor – до викладача університету; Waiter / Waitress / Porter / Nurse – до обслуговуючого персоналу [2, c. 12]. Функція міжкультурної комунікації зводиться до правильного вибору фрази чи кліше, залежно від місця, цілі спілкування. Функція іншомовного спілкування покликана донести знання до учнів, які відповідають нормам тієї чи іншої країни. Так, в Англії не дозволено запитувати про те, скільки людина заробляє, заплатила за ту чи іншу річ, запитання особистого характеру (вік, сімейний стан, стан здоров’я). Зміст міжкультурної компетенції можна розділити на три групи знань: 1) мовно-лінгвокультурологічні, 2) когнітивно-культурологічні, 3) когнітивно-комунікативні. Мовно-культурологічні знання – це знання з опорою на зв’язок між мовою та культурою, оволодінням різноманітними фоновими знаннями. Для прикладу візьмемо слова з різних галузей American English (AmE) and British English (BrE): to prepare / to ready; shop / store; garden / yard; football / soccer; holidays / vocations; single ticket / one way ticket; candy / sweets; baby carriage / pram; sidework / pavement; pants / undershirts. В американському варіанті англійська мова характеризується перевагою у використанні Past Simple Tense замість британського Present Perfect Tense. До мовно-лінгвокультурологічних знань належить також мова звуків: ouch – щодо переляку чи болі; yach – при відразі до чого-небудь; woah – здивування, цікавість. Когнітивно-культурологічні знання – завдання та вправи на виконання різноманітних мисленнєвих операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) на визначення лексичних одиниць, граматичних явищ, реплік, запитань, які відображають національно-культурну специфіку, відображають реалії країни мови, яка вивчається. Когнітивно-комунікативні знання – це інформаційно-інтерпретаційні знання, які спрямовані на ідентифікацію та коментування різноманітних мовних і немовних засобів на основі пізнавальних стратегій. Наприклад, у яких ситуаціях англієць використовує такі фрази: “That hat looks good on you”, “The dinner was delicious”, “Your child is cute” [4, с. 20]. Оволодіння іншомовною комунікацією можливе лише в процесі спілкування. Для його моделювання на уроках учитель має застосовувати візуальні, аудіовізуальні, мультимедійні засоби, які дають змогу відтворити різноманітні ситуації, зіставити та порівняти. Проілюструємо приклад мовної ситуації “Привітання в об’єднаному Королівстві Великобританії та Північної Ірландії”. У Великобританії good morning, good afternoon, good evening слід вживати на конференціях, засіданнях, ділових зустрічах здебільшого до незнайомої людини; morning / afternoon / evening – при зустрічі з сусідами, колегами; hello – при зустрічі з другом [2, c. 15]. Після опрацювання мовної ситуації вчитель може запропонувати учням завдання такого характеру для закріплення знань: I. Choose the best answer: 1. When you meet someone whom you know only slightly (in the morning) you say: a) How do you do? b) Good morning. c) Hello. 2. When you meet an acquaintance at about 12.30 p.m. you say: a) Good morning. b) Good afternoon. c) Good day. 3. When you come into a room where there is a group of your fellow-students, you say: a) Hello! b) Hello, everybody! c) Morning. II. Greet the following people 1) a clothe friend called Andrew; 2) an eldery neighbour at 3 p.m.; 3) a colleague whom you know only slightly, at 10 a.m.; 4) your parents, on arriving home in evening; 5) your sister Helen; 6) a shop assistant; 7) your doctor, to whom you have come far an examination [2, c. 17]. У результаті цієї роботи в індивіда формуються здібності щодо міжкультурної комунікації. Він буде здатний:
|
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Барташевської Юлії Миколаївни Матеріали IV международної науково – практичної конференції “Новости научной мысли− 2008”. – Ч. Экономические науки. – Praha: Education... |
Наукових праць Циверенко Ганни Павлівни та студентів спеціальності «Правознавство» Реформування правової системи України в контексті розбудови правової держави та євроінтеграції // Матеріали ІV Всеукраїнської наукової... |
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ... У матеріалах звітної науково-практичної конференції викладено сучасні підходи до модернізації професійно-технічної освіти в умовах... |
Статистика учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів |
ТИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ПРОМИСЛОВОСТІ Збірник матеріалів... |
Інформаційний звіт про результати студентської наукової роботи кафедри... Міжвузівська студентська науково-практична конференція «Теорія та практика розвитку банківської справи» |
Сусь Богдан Арсентійович Публікації за останні 5 років Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Іноваційні технології навчання в сучасній дидактиці вищої школи”. – Полтава:... |
Матеріали „Ярмарку Проектів” в рамках XV науково-практичної конференції... Матеріали „Ярмарку Проектів” в рамках XV науково-практичної конференції студентів та аспірантів „Дні Науки ФСП” (20-21 квітня 2012р.,... |
Збірник наукових праць «Інформаційні технології в освіті» Збірник присвячено таким напрямам наукових досліджень у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті та науці |
М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |