Модуль 14. Методика застосування комп’ютерної техніки для викладання загальноосвітніх дисциплін.
Комп’ютер у школі виступає засобом навчання, чинником ефективності уроків. Комп’ютерні технології використовуються під час проведення різних типів уроків: комбінованого, вивчення нового матеріалу, закріплення знань, на уроках контролю й оцінки знань. Застосування комп’ютера не вимагає повної зміни традиційної методики викладання, більше того, це зробило б проблематичною комп’ютеризацію навчання в найближчому майбутньому. Комп’ютер не диктує методи і зміст навчання, він адекватно й ефективно включається в програми навчання, забезпечуючи повноцінну організацію навчальної діяльності.
Досвід свідчить, що чим раніше учні починають «спілкуватися» з комп’ютером, тим психологічно вільніше вони почувають себе в діалозі з ним, переконуються, що комп’ютер – корисний інструмент, який може служити джерелом знань, а не тільки іграшкою.
Широкі можливості для використання комп’ютера відкрило підключення шкіл до мережі Інтернет. Безпосереднє застосування інформаційного ресурсу Інтернету на уроці навряд чи потрібно, особливо в класах середньої ланки, оскільки урок чітко обмежений часовими рамками, а пошук інколи займає досить багато часу. Адже не всі діти мають навички роботи з великими обсягами інформації впродовж короткого проміжку часу. Крім того, одночасна робота учнів ускладнює контроль учителя за пошуком потрібного матеріалу. Тому розгляданий вид діяльності доречно проводити на підготовчому етапі уроку.
Наявність локальної мережі навчального закладу дозволяє використовувати її як у процесі підготовки до уроку, так і безпосередньо під час уроку.
Учитель загальноосвітніх дисциплін має в розпорядженні великий набір різних мультимедійних допоміжних засобів, який розширює можливості застосування ІКТ на уроках із загальноосвітніх дисциплін.
Нині накопичено досвід використання мультимедіа на уроках різних загальноосвітніх дисциплін і типів.
Особливий інтерес являють собою уроки узагальнення вивченого навчального матеріалу. Наприклад, урок на тему: «Загальна характеристика об’єкта», на якому учням пропонується за попередньо наданим планом скласти характеристику в електронному вигляді, використовуючи матеріали наочно-комунікативного ресурсу. У кінці уроку відбувається захист роботи. Такий сценарій вчить дітей структурувати матеріал, вибирати потрібну інформацію, розвиває комунікативні вміння, вміння оцінити себе і партнера, зіставити ці оцінки.
Продовженням урочної роботи є позаурочна. Розмірковуючи про неї, варто насамперед наголосити на проектній діяльності, в якій за певним сценарієм відбувається колективна співпраця, здійснюється пошук спільного розв’язання питання.
Позакласна робота дає можливість отримати значний матеріал, що може бути представлений в електронній формі. Так, узагальненням позакласної пошукової діяльності виступає створення web-сайтів, презентацій тощо.
У процесі такої роботи реалізується принцип партнерства, проте вчитель повинен залишатися керівником, наставником, тому вкрай необхідно нині вчителю володіти навичками роботи на комп’ютері, знати інформаційні технології.
Під час вивчення загальноосвітніх дисциплін використовуються різні форми навчальної роботи: лекції, лабораторні заняття, самостійна робота студентів, зорієнтована на аналіз комп’ютерної підтримки навчання в загальноосвітній школі, ознайомлення з матеріалами передового педагогічного досвіду, підготовку матеріалів наукового дослідження, позаурочної роботи.
Результатами ефективного навчання за даним курсом є: розробка та захист власного Портфоліо навчального проекту, що відповідає спеціальним вимогам до його вмісту для його наступного використання у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.
В основу концептуальних засад програми дисципліни покладено:
−проектна методика на основі самостійної (індивідуальної чи групової) дослідницької діяльності учнів;
−шляхи ефективного використання ІКТ у навчальному процесі;
−розвиток учня – формування навичок мислення високого рівня та навичок критичного мислення за допомогою формулювання ключових та тематичних питань для учнів; формування в учнів цілісної картини світу;
−орієнтування під час планування навчального проекту на вимоги державних загальноосвітніх стандартів та зміст державних навчальних програм з різних навчальних предметів;
−циклічна побудова навчання вчителів щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій;
−система оцінювання та самооцінювання всіх видів діяльності студентів на базі розробки власних критеріїв та форм оцінювання навчальних досягнень.
Достатніми умовами успішного навчання з курсу «Методика застосування комп’ютерної техніки для викладання загальноосвітніх дисциплін» є висока мотивація студентів, що навчаються, та висока кваліфікація викладачів-тренерів, що проводитимуть навчання.
Особливості програми дисципліни «Методика застосування комп’ютерної техніки для викладання загальноосвітніх дисциплін» за методикою «Intel ® Навчання для майбутнього». Основна, принципова відмінність між програмою «Intel ® Навчання для майбутнього» та іншими дисциплінами полягає в тому, що навчаючись за даною програмою, студенти не лише оволодівають деякими знаннями і вміннями в галузі ІКТ, а й навчаються, як використовувати ці технології у шкільному кабінеті, включати їх до загального педагогічного процесу, найкращим чином передати учням власні знання, використовуючи інноваційні педагогічні технології. Тобто студенти навчаються комплексно інноваційним педагогічним та інформаційно-комунікаційним технологіям.
При навчанні за іншими програмами студенти одержують лише знання з галузі самих інформаційно-комунікаційних технологій, навички роботи з комп’ютером і програмним забезпеченням, а пізніше вже самі вирішують, як можна використати на випадок необхідності набуті знання і вміння. І часто потрібно багато часу, щоб зрозуміти, як можна використовувати ці вміння в своїй практичній педагогічній діяльності. За програмою «Intel ® Навчання для майбутнього» студенти не лише оволодівають технічними навичками, а й одержують інформацію щодо принципів застосування інноваційних педагогічних технологій у процесі навчання, що дозволить їм використовувати одержані знання відразу ж по закінченню курсу, що і передбачено програмою – студент після закінчення навчання (під час проходження педагогічної практики) повинен у своєму навчальному закладі реалізувати разом з учнями у навчальний проект, ідею та план якого разом з навчально-методичним забезпеченням ним було розроблено.
Практикою доведено, що інформаційні технології – це такий інструмент, ефективність застосування якого стає зрозумілою не відразу, а лише через деякий час, інколи достатньо довгий. Все робиться задля того, щоб забезпечити дійсно ефективні зміни у школі з використанням інноваційних технологій. Intel навчає вчителів – як сьогоднішніх, так і майбутніх (у педагогічних університетах) – протягом довгого часу.
Програма має вдалий психологічний грунт, який є основою взаємодії вчителів та учнів.
Одним із положень програми є твердження: не треба прагнути змінити світ, краще змінити себе і своє ставлення до світу. Ця програма вчить студентів бути щасливими за будь-яких зовнішніх обставин, які часто не залежать від них. Це досягається завдяки вихованню оптимістичного ставлення до життєвих проблем.
Навчання за кожним модулем має схожу структуру:
−обговорення в парах чи у малих групах завдань для домашнього виконання та внесення до складових Портфоліо відповідних змін;
−обговорення актуальних проблем, пов’язаних з ефективним використанням інформаційно-комунікаційних та інноваційних педагогічних технологій у навчальному процесі;
−розробка складових (під час вивчення кожного модуля окремої складової) Портфоліо навчального проекту з використанням ІКТ: аналіз Портфоліо, розроблених іншими студентами за допомогою спеціальних завдань практичного характеру; висування власних ідей та їх обговорення в парах; проектування вмісту відповідної складової Портфоліо шляхом заповнення спеціального шаблону (орієнтованої основи дій); створення на комп’ютері спроектованої складової Портфоліо при самостійній роботі; обговорення створеної складової в парах з колегами;
−розробка критеріїв та форм оцінювання навчальної діяльності учнів щодо створення ними окремих складових Портфоліо – презентацій, публікацій, веб-сайтів;
−оцінювання в групах розроблених складових Портфоліо за спеціальними критеріями та вимогами до них, що включають чотири основних групи вимог: ефективне застосування комп’ютерних технологій; навчання і розвиток учнів (розвиток навичок мислення високого рівня) завдяки їх самостійній дослідницькій діяльності із застосуванням знань з різних галузей наук, спрямованих на вирішення вагомої для них проблеми; можливість впровадження навчального проекту у навчальний процес загальноосвітніх навчальних закладів; комплексне застосування засобів оцінювання всіх видів діяльності учнів;
−внесення змін до плану навчального проекту;
−виконання домашнього завдання.
Для навчання розроблено спеціальний посібник, який має подвійне призначення – бути робочим зошитом при навчанні та слугувати довідником у подальшій роботі в школі при застосуванні проектної методики та використанні ІКТ для реалізації методичних та навчальних цілей та завдань.
Посібник супроводжується спеціально розробленим компакт-диском та має такі особливості:
−модульний принцип побудови;
−використання спеціально створеного компакт-диску, що доповнює вміст посібника та містить достатню кількість прикладів складових Портфоліо, розроблених іншими вчителями, та додаткові інформаційні й методичні інформаційні джерела для вчителя;
−систематичне використання Інтернет-ресурсів;
−можливість використання посібника як зошита для нотування власних думок та пропозицій колег;
−передбачення в кожному модулі різних форм діяльності вчителів: робота в парах, малих групах на основі інтерактивних методик;
−регламентування часу на виконання кожного окремого завдання;
−чітке формулювання завдань для всіх форм діяльності, що досягається за рахунок наявності спеціальних запитань та сформульованих конкретних завдань;
−використання шаблонів для розроблення сценаріїв презентацій, публікацій та веб-сайтів; форм оцінювання; плану навчального проекту та плану його реалізації;
−наявність завдань для самостійної роботи з комп’ютером, які супроводжуються чіткими алгоритмами до їх виконання.
Метою вивчення навчальної дисципліни «Методика використання комп’ютерної техніки для викладання загальноосвітніх предметів» є змістовна підготовка студентів до педагогічній діяльності, використання комп’ютерної техніки у процесі вивчення загальноосвітніх предметів.
Тема 1. Програма Intel «Навчання для майбутнього». Характеристика, мета та зміст курсу.
Сутність проектного методу навчання. Особливості організації навчання курсу: організація проведення проекту в школі, обговорення в парах, дискусії, самостійна робота, підготовка проекту до захисту.
Телекомунікаційні проекти, особливості, огляд типів проектів.
Конкурси і гранти з навчальних проектів.
Систематика за Блумом. Сприяння розвитку навичок мислення високого рівня. Моделювання запитань та ключові слова.
Перегляд і обговорення презентації Intel «Навчання для майбутнього». Пояснення очікуваних результатів навчання. Перегляд і обговорення прикладів проектів.
Тема 2. Види IT-технологій, що вивчаються і застосовуються в курсі «Навчання для майбутнього».
Шляхи ефективного використання комп’ютерних технологій в навчальному проекті. Види самостійної діяльності учнів в проекті. Планування і організація діяльності учнів. Розподіл ролей.
Портфоліо навчального проекту та його структура. Вимоги до Портфоліо навчального проекту.
Перегляд і обговорення презентації про нові педагогічні технології та прикладів Портфоліо проектів.
Тема 3. Вимоги до змісту та організації навчального проекту.
Поетапна розробка проекту. Формулювання теми дослідження учнів. Аналіз державних навчальних програм з предмета (предметів).
Формулювання, ознаки та призначення Ключового та Тематичних питань проекту. Постановка основних питань проекту.
Розробка плану навчального проекту. Ознайомлення з шаблоном плану навчального проекту. Планування навчального проекту.
Елементи авторського права, бібліографічні правила цитування джерел інформації. Ознайомлення із Законом про авторське право. Обговорення і планування заходів по захисту авторських прав.
Створення папок для збереження Портфоліо власного навчального проекту.
Тема 4. Використання Internet в навчальному процесі та проектній роботі.
Опис та відображення проектів в Internet. Класифікація сервісів Веб 2.0. Педагогічні можливості Веб 2.0. Обмеження Веб 2.0.
Мережеві щоденники. Знайомство з блогами. Блоги як середовище для соціальних досліджень. Спільноти живого журналу.
Спільний пошук і збереження інформації. Системи класифікацій. Соціальні закладки. Соціальні пошукові системи.
Колективні гіпертексти. Гіпертекст. Вікі – радикальний гіпертекст. Медіавікі – Статті, Категорії, Шаблони.
Соціальні фотосервіси. Фотографії та спільноти Флікра.
Карти знань. Сервіси побудови карт знань. Обмін картами й інтеграція карт FreeMind у статті Медіавікі.
Мережеві офіси. Спільне редагування документів і таблиць. Спільне планування діяльності (календар Google).
Використання тематичних пошукових каталогів і пошукових машин. Створення списку ресурсів, корисних в роботі над проектом.
Тема 5. Використання мультимедійних презентацій, публікацій та Web-сайтів в проектній роботі.
Поняття мультимедіа, презентації. Використання мультимедійних презентацій в навчальному процесі. Планування вмісту та розробка сценарію учнівської мультимедійної презентації. Ілюстрування презентацій, ефекти анімації, використання звукових та відео файлів. Вимоги до презентацій та оцінювання презентацій за критеріями.
Поняття публікації, їх різновиди. Використання публікацій в навчальному процесі. Прийоми планування, створення та оформлення публікацій. Вимоги до публікаційта оцінювання публікацій за критеріями.
Функціональні особливості навчальних Web-сайтів. Структура та зміст проектних Web-сайтів. Аналіз та оцінка Web-сайтів проектів за критеріями. Рекомендації з безпечного використання Internet.
Тема 6. Різновиди дидактичних та методичних матеріалів, активізація самостійної роботи учнів за допомогою дидактичних матеріалів.
Використання пакету Microsoft Office для створення дидактичних матеріалів для учнів в проектній роботі.
Використання пакету Microsoft Office для створення методичних матеріалів викладача в проектній роботі.
Додаток Д. Навчальний проект на тему «Наш шлях».
ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ТА ОЦІНКИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ НА ОСНОВІ РЕЙТИНГОВОЇ СИСТЕМИ
Метод навчання – це система послідовних взаємопов’язаних дій учителя і учня, яка забезпечує засвоєння змісту освіти.
Для посилення практичної спрямованості в підготовці учителів-предметників та підвищення їхньої професійної компетентності, потрібно використовувати в навчальному процесі активні методи навчання, спрямовані на формування вмінь і навичок системного мислення й розв’язання реальних проблемних ситуацій.
До таких методів належать креативні лекції, проблемні лекції, лекції із заздалегідь запланованими помилками, студентські лекції, навчальні тренінги з проблем ІКТ, навчання в співпраці.
Креативними називаються лекції, які організовані відповідно до вимог технології розвитку критичного мислення і включають такі етапи: виклик, реалізація сенсу, рефлексія. На цих лекціях застосовується активна самостійна робота студентів з аналізу, систематизації, узагальнення, класифікації інформації.
Лекцію із запланованими помилками краще за все проводити як заключну лекцію з модуля. Сутність методу полягає в тому, що студентам пропонується лекція, яка містить помилки. До початку заняття повідомляється про наявні неточності, помилки в інформаційному матеріалі. Ставиться завдання віднайти ці помилки і проаналізувати їх. Пошук активізує діяльність студентів, підвищує їхню уважність, зацікавленість в унормуванні ситуації, проблеми. Ця форма проведення лекції була запропонована з метою розвитку в студентів уміння оперативно аналізувати професійні ситуації, виступати в ролі експертів, опонентів, рецензентів, виокремлювати хибну або неточну інформацію.
Лекція із запланованими помилками виконує не тільки стимулюючу, але й контролюючу функції. Викладач може оцінити рівень підготовки студентів за модулем, а студент у свою чергу перевіряє ступінь своєї орієнтації в матеріалі. За допомогою системи помилок викладач визначає недоліки, аналіз яких дає уявлення про структуру навчального матеріалу і труднощі в оволодінні ним. Виявлені студентами або самим викладачем помилки можуть слугувати підставою для створення проблемних ситуацій, які можна розглянути на практичних заняттях.
Лекції із запланованими помилками викликають у студентів високу інтелектуальну й емоційну активність, оскільки вони мають змогу на практиці використовувати одержані раніше знання, здійснити спільну з викладачем навчальну роботу. Крім цього, завершальний аналіз помилок сприяє розвиткові в студентів теоретичного мислення.
Навчальні тренінги, під якими розуміємо інтенсивну короткочасну (2 години) форму навчання в складі групи (10-12 осіб), спрямовані на засвоєння теоретичного матеріалу та його закріплення, а також формування вмінь професійної діяльності з використанням системи рольових ігор, вправ, творчих завдань.
Серед усіх форм і методів навчання особливу роль у реалізації кредитно- модульно-компетентнісної методичної системи підготовки студентів для використання ІКТ відіграє така педагогічна технологія, як навчання у співпраці (проблемне навчання і метод проектів).
Технологія навчання у співпраці досить проста: студенти об’єднуються в групи по 3-4 особи, їм пропонується колективно розв’язати проблему з опорою на їх попередній досвід і знання, знайти нове рішення, провести дослідження, розробити проект. Основною умовою роботи групи є те, що в підсумку спільної діяльності повинно бути сформовано нове знання, з яким погоджуються всі члени групи. Студенти вчаться рефлексії, тобто аналізу власної діяльності. Завдання реалізується в певні терміни, його виконання контролюється викладачем на завершальному етапі, коли група представляє результат своєї колективної праці.
Проблемне навчання – це приклад технології навчання в співпраці. Під проблемним навчанням розуміємо організацію занять, під час яких у студентів формуються ІКТ-компетентності, розвиваються розумові здібності шляхом розв’язання проблемної ситуації, підготовленої викладачем.
Робота студентів здійснюється навколо ключових проблем, виділених викладачем. Тут проблема йде попереду знань, вона примушує студентів шукати і знаходити потрібну інформацію, одержувати знання з різних джерел.
Проблемне навчання є одним з найбільш ефективних засобів активізації мислення студента (учня). Суть активності, яка досягається в проблемному навчанні, полягає в тому, що учень повинен аналізувати фактичний матеріал і оперувати ним так, щоб самому одержати з нього нову інформацію. Іншими словами, це розширення, поглиблення знань за допомогою раніше засвоєних знань або нове застосування колишніх знань. Нового застосування колишніх знань не може дати ні викладач, ні книга, воно шукається і знаходиться студентом (учнем), поставленим у відповідну ситуацію.
До модулів, які входять у склад дисципліни «Інформатика», розробляються лабораторні роботи із застосуванням методу програмованих завдань, що є дидактичним способом організації проблемного навчання.
Застосування програмованих завдань полягає в такому: кожне завдання складається з окремих елементів-кадрів; один кадр містить частину матеріалу модуля, сформованого у вигляді викладу нових завдань або у вигляді вправ. Рівень ефективності таких лабораторних робіт визначається наявністю проблемних ситуацій і можливістю самостійної постановки та розв’язання проблем.
Іншим різновидом навчання в співпраці є метод проектів.
Метод проектів – це комплексний метод навчання, який дозволяє будувати навчальний процес, виходячи з інтересів студентів (учнів), що дає їм велику свободу дій порівняно з проблемним навчанням. Студенти (учні) проявляють самостійність у плануванні, організації і контролі своєї навчально-пізнавальної діяльності. Головною відмінністю методу проектів є те, що внаслідок спільної групової діяльності студенти не просто одержують нові знання, а створюють певний навчальний продукт, матеріальний результат сумісної праці.
Проекти – це діяльність учнів, яка має творчу, навчальну, ігрову складові, що реалізується за допомогою комп’ютерних технологій.
