|
Скачати 2.89 Mb.
|
Тема. Власне українська лексика. Лексичні засвоєння із слов'янських і неслов'янських мов. Старослов'янізми, їх стилістична роль Мета. Поглибити знання учнів про власне українську лексику, лексичні засвоєння із слов'янських і неслов'янських мов, старослов'янської мови , дослідити стилістичну роль старослов'янізмів. Вдосконалити навички правильно визначати в тексті власне українські слова та слова, запозичені з інших мов, розвивати у школярів мовне чуття, вдосконалювати логічне та образне мислення, виховувати культуру мовлення Обладнання. Етимологічний словник Хід заняття І. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
приклади.
приклади. ІІ. Оголошення теми і мети. ІІІ. Первинне сприймання й осмислення нового матеріалу.
За походженням у лексиці розрізняють слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови, власне українські (90%) та запозичені з інших мов (10%). До лексики найдавнішого, індоєвропейського, періоду належать слова, які означають назви спорідненості та свояцтва: мати, син, сестра, брат, жінка, дочка; предметів побуту, рослин, тварин, явищ, частин тіла, процесів та дій: дім, сонце, око, ніс, серце, олень, свиня, дерево, дуб, дім, сонце, небо, стояти. До лексики пізнішого, спільнослов'янського, періоду належать ті самі групи слів, що й серед лексики індоєвропейського походження, та слова, що означають абстрактні поняття: диво, відвага, користь, дума, горе, гнів, віл, ведмідь, пес, соловей, трава, сад, долина , кінь, пшениця, трава, каша, кисіль. До спільносхіднослов'янської лексики відносяться слова, пов'язані з дальшим розвитком суспільного й економічного життя східних слов'ян, розвитком культури, науки, мистецтва: гречка, сало, ложка, зілля, батько, племінник, білка, собака, снігур, щавель, озимина, сінокіс, мішок, сорок, дев'яносто. На базі успадкованої сформувалася власне українська лексика - слова, які виникли в українській мові в період її формування і розвитку: бублик, галявина, година, щодня, повітря, віхола, мрія, вареники, галушки, паляниця, сніданок, коханий, чарівний, линути, вщерть, навпростець, гарний, глузд, вовтузитися, вщухати, загалом, нісенітниця, плекати, жовтень. Таблиця №1 «Лексика української мови» Таблиця №2 «Запозичення української мови»
Учень 1. Величезний вплив на розвиток нашої мови після хрещення Русі справила старослов'янська мова. Вона сформувалася в ІХ столітті на основі македонського діалекту староболгарської мови. Використання старослов'янської мови східними слов'янами пов'язане із прийняттям християнства в Київській Русі. Старослов'янізми мають свої характерні ознаки. Таблиця №3 „Ознаки старослов'янізмів”
Деякі старослов'янські слова увійшли в українську мову як нейтральні, вони поширені в усіх чи майже в усіх її функціональних стилях: область, плащ, єдиний, гласність, глава, вождь. Проте таких слів небагато, особливо в порівнянні української мови з російською, на яку старослов'ян6ська мова справила значно більший вплив. Здебільшого старослов'янізми використовуються в українській мові з певною стилістичною настановою - для надання мовленню патетичного, урочистого звучання або для створення гумористичних, сатиричних, іронічних ефектів. Порівняймо два приклади: Благословенна в болях ран Степів широчина бездонна. Що, як зелений океан, Тече круг білого Херсона. Од молдованина до фіна на всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує! Учень 2. З біографії розділових знаків Кома і крапка з комою – найдавніші розділові знаки. Вони з'явилися в друкованих книгах шістнадцятого століття. Кома – слово з латинської мови. У латинській мові воно мало таке значення: кую, б'ю, відсікаю, відрубую, відділяю. Крапка – це переклад латинського слова пунктум. Це слово дало такі назви: пункт, пунктуація, пунктир, пунктограма .Тире – слово французьке. Означало воно у французькій – тягти. Першим застосував цей розділовий знак М. Карамзін на початку ХІХ століття. Апостроф – наймолодший правописний знак нашого письма. З′явився він в українській граматиці і набув правописних прав за радянських часів. Назва знака взята з давньої грецької мови. там вона означала: кривий, зігнутий, повернутий. ІV. Узагальнення і систематизація знань.
біографії розділових знаків”. Написати диктант, підкреслити слова, запозичені з інших мов.
прочитати текст, виписати з нього слова успадковані, власне українські та запозичені з інших мов. Визначити стиль тексту. Однією з граней самобутності і краси будь-якої мови є її лексична неповторність. Власне українська лексика якраз і відображає національні особливості рідної мови. Саме цю лексику упродовж століть підступно намагалися знівечити, затушувати, замовчати, відсуваючи її на задній план, облудно чіпляючи до слів ярлик застарілості, вилучаючи їх зі словників і повсякденного вжитку. Тому відродження рідної мови шляхом широкого використання у мовленні такої лексики – велике завдання сучасності.
А корабель, левада, лиман, м’ята, огірок Б область, гласність, глава, вождь, учитель В цегла, крейда, шахта, ландшафт, гросмейстер Г аркан, батрак, гарбуз, базар, башлик Д асамблея, аташе, бюро, комюніке, амплуа
подані слова відповідно до змісту речень. Прийшла біда – відкривай (врата, ворота). Не все (злото, золото), що блищить. Посеред двору росло високе та розлоге (древо, дерево). (Древо, дерево) його життя було різноманітним і цікавим.
старослов’янізми, вмотивувати доцільність їх вживання у даному контексті. О рідне слово, хто без тебе я? Німий жебрак, бродяга? Мертвяк, оброслий плиттям саркофага, Прах, купа жалюгідного рам’я. Д.Павличко Благослови, Господь, державний Київ, Що на горі над голубим Дніпром Пильнує мир і всі труди людськії, Що їх живить землі своїм добром. І.Кочерга Воскресну нині! Ради їх, Людей закованих моїх, Убогих, нищих... Возвеличу Малих отих рабів німих! І на сторожі коло їх Поставлю слово. Т.Шевченко Кого благаєте, благії? Раби незрячії, сліпії! Т.Шевченко Неначе праведних дітей, Господь, любя отих людей, Послав на землю їм пророка, Свою любов благовістить. Т.Шевченко Все упованіє моє На тебе, мій пресвітлий раю, На милосердіє твоє, На тебе, Мати, возлагаю. Т.Шевченко
пояснити значення поданих слів, при потребі звернутися до словника. Ввести слова до самостійно складених речень. Громада, досконалість, хист, зворушливий, чепурний, печеня, хурделиця, питомий, зухвалий, навмисне, либонь, навпростець.
ситуацію. Зробити усний опис відповідно до ситуації. Описати своє подвір’я, будинок, вживаючи слова, які походять від індоєвропейського, спільнослов’янського періодів.
гірську місцевість, використовуючи власне українські слова.
святами. Описати процес придбання подарунків, використовуючи запозичені слова.
враження від поїздки, використовуючи запозичені слова.
відповідники.
1. Визначити рядок із помилковим твердженням. Ознаки старослов'янізмів: а) суфікси –знь, -тель, -ство, -иня; б) префікси воз-, пред-, со-; в) компонент благо-; г) суфікси –інн-, -ісіньк-, -усіньк-, -есеньк- 2. Власне українські слова – це: а) слова, що ведуть початок з індоєвропейської мовної спільності; б) слова, що виникли в спільнослов'янський період; в) слова, що походять із східнослов'янської лексики; г) слова, властиві лише українській мові. 3. Старослов'янська мова сформувалася: а) в ІХ ст. на основі староболгарської мови; б) в ХІІІ ст. на основі давньоруської мови; в) у VІІІ ст. на основі грецької мови; г) в ХVІ ст. на основі польської мови. 4. Лексика української мови складається з: а) успадкованої, власне української, запозиченої лексики; б) успадкованої та запозиченої лексики; в) власне української та запозиченої лексики; г) власне української та лексики індоєвропейського періоду. 5. Із французької мови запозичені слова: а) війт, хлопець, в'язень, посаг, кепський; б) гараж, амплуа, пенсне, партер, майонез; в) матерія, форма, ректор, аудиторія, персона; г) алгебра, азимут, алкоголь, кумач. 6.Запозичених слів в українській мові: а) 70%; б) 40%; в)10%; г)50% V. Висновки заняття Бесіда, в результаті якої учні приходять до висновку, що мовці повинні користуватися , перш за все, багатствами рідної мови, а коли слово прийшло з іншої мови разом із поняттям і йому немає відповідника в рідній мові , воно має всі підстави для вжитку. Часом слова іншомовного походження стають одними з компонентів синонімічного ряду. Якщо для називання якогось поняття в українській мові є власне слово, то запозичення, що не дає нічого нового, зайве. Лексика іншомовного походження, коли нею користуватися без зловживань і перекручень, є одним із засобів збагачення словникового складу мови. Використана література
„Либідь”, 1995
дії. Як організувати підготовку вчителів до застосування інтерактивних технологій навчання. Методичний посібник . Київ, „А.П.Н.”, 2003
О.Д.Пономарева, видання 2, перероблене, Київ, „ Либідь”, 2001
О.Д.Пономарева, видання 3, перероблене, Київ, 2005 В.Г.Тимошенко Заняття № 16 |
Керівник динамічної дослідницької творчої групи учителів-україністів Лебединського НВК №1, керівник динамічної дослідницької творчої групи учителів-україністів |
Відповідальні за випуск: В. М. Кавун, Н. П. Задорожня Коваленко Віра Петрівна, керівник районного методичного об’єднання учителів-україністів,учитель вищої категорії, вчитель-методист... |
Засідання творчої групи директорів сільських малокомплектних шкіл... Керівник творчої групи – Гладка Ніна Миколаївна, завідувач лабораторії розвитку освіти та педагогічних інновацій Черкаського обласного... |
Використання проектної технології в методичній роботі Валентина Попова,... Організовано роботу творчої групи, яка здійснювала відбір запропонованих методичних проектів. Були проведені методичні консультації... |
План роботи творчої групи по впровадженню ІКТ у навчально-виховний... Формування творчої групи по проблемі впровадження ІКТ у навчально-виховний процес |
ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НАКАЗ З метою активізації професійної діяльності педагогічних працівників, підвищення їх компетентності, підняття особистої відповідальності... |
Для підготовки матеріалів самоаналізу в школі створена творча група... «Про створення робочої групи по узагальненню матеріалів самоаналізу освітньої діяльності школи». Головне завдання, яке поставлене... |
Характеристика групи №46 У 46 групі навчається 25 учень, всі хлопці. Вік дітей 15-17 років. Класний керівник Моргун Роман Володимирович |
Конспект відкритого заняття на тему: «Динаміка в музиці. Музично-дидактична гра «Дзвіночки» Підготувала: керівник гуртка «Музична абетка» школи ранньої творчої орієнтації «Малюк» |
Конспект відкритого заняття на тему: «Тема зими в музиці. Слухання... Підготувала: керівник гуртка «Музична абетка» школи ранньої творчої орієнтації «Малюк» |