|
|
Скачати 5.07 Mb.
|
|
Література 1. Бернштейн В.Л. Некоторые приёмы развития неподготовленной речи // Иностранные языки в школе. – 2004. – №7. – С. 16-23. 2. Искрин С.А. Моделирование ситуации общения в процессе обучения иностранному языку // Иностранные языки в школе. – 2004. – №2. – С. 12-18. 3. Іщенко Т.М. Дослідження типових ситуацій ділового спілкування // Іноземні мови. – 2000. – №4. – 36-41. 4. Подосиннікова Г.І. Система вправ для навчання ідіоматичних предикативних конструкцій англійської розмовної мови // Іноземні мови. – 2001. – №1. – С. 30-39. Білєр Оксана Харківський гуманітарно-педагогічний інститут Науковий керівник – к. філол. н., доц. Дишлюк І.М. Семантика образу весни у поезії Володимира Сосюри Українська поезія ХХ ст. представлена великою кількістю талановитих і суперечливих митців. Одним із них виступає В.Сосюра: характерною рисою творчості поета є відсутність поділу на суто особистісне, інтимне і суспільне, громадське. Для нього кохання, революція, Батьківщина, праця, політика – одиниці одного глибоко особистісного емоційного рівня. Другою особливістю аналізованої поезії є ліризм, прагнення гармонії, тому поет активно послуговується образами природи. Завданням нашої роботи є простежити семантичну трансформацію образу весни у плані вираження основних тем поезії В.Сосюри. Образ весни у творчості митця часто виступає як реалізація теми кохання. У ряді віршів він створює традиційні образи, у яких можна прослідкувати різні стадії розвитку: від прагнення скорішого приходу весни до її природного нестримного буяння, що, відповідно, відбивається в різних станах душі. Кохання постає як перспектива у поезії: “Я вірю: весною ми будем з тобою. Це буде, кохана, в маю. Стражданням своїм і страшною журбою ти душу очистиш свою” [1, с. 59]. Важливим в аналізованому образі є сема чистоти нового життя, до чого треба дійти через певні випробування. У творі “Марія” автор вказує на невідворотність ситуації через лексеми наростає, спіє, нестримно: “І пісня в душі наростає і спіє, мов вирватись хоче нестримно на волю. Весна вже прийшла, та дерева ще голі, й гілля наді мною шепоче: “Маріє!..” [1, с. 47]. Емоційність поезії передається за рахунок дієслів зі значенням динамізму. Образ весни у традиційному значенні визначальний у поезії: “Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі і земля убирається зрання. Дише тихо і легко в синяву вона, простягає до зір свої руки. В день такий на землі розцвітає весна і тремтить од Солодкої муки…” [1, с. 13]. Весна, що розцвітає – центральний образ поезії; настрій ситуації передається лексемами з позитивною конотацією дише тихо, легко, синява й оксимороном солодка мука. Поет показує повне семантичне поєднання образів весна та кохання у наступній поезії: “У обіймах злилися і небо, і земля, їх вогонь не схолов. І всім серцем, що б’ється для тебе, я вітаю весну і любов!” [1, с. 69]. Буяння весни є засобом вираження кульмінації людських почуттів, що на мовному рівні реалізується через однорідні додатки. В.Сосюра часто вдається до образу весни у поєднанні з образами інших пір року і в такий спосіб передає різні почуття, переживання, спогади. Так, у творі “Перший сніг на листки золотаві” через метафору вмерла осінь та епітет перший сніг, поет зображує нестримний плин часу, який призводить до змін пір року і дає надію на наступну весну: “Перший сніг на листки золотаві вже упав, білий-білий, як сни, наче очі погаслі ласкаві, що чекали так довго весни… Вмерла осінь, і холодом трав вже не пахне мені вечорами…” [1, с. 146]. Очікуваність весни посилюється словосполученням чекали так довго. Продовження цієї теми в поезії: “Зимовий сад <�…> і даль між нами <...> зимова даль <�…> З тобою ми не раз отут стояли <�…> в передчутті весняних теплих днів” [1, с. 68]. Епітетом зимова даль поет вказує на наявність відстані між закоханими, і тільки неминучий прихід весни дає надію на зустріч, що підкреслено використанням обставини способу дії в передчутті та епітетів весняних теплих днів. Плин часу через зміну пір року є вагомим смисловим елементом у контексті: “Я довго ждав тебе. Жовтіло і зеленіло листя знов. І повернула долі сила мою окрадену любов” [1, с. 70]. Асоціація з конкретними порами року виникає через дієслова: жовтіло листя – осінь, зеленіло листя – весна. Оригінальний прийом накладання часових пластів через накладання образів пір року спостерігаємо у поезії: “Я тим молодий, що між нами розквітнула щастя блакить <�…> Подібна весняному цвіту на скронях моїх сивина”. Сивина, що традиційно супроводжує образ зими, порівнюється з весняним цвітом, що символізує зародження життя. Ще однією важливою реалізацією образу весни у поезії Володимира Сосюри є метафора до суспільного життя, що зумовлено його небайдужістю до долі Батьківщини. Образ України, яка перебуває у процесі становлення, бачимо у творі: “Як у моєї Вкраїни. Ось вона йде у вінку, як весна. Стиснулось серце до крику. В ньому злилися і ти, і вона в образ єдиний навіки” [1, с. 35]. Порівняння як весна свідчить про початок нового життя та сподівання на позитивні зміни. Семантично ускладнений образ, що реалізується на філософському рівні, бачимо в поезіях: “… в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих.” [1, с. 117-118]; “Іще не скресла крига на Дніпрі, а вже весна, дихання благовісне в снігах я чую <�…> Іще весни немає, ще нема, але весна в мені уже співає”. [1, с. 147]. Образ весни метафорично втілює ідеальне майбутнє, прагнення змін. Позитивний настрій поезій посилюють епітети світлих, щирих та метафора дихання благовісне. Накал почуттів у другій поезії передано через метафору весна в мені уже співає. Образ весни подекуди представлений лексемами семантичного поля весна, зокрема у творі: ”Так встане із руїн і вся моя країна, щоб розцвісти, як сад, у сяйві слави слав <...> і серце розцвіта. Так після днів зими весняний вітер віє і після днів журби всміхаються вуста” [1, с. 119]. Метафори країна розцвіте та весняний вітер надають ситуації динамізму, розвитку. Проаналізувавши творчий доробок Володимира Сосюри, ми дійшли висновку, що образ весни є містким і багатогранним, оскільки через нього митець розкриває різні теми, зокрема кохання та почуття патріотизму. Оригінальне вираження цих образів підкреслює непересічний талант митця. Література 1. Сосюра В.М. Так ніхто не кохав. – К.: Радянський письменник, 1987. – 148 с. 2. Сосюра В.М. Поезії 1том. – К.: Дніпро, 1986. – 381 с. 3. Тынянов Ю.Н. Проблема стихотворного языка: Статьи. – М.: Сов. писатель, 1965. – 301 с. 4. Українська мова. Енциклопедія – К.: Українська енциклопедія, 2000. – 752 с. Бондаренко Катерина Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили комплексу “Києво-Могилянська” академія Науковий керівник – д. філол. н., проф. Бєлєхова Л.І. Мовленнєві дії комунікантів у конфліктній ситуації “сімейна сварка” Комунікативний підхід до вивчення становлення і функціонування мовної системи обумовлює зріст інтересу вчених до ролі людського фактору в мовленнєвій комунікації, зокрема у ситуаціях, що характеризуються недотриманням максим принципу комунікативного співробітництва, а саме: у конфліктних ситуаціях спілкування [див., напр.: 1; 2; 4]. Основними типами конфліктних мовленнєвих ситуацій, зображених у текстах англомовної прози, є службовий і сімейний конфлікт, які торкаються двох основних сфер діяльності людини в соціумі – її професійної діяльності (бізнесу) та її особистого життя (сім’ї) [3, с. 144]. Конфлікти між членами однієї сім’ї розвиваються за різними сценаріями залежно від характеру родинних стосунків конфліктуючих сторін. Одними з найчастіше описуваних в англомовній художній літературі сімейними конфліктами є сварки між дітьми й батьками [6, p. 41]. Характер мовленнєвих дій комунікантів у ситуації зіткнення інтересів дітей і батьків значною мірою визначається двома факторами: виконуваною роллю і особистісними характеристиками, серед яких основними є характер, темперамент, вік і освіта. Неповнолітні діти піддаються “тиску” з боку батьків, оскільки, по-перше, повністю залежать від них, по-друге, не досягли повноцінного соціального статусу, який надає їм певні права (наприклад, громадянство, заробіток, виборчі права, право вільного вступу в шлюб тощо). Тому при спілкуванні з батьками їхній комунікативний статус є фіксовано низьким. Результатом є те, що переможцями у мовному поєдинку майже завжди стають батьки, які володіють всіма правами й владою над дітьми. Успішно досягають високого комунікативного статусу діти, які досягли повноліття й отримали певний соціальний та професійний статус, або збираються отримати його. У таких випадках мовленнєва поведінка дітей характеризується тенденцією до спроб заміни актуалізованого потенційного аспекту ролі на статусний, який дозволяє встановити сприятливе для них симетричне рольове співвідношення, уможливлює володіння вищим комунікативним статусом і здійснення мовленнєвого впливу на батьків. “How dare you, sir, mentions that person’s name before Angie today? I ask you, sir, how dare you do it?” “Stop, sir,” said Clifford, “don’t say ‘dare’, sir. ‘Dare’ isn’t a word to be used to a Captain in the British Army.” “I shall say what I like to my son, sir. I can cut him off with a shilling if I like. I can make him a beggar if I like. I will say what I like.” “I’m a gentleman though I am your son, sir,” Clifford answered haughtily. “Any communications which you have to make to me, or any orders which you may please to give, I beg may be couched in that kind of language which I am accustomed to hear” [5, p. 86]. Сценарій конфлікту “діти-батьки” передбачає такі комунікативні цілі його учасників: комунікативною метою батьків є зміна напряму й способу дій дитини відповідно до власних уявлень та інтересів; мета дитини зводиться до відстоювання свого права на власні рішення, що йдуть врозріз з інтересами батьків. У реалізації своїх цілей батьки прагнуть зберегти несиметричне співвідношення актуалізованих позиційних ролей, що надає їм переваги в реалізації своїх мовленнєвих інтенцій. Найтиповіші способи мовленнєвого впливу батьків: наказ, заборона, обвинувачення й погроза. З-поміж оборонних прийомів найпоширеніший є вираження докору: “...Hold your tongue... I’ve been noticing these airs in you ever since you got that tripos or whatever you call it... You! you’ve no heart. Oh, I won’t bear it: I won’t put up with the injustice of it. What right have you to set yourself up above me like this? You boast of what you are to me – to me, who gave you the chance of being what you are. What chance had I? Shame on you for a bad daughter and a stuck-up prude!” [7, p. 129]. Реалізація мовленнєвих дій комунікантів у сімейній сварці здійснюється за допомогою емотивно-маркованих мовних засобів, організація яких впливає на емоційну сферу адресата. Література 1. Кузенко Г. Структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості емотивних висловлювань негативної оцінки (на матеріалі англомовного художнього дискурсу): Автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.04 / Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Х., 2006. – 20 с. 2. Ніколенко І., Фролова І. Лінгвістичний та перекладацький аспекти фразеологічних одиниць зі значенням конфлікту // In Statu Nascendi: зб. наук. ст. студентів. – Харків: Константа, 2006. – Вип. 7. – С. 140-144. 3. Фадеева Е. Основные виды конфликтного речевого взаимодействия // Вісник Харківського державного університету. Серія “Романо-германська філологія”. – 1999. – №435. – С. 143-149. 4. Фролова І. Вербалізований конфлікт в контексті культури // Вісник СумДУ. – 2006. – №11(95). – С. 77-81. 5. Begley L. The Man Who Was Late. – L.: Picador, 1993. – 201 p. 6. Lee D. Frame Conflicts and Competing Contrails in Family Argument // Journal of Pragmatics. – 1997. – №27. – P. 38-58. 7. Mykel A.W. The Salamandra Glass. – N.Y.: Bantam Books, 1993. – 529 p. Бреник Ірина Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Науковий керівник – асист. Беженар І.В. Комбінаторні особливості термінології комунікації Протягом останніх десятиліть спостережено зростання дослідницького інтересу до проблем теорії комунікації. Бурхливий розвиток цієї науки був спричинений розвитком технологій, що, у свою чергу, позначилося на стані терміносистеми теорії комунікації. Сьогодні термінологія у сфері комунікації характеризується нечітким уявленням, а іноді й відсутністю термінів та дефініцій, що визначають елементарні й загальні поняття та явища. Завдання нашого дослідження – визначити основні терміни сучасної теорії комунікації, простежити специфіку їх уживання та лексичну сполучуваність. “Термінологічну систему комунікації доцільно розглядати як синергетичний феномен, активне середовище пізнавального процесу, яке самоорганізовується, в яке однаково включені і суб’єкт пізнання, і його об’єкт” [2, с. 33]. Такий підхід дозволяє тлумачити термінологію цієї галузі як середовище постійного продукування її нових елементів, що фіксують процеси міжмовної, міждисциплінарної, міжпредметної та внутрішньопредметної комунікації. К.Авербух припускає, що спроби визначення такої термінологічної системи повинні адресуватися не до окремих її термінів, а до самої системи в цілому – до концептуальних уявлень про неї [1, с. 192-194]. Процес оновлення термінів у галузі теорії й практики комунікації – динамічний. У зв’язку з цим комунікативна термінологія прмкметна різноманітністю понять, варіативністю. Це виявляється в синонімії, полісемії та омонімії термінів, у наявності неузгодженості термінології не лише в міжпредметному, а й у внутрішньопредметному контексті, неопрацьованості або недостатній деталізації окремих термінів у спеціальній літературі – науковій, навчальній, методичній. З метою вивчення особливостей вживання термінів цієї галузі, нами було досліджено 81970 наукових робіт, що дало змогу встановити таку частотність вживання термінів:
