Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаси 2010 Автор-укладач

Скачати 0.81 Mb.

Назва	Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаси 2010 Автор-укладач
Сторінка	1/5
Дата	03.04.2013
Розмір	0.81 Mb.
Тип	Диплом

bibl.com.ua > Туризм > Диплом

1 2 3 4 5

Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників

Черкаси - 2010

Автор-укладач:

Добровольська Людмила Насибівна, методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

Творча група вчителів початкових класів з проблеми «Формування інтелектуальної культури молодших школярів»:

Керівник:

Добровольська Людмила Насибівна, методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

Члени творчої групи:

Бейбудова Олена Іванівна, вчитель початкових класів Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Черкаської міської ради Черкаської області

Микицей Олександра Михайлівна, вчитель початкових класів Христинівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 1 ім. О.Є.Корнійчука Христинівської районної ради Черкаської області

Цапенко Вікторія Володимирівна, вчитель початкових класів Смілянської загальноосвітньої школи I –III ступенів № 4 Смілянської міської ради Черкаської області

Ящук Людмила Володимирівна, вчитель початкових класів Уманської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №4 Уманської міської ради Черкаської області

Коваленко Раїса Миколаївна, вчитель початкових класів Катеринопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Катеринопільської районної ради Черкаської області

Войтенко Ніна Василівна, вчитель початкових класів Уманського навчально – виховного комплексу № 1 «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад І ступеня» Уманської міської ради Черкаської області

Галета Марія Василівна, учитель початкових класів Ярошівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Катеринопільської районної ради Черкаської області

Ткачова Лідія Іванівна, вчитель початкових класів Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 Черкаської міської ради Черкаської області

Гончарук Ірина Петрівна,вчитель початкових класів Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Уманської міської ради Черкаської області

Вдовиченко Тамара Іванівна, вчитель початкових класів Уманського навчально-виховного комплексу №1«Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад І ступеня» Уманської міської ради Черкаської області
Посібник містить різнопланові завдання з логічним навантаженням, розроблені та підібрані учасниками творчої групи вчителів початкових класів. Дані матеріали можна використовувати при проведенні уроків з молодшими школярами.

Щоб удосконалити розум,

треба більше роздумувати,

ніж заучувати.

Декарт Рене

Основними завданнями початкової школи є забезпечення становлення особистості дитини, інтелектуального, фізичного, морального та соціального розвитку молодшого школяра. Сучасна освіта, враховуючи виклики сьогодення, ставить перед учнями завдання не лише опанувати нові знання, а навчитися їх самостійно осмислювати та практично використовувати. Особистість, яка вміє критично мислити, може об’єктивно оцінювати позитивні та негативні сторони ситуації, події, явища, здатна висловити та відстояти власну думку, аргументовано довести її правильність, самокритично поставитись до своїх дій та вчинків. Тому в системі початкової освіти важливе місце займає проблема формування інтелектуальної культури молодшого школяра.

«Інтелектуальна культура – це характеристика діяльності людини у сфері мислення, у процесі якої здійснюється взаємодія з навколишнім світом, іншими людьми, внаслідок чого створюється щось нове, на об’єктивному чи суб’єктивному рівні», – зазначає О.Я.Митник, кандидат психологічних наук, науковий керівник експериментального дослідження всеукраїнського рівня «Формування інтелектуальної культури особистості у межах навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу»[1].

Відрадно, що питання розвитку мисленнєвої діяльності молодших школярів хвилюють вчителів області. Протягом трьох років на базі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти працює творча група ентузіастів своєї справи, які усвідомлюють, що головне завдання вчителя початкової школи – організувати навчально-виховний процес таким чином, щоб учень міг самостійно сформулювати правило, встановити закономірність, зробити «відкриття» тощо. Для цього школяр повинен знати і розуміти логічні поняття (їх зміст та обсяг, види понять та співвідношення між ними та ін.); мати певні логічні вміння, зокрема, формулювати визначення поняття через найближчий рід та видову відмінність, утворювати і перетворювати істинні та хибні судження, встановлювати певні закономірності, висувати гіпотези, доказово міркувати, чітко і переконливо доводити власну точку зору тощо.

Учень, озброєний знаннями законів логіки, може проаналізувати та оцінити правильність власних чи чужих ідей та думок, віднайти найраціональніший вихід із ситуації, відстояти свою точку зору під час дискусії і т.д. Формування розумових умінь у початковій школі нерозривно пов’язане із засвоєнням понять, особливо узагальнених, адже для їх засвоєння учні мають навчитися виділяти істотні ознаки, абстрагувати їх від другорядних та несуттєвих. Засвоєння методу розумової діяльності дає можливість учням аналізувати, порівнювати, вибирати, систематизувати, узагальнювати вивчений матеріал.

У початковій школі необхідно сформувати такі розумові дії та прийоми мислительної діяльності:

аналіз (розбір, розкладання, розчленування на окремі складові частини);
синтез (складання, поєднання, сполучення, об’єднання, цілісність, узагальнення, єдність);
порівняння (виділення спільних та відмінних ознак);
узагальнення (встановлення спільної загальної ознаки, властивої кільком об’єктам);
абстрагування (виділення істотних властивостей об’єктів і відокремлення їх від неістотних, другорядних);
аналогія (висновок, одержаний на підставі знань про часткову схожість, подібність у чому-небудь предметів, явищ);
доведення (логічна форма встановлення істинності на підставі інших суджень, істинність яких перевірена практикою).

Оволодіння цими діями та прийомами у поєднанні з розвитком пізнавальних процесів (пам’яті, уваги, уяви тощо) та мовлення учнів є основою формування інтелектуальної культури молодших школярів.

Логіка, як філософська наука про закони і форми мислення, є основою всіх інших наук – суспільних, природничих, технічних. Тому О.Я. Митник розглядає курс «Логіка» як своєрідний інструментарій для більш успішного засвоєння учнями таких навчальних предметів як математика, українська мова і читання, курсу «Я і Україна». Успішне оволодіння цим курсом, зокрема, у початковій школі, допомагає кожній дитині досягти творчого рівня при опануванні основ усіх шкільних дисциплін; розвиває насамперед мисленнєві операції та якості, а також уміння висловлювати свою думку чітко і переконливо; вміння абстрагуватися від конкретного змісту і зосередитись на структурі власної думки [1].

У посібнику вміщені завдання з логічним навантаженням, розроблені та підібрані учасниками творчої групи вчителів початкових класів. Дані матеріали можна використовувати при проведенні уроків з молодшими школярами.
Добровольська Людмила Насибівна,

методист лабораторії дошкільної та початкової освіти

Черкаського обласного інституту післядипломної

освіти педагогічних працівників

Завдання на вилучення «зайвого» можна пропонувати учням на різних уроках: «Який предмет (слово, число) є «зайвим»? Чому? Доведи свою думку».

Логіка.

Відповідь:

І ряд: зайвими є яблука, тому що це – фрукти, а решта предметів – кімнатні рослини;

ІІ ряд: зайвим є басейн, так як це штучна водойма, а решта зображень: джерело, озеро, море, річка – природні водойми.

Українська мова.

Земля, зелена, лелека, дитина, промінець.

Відповідь: зайвим є

слово «зелена» - прикметник, а решта слів – іменники;
слово «промінець», бо в ньому нульове закінчення;
слово «промінець», бо закінчується на приголосний звук;
слово «земля», так як у ньому 2 склади, а у решти – 3;
слово «дитина», тому що у ньому немає букви «е».

Сова, змія, вовк, білка, риба.

Відповідь: зайвим є

слово «вовк», бо в ньому нульове закінчення;
слово «вовк», бо воно складається тільки з кореня, а у решти є, крім кореня, інші частини слова;
слово «вовк», бо закінчується на приголосний звук;
слово «вовк», бо це іменник чоловічого роду;
слово «білка», бо в ньому 5 букв, а у решти – 4;
слово «змія», бо в ньому звуків більше, ніж букв, а у решти слів кількість звуків і букв однакова;
риба, бо дихає зябрами, а решта – легенями.

Іменник, прикметник, закінчення, дієслово, займенник.

Відповідь: зайвим є

- слово «закінчення», бо це частина слова, а решта – це частини мови.

Називний, рідний, давальний, знахідний, орудний, місцевий.

Відповідь: зайвим є

слово «рідний», бо решта слів – назви відмінків;
слово «рідний», бо в ньому – 2 склади, а в решти слів – 3.
Слово «рідний», бо тільки в ньому наголос падає на перший склад.

Математика.

24, 38, 3, 30, 18.

Відповідь: зайвим є

3, бо це число – одноцифрове, а решта – двоцифрові;
3, бо непарне, а решта – парні числа;
30, бо це – кругле число, на відміну від решти чисел;
38, бо не ділиться на 3.

