|
|
Скачати 2.89 Mb.
|
|
Тема.Типи перенесення значень. Метафора Мета. Сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови відповідно до прийнятих у ній норм, формувати в учнів уміння правильно вживати слова у прямому і переносному значенні, аналізувати вислови, що містять метафори; розвивати в учнів пам’ять, аналітичне та образне мислення, творчі здібності;виховувати естетичні смаки, любов до рідної мови Обладнання. Словники, роздруковані матеріали, завдання. Хід заняття І.Організаційний момент. Створення емоційного настрою. Складання двовірша на тему заняття. Рими – поету і злету. Наприклад: Подарує метафора щиро поету Добрі миті натхнення і творчого злету. ІІ.Оголошення теми заняття. Мотивація навчальної діяльності учнів. Сьогодні ми поговоримо про ще деякі цікаві явища – про типи перенесення значень слова, про метафору і про те, як вона твориться. Звичайно, спробуємо і самі творити метафори. Спробуйте для себе визначити завдання на сьогоднішнє заняття, а висновки зробимо в кінці нашої роботи. (Учні на окремому аркуші коротко записуть 3-5 завдань на заняття). ІІІ.Засвоєння учнями нового навчального матеріалу. Виконання вправ на закріплення. Сьогодні ми продовжимо займатися дослідженням. Всі погоджуються? Так і будемо працювати.
переносне значення слова?
(Багатозначні слова можуть уживатися в прямому і переносному значеннях. Пряме значення – це властиве слову звичайне значення. Переносне значення – образна назва предмета, явища, дії. Переносним його називають тому, що мовець свідомо переносить назву предмета (ознаки, явища, дії тощо) на інше, бо вони чимось подібні одне до одного).
значення. Гострий ніж – гостре слово. Крутий підйом – крутий характер. Розбити тарілку – розбити парк.
позначається переносне значення слова? (У статтях тлумачного словника переносне значення слова подано під окремою цифрою з позначкою перен.) Сьогоднішнє заняття ми розпочали з поезії. Знайдімо у словнику це слово, з’ясуймо, які воно має значення, яке воно може мати переносне значення. (Учні знаходять слово „поезія”, називають його значення). Поезія 1. Мистецтво слова, що художніми образами впливає на уяву й почуття читача. 2. Віршована, ритмічно побудована мова. 3. Усі віршовані твори якогось автора. 4. перен. Чарівність, привабливість.
(Наприклад: 1. У виконанні визначного артиста-декламатора звучала поезія. 2.Поезія створюється за допомогою чергування наголошених і ненаголошених складів. 3.Поезію Володисмира Сосюри в свій час дуже любила молодь. 4.перн. Люблю поезію місячної ночі).
відшукати слова, вжиті в прямому і переносному значенні. Ходжу по полю, рву квітки І їй плету вінок з волошок, Все тій, якій вже сплів вінок терновий. (Вінок з волошок – слова вжито в прямому значенні, вінок терновий – у переносному. Одягти терновий вінок – зазнати випробувань замість радощів та задоволення від слави).
летіти, важкий вживалися у переносному значенні. (Наприклад. Поезія Тараса Шеченка - сонце для кожного свідомого українця. Летять роки все швидше і швидше. Важкий характер був у отамана).
На основі переносного значення слова твориться художній засіб, який дуже поширений у художній літературі – метафора. Що ж таке метафора? Знайдемо пояснення у словниках. (Учні шукають значення слова у словниках. Можна доповнити їхні пошуки розданими роздруковками). Метафора (перенесення) — не у власному, а у переносному розумінні вжитий картинний або образний вираз; є як би концентрованим порівнянням, причому замість предмета порівнюваного ставиться безпосередньо назва предмета, з яким бажають порівняти, наприклад: троянди щік — замість рожеві щоки або рожевий колір щік. М. сприяє витонченості, силі і блиску мови; навіть у буденному житті, в просторіччі без неї майже ніколи не обходяться. Особливо для поетів М. є необхідним засобом. (Пояснення із енциклапедії у комп’ютерному варіанті. Стаття:Brinkmann, «Die Metaphern. Studien uber den Geist der modernen Sprachen»(Бонн,1878,т. I). Метафора – художній засіб, що полягає в переносному вживанні слова або виразу на основі аналогії, схожості або порівняння, а також слово або вираз, ужиті в такий спосіб. (Словник української мови в 11 томах. Том 4. стор.687.) Метафора(від грецького – перенесення) – вид тропу, утвореного за принципом схожості; один із засобів посилення образності і виразності мови. (Коротка літературна енциклопедія). Пошукаймо метафори у літературних прикладах. Ось чотири рядки з відомого вірша Тараса Шеченка. У нас воля виростала, Дніпром умивалась, У голови гори слала, Степом укривалась. Які ознаки живих предметів надано неживим? (Воля – неживий предмет, але вона, як жива, виростала, умивалась, слала в голови, укривалась). Таким способом утворена метафора, вжита у вірші Володимира Сосюри : Скиглить, скиглить ніч промерзла... Чи в таких рядках вірша Олександра Олеся: Серце моє – клітка, А пісні – пташки, Що об неї б’ються І на волю рвуться.
місяць, неживий окраєць хліба).
сталь, живі м’язи людини).
за подібністю кольору).
формою).
матеріалу).
запропонованими словами, утворюючи метафори. Дощ, вітер, сонце, серце, очі. (Учні зачитують утворені словосполучення. Обговорення. Визначення найбільш вдалих). ІV.Узагальнення. Підсумок заняття.
занятті? (Про пряме і переносне значення слова, про метафору).
ставили перед собою на початку заняття? (Декілька учнів аналізують, як виконали поставлені завдання). О.П.Діхтяренко Заняття № 5 Тема.Типи перенесення значень. Метонімія. Зв’язок між значеннями слова Мета. Сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови відповідно до прийнятих у ній норм, формувати в учнів уміння правильно вживати художні засоби, зокрема метонімічні, з урахуванням стилістичних особливостей;розвивати в учнів образне мислення, творчі здібності;виховувати бажання оволодіти секретами художності, виховувати любов до рідної мови Обладнання. Словники, картки, роздруковані завдання Хід заняття І.Організаційний момент. Створення емоційного настрою. Складання двовірша з допомогою вчителя. Зримуємо слова „спроможні” і „художні” . Наприклад: Будем працювати – станемо спроможні Уживати в мовленні засоби художні. ІІ.Оголошення теми заняття. Мотивація навчальної діяльності учнів. Сьогодні ми продовжимо розмову про типи перенесення значень слова, зокрема про те, як твориться метонімія. Поговоримо також про зв’язок між значеннями слова. Також самі спробуємо творити . Але, як і на попередньому занятті, на початку роботи спробуйте для себе визначити мету на цей урок, щоб при завершенні зробити для себе потрібні висновки. ( Учні на окремому аркуші коротко записуть 3-5 завдань на урок). ІІІ.Засвоєння учнями нового навчального матеріалу. Виконання вправ на закріплення.
Продовжуємо досліджувати типи перенесення значенння слова. Близьким за змістом до метафори є троп метонімія. Про метонімію ви, напевне, щось десь чули? Але доведеться мені вам допомагати. Попрацюємо над визначеннями, які даються у словниках. (Учні читають у словниках визначення метонімії. Можна роздати роздруковані матеріали). Метонімія – один з основних тропів у поетичній і звичайній мові, в основі якого лежить перенесення назви одного поняття на інше, що перебуває з ним у певному зв’язку; слово або вираз, ужиті таким чином. (Словник української мови. т.4.- Наукова думка.Київ - 1973 ). Метонімія – вид тропу, в основі якого лежить принцип суміжності... (Коротка літературна енциклопедія). Для того, щоб ця теорія стала вам зрозумілою, попрацюємо над прикладами. Вітер пустелю перегортає, Кров на його крилі... Леонід Первомайський З чого складається в основному пустеля? Із піску. Вітер перегортає пісок. Автор замість слова пісок вжив слово пустеля. Це і є метонімія. Якщо замість цілого вживається назва частини цього цілого, то така метонімія має спеціальну назву – синекдоха. Подивимося на таке речення. ... Складе мій предок востаннє всі свої мозолі поверх білої сорочки. Олександр Довженко. «Зачарована Десна» У цьому реченні яке побрібно було б написати слово замість слова мозолі? Звичайно, руки. Письменник замість назви цілого (руки) вжив назву частини (мозолі на руках).
мундири. (Жандарми).
страву, яку насипали в тарілки).
людина, яку дуже чекав).
Тараса Шевченка).
старості).
розмовляли про свою нову класну керівничку. (Всю дорогу – це і весь час, це і місце, де діти розмовляли). Отже, нам стало зрозуміло, як твориться метонімія, її вид – синекдоха. Висновок. У основі метонімії лежить перенесення назви одного поняття на інше, перенесення назви частини на ціле і навпаки. Продовжимо розмову про зв’язок між значеннями слів.
дрібниця”. Чи дійсно ми нарахуємо скільки назв товарів, які там є? Звичайно, ні. Їх може бути більше, може бути й менше. Що ж означає назва магазину, звідки вона взялася? („Тисяча й одна дрібниця” означає багато, а примандрувала вона з індійських казок „Тисяча й одна ніч”). На основі перенесення значень твориться стилістична фігура – гіпербола. Ви знаєте, що гепербола – це свідоме, неприховане перебільшення дій, явищ, характеристик.
Олеся „Квітнуть, дихають троянди”. І скажи, - тобі я кину Всі квітки до ніг. (Всі квітки поет зібрати не зможе. Всі квітки – гіпербола). А як називається стилістична фігура, яка створюється завдяки свідомому, неприхованому применшенню? (Літота).
