|
|
Скачати 5.76 Mb.
|
|
Концепція авторської школи креативного навчання А. Сологуба [64, с. 3-4]
Називаючи свою педагогічну систему «креативною», А. Сологуб зазначає, що вона розрахована на застосування в ліцеї, де переважно навчаються діти з вираженими творчими й інтелектуальними здібностями та життєвою орієнтацією на отримання вищої освіти і професійної діяльності в різних галузях науки. Тому її головна мета полягає у створенні умов для становлення соціально активної, творчої особистості, громадянина планети й України. У навчальному закладі панують творча атмосфера й креативний дух, що забезпечують розвиток цілісної особистості із творчими мисленням, уміннями та навичками, міцними знаннями з різних наук та формують стійку мотивацію щодо досягнення позитивних результатів. Реалізація концепції креативної освіти передбачає застосування сукупності прийомів, методів, засобів та форм навчально-вихованої роботи, при реалізації яких учень виступає суб’єктом і головною дійовою особою творчої діяльності. Визначивши цей постулат основою своєї педагогічної філософії, А. Сологуб замість навчально-урочної діяльності запровадив навчально-дослідницьку діяльність з оригінальною типологією уроків. Її реалізацію уможливила розробка вченим-новатором оригінальних педагогічних технологій та формування творчого колективу, де кожен педагог залучений до науково-дослідницької роботи. Як наслідок – упроваджена в Саксаганському природничо-науковому ліцеї концепція креативної освіти А. Сологуба стала предметом ґрунтовного науково-теоретичного й методичного осмислення, що знайшло відображення у трьох захищених кандидатських дисертацій та численних методичних розробках і наукових публікаціях учителів [426, с. 6]. На окрему увагу заслуговують авторські школи, що мали статус «експериментальних» та функціонували на базі середніх загальноосвітніх закладів. Одним з таких яскравих прикладів стала середня школа № 24 м. Києва, яку 1981 р. очолив Євгеній Миколайович Гладченко. 1985 р. їй присвоїли звання «зразкова установа м. Києва», 1991 р. вона отримала статус «авторська школа заслуженого вчителя України Є. М. Гладченка», а 1993 р. заклад передали в підпорядкування АПН України, що відкрила на його базі експериментальну лабораторію. Для керівництва нею створили Колегіальну раду у складі директора школи, учителів-експериментаторів та провідних учених і наукових консультантів [59, с. 5]. Згідно з розробленою концепцією (додаток Р), мета діяльності педагогічного колективу школи-лабораторії № 24 визначалася у створенні та практичній реалізації умов, необхідних для морального, гуманітарного, естетичного й фізичного вдосконалення учнів, їхнього громадського й духовного становлення в процесі здобуття середньої освіти. Її реалізація передбачала розв’язання завдань щодо модернізації змісту навчання і виховання відповідно до науково-технічного прогресу та досягнень психолого-педагогічних наук; розробку і апробацію нових технологій навчання; пошук оптимальних шляхів упровадження вітчизняних і зарубіжних інновацій; діагностику здібностей учнів та забезпечення умов для їхньої реалізації; проведення спільної з Інститутом педагогіки та психології АПН України науково-експериментальної роботи та залучення до неї старшокласників; упровадження новаторських ідей вітчизняних і зарубіжних учених та педагогічних колективів шкіл України [59, с. 5]. На 1999 рік у школі працювало 13 учителів-експериментаторів, які розробляли авторські програми навчальних класів та впроваджували їх у практику роботи школи. Це: вчитель-методист М. Фесенко (авторська програма курсу «Розстріляне відродження» для учнів 10 класу гуманітарного профілю); старші вчителі Г. Беженар («Історія в особах» – для учнів 10-11-х класів) і Н. Артющенко (авторська програма спецкурсу «Вивчення американської літератури»); учителі математики М. Руденко та Т. Євтодьєва (авторські програми спецкурсів для учнів 5-7-х класів підвищеного рівня пізнавальної активності); А. Пастернак (авторська програма курсу «Образотворче мистецтво як засіб самовираження учнів» для учнів 3-х класів); Т. Самойленко (авторська програма курсу «Історія