Трикутник, семикутник, коло, прямокутник, п’ятикутник.

Відповідь: зайвим є

коло, так як ця геометрична фігура немає кутів;
коло, бо має закінчення –о, а решта слів – нульове.

Циліндр, куб, коло, куля, конус.

Відповідь: зайвим є

коло, бо це – фігура на площині, а решта - об’ємні геометричні тіла;
куб, бо складається з 1 складу, а решта – з 2;
циліндр, бо в ньому відсутній звук [к].

Умова, запитання, розв’язання, відповідь, правило.

Відповідь: зайвим є

правило, бо решта слів – це частини задачі;
розв’язання, бо це слово з апострофом;
відповідь, бо в ньому – нульове закінчення.

Рівносторонній трикутник, рівнобедрений трикутник, прямокутний трикутник, різносторонній трикутник.

Відповідь: зайвим є прямокутний трикутник, так як це характеристика виду трикутника за кутами, а решта – за сторонами.

Я і Україна. Природознавство.

Європа, Південна Америка, Антарктида, Африка, Австралія.

Відповідь: зайвим є

Європа, бо це частина материка, а решта – назви материків;
Південна Америка, бо це словосполучення;
Австралія, бо закінчується на букву «я», решта – на «а».

Дніпро, Південний Буг, Дністер, Амазонка, Дунай.

Амазонка, бо це річка в Південній Америці, а решта – в Європі;
Південний Буг, бо це словосполучення.

Береза, дуб, сосна, осика, липа.

Відповідь: зайвим є

Сосна, бо це хвойне дерево, а решта – листяні;
Дуб, бо це іменник чоловічого роду, а решта – жіночого;
Дуб, бо складається на відміну від інших тільки з кореня, а решта слів – з кореня і закінчення;
Дуб, бо має нульове закінчення, а решта – закінчення -а;
Дуб, бо складається з одного складу.

Конвалія, сон-трава, ліщина, підсніжник, проліска.

Відповідь: зайвим є

Ліщина, бо це кущ, а решта – трав’янисті рослини;
Сон-трава, бо складається з двох частин;
Підсніжник, бо має нульове закінчення.

Вовк, тигр, рись, лисиця, слон.

Відповідь: зайвим є

Слон, бо це травоїдна тварина, решта – хижі;
Лисиця, бо це слово складається з трьох складів, а решта – з одного;
Лисиця, бо має закінчення –а, решта - нульове.

Юпітер, Венера, Нептун, Місяць, Марс, Сатурн.

Відповідь: зайвим є

Місяць, бо це супутник, а решта – планети Сонячної системи;
Венера, бо це іменник жіночого роду, а решта – іменники чоловічого роду;
Венера, бо має закінчення –а, решта - нульове.

Я і Україна. Громадянська освіта.

– Чесність, правдивість, зло, мудрість, доброта.

Образотворче мистецтво.

Олівці, фломастери, пензлики, альбом.
Натюрморт, пейзаж, портрет, скульптура.

Трудове навчання.

Канва, голка, нитки, клей, наперсток.

8. Українське читання.

Казка, легенда, оповідання, абзац, байка.
Прислів’я, приказки, забавлянки, мирилки, оповідання, скоромовки.
Ліна Костенко, Всеволод Нестайко, Марійка Підгірянка, Леся Українка.

Цікавими для учнів початкових класів є завдання з використанням кругів Ейлера для зображення обсягів понять, що допомагає молодшим школярам більш успішно оволодіти загальними розумовими діями і прийомами.

Завдання: зобразити за допомогою кругів Ейлера співвідношення між обсягами понять.

1 2 3 4 5

Схожі:

Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаси 2008 Укладачі: С. А. Гаряча, завідувач лабораторії дошкільної та початкової освіти ЧОІПОПП	Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників... Ю. В. Лєснікова, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ДНЯ ЗНАНЬ У 2013-2014 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ Черкаси ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ	Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ Месевря О.І., завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних...	ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ Підоплічко М. Д., завідувач відділу інновацій та перспективного педагогічного досвіду Черкаського обласного інституту післядипломної...
“Виховувати, граючи Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, завідувач лабораторії виховної роботи	Міністерство освіти і науки України Головне управління освіти і науки... А. К. Кравцов, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, підполковник
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ Професійно-педагогічна самореалізація педагога в умовах інформаційно-комунікаційного простору	ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ Дидактичні матеріали для оцінювання теоретичних знань учнів із навчальних модулів

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання