ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
|
|
Скачати 1.4 Mb.
|
|
Список використаної літератури:
В. П. Швидка, Смілянська районна рада ІННОВАЦІЙНІ ВИХОВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА Сучасний етап розвитку цивілізації, української держави, економічні, політичні обставини, в яких знаходиться людство, особливість історичного процесу через який проходить українське суспільство і весь світ, вимагає від кожної особистості творчої самореалізації [1]. Творчий початок у діяльності педагогів й учнів – це те, що здатне дійсно розкривати внутрішні резерви навчання, перебудувати весь навчально-виховний процес у навчальному закладі, вивести його на якісно новий рівень. Активність, ініціатива й творчий пошук педагогів – необхідна умова успішного формування самостійної, креативної, творчої юної особистості, здатної вирішувати проблеми, критично мислити, із сформованими ключовими компетентностями, необхідними для самостійного життя, виконання професійних та соціальних функцій. Виховання такої особистості – справжнього господаря своєї долі – можливе за умови використання педагогом інноваційних навчальних та виховних технологій. Так, технологія розвитку критичного мислення школярів спрямована на формування здатності школярів аналізувати та давати оцінку певній інформації; усвідомлювати і зіставляти безліч точок зору; логічно будувати свої думки, висувати тези та аргументувати їх; здатність мислити мобільно; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції [3, с.15]. Технологію розвитку критичного мислення школярів або її елементи (окремі методи) варто використовувати як на уроках, так і у виховній роботі з дітьми. Наприклад, надзвичайно дієвим є метод «Павутинка дискусії». Його можна використовувати під час класних годин, при обговорюванні важливих питань, які потребують обговорення та спільного вирішення. Взаємодія під час даного виду діяльності відбувається в парах і в групах із чотирьох учнів. Приклад застосування методу «Павутинка дискусії» [3, с.143]. 1. Учителю необхідно підготувати бінарне запитання (можна дати відповідь «так» або «ні»), запропонувати учням підібрати аргументи на підтримку своєї позиції. Наприклад, як бінарне запитання для обговорення можна взяти таке: «Чи варто у школі запроваджувати шкільну форму?» 2. Учитель просить учнів об’єднатися у пари і підготувати таблицю «Павутинка дискусії». Парам дається до 5 хвилин, щоб продумати та записати по три аргументи на підтримку кожної позиції («так» і «ні») Приклад орієнтовного заповнення таблиці «Павутинка дискусії» Питання: Чи варто у школі запроваджувати шкільну форму? Ні, краще, якщо її не будуть вводити! Так, шкільну форму необхідно ввести! Аргументи Аргументи
3. Кожна пара учнів об’єднується з іншою парою. Вони розглядають ті відповіді, які дали на підтримку обох сторін з цього запитання і роблять доповнення до своїх списків. 4. Чотири учні обговорюють це питання, поки не дійдуть якогось висновку. Тобто у своїй четвірці учні досягають згоди стосовно певної позиції з цього запитання та фіксують ті аргументи, які підкріплюють дану позицію. Свою позицію вони записують у комірку «Висновок» унизу таблиці «Павутинка дискусії». ВИСНОВОК Наприклад. На нашу думку, шкільну форму не портібно запроваджувати, оскільки вона не дасть змоги виявити нам свою індивідуальність. 5. Учитель викликає кілька четвірок і просить їх стисло повідомити свою позицію й аргументи на її підтримку. Зав’язується дискусія. Отже, розвиваючи критичне мислення у школярів, педагог спонукає вихованців шукати шляхи вирішення проблеми замість намагання уникнути її розв’язання, аналізувати чужі та формулювати власні аргументи, робити висновки. Наявність критичного мислення свідчить про високий рівень сформованості особистості людини, якою неможливо маніпулювати, яка має власні переконання і вміє їх відстоювати. Творчого вирішення потребує від педагога і проблема формування довірливої взаємодії юної особистості із соціумом. Агресивність, конфронтація, відчуженість, які спостерігаються у сучасному світі, мають поступитись місцем толерантному ставленню людей одне до одного, довірі і взаєморозумінню. З метою формування довірливих стосунків зі світом з учнями варто проводити тематичні бесіди, інтерактивні вправи, дискусії, залучати до участі у проектах та ділових іграх. Наприклад, ділова гра «Довіра: потреби, очікування, обіцянки» [2, с.58]. Опис гри Учитель. Сьогодні «Довіра» є однією із найпоширеніших назв різних закладів, установ, особливо комерційних. Це і зрозуміло. Така назва має приваблювати людей скористатися тими чи іншими послугами. Зараз кожна група уявить себе керівництвом однієї із установ «Довіра». Вам потрібно зробити нескладний аналіз діяльності своєї фірми з точки зору збереження або втрати довіри клієнтів. Для цього потрібно заповнити таблиці (потреби клієнтів, очікування клієнтів, обіцянки керівництва) та зробити висновок, за яких умов діяльність установи буде успішною. І група. Стоматологічна клініка «Довіра» ІІ група. Кредитна спілка «Довіра» ІІІ група. Будинок людей похилого віку «Довіра» ІV група. Косметичний салон «Довіра» V група. Загальноосвітня школа «Довіра» Презентація групами виконаних завдань Учитель. Ми проаналізували рівень довіри до різних комерційних структур з назвою «Довіра». Дійсно, це важливо – знати, кому можна, а кому не можна довірити, наприклад, гроші, догляд за волоссям або навчання і виховання дітей. Отже, використання інноваційних технологій у професійно-творчій діяльності педагога створює можливості для гармонійного розвитку особистості, здатної довіряти світу і собі, вибудовувати свої стосунки з членами суспільства на засадах взаєморозуміння, толерантності, продуктивного спілкування, мислити критично і мобільно, бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції. Цього вимагають реалії сучасного життя. Список використаної літератури:
Т. О. Юркова, Христинівська районна рада ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГА В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ Інформаційно-комунікаційні системи, що бурхливо розвиваються, сприяють створенню всесвітнього (глобального) інформаційного простору як умови обігу інформації. Комунікаційний простір інформаційного суспільства насичений інформацією, яка регулює і нормує масову свідомість. Стрімке поширення інформації впливає на специфіку спілкування, ціннісно-світоглядні настанови. Ці нові комунікаційні форми створюють нове соціокультурне середовище. Інформація є своєрідним інструментом, що сприяє функціонуванню та розвиткові культури. Вона забезпечує збирання, зберігання, переробку й поширення відомостей, що відтворюють культурні явища. Сучасну цивілізацію більшість дослідників називають інформаційною. Це зумовлено медіатизацією культурного простору, коли нові технології стосуються всіх сфер життя. Нові засоби інформації стали не тільки передаточними механізмами, але і засобом виробництва сучасної культури, формування ціннісних структур особистості. А так як школа є невід’ємною частиною суспільства, то ці питання актуальні і для освіти. Початок третього тисячоліття вважається новим етапом розвитку – виникнення глобального інформаційного суспільства, для якого характерне встановлення загального планетарного інформаційно-комунікативного простору. Говорячи про простір, дослідники мають на увазі набір певним чином пов'язаних між собою умов, які можуть впливати на людину [1]. М. О. Василик визначає його як систему численних комунікативних зв'язків, що виникають між різними агентами комунікації, якими можуть бути окремі люди, групи людей, соціальні інститути. Комунікаційний простір характеризується інтенсивністю і кількістю взаємодій між компонентами комунікативної взаємодії [4]. Національна доктрина «Освіта (Україна ХХІ століття)», Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Державна цільова соціальна програма підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року висувають вимоги підвищення якості освіти (фізичної зокрема) до рівня світових стандартів. Поліпшенню якості навчально-виховного процесу на уроках сприятиме активізація пізнавальної діяльності учнів, яка В.І. Лозовою, Г.І. Щукіною, М.Я. Ігнатенком та іншими науковцями [2]. трактується як перехід до більш високого рівня активності та самостійності учнів у процесі навчання, що стимулюється розвитком пізнавального інтересу, та відбувається завдяки удосконаленню методів та прийомів навчального процесу. Отже, важливу роль у пізнавальній діяльності відіграють пізнавальні потреби, мотивація і пізнавальний інтерес. У працях М.І. Жалдака, Ю.О. Жука, Н.В. Апатової В.В. Лапінського, Ю.І. Машбиця [6], зазначається, що одним з шляхів активізації пізнавальної діяльності є застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які зможуть зробити процес здобуття освіти більш гнучким, індивідуалізованим і одночасно нададуть змогу учням використовувати глобальні ресурси для навчання, спілкуватись та обмінюватись досвідом з учнями інших міст, країн тощо. Ці положення у повній мірі стосуються і викладання біології. Не раз замислююсь і розмірковую над тим, якими хочу бачити своїх учнів. Я прагну, щоб кожний учень став не тільки освіченим, а і готовим до всіх труднощів дорослого життя. Для цього потрібні не тільки теоретичні знання, а й уміння інтегруватися, створювати та формувати унікальні ідеї, обговорювати різні точки зору та знаходити компроміс, орієнтуватися в інформаційно- комунікаційному просторі. Прагну, щоб всі учні стали творчими особистостями. Саме для цього я поставила перед собою мету - визначити оптимальні методи і форми активізації пізнавальної діяльності учнів на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій при вивченні біології, а саме: визначити ефективні шляхи використання ІКТ у підвищенні активності учнів у навчально-виховному процесі; на основі ІКТ розробити систему творчих завдань з біології для організації самостійної діяльності учнів; засобами ІКТ розвивати пізнавальний інтерес учнів до вивчення біології. Згідно літературних джерел існує три рівня засвоєння інформації: - Перший - запам'ятовування і відтворення матеріалу, який вивчили. Цей рівень сприяє накопиченню знань, фактичних відомостей. - Другий - використання знань на практиці, вміння користуватися знаннями в подібних обставинах, за зразком . - Третій - використання знань в незвичних ситуаціях. Це творчий підхід до вирішення задач, самостійна оцінка явищ та фактів. Саме на уроці здійснюється вироблення всіх трьох рівнів засвоєння. Головна вимога до уроку - це досягнення мети, засвоєння вивченого матеріалу. Виклад навчального матеріалу повинен бути варіативним за своєю структурою. Більше ставити проблем і шукати шляхи їх розкриття. Створюються умови для навчання дитини, зосередження, бажання пізнавати оточуючий світ, самостійно шукати відповіді. Коли учню цікаво, він прагне виявити кмітливість, швидкість реакції. Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці до уроку, так і в процесі навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.  При цьому комп'ютер виконує такі функції:
Уроки з використанням комп'ютера проводжу поряд зі звичайними заняттями, де можливо і доцільно використання комп'ютерів для вирішення приватних завдань уроку, щоб дитина глибше зрозуміла, відчула тему уроку, творчо проявила себе. Кожен комп'ютерний урок є, в принципі, інтегрованим - на ньому, крім завдань предметних вирішуються завдання курсу інформатики . Основними типами уроків у процесі навчання з інформаційною підтримкою, є:
Я вважаю, що засобами ІКТ можна досягти стійкої позитивної мотивації учнів до вивчення біології і на цій основі – розвивати у них здібності до проведення дослідів, досліджень, спостережень різноманітних біологічних явищ у навколишньому середовищі. І, як наслідок, – становлення творчої особистості, яка вміє застосовувати накопичені знання у нових нестандартних ситуаціях, здатної до самостійного подальшого розвитку на благо своєї країни, що і послужить доказом результативності процесу навчання біології. Розвиток пізнавальної активності має відбуватися на основі врахування здібностей, інтересів, життєвого досвіду та створення умов для самореалізації кожного учня у різних видах діяльності на уроках біології шляхом оптимального поєднання ІКТ та інших інноваційних технологій. На уроках я широко використовую ІКТ: - поєдную комп'ютерний експеримент з демонстраційним; - використовую готові програмні продукти з предмету; - застосовую цифрові освітні ресурси з предмету; - використовую презентації, розроблені як учнями , так і власні. Однією із форм навчання, що стимулює учнів до активізації пізнавальної діяльності, є створення одним учнем або групою учнів мультимедійної презентації для вивчення будь-якої теми курсу, дослідження явища або супроводу доповіді учнів на семінарських заняттях або наукових конференціях. Тут кожен має змогу самостійно обрати форму представлення матеріалу, скомпонувати дизайн слайдів та оптимально використати засоби ІКТ, для того, щоб подати матеріал цікаво, пізнавально та доступно. Учні не лише виступають у ролі доповідачів, а й із задоволенням оцінюють роботи своїх однокласників згідно розроблених критеріїв. Презентація є інформаційним забезпеченням фронтальної роботи вчителя з класом і складається зі слайдів. Основні форми цієї інформації – фото, текст, малюнки, відео та звуковий або музичний супровід. Досвід застосування електронних презентацій, виконаних в програмі PowerPoint показав, що підвищується якість уроку. Комп'ютерні презентації - це найсучасніші технології подання інформації. Форми і місце використання презентації на уроці залежать від змісту цього уроку, від мети, яка ставиться на уроці. При вивченні нового матеріалу використання презентації дозволяє ілюструвати навчальний матеріал. Навчальна презентація може представляти собою конспект уроку. У цьому випадку вона складається з основних складових традиційного уроку: зазначається тема, мета, план роботи на уроці, ключові поняття, домашнє завдання. Слайди презентацій можуть містити:
Окрім PowerPoint можливо застосувати і інші програми: графічний редактор Paint, що існує для створення зображень; Word, для створення текстових документів; Excel, для створення таблиць. У власній професійній діяльності я використовую такі види програм: навчально-інформуючі; контролюючо-тестові; графічний редактор Paint; програма презентацій Power Point; навчально-ігрові; електронні підручники та енциклопедії. На уроках з біології і в позаурочний час я використовую такі електронні підручники: Біологія 8-9 Людина, Загальна біологія 10, Віртуальна лабораторія. Біологія людини 8-9, власні уроки-презентації, тести з біології. У своїй практичній роботі я найчастіше використовую презентації, створені з допомогою програми Microsoft Power Point. При цьому я використовую різні типи презентацій: комп’ютерні фільми з використанням елементів анімації, презентації для повторювально-узагальнюючий. Як один із способів перевірки знань, використовую тести. Вони дають змогу перевірити як володіє учень такими прийомами розумової діяльності як синтез, аналіз, порівняння. Учень з кількох відповідей має вибрати правильну. Тести на аналогію дають змогу виявити і рівень логічного мислення. Використовую матеріали, опубліковані в Іпtегпеt, сайти вчителів-предметників, інформаційні сайти. Під час роботи на комп’ютері: здійснюється індивідуальний підхід до кожного учня; знання учнів оцінюються об'єктивно; відповіді аналізуються, що дає можливість учням впевнитися у своїх знаннях, або звернутися за допомогою до вчителя чи програми; підвищується якісний рівень використання наочності на уроці; підвищується продуктивність уроку; установлюються міжпредметні зв’язки; в учнів з'являється можливість організації проектної діяльності зі створення навчальних програм під керівництвом викладачів біології та інформатики; в учнів змінюється ставлення до комп’ютера. Діти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності. Як приклад, – наукові конференції: для учнів 11 класу – «Генетично модифіковані організми – за і проти», для учнів 10 класу – «Віруси – загадкові організми», для учнів 8 класу – «Середовища існування організмів» та ін. Сприяє підвищенню пізнавальної активності учнів ще один застосовуваний мною прийом: демонстрація відеофрагменту чи відеодосліду без звуку, під час якого учням пропонується скласти та озвучити «текст для диктора», а потім, ввімкнувши звук, можна тут же перевірити правильність пояснень учня. Цінною для розвитку пізнавальної активності учнів є робота в групах, яка спонука до колективної роботи учнів всього класу, не залишаючи жодного пасивним. Кожен вносить хоча б невеликий вклад у вирішення поставленого завдання. Один із видів колективної роботи, який сприяє розвитку пізнавальної активності учнів, – метод проектів. У процесі вивчення біології учнями створюються різні типи проектів. Цікавими є міжпредметні, які дають змогу досліджувати проблему з різних точок зору ( біологія, хімія, географія). Учні захищають такі проекти , як - от: «Видатні вчені -натуралісти», «СНІД - глобальна проблема людства» та ін. Метод проектів дозволяє кожному учневі реалізувати себе: розвиває навички роботи з різними джерелами інформації, формує навички роботи в мережі Інтернет, учить використовувати комп’ютер для різних видів робіт. Все це приносить учням задоволення, дозволяє відчути себе творчими особами і побачити результат своєї праці. Самооцінка формується в діяльності і через усвідомлення результатів діяльності учень приходить до оцінки своїх можливостей. У процесі навчання поєдную різні види контролю. Активно впроваджую комп’ютерне тестування з використанням програми MyTest та форм Google Docs. Розмаїття методів і форм роботи з уроку в урок впливають на розвиток моїх учнів. В процесі творчої співпраці з ними я теж підвищую свій професійний рівень. Таким чином, використання на заняттях біології інтерактивних методів навчання, інформаційних та ігрових технологій, в тому числі технологій мультимедіа, сприяє розвитку пізнавального інтересу учнів, підвищує якість засвоєння навчального матеріалу, полегшує виконання завдань, пов'язаних із дослідженням різних об'єктів, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навантаження під час навчально-пізнавальної діяльності. Отже, використання нових ІКТ у навчально-виховному процесі не лише дозволяє інтенсифікувати процес навчання, зробити його більш наочним і динамічним, а й розвивати пізнавальну активність, формувати уміння працювати з інформацією, сприяти становленню особистості «інформаційного суспільства», формувати в учнів дослідницькі уміння, розвивати комунікативні здібності. Це забезпечує швидке і якісне опанування навчального матеріалу, розвиває пізнавальні здібності та розумові якості учнів, сприяє активізації їх пізнавальної діяльності. Список використаної літератури: 1. Ильганаева В. А. Влияние информатизации на культурогенез современного общества / В. А. Ильганаева // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. — 2004. — №1. 2. Ильганаева В. А. Гармонизация культурной среды в условиях информационного общества / В. А. Ильганаева. — Х. : ХДАК, 2003 3. Шарков Ф. И. Основы теории коммуникации. / Ф. И. Шарков. — М. : Перспектива, 2003 4. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / Р. Ф. Абдеев. — М. : ВЛАДОС, 1994 5. Основы теории коммуникации / [под ред. М.А. Василика]. — М. : Гарда- рика, 2003 6. Жалдак М.І. Проблеми інформатизації навчального процесу в школі і вузі // Сучасні інформаційні технології у навчальному процесі: Зб. наук. праць, К.: КДПІ, 1991, 7. Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів. - Х. «ОВС», 2000. |
Схожі:
|
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників... Ю. В. Лєснікова, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників... Добровольська Людмила Насибівна, методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної... |
|
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників |
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ Месевря О.І., завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
|
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ Підоплічко М. Д., завідувач відділу інновацій та перспективного педагогічного досвіду Черкаського обласного інституту післядипломної... |
“Виховувати, граючи Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, завідувач лабораторії виховної роботи |
|
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаси 2008 Укладачі: С. А. Гаряча, завідувач лабораторії дошкільної та початкової освіти ЧОІПОПП |
Міністерство освіти і науки України Головне управління освіти і науки... А. К. Кравцов, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, підполковник |
|
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ Дидактичні матеріали для оцінювання теоретичних знань учнів із навчальних модулів |
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ Підготувала С. Г. Мойсеєва, завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін ОІПОПП, директор Черкаського Центру економічної... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua