|
|
Скачати 1.4 Mb.
|
|
Список використаної літератури:
С. А. Мукомел, м. Черкаси КАР’ЄРНІ ДОМАГАННЯ ЯК СУБ’ЄКТИВНИЙ МЕХАНІЗМ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ФАХІВЦІВ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ Ефективність сучасних управлінських систем визначається тим, чи здатні фахівці служби цивільного захисту професійно підходити до виконання своїх службових функцій і максимально повно реалізовувати свій особистісно-професійний потенціал. Необхідність професійної самореалізації фахівців усвідомлюється як на особистісному, так і на соціальному рівні. Професійна самореалізація фахівців служби цивільного захисту пов'язана, з одного боку, з постійним зростанням їх майстерності, компетентності та професіоналізму, а з іншого боку, - з кар'єрним просуванням. Повна і всебічна професійна самореалізація можлива лише при оптимально вибудуваній траєкторії особистісно-професійного самовдосконалення і посадового зростання. Фахівці служби цивільного захисту повинні виступати активними суб'єктами діяльності, які шукають і створюють умови вирішення виникаючих і поставлених перед ними завдань, успішно реалізовуватися у службовій діяльності й використовувати свою кар'єру як акмеологічний механізм професійної самореалізації. Концептуальні підстави для дослідження проблеми самореалізації закладені в роботах філософів, які вивчають джерела, рушійні сили, потреби особистості в самореалізації (Л. Антропова, B. Біблер,Т. Вєтошкіна, А. Ідіна, Л. Коган, В. Муляр, М. Недашківська, Г. Чернявська, Л. Циренова, А. Шинкін, М. Шугуров та ін).; соціологів, які розкривають фактори, шляхи, засоби самореалізації у різних соціальних структурах (Р. Зобов, В. Келасьев, В. Харчєв та ін.);. психологів, що розглядають самореалізацію як потребу особистості, як діяльність, як результат цієї діяльності (К. Абульханова-Славська, А. Адлер, Б. Ананьєв, В. Андрєєв, Л. Анциферова, Є. Галажинський, Л. Коростильова, Д. Леонтьєв, А. Маслоу, К. Роджерс, С. Рубінштейн, Е. Фромм та ін.);. педагогів, які аналізують сутність, структуру професійної самореалізації особистості, чинники та умови, стимулюючі і стримуючі цей процес (Є. Горячева, М. Крилова, А. Мудрик, В. Сластьонін і ін.). У акмеології самореалізація розглядається у зв'язку з поняттями «самоактуалізація», «самовдосконалення», «самоздійснення», виступає як пред'явлення себе і свого Я соціуму в реальній соціально значущій службовій діяльності і розкривається, поряд із саморозвитком, як одна із ліній акмеологічного розвитку (А. Деркач, В. Маркін, С. Мінюрова, Є. Сайко, Є. Селезньова, Л. Стєпнова та ін.). Численні дослідження показують, що доросла людина в основному самореалізується у професійній діяльності та сімейному житті, й одним із виражень професійної самореалізації є кар'єра. Аналіз психологічних досліджень дає можливість визначити професійну самореалізацію особистості як процес найбільш можливого втілення людиною свого внутрішнього буттєвого потенціалу в зовнішнє суспільне середовище завдяки залученню до професійних відносин, який характеризується розвитком професійних здібностей та навичок і результатом якого є відчуття задоволення від зробленого внеску в суспільні справи. Прагнення до реалізації своїх можливостей закладено у кожній людині і, на думку представників різних психологічних шкіл, є її найважливішою, центральною якістю, необхідним атрибутом життєдіяльності здорової, зрілої особистості. На нашу думку, змістовою характеристикою професійної перспективи стають кар’єрні домагання, які висуває перед собою людина. Саме у професійних домаганнях втілюється той рівень кар’єрних досягнень та перебування в соціумі, якого людина прагне досягти у майбутньому. Якщо ми розглядаємо кар'єру як вираз самореалізації, ми маємо на увазі, що кар'єра виступає як її зовнішнє втілення (відповідно, самореалізація виступає як внутрішня сутність кар'єри). Якщо ми розглядаємо кар'єру як параметр самореалізації, ми маємо на увазі, що кар'єра виступає стосовно самореалізації як значимий показник, тобто характеристика, яка фіксує певний рівень самореалізації. У той же час, якщо ж ми розглядаємо кар'єру як механізм самореалізації фахівців служби цивільного захисту, то ми маємо на увазі, що саме в ході кар'єри людина може максимально здійснити свою самість через зміни в собі самій і в інших людях, а також через соціально значущі результати діяльності. Таким чином, кар'єра стосовно самореалізації фахівців служби цивільного захисту виступає як її рушійна сила, що забезпечує досягнення акме, тобто як акмеологічний механізм. Кар'єра як акмеологічний механізм професійної самореалізації передбачає збалансоване співвідношення і взаємодію процесів особистісно-професійного самовдосконалення керівника і його зовнішнього руху в освоєнні професійного і посадового простору. У процесі особистісно-професійного самовдосконалення керівника актуалізується і розвивається його творчий потенціал, накопичується управлінський досвід, підвищується професійна компетентність і рівень професіоналізму. У процесі опанування професійного і посадового простору керівник, як суб'єкт управління інтегрує і синхронізує зусилля окремих членів організаційної структури і даної структури в цілому для досягнення поставлених цілей, а як суб'єкт кар'єри просувається за посадовими сходами організаційної ієрархії. При цьому кар'єрне просування обумовлено необхідністю реалізувати високоефективні варіанти вирішення організаційних завдань і власних кровних ідей. Результатом взаємодії внутрішніх і зовнішніх кар'єрних процесів із зовнішнього боку є новий соціальний і професійний статус, а з внутрішньої сторони - професійна самореалізація. Аналіз психологічних і акмеологічних досліджень дозволив виділити сутнісні характеристики-показники кар'єри як акмеологічного механізму професійної самореалізації фахівців служби цивільного захисту. Кар'єру як акмеологічний механізм професійної самореалізації з змістовної і процесуальної сторони характеризують: ціннісно-смислова визначеність і високий рівень кар'єрної готовності.
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ У СИСТЕМІ ПІДВИЩЕННЯ ФАХОВОГО РІВНЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ Для гармонійного розвитку сучасного суспільства необхідно всебічно реалізувати особисті здібності. На підставі цього одним із пріоритетних напрямів державної політики в галузі освіти є підготовка кваліфікованих кадрів, здатних до творчої співпраці, професійного розвитку, освоєння та запровадження інформаційних технологій, конкурентноспроможних на ринку праці. Постійний і безперервний розвиток педагога забезпечує методична служба Верхняцького НВК, яка відповідно до науково-методичної проблеми «Створення умов для самопізнання, саморозвитку, самореалізації особистості й забезпечення якості навчально-виховного процесу в умовах ідей життєтворчості» спрямовує роботу на підвищення кваліфікації та професійної майстерності педагогічних працівників, розвитку їх творчого потенціалу, впровадження інноваційних педагогічних технологій в навчально-виховний процес. На засіданнях семінару-практикуму, проблемного семінару, школи передового педагогічного досвіду, студії «Навчаючи інших – навчаюся сам», методичних об’єднань учителі НВК здійснили поглиблене технологічне опрацювання інноваційних технологій: інтерактивні технології, проектні технології, технології проблемного навчання, технології ігрового навчання, технології розвивального навчання, розвитку критичного мислення, створення ситуації успіху, технології життєтворчого навчання, технології формування творчої особистості, ІКТ. Одним із головних завдань підготовки педагогів до роботи з учнями є розвиток умінь застосовувати новітні технології. Найпопулярнішою на сучасному етапі є інформаційно-комунікативна технологія, яка охоплює не лише комп’ютерні програми, а й усі сучасні засоби комунікації: телебачення, мобільні телефони, Інтернет тощо. Інформаційно-комунікативні технології щільно увійшли в наше життя. Для реалізації національного проекту «Відкритий світ», державної цільової програми інформатизації загальноосвітніх шкіл «Сто відсотків» у Верхняцькому НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. №1 – ліцей» було розроблено заходи і проект «Упровадження комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес», розгляд проекту було винесено на педагогічну раду. Для впровадження ІКТ в навчально-виховний процес було створено ініціативну групу, яка забезпечила розроблення конкретних механізмів упровадження ІКТ, керування упровадженням ІКТ, розроблення методики використання ІКТ, навчання користувачів програмного забезпечення (педагогів, дітей), здійснення програмної підтримки впровадження ІКТ [1, ]. З метою професійно-педагогічної самореалізації в умовах інформаційного простору адміністрація, педагогічний колектив пройшли навчання в рамках програми «Intel. Навчання для майбутнього», сертифікаційний «Курс Microsoft із цифрових технологій». вивчили способи використання ІКТ в навчально-виховному процесі і успішно їх впроваджують. Структура освітнього інформаційного середовища Верхняцького НВК складається з блоків: введення й оформлення внутрішкільної документації; робота інформаційно-аналітичного центру; моніторинг діяльності закладу, адміністрації, учителів, учнів; комп’ютерне тестування й контроль знань; електронний план роботи НВК; психологічне тестування; електронна книга наказів; використання програмного забезпечення; створення та використання бази даних (база даних учителів, учнів, фонду бібліотеки, матеріальних цінностей, мікрорайону); використання мережі Інтернет (сайт НВК, електронна пошта, електронні газети «Ми», «Реп’яшок», дистанційна освіта, використання електронних бібліотек, підручників, пошукових систем); здійснення експериментально-дослідницької діяльності; виставка ППД; міжнародне спілкування; діагностування. Інноваційні форми впровадження ІКТ у навчально-методичну діяльність реалізуються через стандартні та спеціалізовані програми, мультимедійні комплекси, навчальні Email-проекти розміщенні в мережі Інтернет, соціальні сервіси Веб. 2.0, використання інтерактивної дошки [2, c. 7]. Вагоме значення в навчально-методичній роботі з педкадрами відводиться телекомунікаціям: відеоміст, відеоконференція, відеосемінар, вебінар, Skype-зв’язок. Ці форми роботи стали частиною дистанційної освіти. Для реалізації особистого потенціалу з розвитку ІКТ-компетенції кожен педагог, спільними зусиллями з різними ланками методичних структур, спланував шляхи розвитку інноваційного досвіду за алгоритмом: самоаналіз, узагальнення досвіду (форма представлення – портфоліо), демонстрування досвіду (форма представлення – презентація), поширення досвіду (участь у конкурсах, майстер-клас), сучасні форми представлення професійної діяльності: E-mai проекти, вебінари, Skype-зв’язок із показом презентації, вебквест тощо. Очікуванні результати реалізації проекту «Упровадження комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес»:
Систематична робота з упровадження та розвитку комп’ютерних технологій, постійний контроль за втіленням інновацій в освітній процес дає змогу навчальному закладу йти в ногу з часом . Школа XXІ століття - це школа з ІКТ. Список використаної літератури:
В. О. Підпалько, Городищенська районна рада СУЧАСНИЙ ПЕДАГОГ – ОСОБИСТІСТЬ ТВОРЧА Велич учителя – це результат великої праці його як учня. Він навчається у кожного: у великих і убогих, мудрих і недалеких, старих і молодих. Хазарат Інайят Хан Вчитель - представник однієї з найбільш соціально значущих людських професій, праця якого спрямована на формування особистості. Він завжди виступає в трьох іпостасях - як предметник, вихователь і як людина. Умови, в яких ми працюємо і живемо постійно змінюються, а тому нам повсякчас доводиться шукати нові, більш ефективні методи, форми і прийоми навчання та виховання і постійно працювати над удосконаленням педагогічної майстерності. Сьогоднішній учитель повинен постійно здійснювати самоаналіз своїх уроків, позакласних заходів, що дає змогу виявити як недоліки в роботі, так і внутрішні резерви. Недарма в народі побутує думка, що пересічний учитель-викладає, хороший - пояснює, видатний - показує, а творчий - надихає. Ще В.О.Сухомлинський підкреслював, що лише творчий учитель здатен запалити в учнях жагу до знань, тому кожному педагогу необхідно розвивати креативність, яка є незаперечним показником його професійної компетентності, адже будь-яка діяльність вважається творчою, якщо її продукт характеризується новизною, що може мати як об’єктивний, так і суб’єктивний характер. У педагогіці таким продуктом можуть бути нові навчальні технології, форми, методи навчання і виховання, зростання педагогічної майстерності вчителя. Вчителі нашої школи розуміють поняття творчості у педагогічному процесі по-різному: як науково-експертну роботу, як продукт комбінування відомих методів навчання та створення нових, як використання відомого досвіду в нових умовах. Девізом вчителя як творця особистості у нашій школі є слова: ,, Вчити самого себе”. Справжній педагог повинен вивчити себе як особистість, порівняти себе з іншими, спостерігати за собою ніби збоку. Виховання почуттів, дисциплінування думки й волі, вироблення й урівноваження характеру - все це людина повинна робити сама, пізнаючи себе й оволодіваючи собою. Кожен творчий вчитель визначає чотири компоненти власного ,,Я“:
Запровадження інновацій спонукає до інтенсифікації інтелектуально-пізнавальної діяльності учнів, переорієнтовує педагогів на індивідуальну роботу з дітьми, оволодіння ними методами особистісного підходу, озброює вихованців засобами самовизнання й самореалізації. Продуктом творчого пошуку є не тільки технології, форми й методи навчання, а й нестандартні підходи до виховання. У нашій школі працюють вчителі, які відмовилися від авторитаризму і налагодили діалогічне спілкування з учнями, встановивши взаємини на основі поваги й довіри, захоплення спільною творчою діяльністю. Це вдалося завдяки систематичної підготовки до кожного уроку як своєрідного спектаклю, постійної роботи з новинками педагогічної й психологічної літератури, виокремлення нового й уміння інтегрувати його в контекст педагогічної практики, вивчення досвіду колег, запозичення досконалих, корисних, прогресивних нововведень, вироблення індивідуальних прийомів (дикції, сили звуку, техніки мовлення). У школі складений кодекс честі вчителя, який нараховує заповіді вчителя, як наставника молоді на все добре, чесне, справедливе:
Кожен педагогічний працівник нашого закладу пам’ятає, що педагогічна культура вчителя – це: науковий світогляд, педагогічна майстерність, культура спілкування, прагнення до самовдосконалення, духовне багатство, педагогічна етика, наукова ерудиція. А педагогічна майстерність сучасного вчителя – це знання, педагогічні здібності, методична майстерність, мовна культура, педагогічний такт, педагогічна техніка, педагогічний оптимізм, особисті якості. Важливе значення для творчого зростання педагогічної майстерності кожного вчителя нашої школи, на мою думку, мають: – самоосвіта, самовиховання і самовдосконалення; – участь у роботі методичних об’єднань та семінарів; – оволодіння передовим педагогічним досвідом, пошуковою дослідницькою діяльністю, роботою в майстер-класах; – участь у різноманітних виставках педагогічних технологій, професійних конкурсах, інтернет-заходах; – творчі поїздки, екскурсії, виставки. Адже, як говорив Архімед : “Дайте мені точку опори і я переверну світ” [2, с.6 ]. Якщо я люблю дітей, то для їхнього блага я буду досягати неможливого, аби зробити їх високоосвіченими, гуманними, людяними і милосердними. Бо у кожного із нас, педагогів за покликанням, вчителів, є сильні сторони, ті, які ми цінуємо, приймаємо в собі: це – віра, надія на краще, любов, природа, улюблена справа, уміння володіти мистецтвом життя і знайти той, тільки свій, хоч і тернистий шлях для створення умов своєї творчої професійної майстерності. Адже за висловом Сенеки, «задля життя, а не задля школи ми вчимося». [2, с.2 ] |
|
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників... Ю. В. Лєснікова, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників... Добровольська Людмила Насибівна, методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної... |
|
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників |
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ Месевря О.І., завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
|
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ Підоплічко М. Д., завідувач відділу інновацій та перспективного педагогічного досвіду Черкаського обласного інституту післядипломної... |
“Виховувати, граючи Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, завідувач лабораторії виховної роботи |
|
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаси 2008 Укладачі: С. А. Гаряча, завідувач лабораторії дошкільної та початкової освіти ЧОІПОПП |
Міністерство освіти і науки України Головне управління освіти і науки... А. К. Кравцов, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, підполковник |
|
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ Дидактичні матеріали для оцінювання теоретичних знань учнів із навчальних модулів |
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ Підготувала С. Г. Мойсеєва, завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін ОІПОПП, директор Черкаського Центру економічної... |