Отримані дані дозволили виявити певні особливості лексичної сполучуваності термінів. Так, наприклад, прикметник “communicative” у моделі Adj + N поєднується з такими іменниками, як “act”, “complex”, “influence”, “component”, “function”, “sphere”, “structure”, “channel”, “model”, “system”, “method”, “approach”, “aspect”, “project”, “status”, “process”, “portrait”, “mechanism”, “management”, “period”, “course”, “etiquette”, “motive”, “conflict”, “gesture”, “skill”, “argument”, “control”, “syntax”, “resource”, “type”, “training”, “context”, “club”, “test”, “level”, “variant” тощо. А прикметник “communicational” в атрибутивних словосполученнях у цій же моделі поєднується з такими іменниками, як “centre”, “server”, “adapter”, “service”, “portal”, “complex”, “software”, “format”, “seminar”, “processor”, “module”, “sector”, “protocol”, “cable”, “tunnel”, “object”, “cycle”, “interface”, “chip”, “corridor”, “site”, “manipulation” тощо. Це або загальнолітературні слова, або терміни, які стосуються концепту “інформаційні технології”. Іменник “communication” зустрічається в таких моделях, як Adj + N та N + N. В атрибутивних словосполученнях з якості компонента “Adj” виступають, наприклад, такі прикметники: “verbal”, “nonverbal”, “cross-cultural”, “effective”, “passive”, “political”, “direct”, “social”, “personal”, “corporate”, “successful”, “intellectual”, “electronic”, “wireless”, “global”, “international”, “formal” тощо; а в якості компонента “N” – такі іменники: “computer”, “Internet”, “language”, “street”, “mass”, “business”, “radio”, “telephone”. Іменник “сommunication” виступає як залежний елемент в словосполученнях типу “subject/process/consequence/rules and norms of communication”. Ф.Шарков зазначає, що в інтерпретації і дослідженні термінів “communication”, “communicational”, “communicative” початковим для застосування понятійного апарату є розгляд комунікації, з одного боку як структури, системи, а з іншого – як процесу. При розгляді комунікації як структури йдеться про комунікативні структури, системи, процеси. Комунікативний процес, в даному випадку, є зміною структури, стану комунікативної системи. У випадку, якщо ми розглядаємо поняття “комунікація” як процес, то, очевидно, буде більш правильно говорити про комунікативні зв’язки, відносини. Комунікативний процес – це процес обміну інформацією або передачі інформації від одного комунікатора іншому [3, с. 45]. Отже, термінологія в галузі теорії і практики комунікації, як термінологія будь-якої предметної галузі, повинна бути інструментом взаєморозуміння, проте, в більшості випадків саме вона й стає предметом дискусій, які зачіпають глибинні суттєві питання – змістові, методичні, технологічні. Тому виникає потреба подолати неузгодженість у розумінні та вживанні термінів комунікації. Термінологію варто, перш за все, розглядати як величину, де всі елементи організовані в систему. |
|
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Барташевської Юлії Миколаївни Матеріали IV международної науково – практичної конференції “Новости научной мысли− 2008”. – Ч. Экономические науки. – Praha: Education... |
Наукових праць Циверенко Ганни Павлівни та студентів спеціальності «Правознавство» Реформування правової системи України в контексті розбудови правової держави та євроінтеграції // Матеріали ІV Всеукраїнської наукової... |
|
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ... У матеріалах звітної науково-практичної конференції викладено сучасні підходи до модернізації професійно-технічної освіти в умовах... |
Статистика учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів |
|
ТИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ПРОМИСЛОВОСТІ Збірник матеріалів... |
Інформаційний звіт про результати студентської наукової роботи кафедри... Міжвузівська студентська науково-практична конференція «Теорія та практика розвитку банківської справи» |
|
Сусь Богдан Арсентійович Публікації за останні 5 років Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Іноваційні технології навчання в сучасній дидактиці вищої школи”. – Полтава:... |
Матеріали „Ярмарку Проектів” в рамках XV науково-практичної конференції... Матеріали „Ярмарку Проектів” в рамках XV науково-практичної конференції студентів та аспірантів „Дні Науки ФСП” (20-21 квітня 2012р.,... |
|
Збірник наукових праць «Інформаційні технології в освіті» Збірник присвячено таким напрямам наукових досліджень у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті та науці |
М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |