|
|
Скачати 1.37 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ Тези звітної науково-практичної конференції ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР 23-24 квітня 2008 року Київ – 2008 УДК 371.1:(4) ББК 74.56:(4) Т33 У матеріалах звітної науково-практичної конференції викладено сучасні підходи до модернізації професійно-технічної освіти в умовах європейської інтеграції, науково обґрунтовано пропозиції щодо оновлення змісту професійної освіти, розробки інноваційних технологій і методик навчання. Для науковців, докторантів, аспірантів, інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів. Рекомендовано до друку вченою радою Інституту професійно-технічної освіти АПН України. Протокол № 4 від 17.04.2008 р. Редакційна колегія: Кудикіна Н.В.; д.пед.н., проф. Кулик Є.В.; д.пед.н., проф. Лозовецька В.Т.; д.пед.н., ст.н.сп. Лузан П.Г.; д.пед.н., проф. Манько В.М.; д.пед.н., проф. Радкевич В.О.; к.пед.н., ст.н.сп., член-кор. АПН України. Скульська В.Є.; к.пед.н., ст.н.сп. Під загальною редакцією В.О.Радкевич. Теорія і практика професійно-технічної освіти в контексті інтеграції України в європейський освітній простір: тези звітної науково-практичної конференції (23-24 квітня 2008 р.) / За заг. ред. В.О. Радкевич. – К.: Всеукр. інформ.-аналіт. центр ПТО. – Ч.2, 2008. – 120 с. © Інститут професійно- технічної освіти АПН України, 2008 УДК 37.01:004.9 Юрій Жук Особливості навчальної діяльності УЧНІВ у комп’ютерному середовищі Базуючись на концептуальних засадах діяльнісного підходу до процесу навчання, використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) можна розглядати як окремий вид навчальних завдань, результати рішення яких обов’язковим чином пов’язані з предметною діяльністю в інформаційному середовищі. Найбільш характерним при цьому є залучення до діяльності спеціальних програмних засобів та приладів, що потребують від суб’єкту навчальної діяльності засвоєння деякої множини спеціальних знань, умінь та навичок, не усі з яких входять до навчальної мети, притаманній саме тієї роботі, яка виконується. Тобто робота з засобом ІКТ виступає як складний комплекс активних форм діяльності. При цьому діяльність, яку здійснює учень у процесі виконання навчальної роботи, є діяльність учіння, а кінцевою метою виступає формування в учня визначеної структури знань, умінь та навичок, що відповідають деякій моделі освіти, конкретизованої у відповідному навчальному плані та змісті робіт. Застосування засобу ІКТ у процесі формування знань і умінь займає особливе мiсце, оскiльки вiн може бути використаний i як засiб зовнiшньої дiї на мислительну дiяльнiсть учнiв, i як чинник, який дiє на вже наявнi в учнiв знання, вмiння i навички, тобто впливає на мислительну дiяльнiсть учня через його самоуправлiння. Рiзноманiтнi прояви навчального використання ІКТ пiд час емпiричного i теоретичного пiзнання та виявлення багатогранних дидактичних функцiй ІКТ у навчаннi дозволяють вважати, що систему дидактично орієнтованих засобів ІКТ можна видiлити як важливий об’єкт (компонент) педагогiчної системи процесу навчання, здатний суттєво впливати на його хiд i результати. Розглядаючи різні підходи до формування комп’ютерно орієнтованого навчального середовища (КОНС), можна викреслити два рівня (підходи) до мети використання ІКТ у навчальному процесі: з точки зору організатора (керівника) навчального процесу задача використання засобів ІКТ виступає як педагогічна задача; з точки зору учня (суб’єкта навчання) використання засобу ІКТ виступає як специфічна складова діяльності учіння. У процесі навчання, навчальної (учбової) діяльності відбувається розвиток та трансформування мотиваційної структури суб’єкту діяльності. Розуміння особистісного смислу діяльності знаходить своє відображення у характері виконання окремих дій та діяльності у цілому, що найбільш яскраво відображаються у процесі використання засобів ІКТ в процесі виконання навчальних робіт дослідницького типу. При цьому невід’ємним компонентом розвинутого способу планування діяльності є передбачення ходу процесу, який має бути досліджений у ході виконання навчального завдання з використанням засобу ІКТ. В залежності від рівня опанування теоретичного матеріалу та досвіду роботи учня з даним засобом ІКТ рівні передбачення можуть бути різні. Елементарні рівні можуть бути описано лінійними графами, більш складні - розгалуженими, тобто містити вузли “прийняття рішень” на підставах альтернатив. Як показує досвід, накопичений у процесі інформатизації освіти, використання засобів ІКТ допомагають формуванню в учнів системи умінь щодо прийняття рішення в умовах вибору. З іншого боку, знаходження оптимальних рішень в умовах альтернативних ситуацій базується на “випереджаючому відображенні” результату дії, яка, у випадку застосування засобу ІКТ, пов’язана з оперуванням інформаційними об’єктами. Головним у випереджаючому відображенні виступає передбачення (прогнозування, екстраполяція) та цілепокладання. Розглядаючи навчальну діяльність, яка здійснюється з залученням засобу ІКТ, доцільно представити її у вигляді деякої моделі. Виділення такої моделі може виступати як теоретичне (або змістовне) узагальнення, яке дозволяє звести різні форми та види діяльності до визначеного теоретичного конструкту, у якому відображені загальні для цього виду діяльності компоненти та їх зв’язки. У подальшому можна користуватися такої моделлю для аналізу конкретної діяльності, розглядаючи її як частковий випадок. У випадку використання засобу ІКТ множина похідних реакцій (сукупність дії на підставі результатів процесу рішення), як вже було сказано, багато в чому задається властивостями програмного засобу. Це, у свою чергу, накладає деякі особливі вимоги до змісту та структури педагогічного програмного засобу (ППЗ), тобто як окрема формується проблема “користувацьких” властивостей засобу ІКТ у напрямі його дидактичного призначення. Вирішення цієї проблеми (вибору та організації тієї множини інформації, що необхідна суб’єкту діяльності для виконання навчального завдання, та комфорту керування засобом ІКТ) у більшості випадків визначається особистісним досвідом, професійним рівнем, нахилами та талановитістю авторів ППЗ. В міру накопичення досвіду використання певного засобу ІКТ, особливо у випадку, коли нормативні вимоги щодо його використання подано в єдиній, дидактично спрямованої ідеології, спрощується операція перенесення, механізм якого полягає у викреслені суб’єктом (не обов’язковим чином обізнано) загальних моментів у структурі дії, що засвоєна раніше, та дії, що засвоюється зараз. Міра перенесення залежить від повноти орієнтування суб’єкту на критерії та підстави виконання дій. Саме тут визначається рівень опанування суб’єктом навчання текстом-інструкцією для роботи з засобом ІКТ. УДК 377.112.4:004.9 Володимир Кобися Використання комп’ютерно – орієнтованих технологій навчання у ПТНЗ Перспективи впровадження інформаційних технологій в навчання, перш за все пов’язують із застосуванням комп’ютерної техніки для підняття ефективності учбового процесу. Ці технології мають дві головні складові: системи програмного забезпечення проведення навчального процесу (Learning Management System (LMS)) та електронні навчальні матеріали (e-content). Важливим є те, що обидві складові повинні взаємодіяти поміж собою і тому не можуть бути обрані незалежно одне від одного. Навчання з використанням комп’ютерних технологій поступово стає новим освітнім стандартом, що запроваджується в усі структури підготовки і перепідготовки фахівців. Отже, використання елементів моделювання, застосування різного роду тренажерів значно підвищує ефективність процесу засвоєння знань, тому такі ресурси знаходять широке застосування у навчальному процесі під час підготовки кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів у ПТНЗ, де особливо необхідна висока засвоюваність матеріалу для ефективної роботи за спеціальністю в майбутньому. Ще до появи технології мультимедіа експерти з маркетингу, за результатами численних експериментів, виявили залежність між методом засвоєння матеріалу і здатністю відтворювати набуті знання через якийсь час. Якщо матеріал було подано у звуковому вигляді, то людина запам’ятовувала близько 25% інформації, якщо інформація була подана візуально – близько 35%. При комбінованому впливі (зоровому і слуховому) запам’ятовування підвищувалося до 50%, а якщо людина долучалася до активних дій у процесі вивчення, то якість засвоєння матеріалу підвищувалася до 75%. Взаємодія LMS з учбовими матеріалами надає можливість викладачу керувати навчанням, слідкувати за роботою студента (трекінг), аналізувати результати навчання. Можливість керування закладають в структуру учбового курсу. Матеріал розділяють на модулі та задають ієрархію їх зв’язку. Це надає можливість задавати умови, що необхідно виконати для просування по учбовому курсу: рівень результатів тестування для переходу в послідуючий модуль, кількість спроб для проходження одного модуля. Розвиток комп’ютерної техніки та технологій її використання призвів до впровадження в навчальний процес закладів освіти не тільки окремих комп’ютерів, а й комп’ютерних мереж. Виділяють кілька основних методів використання ресурсів комп’ютерних мереж у навчальному процесі. Телекомунікаційна мережа – це сучасний етап інформатизації суспільства, що характеризується переходом від використання комп’ютерів в автономному режимі до створення інформаційних мереж на базі комп’ютерів. Комп’ютерна телекомунікаційна мережа утворюється сполученням комп’ютерів різноманітних типів за допомогою швидкодіючих телефонних, супутникових та інших ліній зв’язку в певну ієрархічну структуру. Зрозуміло, що обмін інформацією в такий мережі повинен бути упорядкованим. Найбільш універсальний варіант інформаційного обміну, обмін повідомленнями між двома абонентами, реалізується за допомогою комп’ютерної електронної пошти, що відрізняється від звичайної тим, що доставка кореспонденції здійснюється по каналах електрозв’язку під управлінням комп’ютерів. Підхід до навчання і виховання через телекомунікації базується на широкому взаємному спілкуванні та навчанні, зближенні, стиранні меж між окремими учнями; на вільному обміні думками, ідеями, інформацією учасників спільного проекту, на цілком природному бажанні пізнати нове, поширити свій світогляд; має в своїй основі реальні дослідницькі методи, що дозволять пізнавати закони природи, основи науки, техніки, технологій, особливості різноманітних видів творчості в процесі спільної діяльності групи учасників. Сучасні комп’ютерні мережі дозволяють використовувати різноманітні технології і засоби для ведення спілкування, обміну інформацією та досвідом окремих учнів і груп, а також для обговорення проблемних ситуацій та спірних питань. З цією метою можуть використовуватись електронні конференції, системи відеоконференцій та чатів, електронна пошта та групи новин. УДК[37.015.324.4:377.121.4]:004.032.6 Алла Кобися Розвиток пізнавальної активності учнів ПТНЗ засобами мультимедіа До недавнього часу телекомунікації, як правило, досить широко використовувались виключно у вищих навчальних закладах, спеціалізованих підприємствах і керівних установах. Однак, останнім часом стрімко зростає використання ресурсів локальних корпоративних мереж в закладах професійної освіти. Разом з іншими новими інформаційними технологіями комп’ютерна комунікація може суттєво вплинути на формування не тільки нового змісту освіти, а й на зміну форм та методів навчання. У процесі підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ з професій комп’ютерного напряму обов’язком етапом навчання є вивчення предметів „Основи роботи на ПК” і „Комп’ютерні системи та мережі”. У курсі „Основи роботи на ПК” вивчається налагодження параметрів роботи операційної системи, а курс „Комп’ютерні системи та мережі” охоплює процеси встановлення та налагодження операційної системи та параметрів роботи мережі. Проводити заняття за допомогою одного чи двох комп’ютерів і просто показувати учням хід процесу установки чи налагодження параметрів роботи операційної системи недоцільно, оскільки процес встановлення досить тривалий (до 80 хв.) а споглядання його учнями викликатиме зниження пізнавальної активності та інтересу та вивчення предмету. Хорошим виходом з даної ситуації є використання дистанційного курсу для адміністраторів навчальних комп’ютерних комплексів „ДК Адміністратор”, його клієнтської частини. Навчальний матеріал комплексу подано у вигляді 15 окремих модулів. Кожен модуль цього навчального комплексу містить теоретичний матеріал, розроблений у вигляді web-сторінок, які транслюються у платформі Lotus LearningSpace. Доповненням теоретичного матеріалу є приєднаний Медіа Центр – банк даних аудіо, відео, графічних та текстових матеріалів до курсу. Основним елементом цього навчального комплексу виступає великий банк флеш-анімацій моделюючого типу. Флеш-анімації детально відображають кроки встановлення операційної системи та налагодження її робота, а також вирішення проблем під час експлуатації. Використання комп’ютерних засобів спростило технологію створення „анімацій”. Програми для створення „рухомих картинок” дають змогу використати різні види рухів намальованих об’єктів: переміщення в одному напрямку, обертання, рух фрагментів об’єкта в різних напрямках (ефект вибуху) тощо. Запровадження мультиплікації з навчальною метою покликано наочно продемонструвати принципи роботи приладів, показати послідовність кроків виконання деякої процедури, проілюструвати теоретичний матеріал шляхом демонстрації поведінки моделі деякого процесу, явища або об’єкта, сконцентрувати увагу учня на основних моментах шляхом абстрагування від конкретних деталей. Анімація застосується для передачі перехідних процесів, вказівки на спрямованість дії, для передачі змін, що відбуваються з часом, для зміни відображуваної в окремій частині сторінки інформації, для покращення графічного зображення, для візуалізації об’ємних структур, для привертання уваги. Якщо об’єкт може перебувати в кількох різних станах, перехід з одного стану в інший легше зрозуміти, якщо передати за допомогою анімації. Це допомагає учневі відстежувати зміни візуально, а не уявляти їх. Іноді можна використовувати анімаційні послідовності з протилежною спрямованістю для демонстрації переміщення у визначеному напрямку. Наприклад, під час перегляду певного ряду об’єктів можна застосувати анімацію, що моделює перевертання сторінок книги. При переході до різних об’єктів, що не входять до складу послідовності, можна використовувати інші види анімації. Так, при переході по гіпер-посиланню до зноски можна використовувати анімацію, що вказує на напрямок руху вниз. Перехід до зовнішнього об’єкта гіперпростору може бути проілюстрований анімацією, що імітує розкриття бутону квітки. Анімаційні ефекти для виведення текстової інформації слід використовувати однократно (наприклад, текст „випливає” з-за межі екрана, поступово „з’являється” на екрані або збільшується), оскільки текст, що рухається постійно, складніше читати. Спочатку слід привернути увагу учня за допомогою візуального ефекту, а потім залишити текст нерухомим, щоб ознайомитися з його змістом. УДК371.31:004.9 Любов Філіппова ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ПРОЦЕСІВ ОТРИМАННЯ І ПЕРЕДАЧІ ЗНАНЬ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ Нове століття визначає новий напрям в організації освітнього простору ПТНЗ. Сьогодні, в рамках концепції модернізації сучасної освіти, предметом дискусії багатьох учених, педагогів і методистів стає питання створення єдиного інформаційно-комунікаційного середовища на базі широкого використання високоякісних інформаційних і комунікаційних технологій. Одним з етапів реалізації даного питання, разом з активним розвитком Інтернет-освітніх ресурсів і технологій, є оновлення навчального процесу. Технологічні аспекти глобалізації, пов’язані із зростанням нових інформаційних і комунікаційних технологій, є найважливішим чинником трансформації всіх аспектів діяльності ПТНЗ, що призводить до необхідності ґрунтовного переосмислення освітнього процесу, ролі індивідуалізованого інтерактивного навчання, особистих контактів викладачів й учнів, командної роботи та ін. С. Архангельський, Г. Атанов, Г. Гергей, Б. Гершунський, Є. Машбиць, Н. Тверезовська і багато інших вітчизняних і зарубіжних авторів пов’язували питання оптимізації процесу навчання з використанням у ньому сучасних комп’ютерних технологій. Сучасні ІКТ дозволяють створити „віртуальні освітні співтовариства”, тобто організовувати простір, в якому взаємодія між суб’єктами освітнього процесу здійснюється в реальних просторових і часових координатах. Кожен учасник віртуального співтовариства може контактувати з іншими членами і службами в основному у асинхронному режимі, формуючи тим самим „віртуальне середовище”. Враховуючи швидкість технологічного прогресу, в даний час віртуальний простір можна розглядати як ефективний засіб здійснення і трансформації навчального процесу. Небувалий розвиток ІКТ призвів, з одного боку, до розширення глобалізації, а з іншого – до широкого застосування віртуальних технологій в різних сферах знань і людської діяльності. Найбільш універсальним комунікаційним і інформаційним середовищем став Інтернет з комплексом своїх специфічних інтернет-технологій. Вивчаючи трансформацію технологій навчання, ми неминуче повинні пов’язувати вказані технології з розвитком технологій комунікації, завдяки яким і відбувається розповсюдження знань. У світлі трансформацій, що відбуваються у навчальному процесі сучасних ПТНЗ, пов’язаних з віртуалізацією і активним впровадженням в традиційне навчання ІКТ, зарубіжні і вітчизняні експерти вважають, що найбільш перспективною у сучасному глобалізованому суспільстві буде технологія „змішаного навчання”, що включає в себе різноманітні його форми, як традиційні, так і дистанційні. Сутність технології змішаного навчання полягає у оптимальному поєднанні різних форм і методів навчання. Основними характеристиками змішаного навчання є такі: створення наочної моделі учня по кожній дисципліні; розробка індивідуальної траєкторії навчання для кожного учня; асинхронний режим роботи; продуктивні методи навчання; система самоконтролю і контролю, що приводить до контролю засвоєння знань; дидактичне забезпечення в електронному вигляді, достатнє для самостійного опрацьовування курсу; поєднання аудиторних занять з on-line-тренінгами і мережевою взаємодією. Аналіз впливу, який здійснюють ІКТ на трансформацію процесів отримання і передачі знань в процесі навчання у ПТНЗ, дає підстави акцентувати увагу на:
Все це в цілому сприяє широкому поширенню технології дистанційного навчання, заснованої на ІКТ. Впровадження в традиційну освіту цієї технології дозволяє говорити про змішаний характер навчання у ПТНЗ. На нашу думку, оптимальне поєднання традиційних і дистанційних технологій навчання заснованих на ІКТ, дозволить підвищити ефективність навчального процесу, максимально наблизить його до реальних соціально-економічних умов, дозволить уникнути багатьох недоліків, властивих дистанційному навчанню. УДК 004(075): [377.1:621] Світлана Тозюк |
|
ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ Міністерства освіти і науки України з питань професійно-технічної освіти та Всеукраїнської виставки «Професійно-технічна освіта України... |
НАКАЗ З метою забезпечення виконання рішення Колегії Міністерства освіти і науки України “Сучасні тенденції розвитку професійно-технічної... |
|
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ України від 29 серпня 2008 року №790 «Про організацію Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних... |
Процес європейської інтеграції впливає на всі сфери життя держави:... Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності... |
|
ІНСТРУКЦІЯ Міністрів України від 9 квітня 2008 року №338 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”, розпорядження голови... |
ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ ОВУ, 2007 р., N 52, ст. 3476, від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276, від 17 вересня 2008 року N 514-VI, ОВУ,... |
|
РОЗПОРЯДЖЕНН Я Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року №578 та згідно з районною Програмою зайнятості населення на 2008 рік, затвердженої... |
Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції... Збірник наукових праць студентів за матеріалами Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції “Пріоритети сучасної філології:... |
|
НАКАЗ Міністерстві юстиції України 14. 12. 2007 р. №1374/14641, з 15. 06. 2008 до 01. 12. 2008 року проведено заключний ІІ етап Всеукраїнського... |
Про проходження виробничої практики В період з 10 березня 2008 року по 7 квітня 2008 року я проходив виробничу практику на кафедрі алгебри та математичної логіки механіко-математичного... |