та культура рідного краю» для учнів 1-7-х класів) та ін. Загальне керівництво й координацію впровадження наукових досягнень у практику роботи здійснювала заступник директора з наукової роботи Т. Акопян [59, с. 4]. Школу-лабораторію № 24 відрізняє від інших типів нових навчальних закладів специфічна та притаманна їй, як експериментальному майданчику, система роботи з упровадження інноваційного змісту освіти, створення нових моделей педагогічної та навчальної діяльності, добору оптимальних принципів та механізмів управління діяльністю педагогічного й учнівського колективів. Із цією метою була створена відповідна структура управлінської діяльності (додатки К, Р). Головною особливістю організації навчально-виховного процесу в цьому закладі стало запровадження системи диференційованого навчання, яка спирається на традиційний триступеневий поділ (1– 3; 5 – 7 та 8 – 11 класи) та наповнюється своєрідним новаторським змістом. Так, у 1 – 3 класах реалізувалася концепція випереджального навчання, мета якого полягала у вивченні програмового матеріалу 1 – 5 класів та забезпеченні міцних знань із таких предметів, як англійська мова (1-й клас), рідна мова (2-й клас), математика (3-й клас). Саме вчителі початкових класів ставали головними провідниками учнів до наступних сходинок пізнання, тож вони намагалися пробудити інтерес до різних предметів і самого процесу набуття знань, розкрити індивідуальні особливості кожної дитини, її нахили і здібності. У 5 – 7 класах пріоритетом стає профорієнтація. З 6-го класу вводиться вивчення другої іноземної мови. Це роки здобуття базової освіти, яка дає усвідомлення вибору профілю навчання в старших класах. Останній ступінь – це профільне навчання в гуманітарному або фізико-математичному напрямах. На цьому етапі збільшено кількість годин з профільних предметів; запроваджено додаткову роботу за авторськими програмами спецкурсів та обов’язковими програмами різного рівня складності, поділом дітей на підгрупи, введенням нових предметів, таких як «Народознавство», «Людина і світ», «Світова художня культура», «Основи педагогіки та психології», «Основи економічних знань» тощо [59, с. 4]. Свідченням продуктивної праці вчителів та учнів є щорічні переможці районних предметних олімпіад та високий показник вступу до вищих навчальних закладів. На окрему увагу заслуговує досвід авторської школи Наталії Петрівни Васильченко (нар. 1951 р.), яка в 1991-2003 рр. керувала експериментальною середньою школою розвитку дитини м. Луганська. Її генеза пов’язана з проведенням під егідою «Учительської газети» згадуваного конкурсу «Авторська школа». Після успішної участі в ньому Н. Васильченко разом із креативними учителями організувала «Клуб творчої педагогіки», з якого розпочався активний пошук нових технологій педагогіки розвивального навчання. Аналіз мети, завдань, принципів, структури, змісту навчання в цьому навчальному закладі (додатки К, Л) дозволяє стверджувати, що своєрідність авторської школи Н. Васильченко полягає в зосередженості на пошуку оптимального шляху «надання дитині можливостей для самореалізації задля задоволення своїх потреб і власних можливостей». Завдяки організації викладання головних навчальних предметів за методикою розвивального навчання з першого класу, педагогічний колектив вирішив відмовитися від початкових класів і надати можливість учителям викладати свої дисципліни від 1 до 11 класів. Ще однією особливістю організації навчального процесу, зважаючи на спеціалізований характер школи, стало розвантаження навчальних програм з різних дисциплін на користь поглибленого вивчення англійської мови. Воно здійснюється на основі оригінальних методик, які залучають та активізують чуттєвий та інтелектуальний потенціали дитини задля формування її мовних навичок і пам’яті. Поряд з першим блоком «базових» предметів особливу увагу надають предметам другого і третього блоків, які мали забезпечити розвиток самопізнання і саморегуляції особистості та свідомо обирати майбутню сферу життєдіяльності (додаток Л). На розв’язання цих завдань спрямована й позакласна виховна робота, що базувалася на колективних формах і