„О принесіть як не надію” Олександра Олеся та „Лебеді материнства” Василя Симоненка. О принесіть як не надію, То крихту рідної землі: Я притулю до уст її І так застигну, так зомлію. (Крихта рідної землі – літота). За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. (Очі материнські – образ матері, білява хата – образ рідної землі, малої Батьківщини). Ми вже зрозуміли, що зв’язок між значеннями слів найбільше вживається в художньому стилі. А що таке шапочка цвяха? Це, як бачимо, метафора, але вона вже не сприймається як метафора. Чому? Бо вживається у науково-термінологічному стилі уже як словотворчий засіб. Про словотвір ми сьогодні говорити не будемо. Це інша тема. Письменники в своїх творах використовують різні стилістичні засоби, щоб досягти яскравого вираження свої думок, почуттів, відчуттів...
творів.
ввесь двір, таїлась в деревах, залягала по глибоких блакитних просторах. Так було тихо, що мені соромно стало калатання власного серця. М.Коцюбинський. «Intermezzo». (Крім метафор, вжито протиставлення тиші і калатання).
Ходять сині сумні слони. Іван Драч. «Музичний етюд».
Так літо котиться зелене. Іван Драч.«Триптих про слово».
Здаля сміялась струнка тополя. П.Тичина. «Хтось гладив ниви».
І у тебе, мила, васильки з-під вій. В.Сосюра. «Васильки у полі».
Прокинулися лісоруби. М.Рильський. «Подорож на Закарпаття».
Червона калина. Т.Шевченко. «Тече вода з-під явора». Перед тим, як зробити висновки, уявімо таку ситуацію: Прийшов наш Миколка чи Дмитрик додому і питає маму:
Що ви відповіли б на місці мами?
Чому так? Бо слово великий багатозначне. ІV.Узагальнення. Підсумок заняття.
занятті? (Про типи перенесень значень, про метонімію, зокрема про синекдоху, про стилістичні фігури геперболу і літоту, про використання письменникамипереносних значень слів у художніх творах).
(Декілька учнів аналізують, як виконали поставлені перед собою завдання). Використана література:
мови.- К., Ірпінь:Перун, 2005
(9 в 1).- Харків. Весна, 2008
клас. – Київ, „Освіта України”, 2005
української мови. – Харків. Весна , 2008
„СЭ”,1967
Київ. „Вежа”, 1994
мови. 5-11 клас. - Тернопіль, „Підручники й посібники”, 2001
К., „Вища школа”, КДУ, 1978
Київ, „Наукова думка”, 1973 10.Словник української мови в 11 томах.- Київ, „Наукова думка”, 1970-1980. 11.Тихоша.В.І., Урсуленко Л.І.Українська мова. 5 клас.- Харків, „Основа”, 2008 12. Шабельник Т.М. Рідна мова. Плани-конспекти.5 клас. - Харків. Ранок. Веста, 2008 Г.Є. Косянчук Заняття №6 |
|
Керівник динамічної дослідницької творчої групи учителів-україністів Лебединського НВК №1, керівник динамічної дослідницької творчої групи учителів-україністів |
Відповідальні за випуск: В. М. Кавун, Н. П. Задорожня Коваленко Віра Петрівна, керівник районного методичного об’єднання учителів-україністів,учитель вищої категорії, вчитель-методист... |
|
Засідання творчої групи директорів сільських малокомплектних шкіл... Керівник творчої групи – Гладка Ніна Миколаївна, завідувач лабораторії розвитку освіти та педагогічних інновацій Черкаського обласного... |
Використання проектної технології в методичній роботі Валентина Попова,... Організовано роботу творчої групи, яка здійснювала відбір запропонованих методичних проектів. Були проведені методичні консультації... |
|
План роботи творчої групи по впровадженню ІКТ у навчально-виховний... Формування творчої групи по проблемі впровадження ІКТ у навчально-виховний процес |
ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НАКАЗ З метою активізації професійної діяльності педагогічних працівників, підвищення їх компетентності, підняття особистої відповідальності... |
|
Для підготовки матеріалів самоаналізу в школі створена творча група... «Про створення робочої групи по узагальненню матеріалів самоаналізу освітньої діяльності школи». Головне завдання, яке поставлене... |
Характеристика групи №46 У 46 групі навчається 25 учень, всі хлопці. Вік дітей 15-17 років. Класний керівник Моргун Роман Володимирович |
|
Конспект відкритого заняття на тему: «Динаміка в музиці. Музично-дидактична гра «Дзвіночки» Підготувала: керівник гуртка «Музична абетка» школи ранньої творчої орієнтації «Малюк» |
Конспект відкритого заняття на тему: «Тема зими в музиці. Слухання... Підготувала: керівник гуртка «Музична абетка» школи ранньої творчої орієнтації «Малюк» |