При цьому використовується дослідницький метод навчання, а самі комп’ютерні технології виступають не як предмет вивчення, а як інструмент пізнання. Проекти наділені великими потенційними можливостями: розвиваючими, повчальними, виховними, психологічними.
З кожного модуля дисципліни «Використання ІКТ в освіті» студент виконує проект.
У рамках методу проектів студенти працюють у командах, досліджують шляхи розв’язання проблем реального світу, створюють презентації одержаних результатів, обробляють віднайдену інформацію і діляться нею зі своїми партнерами.
Порівнюючи з навчанням за підручниками, цей метод має переваги, які полягають у:
глибшому засвоєнні навчального матеріалу;
ретельнішому самоконтролі й мотивації навчання;
сформованості дослідницьких навичок і вмінь у знаходженні шляхів розв’язання проблем.
Особливе місце в освітній діяльності займають телекомунікаційні проекти.
Телекомунікаційний освітній проект – це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів, організована на основі комп’ютерної телекомунікації.
Телекомунікаційний освітній проект повинен відповідати загальним вимогам:
у ньому студенти обговорюють розв’язання проблем у реальних умовах;
робота студентів проводиться в мережах, вона осмислена й активна, адже студенти систематично і чітко висловлюють думки письмово, їм доводиться надсилати й одержувати велику кількість текстової, цифрової, а іноді графічної інформації, аналізувати інформацію, що надходить до них, намагатися синтезувати нові ідеї;
у проекті організація взаємодії студентів повністю відповідає вимогам ефективної групової роботи.
Досвід підказує, що телекомунікації педагогічно виправдані лише в тому випадку, коли в проекті передбачається:
збір даних у різних країнах, регіонах, містах і зіставлення спостережень за природними, фізичними, соціальними явищами;
порівняльне дослідження або вивчення подій, явищ, фактів, ефективності розв’язання однієї проблеми для виявлення певної тенденції, розробки пропозицій та ухвалення рішення;
спільна пізнавальна, творча або ігрова діяльність.
Після закінчення роботи потрібно організувати зовнішню оцінку проекту, адже таким чином можна відстежити його ефективність. Критеріями оцінки якості проведення проекту можуть бути:
регулярність виходу на зв’язок;
копії всіх надісланих та одержаних повідомлень;
робочі матеріали;
плани, електронні таблиці;
результати анкетування або інтерв’ю.
Ефективність активності і самостійності студентів можна відстежити за результатами їхніх звітів про хід роботи в проекті. Питальник для студента може складатися з таких пунктів:
Як ти організував свою діяльність?
У яких видах робіт брав участь?
Якими видами інформації користувався і як її відбирав?
Чи вистачило тобі часу, виділеного для роботи?
Який вид роботи ти вибрав і чому?
Яким чином використовувався тобою комп’ютер?
Чому ти навчився внаслідок роботи над проектом (про те, як збирається необхідна інформація, про те, у якому вигляді може бути представлена та або інша інформація і т.ін.)?
Що нового ти дізнався про себе та про товаришів у групі?
Що в завданнях сподобалося (що – ні)?
Засобом оцінки знань студентів, які навчаються за кредитно-модульно-компетентнісною системою, може слугувати електронний портфоліо. Студенти, які вивчають курси «Інформатика» і «Використання ІКТ в освіті», створюють «електронний портфоліо», до якого входять творчі роботи з кожного модуля, а також проект із застосуванням ІКТ, звіт про хід роботи в телекомунікаційних проектах.
Портфоліо – це набір робіт учнів, який пов’язує окремі аспекти їхньої діяльності в повнішу картину. Портфоліо – щось більше, ніж просто тека робіт, це спланована заздалегідь індивідуальна підбірка досягнень учнів. Використання електронного портфоліо для підготовки вчителя нині дуже актуальне у зв’язку з життєвою потребою в застосуванні інформаційних і комунікаційних технологій у професійній педагогічній діяльності.
Принципи цієї технології можна сформулювати таким чином:
Самооцінка результатів оволодіння певними видами пізнавальної діяльності.
Систематичність та регулярність самомоніторингу.
Структуризація матеріалів електронного портфоліо, логічність і лаконічність усіх письмових пояснень.
Акуратність та естетичність оформлення матеріалів електронного портфоліо.
Цілісність, тематична завершеність матеріалів, представлених в електронному портфоліо.
Наочність і обгрунтованість презентації електронного портфоліо студента.
Завдяки портфоліо можна визначати навчальні, творчі, комунікативні здібності студента.
Переваги електронного портфоліо:
є мобільнішим і гнучкішим (у разі електронного оформлення легше вносити зміни до структури та змісту матеріалів);
надає широкі можливості для художнього оздоблення (з цією метою можна використовувати графічні пакети, програми Microsoft Office);
забезпечує значний вибір засобів роботи з текстом і цифрами (це можуть бути текстові документи, електронні таблиці та діаграми тощо);
може бути мультимедійним, тобто включати до свого складу анімацію, аудіо- і відеокліпи, як знайдені в мережі Інтернет, так і створені студентами самостійно;
електронні портфоліо окремих студентів можуть бути легко об’єднані в групи, студенти можуть обмінюватися створеними портфоліо або окремими матеріалами;
у складі електронного портфоліо можуть бути представлені матеріали з Інтернету, що являють собою альтернативні погляди;
сам електронний портфоліо може бути розміщений в Інтернеті і стати засобом мережевої взаємодії студентів з різних педагогічних ВНЗ; навчаючись у різних містах і навіть країнах студенти створюють загальні портфоліо.
Використання електронного портфоліо дозволяє урізноманітнити діяльність студентів у процесі навчання, зробити його більш особистісно-орієнтованим та індивідуалізованим, забезпечити змістовну телекомунікаційну взаємодію студентів з різних навчальних закладів і навіть країн.
Функції електронного портфоліо:
накопичувальна (збір робіт студентів);
модельна (є засобом формування індивідуального освітнього маршруту, оскільки дозволяє кожному студентові виробити власну стратегію навчання, вибрати необхідні матеріали й цікаві для себе види робіт);
рефлексивно-креативна (дозволяє усвідомити, побачити і спроектувати стратегії та прийоми використання інформаційних і комунікаційних технологій у власній освітній та майбутній професійній діяльності).
Критерії оцінювання портфоліо:
наявність творчих робіт з усіх вибраних модулів;
включення додаткових робіт;
використання дослідницьких методів у процесі створення електронного портфоліо;
самостійність у компонуванні портфоліо;
оформлення матеріалів;
корисність портфоліо для самого студента, наявність висновків;
наявність відгуків товаришів з групи;
наявність матеріалів з рефлексією;
репрезентація портфоліо.
Кожному студентові повинно бути зрозуміло, навіщо потрібно створювати портфоліо: можливо, він зможе одержати за нього додаткові бали з інформатики або залік з ІКТ.
Портфоліо є важливим етапом підготовки до екзамену з інформатики й одним із компонентів, що визначають загальну оцінку на іспиті.
Підсумкова атестація проводиться за кредитно-модульною системою.
Найважливішу перевагу кредитно-модульної системи порівняно з традиційною становить можливість використання результатів поточної успішності в підсумковій оцінці з предмета, що вивчається.
З дисципліни «Інформатика» передбачений іспит, студент повинен набрати 100 балів. Упродовж семестру можна отримати 80 балів і від 10 до 20 балів – на іспиті.
До іспиту допускаються лише ті студенти, які одержали протягом навчання не менше 45 балів.
За кожну роботу, що входить до складу електронного портфоліо, призначається певний бал, який залежить від кредиту того модуля, до якого ця робота належить. Чим вищий кредит модуля, тим більший бал отримує робота з цього модуля.
Найбільший рейтинг творчої роботи розраховується за формулою – кредит модуля множиться на 10.
Найменший рейтинг = кредит модуля множиться на 6 (10 і 6 – найбільша і найменша кількість тижнів, необхідних на вивчення одного модуля).
У таблиці 4 наводиться приклад рейтингу робіт студентів за модулями.
Таблиця 4
Рейтинг робіт студентів за модулями
Модуль
|
MIN бал
|
MAX бал
|
Модуль 1
|
2*6=12
|
2*10=20
|
Модуль 2
|
1*6=6
|
1*10=10
|
Модуль 3
|
1,5*6=9
|
1,5*10=15
|
Модуль 4
|
2,5*6=15
|
2,5*10=25
|
Модуль 5
|
1*6=6
|
1*10=10
|
Модуль 6
|
1*6=6
|
1*10=10
|
Модуль 7
|
1,5*6=9
|
1,5*10=15
|
Модуль 8
|
1,5*6=9
|
1,5*10=15
|
Модуль 9
|
2*6=12
|
2*10=20
|
Модуль 10
|
2*6=12
|
2*10=20
|
У таблиці 5 показано, скільки балів набере студент залежно від вибору модулів.
Таблиця 5
Бали студентів за вибрані модулі
Вибрані модулі
|
MIN бал
|
MAX бал
|
1,2,3,4,5,6,7
|
63
|
95
|
1,2,3,4,5,6,8
|
63
|
95
|
1,2,3,4,7,8
|
60
|
90
|
1,2,3,4,5,9
|
60
|
90
|
1,2,3,4,5,10
|
60
|
90
|
1,2,3,4,6,9
|
60
|
90
|
1,2,3,4,6,10
|
60
|
90
|
Таким чином, протягом семестру студент може набрати від 60 до 90 балів і 10 балів на іспиті. Екзамен з інформатики проводиться у вигляді тестів. Підсумкова оцінка з інформатики становить від 76 до 100 балів (66-79 – задовільно, 80-90 – добре, 91-100 – відмінно). Таким чином, студент, який набрав під час навчання 70 балів і склав екзамен, не може одержати оцінку «задовільно», оскільки його мінімальна оцінка дорівнює 70+10=80 балам. З іншого боку, лінивий студент, який отримав під час навчання мінімальний бал 56, вже не зможе одержати з цього предмета підсумкову оцінку «відмінно», навіть якщо він блискуче відповість на іспиті й отримає максимальну оцінку 10 балів (10 + 56 = 66 < 90).
Максимальний рейтинг з дисципліни «Інформаційні технології в освіті» становить 50 балів, а мінімальний – 12 балів. Упродовж семестру студент може набрати ці бали і скласти залік. З кожного модуля дисципліни студент виконує проект. Разом із студентами викладач розробляє критерії оцінювання проектів.
Критерії оцінювання є засобом гуманізації освітнього процесу. Вони допомагають студентам думати, творити, вибирати правильний шлях. Критерії оцінки являють собою ніби угоду про «правила гри», тобто містять перелік ознак, за якими оцінюватимуться результати роботи студентів. Критерії оцінювання є похідними від вимог. Як вимоги, так і критерії стосуються таких аспектів проекту:
структура;
зміст;
коректність тексту;
оформлення.
Згідно з цими критеріями студент набирає в кожному проекті певну кількість балів, відображених у таблиці 6.
Таблиця 6
Бали студентів за виконані проекти
Модуль
|
MIN бал
|
MAX бал
|
Проект модуля 11
|
6
|
10
|
Проект модуля 12
|
6
|
10
|
Проект модуля 13
|
9
|
15
|
Проект модуля 14
|
9
|
15
|
Проект модуля 15
|
12
|
20
|
Незалежно від того, яку комбінацію модулів вибере студент для вивчення – 11, 12, 13 або 11, 12, 14; або 12, 15; або 11, 15, – він зможе набрати від 12 до 35 балів.
Викладач має право на свій розсуд додавати студентові певну кількість балів (але не більше 5 % від загальної кількості) в кожному дисциплінарному модулі:
за активність на заняттях;
за виступ з доповіддю на науковій конференції;
за наукову публікацію;
за активну участь в інтернет-конференціях;
за інші навчальні або наукові досягнення. За кредитно-модульно-компетентністної системи навчання студент заробляє кредит з дисципліни, якщо одержує залік або позитивну оцінку з підсумкової атестації.
|