засобах діяльності [236]. Оригінальну концепцію, побудовану на засадах ступеневого розвивального навчання, реалізувала авторська школа вчителя англійської мови Сергія Володимировича Бойка (нар. 1951 р.), що сформувалася на базі навчально-виховного комплексу міста Харкова. Статус «Авторської школи Бойка» вона здобула 1995 р., у 1999 р. на її основі відкрито експериментальний майданчик Міністерства освіти України, а з 2005 р. цей заклад очолює Олександр Емануїлович Макагон, кандидат педагогічних наук. Головна мета «Авторської школи Бойка» полягає у забезпеченні всебічного розвитку учнів з акцентом на поглиблене вивчення англійської мови. Вона викладається за авторськими програмами С. Бойка, які гарантують формування рівня знань і навичок, необхідних для складання тесту «First Certificate in English» [316]. Реалізацію цих завдань забезпечують макроструктура «Авторської школи Бойка» (дитячий садок, загальноосвітня школа, літній табір) та її мікроструктура, що визначає зміст і характер ступеневої організації навчально-виховного процесу. Так, початкова школа, що працює за системою розвивального навчання Д. Ельконіна і В. Давидова, реалізує свою основну мету: сформувати в дитини уміння вчитися та основні механізми навчальної діяльності; закласти базу для теоретичної діяльності (аналіз, планування, рефлексії). У дитячому садку діє п’ять груп: молодша (діти 3-4 років), середня (4-5 років), старша (5-6 років) та дві різновікові. Увесь навчально-виховний процес тут спрямований на підготовку до перебування в початковій школі, яка становить один із чільних структурних компонентів НВК. Її стрижневе завдання полягає в тому, щоб «навчити дитину вчитися» через формування основних механізмів навчальної діяльності та навичок теоретичного мислення (аналіз, планування, рефлексія). Вона реалізується на засадах поступального розвитку, що поділяється на такі періоди: 1) адаптаційно-перехідний від дошкільної освіти до школи (перше півріччя 1 класу), коли відбувається плавний перехід дітей від ігрової до навчальної діяльності, формується розуміння її основних правил і норм; 2) формування колективного суб’єкта навчальної діяльності (друге півріччя 1 класу – середина 3 класу), коли учнівський колектив починає спільно працювати над розв’язанням навчальних завдань; 3) перехідний від початкового до основного рівня освіти (кінець 3 класу – 5 клас), коли забезпечуються психолого-педагогічні умови для розвитку «вміння вчитися». У середній і старшій школі навчальний процес базується на використанні інформаційно-комунікативних технологій. Школа досягла високого рівня використання новітніх технічних засобів навчання: всі класи обладнані відеомагнітофонами й телевізорами; кабінети хімії, біології, фізики мають комплекс наочних матеріалів для кожної теми уроку. Кабінет інформаційно-комунікаційних технологій (20 ПК) має власну локальну мережу із вільним доступом до мережі Internet та e-mail для кожного учня [495, с. 28]. Для посилення й урізноманітнення навчального процесу створена та ефективно функціонує система допоміжних форм організації навчання у вигляді факультативів і спецкурсів, зокрема з інформатики, математики, фізики, біології, хімії, психології, французької і німецької мов, історії культури та ін. Це дозволяє учням вибрати напрям, що відповідає їх прагненням до пізнання і вдосконалення та сприяє подальшому життєвому самовизначенню і професійному вибору [316]. Цю систему доповнює підсистема додаткових занять з учителями-предметниками, яка впроваджується зі всіма учнями з різних предметів за індивідуальним графіком. Урешті, створено належні умови для самоосвіти учнів, чому слугують модернізовані бібліотечні фонди, де поряд з книжковою художньою, науковою, довідковою літературою дедалі активно використовуються аудіо- та відеотека, бібліотека СD-дисків тощо [495, с. 30]. Систему організації урочних занять органічно доповнює виховна позакласна робота. Основне місце в ній належить формам і засобам, що сприяють зміцненню фізичного здоров’я та розвитку спортивної діяльності. Для цього існує потужна матеріальна база: два спортивні зали, басейн, спортивний і волейбольний майданчики, лижна база тощо. Фактично кожен учень бере участь у роботі однієї чи двох спортивних секцій, зокрема з плавання, теквондо, шахи, кінноспортивна школа тощо. Упродовж літа школярі мають змогу відпочивати у власному оздоровчому таборі [316]. Органічним завершенням комплексного функціонування НВК стала діяльність інформаційно-методичного центру «Наші діти», який за різними напрямами здійснює опіку над дітьми від народження до 6 років та їхніми батьками. Для роботи з мамами є спеціальні допологові та післяпологові програми; для дітей до 2 років проводять терапевтичні та оздоровчі процедури, а віком від 2 до 6 років – заняття з підготовки до школи. При центрі працює Монтессорі-студія, образотворчі студії та надається широкий комплекс послуг з фізичного, морального, психологічного розвитку дитини [316]. Отож серед досліджуваних авторських моделей «Авторська школа Бойка» посідає своє особливе місце, адже стрижнева ідея розвивального навчання реалізується завдяки створенню сприятливого навчально-виховного середовища, а поглиблене вивчення іноземної мови стало тим стрижнем, що стимулює і забезпечує організацію всього навчально-вихованого процесу на основі інноваційних педагогічних технологій. Оригінальну концепцію, побудовану на засадах національного виховання та розвивального навчання, реалізувала авторська школа учителя української мови й літератури Георгія Володимировича Бойка (нар. 1961 р.) на базі Новоукраїнської середньої школи Донецької області (директор – О. Грошилін). Авторська школа функціонує у складі навчально-виховного комплексу «Я – це Україна». Таким чином, Новоукраїнський НВК включає початкову школу, загальноосвітні класи ІІ та ІІІ ступенів, профільні класи, школу «Філолог» та інформаційно-методичний центр «Наші діти» [321]. Кожен із цих підрозділів розв’язує свої функціональні завдання, що відзначаються органічною наступністю. Її концептуальну основу становить авторська школа «Філолог». Здійснюючи технологічне забезпечення формування мовленнєвої компетенції учнів, вона розв’язує такі основні завдання: а) розвиток комунікативних здібностей обдарованих дітей на основі вільного володіння рідною мовою та вивчення іноземних мов; б) розвиток умінь самостійно здобувати знання; в) формування цільових мотивів, що дають змогу прищеплювати навички, завдяки яким людина самостійно керуватиме своєю пізнавальною діяльністю; г) реалізація соціальних проектів, які стануть базою для усвідомленого вибору життєвого шляху [40]. У своїй сукупності вони визначають стратегічну мету авторської школи: виховання творчої особистості дитини, яка вільно володіє рідною мовою, усвідомлено обирає улюблену та престижну професію, формується як патріот Вітчизни у відкритому виховному просторі. Зміст, методи, засоби, форми навчально-виховної діяльності НВК обґрунтовано в підготовлених за керівництва Г. Бойка авторських проектах «Рідна мова – в рідній школі», «Корисному навчатися самому» [39, с. 20-25] (додаток Н), які спрямовують на розвиток високого рівня мовленнєвої компетенції та безконфліктне входження дитини в соціум, а також підручники нового покоління. Зміст навчання в початковій школі поділено на три блоки: а) основний (мова українська, англійська, російська математика, природознавство); б) естетичний (музика, хореографія, живопис, прикладне мистецтво); в) фізичний. Його основною методою є спільна навчальна діяльності школярів, а головними формами – співпраця з дорослими, однолітками, самостійна робота. Молодшим школярам не ставлять оцінок, однак здійснюється багаторівневий контроль за рівнем засвоєння навчального матеріалу. Організація навчального процесу в основній та старшій школі здійснюється на основі розробленого 2003 р. проекту «Індивідуально орієнтована підготовка старшокласників до ВНЗ», що спрямовує на психічне й фізичне загартування дітей та індивідуальну орієнтацію й корекцію навчального навантаження у старших класах, щоб воно максимально відповідало підготовці для вступу у виші. Основний шлях його реалізації полягає в запровадженні різних рівнів вивчення кожного предмета (базового, середньо освітнього, високого) та визначення відповідно до них обсягу навчального навантаження. Кожен старшокласник сам обирає предмети та рівні їх вивчення. Весь навчальний процес орієнтований на використання інформаційно-комунікативних технологій (комп’ютер, Інтернет, мультимедіа технології) [37, с. 73-80]. Організація навчання в малих групах чергується з лекційними, практичними та семінарськими заняттями, зокрема й на базі вишів та освітніх установ (Донецький національний університет, Донецький інститут удосконалення учителів та ін.). На розв’язання цих завдань спрямована позаурочна робота у вигляді різних спецкурсів і факультативних занять та різнопрофільних гуртків (математика, фізика, біологія, хімія, інформатика, французька і німецька мови тощо). За профілем майбутньої професії функціонує система додаткових занять з учителями-предметниками [321]. Таким чином, в основу діяльності авторської школи покладено такі педагогічні технології: діагностика творчих здібностей дітей дошкільного віку в дитсадку; учнівське самоврядування; реалізація соціальних та життєвих проектів у відкритому виховному просторі, де вихователями постійно створюється ситуація успіху; уроки вільного спілкування, продуктивний виховний простір, де реалізується особистісно-орієнтований аспект навчання рідної мови. Таким чином, розвивальне навчання стало одним з головних компонентів функціонування авторських шкіл з домінуючою дидактичною орієнтацією. Їхні фундатори намагалися протиставити авторитарній освітньо-педагогічній системі нові методи, засоби, форми організації навчально-виховного процесу, які розвивали пізнавальні можливості учнів через удосконалення їхніх творчих здібностей, мислення, сприйняття, пам’яті (Г. Бойко, К. Голобородько, М. Кодак, А. Сологуб, В. Цимбалюк ін.). Вони спрямовували зусилля педагогічних колективів на підвищення якості уроку як основної форми навчального процесу та розвиток природних задатків, мислення, мовлення, моральних і етичних почуттів дитини. Особливого значення в реалізації цих завдань надавали: гуманітарним предметам; використанню наочності і технічних засобів навчання; організації самостійної творчої роботи з учнями; налагодженню співпраці з батьками і громадськістю. Новий рівень науково-теоретичної розробки та практичної реалізації новаторських ідей одержали авторські школи, що функціонували на базі навчальних лабораторій середніх шкіл і вишів (В. Біблер, Н. Васильченко, В. Рєпкін). |
|
Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” МОН України |
Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” МОН України |
|
Царик Й. В., Лєснік В. В., Яворський І. П., Горбань І. М., Сребродольська... Рецензенти: д б н., гол наук cпівробітник Жиляєв Г. Г. (Інститут екології Карпат НАН України), д б н., проф Пархоменко О. В. (Дніпропетровський... |
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка... ВСТУП |
|
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ На правах рукопису ДУДАР Володимир Тарасович ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ РИНКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ 79 |
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... НВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НЕРЕЗИДЕНТІВ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: ФІСКАЛЬНИЙ АСПЕКТ |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Дрогобицький державний педагогічний... ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ |
“Розвиток пізнавальних здібностей дошкільнят у праці в природі” за... Науково-методичний центр “Українська етнопедагогіка і народознавство” АПН України і Прикарпатського національного університету ім. Василя... |
|
ДВНЗ «КИІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Імені В. Гетьмана» КАФЕДРА ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ Поняття базису n – вимірного векторного простору. Розкладання вектора за базисом |
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.І. МЕЧНИКОВА На правах рукопису Карпенко Олена Юріївна О. Трубачова [327], Б. Успенського [331], І. Фаріон [334], М. Худаша [343; 344; 345], П. Чучки [358; 486], В. Шульгача [372; 487].... |